ура-ура-ура!

нарешті я дібралася до біографії Туве Янссон з-під пера Буель Вестін від левенят🥹

🌸 вчора, дочитавши "Приховану мову символів", я взялася за цю блакитно-сонячну цеглину - "Туве Янссон. Слова, образи, життя" і не прогадала, бо за годину перед сном із неабияким захватом подолала 75 сторінок (на цьому моменті я зрозуміла, що в моїй крові не стачало саме жанру нонфіка і біографій)

взагалі, книжка почалася по принципу: "у вас є тридцять секунд, аби зацікавити", і дала нам факт, що у Туве було 15 хрещених батьків (не тільки на заході України є така традиція, ахах). до речі, на другому знімку - фотографія з хрещення

🦋отож, я прочитала поки 70+ сторінок, всього два розділи, які розбиті на підтеми. познайомилася ближче з батьками Туве, і хочу сказати, що її мати - моя особиста римська імперія, бо ця жінка в час, коли жінкам забороняли розвиватися, була вправнішою за деяких чоловіків в багатьох речах, а також підштовхувала жіноцтво рухатися вперед

Доволі товстий фотоальбом свідчить про її надзвичайну фізичну активність. Вона ходить у гори, плаває на каное у шхерах, ходить під вітрилом, веслує, лазить по скелях і їздить на лижах - загалом юна шукачка пригод, самовпевнена й позбавлена залежності від узвичаєного жіночого ідеалу. Аж ніяк не "домашня донька" у буквальному сенсі слова. Судячи з її фотоальбомів, Сіґне була вершницею, шукачкою пригод, яка до того ж любила Париж. Вона була молодою жінкою, яка прагнула здобути освіту, фах і творити власне життя. Активне провадження часу на природі було частиною тогочасної ідеології плекання здорового тіла. Залученість Сіґне до щойно започаткованого шведського скаутського руху її виховувати нове покоління молодих жінок, які прагнули свободи: вирватися з задушливої домашньої атмосфери, вільно подорожувати, насолоджуватися природою в іншому одязі, який не обмежував рухливості - дослівно, вдихнути свіжого повітря. Сіґне викладала у Віллінській школі й разом зі своїми найближчими вчительками-колегами й подругами, Еммі Грен-Бруберґ і Естер Лаурель, заснувала дівочий скаутський гурт. Їхнім починанням зацікавилося багато учениць. Девізом дня проголосили поведінку й одяг, як у хлопців. Дівчата-скаутки організовували походи, поїздки на велосипедах, марші з прапорами й веслування. На одній фотографії зображені скаутки навколо багаття, одягнені в штани, сорочки, у крислатих капелюхах - щось цілком не схоже на міські довгі сукні по п'яти. Скаутський рух став синонімом свободи.

я вже в захваті, а це лише мама відомої авторки та художниці. хоча тепер не дивно, що маючи таку матір, Туве стала тією, ким стала. звісно, не потрібно відкидати вплив батька, яка прививав любов до мистецтва маленькій Туве із дитинства, але очевидно, що певні головні істини життя, заклала саме Сіґне

поки що якось так: справді в неймовірному захоплені, а що буде далі - будемо бачити)

до речі, фото знизу посередині - саме Сіґне, що була ще вправною мисливицею, а ось по бокам - це оформлення особистих щоденників Туве (я тієї мови не знаю, але хочу сказати, ну які ж класні малюнки🤌🏼)

а ви читали? як вам?