Посеред ночі — Райлі Сейґер

Видавництво: @starlev 🌟
Жанр: містичний трилер, детектив
448 сторінок

Оцінка: 10/10

🔖...У цій історії не було лиходіїв. Не було й героїв. Просто райончик із недосконалими людьми, дехто
з яких гірший за інших.🔖

📝 Ітан Марш дорослий чоловік, йому близько 40 років і він повернувся в рідне містечко Гемлок-серкл в будинок своїх батьків. Той самий будинок, де спогади переслідують його. Той самий, де 30 років тому на задньому подвір'ї з намету посеред ночі викрали його друга Біллі. Їм було по 10 років і ця подія тоді сколихнула звичний життєвий устрій всіх жителів містечка. Ітан не вірить, що Біллі просто взяв і зник безслідно, але на жаль спогади про той день дуже туманні за винятком Сну, який постійно переслідує чоловіка

Скрииииииииип.... (це останнє, що він чує перед пробудженням)

🕑 В історії є дві часові лінії — 1994 рік та 2024 рік. Розділи чергуються між собою і таким чином ми бачимо, що на всі питання, які бентежать головного героя, можна знайти відповідь у минулому, якщо гарненько пригадати. І в цьому найбільша проблема — Ітану важко пригадати, бо події настільки сильно його травмували, що він переконаний в тому, що нічого не бачив, хоча сам постійно бореться з сумнівами: чи дійсно це було так?

🐾Зв'язок між реальним світом та паранормальними явищами тут також присутній. Якщо ви не вірите у привидів, то автор змусить вас це зробити, хоча б на коротку мить. Та що мені найбільше сподобалось — людський розум, виснажений довготривалою травмою (і не одною), переживаннями, тривогами, страхами, відсутністю здорового сну, набагато небезпечніший, ніж різні духи, тіні тощо.
Тобто в якийсь момент ви можете навіть засумніватися в здоровому глузді Ітана, в його діях та відчуттях. Зі мною так і сталося, але я все ж до кінця була впевнена, що ми знайдемо всі відповіді.

🔊 Детективна складова історії з'являється десь через декілька розділів в першій половині книги, але набиратиме обертів аж в другій. Одна з детективів переконана, що відповіді криються у спогадах Ітана, а для того, щоб їх відновити потрібні певні зусилля. А іншим шляхом піти неможливо, оскільки багацько ниточок ведуть до певного закладу, але те, що приховують його стіни залишається загадкою.

▫️Повернемося до минулого ▫️

1994 року, всі персонажі, яких ми бачимо були ще дітьми. І частину історії ми будемо бачити через призму дитячого сприйняття світу, а також почуття деяких їхніх батьків. Їх усіх переслідуватимуть здавалося б, проблеми, через які ми всі так чи інакше проходили, але вплив наслідків може бути непередбачуваним та згубним. Слова можуть бути гострішими за лезо, а прагнення не бути самотнім приведе до помилкових шляхів досягнення цієї мети. Тому що люди не ідеальні. Кожен має свою мету і деколи, хороші люди можуть робити погані вчинки і навпаки.

⚠️ І дійсно, у фіналі все виявилося набагато простіше і досить логічно, ніж могла намалювати уява протягом сюжету. Поверніться до цитати на початку відгуку і зрозумієте, про що я. Але знімаю шляпу, перед тим, наскільки автор майстерно і ненав'язливо змусив мене понервувати. А розкриття окремо кожного другорядного персонажа тільки підсилювало цей ефект.

Тож це моя щира рекомендація, якщо любите полоскотати собі нерви, але при цьому не хочете якихось кривавих сцен, різанини і подібного. Тут все доволі просто, місцями банально, але від того не менш моторошно

#відгуквідЛізи #ВСЛ #Посеред_ночі

Тисяча осяйних сонць - Халед Госсейні

Моя оцінка: ★★★★★

Це дуже і дуже болюча історія двох жінок, які мали всі підстави ненавидіти одна одну, але стали одна для одної прихистком, домом і єдиною опорою у місці, що намагалось їх зламати.

🤍 Мабуть, найбільше в цій книжці мене зачепила саме Маріям, яка ще з дитинства засвоїла: якщо щось сталося — винною зрештою зроблять жінку.
Її навчили не боротися, нічого не вимагати, не чекати справедливості і просто терпіти.
І більшу частину життя Маріям справді терпіла. Але це не зробило її слабкою в моїх очах — просто в неї не було вибору: вона жила у світі, де дівчинка від самого народження майже не мала можливості впливати на власну долю. І тут не було цього чарівного моменту, коли Маріям раптом щось усвідомлює і перетворюється на іншу людину. Навпаки — усі маленькі вибори, які вона робила десятиліттями, зрештою привели її до переконання, що існує щось більше і важливіше за страх.
Мені за неї боліло в цій книжці найбільше 🐸

💫 Стосунки Маріям і Лайли були дуже непростими. Мені здається, в цій ситуації і не могло бути взаємної симпатії чи миттєвої жіночої солідарності (не думаю, що якась жінка була б рада, якби її чоловік привів у дім другу дружину — навіть якщо шлюб давно дуже схожий на пекло, в якому доводиться виживати).
Між жінками були ревнощі, образи, недовіра. Я розуміла, чому Маріям відчувала, що поява другої жінки в будинку зробила й без того нестерпне життя ще гіршим.
Їхній звʼязок дуже болючий, але те, як вони поступово відкриваються одна одній і вчаться довіряти, — прекрасно, навіть якщо це відбувається через побут, спільний страх та насильство, яке обидві переживають. Зрештою їм вдається вибудувати щось середнє між дружбою, сестринством і стосунками матері та доньки. І на фоні усіх темних та страшних подій ця любов стає просто острівцем світла.

💫 Книжка охоплює декілька десятиліть історії Афганістану й проводить героїнь через радянсько-афганську війну, громадянську війну, прихід до влади Талібану та перші роки після падіння його режиму. І політика не існує окремо від того, що відбувається в життях головних героїнь, бо вона впливає абсолютно на все — чи може дівчинка ходити до школи, чи може жінка вийти з дому без чоловіка, чи працює лікарня і чи є в ній лікарки, і зрештою — чи вважаються жінки товаром, який належить чоловікам.

😘 Мені було складно читати цю книжку (це зайняло в мене майже півтора місяця) — я могла прочитати шматок, відкласти, повернутись, отримати ще одну порцію «скла» і продовжити читати. Вона справді важка — здебільшого через те, як тут розкривається системність насильства над жінками.

💫 Фінал — гірко-солодкий сам по собі, але коли знаєш, що відбувається з Афганістаном сьогодні, стає боляче зовсім по-іншому.

Загалом книжка дуже хороша. Це заслужені 5 зірочок.

Видавництво: 🌟 ВСЛ

#тисяча_осяйних_сонць_халед_госсейні
#відгуки_chornobrova_karooka