Forwarded from Поговоримо про книжки? 📚
До речі сьогодні відбувся реліз отакої неймовірної гри Туконі: хранителі лісу 🌿
Ці туконі такі милі😍 У мене в колекції ще й кілька книг є про них, і я обожнюю всі ті ілюстрації. Вони прекрасні!
Я колись грала в демо-версію гри (її можна завантажити й зараз), і мені дуже сподобалось✨
✨ Тож закликаю вас підтримати наших розробників, підтримати українське та придбати гру. Зробити це можна ось тут: https://store.steampowered.com/app/2933200/Tukoni_Xraniteli_Lisu/
#цікавинки
Туконі: Хранителі Лісу — це мила й затишна пригодницька головоломка. Грайте за Мандрівника, лісового духа Туконі, досліджуйте чарівні локації, знайомтеся з милими персонажами, розв'язуйте захопливі головоломки, збирайте трави й чайні рецепти та допоможіть лісу підготуватися до зими.
Ці туконі такі милі
Я колись грала в демо-версію гри (її можна завантажити й зараз), і мені дуже сподобалось
#цікавинки
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤40🔥11👏2
🌦 Погода — це не лише прогноз. Це ще й спогади.
У новій книжці Наталки Діденко «Записки синоптика» грози, тумани, зливи й спекотні вітри стають частиною особистих історій, подорожей, зустрічей і важливих моментів життя.
Професійна метеорологиня легко й дотепно розповідає про атмосферні явища та пояснює їхню природу — але передусім нагадує: за кожним прогнозом погоди може ховатися ціла історія 🌧☀️
«Записки синоптика» — книжка про погоду, яку ми відчуваємо не лише термометром, а й пам’яттю.
У новій книжці Наталки Діденко «Записки синоптика» грози, тумани, зливи й спекотні вітри стають частиною особистих історій, подорожей, зустрічей і важливих моментів життя.
Професійна метеорологиня легко й дотепно розповідає про атмосферні явища та пояснює їхню природу — але передусім нагадує: за кожним прогнозом погоди може ховатися ціла історія 🌧☀️
«Записки синоптика» — книжка про погоду, яку ми відчуваємо не лише термометром, а й пам’яттю.
❤40🥰7🍓3
Forwarded from Сутула писака
#відгук на книгу «Бджолине жало» Пола Мюррея 📚
Це глибокий роман, де увага максимально сконцентрована на внутрішньому світі героїв – родині Барнзів. Розмірене життя респектабельного сімейства розгортається в маленькому ірландському містечку на тлі економічної та екологічної кризи. Але до цих проблем додаються і їхні внутрішні виклики: давні травми, спокуси й привиди минулих поколінь.
Автор обрав цікаву форму подачі: історія поступово розгортається з перспективи кожного члена родини. Спершу ми дізнаємося бачення доньки Кесс, потім – сина Пі-Джея, далі матері Імельди та батька Дікі. І кожен має свій особистий голос, який не сплутаєш із іншим персонажем. Це проявляється у речах, на які ті звертають увагу, у способі мислення та навіть текстовому оформленні. Наприклад, із призми Імельди оповідь подається без розділових знаків – суцільним потом тексту. І це має сенс, бо за життя вона здобула слабку освіту.
Загалом усе, що ви прочитаєте в цьому творі, має глибокий сенс. І згадані дрібниці, які здаються на перший погляд незначними, зрештою відіграють важливу роль – вистрілюють як «самі знаєте яка рушниця».
Тут ніхто не виступає суцільним злом і відсутній протагоніст як такий. Викликом для кожного персонажа є саме життя. І такий підхід мені дуже імпонує, бо дозволяє максимально перейнятися переживаннями до героїв. Які, у свою чергу, далекі від ідеалу. Ти одночасно любиш їх і ненавидиш.
Ця крута багатошарова історія точно варта уваги. Шкода, що книга не потрапила до шортліста премії книжкових блогерів. Певне, це пов'язано з тим, що переклад з'явився нещодавно й мало хто встиг її прочитати, аби віддати голос. Але особисто я голосувала ще коли встигла прочитати лише половину! 🫶
Це глибокий роман, де увага максимально сконцентрована на внутрішньому світі героїв – родині Барнзів. Розмірене життя респектабельного сімейства розгортається в маленькому ірландському містечку на тлі економічної та екологічної кризи. Але до цих проблем додаються і їхні внутрішні виклики: давні травми, спокуси й привиди минулих поколінь.
Автор обрав цікаву форму подачі: історія поступово розгортається з перспективи кожного члена родини. Спершу ми дізнаємося бачення доньки Кесс, потім – сина Пі-Джея, далі матері Імельди та батька Дікі. І кожен має свій особистий голос, який не сплутаєш із іншим персонажем. Це проявляється у речах, на які ті звертають увагу, у способі мислення та навіть текстовому оформленні. Наприклад, із призми Імельди оповідь подається без розділових знаків – суцільним потом тексту. І це має сенс, бо за життя вона здобула слабку освіту.
Загалом усе, що ви прочитаєте в цьому творі, має глибокий сенс. І згадані дрібниці, які здаються на перший погляд незначними, зрештою відіграють важливу роль – вистрілюють як «самі знаєте яка рушниця».
Тут ніхто не виступає суцільним злом і відсутній протагоніст як такий. Викликом для кожного персонажа є саме життя. І такий підхід мені дуже імпонує, бо дозволяє максимально перейнятися переживаннями до героїв. Які, у свою чергу, далекі від ідеалу. Ти одночасно любиш їх і ненавидиш.
Ця крута багатошарова історія точно варта уваги. Шкода, що книга не потрапила до шортліста премії книжкових блогерів. Певне, це пов'язано з тим, що переклад з'явився нещодавно й мало хто встиг її прочитати, аби віддати голос. Але особисто я голосувала ще коли встигла прочитати лише половину! 🫶
❤52🥰1💘1
Forwarded from Зачитана✨
🏰 "Замок Піктордю" - Жорж Санд
Це однозначно одна з тих історій, які хочеться колись переповідати своїм дітям чи онукам 🤍
Вона ніби дитяча - казкова, легка, з загадковою пані у вуалі та старим занедбаним замком. Але водночас у ній закладено стільки дорослих сенсів про талант, підтримку, доброту, виховання й те, наскільки сильно слова дорослих можуть впливати на дитину
Головна героїня - восьмирічна Діана, донька художника Флошарде. Через випадковість вони змушені переночувати в покинутому замку Піктордю, де до дівчинки приходить загадкова дама у вуалі й показує їй замок таким, яким він був колись - живим, прекрасним і розкішним.
І ця зустріч зрештою змінює все життя Діани
Мені дуже сподобалася сама думка про те, що те, що ми бачимо зараз, не завжди розповідає всю історію. За руїнами може ховатися краса, за тихою дитиною - величезний талант, а за важким дитинством - майбутнє, яке ще тільки потрібно створити
Окремо мене підкорило те, як тут говорять про мистецтво 🎨
Згадуються різні художні традиції, відмінності між грецьким та римським мистецтвом, китайські впливи - і все це вплетено в історію настільки легко, що не відчувається якимось навчальним блоком
А ілюстрації Анастасії Звяги - це взагалі окрема любов
Їх тут справді багато, і вони не просто прикрашають книгу. Вони настільки деталізовані й живі, що хочеться зупинятися на кожній сторінці й роздивлятися їх. Через вирази облич, пози, деталі кімнат і самого замку ще сильніше відчуваєш емоції персонажів
І ще скажу дивну, але дуже важливу для мене річ - ШРИФТ 😭❤️
Він великий, комфортний, дуже приємний для читання. Будь ласка, можна мені тепер такий у всіх книжках? Усього близько 120 сторінок, але після них залишається відчуття, ніби прожила цілу маленьку історію разом із Діаною
До речі, Замок Піктордю входить до бабусиних казок Жорж Санд - історій, які письменниця розповідала своїм онукам, а згодом записала. Саму цю казку вона присвятила онучці Аврорі Санд.
І тепер я дуже хочу, щоб Видавництво Старого Лева продовжило цю серію в такому ж оформленні, бо мені терміново потрібна ціла колекція таких книжок на поличці 😭
Дуже тепла, мудра й красива історія. Однозначно рекомендую і дітям, і дорослим, які іноді теж хочуть на кілька годин повернутися у відчуття справжньої казки ✨
Автор: Жорж Санд
Видавництво: ВСЛ
Сторінок: 120
Оцінка: 10/10
🌟 #Відгукнапрочитане | Зачитана
Це однозначно одна з тих історій, які хочеться колись переповідати своїм дітям чи онукам 🤍
Вона ніби дитяча - казкова, легка, з загадковою пані у вуалі та старим занедбаним замком. Але водночас у ній закладено стільки дорослих сенсів про талант, підтримку, доброту, виховання й те, наскільки сильно слова дорослих можуть впливати на дитину
Головна героїня - восьмирічна Діана, донька художника Флошарде. Через випадковість вони змушені переночувати в покинутому замку Піктордю, де до дівчинки приходить загадкова дама у вуалі й показує їй замок таким, яким він був колись - живим, прекрасним і розкішним.
І ця зустріч зрештою змінює все життя Діани
Мені дуже сподобалася сама думка про те, що те, що ми бачимо зараз, не завжди розповідає всю історію. За руїнами може ховатися краса, за тихою дитиною - величезний талант, а за важким дитинством - майбутнє, яке ще тільки потрібно створити
Окремо мене підкорило те, як тут говорять про мистецтво 🎨
Згадуються різні художні традиції, відмінності між грецьким та римським мистецтвом, китайські впливи - і все це вплетено в історію настільки легко, що не відчувається якимось навчальним блоком
А ілюстрації Анастасії Звяги - це взагалі окрема любов
Їх тут справді багато, і вони не просто прикрашають книгу. Вони настільки деталізовані й живі, що хочеться зупинятися на кожній сторінці й роздивлятися їх. Через вирази облич, пози, деталі кімнат і самого замку ще сильніше відчуваєш емоції персонажів
І ще скажу дивну, але дуже важливу для мене річ - ШРИФТ 😭❤️
Він великий, комфортний, дуже приємний для читання. Будь ласка, можна мені тепер такий у всіх книжках? Усього близько 120 сторінок, але після них залишається відчуття, ніби прожила цілу маленьку історію разом із Діаною
До речі, Замок Піктордю входить до бабусиних казок Жорж Санд - історій, які письменниця розповідала своїм онукам, а згодом записала. Саму цю казку вона присвятила онучці Аврорі Санд.
І тепер я дуже хочу, щоб Видавництво Старого Лева продовжило цю серію в такому ж оформленні, бо мені терміново потрібна ціла колекція таких книжок на поличці 😭
Дуже тепла, мудра й красива історія. Однозначно рекомендую і дітям, і дорослим, які іноді теж хочуть на кілька годин повернутися у відчуття справжньої казки ✨
Автор: Жорж Санд
Видавництво: ВСЛ
Сторінок: 120
Оцінка: 10/10
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤40🥰8❤🔥5
Forwarded from книжуємо кавуємо з Лаллі 🪭
«прокинутися на Шібуї» • Анна Ціма
видавництво: ВСЛ
оцінка:⭐️ ⭐️ ⭐️ ⭐️
– історія про дві частинки душі,одна з якої продовжує своє життя,а інша — застрягла в районі Шібуя біля статуї Хачіко і не може виходити за межі району, а як “бонус-плюс”.. люди її не бачать,або сприймають як якусь муху-примару 👀
🪩 дебютний роман чеської письменниці-японістки Анни Ціми переносить читачів у яскравий світ Токіо та розповідає про пошук себе, магію літератури та любов до Японії
тепер ясно чого Яна настільки глибоко розбирається в японській літературі і доволі глибоко аналізує твори. бо авторка сама з цієї сфери
зазвичай я люблю динамічніші сюжети,але тут мені було прям дуже цікаво читати про процес роботи над текстами,уривки з історій Кавашіти і тп
🪩 головна героїня, 17-річна Яна, мріє поїхати до Токіо. Несподівано для себе вона отримує шанс, але паралельно стикається з містичними подіями: її свідомість переноситься в інший вимір, пов'язаний із життям її улюбленого письменника, чиї твори вона перекладає
🪩 не дивлячись на відчути внутрішнього дисонансу від слів крінж,фак і тд,що є нашою повсякденністю,але для мене в книгах якось дивно.. я ніби дійсно проживала всі навчальні етапи Яни разом з нею і це класно. загалом я люблю цей study vibe,тим паче щось понтове і нішеве,але книга звичай ж не про це. це просто приємний естетичний бонус
🪩 найбільше мій мозок напрягали уривки про Кавашіту. чого нам це розповідають? він теж застрягав у часі чи який у нього звʼязок з Яною?
але зізнаюсь чесно,або я не так зрозуміла фінал,або він відкритий частково..але загалом мої теорії про Кавашіту та фінал виявились для мене трошки цікавішими,ніж вийшло насправді.
🪩 мої улюблені моменти – поява Акіри,я прям відчувала що Той «айдол» і хлопчина з вікнами одна людина. і ефект Адді Лярю від Кліми. я чогось взагалі не очікувала,що він мало того,що зʼявиться далі так ще й так ;)
🪩 ☕️ загалом історія моя,але я не радила б вам її розтягувати,бо може трошки наскучити(особисто в мене так працює) • мені подобаються історії про ефект метелика,але хотілось би трошки більше,бо в мене після завершення читання залишилось декілька питань
#curlyвідгук
– 𝔁𝓸, 𝓮𝓬𝓸𝓾𝓽𝓮 𝓵𝓪𝓵𝓵𝔂♡
видавництво: ВСЛ
оцінка:
– історія про дві частинки душі,одна з якої продовжує своє життя,а інша — застрягла в районі Шібуя біля статуї Хачіко і не може виходити за межі району, а як “бонус-плюс”.. люди її не бачать,або сприймають як якусь муху-примару 👀
тепер ясно чого Яна настільки глибоко розбирається в японській літературі і доволі глибоко аналізує твори. бо авторка сама з цієї сфери
зазвичай я люблю динамічніші сюжети,але тут мені було прям дуже цікаво читати про процес роботи над текстами,уривки з історій Кавашіти і тп
але зізнаюсь чесно,або я не так зрозуміла фінал,або він відкритий частково..але загалом мої теорії про Кавашіту та фінал виявились для мене трошки цікавішими,ніж вийшло насправді.
#curlyвідгук
– 𝔁𝓸, 𝓮𝓬𝓸𝓾𝓽𝓮 𝓵𝓪𝓵𝓵𝔂♡
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤49🥰1💘1
Forwarded from Читацькі нотатки 📝
Починаю сьогодні цей витвір мистецтва - оформлення тут 🤌
📖 "П’ять зламаних клинків" Мей Корланд - це темне пригодницьке фентезі, наповнене смертельно небезпечними брехунами, сірою мораллю і таємницями, які руйнують королівства
✨ У примітці авторка каже, що це історія натхненна дослідженнями корейських міфів, легенд та культури - вона не є ані історичною фантастикою, ані фентезі, заснованим на реальному світі.
Щось дуууже інтригуюче📖
Плануєте читати цю новинку?
Щось дуууже інтригуюче
Плануєте читати цю новинку?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤42❤🔥9🥰8✍4🔥1
Forwarded from руся патякає про книжки
дуже захотілось перечитати «культ» дереша 👁️
моє знайомство з автором відбулось два роки тому якраз із цієї книги, це був чудовий експіріенс. як же добре, що всл перевидали цю книжку в своїй гарній серії новітньої класики, ще й з класними ілюстраціями.
цю книжку дереш написав у 16 років, вплів у неї концепти лавкрафтіанстких жахів і створив український постмодерний горор про психотропи, юнацьку закоханість та справжню химерію.
читали щось у дереша?👾
моє знайомство з автором відбулось два роки тому якраз із цієї книги, це був чудовий експіріенс. як же добре, що всл перевидали цю книжку в своїй гарній серії новітньої класики, ще й з класними ілюстраціями.
цю книжку дереш написав у 16 років, вплів у неї концепти лавкрафтіанстких жахів і створив український постмодерний горор про психотропи, юнацьку закоханість та справжню химерію.
Молодий вчитель біології Юрко Банзай прибуває до містечка Мідні Буки, що на Закарпатті. Герой стає викладачем у тамтешньому коледжі й одразу привертає увагу студентів своїм неформальним способом викладу матеріалу. Заняття Юрка скидаються радше на ексцентричні перфоманси, через які у звичайному навчальному закладі на нього б давно поскаржилися, але адміністрація коледжу не поспішає звільняти педагога…радо повторно відправляюсь у цю психоделічну мандрівку!!
Гадалося б, цей зухвалий, цинічний та похмурий чоловік — справжній дивак, якому ліпше поїхати з Мідних Буків. Та згодом виявиться, що мешканці ідилічної на позір місцини за своєю природою не кращі за новоприбулого.
читали щось у дереша?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤29🔥29👍4