Forwarded from Старий Лев на Михайлівській
Дууууже любимо, коли ви приходити до нас зі своїми улюбленцями 🐾
Обіцяємо їм теплий прийом з чуханням за вушками (але лише з вашого дозволу 🙌)
Чекаємо вас на Михайлівській, 18💚
Обіцяємо їм теплий прийом з чуханням за вушками (але лише з вашого дозволу 🙌)
Чекаємо вас на Михайлівській, 18💚
❤69❤🔥14🥰2
🎻 Якщо зустрінете трьох мандрівників — не поспішайте проходити повз...
Кажуть, вони з’являються тоді, коли їх не чекають. Кіт, пес і сова. Вони завжди приходять не просто так.
У книжці «Музиканти. Четвертий дарунок» Володимира Аренєва герої отримують незвичну пропозицію: провести найдовшу й найнебезпечнішу ніч року у теплому місці… але бути на чатах. Що за місце? Чому саме вони? І що насправді ховається у темряві — страхи чи надія?
Загадкова мандрівка трьох друзів знову вплітається у канву українських легенд і казок, змушуючи замислитися про важливе — вибір, відповідальність і силу, яка приходить у найвразливіші миті.
📖 Книга про тих, хто тримає рівновагу світу — навіть коли ми про це не підозрюємо.
Дизайн обкладинки — Дмитро Кривонос
Кажуть, вони з’являються тоді, коли їх не чекають. Кіт, пес і сова. Вони завжди приходять не просто так.
У книжці «Музиканти. Четвертий дарунок» Володимира Аренєва герої отримують незвичну пропозицію: провести найдовшу й найнебезпечнішу ніч року у теплому місці… але бути на чатах. Що за місце? Чому саме вони? І що насправді ховається у темряві — страхи чи надія?
Загадкова мандрівка трьох друзів знову вплітається у канву українських легенд і казок, змушуючи замислитися про важливе — вибір, відповідальність і силу, яка приходить у найвразливіші миті.
📖 Книга про тих, хто тримає рівновагу світу — навіть коли ми про це не підозрюємо.
Дизайн обкладинки — Дмитро Кривонос
❤46🔥7
📚 Вона повертається! Ми знаємо, що на неї чекали. «Якщо подорожній одної зимової ночі» Італо Кальвіно тривалий час була відсутня на полицях книгарень — і от ми вирішили: час її додрукувати. Тож зовсім скоро книга повернеться до читачів.
Це один із тих романів, що грається з формою й очікуваннями: читач опиняється всередині літературної гри, де один сюжет обривається, щоб розпочався інший — детектив змінюється трилером, щоденником, родинною сагою чи антиутопією. Читання триває, історії переплітаються, з’являються нові голоси й алюзії — і десь наприкінці все складається у химерний, але захопливий пазл.
Книга залишиться у своєму впізнаваному й улюбленому вигляді:
🎨 дизайн обкладинки — Назар Гайдучик
✍️ переклад — Роман Скакун
Слідкуйте за анонсами ✨ Читатимете?
Це один із тих романів, що грається з формою й очікуваннями: читач опиняється всередині літературної гри, де один сюжет обривається, щоб розпочався інший — детектив змінюється трилером, щоденником, родинною сагою чи антиутопією. Читання триває, історії переплітаються, з’являються нові голоси й алюзії — і десь наприкінці все складається у химерний, але захопливий пазл.
Книга залишиться у своєму впізнаваному й улюбленому вигляді:
🎨 дизайн обкладинки — Назар Гайдучик
✍️ переклад — Роман Скакун
Слідкуйте за анонсами ✨ Читатимете?
❤123🔥39😱4❤🔥2🍾1
Forwarded from #ВіраЧитає
«Дарунок» – це моя перша книга у Сесілії Ахерн і я дуже радію, що відкрила для себе творчість авторки саме з такою щемкою та цінною історією❤️🩹
Книга написала легко, тому доволі швидко читається. Дуже важливими є і головні думки, а саме важливість сім'ї та підтримки, взамодопомога й переосмислення часу.
Головний герой – це чоловік на ім'я Лу Сафферн. Останні роки він максимально зосереджений на своїй кар'єрі, тому готовий робити все, щоб досягнути запланованого. І дуже часто, йому доводиться жертувати часом, який він міг провести з рідними. Одного дня він зустрічає безхатька Ґейба, який змінить його життя на 100% та покаже, що насправді є найціннішим.
В процесі читання ви розумітимете, наскільки важливо правильно розставити пріорітети, а останні сторінки можуть по-справжньому розбити вам серце💔
Зберегла для себе ще декілька цитат, якими хочу поділитися і з вами:
• Люди, як і будинки, бережуть свої таємниці. Часом таємниці живуть у них, а часом вони живуть у своїх таємницях. Огортають їх руками й міцно притискають до себе, зав’язуючи язики навколо правди. Але з плином часу правда виходить на яв і підіймається над усім. Вона звивається й сіпається зсередини, допоки набряклий язик більше не може триматися зав’язаним довкола брехні. Приходить час, він випльовує слова назовні, і правда вистрілює у повітря, врізаючись у світ. Правда й час завжди по один бік.
• Сигналами до пробудження можуть стати дуже різні речі, проте тільки ті, що мають найбільше значення.
• Бути першим не більш важливо, ніж бути середнім, що так само не більш важливо, ніж бути останнім. Усі ці стани – це просто буття. А от те, як людина почувається в тому чи іншому стані або чому вона до нього прийшла, насправді важить.
• Немає сенсу тяжко працювати, якщо ти не щасливий, бо кінець-кінцем для чого тоді це все?
• Те, що наш час обмежений, робить його ціннішим, хіба не так? Ціннішим за гроші, найціннішим за все інше. Ти не можеш часу заробити, не можеш його купити. Мине година, тиждень, місяць, рік – а ти більше ніколи їх не повернеш.
🎧 Sparks – Coldplay
Видавництво Старого Лева
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
Книга написала легко, тому доволі швидко читається. Дуже важливими є і головні думки, а саме важливість сім'ї та підтримки, взамодопомога й переосмислення часу.
Головний герой – це чоловік на ім'я Лу Сафферн. Останні роки він максимально зосереджений на своїй кар'єрі, тому готовий робити все, щоб досягнути запланованого. І дуже часто, йому доводиться жертувати часом, який він міг провести з рідними. Одного дня він зустрічає безхатька Ґейба, який змінить його життя на 100% та покаже, що насправді є найціннішим.
В процесі читання ви розумітимете, наскільки важливо правильно розставити пріорітети, а останні сторінки можуть по-справжньому розбити вам серце💔
Зберегла для себе ще декілька цитат, якими хочу поділитися і з вами:
• Люди, як і будинки, бережуть свої таємниці. Часом таємниці живуть у них, а часом вони живуть у своїх таємницях. Огортають їх руками й міцно притискають до себе, зав’язуючи язики навколо правди. Але з плином часу правда виходить на яв і підіймається над усім. Вона звивається й сіпається зсередини, допоки набряклий язик більше не може триматися зав’язаним довкола брехні. Приходить час, він випльовує слова назовні, і правда вистрілює у повітря, врізаючись у світ. Правда й час завжди по один бік.
• Сигналами до пробудження можуть стати дуже різні речі, проте тільки ті, що мають найбільше значення.
• Бути першим не більш важливо, ніж бути середнім, що так само не більш важливо, ніж бути останнім. Усі ці стани – це просто буття. А от те, як людина почувається в тому чи іншому стані або чому вона до нього прийшла, насправді важить.
• Немає сенсу тяжко працювати, якщо ти не щасливий, бо кінець-кінцем для чого тоді це все?
• Те, що наш час обмежений, робить його ціннішим, хіба не так? Ціннішим за гроші, найціннішим за все інше. Ти не можеш часу заробити, не можеш його купити. Мине година, тиждень, місяць, рік – а ти більше ніколи їх не повернеш.
🎧 Sparks – Coldplay
Видавництво Старого Лева
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
❤43
Любите манґу? 👀 Маємо для вас пропозицію!
Цього тижня даруємо -20% на книги, манґу та комікси видавництва Nasha idea 📚
З 5 до 11 січня обирайте улюблені історії за приємною ціною 😉
Не проґавте нагоду поповнити свою полицю ✨
Цього тижня даруємо -20% на книги, манґу та комікси видавництва Nasha idea 📚
З 5 до 11 січня обирайте улюблені історії за приємною ціною 😉
Не проґавте нагоду поповнити свою полицю ✨
❤55❤🔥13
Forwarded from letters are better
Востаннє, коли я збрехала ✏️
Одне літо. Один дитячий табір. Одна компанія дівчат, що жила в одному будиночку. І одна біда, що розтягнулася на роки.
Здається, настав час знайти винуватого в зникненні дівчат і, нарешті, перестати ховати їх в землях, що мають власну історію, в тривожному мовчазному лісі чи в холодному озері, що лежить поруч.
Ця книга довго чекала свого часу у мене на полиці і дочекалась ідеального (і добре, що на це пішло не 15 років, як у головних героїв🫣)
Це атмосферний трилер про події одного літа в елітному таборі для дівчат в якому, здається, навіть через стільки часу кожен міцно тримається за власні секрети.
Меланхолійна, повільна, тягуча. Заплутана і моторошна, але, безперечно, приємна.
Треба, може, пройтися по поличкам ще в пошуках придбаних трилерів🤔
#відгук
Одне літо. Один дитячий табір. Одна компанія дівчат, що жила в одному будиночку. І одна біда, що розтягнулася на роки.
Здається, настав час знайти винуватого в зникненні дівчат і, нарешті, перестати ховати їх в землях, що мають власну історію, в тривожному мовчазному лісі чи в холодному озері, що лежить поруч.
Ця книга довго чекала свого часу у мене на полиці і дочекалась ідеального (і добре, що на це пішло не 15 років, як у головних героїв🫣)
Це атмосферний трилер про події одного літа в елітному таборі для дівчат в якому, здається, навіть через стільки часу кожен міцно тримається за власні секрети.
Меланхолійна, повільна, тягуча. Заплутана і моторошна, але, безперечно, приємна.
Треба, може, пройтися по поличкам ще в пошуках придбаних трилерів🤔
#відгук
❤47👍4🐳2
Forwarded from дизайнерка читає
Вівці цілі — 4/5 ⭐️ #прочитане
для мене улюбленою книгою Євгенії Кузнєцової все одно залишається Спитайте Мієчку. але Вівці впевнено посіли друге місце 🐑
🌟 мені здається, ця історія ідеальна, щоб колись — через 10–15 років після закінчення війни взяти її у новорічні свята й знову поринути в атмосферу того, як ми живемо зараз
❄️ я люблю жанр slice of life і мені подобається, як пише Євгенія. роман торкається душі й робить трохи боляче, бо тут є все: рідний військовий приїхав на свята, генератори, різдвяні традиції, працює ППО, хтось їде закордон, хтось готується до служби…
єдине, що я не зрозуміла — чому ця книга вийшла навесні, адже вона ідеально підходить саме під період закінчення року. рада, що відклала її та прочитала саме зараз
найбільше відгукнулись ці цитати:
для мене улюбленою книгою Євгенії Кузнєцової все одно залишається Спитайте Мієчку. але Вівці впевнено посіли друге місце 🐑
єдине, що я не зрозуміла — чому ця книга вийшла навесні, адже вона ідеально підходить саме під період закінчення року. рада, що відклала її та прочитала саме зараз
найбільше відгукнулись ці цитати:
«Карла на це казала, що все, що отримуєш малими дозами, здається кращим: “Тато
хороший, бо його мало і він сидить у своїх очеретах, а мама погана, бо зі мною ти ходиш у школу”.»
«Вперше за довгий час Максима не підняла о шостій тривожність — така, ніби він щось комусь пообіцяв, забув, ніби з кимось посварився і тепер з живота до горла підіймається щось чорне, розлите всередині, і перебиває дихання. Так буває, коли засинаєш із поганими новинами, зранку прокидаєшся і ще не знаєш, чому тобі недобре, а потім усвідомлюєш.»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤60
💫 Пофантазували, які речі від українських брендів пасували б до атмосфери наших книг.
Яка добірка вам сподобалася на найбільше?
Яка добірка вам сподобалася на найбільше?
❤64🔥17🍓7❤🔥1
Електронні новинки 📱📚
Нагадуємо: ще сьогодні у нас діє акція: 1+1=3 на електронні книги ✨ Обирайте три видання — і одна з них буде у подарунок.
Нагадуємо: ще сьогодні у нас діє акція: 1+1=3 на електронні книги ✨ Обирайте три видання — і одна з них буде у подарунок.
❤44💋4🍓2❤🔥1
Forwarded from Книготерапія 📗
Джон Бойн "Хлопчик у смугастій піжамі", Видавництво Старого Лева 🌟
Про цю книгу я знала задовго до того, як взяла її до рук. Кілька років тому син читав її за програмою в українській школі — точніше слухав скорочену версію, і я тоді теж зачепилась і дослухала разом із ним. Сюжет, звісно, вразив.
Тож читала я цю книжку вже знаючи, до чого все йде (не спойлерю, але при першому прослуховуванні фінал вразив). І, мабуть, читала не стільки заради сюжету, цікаво було дізнатися детально, як ця історія розказана саме автором 💔
Книга дуже зворушлива, щемка. Вона написана простою мовою, з погляду дитини. Власне, це й пояснює, чому роман в шкільних програмах: він справді може бути першим входом у надзвичайно важку тему.
Водночас у мене виникало багато запитань. Часом було складно повірити, що Бруно може бути настільки наївним і зовсім нічого не розуміти. Так само дивувало, що єврейський хлопчик Шмуль не відповідає на прямі запитання і не говорить жорсткої правди. Уже після прочитання я почитала критику — і так, зауважень до достовірності там чимало🤷♀️
Але тут, мабуть, важливо дозволити цій історії бути художньою, а не документальною. Це не нон-фікшн і не спроба точно відтворити реальність Голокосту. Швидше — спосіб говорити про нелюдське через дитячий погляд.
Для дорослого читача, особливо якщо вже багато читав про цю тему, книжка може здатися надто простою і неправдивою. Але для першого знайомство з темою вона ідеальна.
Зараз я читаю продовження — «Усі ті розбиті місця», уже з перспективи сестри Бруно. І от там відчувається зовсім інша глибина й психологізм. Про цю книгу напишу окремо, коли дочитаю.
#кт_відгук
Книготерапія 📗Підписатись
Про цю книгу я знала задовго до того, як взяла її до рук. Кілька років тому син читав її за програмою в українській школі — точніше слухав скорочену версію, і я тоді теж зачепилась і дослухала разом із ним. Сюжет, звісно, вразив.
"Дев’ятирічний Бруно разом із сім'єю переїжджає зі свого комфортабельного будинку в Берліні до нового дому в загадковому місці Геть-Звідси, де його батька призначають комендантом концтабору. Випадково він знайомиться з єврейським хлопчиком Шмулем, маленьким в’язнем. Між ними зароджується справжня дружба, яку, однак, розділяє колючий дріт.
До чого можуть призвести різні погляди на світ, дивна логіка дорослих, а також сила долі й божевілля випадку? Про це і навіть більше розповідає дивовижна книжка «Хлопчик у смугастій піжамі»."
Тож читала я цю книжку вже знаючи, до чого все йде
Книга дуже зворушлива, щемка. Вона написана простою мовою, з погляду дитини. Власне, це й пояснює, чому роман в шкільних програмах: він справді може бути першим входом у надзвичайно важку тему.
"Нещодавно вона мала день народження, їй виповнилося тринадцять, і з того часу вона вважала, що сарказм — найвищий вияв витонченого розуму."
"Будинок — не просто вулиця, чи місто, чи навіть будівля, складена з цегли та вапна. Будинок там, де знаходиться твоя родина."
«Але мені здається, що куди б я не поїхав, я завжди буду сумувати за людьми, яких залишив».
Водночас у мене виникало багато запитань. Часом було складно повірити, що Бруно може бути настільки наївним і зовсім нічого не розуміти. Так само дивувало, що єврейський хлопчик Шмуль не відповідає на прямі запитання і не говорить жорсткої правди. Уже після прочитання я почитала критику — і так, зауважень до достовірності там чимало
Але тут, мабуть, важливо дозволити цій історії бути художньою, а не документальною. Це не нон-фікшн і не спроба точно відтворити реальність Голокосту. Швидше — спосіб говорити про нелюдське через дитячий погляд.
Для дорослого читача, особливо якщо вже багато читав про цю тему, книжка може здатися надто простою і неправдивою. Але для першого знайомство з темою вона ідеальна.
«Звичайно, все це сталося дуже давно і ніколи більше не повториться. Не в наші дні і не в нашому столітті»
Зараз я читаю продовження — «Усі ті розбиті місця», уже з перспективи сестри Бруно. І от там відчувається зовсім інша глибина й психологізм. Про цю книгу напишу окремо, коли дочитаю.
#кт_відгук
Книготерапія 📗Підписатись
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤38👍4🔥3💔3👎1
Деякі книжкові серії стають частиною дитинства 🌟
Тими, до яких повертаються знову — заради знайомих героїв і відчуття безпеки в улюбленому світі.
Ми зібрали продовження улюблених дитячих серій — з новими пригодами, небезпеками й відкриттями, які чекають на читачів.
💫 А історії тривають…
Тими, до яких повертаються знову — заради знайомих героїв і відчуття безпеки в улюбленому світі.
Ми зібрали продовження улюблених дитячих серій — з новими пригодами, небезпеками й відкриттями, які чекають на читачів.
💫 А історії тривають…
❤35🔥5