Старий Лев
13.3K subscribers
7.27K photos
142 videos
3.24K links
Telegram-домівка Видавництва Старого Лева. Розповідаємо про новини, новинки та життя видавництва зсередини

Запрошуємо до чату обговорень «Рорк зі Старим Левом»: t.me/starylev
Download Telegram
📖🫶 Франківськ, вже цього четверга запрошуємо вас на презентацію поетичної збірки Ганни Осадко «Мисливці повертаються завжди».

Поговоримо, звісно, про поезію, як (можливо, найкращий) спосіб проживання дійсності, рефлексію й опору.

☝️ Але не тільки!

✍️ Нагадаю вам, що Ганна Осадко також і письменниця, і художниця, й ілюстраторка. Оповідання Ганни, наприклад, одне з небагатьох сучасних, що увійшли до знаменитої збірки «Різдвяна класика» від Vivat. Про все це зможемо поговорити на зустрічі. Приходьте!

І сипав сніг, і засипав віки:
Небесна манна чи «столовська» манка.
Весь світ — по колу. Обертом руки —
Repeat. Repeat. Повторення. Шарманка.
22🍓5👍2🔥2🥰1💋1
🎙Інтервʼю з Павлом Дерев’янком

😉У інтерв’ю ти часто згадуєш «Володаря перснів» як історію, яка тебе надихнула на подальшу творчість. Чи є ще подібні серії, які тобі так само сподобались?

Свого часу багацько сподобалося: «Чарівник Земноморʼя», «Хроніки Амбера», «Відьмак», «Пісня льоду та полумʼя» — перші, що спадають на думку. Всі на сьогодні вважаються класикою фантастичної літератури, кожна серія мала свій вплив.


😉Під час написання, чи помічав ти, що текст заводить тебе в зону внутрішнього дискомфорту, що це надто жорстоко чи несправедливо, але необхідно для сюжету?

Ні, такого не траплялося. Певно, тому, що я продумую сюжет заздалегідь і морально готовий до всіх поворотів.


😉Чи має написання книги терапевтичну дію? Для тебе це хобі/робота чи спосіб рефлексії, пізнання світу, історії та людей крізь своїх персонажів?

На даний момент художні тексти для мене є засобом саморефлексії та виходу певних емоцій. Хотілося б відповісти «роботою», але вже маємо, що маємо.


😉Чи може запит авдиторії вплинути на тебе та наскільки далеко ти відкидаєш ідею написати щось в сеттингу трилогії? А фентезі загалом?

На мене впливає не запит авдиторії, а наявність гідної ідеї — без неї я не візьмуся писати навіть оповідання, що вже казати про більшу форму.
Загалом, не відкидаю можливості створити щось у світі Сірого Ордену в майбутньому, та і фентезі як таке теж цілком ймовірне. Колись.


😉Який найнеочікуваніший фідбек ти отримував щодо «Літопису Сірого ордену»?

Великим сюрпризом для мене стала новина, що трилогію читають люди 70+ років, такої авдиторії я не очікував.


😉 Що важче писати: серію книг чи коротку прозу? Чому саме зараз ти зосередився на останній і який це буде жанр?

Однозначно важче писати серії. Банально тому, що це в сотні разів більше роботи. Коротка проза — єдине, на що мені зараз вистачає ідей і часу для реалізації. Можна назвати цей жанр горором чи мілітарною прозою, я не намагаюся визначити якусь конкретну категорію, то вже справа фахівців.


😉Всі питали за авторів, тобі сподобався «Скотомогильник» Дімки Ужасного та «Осіннє заціпеніння» Жупанського, а кого з письменниць сучукрліт порадиш прочитати?

Завжди рекомендую дівчат з проєкту "Фантастичні talk(s)": Наталію Довгопол, Ірину Грабовську, Наталію Матолінець, Дарію Піскозуб, Світлану Тараторіну.


😉Чим тебе захоплює горор як жанр — страхом як емоцією, можливістю говорити про темні сторони людини чи тим, що саме в горорі можна чесно торкатися тем, яких інші жанри уникають? Чи будуть ще оповідання в цьому жанрі?

На мою думку, горор давно став повсякденним жанром українців, тому видається мені цілком природнім для опису тих жахіть, які переживає наша нація вже не перший рік. Нові оповідання, авжеж, будуть.


😉В процесі написання рукопису, як ти уявляв його майбутнє та чи очікував такого успіху? Що б ти побажав починаючим письменникам?

Я не очікував значного успіху трилогії, бо почав створювати її у 2017 році, коли зацікавленність сучасною українською літературою, а тим паче фентезійною, знаходилася на край низькому рівні, тому нинішні показники «Літопису Сірого Ордену» мене досі дивують.

Початківцям хочу побажати багато писати й невпинно самовдосконалюватися, зараз ви маєте значно більше шансів для реалізації у порівнянні з тим, як воно було на ринку десять років тому.


😉Чи цікавляться твої побратими літературою, зокрема твоїми книгами, та чи ділишся з ними новими ідеями?

Побратими — це різні люди з різних сфер життя, більшість не читає в силу всіляких причин, але я можу поділитися свіжим оповіданням з парою довірених кентів, які точно прочитають та оцінять.


😉Яким ти бачиш майбутнє своїх творів? Можливо ти мрієш, що трилогія стане лонгселером, її додадуть в шкільну програму, перекладуть чи екранізують? Чи є в тебе така мрія/ціль, або це просто буде як приємний бонус?

Для мене, вихід книжки у світ і є найголовнішим результатом, решта — приємні бонуси. Якщо говорити про мрії, то я би радо попрацював наративним дизайнером над відеогрою за мотивами «Літопису Сірого ордену».


Придбати книги тут.

#writer_speaks | Owl’s reading vibes
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
99😍13❤‍🔥4💋3🔥2🥰1🤣1👀1🤪1🆒1
Пошук себе, перше кохання, страхи й надії, магія та подорожі, що змінюють хід життя.

Ці young adult історії говорять про вибір, який формує нас — і про момент, коли дорослішання стає неминучим 📚
38🔥7❤‍🔥6
📚 Лекція в Івано-Франківську!

У середу, 14 січня, о 18:30 запрошуємо до Книгарні-кав’ярні Старого Лева (вул. Шашкевича, 1) на зустріч з істориком Юрієм Довганом.

Тема вечора — В’єтнамська війна та неймовірна історія з книги Джона «Чіка» Доног’ю і Дж. Т. Моллой «Найвеличніший пивний забіг». Дізнаєтесь, як один молодий американець вирушив до В’єтнаму, щоб передати друзям із фронту звістки з дому… і випити разом банку пива 🍺

Юрій Довган розкаже про історичний контекст війни, реакцію американського суспільства та уроки, які можемо винести сьогодні.

Вхід вільний — реєстрація.
35👍11🔥7🥰1🍓1
Ділимося з вами теплими світлинами з львівської презентації книги Ірини Ковбаси «Ходи до бабці, обійму» 🤍 Це була дуже щира зустріч — зі спогадами, усмішками й розмовами, які хочеться продовжувати.

А вже в середу, 14 січня, о 18:30 запрошуємо вас на київську презентацію — до книгарні «Сенс» на Хрещатику. Говоритимемо про дебютну книжку, яка вже встигла отримати багато теплих відгуків від читачів.

У центрі цієї історії — бабуся Стефанія, якій 90, і її онуки. Про турботу й любов, що вчать у двох напрямках. Про спільні радості й труднощі. Про сміх і сльози, які роблять нас ближчими.

Як народилася ідея книги? Які реальні історії стали її основою? Про що мріють бабусі й чому так прагнуть нагодувати своїх онуків?
Про все це Ірина Ковбаса говоритиме в розмові з модераторкою Ольгою Купріян.

Будемо раді зустрічі 💛
40🥰2💘1
це занадто прекрасно, щоб не показати вам 😁

побачила тут
151❤‍🔥24😍7🤣1😭1