Forwarded from Рідвайн
9/10 ★★★★★★★★★
«Непрохані поради для вбивць від Віри Вон» Джессі Сутанто
Жанр: іронічний детектив
Видавництво: ВСЛ🌟
Книга Джессі Сутанто «Непрохані поради для вбивць від Віри Вон» - це справжня знахідка, бо авторка майстерно деконструювала жанр детективу на теплу історію про самотність та пошук сім'ї.
Замість геніального Шерлока читач отримує Віру Вон: 60-річну власницю занепадаючої чайної крамниці в Сан-Франциско. Вона живе за суворим розкладом, п'є правильний чай і вважає, що краще за всіх знає, як іншим жити. Коли вона знаходить труп у своєму закладі, вона не лякається, а просто розчаровується в роботі поліції.
В цій історії гумор поєднується з глибоким психологізмом. Смерть являється лише приводом зібрати під одним дахом групу самотніх підозрюваних. Віра Вон - це втілення «азійської матінки», чия гіперопіка спочатку дратує, а потім зцілює розбиті життя оточуючих. Це книга не про вбивство, а про самотність. Особливо мені історія подарувала відчуття безпеки. Уявіть, коли все йде шкереберть, тобто типовий день для кожного українця, приходить Віра Вон, наливає тобі чашку ідеального чаю і каже, що все буде добре😌
А ще мені дуже сподобалось, що чай став інструментом маніпуляції та турботи. Віра переконана, що правильно підібраний сорт чаю може розв'язати язик або вилікувати душевну травму. І знаєте що? Я погоджуюся з Вірою Вон✅
#відгукнапрочитане@read_wine
«Непрохані поради для вбивць від Віри Вон» Джессі Сутанто
Жанр: іронічний детектив
Видавництво: ВСЛ
Ніщо не дарує Вірі стільки радості, як пригощати дорогих їй людей своїми наїдками. Це одне з того, за чим вона скучає без Дзіньлона й Тіллі. Коли вони жили всі втрьох, вона щодня наготовувала купу делікатесів і дивилася, як Дзіньлон і Тіллі їдять. Тоді все смакувало краще.
Книга Джессі Сутанто «Непрохані поради для вбивць від Віри Вон» - це справжня знахідка, бо авторка майстерно деконструювала жанр детективу на теплу історію про самотність та пошук сім'ї.
Замість геніального Шерлока читач отримує Віру Вон: 60-річну власницю занепадаючої чайної крамниці в Сан-Франциско. Вона живе за суворим розкладом, п'є правильний чай і вважає, що краще за всіх знає, як іншим жити. Коли вона знаходить труп у своєму закладі, вона не лякається, а просто розчаровується в роботі поліції.
В цій історії гумор поєднується з глибоким психологізмом. Смерть являється лише приводом зібрати під одним дахом групу самотніх підозрюваних. Віра Вон - це втілення «азійської матінки», чия гіперопіка спочатку дратує, а потім зцілює розбиті життя оточуючих. Це книга не про вбивство, а про самотність. Особливо мені історія подарувала відчуття безпеки. Уявіть, коли все йде шкереберть, тобто типовий день для кожного українця, приходить Віра Вон, наливає тобі чашку ідеального чаю і каже, що все буде добре
А ще мені дуже сподобалось, що чай став інструментом маніпуляції та турботи. Віра переконана, що правильно підібраний сорт чаю може розв'язати язик або вилікувати душевну травму. І знаєте що? Я погоджуюся з Вірою Вон
#відгукнапрочитане@read_wine
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤42🔥15😍7👎1🍓1💘1
Forwarded from Slavina 💙 Між рядками і мріями
«Шахрайська пристань. Школа злодіїв» від @starlev
Спочатку я ставилась до цієї книги з обережністю. Бо читати з дитиною про злодіїв та школу, де навчають різним технікам шахрайства, здавалось трохи занадто 🙈
Але чим далі, тим більше я розуміла, що вона зовсім про інше. А саме, про дружбу, про те, як чудово, коли ти можеш бути собою, про довіру, про те що, тобі є на кого покластися у важкі моменти, про підтримку 😍
Для мене ця книга неочікувано стала симбіозом «Безніч» Крістоффа (але звісно дитячий варіант без жорстокості, просто школа різних шахрайств нагадала храм, де Мію навчали різним наукам) та Гаррі Поттера (потяг, окрема школа, цікаві вчителі, кубок Шахрайчиків, призові очки, але найголовніше - це лінія дружби, саме останній розділ першої книги остаточно мені навіяв ту атмосферу), чого я давно не відчувала в інших історіях.
Ми з сином дуже полюбили персонажів: спокійного і такого цікавого Габріеля, трохи різку, але таку щиру Пенелопу, геніальних і смішних Аде та Еде (чимось нагадують мені близнюків Візлі), тиху і швидку Аміру 💙
Сюжет теж не стояв на місці: купа різних занять, особливе завдання до закінчення року і просто шкільні будні друзів, а також таємниця..
Доречі всього книжок в серії 5 - за кількістю років навчання (тут знову перегукується з Гаррі Поттером). І, як не дивно, всі наступні книжки мають ще вищий рейтинг, ніж попередні😍
А я можу сказати лише, що давно мене так не захоплювали дитячі історії. Хоча просто дитячою я б її не назвала, більше підліткова. Та і я впевнена, що дорослі теж знайдуть для себе цікаві і більш глибокі моменти🥰
А ще, вчора випадково дізналась, що цього року має вийти перший сезон серіалу за цією серією книг 😍
Каст класний, багатьох ми так і уявляли!
Тож чекаємо!
А поки 100% раджу!
Від мене перша книга отримує
💙💙💙💙💙/5
Шкода тільки, що золотисте напилення на літерах стерлось🥺
Хто вже читав чи тільки приглядаєтесь?
#книжкові_хроніки #відгук
Габріель Ейвері — підліток з унікальною пам’яттю, який вдається до кишенькових крадіжок, аби прогодувати себе й бабусю. Проте одна зустріч на вокзалі кардинально змінює його життя — на запрошення загадкового чоловіка хлопець вирушає до Шахрайської Пристані, дивної школи, де навчають найвправніших... злодіїв. Там хлопець не лише знайде найкращих друзів, а й спробує розгадати таємницю свого походження. Проте, навіть дізнавшись, хто його батьки, він розуміє, що все найцікавіше (і найнебезпечніше) тільки починається...
Спочатку я ставилась до цієї книги з обережністю. Бо читати з дитиною про злодіїв та школу, де навчають різним технікам шахрайства, здавалось трохи занадто 🙈
Але чим далі, тим більше я розуміла, що вона зовсім про інше. А саме, про дружбу, про те, як чудово, коли ти можеш бути собою, про довіру, про те що, тобі є на кого покластися у важкі моменти, про підтримку 😍
Самотужки ти можеш бути винятковим, але разом ви станете непоборними.
Для мене ця книга неочікувано стала симбіозом «Безніч» Крістоффа (але звісно дитячий варіант без жорстокості, просто школа різних шахрайств нагадала храм, де Мію навчали різним наукам) та Гаррі Поттера (потяг, окрема школа, цікаві вчителі, кубок Шахрайчиків, призові очки, але найголовніше - це лінія дружби, саме останній розділ першої книги остаточно мені навіяв ту атмосферу), чого я давно не відчувала в інших історіях.
Ми з сином дуже полюбили персонажів: спокійного і такого цікавого Габріеля, трохи різку, але таку щиру Пенелопу, геніальних і смішних Аде та Еде (чимось нагадують мені близнюків Візлі), тиху і швидку Аміру 💙
Сюжет теж не стояв на місці: купа різних занять, особливе завдання до закінчення року і просто шкільні будні друзів, а також таємниця..
Доречі всього книжок в серії 5 - за кількістю років навчання (тут знову перегукується з Гаррі Поттером). І, як не дивно, всі наступні книжки мають ще вищий рейтинг, ніж попередні😍
А я можу сказати лише, що давно мене так не захоплювали дитячі історії. Хоча просто дитячою я б її не назвала, більше підліткова. Та і я впевнена, що дорослі теж знайдуть для себе цікаві і більш глибокі моменти🥰
А ще, вчора випадково дізналась, що цього року має вийти перший сезон серіалу за цією серією книг 😍
Каст класний, багатьох ми так і уявляли!
Тож чекаємо!
А поки 100% раджу!
Від мене перша книга отримує
💙💙💙💙💙/5
Шкода тільки, що золотисте напилення на літерах стерлось🥺
Хто вже читав чи тільки приглядаєтесь?
#книжкові_хроніки #відгук
❤40👍5
Forwarded from гобітська книгарня
а піни по "Літопису" можна вже замовляти онлайн, а не тільки в книгарнях ВСЛ 😏
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤62❤🔥25🔥3💋3🤮1
Forwarded from Книжкова подружаня
А поки ми готуємо фінальний відгук на книгу «Кохання та оливки» я хочу поділитись з вами цитатами з цієї історії 🫒
#цитати
#цитати
🔥28❤22😍6
Forwarded from Зачитана✨
"Кохання та оливки" - історія, що вивернула душу навиворіт 🫒💔
Ця книга знатно потріпала мої нерви, витрясла всю душу і викликала цілу бурю емоцій... А фінал? Фінал я зустріла зі сльозами на очах. Але, попри все: це було гарно! ✨
💬 Наші фінальні враженняви бачите на фото.
Там мої та Юліні думки одразу після прочитання.
Ця книга знатно потріпала мої нерви, витрясла всю душу і викликала цілу бурю емоцій... А фінал? Фінал я зустріла зі сльозами на очах. Але, попри все: це було гарно! ✨
💬 Наші фінальні враженняви бачите на фото.
Там мої та Юліні думки одразу після прочитання.
❤35❤🔥15🔥13💘2👍1👎1
Forwarded from Зачитана✨
🫒 Кохання та оливки: Коли очікуєш легке читання, а отримуєш емоційний шторм 🌊
Я сподівалася на легке підліткове чтиво про перше кохання, але зовсім забула стиль Дженни Еванс Велч. Вона вкотре довела: за красивою обкладинкою можуть ховатись складні соціальні теми💔
📖 Про що історія?
Батько Олів пішов із сім’ї 9 років тому. Весь цей час він лише зрідка надсилав листівки - жодних дзвінків чи реальної участі в житті доньки. І ось, він запрошує її на Санторіні. Мати, що дивно, підтримує цю ідею. Олів їде туди лише на тиждень, налаштована скептично, але потрапляє у вир несподіваних відкриттів.
😤 Що мене неймовірно бісило:
Весь цей час я кипіла від обурення. Як чоловік, який просто зник на 9 років, може раптом з'явитися і сказати: "Приїжджай, бо я твій тато і в мене є для тебе справа"?
Він робить дорогі подарунки, на які явно довго збирав гроші. Весь острів знає про Лів (а так, зовсім забула, в Олів після втечі батька почались панічні атаки, і вона почала називати себе Лів) все: як вона виглядає, чим живе... Виявляється, він постійно про неї говорив, але при цьому не шукав жодного способу реально бачитися чи допомагати. Цей парадокс викликав у мене цілу палітру емоцій
💔 Любовна лінія
Якщо ви шукаєте тут палку підліткову любов - її може не виявитись. Любовна лінія лінія то є, і не проста, але мені здалася дещо змазаною та слабкою на фоні сімейної драми.
😭✨ Фінал, який розбиває і зцілює водночас
Щоб я там не говорила, але всі мінуси перекрив фінал. Мене просто "дотиснули". Я плакала. Він настільки доречний!
Ця історія показує: життя реальне, воно не завжди складається так, як ми очікуємо. Але важливо залишатися людьми, підтримувати близьких і цінувати тих, хто в нас є, попри всі образи.
Резюме: Я довго думала над оцінкою, але за ту неймовірну бурю емоцій, яку я прожила разом із героями... я не могла поставити менше
Автор: Дженна Еванс Велч
Видавництво: ВСЛ
Сторінок: 544
Серія: одиночна
Оцінка: 9/10
🌟 #Відгукнапрочитане | Зачитана
А як ви ставитеся до історій про "другий шанс" для батьків? Чим на вашу думку можна виправдати таку довгу відсутність у житті дитини? 👇
Я сподівалася на легке підліткове чтиво про перше кохання, але зовсім забула стиль Дженни Еванс Велч. Вона вкотре довела: за красивою обкладинкою можуть ховатись складні соціальні теми
📖 Про що історія?
Батько Олів пішов із сім’ї 9 років тому. Весь цей час він лише зрідка надсилав листівки - жодних дзвінків чи реальної участі в житті доньки. І ось, він запрошує її на Санторіні. Мати, що дивно, підтримує цю ідею. Олів їде туди лише на тиждень, налаштована скептично, але потрапляє у вир несподіваних відкриттів.
😤 Що мене неймовірно бісило:
Весь цей час я кипіла від обурення. Як чоловік, який просто зник на 9 років, може раптом з'явитися і сказати: "Приїжджай, бо я твій тато і в мене є для тебе справа"?
Він робить дорогі подарунки, на які явно довго збирав гроші. Весь острів знає про Лів
💔 Любовна лінія
Якщо ви шукаєте тут палку підліткову любов - її може не виявитись. Любовна лінія лінія то є, і не проста, але мені здалася дещо змазаною та слабкою на фоні сімейної драми.
😭✨ Фінал, який розбиває і зцілює водночас
Щоб я там не говорила, але всі мінуси перекрив фінал. Мене просто "дотиснули". Я плакала. Він настільки доречний!
Ця історія показує: життя реальне, воно не завжди складається так, як ми очікуємо. Але важливо залишатися людьми, підтримувати близьких і цінувати тих, хто в нас є, попри всі образи.
Резюме: Я довго думала над оцінкою, але за ту неймовірну бурю емоцій, яку я прожила разом із героями... я не могла поставити менше
Автор: Дженна Еванс Велч
Видавництво: ВСЛ
Сторінок: 544
Серія: одиночна
Оцінка: 9/10
А як ви ставитеся до історій про "другий шанс" для батьків? Чим на вашу думку можна виправдати таку довгу відсутність у житті дитини? 👇
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤45❤🔥11💋4👎1
🌿 «Земля роду» — Марія Турчанінофф
Тут люди вросли в пагорби, ліси й мочари, живуть поруч із забобонами, духами й давніми віруваннями.
Хутір Невабакка переживає війни, голод і епідемії протягом чотирьох століть. Світ змінюється, але земля — ні. Вона дає силу, прихисток і завжди кличе назад.
Де б не були люди цього роду, їх тягне сюди — у центр власного всесвіту.
Бо земля роду — вічна 🌾
🖇Переклад: Наталя Іваничук
🖇Дизайн обкладинки: Ірина Комєннова
Кожен клаптик цієї землі відвойований у стихій.
Тут люди вросли в пагорби, ліси й мочари, живуть поруч із забобонами, духами й давніми віруваннями.
Хутір Невабакка переживає війни, голод і епідемії протягом чотирьох століть. Світ змінюється, але земля — ні. Вона дає силу, прихисток і завжди кличе назад.
Де б не були люди цього роду, їх тягне сюди — у центр власного всесвіту.
Бо земля роду — вічна 🌾
🖇Переклад: Наталя Іваничук
🖇Дизайн обкладинки: Ірина Комєннова
❤41💋3
Forwarded from Книжкова Екосистема 🍃
«— Я був юним і не знав, що зло — це не лише про ворога, який чинить лихо. Це також про ближнього, який мовчки спостерігає за кривдою, а потім іде у власних справах. Він не заступиться і не підніме голосу проти»
Насправді не знаю, чи потрібен відгук на цю історію. Чи можна додати щось до сотень слів захвату?
Третя частина — найжорстокіша, найемоційніша та однозначно найоб’ємніша в усіх сенсах. Знаєте, іноді читаєш і лишаються питання: а що сталося з ним або з нею? А яка ж історія того чи іншого героя? А чому він такий?
Після прочитання «Пісні дібров» жодного питання до сюжету немає💔 Це настільки майстерно розказана історія, що будь-які слова здаються зайвими. Кожен персонаж отримав свій голос, свою правду і свою пам’ять! А яке в ній кохання!
Боляче від того, наскільки вона актуальна сьогодні. Павло Дерев’янко точно знав, про що писав:
Я не знаю, як вас, а мене від цієї цитати пробрало до кісток
Щиро дякую автору і Видавництву Старого Лева за можливість стати, на короткий час, на вовчу стежку! Це була неймовірна пригода, яку я ніколи не зможу забути.
Нехай Мамай допомагає!
Насправді не знаю, чи потрібен відгук на цю історію. Чи можна додати щось до сотень слів захвату?
Третя частина — найжорстокіша, найемоційніша та однозначно найоб’ємніша в усіх сенсах. Знаєте, іноді читаєш і лишаються питання: а що сталося з ним або з нею? А яка ж історія того чи іншого героя? А чому він такий?
Після прочитання «Пісні дібров» жодного питання до сюжету немає
Боляче від того, наскільки вона актуальна сьогодні. Павло Дерев’янко точно знав, про що писав:
Сказав би, що мертві герої зручні. Від них легко відкупитися: постав пам’ятник, вшануй квітами — готово! Мертвий герой мовчить і не дратує. Це живі вічно ставлять запитання, повстають проти кривд, лаються, п’ють, сруть… Вони занадто живі, щоб бути героями. Лише в посмерті з них можна зліпити святих, — Ярема гірко всміхнувся. — Мертвий герой — це красива легенда, яку згадують раз на рік
Я не знаю, як вас, а мене від цієї цитати пробрало до кісток
Щиро дякую автору і Видавництву Старого Лева за можливість стати, на короткий час, на вовчу стежку! Це була неймовірна пригода, яку я ніколи не зможу забути.
Нехай Мамай допомагає!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤90🔥22❤🔥3🥰1💋1
Останній тиждень даруємо -20% на книги одного з інших українських видавництв, наявних на нашому сайті!
З 26 січня до 1 лютого встигніть скористатися знижкою на книги видавництва Ще одну сторінку 🤍
🔗 Акція у наших книгарнях-кав'ярнях та на сайті.
З 26 січня до 1 лютого встигніть скористатися знижкою на книги видавництва Ще одну сторінку 🤍
🔗 Акція у наших книгарнях-кав'ярнях та на сайті.
❤45❤🔥8