Ми щиро співчуваємо колегам, чиї видавництва, друкарні, склади та книгарні постраждали від російських обстрілів. За останні місяці галузь зазнала величезних втрат 💔
Тому в книгарнях-кав'ярнях Старого Лева ми розмістили спеціальні викладки книжок видавництв, які постраждали від російських атак. Купуючи ці видання, ви підтримуєте колег, допомагаєте книжкам знаходити своїх читачів і робите свій внесок у відновлення українського книговидання.
Кожна придбана книжка — це підтримка тих, хто попри все продовжує створювати українські книги 🫂
Тому в книгарнях-кав'ярнях Старого Лева ми розмістили спеціальні викладки книжок видавництв, які постраждали від російських атак. Купуючи ці видання, ви підтримуєте колег, допомагаєте книжкам знаходити своїх читачів і робите свій внесок у відновлення українського книговидання.
Кожна придбана книжка — це підтримка тих, хто попри все продовжує створювати українські книги 🫂
❤163💔65💋5
Forwarded from Пані Лі
Сьогодні дочитала «Пісні світанку». І тільки перегорнувши останню сторінку зрозуміла, наскільки точною є назва цієї збірки.
Усі 11 оповідань дуже різні за настроєм, стилем, але їх об’єднує одне – майже кожне так чи інакше говорить про наш досвід війни. Іноді прямо, іноді через міфи, фантастику чи альтернативну історію.
Коротко про деякі з опо:
🖤 «Захисник живих»
Без перебільшення – моє улюблене оповідання збірки.
Це історія про любов, яка не вміє відпускати. Про те, як ми міцно тримаємося за тих, кого вже немає. І про найбільшу любов, коли розуміємо, що треба дозволити іншому піти, а собі нарешті повернутися до життя.
🖤 «Донька Марени»
Парадоксально, але це чи не найменш улюблене моє оповідання. І водночас одне з найбільш багатошарових.
Тут про тих, хто дивиться на чуже горе з-за власних мурів і переконує себе, що достатньо ще трохи зміцнити кордони і біда омине їх. Мені дуже сподобалася ця алюзія.
Але саме оповідання залишилося для мене занадто щільним. Воно вміщує в кілька сторінок стільки сенсів, що мені банально забракло простору, аби за нього зачепитися.
🖤 «Кант надії»
Напевно, найважче і водночас найсвітліше оповідання.
Тут окупація показана не лише як захоплення території. Насамперед це спроба змусити людей перестати вірити, що майбутнє взагалі можливе. Дуже сподобалася арка сестри, яка спочатку просто хотіла тихо пережити все це, а врешті сама стала людиною, що продовжила справу інших. Саме тому фінал, як на мене, працює так добре. Не тому, що обіцяє щасливий кінець, а тому, що залишає місце для надії.
🖤 «Кордон»
Дуже сподобалося, що це оповідання говорить не стільки про державний кордон, скільки про людський.
Про те, як легко, опинившись по інший бік, зробити вигляд, що війна тебе більше не стосується. І про те, як швидко стирається межа між бажанням урятувати себе й байдужістю до тих, хто залишився.
🖤 «Кістяні голки»
Те оповідання, яке найменше торкнулось мене особисто (і це певно добре). Бо обговоривши його з подругою я зрозуміла наскільки це цінно, що авторка говорить про селфхарм без спрощень і моралізаторства. Це одна з тих історій, де вигаданий світ допомагає говорити про цілком реальні речі.
🖤 «Голодна коса»
Дуже кайфовий містичний детектив із лавкрафтівськими вайбами.
Найцікавішим для мене виявилося навіть не саме розслідування, а те, як історія показує механіку культів. Людьми не завжди керують силою, іноді достатньо дати пояснення їхнім страхам і вони зроблять усе самі. Єдине, чого мені не вистачило – ще трохи часу в цьому світі, щоб більше пройнятися цією атмосферою безвиході.
🖤 «Пір’я»
Мабуть, оповідання, яке найсильніше говорить про нас сьогодні.
Фізичні зміни героїв тут читаються як дуже влучна метафора того, що війна робить із людьми. Ми всі змінилися. Просто не в кожного ці зміни видно з першого погляду.
🖤 «1919. Легіон»
Дуже цікавий мікс українських Визвольних змагань і скандинавської міфології. Уже епіграф із Völuspá натякає, що попереду буде свій Рагнарок. Думаю, це оповідання найбільше оцінять ті, хто любить історичне військове фентезі.
✨ Загалом «Пісні світанку» дуже приємно здивували. Я рідко знаходжу збірки, у яких мені хочеться окремо згадати майже кожне оповідання, але тут саме так і сталося. Якісь історії зачепили сильніше, якісь менше, проте всі вони разом складаються в дуже цілісну розмову про те, що сьогодні болить нам найбільше.
Усі 11 оповідань дуже різні за настроєм, стилем, але їх об’єднує одне – майже кожне так чи інакше говорить про наш досвід війни. Іноді прямо, іноді через міфи, фантастику чи альтернативну історію.
Коротко про деякі з опо:
🖤 «Захисник живих»
Без перебільшення – моє улюблене оповідання збірки.
Це історія про любов, яка не вміє відпускати. Про те, як ми міцно тримаємося за тих, кого вже немає. І про найбільшу любов, коли розуміємо, що треба дозволити іншому піти, а собі нарешті повернутися до життя.
🖤 «Донька Марени»
Парадоксально, але це чи не найменш улюблене моє оповідання. І водночас одне з найбільш багатошарових.
Тут про тих, хто дивиться на чуже горе з-за власних мурів і переконує себе, що достатньо ще трохи зміцнити кордони і біда омине їх. Мені дуже сподобалася ця алюзія.
Але саме оповідання залишилося для мене занадто щільним. Воно вміщує в кілька сторінок стільки сенсів, що мені банально забракло простору, аби за нього зачепитися.
🖤 «Кант надії»
Напевно, найважче і водночас найсвітліше оповідання.
Тут окупація показана не лише як захоплення території. Насамперед це спроба змусити людей перестати вірити, що майбутнє взагалі можливе. Дуже сподобалася арка сестри, яка спочатку просто хотіла тихо пережити все це, а врешті сама стала людиною, що продовжила справу інших. Саме тому фінал, як на мене, працює так добре. Не тому, що обіцяє щасливий кінець, а тому, що залишає місце для надії.
🖤 «Кордон»
Дуже сподобалося, що це оповідання говорить не стільки про державний кордон, скільки про людський.
Про те, як легко, опинившись по інший бік, зробити вигляд, що війна тебе більше не стосується. І про те, як швидко стирається межа між бажанням урятувати себе й байдужістю до тих, хто залишився.
🖤 «Кістяні голки»
Те оповідання, яке найменше торкнулось мене особисто (і це певно добре). Бо обговоривши його з подругою я зрозуміла наскільки це цінно, що авторка говорить про селфхарм без спрощень і моралізаторства. Це одна з тих історій, де вигаданий світ допомагає говорити про цілком реальні речі.
🖤 «Голодна коса»
Дуже кайфовий містичний детектив із лавкрафтівськими вайбами.
Найцікавішим для мене виявилося навіть не саме розслідування, а те, як історія показує механіку культів. Людьми не завжди керують силою, іноді достатньо дати пояснення їхнім страхам і вони зроблять усе самі. Єдине, чого мені не вистачило – ще трохи часу в цьому світі, щоб більше пройнятися цією атмосферою безвиході.
🖤 «Пір’я»
Мабуть, оповідання, яке найсильніше говорить про нас сьогодні.
Фізичні зміни героїв тут читаються як дуже влучна метафора того, що війна робить із людьми. Ми всі змінилися. Просто не в кожного ці зміни видно з першого погляду.
🖤 «1919. Легіон»
Дуже цікавий мікс українських Визвольних змагань і скандинавської міфології. Уже епіграф із Völuspá натякає, що попереду буде свій Рагнарок. Думаю, це оповідання найбільше оцінять ті, хто любить історичне військове фентезі.
✨ Загалом «Пісні світанку» дуже приємно здивували. Я рідко знаходжу збірки, у яких мені хочеться окремо згадати майже кожне оповідання, але тут саме так і сталося. Якісь історії зачепили сильніше, якісь менше, проте всі вони разом складаються в дуже цілісну розмову про те, що сьогодні болить нам найбільше.
❤44🔥7🥰7👍1
📚 До нас приїхали книжкові новинки!
Цього разу на полицях — містичні трилери, пригодницькі історії, підліткова романтика, сучасна українська проза й навіть книжка про погоду, яка зігріває не гірше за сонце ☀️
✨ Серед новинок:
• «Комісар Яблучко і несебирська мафія» Юлії Чернінької — нові пригоди юного детектива на морському курорті.
• «Емі і Таємний Клуб Супердівчат. Гайда в гори!» Агнєшки Мєлех — канікули, загадки й сила справжньої дружби.
• «Сталінка. Богемна рапсодія» Олеся Ульяненка — знакові твори одного з найсміливіших українських письменників.
• «Ігри монмартрських мерців. Лотрек» Олени Чернінької — містична подорож між світами з Анрі де Тулуз-Лотреком.
• «Записки синоптика» Наталки Діденко — теплі життєві історії, у яких погода стає частиною людської пам'яті.
• «Шпигунський табір» Стюарта Ґіббса — нова небезпечна місія Бена Ріплі та ще більше шпигунських пригод.
• «Нині. Увечері. Завтра» Рейчел Лінн Соломон — романтична історія про суперників, які можуть закохатися.
• «Архітектор потойбіччя» Юлії Чернінької — атмосферний містичний трилер, де межа між реальністю і потойбіччям майже зникає.
Цього разу на полицях — містичні трилери, пригодницькі історії, підліткова романтика, сучасна українська проза й навіть книжка про погоду, яка зігріває не гірше за сонце ☀️
✨ Серед новинок:
• «Комісар Яблучко і несебирська мафія» Юлії Чернінької — нові пригоди юного детектива на морському курорті.
• «Емі і Таємний Клуб Супердівчат. Гайда в гори!» Агнєшки Мєлех — канікули, загадки й сила справжньої дружби.
• «Сталінка. Богемна рапсодія» Олеся Ульяненка — знакові твори одного з найсміливіших українських письменників.
• «Ігри монмартрських мерців. Лотрек» Олени Чернінької — містична подорож між світами з Анрі де Тулуз-Лотреком.
• «Записки синоптика» Наталки Діденко — теплі життєві історії, у яких погода стає частиною людської пам'яті.
• «Шпигунський табір» Стюарта Ґіббса — нова небезпечна місія Бена Ріплі та ще більше шпигунських пригод.
• «Нині. Увечері. Завтра» Рейчел Лінн Соломон — романтична історія про суперників, які можуть закохатися.
• «Архітектор потойбіччя» Юлії Чернінької — атмосферний містичний трилер, де межа між реальністю і потойбіччям майже зникає.
❤55🔥8😍8😡1
Forwarded from у безхвостої відьми
Bestseller Fest надіслав мені просто прекрасний мерч:
1. полотняний шопер (це дуже містка торба, у мене от як раз такого формату ще не було)
2. суперський блокнотик та закладинку
3. і найголовніше — ✨її✨
це мальована історія по Террі Пратчетту і ОБОЖЕМІЙ ЯК ЖЕ ЦЕ КРАСИВО
я не знала, що ця книжка треба мені аж так сильно, до того як подивилась на неї наживо
шоб ви розуміли, я не дозволяю собі гортати далі за перші 10 сторінок, щоб не проспойлерити ілюстрації
«Останній герой» Террі Пратчетта — одна з найкращих книжок з моєї колекції тепер!
дякую фестивалю за такий подаруночок (який, до речі, стартує вже завтра 👀)
1. полотняний шопер (це дуже містка торба, у мене от як раз такого формату ще не було)
2. суперський блокнотик та закладинку
3. і найголовніше — ✨її✨
це мальована історія по Террі Пратчетту і ОБОЖЕМІЙ ЯК ЖЕ ЦЕ КРАСИВО
я не знала, що ця книжка треба мені аж так сильно, до того як подивилась на неї наживо
шоб ви розуміли, я не дозволяю собі гортати далі за перші 10 сторінок, щоб не проспойлерити ілюстрації
«Останній герой» Террі Пратчетта — одна з найкращих книжок з моєї колекції тепер!
дякую фестивалю за такий подаруночок (який, до речі, стартує вже завтра 👀)
❤74💯1💘1
📖 Липень був насиченим на книжкові новини, новинки, зустрічі та події.
Зібрали для вас найголовніше за місяць в одному дайджесті — гортайте, щоб нічого не пропустити 💛
Зібрали для вас найголовніше за місяць в одному дайджесті — гортайте, щоб нічого не пропустити 💛
❤38👍9🥰2