Видавництво Старого Лева уклало рекордну кількість договорів на переклад у 2025 ⚡️

Про це повідомляє «Читомо».

Минулого року видавництво підписало 101 угоду з іноземними видавцями про продаж прав на переклад книжок своїх авторів. Загалом контракти на продаж прав охопили 35 країн.

Наразі найпопулярнішими авторами видавництва на міжнародному ринку є Романа Романишин та Андрій Лесів. Права на книжку «З півслова» у 2025 році продали у 20 країн.

Найбільший інтерес до перекладів українських книжок зараз проявляють видавці з країн Східної та Центральної Європи — найактивнішими партнерами ВСЛ є Польща, а також Латвія, Словаччина і Чехія.

📌Весь матеріал можна прочитати ТУТ.

Кохання та оливки - Дженна Еванс Велч

Моя оцінка: ★★★★☆

Мене ця книжка трошки зламала, бо вона маскується під сонячну пригоду про подорож до Греції, але насправді є романом про мовчання, яке зруйнувало сім’ю, і про спробу зібрати її уламки, коли вже запізно.

Ні, не подумайте, Греція тут теж є, і сонце, і кохання на фоні моря. Але все це - просто декорації для історії про те, що відбувається з дитиною, коли дорослі роками не говорять правду і називають це турботою.

📚 Книжка читається легко, але залишає важкий післясмак. Атмосфера просто прекрасна: мальовничі пейзажі, смачна їжа, теплі вечори, перші почуття. Санторіні тут - це не просто місце, куди героїня приїхала побавитись в пошуки Атлантиди, це тимчасовий притулок, де вона може зупинитись, переглянути все, що знає про себе і своє життя, пошукати відповіді на питання, які мучили майже десять років, побути в тиші і спробувати налагодити стосунки з рідною людиною, яка давно перестала бути такою.

🐸 Буду чесною - я трохи проплакалась на сценах взаємодій Олів з батьком, особливо під кінець.
Мені здається, цей дисонанс, який створила авторка, коли він хоче почати з чистого аркуша, а вона живе з наслідками його минулих рішень, - це найкраще, що можна було зробити з цією історією.
Взагалі, як на мене, складні батьківсько-дитячі стосунки - це найсильніша частина роману. Батько не показаний як однозначний «лиходій», але й не виправданий повністю, тож читачам доводиться самим визначати, готові вони його пробачити чи ні. Я голосую за «ні» (ну це якби мене про це хтось спитав).

😘 Чому? Бо я схиляюсь до думки, що правда може боліти, але відсутність правди руйнує повільніше і глибше. Дитина має право знати правду - можливо, не одразу і не в повному обсязі (в міру її розуміння), але таємниці, які дорослі зберігають майже десятиліття, зрештою просто вбивають довіру.
Це боляче - дізнатись, що всі навколо завжди були в курсі чогось, про що не вважали за потрібне повідомити тобі, навіть розуміючи, що незнання тебе вбиває.
І це жорстоко - продовжувати замовчувати важливі речі, але очікувати довіри і близькості та хотіти, щоб донька не ставила питань, а «просто насолоджувалась моментом».

❤️ Книжка чудова - атмосферна, тепла, зворушлива, з великою кількістю важливих тем, що періодично викликають бажання зробити паузу і подумати, але саме через інфантильних і подекуди егоїстичних дорослих я не поставила 5 зірочок.

В моєму особистому рейтингу третя частина серії посунула «Кохання та удачу» та зайняла почесне друге місце. На першому все ще міцно тримається «Кохання та джелато». Вся серія варта уваги - дуже раджу, якщо вам подобається янґ едалт.

Видавництво: 🌟ВСЛ

#кохання_та_оливки_дженна_еванс_велч
#відгуки_chornobrova_karooka

«Барва пурпурова» Еліс Вокер

10/10⭐️

Як же мені було цікаво читати цю книгу😱
Вона одночасно дуже сумна і настільки цікава! Це ніби заглянути за лаштунки декількох родин і прожити з ними все життя.

Книга про жінок та їх долю, про насильство, расизм, приниження, мовчання. Але потім так сильно радієш за героїнь! Як вони все таки віднаходять своє щастя одна в одній!

Історія розповідається в листах до сестри від бідної афроамериканки Сілі, в якої помирає мати, а вітчим її гвалтує та бʼє, поки не віддає заміж за чоловіка, якому потрібна допомога по будинку.
В той час жінки були просто як рабині: поприбирай, приготуй, і мовчи, бо тобі слова не давали😢

Спочатку листи дуже важко читати, адже там дуже багато болю😢 Але з кожним новим листом видно ріст героїні: як вона знаходить своє щастя, закохується, знаходить подруг.
А як же я сміялась коли вона обзивала свого чоловіка жабою🤣 Це просто🔥

Крім головної героїні тут ще багато різних персонажів, які показували своїми діями про інші проблеми.

Був чоловік, якому легше вести домогосподарство, а його жінка більше любить робити чоловічу працю. І через соціум, чоловік бив жінку, щоб показати що він мужик, а вона має його слухатись. І сам не признає, що він би з радістю займався жіночими справами! Добре, що вона йому давала здачу🤣

Також в книзі є листи сестри Сілі, яка розповідає про своє життя, і там тееж така санта барбара, що неможливо зупинитись, щоб не прочитати до кінця😁

Сілі протягом книги дуже змінюється: починає усвідомлювати власну цінність, вчиться відмовляти, вчиться любити себе! І ось це перетворення- найкраще в цій книзі!

Окремо хочеться сказати про тему жіночої солідарності. Саме інші жінки стають для Сілі порятунком, підтримкою і прикладом того, що життя може бути іншим. У цьому є тепле відчуття, ніби книга говорить: ти не одна. Нас багато і ми одна за одну❤️

Це не легка книга і точно не для «відпочити». Але це та книга, яка змінює внутрішньо. Вона про те, що навіть після найтемнішого періоду можна знайти свою «барву пурпурову» - красу, сенс і право на щастя. І після неї вже неможливо дивитися на світ так само, як до.

Чудова книга! Буду перечитувати😌