Сказав би, що мертві герої зручні. Від них легко відкупитися: постав пам’ятник, вшануй квітами — готово! Мертвий герой мовчить і не дратує. Це живі вічно ставлять запитання, повстають проти кривд, лаються, п’ють, сруть… Вони занадто живі, щоб бути героями. Лише в посмерті з них можна зліпити святих, — Ярема гірко всміхнувся. — Мертвий герой — це красива легенда, яку згадують раз на рік

Ембла Дикейд не могла належати до того ж виду, що і її батьки. Щось дивне сталося ще до її народження, жодних сумнівів...

13-річна Ембла живе у сучасному Осло й завжди відчувала себе інакшою. Одного дня її здогади справджуються: Ембла відкриває у собі дикочари та дізнається про існування тварин із таємничими силами, здатних перетворюватися на людей. Ворони, лосі, лисиці й сови ведуть невидиму боротьбу за владу над природою, і дівчина раптово опиняється у самому вирі цих подій. Чи може бути так, що Ембла — одна з них? І як тепер зміниться її життя?

Воля та дикість. Дві сили природи, з яких складаються дикочари. Це ще називають чаклунством... Волю ти використовуєш, коли складаєш план, коли говориш, коли дотримуєшся традицій. Дикість — цілковита протилежність. Це швидше реакція, інтуїція, виживання та сила. Громадянам притаманна воля, диким тваринам — дикість, а от перевертням властиво й те, й те. Перевертні здатні поєднювати ці дві сили і за допомогою волі та дикості творити дикочари. Змусити природу підкорятися нам.