«Нескінченна історія»
Міхаель Енде
@starlev

фентезі • MG • YA • пригоди

📖 Бастіан звичайний хлопець, якому до рук потрапляє «Нескінченна історія» — магічна книжка про чарівну країну Фантазії та її правительку Дитинну царівну.

☕️ Чудова історія для тих, хто занурюється у книжки та проживає безліч життів разом з героями. В оновленому виданні красиво обіграний текст: він то червоний (приємно червоний), то зелений, наче поділ між книжкою та реальністю.

👑 Все починається з вкраденої книжки. Бастіан ховається від задирак у книгарні і… краде книжку. А потім, ховаючись від світу й поліції (він певен, тепер злочинець) на горищі школи починає свою втечу від реальності у «Нескінченній історії»

✍🏻 Особисто для себе я поділила цю історію на фентезі та психологічну, більш дорослу частину, яка торкнулась самого серця.

Фентезі — насичене, різнобарвне, сповнене істот, друзів, вигадок, безрозмірних кімнат й безкрайніх пустель. Можливо, це перенасичено, але для мене якнайкраще описує свободу фантазії, втілення мрій та безмежний простір уяви. Все може бути нескінченним й завершеним водночас.

Психологічно — це історія возз’єднання й дороги «до себе». І кожен рядок тут сповнений для мене надією та сподіваннями — те, за що я вдячна цій книжці.

✨ Бувають різні сюжети: фантастичні, веселі, сумні, мрійливі. Та є особливі — ті, що торкаються серця. Історія Бастіана саме така.

Інколи мені здавалось, ця пригода у вигаданому й багатогранному світі Фантазії — алюзія для дорослих. Пошук себе, шлях до себе через приховані, потаємні сенси фентезійних й дивакуватих створінь.

Бастіан, персонаж, якого шкода, а потім хочеться стукнути, щоб він швидше перестав бути тим, яким став. Герой з яким ти відкриваєш безмежжя сторінок та фентезі й повертаєшся у реальність з важливими думками та сміливістю йти далі.

Книжка, що відкриває таємний сховок у сторінках.
І нагадує: інколи втеча від реальності може бути корисною.

💭 Читали історію? Загалом любите пригодницькі книжки?

#відгуки_tmgarden ✨🌛 цей туманний сад

🗓 21 грудня в Національний центр «Український Дім» відбулася презентація «Книги Еміля», нової книги автора бестселерів «Я бачу, вас цікавить пітьма», «Білий попіл», «Танець недоумка» Ілларіона Павлюка.

Це була щира і дуже жива розмова про залаштунки створення книг, персонажів із реальними прототипами, приховані сенси й ключі до глибшого прочитання текстів. Автор відверто говорив про автобіографічність, свій творчий шлях, зростання, сім’ю та ті досвіди, які формують письменника не лише як митця, а і як людину.

У розмові було багато особистих історій, болючих і смішних водночас, тих, що залишаються з читачем надовго після зустрічі. Саме з таких деталей народжується довіра і відчуття справжньої близькості між автором і аудиторією.

Модерувала зустріч Оксана Зьобро, літературна агентка автора, тонко й уважно спрямовуючи розмову до найглибших і найчесніших тем.

Дякуємо всім, хто був поруч цього вечора і розділив цю теплу розмову 💙

«Нескінченне прочитання нескінченної історії»
або «Як знайти шлях до себе. Покрокова інструкція»

«Нескінченна історія»
Міхаель Енде

Хлопчик років десяти–одинадцяти, рятуючись від недоброзичливих однолітків, ховається в букіністичній крамниці. Його увагу привертає книга, і, не маючи змоги впоратися з собою, він її краде. Виявляється, це роман про відважного Атрею, якому доручено врятувати країну Фантазію, яку поглинає певне Ніщо. Незбагненним чином події в реальності та в книзі починають перегукуватися, аж доки Бастіан остаточно не опиняється в самому серці історії, де на нього чекають пригоди, а також довгий шлях до себе

На перший погляд цілком дитяча історія ніби віддзеркалює різні впізнавані образи:

(1) головний герой, Бастіян, крізь книжку потрапляє в казку так само, як це роблять герої Льюїса проходячи крізь шафу; (2) головним символом всевладдя тут є Аурин (своєрідний уроборос), який нагадує перстень Толкіна; (3) героєві доводиться то рятувати світ, як Ісусу, то давати речам імена, як Адамові; (4) шлях Бастіяна туди буде таким же складним, як і шлях назад, як у Одіссея; (5) а ще, компенсуючи свій біль з реального світу, хлопчик у певний момент перетворюється на тирана, як в найгірших традиціях німецької диктатури; (6) і навіть сам Енде пише свій текст, ніби віддзеркалюючи образи із сюрреалістичних картин свого батька

Цікаво, що в книзі віддзеркалюються не лише впізнавані фрагменти культури й історії. Коли Бастіян заходить до букіністичної крамниці, перше, що він бачить — це напис на скляних дверях, звернений до перехожих. Фраза виглядає як плутанина, але водночас це ніби запрошення подивитися на світ і на себе з іншого боку. Зрештою, країна Фантазія постає ніби іншою стороною або дзеркальним відображенням внутрішнього стану світу людей, зокрема й головного героя. А в одному з випробувань Атрею, подивившись у дзеркало, бачить не себе, а Бастіана. На шляху до того, щоб поглянути на себе з іншого боку й пізнати себе, Бастіян починає володіти найпотужнішим інструментом — Аурином зі спокусливим написом «Роби, що хочеш»; саме тут герой і пізнає свою темну сторону. Фраза «Роби, що хочеш» у цьому контексті, ймовірно, є частиною відомого вислову християнського філософа Аврелія Августина. Повністю фраза звучить так: «Люби і роби, що хочеш». Філософ, звісно, мав на увазі любов до Бога, проте цікаво, що у фіналі роману герой зцілюється й приймає себе з усіма своїми сторонами саме тоді, коли пізнає любов

А також у фразі «Роби, що хочеш» можна побачити перегук із працею Алістера Кроулі. Бо ж саме Кроулі сформулював відомий принцип: «Роби, що хочеш — такий увесь Закон», у якому він буквально закликав людей до розуміння, що існує власна «Справжня Воля» — тобто призначення, яке треба в собі розпізнати і реалізувати. А ще імʼя, яке дає Бастіян Дитинній Царівні — Місяцівна (Мoonchild) — це буквально назва роману Кроулі «Moonchild»

У чому ж нескінченність історії.
Звісно, світ циклічний (і, до речі, символом цього якраз є уроборос aka Аурин). І за відродженням Фантазії (та й узагалі будь-чого) завжди слідуватиме смерть. Бастіян точно не останній хлопчик, якому доведеться рятувати Фантазію. Світ завжди потребуватиме спасителя — ця історія нескінченна

Також цікаво, що автор робить свого героя співучасником книжкової історії та співтворцем цієї історії, ніби натякаючи, що саме читач (зі своїм баченням і досвідом) остаточно «дописує» роман. Тому «Нескінченна історія» — це, зокрема, і про те, що будь-яка історія може мати нескінченну кількість прочитань.
І, до речі, Енде, своєю чергою, стверджував, що всі інтерпретації його книги є правильними

То про що цей роман? Субʼєктивно
Про втечу від реальності, про шлях до себе, про прийняття своєї неідеальності
7,5/10🤍

На завершення, не можу не відмітити, що Енде планував видати цей роман до Різдва. В нього це не вийшло, адже Бастіян буквально застряг на шляху до себе, проте безумовно в цьому тексті є щось різдвяно-магічно-чарівне)
Користуючись можливістю, хочу привітати вас із Різвом та побажати вам бути щасливими й надовго не застрягати на шляху до себе

#зк_відгук