Сайт The Diplomat опублікував інтерв'ю Мерсі Куо з доктором Метью Бразілом, старшим аналітиком BluePath Labs, старшим науковим співробітником у The Jamestown Foundation та співавтором книги "Китайська комуністична розвідка: Основи розвідки". Інтерв'ю присвячене стратегії розвідки Китаю, ключовим аспектам розвідувальної діяльності КНР, організація структури розвідки та її вплив на США і демократичні країни Заходу.
Публікуємо ключові тези:
1. Цілі розвідувальної стратегії Китаю
Китай під керівництвом Сі Цзіньпіна розгорнув масштабну глобальну шпигунську кампанію. Основні цілі цієї кампанії включають:
Розширення військових і економічних можливостей: КНР прагне здобути технології військового та подвійного призначення, а також критично важливу інформацію, щоб зміцнити свою обороноздатність і зменшити залежність від іноземних постачальників.
Посилення впливу та контролю над діаспорою: За допомогою спецслужб Китай намагається контролювати китайську діаспору за кордоном і формувати міжнародне сприйняття КНР.
Отримання стратегічно важливих даних: Ключовим завданням є здобуття інформації про політику США та їх союзників, зокрема щодо Тайваню, а також активність дисидентів і політичних емігрантів.
2. Основні агенції та структури розвідки
У розвідувальній структурі Китаю ключову роль відіграють такі установи:
Міністерство державної безпеки (MSS): Займається агентурною розвідкою і традиційним шпигунством.
Об’єднаний фронт (UFWD): Відповідає за інформаційно-психологічні операції, включаючи контроль за діаспорою та формування позитивного іміджу КНР.
Інформаційна підтримка (ISF), Кіберсили (Cyberspace Force) та Космічно-військові сили (Military Space Force): Ці підрозділи НВАК займаються технічною розвідкою, кібер операціями і та GEOINT.
3. Методи розвідувальної діяльності
Китай використовує широкий спектр методів для досягнення своїх цілей:
Цифрова паноптика: За допомогою штучного інтелекту та технологій спостереження КНР реалізувала повсюдний контроль над населенням, що значно полегшує контррозвідувальні операції всередині країни.
Закони про розвідку та контррозвідку: Згідно з законами 2014, 2017 та 2023 років, усі китайські громадяни та організації зобов'язані співпрацювати з державними органами розвідки, що значно посилює контроль над суспільством.
Кібер-шпигунство та зломи: MSS та НВАК активно займаються хакерськими атаками, зокрема для отримання баз даних урядів та компаній. Наприклад, китайські хакери зламали бази даних Офісу управління кадрами США та кредитних агентств.
4. Приклади операцій за кордоном
Діяльність Китаю за кордоном спрямована на збір критично-важливої інформації та вплив на уряди й громадськість. Зокрема:
США: Основні цілі — дані про оборонні технології, плани щодо Тайваню, політики США стосовно КНР. Кібератаки спрямовані на збір даних з готелів, авіаліній і кредитних організацій.
Європа: Китай прагне отримати доступ до планів НАТО, технологій подвійного призначення та політик країн ЄС щодо КНР. Відомі випадки шпигунства в Німеччині та Швеції.
Азія: В Японії та Індонезії китайська розвідка провела серію кібератак на урядові установи, зокрема на поліцію та розвідувальні агентства.
5. Роль хакерів у розвідувальній системі Китаю
Хакери є ключовими гравцями у китайській розвідці з 2005 року. Основні напрями діяльності:
Військові підрозділи хакерів: Відомий підрозділ 61398 НВАК займається зломами критичних інфраструктур.
"Патріотичні хакери": Китай підтримує незалежні групи хакерів, які виконують атаки на іноземні уряди та організації. Зараз ці хакери працюють у державних структурах на контрактній основі.
Цілі атаки: Хакери MSS та НВАК займаються збором масивних баз даних у таких сферах як транспорт, готельний бізнес, кредитні установи, щоб отримати доступ до інформації про іноземців.
6. Вплив китайської розвідки на Захід
Активна розвідувальна діяльність КНР чинить суттєвий вплив на західні держави, особливо у сфері безпеки та економіки:
Економічні втрати: За оцінками, втрати через промислове шпигунство сягають мільярдів доларів щорічно.
Публікуємо ключові тези:
1. Цілі розвідувальної стратегії Китаю
Китай під керівництвом Сі Цзіньпіна розгорнув масштабну глобальну шпигунську кампанію. Основні цілі цієї кампанії включають:
Розширення військових і економічних можливостей: КНР прагне здобути технології військового та подвійного призначення, а також критично важливу інформацію, щоб зміцнити свою обороноздатність і зменшити залежність від іноземних постачальників.
Посилення впливу та контролю над діаспорою: За допомогою спецслужб Китай намагається контролювати китайську діаспору за кордоном і формувати міжнародне сприйняття КНР.
Отримання стратегічно важливих даних: Ключовим завданням є здобуття інформації про політику США та їх союзників, зокрема щодо Тайваню, а також активність дисидентів і політичних емігрантів.
2. Основні агенції та структури розвідки
У розвідувальній структурі Китаю ключову роль відіграють такі установи:
Міністерство державної безпеки (MSS): Займається агентурною розвідкою і традиційним шпигунством.
Об’єднаний фронт (UFWD): Відповідає за інформаційно-психологічні операції, включаючи контроль за діаспорою та формування позитивного іміджу КНР.
Інформаційна підтримка (ISF), Кіберсили (Cyberspace Force) та Космічно-військові сили (Military Space Force): Ці підрозділи НВАК займаються технічною розвідкою, кібер операціями і та GEOINT.
3. Методи розвідувальної діяльності
Китай використовує широкий спектр методів для досягнення своїх цілей:
Цифрова паноптика: За допомогою штучного інтелекту та технологій спостереження КНР реалізувала повсюдний контроль над населенням, що значно полегшує контррозвідувальні операції всередині країни.
Закони про розвідку та контррозвідку: Згідно з законами 2014, 2017 та 2023 років, усі китайські громадяни та організації зобов'язані співпрацювати з державними органами розвідки, що значно посилює контроль над суспільством.
Кібер-шпигунство та зломи: MSS та НВАК активно займаються хакерськими атаками, зокрема для отримання баз даних урядів та компаній. Наприклад, китайські хакери зламали бази даних Офісу управління кадрами США та кредитних агентств.
4. Приклади операцій за кордоном
Діяльність Китаю за кордоном спрямована на збір критично-важливої інформації та вплив на уряди й громадськість. Зокрема:
США: Основні цілі — дані про оборонні технології, плани щодо Тайваню, політики США стосовно КНР. Кібератаки спрямовані на збір даних з готелів, авіаліній і кредитних організацій.
Європа: Китай прагне отримати доступ до планів НАТО, технологій подвійного призначення та політик країн ЄС щодо КНР. Відомі випадки шпигунства в Німеччині та Швеції.
Азія: В Японії та Індонезії китайська розвідка провела серію кібератак на урядові установи, зокрема на поліцію та розвідувальні агентства.
5. Роль хакерів у розвідувальній системі Китаю
Хакери є ключовими гравцями у китайській розвідці з 2005 року. Основні напрями діяльності:
Військові підрозділи хакерів: Відомий підрозділ 61398 НВАК займається зломами критичних інфраструктур.
"Патріотичні хакери": Китай підтримує незалежні групи хакерів, які виконують атаки на іноземні уряди та організації. Зараз ці хакери працюють у державних структурах на контрактній основі.
Цілі атаки: Хакери MSS та НВАК займаються збором масивних баз даних у таких сферах як транспорт, готельний бізнес, кредитні установи, щоб отримати доступ до інформації про іноземців.
6. Вплив китайської розвідки на Захід
Активна розвідувальна діяльність КНР чинить суттєвий вплив на західні держави, особливо у сфері безпеки та економіки:
Економічні втрати: За оцінками, втрати через промислове шпигунство сягають мільярдів доларів щорічно.
Загроза національній безпеці: Китайська розвідка збирає дані про військові плани, технології та політики, що може впливати на безпеку США та їх союзників.
Розширення впливу: КНР намагається не лише отримати інформацію, а й формувати наративи про Китай за кордоном, зокрема у діаспорах, щоб покращити імідж партії.
Розширення впливу: КНР намагається не лише отримати інформацію, а й формувати наративи про Китай за кордоном, зокрема у діаспорах, щоб покращити імідж партії.
Аналіз іранської шпигунської активності в Ізраїлі: нові викриття та тенденції
На сайті LongWarJournal з'явився аналіз, що розкриває останні спроби Ірану розширити свою шпигунську мережу в Ізраїлі. Протягом жовтня ізраїльські служби безпеки виявили щонайменше п’ять шпигунських осередків, пов'язаних з Іраном. У результаті операцій було затримано близько 20 осіб, які здійснювали розвідувальні завдання та планували замахи за дорученням Тегерану.
🔹 Ключові інструменти та методи: Корпус вартових ісламської революції (IRGC) та Міністерство розвідки Ірану (MOI) використовують дві основні тактики — кібератаки та традиційну вербовку агентів. Через соцмережі вони пропонують "високі зарплати" за інформацію про ізраїльські об'єкти безпеки та ключових осіб. Серед основних цілей іранських вербувальників — люди, що перебувають у скрутному фінансовому становищі, а також особи з ідеологічними мотивами.
🔹 Соцмережі як інструмент вербування: Іранські розвідслужби активно використовують соцмережі для контакту з ізраїльтянами. Зокрема, іранські агенти видають себе за роботодавців, які шукають співробітників для виконання завдань зі спостереження та збору інформації. Іноді вони також маскуються під приватних детективів або навіть під осіб, які шукають "фотографів" для зйомок, насправді бажаючи отримати фото ізраїльських об'єктів. Фішинг-кампанії у соцмережах допомагають Ірану збирати особисту інформацію ізраїльтян.
🔹 Змішані методи вербування: Іран намагається завербувати не лише єврейських іммігрантів, але й арабське населення, що проживає у Східному Єрусалимі. Наприклад, одна з груп, виявлених у жовтні, планувала замахи на ізраїльського науковця та мера великого міста. Подібна схема дій демонструє, як Іран прагне впливати на всі прошарки ізраїльського суспільства.
🔹 Координація між іранськими відомствами: Для успішного виконання своїх місій у сфері розвідки Іран задіює кілька структур. Зокрема, Корпус вартових ісламської революції (IRGC) координує свої дії з Міністерством розвідки, що підсилює загальну ефективність операцій. Спільні зусилля МОІ та IRGC, у тому числі на європейському континенті, дозволяють Ірану проводити атаки на ізраїльські цілі у різних регіонах світу.
🔹 Кібератаки як елемент стратегії: Окрім традиційних методів вербування, іранські агенти активно застосовують кібератаки. Зокрема, групи APT42 та Muddywater, які пов'язані з IRGC та МОІ, систематично проводять фішингові атаки на ізраїльтян, використовуючи методи зламу та збору інформації.
Тегеран активно використовує всі можливі інструменти для посилення своєї присутності у Ізраїлі, що є серйозним викликом для національної безпеки Ізраїлю та стабільності в регіоні, підсумовують автори публікації.
@spy_files
На сайті LongWarJournal з'явився аналіз, що розкриває останні спроби Ірану розширити свою шпигунську мережу в Ізраїлі. Протягом жовтня ізраїльські служби безпеки виявили щонайменше п’ять шпигунських осередків, пов'язаних з Іраном. У результаті операцій було затримано близько 20 осіб, які здійснювали розвідувальні завдання та планували замахи за дорученням Тегерану.
🔹 Ключові інструменти та методи: Корпус вартових ісламської революції (IRGC) та Міністерство розвідки Ірану (MOI) використовують дві основні тактики — кібератаки та традиційну вербовку агентів. Через соцмережі вони пропонують "високі зарплати" за інформацію про ізраїльські об'єкти безпеки та ключових осіб. Серед основних цілей іранських вербувальників — люди, що перебувають у скрутному фінансовому становищі, а також особи з ідеологічними мотивами.
🔹 Соцмережі як інструмент вербування: Іранські розвідслужби активно використовують соцмережі для контакту з ізраїльтянами. Зокрема, іранські агенти видають себе за роботодавців, які шукають співробітників для виконання завдань зі спостереження та збору інформації. Іноді вони також маскуються під приватних детективів або навіть під осіб, які шукають "фотографів" для зйомок, насправді бажаючи отримати фото ізраїльських об'єктів. Фішинг-кампанії у соцмережах допомагають Ірану збирати особисту інформацію ізраїльтян.
🔹 Змішані методи вербування: Іран намагається завербувати не лише єврейських іммігрантів, але й арабське населення, що проживає у Східному Єрусалимі. Наприклад, одна з груп, виявлених у жовтні, планувала замахи на ізраїльського науковця та мера великого міста. Подібна схема дій демонструє, як Іран прагне впливати на всі прошарки ізраїльського суспільства.
🔹 Координація між іранськими відомствами: Для успішного виконання своїх місій у сфері розвідки Іран задіює кілька структур. Зокрема, Корпус вартових ісламської революції (IRGC) координує свої дії з Міністерством розвідки, що підсилює загальну ефективність операцій. Спільні зусилля МОІ та IRGC, у тому числі на європейському континенті, дозволяють Ірану проводити атаки на ізраїльські цілі у різних регіонах світу.
🔹 Кібератаки як елемент стратегії: Окрім традиційних методів вербування, іранські агенти активно застосовують кібератаки. Зокрема, групи APT42 та Muddywater, які пов'язані з IRGC та МОІ, систематично проводять фішингові атаки на ізраїльтян, використовуючи методи зламу та збору інформації.
Тегеран активно використовує всі можливі інструменти для посилення своєї присутності у Ізраїлі, що є серйозним викликом для національної безпеки Ізраїлю та стабільності в регіоні, підсумовують автори публікації.
@spy_files
Портал The Diplomat: розмова з професором Мун Чун Іном про Україну, Корейський півострів та вплив виборів у США на геополітику
Професор Мун Чун Ін, експерт з питань міжнародної безпеки та міжкорейських відносин, в інтерв’ю для The Diplomat обговорив актуальні події, що впливають на безпекову ситуацію в регіоні та на глобальному рівні. У розмові з автором The Diplomat, Мерсі Куо, він висловив думки щодо співпраці Росії та Північної Кореї, внутрішньої реакції Південної Кореї та можливого впливу результатів виборів у США на міжнародну ситуацію.
Основне:
Співпраця Північної Кореї та Росії
Професор Мун відзначив, що Північна Корея відправила до Росії особовий склад, хоча дискусії тривають щодо їх статусу як «військових» чи «підрядників». У разі їхньої участі в бойових діях на боці Росії, ці сили можуть бути сприйняті як найманці, подібно до угруповання «Вагнер». Проте через мовний бар'єр, відмінність озброєння та бойових доктрин, безпосередній вплив цих сил на полі бою виглядає мінімальним.
Реакція Південної Кореї на події в Україні
Попри жорстку позицію президента Юн Сок Йоля щодо можливої співпраці Північної Кореї з Росією, Південна Корея обмежена у своїх діях. Законодавчі обмеження забороняють передачу летальної зброї Україні, і громадська думка не підтримує військову участь у цьому конфлікті. Близько 80% південнокорейців проти передачі зброї Україні, хоча гуманітарна допомога підтримується.
Російсько-корейські відносини та роль Китаю
Мун вважає, що зближення Північної Кореї та Росії відбувається на тлі обмеженої підтримки з боку Китаю, який не зацікавлений у відновленні «холодної війни» в Азії. Оскільки Китай прагне зберегти добрі відносини з майбутнім керівництвом США, він обмежує свій вплив на Північну Корею, а Пхеньян обирає більш тісну співпрацю з Росією.
Вибори в США та їх можливий вплив на глобальні конфлікти
На думку Муна, якщо Дональд Трамп повернеться до влади, він може спробувати завершити конфлікт в Україні за допомогою домовленостей із Росією, хоча це малоймовірно. Якщо ж виграє Камала Гарріс, ситуація, ймовірно, залишиться стабільною. У Північно-Східній Азії обидва кандидати, скоріш за все, дотримуватимуться політики стримування Китаю.
Майбутнє ядерної програми Північної Кореї
Мун наголошує, що США мають розмежувати поняття «усвідомлення» ядерного статусу Північної Кореї та «визнання» його. Повне роззброєння КНДР виглядає нереалістичним, тож основною метою має стати «припинення і поступове згортання» ядерної програми. Стратегічна емпатія та гнучке використання санкцій можуть допомогти у переговорах із Північною Кореєю.
Висновок:
Професор Мун Чун Ін підкреслює, що стратегія Південної Кореї та її союзників має враховувати нові виклики, пов’язані з інтеграцією Північної Кореї у російську військову стратегію, зберігаючи водночас гнучкість у відносинах з Китаєм та готуючись до можливих змін у політиці США.
Професор Мун Чун Ін, експерт з питань міжнародної безпеки та міжкорейських відносин, в інтерв’ю для The Diplomat обговорив актуальні події, що впливають на безпекову ситуацію в регіоні та на глобальному рівні. У розмові з автором The Diplomat, Мерсі Куо, він висловив думки щодо співпраці Росії та Північної Кореї, внутрішньої реакції Південної Кореї та можливого впливу результатів виборів у США на міжнародну ситуацію.
Основне:
Співпраця Північної Кореї та Росії
Професор Мун відзначив, що Північна Корея відправила до Росії особовий склад, хоча дискусії тривають щодо їх статусу як «військових» чи «підрядників». У разі їхньої участі в бойових діях на боці Росії, ці сили можуть бути сприйняті як найманці, подібно до угруповання «Вагнер». Проте через мовний бар'єр, відмінність озброєння та бойових доктрин, безпосередній вплив цих сил на полі бою виглядає мінімальним.
Реакція Південної Кореї на події в Україні
Попри жорстку позицію президента Юн Сок Йоля щодо можливої співпраці Північної Кореї з Росією, Південна Корея обмежена у своїх діях. Законодавчі обмеження забороняють передачу летальної зброї Україні, і громадська думка не підтримує військову участь у цьому конфлікті. Близько 80% південнокорейців проти передачі зброї Україні, хоча гуманітарна допомога підтримується.
Російсько-корейські відносини та роль Китаю
Мун вважає, що зближення Північної Кореї та Росії відбувається на тлі обмеженої підтримки з боку Китаю, який не зацікавлений у відновленні «холодної війни» в Азії. Оскільки Китай прагне зберегти добрі відносини з майбутнім керівництвом США, він обмежує свій вплив на Північну Корею, а Пхеньян обирає більш тісну співпрацю з Росією.
Вибори в США та їх можливий вплив на глобальні конфлікти
На думку Муна, якщо Дональд Трамп повернеться до влади, він може спробувати завершити конфлікт в Україні за допомогою домовленостей із Росією, хоча це малоймовірно. Якщо ж виграє Камала Гарріс, ситуація, ймовірно, залишиться стабільною. У Північно-Східній Азії обидва кандидати, скоріш за все, дотримуватимуться політики стримування Китаю.
Майбутнє ядерної програми Північної Кореї
Мун наголошує, що США мають розмежувати поняття «усвідомлення» ядерного статусу Північної Кореї та «визнання» його. Повне роззброєння КНДР виглядає нереалістичним, тож основною метою має стати «припинення і поступове згортання» ядерної програми. Стратегічна емпатія та гнучке використання санкцій можуть допомогти у переговорах із Північною Кореєю.
Висновок:
Професор Мун Чун Ін підкреслює, що стратегія Південної Кореї та її союзників має враховувати нові виклики, пов’язані з інтеграцією Північної Кореї у російську військову стратегію, зберігаючи водночас гнучкість у відносинах з Китаєм та готуючись до можливих змін у політиці США.
🇮🇱 Mossad потрапив у шпигунський скандал в Італії 🇮🇹
Ізраїльський Mossad опинився у центрі шпигунського скандалу в Італії. Як повідомляє видання Yedioth Ahronoth, служба підозрюється у співпраці з приватною детективною агенцією з Мілану. Ця агенція складається з нинішніх і колишніх співробітників силових структур, які, ймовірно, збирали конфіденційну інформацію про італійських політиків та впливових осіб, зокрема про прем’єр-міністра Джорджію Мелоні, з метою шантажу.
Що відомо:
За даними італійських ЗМІ, розслідування вже призвело до арештів чотирьох осіб, а десятки інших знаходяться під слідством.
Можливо, що зловмисники проникли на сервери Міністерства внутрішніх справ Італії. Вважається, що в цьому їм допомагали хакери та експерти з кібербезпеки.
У справі також замішані представники мафії та італійської розвідки, що вказує на “змову найвищого рівня”.
Реакція італійського уряду: Прем'єр-міністр Джорджія Мелоні назвала цей випадок “неприпустимим” та “загрозою для демократії”. Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто наполягає на терміновому парламентському розслідуванні, вказуючи на можливе розголошення державних таємниць. Він попередив, що компрометація особистої інформації може бути лише “вершиною айсбергу”.
Центральний підозрюваний: Розслідування зосереджено на колишньому високопоставленому співробітнику поліції, який очолює фірму Equalize, що займається бізнес-розвідкою. Його підозрюють у доступі до урядових і поліцейських серверів між 2019 і 2024 роками для збору таємної інформації, яку він міг продавати клієнтам.
Можлива ізраїльська лінія: Італійська газета Corriere della Sera повідомляє, що слідчі зафіксували візит двох ізраїльтян, яких вважають агентами розвідки. Вони цікавилися інформацією про іранський газ, що потенційно становить інтерес для італійської державної газової компанії ENI. Цей візит, за повідомленнями, був організований високопоставленим співробітником поліції, який працював на італійську розвідку.
@spy_files
Ізраїльський Mossad опинився у центрі шпигунського скандалу в Італії. Як повідомляє видання Yedioth Ahronoth, служба підозрюється у співпраці з приватною детективною агенцією з Мілану. Ця агенція складається з нинішніх і колишніх співробітників силових структур, які, ймовірно, збирали конфіденційну інформацію про італійських політиків та впливових осіб, зокрема про прем’єр-міністра Джорджію Мелоні, з метою шантажу.
Що відомо:
За даними італійських ЗМІ, розслідування вже призвело до арештів чотирьох осіб, а десятки інших знаходяться під слідством.
Можливо, що зловмисники проникли на сервери Міністерства внутрішніх справ Італії. Вважається, що в цьому їм допомагали хакери та експерти з кібербезпеки.
У справі також замішані представники мафії та італійської розвідки, що вказує на “змову найвищого рівня”.
Реакція італійського уряду: Прем'єр-міністр Джорджія Мелоні назвала цей випадок “неприпустимим” та “загрозою для демократії”. Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто наполягає на терміновому парламентському розслідуванні, вказуючи на можливе розголошення державних таємниць. Він попередив, що компрометація особистої інформації може бути лише “вершиною айсбергу”.
Центральний підозрюваний: Розслідування зосереджено на колишньому високопоставленому співробітнику поліції, який очолює фірму Equalize, що займається бізнес-розвідкою. Його підозрюють у доступі до урядових і поліцейських серверів між 2019 і 2024 роками для збору таємної інформації, яку він міг продавати клієнтам.
Можлива ізраїльська лінія: Італійська газета Corriere della Sera повідомляє, що слідчі зафіксували візит двох ізраїльтян, яких вважають агентами розвідки. Вони цікавилися інформацією про іранський газ, що потенційно становить інтерес для італійської державної газової компанії ENI. Цей візит, за повідомленнями, був організований високопоставленим співробітником поліції, який працював на італійську розвідку.
@spy_files
🇯🇵 Японія та ЄС оголосили про новий оборонний пакт 🇪🇺
Ключові деталі: У Токіо Японія та Європейський Союз підписали новий пакт з безпеки та оборони, який глава зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель назвав "історичним і дуже своєчасним". Вперше ЄС уклав подібну угоду з країною Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Основні положення пакту:
Спільні військові навчання та обмін інформацією в галузі оборонної промисловості.
Співпраця в галузі космічної безпеки.
Морська співпраця, що включає спільні навчання.
Навіщо це потрібно?
Боррель заявив, що сучасний світ стає все більш небезпечним, і така угода дасть можливість Японії та ЄС протистояти новим загрозам разом. Хоча він не згадав Китай напряму, Японія вже називала Китай своїм головним викликом у сфері безпеки через активне нарощування військової потужності в регіоні.
Японія підвищує свій оборонний бюджет до 2% ВВП до 2027 року, щоб відповідати стандартам НАТО, частково через зростаючий тиск Китаю на Тайвань.
Що далі?
У рамках пакту також обговорюватиметься промислова співпраця в галузі оборони, яка може відкрити шлях для спільних оборонних проектів між японськими та європейськими компаніями.
Японія вже розробляє новий винищувач у співпраці з Італією та Великобританією, який планують випустити до 2035 року.
Додатково: Під час зустрічі Боррель та Івая також підписали угоду про Стратегічне партнерство між Японією та ЄС (SPA), яка набуде чинності 1 січня наступного року та закладе правову основу для посилення партнерства.
Ключові деталі: У Токіо Японія та Європейський Союз підписали новий пакт з безпеки та оборони, який глава зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель назвав "історичним і дуже своєчасним". Вперше ЄС уклав подібну угоду з країною Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Основні положення пакту:
Спільні військові навчання та обмін інформацією в галузі оборонної промисловості.
Співпраця в галузі космічної безпеки.
Морська співпраця, що включає спільні навчання.
Навіщо це потрібно?
Боррель заявив, що сучасний світ стає все більш небезпечним, і така угода дасть можливість Японії та ЄС протистояти новим загрозам разом. Хоча він не згадав Китай напряму, Японія вже називала Китай своїм головним викликом у сфері безпеки через активне нарощування військової потужності в регіоні.
Японія підвищує свій оборонний бюджет до 2% ВВП до 2027 року, щоб відповідати стандартам НАТО, частково через зростаючий тиск Китаю на Тайвань.
Що далі?
У рамках пакту також обговорюватиметься промислова співпраця в галузі оборони, яка може відкрити шлях для спільних оборонних проектів між японськими та європейськими компаніями.
Японія вже розробляє новий винищувач у співпраці з Італією та Великобританією, який планують випустити до 2035 року.
Додатково: Під час зустрічі Боррель та Івая також підписали угоду про Стратегічне партнерство між Японією та ЄС (SPA), яка набуде чинності 1 січня наступного року та закладе правову основу для посилення партнерства.
barrons
Japan And EU Announce New Defence Pact
🇪🇺 Чи потрібна ЄС нова "розвідка" на кшталт ЦРУ, коли вже існує ECIPS?
Італійська газета Corriere Nazionale розглянула можливість створення нового розвідувального агентства в рамках ЄС про яке ми повідомляли раніше.
Коротко: шансі невеликі, якщо взагалі можливі.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила за створення єдиного розвідувального агентства ЄС, яке вже прозвали "Європейським ЦРУ". Однак критики ставлять під сумнів необхідність такої ініціативи, нагадуючи про вже існуючу європейську структуру — Європейський центр політики та безпеки (ECIPS).
Що таке ECIPS і чому він важливий?
ECIPS, заснований у 2015 році, функціонує як незалежна розвідувальна структура Європи. Схвалений усіма 28 членами ЄС, він має широкий мандат на координацію розвідки, боротьбу з тероризмом, кіберзлочинністю та корупцією, працюючи в межах європейських і міжнародних законів. Організація може діяти автономно, без впливу бюрократії Єврокомісії, що дозволяє дотримуватися національного суверенітету.
Чи реалістична ідея нового агентства?
Критики вважають, що створення "Європейського ЦРУ" є юридично сумнівним і може порушувати суверенітет країн-членів, оскільки питання національної безпеки зазвичай контролюються кожною країною окремо. Крім того, подібна централізація розвідки в Брюсселі може створити ризик політичних маніпуляцій і зловживань владою.
Геополітичні наслідки:
Президент ECIPS Рікардо Баретцкі попередив, що створення єдиного розвідувального агентства ЄС може викликати напруженість у відносинах з Росією, яку можна розцінити як загрозу. В умовах залежності Європи від російських енергоресурсів подібний крок може мати економічні та політичні наслідки для стабільності ЄС.
Що рекомендують експерти?
Баретцкі та інші аналітики пропонують не створювати нове агентство, а посилити підтримку ECIPS. У цьому підході ЄС зможе підвищити рівень безпеки, не порушуючи суверенітет країн-членів і не створюючи напруги в міжнародних відносинах.
У підсумку, фон дер Ляєн може прагнути до посилення контролю над розвідкою, але критики наголошують, що ECIPS вже ефективно виконує цю функцію, зберігаючи баланс і незалежність у рамках Європи.
Італійська газета Corriere Nazionale розглянула можливість створення нового розвідувального агентства в рамках ЄС про яке ми повідомляли раніше.
Коротко: шансі невеликі, якщо взагалі можливі.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила за створення єдиного розвідувального агентства ЄС, яке вже прозвали "Європейським ЦРУ". Однак критики ставлять під сумнів необхідність такої ініціативи, нагадуючи про вже існуючу європейську структуру — Європейський центр політики та безпеки (ECIPS).
Що таке ECIPS і чому він важливий?
ECIPS, заснований у 2015 році, функціонує як незалежна розвідувальна структура Європи. Схвалений усіма 28 членами ЄС, він має широкий мандат на координацію розвідки, боротьбу з тероризмом, кіберзлочинністю та корупцією, працюючи в межах європейських і міжнародних законів. Організація може діяти автономно, без впливу бюрократії Єврокомісії, що дозволяє дотримуватися національного суверенітету.
Чи реалістична ідея нового агентства?
Критики вважають, що створення "Європейського ЦРУ" є юридично сумнівним і може порушувати суверенітет країн-членів, оскільки питання національної безпеки зазвичай контролюються кожною країною окремо. Крім того, подібна централізація розвідки в Брюсселі може створити ризик політичних маніпуляцій і зловживань владою.
Геополітичні наслідки:
Президент ECIPS Рікардо Баретцкі попередив, що створення єдиного розвідувального агентства ЄС може викликати напруженість у відносинах з Росією, яку можна розцінити як загрозу. В умовах залежності Європи від російських енергоресурсів подібний крок може мати економічні та політичні наслідки для стабільності ЄС.
Що рекомендують експерти?
Баретцкі та інші аналітики пропонують не створювати нове агентство, а посилити підтримку ECIPS. У цьому підході ЄС зможе підвищити рівень безпеки, не порушуючи суверенітет країн-членів і не створюючи напруги в міжнародних відносинах.
У підсумку, фон дер Ляєн може прагнути до посилення контролю над розвідкою, але критики наголошують, що ECIPS вже ефективно виконує цю функцію, зберігаючи баланс і незалежність у рамках Європи.
Il Corriere Nazionale
Von der Leyen’s Call for an ‘EU CIA’ Overlooks an Already-Established European Intelligence Agency
A recent proposal by European Commission President Ursula von der Leyen has advocated for a unified intelligence agency within the European Union (EU), likened to a “European CIA.” However…
Forwarded from ҐРУНТ
В Ізраїлі затримали підозрюваних у витоку розвідданих. Одним з них є помічник прем'єра Нетаньяху, пише Axios.
За даними видання, витік документів «зашкодив зусиллям щодо досягнення цілей війни в секторі Гази».
Для контексту, у вересні Bild опублікував необроблений звіт ізраїльської розвідки. Там згадувався документ, ймовірно підготовлений лідером ХАМАСу, про стратегію угруповання щодо перемовин про заручників і припинення вогню.
Нетаньяху заперечує, що кого-небудь з його офісу затримували. Втім, джерела Axios кажуть, що мова саме про близького помічника прем'єра, який офіційно не працював у канцелярії, але брав участь у нарадах з питань безпеки.
За даними видання, витік документів «зашкодив зусиллям щодо досягнення цілей війни в секторі Гази».
Для контексту, у вересні Bild опублікував необроблений звіт ізраїльської розвідки. Там згадувався документ, ймовірно підготовлений лідером ХАМАСу, про стратегію угруповання щодо перемовин про заручників і припинення вогню.
Нетаньяху заперечує, що кого-небудь з його офісу затримували. Втім, джерела Axios кажуть, що мова саме про близького помічника прем'єра, який офіційно не працював у канцелярії, але брав участь у нарадах з питань безпеки.
Forwarded from WarArchive
❗️Північнокорейським військовим платять по $2000 щомісяця за участь у війні проти України
Південнокорейська розвідка повідомляє, що кожен північнокорейський солдат, який воює проти України, отримує щомісяця близько $2000. При участі щонайменше 10 000 військових, щорічний дохід, що надходить у КНДР, перевищує $200 мільйонів.
Однак головною частиною домовленостей між Пхеньяном і Москвою є не фінансова підтримка, а обіцянка військової допомоги. За словами колишнього посла Південної Кореї в Росії, у разі війни на Корейському півострові Північна Корея може розраховувати на те, що росія стане на її бік.
North Korean soldiers are paid $2000 per month for participating in the war against Ukraine
South Korean intelligence reports that each North Korean soldier fighting against Ukraine receives about $2000 per month. With at least 10,000 soldiers involved, the annual revenue coming to the DPRK exceeds $200 million.
However, the main part of the agreements between Pyongyang and Moscow is not financial support, but the promise of military assistance. According to the former South Korean ambassador to Russia, in the event of a war on the Korean Peninsula, North Korea can count on Russia to take its side.
😀 WarArchive | Чат | Зв'язок | Мапа
Південнокорейська розвідка повідомляє, що кожен північнокорейський солдат, який воює проти України, отримує щомісяця близько $2000. При участі щонайменше 10 000 військових, щорічний дохід, що надходить у КНДР, перевищує $200 мільйонів.
Однак головною частиною домовленостей між Пхеньяном і Москвою є не фінансова підтримка, а обіцянка військової допомоги. За словами колишнього посла Південної Кореї в Росії, у разі війни на Корейському півострові Північна Корея може розраховувати на те, що росія стане на її бік.
North Korean soldiers are paid $2000 per month for participating in the war against Ukraine
South Korean intelligence reports that each North Korean soldier fighting against Ukraine receives about $2000 per month. With at least 10,000 soldiers involved, the annual revenue coming to the DPRK exceeds $200 million.
However, the main part of the agreements between Pyongyang and Moscow is not financial support, but the promise of military assistance. According to the former South Korean ambassador to Russia, in the event of a war on the Korean Peninsula, North Korea can count on Russia to take its side.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥 Путін грається з вогнем: російські операції з дестабілізації у Європі та США та інші новини зі світу розвідки цього тижня 🔥
Цього тижня SpyWeek розповідає про нові тактики Росії, спрямовані на дестабілізацію демократичних країн через диверсії, дезінформацію та кібератаки. Від атак на інфраструктуру до маніпуляцій із довірою до виборчих систем, Кремль демонструє агресивність, що стає викликом для світової безпеки.
1. Саботаж на європейському фронті
Нещодавнє розслідування показало, що Росія могла бути причетною до інциденту, який ледь не призвів до авіакатастрофи в Німеччині. Керівник німецької розвідки Томас Халденванг повідомив, що вибуховий пристрій на складі DHL у Лейпцигу міг детонувати в повітрі, створивши загрозу авіатрощі. Британський MI5 також попереджає, що ГРУ систематично проводить саботажні акти в Європі, спрямовані на підрив стабільності та посівання хаосу.
2. Російська дезінформація на виборах у США
На тлі виборів у США російські агенти впливу запустили хвилю фейкових відео, зокрема звинувачення у незаконному голосуванні іммігрантів у Джорджії та хабарі від віцепрезидентки Камали Гарріс. За даними американських спецслужб, ці матеріали розповсюджувалися через соціальні мережі з метою підірвати довіру до виборчої системи та спровокувати розкол у суспільстві.
3. Шпигунська дипломатія США в Африці
Попри зусилля американської розвідки щодо допомоги уряду Конго у відстеженні групи бойовиків М23, спроби стримування конфлікту поки що залишаються нестабільними. США використовують "розвідувальну дипломатію" для стримування збройних груп у багатому на мінерали регіоні, проте боротьба за вплив і доступ до ресурсів залишається жорсткою.
4. Шпигунська мережа в Італії: масовий витік даних
Італія зіштовхнулася зі шпигунським скандалом: група екс-поліцейських, хакерів та IT-консультантів проникала у державні бази даних та продавала конфіденційну інформацію. Вилучено понад 800,000 записів, серед яких банківські, медичні та судові дані, що могли використовуватися для шантажу на впливових осіб.
5. Символічні запуски ракет КНДР: загроза США
Запуск Північною Кореєю нової міжконтинентальної ракети не лише демонструє готовність Кім Чен Ина до загострення стосунків з Заходом, але й може вплинути на хід виборів у США, допомагаючи кандидатам, що відкриті до співпраці з Пхеньяном. Для Кім Чен Ина подібні провокації – інструмент впливу на міжнародну арену.
6. Американський "шпигун" у Москві: новий інструмент пропаганди
ЗМІ повідомляють, що американський громадянин допомагав Росії шпигувати за українськими військовими об’єктами та наразі клопоче про російське громадянство. Це може стати інструментом Кремля у розпалюванні пропаганди проти Заходу та виправдання власної агресії.
Цього тижня SpyWeek розповідає про нові тактики Росії, спрямовані на дестабілізацію демократичних країн через диверсії, дезінформацію та кібератаки. Від атак на інфраструктуру до маніпуляцій із довірою до виборчих систем, Кремль демонструє агресивність, що стає викликом для світової безпеки.
1. Саботаж на європейському фронті
Нещодавнє розслідування показало, що Росія могла бути причетною до інциденту, який ледь не призвів до авіакатастрофи в Німеччині. Керівник німецької розвідки Томас Халденванг повідомив, що вибуховий пристрій на складі DHL у Лейпцигу міг детонувати в повітрі, створивши загрозу авіатрощі. Британський MI5 також попереджає, що ГРУ систематично проводить саботажні акти в Європі, спрямовані на підрив стабільності та посівання хаосу.
2. Російська дезінформація на виборах у США
На тлі виборів у США російські агенти впливу запустили хвилю фейкових відео, зокрема звинувачення у незаконному голосуванні іммігрантів у Джорджії та хабарі від віцепрезидентки Камали Гарріс. За даними американських спецслужб, ці матеріали розповсюджувалися через соціальні мережі з метою підірвати довіру до виборчої системи та спровокувати розкол у суспільстві.
3. Шпигунська дипломатія США в Африці
Попри зусилля американської розвідки щодо допомоги уряду Конго у відстеженні групи бойовиків М23, спроби стримування конфлікту поки що залишаються нестабільними. США використовують "розвідувальну дипломатію" для стримування збройних груп у багатому на мінерали регіоні, проте боротьба за вплив і доступ до ресурсів залишається жорсткою.
4. Шпигунська мережа в Італії: масовий витік даних
Італія зіштовхнулася зі шпигунським скандалом: група екс-поліцейських, хакерів та IT-консультантів проникала у державні бази даних та продавала конфіденційну інформацію. Вилучено понад 800,000 записів, серед яких банківські, медичні та судові дані, що могли використовуватися для шантажу на впливових осіб.
5. Символічні запуски ракет КНДР: загроза США
Запуск Північною Кореєю нової міжконтинентальної ракети не лише демонструє готовність Кім Чен Ина до загострення стосунків з Заходом, але й може вплинути на хід виборів у США, допомагаючи кандидатам, що відкриті до співпраці з Пхеньяном. Для Кім Чен Ина подібні провокації – інструмент впливу на міжнародну арену.
6. Американський "шпигун" у Москві: новий інструмент пропаганди
ЗМІ повідомляють, що американський громадянин допомагав Росії шпигувати за українськими військовими об’єктами та наразі клопоче про російське громадянство. Це може стати інструментом Кремля у розпалюванні пропаганди проти Заходу та виправдання власної агресії.
📊 Звіт Федеральної служби розвідки Швейцарії за 2024 рік: Загрози національній безпеці та головні виклики
Швейцарська Федеральна служба розвідки (FIS) представила масштабний звіт, у якому детально аналізуються актуальні загрози та виклики для країни. Звіт охоплює ключові аспекти, включаючи вплив глобальної політики, ризики кіберзлочинів, терористичні загрози та активність іноземних розвідок у країні.
1. Геополітична ситуація та військова загроза
Європа та війна в Україні: FIS підкреслює, що війна Росії проти України залишається основною геополітичною кризою, що прямо та непрямо впливає на безпеку Європи. Військовий конфлікт уже спричинив енергетичну кризу, проблеми з продовольством та нові політичні розбіжності, що викликають нестабільність на континенті.
Інтереси Росії та Китаю: Швейцарія бачить загрозу в активному партнерстві Росії та Китаю, зокрема у військовій та технологічній сферах. Країни проводять спільні операції та обмінюються технологіями, що робить їхні впливи на регіон ще більш небезпечними для нейтральних держав, таких як Швейцарія.
2. Тероризм: загрози від релігійних та радикальних груп
Ісламістські екстремісти: FIS вказує на потенційні загрози від ісламістських угруповань, які можуть спробувати здійснити теракти на території Швейцарії. Хоча останніми роками великих атак не було, ризики залишаються високими, особливо у зв’язку з поверненням бойовиків із зон конфліктів.
Праворадикальні угруповання: У звіті зазначено, що праворадикальні групи також створюють серйозні загрози, адже їхні дії спрямовані на внутрішню дестабілізацію. У цих груп часто є зв’язки з міжнародними екстремістами, що посилює їхню небезпеку.
3. Кібербезпека: посилення кібератак
Атаки на критичну інфраструктуру: FIS повідомляє, що ключові об'єкти інфраструктури, такі як енергосистеми та транспорт, стають частими цілями для кібератак. Більшість атак походить від державних і недержавних угрупувань пов'язаних із Росією та Китаєм.
Загроза цифровим банкам та фінансовим установам: Кібератаки на банки та фінансові установи збільшилися, зокрема від організацій, які використовують складні методи злому та шифрування для вимагання викупу. FIS закликає посилити співпрацю з приватним сектором для захисту фінансових даних.
4. Шпигунська активність іноземних держав
Російські шпигунські мережі: Швейцарія ідентифікувала значну кількість шпигунів, які діють під дипломатичним прикриттям, особливо від Росії. Такі мережі збирають розвіддані та намагаються втрутитися в політику і науково-технічні проекти, зокрема ті, що стосуються новітніх технологій.
Китайські шпигуни в наукових колах: Китай активно працює через університети та дослідницькі центри, намагаючись отримати доступ до передових технологій, які розробляються у Швейцарії. В університетах країни було помічено значний вплив китайських агентів, що створює загрозу для інноваційного потенціалу.
5. Захист критичної інфраструктури від саботажу
Загроза об'єктам енергетики та транспорту: FIS зазначає, що стратегічні об'єкти, такі як електростанції та транспортні мережі, є вразливими до можливих диверсій з боку іноземних агентів і радикальних груп.
Посилення охорони: У звіті рекомендується зміцнити охорону ключових об’єктів, встановити системи моніторингу та розширити можливості для швидкого реагування на потенційні загрози.
6. Міжнародна співпраця: ключ до безпеки
Партнерства з європейськими країнами: Швейцарія активно розвиває партнерства з європейськими країнами та міжнародними організаціями, такими як Європейський Союз, НАТО та Інтерпол, що дозволяє краще координувати зусилля у боротьбі з тероризмом, кібератаками та шпигунськими операціями.
Обмін розвідувальними даними: FIS активно обмінюється розвідувальною інформацією з іноземними партнерами, що допомагає швидше ідентифікувати загрози та впроваджувати відповідні заходи безпеки.
Швейцарська Федеральна служба розвідки (FIS) представила масштабний звіт, у якому детально аналізуються актуальні загрози та виклики для країни. Звіт охоплює ключові аспекти, включаючи вплив глобальної політики, ризики кіберзлочинів, терористичні загрози та активність іноземних розвідок у країні.
1. Геополітична ситуація та військова загроза
Європа та війна в Україні: FIS підкреслює, що війна Росії проти України залишається основною геополітичною кризою, що прямо та непрямо впливає на безпеку Європи. Військовий конфлікт уже спричинив енергетичну кризу, проблеми з продовольством та нові політичні розбіжності, що викликають нестабільність на континенті.
Інтереси Росії та Китаю: Швейцарія бачить загрозу в активному партнерстві Росії та Китаю, зокрема у військовій та технологічній сферах. Країни проводять спільні операції та обмінюються технологіями, що робить їхні впливи на регіон ще більш небезпечними для нейтральних держав, таких як Швейцарія.
2. Тероризм: загрози від релігійних та радикальних груп
Ісламістські екстремісти: FIS вказує на потенційні загрози від ісламістських угруповань, які можуть спробувати здійснити теракти на території Швейцарії. Хоча останніми роками великих атак не було, ризики залишаються високими, особливо у зв’язку з поверненням бойовиків із зон конфліктів.
Праворадикальні угруповання: У звіті зазначено, що праворадикальні групи також створюють серйозні загрози, адже їхні дії спрямовані на внутрішню дестабілізацію. У цих груп часто є зв’язки з міжнародними екстремістами, що посилює їхню небезпеку.
3. Кібербезпека: посилення кібератак
Атаки на критичну інфраструктуру: FIS повідомляє, що ключові об'єкти інфраструктури, такі як енергосистеми та транспорт, стають частими цілями для кібератак. Більшість атак походить від державних і недержавних угрупувань пов'язаних із Росією та Китаєм.
Загроза цифровим банкам та фінансовим установам: Кібератаки на банки та фінансові установи збільшилися, зокрема від організацій, які використовують складні методи злому та шифрування для вимагання викупу. FIS закликає посилити співпрацю з приватним сектором для захисту фінансових даних.
4. Шпигунська активність іноземних держав
Російські шпигунські мережі: Швейцарія ідентифікувала значну кількість шпигунів, які діють під дипломатичним прикриттям, особливо від Росії. Такі мережі збирають розвіддані та намагаються втрутитися в політику і науково-технічні проекти, зокрема ті, що стосуються новітніх технологій.
Китайські шпигуни в наукових колах: Китай активно працює через університети та дослідницькі центри, намагаючись отримати доступ до передових технологій, які розробляються у Швейцарії. В університетах країни було помічено значний вплив китайських агентів, що створює загрозу для інноваційного потенціалу.
5. Захист критичної інфраструктури від саботажу
Загроза об'єктам енергетики та транспорту: FIS зазначає, що стратегічні об'єкти, такі як електростанції та транспортні мережі, є вразливими до можливих диверсій з боку іноземних агентів і радикальних груп.
Посилення охорони: У звіті рекомендується зміцнити охорону ключових об’єктів, встановити системи моніторингу та розширити можливості для швидкого реагування на потенційні загрози.
6. Міжнародна співпраця: ключ до безпеки
Партнерства з європейськими країнами: Швейцарія активно розвиває партнерства з європейськими країнами та міжнародними організаціями, такими як Європейський Союз, НАТО та Інтерпол, що дозволяє краще координувати зусилля у боротьбі з тероризмом, кібератаками та шпигунськими операціями.
Обмін розвідувальними даними: FIS активно обмінюється розвідувальною інформацією з іноземними партнерами, що допомагає швидше ідентифікувати загрози та впроваджувати відповідні заходи безпеки.
📡 Китайська розвідка в американських телекомунікаціях: як Salt Typhoon загрожує безпеці США
Короткий огляд ситуації:
У США була виявлена масштабна операція китайської розвідки "Salt Typhoon".
Хакери з Китаю, пов’язані з Міністерством державної безпеки КНР, змогли проникнути в систему доступу до телекомунікаційних мереж США, призначену для урядового контролю та спецслужб, і, ймовірно, досі мають доступ до цих даних. Це поставило під загрозу мільйони користувачів телефонів у США, включаючи колишнього президента Дональда Трампа та інших впливових політиків.
Основні факти та наслідки
Проникнення у телекомунікаційні мережі: Salt Typhoon проникли в систему, створену для законного контролю, яка дозволяє федеральним агентам отримувати записи дзвінків та текстів на основі дозволі суду. Це включає інфраструктуру, яка повинна була захищати інформацію про дзвінки та повідомлення, але тепер може бути використана китайськими хакерами для шпигунства за американськими громадянами.
Масштаб загрози: За даними розслідування, хакери могли прослуховувати дзвінки та переглядати текстові повідомлення. Поки невідомо, скільки людей були скомпрометовані, а також, як довго китайські хакери мали доступ до системи.
Вразливість критичної інфраструктури: Китайці можуть використовувати цей доступ не лише для збору інформації, а й для потенційного відключення американських мереж у випадку конфлікту. Це може мати катастрофічні наслідки для безпеки країни, особливо під час війни або кризи.
Реакція уряду США та конгресменів
Сенатський комітет з розвідки та інші посадові особи виражають стурбованість щодо серйозності цього інциденту. Наприклад, голова комітету, сенатор Марк Ворнер, назвав це одним з найсерйозніших порушень безпеки, яке він бачив за весь час своєї роботи.
Представник Рая Крішнамурті заявив, що США витратили багато років на запобігання проникненню китайських технологій у телекомунікаційні мережі, але зараз китайські хакери знайшли інший спосіб доступу через слабкі місця в системі законного прослуховування.
Потенційні загрози
Шантаж і дезінформація: Китай може використовувати зібрану інформацію для маніпуляцій і шантажу американських політиків або громадських діячів.
Підрив довіри до виборів: Хоча наразі немає прямих доказів втручання у вибори, є побоювання, що зібрані дані можуть бути використані для впливу на громадську думку та розколу суспільства.
Вразливість до майбутніх атак: Китайські хакери можуть мати можливість розгорнути шкідливе програмне забезпечення в мережах США для їхнього відключення у разі загострення відносин.
Короткий огляд ситуації:
У США була виявлена масштабна операція китайської розвідки "Salt Typhoon".
Хакери з Китаю, пов’язані з Міністерством державної безпеки КНР, змогли проникнути в систему доступу до телекомунікаційних мереж США, призначену для урядового контролю та спецслужб, і, ймовірно, досі мають доступ до цих даних. Це поставило під загрозу мільйони користувачів телефонів у США, включаючи колишнього президента Дональда Трампа та інших впливових політиків.
Основні факти та наслідки
Проникнення у телекомунікаційні мережі: Salt Typhoon проникли в систему, створену для законного контролю, яка дозволяє федеральним агентам отримувати записи дзвінків та текстів на основі дозволі суду. Це включає інфраструктуру, яка повинна була захищати інформацію про дзвінки та повідомлення, але тепер може бути використана китайськими хакерами для шпигунства за американськими громадянами.
Масштаб загрози: За даними розслідування, хакери могли прослуховувати дзвінки та переглядати текстові повідомлення. Поки невідомо, скільки людей були скомпрометовані, а також, як довго китайські хакери мали доступ до системи.
Вразливість критичної інфраструктури: Китайці можуть використовувати цей доступ не лише для збору інформації, а й для потенційного відключення американських мереж у випадку конфлікту. Це може мати катастрофічні наслідки для безпеки країни, особливо під час війни або кризи.
Реакція уряду США та конгресменів
Сенатський комітет з розвідки та інші посадові особи виражають стурбованість щодо серйозності цього інциденту. Наприклад, голова комітету, сенатор Марк Ворнер, назвав це одним з найсерйозніших порушень безпеки, яке він бачив за весь час своєї роботи.
Представник Рая Крішнамурті заявив, що США витратили багато років на запобігання проникненню китайських технологій у телекомунікаційні мережі, але зараз китайські хакери знайшли інший спосіб доступу через слабкі місця в системі законного прослуховування.
Потенційні загрози
Шантаж і дезінформація: Китай може використовувати зібрану інформацію для маніпуляцій і шантажу американських політиків або громадських діячів.
Підрив довіри до виборів: Хоча наразі немає прямих доказів втручання у вибори, є побоювання, що зібрані дані можуть бути використані для впливу на громадську думку та розколу суспільства.
Вразливість до майбутніх атак: Китайські хакери можуть мати можливість розгорнути шкідливе програмне забезпечення в мережах США для їхнього відключення у разі загострення відносин.
📢 Китайські шпигуни та крадіжка технологій у Силіконовій долині: як це впливає на США?
Основні факти
Недавнє розслідування показало, що китайські шпигуни значно активізували свою діяльність у Силіконовій долині. Прикладом є випадок з Лінвеєм Діном, колишнім співробітником Google, якого звинуватили в крадіжці понад 500 файлів, пов'язаних з розробкою штучного інтелекту для створення подібних продуктів у Китаї. Це — один із багатьох прикладів корпоративного шпигунства, пов’язаного з Китаєм.
Чому це відбувається?
Китай прагне стати технічною супердержавою, тому збільшує активність з метою отримання передових технологій, особливо після введення США суворих експортних обмежень на мікрочіпи та AI-системи. Ці обмеження змусили Пекін шукати нелегальні шляхи для доступу до технологій, що може підвищити обороноздатність китайської армії.
Методи
Використання діаспори: Китайська розвідка активно залучає китайських громадян, що працюють за кордоном, до збору секретної інформації. Навіть невелика частка з великої діаспори китайців в Силіконовій долині може надати цінну підтримку.
Державна підтримка: Як стверджують експерти, громадяни КНР, які працюють у високотехнологічних компаніях за кордоном, отримують заохочення від Міністерства державної безпеки Китаю (MSS) на крадіжку технологій, щоб повернутися і створити бізнес у Китаї.
Технологічне перехоплення: Деякі китайські розробники намагаються використовувати AI-технології для військових цілей, що серйозно турбує Пентагон.
Наслідки
Втрата конкурентоспроможності США: Якщо передові технології, такі як AI і новітні мікрочіпи, потраплять до Китаю, це може загрожувати технологічному лідерству США і посилити військовий потенціал Китаю.
Збільшення витрат на безпеку: Американські компанії змушені витрачати ресурси на додаткові перевірки співробітників та посилення безпеки, що ускладнює роботу інноваційних компаній.
Ризик міжнародних конфліктів: Використання викрадених технологій для вдосконалення китайських військових можливостей може підвищити напругу між США і Китаєм.
Реакція США
США створили нову "Strike Force з технологічного захисту", спрямовану на запобігання крадіжці секретів у високотехнологічних компаніях. Це — запізнілий, але важливий крок для захисту національних інтересів.
@spy_files
Основні факти
Недавнє розслідування показало, що китайські шпигуни значно активізували свою діяльність у Силіконовій долині. Прикладом є випадок з Лінвеєм Діном, колишнім співробітником Google, якого звинуватили в крадіжці понад 500 файлів, пов'язаних з розробкою штучного інтелекту для створення подібних продуктів у Китаї. Це — один із багатьох прикладів корпоративного шпигунства, пов’язаного з Китаєм.
Чому це відбувається?
Китай прагне стати технічною супердержавою, тому збільшує активність з метою отримання передових технологій, особливо після введення США суворих експортних обмежень на мікрочіпи та AI-системи. Ці обмеження змусили Пекін шукати нелегальні шляхи для доступу до технологій, що може підвищити обороноздатність китайської армії.
Методи
Використання діаспори: Китайська розвідка активно залучає китайських громадян, що працюють за кордоном, до збору секретної інформації. Навіть невелика частка з великої діаспори китайців в Силіконовій долині може надати цінну підтримку.
Державна підтримка: Як стверджують експерти, громадяни КНР, які працюють у високотехнологічних компаніях за кордоном, отримують заохочення від Міністерства державної безпеки Китаю (MSS) на крадіжку технологій, щоб повернутися і створити бізнес у Китаї.
Технологічне перехоплення: Деякі китайські розробники намагаються використовувати AI-технології для військових цілей, що серйозно турбує Пентагон.
Наслідки
Втрата конкурентоспроможності США: Якщо передові технології, такі як AI і новітні мікрочіпи, потраплять до Китаю, це може загрожувати технологічному лідерству США і посилити військовий потенціал Китаю.
Збільшення витрат на безпеку: Американські компанії змушені витрачати ресурси на додаткові перевірки співробітників та посилення безпеки, що ускладнює роботу інноваційних компаній.
Ризик міжнародних конфліктів: Використання викрадених технологій для вдосконалення китайських військових можливостей може підвищити напругу між США і Китаєм.
Реакція США
США створили нову "Strike Force з технологічного захисту", спрямовану на запобігання крадіжці секретів у високотехнологічних компаніях. Це — запізнілий, але важливий крок для захисту національних інтересів.
@spy_files
🔍 Західна розвідка розкрила російський задум з атаками на трансатлантичні рейси
Інцидент із вантажними літаками
Західні спецслужби розкрили операцію, в рамках якої росія планувала підпалити вантажні чи пасажирські літаки, що прямують до Північної Америки. Wall Street Journal повідомляє, що схема включала відправлення запалювальних пристроїв через мережу логістики DHL. У липні два таких пристрої вибухнули на об’єктах компанії у Лейпцигу (Німеччина) та Бірмінгемі (Великобританія).
Пристрої, замасковані під електромасажери, містили магнієві запалювальні матеріали і були відправлені з Литви до Великобританії. Вважається, що ця операція була тестом для перевірки здатності запалювальних пристроїв обійти аеропортову безпеку та потрапити на рейси, що прямують до США та Канади.
Розслідування і підозрюваний
Литовська поліція заарештувала підозрюваного, спочатку відомого як Ігор Прудников, чиє справжнє ім’я Олександр Сурановас. Правоохоронці підозрюють, що він діяв як посередник, який представляв інтереси російських спецслужб.
Ширша кампанія саботажу
Європейські чиновники занепокоєні тим, що Росія причетна до ширшої кампанії саботажу проти критичної інфраструктури на континенті. Випадки підпалів у Великобританії та Чехії, атаки на трубопроводи та кабелі зв’язку в Балтії, а також втручання у водопостачання у Швеції та Фінляндії викликають особливе занепокоєння. Очільники MI6 та MI5 публічно попередили про зростання непередбачуваних і агресивних дій з боку російських спецслужб.
Реакція росії
Кремль відкинув звинувачення, назвавши їх “типовими необґрунтованими інсинуаціями з боку медіа.” Дмитро Пєсков, рот кремля, заявив, що росія не отримувала жодних офіційних звинувачень щодо подібних операцій.
Інцидент із вантажними літаками
Західні спецслужби розкрили операцію, в рамках якої росія планувала підпалити вантажні чи пасажирські літаки, що прямують до Північної Америки. Wall Street Journal повідомляє, що схема включала відправлення запалювальних пристроїв через мережу логістики DHL. У липні два таких пристрої вибухнули на об’єктах компанії у Лейпцигу (Німеччина) та Бірмінгемі (Великобританія).
Пристрої, замасковані під електромасажери, містили магнієві запалювальні матеріали і були відправлені з Литви до Великобританії. Вважається, що ця операція була тестом для перевірки здатності запалювальних пристроїв обійти аеропортову безпеку та потрапити на рейси, що прямують до США та Канади.
Розслідування і підозрюваний
Литовська поліція заарештувала підозрюваного, спочатку відомого як Ігор Прудников, чиє справжнє ім’я Олександр Сурановас. Правоохоронці підозрюють, що він діяв як посередник, який представляв інтереси російських спецслужб.
Ширша кампанія саботажу
Європейські чиновники занепокоєні тим, що Росія причетна до ширшої кампанії саботажу проти критичної інфраструктури на континенті. Випадки підпалів у Великобританії та Чехії, атаки на трубопроводи та кабелі зв’язку в Балтії, а також втручання у водопостачання у Швеції та Фінляндії викликають особливе занепокоєння. Очільники MI6 та MI5 публічно попередили про зростання непередбачуваних і агресивних дій з боку російських спецслужб.
Реакція росії
Кремль відкинув звинувачення, назвавши їх “типовими необґрунтованими інсинуаціями з боку медіа.” Дмитро Пєсков, рот кремля, заявив, що росія не отримувала жодних офіційних звинувачень щодо подібних операцій.
🇩🇪 Німеччина затримала екс-працівника американської військової бази за спробу шпигунства на користь Китаю
У Німеччині затримали колишнього співробітника американських військових баз, що базуються в країні, за підозрою у спробі передати інформацію про них китайським розвідслужбам. Чоловік, відомий як "Мартін Д.", контактував із китайськими офіційними особами у 2024 році, пропонуючи передати їм конфіденційні дані щодо американських військових, повідомляють німецькі прокурори.
Що відомо на цей момент?
"Мартіна Д." затримали в четвер у Франкфурті, а також провели обшук у його квартирі.
Підозрюваний працював із американськими збройними силами "до недавнього часу" та мав доступ до інформації, яку збирався передати Китаю.
Розслідування ведеться у тісній співпраці з німецькими спецслужбами.
Загроза шпигунства у Німеччині зростає Німеччина останнім часом посилює заходи безпеки в уряді та бізнесі через побоювання, пов'язані зі шпигунськими операціями. Крім випадків, пов’язаних із Росією, особливо після початку війни в Україні, активність китайських розвідслужб також стала помітнішою. У квітні за підозрою у шпигунстві на Китай був затриманий помічник німецького депутата Європарламенту.
У Німеччині затримали колишнього співробітника американських військових баз, що базуються в країні, за підозрою у спробі передати інформацію про них китайським розвідслужбам. Чоловік, відомий як "Мартін Д.", контактував із китайськими офіційними особами у 2024 році, пропонуючи передати їм конфіденційні дані щодо американських військових, повідомляють німецькі прокурори.
Що відомо на цей момент?
"Мартіна Д." затримали в четвер у Франкфурті, а також провели обшук у його квартирі.
Підозрюваний працював із американськими збройними силами "до недавнього часу" та мав доступ до інформації, яку збирався передати Китаю.
Розслідування ведеться у тісній співпраці з німецькими спецслужбами.
Загроза шпигунства у Німеччині зростає Німеччина останнім часом посилює заходи безпеки в уряді та бізнесі через побоювання, пов'язані зі шпигунськими операціями. Крім випадків, пов’язаних із Росією, особливо після початку війни в Україні, активність китайських розвідслужб також стала помітнішою. У квітні за підозрою у шпигунстві на Китай був затриманий помічник німецького депутата Європарламенту.
🇺🇸 Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах 2024 року з'явилися чутки про можливе призначення Джона Лі Реткліффа (John Lee Ratcliffe) на посаду Директора ЦРУ
Колишній мер міста Хіт (штат Техас), прокурор і член Палати представників. Обійняв посаду директора Національної розвідки у 2020 (до 2021).
Відомий своєю активною позицією щодо загроз з боку Китаю та Росії. У грудні 2020 року він заявив, що Китай є
Реткліфф також підкреслював, що Китай прагне домінувати над США економічно, військово та технологічно.
Під час його керівництва розвідувальним співтовариством США було виявлено спроби Росії та Ірану втрутитися у президентські вибори 2020 року. У жовтні 2020 року Реткліфф повідомив, що ці країни отримали доступ до інформації про реєстрацію виборців та намагалися вплинути на громадську думку.
Крім того, Реткліфф критикував аналітиків розвідки за недооцінку впливу Китаю на вибори 2020 року, стверджуючи, що деякі з них могли бути під тиском не розкривати повну інформацію про китайське втручання.
Чому це важливо для України?
Можливе призначення Реткліффа на посаду глави ЦРУ могло б мати значні наслідки для України. Його жорстка позиція проти Росії та акцент на протидії Китаю вказують на те, що у разі призначення, Реткліфф ймовірно продовжуватиме лінію активної протидії російським операціям та підтримки безпеки східноєвропейських союзників. Для України це може означати посилення співпраці з ЦРУ та отримання більшої підтримки у протидії російській агресії.
Update від 08.11.2024, 15:50
Новим "ймовірним" очільником ЦРУ називають також Каш'япа Патела, адвоката індійського походження.
Колишній мер міста Хіт (штат Техас), прокурор і член Палати представників. Обійняв посаду директора Національної розвідки у 2020 (до 2021).
Відомий своєю активною позицією щодо загроз з боку Китаю та Росії. У грудні 2020 року він заявив, що Китай є
"найбільшою загрозою для Америки та решти вільного світу з часів Другої світової війни"
Реткліфф також підкреслював, що Китай прагне домінувати над США економічно, військово та технологічно.
Під час його керівництва розвідувальним співтовариством США було виявлено спроби Росії та Ірану втрутитися у президентські вибори 2020 року. У жовтні 2020 року Реткліфф повідомив, що ці країни отримали доступ до інформації про реєстрацію виборців та намагалися вплинути на громадську думку.
Крім того, Реткліфф критикував аналітиків розвідки за недооцінку впливу Китаю на вибори 2020 року, стверджуючи, що деякі з них могли бути під тиском не розкривати повну інформацію про китайське втручання.
Чому це важливо для України?
Можливе призначення Реткліффа на посаду глави ЦРУ могло б мати значні наслідки для України. Його жорстка позиція проти Росії та акцент на протидії Китаю вказують на те, що у разі призначення, Реткліфф ймовірно продовжуватиме лінію активної протидії російським операціям та підтримки безпеки східноєвропейських союзників. Для України це може означати посилення співпраці з ЦРУ та отримання більшої підтримки у протидії російській агресії.
Update від 08.11.2024, 15:50
Новим "ймовірним" очільником ЦРУ називають також Каш'япа Патела, адвоката індійського походження.
🕵️♂️ Брюссель під прицілом іноземних спецслужб: Європейська комісія попереджає про зростання загрози шпигунства
Брюссель, столиця ЄС та штаб-квартира Європейської комісії, став осередком шпигунської активності з боку численних іноземних спецслужб. Європейська комісія надіслала своїм працівникам електронний лист з попередженням про реальну загрозу шпигунства та необхідності бути пильними.
📌 Загроза масштабного шпигунства
В листі зазначається, що Брюссель є одним з найбільших шпигунських центрів світу. За оцінками Єврокомісії, у місті працюють сотні активних іноземних агентів, які мають на меті отримати доступ до конфіденційної інформації. Особливою мішенню є структури ЄС, включаючи Європейську комісію.
📎 Маскування агентів під звичайних спеціалістів
Працівників Комісії попередили, що шпигуни часто маскуються під дипломатів, журналістів, лобістів, науковців і навіть студентів. Важливою деталлю є те, що метою можуть стати працівники будь-якого рівня, від наймолодших співробітників до вищих чиновників, які можуть не підозрювати, що володіють цінною інформацією.
🇷🇺🇨🇳 Головні гравці: росія і Китай
Ще у 2019 році Європейська служба зовнішніх дій попереджала про серйозну загрозу з боку російських та китайських агентів, які активно стежать за політичними і дипломатичними процесами у Брюсселі. За оцінками бельгійської розвідки, 10–20% дипломатів у посольствах у Брюсселі можуть бути пов’язані з іноземними спецслужбами, а серед китайських журналістів, які працюють в місті, один із п’яти підозрюється у роботі на розвідку.
🚨 Пропозиція створити розвідувальну службу ЄС
Після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році інтерес спецслужб, особливо з боку Росії, до діяльності ЄС зріс ще більше. У відповідь на це минулого місяця ЄС переглянув готовність до кризи й підкреслив потребу створення власного розвідувального агентства. Такий крок дозволить підвищити безпеку держав-членів та зміцнити оборону від іноземних агентів, саботажу та втручань у внутрішні справи блоку. Ймовірність створення такого агентства при цьому мінімальна, якщо взагалі можлива.
🤔 Що це означає для працівників ЄС?
Працівникам ЄС нагадали про необхідність бути пильними, особливо при контактах з особами, які можуть вести непрямий збір даних через випадкові бесіди, часто в невимушених умовах, наприклад, у кафе чи ресторанах поблизу будівель Єврокомісії. Пильність та обережність у контактах стають обов'язковими умовами, особливо в умовах зростання інтересу іноземних спецслужб до брюссельських політичних центрів.
Брюссель, столиця ЄС та штаб-квартира Європейської комісії, став осередком шпигунської активності з боку численних іноземних спецслужб. Європейська комісія надіслала своїм працівникам електронний лист з попередженням про реальну загрозу шпигунства та необхідності бути пильними.
📌 Загроза масштабного шпигунства
В листі зазначається, що Брюссель є одним з найбільших шпигунських центрів світу. За оцінками Єврокомісії, у місті працюють сотні активних іноземних агентів, які мають на меті отримати доступ до конфіденційної інформації. Особливою мішенню є структури ЄС, включаючи Європейську комісію.
📎 Маскування агентів під звичайних спеціалістів
Працівників Комісії попередили, що шпигуни часто маскуються під дипломатів, журналістів, лобістів, науковців і навіть студентів. Важливою деталлю є те, що метою можуть стати працівники будь-якого рівня, від наймолодших співробітників до вищих чиновників, які можуть не підозрювати, що володіють цінною інформацією.
🇷🇺🇨🇳 Головні гравці: росія і Китай
Ще у 2019 році Європейська служба зовнішніх дій попереджала про серйозну загрозу з боку російських та китайських агентів, які активно стежать за політичними і дипломатичними процесами у Брюсселі. За оцінками бельгійської розвідки, 10–20% дипломатів у посольствах у Брюсселі можуть бути пов’язані з іноземними спецслужбами, а серед китайських журналістів, які працюють в місті, один із п’яти підозрюється у роботі на розвідку.
🚨 Пропозиція створити розвідувальну службу ЄС
Після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році інтерес спецслужб, особливо з боку Росії, до діяльності ЄС зріс ще більше. У відповідь на це минулого місяця ЄС переглянув готовність до кризи й підкреслив потребу створення власного розвідувального агентства. Такий крок дозволить підвищити безпеку держав-членів та зміцнити оборону від іноземних агентів, саботажу та втручань у внутрішні справи блоку. Ймовірність створення такого агентства при цьому мінімальна, якщо взагалі можлива.
🤔 Що це означає для працівників ЄС?
Працівникам ЄС нагадали про необхідність бути пильними, особливо при контактах з особами, які можуть вести непрямий збір даних через випадкові бесіди, часто в невимушених умовах, наприклад, у кафе чи ресторанах поблизу будівель Єврокомісії. Пильність та обережність у контактах стають обов'язковими умовами, особливо в умовах зростання інтересу іноземних спецслужб до брюссельських політичних центрів.
🕵️♂️ Як Трамп планує реформувати розвідувальну спільноту США: ризики, виклики та ключові напрямки
З поверненням Дональда Трампа до Білого дому на посаду президента США реформи розвідувальної спільноти стають одним із ключових питань його програми. Нинішня структура розвідспільноти, на його думку, є неефективною, надмірно бюрократизованою та політично заангажованою.
🔍 Проблеми політизації розвідспільноти
Під час першого президентського терміну Трамп неодноразово звинувачував високопосадовців розвідки у політичному втручанні. Одним із найгучніших скандалів стала історія з "ноутбуком Хантера Байдена" – сином Джо Байдена, тодішнього кандидата в президенти. За кілька тижнів до виборів 2020 року група з 51 колишнього посадовця розвідки підписали лист, у якому заявили, що історія з ноутбуком могла бути російською операцією з дезінформації. Згодом було доведено, що це твердження було помилковим, що викликало обурення з боку республіканців.
Трамп розглядає можливість позбавлення цих колишніх посадовців доступу до секретної інформації, що обмежить їхні можливості працювати консультантами чи підрядниками для розвідки. Це, за його словами, має стати сигналом, що політична ангажованість несумісна з роллю в розвідувальній спільноті.
📎 Реформи контррозвідки
Окрему увагу Трамп приділяє проблемам у системі контррозвідки США:
Неефективність ФБР: Наразі Федеральне бюро розслідувань (ФБР) відповідає за контррозвідку, але водночас, вони і правоохоронці, що розслідують кримінальні злочини і це заважає ефективно протидіяти іноземному шпигунству.
Пропозиція реформи: Створення окремого цивільного контррозвідувального агентства, яке спеціалізуватиметься виключно на боротьбі зі шпигунством і тероризмом усередині країни. Це відокремить функції правоохоронців і контррозвідників, як це зроблено у Великій Британії (MI5) чи Канаді (CSIS).
📊 Розвантаження бюрократії
Офіс директора національної розвідки: Створений після 9.11.2001 офіс для координації розвідспільноти часто критикують за надмірну бюрократію. Пропонується скоротити штат офіс на 50%.
Реформа Агентства військової розвідки (DIA): Трамп пропонує або значно скоротити, або взагалі ліквідувати це агентство, переклавши його функції на інші структури.
🛡 ЦРУ та АНБ
ЦРУ: Передбачаються масштабні кадрові чистки, особливо серед призначенців епохи Обами та Байдена. Пропонується переглянути роль аналітичного директорату, який, на думку Трампа, є неефективним.
АНБ: Агентство національної безпеки залишається найефективнішою частиною розвідувальної спільноти, але необхідно розв'язати питання його подвійного керівництва разом із Кіберкомандуванням (CYBERCOM).
⚖️ Ризики та виклики
Політичний контекст: Масові звільнення можуть загострити політичну напруженість, а створення нових структур вимагатиме значних фінансових ресурсів і часу.
Міжнародний вплив: Реформи можуть вплинути на обмін розвідданими із союзниками США, включаючи Україну, яка залежить від американської підтримки у боротьбі з російською агресією.
🤔 Чому це важливо для світу та України?
Посилення контррозвідки США допоможе ефективніше протидіяти російським та китайським операціям, які загрожують не лише США, а й союзникам. Для України ці реформи можуть означати більшу підтримку у сфері розвідки та боротьбі з дезінформацією.
З поверненням Дональда Трампа до Білого дому на посаду президента США реформи розвідувальної спільноти стають одним із ключових питань його програми. Нинішня структура розвідспільноти, на його думку, є неефективною, надмірно бюрократизованою та політично заангажованою.
🔍 Проблеми політизації розвідспільноти
Під час першого президентського терміну Трамп неодноразово звинувачував високопосадовців розвідки у політичному втручанні. Одним із найгучніших скандалів стала історія з "ноутбуком Хантера Байдена" – сином Джо Байдена, тодішнього кандидата в президенти. За кілька тижнів до виборів 2020 року група з 51 колишнього посадовця розвідки підписали лист, у якому заявили, що історія з ноутбуком могла бути російською операцією з дезінформації. Згодом було доведено, що це твердження було помилковим, що викликало обурення з боку республіканців.
Трамп розглядає можливість позбавлення цих колишніх посадовців доступу до секретної інформації, що обмежить їхні можливості працювати консультантами чи підрядниками для розвідки. Це, за його словами, має стати сигналом, що політична ангажованість несумісна з роллю в розвідувальній спільноті.
📎 Реформи контррозвідки
Окрему увагу Трамп приділяє проблемам у системі контррозвідки США:
Неефективність ФБР: Наразі Федеральне бюро розслідувань (ФБР) відповідає за контррозвідку, але водночас, вони і правоохоронці, що розслідують кримінальні злочини і це заважає ефективно протидіяти іноземному шпигунству.
Пропозиція реформи: Створення окремого цивільного контррозвідувального агентства, яке спеціалізуватиметься виключно на боротьбі зі шпигунством і тероризмом усередині країни. Це відокремить функції правоохоронців і контррозвідників, як це зроблено у Великій Британії (MI5) чи Канаді (CSIS).
📊 Розвантаження бюрократії
Офіс директора національної розвідки: Створений після 9.11.2001 офіс для координації розвідспільноти часто критикують за надмірну бюрократію. Пропонується скоротити штат офіс на 50%.
Реформа Агентства військової розвідки (DIA): Трамп пропонує або значно скоротити, або взагалі ліквідувати це агентство, переклавши його функції на інші структури.
🛡 ЦРУ та АНБ
ЦРУ: Передбачаються масштабні кадрові чистки, особливо серед призначенців епохи Обами та Байдена. Пропонується переглянути роль аналітичного директорату, який, на думку Трампа, є неефективним.
АНБ: Агентство національної безпеки залишається найефективнішою частиною розвідувальної спільноти, але необхідно розв'язати питання його подвійного керівництва разом із Кіберкомандуванням (CYBERCOM).
⚖️ Ризики та виклики
Політичний контекст: Масові звільнення можуть загострити політичну напруженість, а створення нових структур вимагатиме значних фінансових ресурсів і часу.
Міжнародний вплив: Реформи можуть вплинути на обмін розвідданими із союзниками США, включаючи Україну, яка залежить від американської підтримки у боротьбі з російською агресією.
🤔 Чому це важливо для світу та України?
Посилення контррозвідки США допоможе ефективніше протидіяти російським та китайським операціям, які загрожують не лише США, а й союзникам. Для України ці реформи можуть означати більшу підтримку у сфері розвідки та боротьбі з дезінформацією.
The owner of this channel has been inactive for the last 1 month. If they remain inactive for the next 9 days, they may lose their account and admin rights in this channel. The contents of the channel will remain accessible for all users.