Не знаєте, з якої книжки Райлі Сейґера почати? Або вже прочитали одну й хочете продовжити знайомство з його трилерами?
Зібрали гайд книжками автора — від першої до найновішої. Гортайте, обирайте, з якої історії почати, і готуйтеся до напруги 👀📚
Зібрали гайд книжками автора — від першої до найновішої. Гортайте, обирайте, з якої історії почати, і готуйтеся до напруги 👀📚
❤51🔥13👍4💘3🥰1
Forwarded from Людина мисляча
Найважливіше — Сонце і його пожива — про це ніхто не казав уголос, але це розуміли всі. А найбільше — Клара, ШП (Штучна Приятелька), головна героїня роману К.Ішіґуро «Клара і Сонце». Сонце для неї було не просто поживою для підтримки існування, воно стало для неї центром її екзистенції.
Може здатись дивним говорити про екзистенцію штучно створеної істоти, подібної роботу. Проте Клара від самого початку була однією з найособливіших ШП в магазині. Надзвичайно прониклива й спостережлива, Клара з вітрини цікавилась всім тим, що було в полі її зору й думки, але на що інші ШП навіть не звертали жодної уваги — емоції дітей, що проходили повз, особлива зустріч двох давніх закоханих, порятунок Жебрака з собакою та інші. Остання подія — особливо значима для всіх подальших подій в історії. Для Клари вона є свідченням сили Сонця, про яку не здогадуються навіть люди.
Містком до світу людей для Клари стає прихід до магазину дівчинки Джозі, для якої вона стає не просто Штучною подругою, а справжньою. Подругою, яка одного дня буквально віддає частинку себе задля порятунку Джозі. Вона служить їй — проте не як той, хто має це робити згідно з програмуванням на це, а з любові. Так, щирої любові, якої, як і інших людських емоцій, не може бути в ШП.
Як парадоксально: ШП Клара стає більш гуманною й людяною, аніж більшість людей нового світу, описаним Ішіґуро. Тепер тут панує ще більша класова нерівність із-за генетичних змін (діти, які їх зазнали, називаються Піднесені), що поділяє людей на «таких, як треба» та «інших, непотрібних». Ця прірва відчувається між коханими, друзями та сусідами…
І хоча ми мало що дізнаємось від автора про цей «дивний світ новий», описане створює відчуття розлому реальності навіть між найближчими людьми. Люди стають автоматами, машинами, але й машини, зокрема, ШП Клара, стає в певному сенсі людиною. Однак лякає тут більше перше, ніж друге, і виникає питання: а хто ж така людина, що кожного з нас робить людиною і за яких умов чи змін (в тому числі генетичних) ми перестанемо нею бути?
Ця книга не дає жодних відповідей ані Кларі, ані нам читачам, навпаки, залишає опісля ще більше питань, про які варто подумати кожному з нас.
«Клара і Сонце», як і кожна з інших прочитаних мною книг у Ішіґуро, залишає легкий присмак меланхолії, недосказаність, і відчуття, що десь в памʼяті тепер назавжди є місце для героїв цього письменника, такий вже він незвичайний й близький мені. З нетерпінням чекаю екранізації цього роману в жовтні. А поки нагадую про інші книги Ішіґуро, про які я вже писала на каналі:
— «Похований велетень»
— «Художник хиткого світу»
А якщо тільки починаєте знайомитись з цим автором, раджу почати з «Не відпускай мене» або «Залишок дня».
⭐️ 4/5
📌 теми: технології, антиутопія, дружба, любов
Людина мисляча | #книжкове
сайт | Instagram | YouTube ✨
Може здатись дивним говорити про екзистенцію штучно створеної істоти, подібної роботу. Проте Клара від самого початку була однією з найособливіших ШП в магазині. Надзвичайно прониклива й спостережлива, Клара з вітрини цікавилась всім тим, що було в полі її зору й думки, але на що інші ШП навіть не звертали жодної уваги — емоції дітей, що проходили повз, особлива зустріч двох давніх закоханих, порятунок Жебрака з собакою та інші. Остання подія — особливо значима для всіх подальших подій в історії. Для Клари вона є свідченням сили Сонця, про яку не здогадуються навіть люди.
Містком до світу людей для Клари стає прихід до магазину дівчинки Джозі, для якої вона стає не просто Штучною подругою, а справжньою. Подругою, яка одного дня буквально віддає частинку себе задля порятунку Джозі. Вона служить їй — проте не як той, хто має це робити згідно з програмуванням на це, а з любові. Так, щирої любові, якої, як і інших людських емоцій, не може бути в ШП.
Як парадоксально: ШП Клара стає більш гуманною й людяною, аніж більшість людей нового світу, описаним Ішіґуро. Тепер тут панує ще більша класова нерівність із-за генетичних змін (діти, які їх зазнали, називаються Піднесені), що поділяє людей на «таких, як треба» та «інших, непотрібних». Ця прірва відчувається між коханими, друзями та сусідами…
І хоча ми мало що дізнаємось від автора про цей «дивний світ новий», описане створює відчуття розлому реальності навіть між найближчими людьми. Люди стають автоматами, машинами, але й машини, зокрема, ШП Клара, стає в певному сенсі людиною. Однак лякає тут більше перше, ніж друге, і виникає питання: а хто ж така людина, що кожного з нас робить людиною і за яких умов чи змін (в тому числі генетичних) ми перестанемо нею бути?
Ця книга не дає жодних відповідей ані Кларі, ані нам читачам, навпаки, залишає опісля ще більше питань, про які варто подумати кожному з нас.
«Клара і Сонце», як і кожна з інших прочитаних мною книг у Ішіґуро, залишає легкий присмак меланхолії, недосказаність, і відчуття, що десь в памʼяті тепер назавжди є місце для героїв цього письменника, такий вже він незвичайний й близький мені. З нетерпінням чекаю екранізації цього роману в жовтні. А поки нагадую про інші книги Ішіґуро, про які я вже писала на каналі:
— «Похований велетень»
— «Художник хиткого світу»
А якщо тільки починаєте знайомитись з цим автором, раджу почати з «Не відпускай мене» або «Залишок дня».
Людина мисляча | #книжкове
сайт | Instagram | YouTube ✨
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤41❤🔥10🔥3
Шукаємо в команду Junior Email & Product Marketing Specialist 🖥️
Людину, яка допомагатиме розвивати email-комунікації та долучатиметься до запуску маркетингових кампаній: від планування й налаштування розсилок до контролю промоактивностей, тестування гіпотез та аналізу результатів.
Що важливо:
— уважність до деталей і дедлайнів;
— готовність працювати з eSputnik, Trello та маркетинговими задачами;
— бажання розвиватися в email- і продуктовому маркетингу;
— здатність координувати задачі та комунікувати з різними командами.
📍м. Львів, вул. Старознесенська 24-26
Детальніше про обов’язки, очікування та умови — за посиланням: cleverstaff.net/i/vacancy-NsffkL
Людину, яка допомагатиме розвивати email-комунікації та долучатиметься до запуску маркетингових кампаній: від планування й налаштування розсилок до контролю промоактивностей, тестування гіпотез та аналізу результатів.
Що важливо:
— уважність до деталей і дедлайнів;
— готовність працювати з eSputnik, Trello та маркетинговими задачами;
— бажання розвиватися в email- і продуктовому маркетингу;
— здатність координувати задачі та комунікувати з різними командами.
📍м. Львів, вул. Старознесенська 24-26
Детальніше про обов’язки, очікування та умови — за посиланням: cleverstaff.net/i/vacancy-NsffkL
❤20🔥11🥰2
Forwarded from книжуємо кавуємо з Лаллі 🪭
«Будинок у соснах» • Ана Реєс
видавництво: ВСЛ🌟
оцінка:⭐️ ⭐️ ⭐️ .8
– про вплив психології тагіпнозу на життя людей
чомусь відгук на цю книгу я не могла написати відколи дочитала цю книгу..
🍃 це у нас – дебютний психологічний трилер американської письменниці Ани Реєс
в центрі сюжету – Майя, яка вже 7 років намагається зрозуміти, що насправді сталося з її найкращою подругою. дівчина померла на очах у Маї, і у всьому замішаний незрозумілий хлопець на ім’я Френк. питання в тому, довести його причетність практично неможливо. в чому звинуватити? він просто стояв поруч? ммм які шикарні докази
але й Майя ідеальний приклад ненадійного оповідача, адже величеньку частину свого життя перебувала під наркотичним впливом. саме ця частина її біографії мене люто бісила всю книгу.. вона з підліткових років сидить на наркоті, невже це такий кайф,що їй подоба забувати по пів дня? спогади розмиті, проблеми з алкоголем і відмова від препаратів, що викликали залежність і як результат не дуже хороший стан , змушують її сумніватися у власній адекватності . ненадійна героїня, провали в пам’яті, містичний чоловік, поруч із яким дівчата падають замертво… я вважаю ідеальне комбо для теорій
ще одна цікава частина історії – коріння Майї. дівчина має гаатемальські корені і це доволі органічно і прикольно вплетено у сюжет. її батько був письменником і трагічно загинув ще до її народження на батьківщині.
✨ фінал мені сподобався хоч і відрізнявся від моїх теорій. у мене були думки може це головна героїня причетна, адже вона доволі багато часу була під дією речовин, але що в результаті вийшло теж не менш прикольно.
напевно моїми фаворитами історії стали якраз фінал,де показано вплив зла і покарання та моменти з минулого
книга написана легко й прикольно,тож прочитається за пару днів. стиль письма авторки теж доволі приємний і динамічний, вона точно вміє правильно працювати з текстом і увагою читача
«Будинок у соснах» однозначно цікава історія, тому якщо ви любите загадки минулого, коритись у чужих головах , то книга вам зайде
#curlyвідгук
– 𝔁𝓸, 𝓮𝓬𝓸𝓾𝓽𝓮 𝓵𝓪𝓵𝓵𝔂♡
видавництво: ВСЛ
оцінка:
– про вплив психології та
чомусь відгук на цю книгу я не могла написати відколи дочитала цю книгу..
🍃 це у нас – дебютний психологічний трилер американської письменниці Ани Реєс
в центрі сюжету – Майя, яка вже 7 років намагається зрозуміти, що насправді сталося з її найкращою подругою. дівчина померла на очах у Маї, і у всьому замішаний незрозумілий хлопець на ім’я Френк. питання в тому, довести його причетність практично неможливо. в чому звинуватити? він просто стояв поруч? ммм які шикарні докази
але й Майя ідеальний приклад ненадійного оповідача, адже величеньку частину свого життя перебувала під наркотичним впливом. саме ця частина її біографії мене люто бісила всю книгу.. вона з підліткових років сидить на наркоті, невже це такий кайф,що їй подоба забувати по пів дня? спогади розмиті, проблеми з алкоголем і відмова від препаратів, що викликали залежність і як результат не дуже хороший стан , змушують її сумніватися у власній адекватності . ненадійна героїня, провали в пам’яті, містичний чоловік, поруч із яким дівчата падають замертво… я вважаю ідеальне комбо для теорій
ще одна цікава частина історії – коріння Майї. дівчина має гаатемальські корені і це доволі органічно і прикольно вплетено у сюжет. її батько був письменником і трагічно загинув ще до її народження на батьківщині.
напевно моїми фаворитами історії стали якраз фінал,де показано вплив зла і покарання та моменти з минулого
книга написана легко й прикольно,тож прочитається за пару днів. стиль письма авторки теж доволі приємний і динамічний, вона точно вміє правильно працювати з текстом і увагою читача
«Будинок у соснах» однозначно цікава історія, тому якщо ви любите загадки минулого, коритись у чужих головах , то книга вам зайде
#curlyвідгук
– 𝔁𝓸, 𝓮𝓬𝓸𝓾𝓽𝓮 𝓵𝓪𝓵𝓵𝔂♡
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤38
Любите загадки, несподівані повороти й історії, від яких складно відірватися? 👀
Зібрали 20 найкращих детективних історій Видавництва Старого Лева — і 14–16 вересня на них діє знижка 25%.
Обирайте свою наступну книжку для вечора, вихідних або довгого читання без перерв 📚
Зібрали 20 найкращих детективних історій Видавництва Старого Лева — і 14–16 вересня на них діє знижка 25%.
Обирайте свою наступну книжку для вечора, вихідних або довгого читання без перерв 📚
❤53
Forwarded from Закнижжя психолога.
«Тисяча осяйних сонць» Халеда Госсейні. Моє читання вихідних
Мені в нашій реальності війни і величезної кількості страждань, які я бачу і чую хотілось якусь історію, болючу і важку, але не про Україну. Читати легке і веселе не можу, якщо чесно.
І я знайшов цю історію.
Вона неймовірно добре зіткана, кожне слово на своєму місці.
Виділю кілька важливих моментів, які мені подобаються особливо.
✅ Дуже добре написаний текст.
Я зараз активно працюю над редактурою рукопису моєї книги про втрати (писав про неї тут) і починаю краще розбиратись в редактурі. Тут редактура на дуже високому рівні, немає зайвих слів і кожне працює на текст. Такі тексти надихають писати добре.
Іноді я перечитував деякі фрагменти по кілька разів, так добре це написано, і відчувається, що немає нічого зайвого.
✅ Про автора.
Мені подобається відкривати авторів світової літератури.
Це друга книга Халеда Госсейні і моя перша з ним.
Він афганський автор, який з дитинства жив і працював лікарем в США. Письменництво не було його професією, але поступово стало.
Госсейні був лікарем і на початку письменницької кар'єри писав паралельно з медичною практикою. В інтерв'ю він розповідав, що прокидався близько п'ятої ранку, писав кілька годин, а потім ішов до лікарні. Для нього письмо було не випадковим заняттям, а справою, якою він займався задовго до того, як став професійним письменником.
Думаю, що він один з претендентів на Нобелівську премію, до речі.
✅ Про сюжет
«Тисяча осяйних сонць» Халеда Госсейні — роман про життя двох афганських жінок на тлі війни, патріархального суспільства та політичних катастроф Афганістану.
Роман розповідає історію Маріам і Лейли, двох жінок різного покоління, чиї долі перетинаються в охопленому війною Афганістані.
Це книга про афганських жінок. «Ловець повітряних зміїв» (його перша книга) був переважно історією чоловіків: батьків і синів, дружби, братерства. Він відчував, що практично не торкнувся величезної частини афганського досвіду, пов'язаного з життям жінок.
Мені особливо подобається, як автор пов’язав особисті історії із історією країни. Афганістан проходив надважкий період воєн і внутрішніх перемін, і автор дуже вміло показує це через історії двох жінок.
Спочатку його цікавили саме дві жінки: їхні внутрішні життя, мрії, стосунки та боротьба за виживання. Але в процесі написання він зрозумів, що неможливо правдоподібно розповісти їхню історію, не розповівши одночасно історію Афганістану.
Тому особиста історія Маріам і Лейли поступово починає рухатися разом із історією країни: комуністична революція, радянська окупація, громадянська війна, прихід Талібану та події після 11 вересня.
✅ Про назву
Назву «Тисяча сяючих сонць» Госсейні знайшов у вірші «Кабул» перського поета XVII століття Саїба Табрізі. Він шукав переклади поезії про Кабул для сцени, у якій один із персонажів сумує за містом. Коли він натрапив на цей образ, зрозумів, що знайшов не лише потрібний рядок для сцени, а й назву роману. Ще з часів Гемінгвея і його "І сходить сонце" обожнюю поетичні назви книг.
✅ Окремо виділю як добре зроблена книга моїм улюбленим "Видавництвом Старого Лева". Гарний переклад, гарна редактура, гарне оформлення. І просто приємне відчуття, коли тримаєш книгу в руках.
Читання тепер зазвичай з сином на руках
А що у вас цими вихідними?
@BagnenkoText
Мені в нашій реальності війни і величезної кількості страждань, які я бачу і чую хотілось якусь історію, болючу і важку, але не про Україну. Читати легке і веселе не можу, якщо чесно.
І я знайшов цю історію.
Вона неймовірно добре зіткана, кожне слово на своєму місці.
Виділю кілька важливих моментів, які мені подобаються особливо.
✅ Дуже добре написаний текст.
Я зараз активно працюю над редактурою рукопису моєї книги про втрати (писав про неї тут) і починаю краще розбиратись в редактурі. Тут редактура на дуже високому рівні, немає зайвих слів і кожне працює на текст. Такі тексти надихають писати добре.
Іноді я перечитував деякі фрагменти по кілька разів, так добре це написано, і відчувається, що немає нічого зайвого.
✅ Про автора.
Мені подобається відкривати авторів світової літератури.
Це друга книга Халеда Госсейні і моя перша з ним.
Він афганський автор, який з дитинства жив і працював лікарем в США. Письменництво не було його професією, але поступово стало.
Госсейні був лікарем і на початку письменницької кар'єри писав паралельно з медичною практикою. В інтерв'ю він розповідав, що прокидався близько п'ятої ранку, писав кілька годин, а потім ішов до лікарні. Для нього письмо було не випадковим заняттям, а справою, якою він займався задовго до того, як став професійним письменником.
Думаю, що він один з претендентів на Нобелівську премію, до речі.
✅ Про сюжет
«Тисяча осяйних сонць» Халеда Госсейні — роман про життя двох афганських жінок на тлі війни, патріархального суспільства та політичних катастроф Афганістану.
Роман розповідає історію Маріам і Лейли, двох жінок різного покоління, чиї долі перетинаються в охопленому війною Афганістані.
Це книга про афганських жінок. «Ловець повітряних зміїв» (його перша книга) був переважно історією чоловіків: батьків і синів, дружби, братерства. Він відчував, що практично не торкнувся величезної частини афганського досвіду, пов'язаного з життям жінок.
Мені особливо подобається, як автор пов’язав особисті історії із історією країни. Афганістан проходив надважкий період воєн і внутрішніх перемін, і автор дуже вміло показує це через історії двох жінок.
Спочатку його цікавили саме дві жінки: їхні внутрішні життя, мрії, стосунки та боротьба за виживання. Але в процесі написання він зрозумів, що неможливо правдоподібно розповісти їхню історію, не розповівши одночасно історію Афганістану.
Тому особиста історія Маріам і Лейли поступово починає рухатися разом із історією країни: комуністична революція, радянська окупація, громадянська війна, прихід Талібану та події після 11 вересня.
✅ Про назву
Назву «Тисяча сяючих сонць» Госсейні знайшов у вірші «Кабул» перського поета XVII століття Саїба Табрізі. Він шукав переклади поезії про Кабул для сцени, у якій один із персонажів сумує за містом. Коли він натрапив на цей образ, зрозумів, що знайшов не лише потрібний рядок для сцени, а й назву роману. Ще з часів Гемінгвея і його "І сходить сонце" обожнюю поетичні назви книг.
✅ Окремо виділю як добре зроблена книга моїм улюбленим "Видавництвом Старого Лева". Гарний переклад, гарна редактура, гарне оформлення. І просто приємне відчуття, коли тримаєш книгу в руках.
Читання тепер зазвичай з сином на руках
А що у вас цими вихідними?
@BagnenkoText
❤34
Нові книжкові зустрічі вже чекають на вас! 🍁🧡
Цього разу в наших клубах читатимемо дуже різні історії: про небезпечні союзи й зради у «П’ятьох зламаних клинках», тілесність, самотність і людські межі у «Пляжі», а також таємниці заможного Нью-Йорка у трилері «Ніхто не має знати».
Обирайте свою книжку, реєструйтеся на зустріч і приходьте поговорити про прочитане разом 📚
Реєстрація та деталі — на нашому сайті.
Цього разу в наших клубах читатимемо дуже різні історії: про небезпечні союзи й зради у «П’ятьох зламаних клинках», тілесність, самотність і людські межі у «Пляжі», а також таємниці заможного Нью-Йорка у трилері «Ніхто не має знати».
Обирайте свою книжку, реєструйтеся на зустріч і приходьте поговорити про прочитане разом 📚
Реєстрація та деталі — на нашому сайті.
❤29🔥10