Сьогодні — другий день KyivBookFest! 📚
Чекаємо вас на стендах з книжечками (на 1 та 3 поверхах ТЦ «Gorodok Gallery» | Pochayna Event Hall), а також на подіях Старого Лева 🥰
Чекаємо вас на стендах з книжечками (на 1 та 3 поверхах ТЦ «Gorodok Gallery» | Pochayna Event Hall), а також на подіях Старого Лева 🥰
🥰26❤9😍3
«Пора починати підготовку до зимових свят!» ❄️ — подумали ми, а отже ділимось новинкою зі святковою зимовою атмосферою, яка вже вирушила у друкарню! 🎁 І це книжка-картинка Олександра Шатохіна «Подарунок».
Одного ранку звичайнісіньке Зайченя 🐰 прокинулось від гуркоту. Виявилось, що на дах його будиночка впав подарунок. Що? Де? Звідки? Зайчик вирушає в дорогу, щоб знайти того, хто загубив подарунок 👀
Це історія про Різдвяне диво, про тепло і мрію, які всі ми так чекаємо! Ну і звісно, в книзі багато подарунків, куди ж без них?! ✨
👨🎨 Дизайн обкладинки та ілюстрації: Олександр Шатохін.
Одного ранку звичайнісіньке Зайченя 🐰 прокинулось від гуркоту. Виявилось, що на дах його будиночка впав подарунок. Що? Де? Звідки? Зайчик вирушає в дорогу, щоб знайти того, хто загубив подарунок 👀
Це історія про Різдвяне диво, про тепло і мрію, які всі ми так чекаємо! Ну і звісно, в книзі багато подарунків, куди ж без них?! ✨
👨🎨 Дизайн обкладинки та ілюстрації: Олександр Шатохін.
🥰15👍4❤2
⚡️ Триває передпродаж книги «Під скляним ковпаком» — єдиного роману американської письменниці Сильвії Плат. Українською книга побачила світ у перекладі Ольги Любарської та в художньому оформленні Анастасії Стефурак.
А поки на цей довгоочікуваний додрук триває передпродаж, ми ділимося уривком з твору 👇
Я не помічала, що помешкання Ленні кондиціоноване, аж доки вишкандибала на бруківку. Застигла тропічна спека, яку тротуари всотували протягом дня, вдарила мені в обличчя останньою хвилею принижень. Я не уявляла, де я, на якому світі.
Якусь хвилину я зважувала, чи варто брати таксі й усе-таки їхати на вечірку, але передумала, бо танці вже, певно, закінчилися, а я була не в гуморі опинитися наодинці в порожньому ангарі бенкетної зали, засміченої конфетті, недопалкамита серветками.
Я обережно дійшла до найближчого рогу, ведучи кінчиком пальця по стіні ліворуч, аби втримати рівновагу. Подивилася на адресну табличку. Потім витягла з сумочки карту Нью-Йорка. Між мною та готелем було сорок три квартали прямо і п’ять убік.
Ходити пішки мені ніколи не набридало. Я просто пішла в потрібному напрямку, бубонячи під ніс номери вулиць, а коли врешті дійшла до готелю, була криштально тверезою й ноги набрякли лише трішки — то була моя помилка, не подбати хоч про якісь панчохи.
У вестибюлі було порожньо, тільки нічний портьє дрімав у своїй освітленій кабінці поміж ключів і мовчазних телефонів. Я прослизнула в ліфт самообслуговування й натиснула кнопку свого поверху. Двері зачинилися, мов міхи безшумного акордеона. У вухах загуло, і я побачила просто перед собою велике бруднооке обличчя китаянки, яка по-дурному на мене витріщалася. Звісно, то було моє обличчя. Зморшкувате й зношене, відразливе.
У коридорі теж нікого не було. Я відчинила двері номера. Там було накурено. Спершу мені здалося, що той дим матеріалізувався в повітрі, наче якась кара, але потім пригадалося, що це накурила Дорін, і я натиснула кнопку, яка відчиняла віконну вентиляцію. Самі вікна не відчинялися, щоб не можна було з них висовуватися, і чомусь думка про це мене страшенно розлютила.
Стоячи з лівого боку вікна й притиснувшись щокою до рами, я могла розгледіти центр міста аж до штабу ООН, що виднів у темряві, подібний на фантастичні зеленкуваті марсіанські стільники. Було видно білі й червоні вогні автомобілів, що рухалися вулицями, й вогні мостів із невідомими мені назвами.
Німа тиша мене пригнічувала. Не німота самої тиші. Моя німота. Я чудово знала, що автомобілі шумлять, що люди в них і за освітленими вікнами будинків шумлять, і що ріка шумить, але я не чула того шуму, хоч як старалася. Місто висіло за моїм вікном, пласке, наче фотоплакат, воно мигтіло й блимало, однак для мене нічого не змінилося б, якби його там не було.
Порцеляново-білий телефон біля ліжка міг би долучити мене до чогось, але він стояв німий і безглуздий, мов мертва голова. Я спробувала пригадати, кому давала свій номер, щоб скласти уявний перелік тих, хто взагалі міг мені зателефонувати, однак пригадала лише, що дала свій номер матері Бадді Вілларда, щоб вона передала його якомусь знайомому синхронному перекладачеві з ООН.
Я коротко, тихо й сухо реготнула.
Можна собі уявити, що то за синхронний перекладач, із яким місіс Віллард могла мене познайомити, зважаючи, що вона тільки й мріяла поженити нас із Бадді, який саме лікувався від туберкульозу в санаторії на півночі штату Нью-Йорк. Вона навіть домовилася, щоб того літа мене влаштували офіціанткою в туберкульозний санаторій, аби Бадді не почувався самотнім. Ані вона, ані Бадді не розуміли, чому я натомість поїхала у Нью-Йорк.
Дзеркало над бюро було трохи кривим і аж надто сріблястим. Обличчя в ньому нагадувало відображення на краплині ртуті в кабінеті стоматолога. Я хотіла заповзти в ліжко й спробувати заснути, але це було б те саме, що вкладати засмальцьований і покреслений лист у чистий білосніжний конверт. Я вирішила прийняти гарячу ванну.
Ось тут шукайте продовження цього уривка.
А поки на цей довгоочікуваний додрук триває передпродаж, ми ділимося уривком з твору 👇
Я не помічала, що помешкання Ленні кондиціоноване, аж доки вишкандибала на бруківку. Застигла тропічна спека, яку тротуари всотували протягом дня, вдарила мені в обличчя останньою хвилею принижень. Я не уявляла, де я, на якому світі.
Якусь хвилину я зважувала, чи варто брати таксі й усе-таки їхати на вечірку, але передумала, бо танці вже, певно, закінчилися, а я була не в гуморі опинитися наодинці в порожньому ангарі бенкетної зали, засміченої конфетті, недопалкамита серветками.
Я обережно дійшла до найближчого рогу, ведучи кінчиком пальця по стіні ліворуч, аби втримати рівновагу. Подивилася на адресну табличку. Потім витягла з сумочки карту Нью-Йорка. Між мною та готелем було сорок три квартали прямо і п’ять убік.
Ходити пішки мені ніколи не набридало. Я просто пішла в потрібному напрямку, бубонячи під ніс номери вулиць, а коли врешті дійшла до готелю, була криштально тверезою й ноги набрякли лише трішки — то була моя помилка, не подбати хоч про якісь панчохи.
У вестибюлі було порожньо, тільки нічний портьє дрімав у своїй освітленій кабінці поміж ключів і мовчазних телефонів. Я прослизнула в ліфт самообслуговування й натиснула кнопку свого поверху. Двері зачинилися, мов міхи безшумного акордеона. У вухах загуло, і я побачила просто перед собою велике бруднооке обличчя китаянки, яка по-дурному на мене витріщалася. Звісно, то було моє обличчя. Зморшкувате й зношене, відразливе.
У коридорі теж нікого не було. Я відчинила двері номера. Там було накурено. Спершу мені здалося, що той дим матеріалізувався в повітрі, наче якась кара, але потім пригадалося, що це накурила Дорін, і я натиснула кнопку, яка відчиняла віконну вентиляцію. Самі вікна не відчинялися, щоб не можна було з них висовуватися, і чомусь думка про це мене страшенно розлютила.
Стоячи з лівого боку вікна й притиснувшись щокою до рами, я могла розгледіти центр міста аж до штабу ООН, що виднів у темряві, подібний на фантастичні зеленкуваті марсіанські стільники. Було видно білі й червоні вогні автомобілів, що рухалися вулицями, й вогні мостів із невідомими мені назвами.
Німа тиша мене пригнічувала. Не німота самої тиші. Моя німота. Я чудово знала, що автомобілі шумлять, що люди в них і за освітленими вікнами будинків шумлять, і що ріка шумить, але я не чула того шуму, хоч як старалася. Місто висіло за моїм вікном, пласке, наче фотоплакат, воно мигтіло й блимало, однак для мене нічого не змінилося б, якби його там не було.
Порцеляново-білий телефон біля ліжка міг би долучити мене до чогось, але він стояв німий і безглуздий, мов мертва голова. Я спробувала пригадати, кому давала свій номер, щоб скласти уявний перелік тих, хто взагалі міг мені зателефонувати, однак пригадала лише, що дала свій номер матері Бадді Вілларда, щоб вона передала його якомусь знайомому синхронному перекладачеві з ООН.
Я коротко, тихо й сухо реготнула.
Можна собі уявити, що то за синхронний перекладач, із яким місіс Віллард могла мене познайомити, зважаючи, що вона тільки й мріяла поженити нас із Бадді, який саме лікувався від туберкульозу в санаторії на півночі штату Нью-Йорк. Вона навіть домовилася, щоб того літа мене влаштували офіціанткою в туберкульозний санаторій, аби Бадді не почувався самотнім. Ані вона, ані Бадді не розуміли, чому я натомість поїхала у Нью-Йорк.
Дзеркало над бюро було трохи кривим і аж надто сріблястим. Обличчя в ньому нагадувало відображення на краплині ртуті в кабінеті стоматолога. Я хотіла заповзти в ліжко й спробувати заснути, але це було б те саме, що вкладати засмальцьований і покреслений лист у чистий білосніжний конверт. Я вирішила прийняти гарячу ванну.
Ось тут шукайте продовження цього уривка.
👍11❤7🔥6
Друзі! Прямо з друкарні на фестиваль KyivBookFest приїхала новинка — книга «Тема для медитації» Леоніда Кононовича з серії «Новітня класика»! ❤️
І ми одразу ж мали змогу поговорити про нове життя культових книг, про їх перепрочитання новою аудиторією та самими авторами. Шукайте запис розмови з Леонідом Кононовичем, Любком Дерешем та Мар'яною Савкою про реактуалізацію сенсів у класиці за цим посиланням.
📌 А ось тут є запис лекції військового капелана Андрія Зелінського «Наш Софійний Дивосвіт. Історія української вічності» довкола книги «Семенові зорі».
І ми одразу ж мали змогу поговорити про нове життя культових книг, про їх перепрочитання новою аудиторією та самими авторами. Шукайте запис розмови з Леонідом Кононовичем, Любком Дерешем та Мар'яною Савкою про реактуалізацію сенсів у класиці за цим посиланням.
📌 А ось тут є запис лекції військового капелана Андрія Зелінського «Наш Софійний Дивосвіт. Історія української вічності» довкола книги «Семенові зорі».
❤19🥰5👍1
😍 Купуйте паперову чи електронну версію книги для дітей «Здолай булінг разом із героями казок» зі знижкою 20%! Акція діє в онлайн-магазині та книгарнях видавництва з 11 по 17 вересня!
На сторінках книги ви точно впізнаєте цих дванадцятьох відомих лиходіїв-булерів із відомих казок: зведених сестер з казки про Попелюшку, Людожера з казки про Хлопчика-Мізинчика, Королеву-мачуху з казки про Білосніжку та інших. Іноді заздрісні чаклунки, люті велетні та страшні вовки не надто відрізняються від булерів, яких ти можеш зустріти у школі, в парку, на футбольному полі чи в інтернеті.
Дізнавайся, якими різними бувають булери і навчися давати їм відсіч. 💪 А часом буває так, що й самі булери потребують допомоги. Вони справді можуть змінитися і навіть перетворитися з кривдника на друга, усвідомивши причини та наслідки своєї поведінки 🙌
👉 Ілюстратор: Давід Орту.
👉 Переклад: Алла Ващук.
На сторінках книги ви точно впізнаєте цих дванадцятьох відомих лиходіїв-булерів із відомих казок: зведених сестер з казки про Попелюшку, Людожера з казки про Хлопчика-Мізинчика, Королеву-мачуху з казки про Білосніжку та інших. Іноді заздрісні чаклунки, люті велетні та страшні вовки не надто відрізняються від булерів, яких ти можеш зустріти у школі, в парку, на футбольному полі чи в інтернеті.
Дізнавайся, якими різними бувають булери і навчися давати їм відсіч. 💪 А часом буває так, що й самі булери потребують допомоги. Вони справді можуть змінитися і навіть перетворитися з кривдника на друга, усвідомивши причини та наслідки своєї поведінки 🙌
👉 Ілюстратор: Давід Орту.
👉 Переклад: Алла Ващук.
❤11👍2
Друзі, нагадуємо, що до 15 вересня ми безкоштовно доставляємо ваші замовлення до найближчого вам відділення «Нової пошти» або «Укрпошти»! 🚛🎁
У ці дні оформлюйте замовлення в інтернет-крамниці видавництва, обирайте зручне для вас відділення «Нової пошти» або «Укрпошти», а видавництво оплатить вартість доставки за вас 😉
📌 Акція діє лише в межах України і до діючих відділень «Нової пошти».
📌 Щоб скористатися знижками, спершу залогіньтеся/зареєструйтеся у нашій системі лояльності Спільноті Старого Лева.
У ці дні оформлюйте замовлення в інтернет-крамниці видавництва, обирайте зручне для вас відділення «Нової пошти» або «Укрпошти», а видавництво оплатить вартість доставки за вас 😉
📌 Акція діє лише в межах України і до діючих відділень «Нової пошти».
📌 Щоб скористатися знижками, спершу залогіньтеся/зареєструйтеся у нашій системі лояльності Спільноті Старого Лева.
🥰8👍4
Які книжки «Видавництва Старого Лева» найчастіше купували на KyivBookFest? Ділимося з вами десятьма найпопулярнішими виданнями на книжковому фестивалі 👇
⭐️ «Я бачу, вас цікавить пітьма», Ілларіон Павлюк
⭐️ «Семенові зорі», Андрій Зелінський
⭐️ «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення», Олександр Михед
⭐️ «Кухня терору, або як збудувати імперію ножем, ополоником і виделкою», Вітольд Шабловський
⭐️ «Ерос і Психея. Кохання і культура в Європі», Володимир Єрмоленко
⭐️ «Драбина», Євгенія Кузнєцова
⭐️ «Спитайте Мієчку», Євгенія Кузнєцова
⭐️ «Дім для Дома», Вікторія Амеліна
⭐️ «Ромео», Еліз Тайтл
⭐️ «Космічні пухнастики вчать українську», Леся Мовчун
⭐️ «Я бачу, вас цікавить пітьма», Ілларіон Павлюк
⭐️ «Семенові зорі», Андрій Зелінський
⭐️ «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення», Олександр Михед
⭐️ «Кухня терору, або як збудувати імперію ножем, ополоником і виделкою», Вітольд Шабловський
⭐️ «Ерос і Психея. Кохання і культура в Європі», Володимир Єрмоленко
⭐️ «Драбина», Євгенія Кузнєцова
⭐️ «Спитайте Мієчку», Євгенія Кузнєцова
⭐️ «Дім для Дома», Вікторія Амеліна
⭐️ «Ромео», Еліз Тайтл
⭐️ «Космічні пухнастики вчать українську», Леся Мовчун
❤36👍7
«Тема для медитації» — культовий твір письменника і перекладача Леоніда Кононовича, що вперше побачив світ у 2005 році. З того часу роман перевидавався кілька разів, а сьогодні книга в художньому оформленні Слави Шульц зайняла своє почесне місце в серії «Новітня класика» «Видавництва Старого Лева» ❤️
📖 Це філософсько-екзистенційна драма, що пробуджує генетичну пам’ять українців. Крізь призму життя головного героя роману Юра, автор оповідає про жахливі події в українській історії ХХ століття: голодомор, колективізацію, радянські репресії.
В одному з інтерв’ю Леонід Кононович розповідав, що написав цей роман, аби українці не втратили пам’ять і не забули ті страшні події. Минуло 20 років від часу, коли роман вийшов у світ. 💬 І зараз автор ділиться думками стосовно перевидання книги:
«Колись В’ячеслав Медвідь написав: “Ми повинні зробити все, щоб через сто років не сказали: в Україні був голод. Загинуло 8-10 мільйонів людей”. Але вже сьогодні Тридцять Третій рік став просто страшною казкою. Адже в роки Незалежности ніхто не був за нього покараний, партійні діячі тієї пори, активісти і комсомольці, що забирали хліб, спокійно дожили свого віку і померли на початку двотисячних. А нові покоління не мають цього досвіду. Тому я вважаю цю річ артефактом, музейним експонатом, хоч на декого вона і справляє глибоке враження».
Більше про цей роман, а також про процес його ілюстрування дізнавайтесь за цим посиланням.
📖 Це філософсько-екзистенційна драма, що пробуджує генетичну пам’ять українців. Крізь призму життя головного героя роману Юра, автор оповідає про жахливі події в українській історії ХХ століття: голодомор, колективізацію, радянські репресії.
В одному з інтерв’ю Леонід Кононович розповідав, що написав цей роман, аби українці не втратили пам’ять і не забули ті страшні події. Минуло 20 років від часу, коли роман вийшов у світ. 💬 І зараз автор ділиться думками стосовно перевидання книги:
«Колись В’ячеслав Медвідь написав: “Ми повинні зробити все, щоб через сто років не сказали: в Україні був голод. Загинуло 8-10 мільйонів людей”. Але вже сьогодні Тридцять Третій рік став просто страшною казкою. Адже в роки Незалежности ніхто не був за нього покараний, партійні діячі тієї пори, активісти і комсомольці, що забирали хліб, спокійно дожили свого віку і померли на початку двотисячних. А нові покоління не мають цього досвіду. Тому я вважаю цю річ артефактом, музейним експонатом, хоч на декого вона і справляє глибоке враження».
Більше про цей роман, а також про процес його ілюстрування дізнавайтесь за цим посиланням.
❤14👍5👎1🥰1
Forwarded from 📚 Непозбувний книгочитун
На Букфесті бачила статистику, що після 24 лютого близько половини українських бібліотек зовсім не поповнювалися книжками. А ті, які поповнювалися - робили це завдяки подарункам видавництв, читачам та благодійникам. Держава та місцеві бюджети зараз цього фактично не роблять.
Знаючи про таку ситуацію, Видавництво Старого Лева запустило акцію “Вересень для бібліотек”.
Протягом всього вересня видавництво підвищило вартість усіх своїх книжок: електронних та паперових на 5 грн. Ці “зайві” 5 гривень підуть на закупівлю нових книжок для бібліотек, а видавництво ще й подвоїть зібрану суму. Здавалося б, 5 гривень - це фактично нічого, але всім читачам разом вдасться нормально так допомогти бібліотекам.
Акція діє:
– в онлайн-книгарні Старого Лева;
– у Львові (вул. Старознесенська, 24-26; вул. Галицька, 17; вул. Краківська, 3; вул. Личаківська, 22; вул. Бандери, 33, Стрийська 200А);
– у Києві (вул. Прорізна, 10).
– у Дніпрі (вул. Марії Кюрі, 5, ТРЦ «Нео Плаза»).
– в Одесі (вул. Катерининська, 2).
Купуйте книжки, які давно збиралися, і водночас зробимо хорошу справу ❤️
пост #направахреклами
Знаючи про таку ситуацію, Видавництво Старого Лева запустило акцію “Вересень для бібліотек”.
Протягом всього вересня видавництво підвищило вартість усіх своїх книжок: електронних та паперових на 5 грн. Ці “зайві” 5 гривень підуть на закупівлю нових книжок для бібліотек, а видавництво ще й подвоїть зібрану суму. Здавалося б, 5 гривень - це фактично нічого, але всім читачам разом вдасться нормально так допомогти бібліотекам.
Акція діє:
– в онлайн-книгарні Старого Лева;
– у Львові (вул. Старознесенська, 24-26; вул. Галицька, 17; вул. Краківська, 3; вул. Личаківська, 22; вул. Бандери, 33, Стрийська 200А);
– у Києві (вул. Прорізна, 10).
– у Дніпрі (вул. Марії Кюрі, 5, ТРЦ «Нео Плаза»).
– в Одесі (вул. Катерининська, 2).
Купуйте книжки, які давно збиралися, і водночас зробимо хорошу справу ❤️
пост #направахреклами
❤25🥰4👍3
У друкарню вирушила нова історія від письменника Андрія Бачинського — «Вісім крафтових історій», обкладинку до якої створив Олександр Шатохін! 🥰
Одного дня у звичайній школі учні отримують зовсім не звичайне завдання від свого учителя інформатики — написати твір про робітничі професії. 🛠 І не просто твір, а цілу історію, з міфами та легендами, з містичними деталями.
Здавалося б, що може бути цікавого в таких спеціальностях? Що саме робить їх незамінними, престижними, загадковими і ненудними? 🤔
Спершу діти ставляться до цього скептично, але ⚡️ електрик, що виявляється справжнісіньким новітнім Прометеєм, 💎 колишній шахтар, що наче той гном із казки шукав колись під землею безцінні скарби, 💭 столяр, що вміє розмовляти з деревом, та інші представники професій, де потрібно працювати чи щось виготовляти своїми руками, змушують їх усвідомити, що кожен фах — поважний, престижний і відповідальний 💪
Одного дня у звичайній школі учні отримують зовсім не звичайне завдання від свого учителя інформатики — написати твір про робітничі професії. 🛠 І не просто твір, а цілу історію, з міфами та легендами, з містичними деталями.
Здавалося б, що може бути цікавого в таких спеціальностях? Що саме робить їх незамінними, престижними, загадковими і ненудними? 🤔
Спершу діти ставляться до цього скептично, але ⚡️ електрик, що виявляється справжнісіньким новітнім Прометеєм, 💎 колишній шахтар, що наче той гном із казки шукав колись під землею безцінні скарби, 💭 столяр, що вміє розмовляти з деревом, та інші представники професій, де потрібно працювати чи щось виготовляти своїми руками, змушують їх усвідомити, що кожен фах — поважний, престижний і відповідальний 💪
❤26
Погляньте, яка класна акція стартує вже сьогодні! 😍
З 14 по 17 вересня купуйте 50 електронних книг видавництва за пів ціни! ⚡️
Акція діє на обраний перелік книг і лише для учасників системи лояльності Спільноти Старого Лева (щоб побачити знижки, спершу залогіньтеся/зареєструйтеся на сайті).
Серед акційних видань ви знайдете історії в електронному форматі для всієї родини – від наймолодших до найдосвідченіших читачів. Гостросюжетні трилери та детективи, історії від українських та іноземних авторів, художня література й нон-фікшн – і все це зі знижкою 50%! 🥰📚
З 14 по 17 вересня купуйте 50 електронних книг видавництва за пів ціни! ⚡️
Акція діє на обраний перелік книг і лише для учасників системи лояльності Спільноти Старого Лева (щоб побачити знижки, спершу залогіньтеся/зареєструйтеся на сайті).
Серед акційних видань ви знайдете історії в електронному форматі для всієї родини – від наймолодших до найдосвідченіших читачів. Гостросюжетні трилери та детективи, історії від українських та іноземних авторів, художня література й нон-фікшн – і все це зі знижкою 50%! 🥰📚
🔥19❤7👍6
Forwarded from in book we trust
Прочитав за два дні.
Хоч взагалі не планував. Думав, якщо і прочитаю, то вже точно, коли війна не буде частиною нашої буденності.
Але відкрив книжку й дуже сильно захопився.
Що це таке? Хроніки вторгнення від Олександра Михеда. Він вів нотатки з першого дня повномасштабної війни. Він пише не лише про те, що ми переживали всі, а й про особисте — його історію з дружиною та собакою, адже їхній таунхаус в Гостомелі знищили росіяни, про батьків, які три тижні прожили (хоча чи можна тут використовувати таке слово?) в окупованій Бучі.
Михед відзначає, що втратив віру в літературу. Бо література не рятує. Бо література та культура не захистили його та його родину. Але приходить до висновку, що без можливості писати і фіксувати жах повномасштабного вторгнення його б тут не було.
І Олександр фіксує. Фіксує те, що важливо завжди пам’ятати. Щоб ніколи і ні за що не пробачити.
Не знаю, чи варто всім читати цю книжку прямо зараз. Тут кожному та кожній варто вирішувати самостійно. Але певен, що її варто тримати у своїй бібліотеці (хоч Михед і відзначає, що домашня бібліотека сьогодні — це радше тягар, який не зможеш прихопити в разі евакуації) для пам’яті, бо як пише сам автор:
«Я хочу це все забути.
Я хочу цього ніколи не забувати».
І ось ще кілька цитат, які мені сильно відгукнулися:
▪️«Урок цієї війни: завжди готуйся до найгіршого, але росіяни все одно вчинять іще страшніше».
▪️«Родини, розірвані та розрізані кордонами, фронтом, окупацією, травмами, пораненнями й обстрілами. Здається, лінії життя, прорізані на наших долонях, щоразу стираються, перезаписуються і по-новому прорізають глибокі рани, які ще невідомо, чи стануть колись рубцями й шрамами».
▪️«Яка свідомість може це витримати?»
▪️«Навіть у темряві добре помітно, як росія скочується в пітьму».
▪️«Це війна, в якій все живе бореться за виживання».
▪️«Нині будь-яке джерело інформації — це джерело інформації про загибель».
▪️«Від цього горя неможливо перевести подих. Ніби з десяток місяців тому було зроблено вдих, а видихнути так і не вдалося».
▪️«Розумію, що направду ж я небагато хочу від життя. Просто їхньої смерті. І нічого не відчувати».
▪️«Війна — це коли спогади про минуле життя стають мінним полем тригерів».
Замовити книжку можна ось тут.
(с) Олексій Сімончук
in book we trust
Хоч взагалі не планував. Думав, якщо і прочитаю, то вже точно, коли війна не буде частиною нашої буденності.
Але відкрив книжку й дуже сильно захопився.
Що це таке? Хроніки вторгнення від Олександра Михеда. Він вів нотатки з першого дня повномасштабної війни. Він пише не лише про те, що ми переживали всі, а й про особисте — його історію з дружиною та собакою, адже їхній таунхаус в Гостомелі знищили росіяни, про батьків, які три тижні прожили (хоча чи можна тут використовувати таке слово?) в окупованій Бучі.
Михед відзначає, що втратив віру в літературу. Бо література не рятує. Бо література та культура не захистили його та його родину. Але приходить до висновку, що без можливості писати і фіксувати жах повномасштабного вторгнення його б тут не було.
І Олександр фіксує. Фіксує те, що важливо завжди пам’ятати. Щоб ніколи і ні за що не пробачити.
Не знаю, чи варто всім читати цю книжку прямо зараз. Тут кожному та кожній варто вирішувати самостійно. Але певен, що її варто тримати у своїй бібліотеці (хоч Михед і відзначає, що домашня бібліотека сьогодні — це радше тягар, який не зможеш прихопити в разі евакуації) для пам’яті, бо як пише сам автор:
«Я хочу це все забути.
Я хочу цього ніколи не забувати».
І ось ще кілька цитат, які мені сильно відгукнулися:
▪️«Урок цієї війни: завжди готуйся до найгіршого, але росіяни все одно вчинять іще страшніше».
▪️«Родини, розірвані та розрізані кордонами, фронтом, окупацією, травмами, пораненнями й обстрілами. Здається, лінії життя, прорізані на наших долонях, щоразу стираються, перезаписуються і по-новому прорізають глибокі рани, які ще невідомо, чи стануть колись рубцями й шрамами».
▪️«Яка свідомість може це витримати?»
▪️«Навіть у темряві добре помітно, як росія скочується в пітьму».
▪️«Це війна, в якій все живе бореться за виживання».
▪️«Нині будь-яке джерело інформації — це джерело інформації про загибель».
▪️«Від цього горя неможливо перевести подих. Ніби з десяток місяців тому було зроблено вдих, а видихнути так і не вдалося».
▪️«Розумію, що направду ж я небагато хочу від життя. Просто їхньої смерті. І нічого не відчувати».
▪️«Війна — це коли спогади про минуле життя стають мінним полем тригерів».
Замовити книжку можна ось тут.
(с) Олексій Сімончук
in book we trust
💔36❤7👍2
«Я дуже давно задумала цю книжку. І хотіла її зробити легкою, аж легковажною, щоб непомітно ковталася разом з ранковою кавою», ☕️ — розповідає письменниця, головна редакторка та співзасновниця «Видавництва Старого Лева» Мар'яна Савка про нову книгу оповідань «Люди на каві», яка невдовзі вийде друком.
✍️ Це перша прозова книга авторки, яка складається з двох частин. Перша — оповідання і новели, написані після повномасштабного вторгнення, друга — тексти, які Мар’яна Савка писала протягом останніх 10 років.
У книзі багато чуттєвості, гумору і фіксації моменту, бо так важливо відчути мить, у якій ти живий і відчуваєш світ довкола — у повноті емоцій, звуків, смаків, кольорів 🙌
Більше про настрій книги та її художнє оформлення, яке створила Христина Валько, дізнавайтесь з нашого матеріалу.
✍️ Це перша прозова книга авторки, яка складається з двох частин. Перша — оповідання і новели, написані після повномасштабного вторгнення, друга — тексти, які Мар’яна Савка писала протягом останніх 10 років.
У книзі багато чуттєвості, гумору і фіксації моменту, бо так важливо відчути мить, у якій ти живий і відчуваєш світ довкола — у повноті емоцій, звуків, смаків, кольорів 🙌
Більше про настрій книги та її художнє оформлення, яке створила Христина Валько, дізнавайтесь з нашого матеріалу.
🥰19❤4
Знову на наших полицях довгоочікуване видання — книга віршів, перекладів, статей і листів Василя Стуса «Небо. Кручі. Провалля. Вода» 💔
Небо. Кручі. Провалля. Вода. Символічні стихії, в яких і з якими поет жив, боровся, розчинявся, змагався, творив – проорюючи власною долею, віршами, світоглядним вибором глибоченну межу між обивательським і пристосуванським існуванням і гранично чесним життям із собою, в собі, над собою.
✏️ Художнє оформлення створила Марина Мороз.
✏️ Упорядкував збірку Дмитро Стус.
Небо. Кручі. Провалля. Вода. Символічні стихії, в яких і з якими поет жив, боровся, розчинявся, змагався, творив – проорюючи власною долею, віршами, світоглядним вибором глибоченну межу між обивательським і пристосуванським існуванням і гранично чесним життям із собою, в собі, над собою.
✏️ Художнє оформлення створила Марина Мороз.
✏️ Упорядкував збірку Дмитро Стус.
❤🔥24❤7👍5
Вже у друкарні нова книга відомого на весь світ нейрохірурга Генрі Марша — «І наостанок».
Генрі Марш, нейрохірург із багаторічним стажем, уже на пенсії. Він боровся за людські життя, а тепер сам опинився в ситуації, що може стати його смертним вироком. У цій книжці він пише про заплутаний шлях від лікаря до пацієнта, бо тепер він — уже не в лікарському халаті, а на картці хворого — його прізвище.
Генрі Марш нотує спогади про минуле та розмірковує про справи, які треба завершити. І зараз він більше, ніж будь-коли, зачарований таємницями науки і мозку, красою світу природи та любов’ю до своєї родини.
«І наостанок» — елегійна, відверта, світла і пронизлива книжка про життя, смерть і те, що, зрештою, має значення ❤️🩹
✍️ Дизайн обкладинки: Іван Шкоропад.
✍️ Переклад: Андрій Мизак.
Генрі Марш, нейрохірург із багаторічним стажем, уже на пенсії. Він боровся за людські життя, а тепер сам опинився в ситуації, що може стати його смертним вироком. У цій книжці він пише про заплутаний шлях від лікаря до пацієнта, бо тепер він — уже не в лікарському халаті, а на картці хворого — його прізвище.
Генрі Марш нотує спогади про минуле та розмірковує про справи, які треба завершити. І зараз він більше, ніж будь-коли, зачарований таємницями науки і мозку, красою світу природи та любов’ю до своєї родини.
«І наостанок» — елегійна, відверта, світла і пронизлива книжка про життя, смерть і те, що, зрештою, має значення ❤️🩹
✍️ Дизайн обкладинки: Іван Шкоропад.
✍️ Переклад: Андрій Мизак.
❤40👍7😢1
Ще одна книга вже поповнила серію «Новітня класика» — «Лексикон таємних знань» Тараса Прохаська з неймовірним оформленням Катерини Сад ❤️
До книги «Лексикон таємних знань» входить кілька повістей та оповідань. Знайома й уже люблена читачами повільна проза Прохаська занурює у світ почуттів і відчуттів, знаків, вказівок, стежок і лабіринтів. Деякі розповіді автора майже безсюжетні, позбавлені пафосу й моралі, зате насичені безліччю деталей і описів, завдяки чому стають позачасовими й позапросторовими історіями. Автор запрошує зосередитися на найдрібніших змінах довкілля, стверджуючи, що не трапляється «досвіду забагато, досвіду зайвого, досвіду хибного» 🙌
📚 Книга зацікавить вибагливого читача, спраглого естетичного інтелектуального читання.
До книги «Лексикон таємних знань» входить кілька повістей та оповідань. Знайома й уже люблена читачами повільна проза Прохаська занурює у світ почуттів і відчуттів, знаків, вказівок, стежок і лабіринтів. Деякі розповіді автора майже безсюжетні, позбавлені пафосу й моралі, зате насичені безліччю деталей і описів, завдяки чому стають позачасовими й позапросторовими історіями. Автор запрошує зосередитися на найдрібніших змінах довкілля, стверджуючи, що не трапляється «досвіду забагато, досвіду зайвого, досвіду хибного» 🙌
📚 Книга зацікавить вибагливого читача, спраглого естетичного інтелектуального читання.
👍15❤8
Зовсім скоро ви зможете дізнатись усе-усе про улюблений смаколик — шоколад 🍫 — з новинки Олександри Орлової «Мандрівка шоколаду», яка вирушила у друкарню!
Молочний, чорний чи білий? Пористий або з начинкою? Шоколад буває різний на смак і вигляд, а його історія почалася ще понад 3000 років тому! 😍 За нього купували речі, ним ласували королі й древні народи, та й сам шоколад неодноразово змінював свою форму і навіть колір 🌈
Факти і легенди, наука і магія, захопливі таємниці і смачні рецепти. Ця книжка – путівник історії шоколаду, стежками якої мандрують чарівні лиси Олександри Дікої ✨
Молочний, чорний чи білий? Пористий або з начинкою? Шоколад буває різний на смак і вигляд, а його історія почалася ще понад 3000 років тому! 😍 За нього купували речі, ним ласували королі й древні народи, та й сам шоколад неодноразово змінював свою форму і навіть колір 🌈
Факти і легенди, наука і магія, захопливі таємниці і смачні рецепти. Ця книжка – путівник історії шоколаду, стежками якої мандрують чарівні лиси Олександри Дікої ✨
👍20❤7🥰4
Forwarded from 📚 Книговередунка
Драбина, Євгенія Кузнєцова
GoodReads: 4.3 | Жанр: трагікомедія
Світло і легко про “чистий дистильований жах” — війну в Україні.
Не зовсім про ту війну, що будить нас вибухами о 3 ночі чи проливається кров'ю в окопах.
Радше ту, котру переживають мільйони українців, що вимушені були виїхати за кордон. 🇺🇦
Толік — успішний айтівець, що давно покинув Україну. Однак війна внесла свої корективи в його безтурботне іспанське життя — звалила йому на голову не тільки моральні дилеми, а й ексцентричну рідню.
Кузнєцова вміло передає складну історію крізь призму іронії та гумору. Вона зворушливо досліджує несподівані повороти життя на тлі всюдисущої реальності війни. 💔
Драбина — не лише назва й багатозначний символ, а і непоганий сюжетний хід. Нам всім іноді не вистачає толікових сходів, підставлених до вікна...
Книга про війну, котра змусить вас сміятися ковтаючи попутно сльози, що навертаються. Читається за декілька годин і залишає приємний посмак. 😌
#книговередун_радить
________________________________________
Мої тексти – виключно суб'єктивна думка. Читай книги – складай власні враження! І якщо що, вйо в коментарі ;)
Книговередун ©
________________________________________
GoodReads: 4.3 | Жанр: трагікомедія
Світло і легко про “чистий дистильований жах” — війну в Україні.
Не зовсім про ту війну, що будить нас вибухами о 3 ночі чи проливається кров'ю в окопах.
Радше ту, котру переживають мільйони українців, що вимушені були виїхати за кордон. 🇺🇦
Толік — успішний айтівець, що давно покинув Україну. Однак війна внесла свої корективи в його безтурботне іспанське життя — звалила йому на голову не тільки моральні дилеми, а й ексцентричну рідню.
Кузнєцова вміло передає складну історію крізь призму іронії та гумору. Вона зворушливо досліджує несподівані повороти життя на тлі всюдисущої реальності війни. 💔
Драбина — не лише назва й багатозначний символ, а і непоганий сюжетний хід. Нам всім іноді не вистачає толікових сходів, підставлених до вікна...
Книга про війну, котра змусить вас сміятися ковтаючи попутно сльози, що навертаються. Читається за декілька годин і залишає приємний посмак. 😌
#книговередун_радить
________________________________________
Мої тексти – виключно суб'єктивна думка. Читай книги – складай власні враження! І якщо що, вйо в коментарі ;)
Книговередун ©
________________________________________
❤🔥20👍3❤2🤮2