This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🟥 «Знає всесвіт, наша правда, так було з покон віків. Ні одна на світі падла не здолає козаків»
Десь між Миколаєвом та Херсоном співробітники Центру зустріли на бойових позиціях у степу музикантів із Вінниці, які їздять фронтом та дають імпровізовані концерти в окопах та бліндажах, щоб підбадьорити наших захисників.
Спеціально для наших читачів вони виконали свою улюблену пісню.
У перервах між поїздками фронтом гурт «Лесик і Карпо» гастролює європейськими містами, а на зароблені гроші купує автівки для військових. Наразі вони вже передали армії п’ятнадцять машин.
#історіїзвійни
🎥: Георгій Іванченко
🇺🇦 Telegram | Сайт| Instagram | Twitter| Facebook
Десь між Миколаєвом та Херсоном співробітники Центру зустріли на бойових позиціях у степу музикантів із Вінниці, які їздять фронтом та дають імпровізовані концерти в окопах та бліндажах, щоб підбадьорити наших захисників.
Спеціально для наших читачів вони виконали свою улюблену пісню.
У перервах між поїздками фронтом гурт «Лесик і Карпо» гастролює європейськими містами, а на зароблені гроші купує автівки для військових. Наразі вони вже передали армії п’ятнадцять машин.
#історіїзвійни
🎥: Георгій Іванченко
🇺🇦 Telegram | Сайт| Instagram | Twitter| Facebook
🟥 «Нас розділяють не траншеї, а цінності»
Співробітники Центру відвідали один із військових підрозділів між Миколаєвом та Херсоном. Колишні бізнесмени, фахівці, талановиті випускники вишів, батько та син стоять у степу під щоденним вогнем.
Стоїмо, кажуть вони, бо знаємо, за що саме. Від росіян нас відділяють не траншеї, нас розділяють цінності. Вони згадують розповідь нещодавно визволених з полону: це ж модель того, яке суспільство вони збудують на завойованих землях, суцільний тоталітаризм.
Як вони ставляться до тих, хто не воює або взагалі з’їхав за кордон? Хлопці відповідають, що кожен має бути на своєму місці, робити те, що виходить краще, аби це сприяло наближенню нашої спільної перемоги. Якщо українці з-за кордону збиратимуть кошти на армію та гуманітарну допомогу, просуватимуть українські інтереси в країнах, де вони знаходяться, це можна тільки вітати.
📸Фото: Георгій Іванченко
#історіїзвійни
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook
Співробітники Центру відвідали один із військових підрозділів між Миколаєвом та Херсоном. Колишні бізнесмени, фахівці, талановиті випускники вишів, батько та син стоять у степу під щоденним вогнем.
Стоїмо, кажуть вони, бо знаємо, за що саме. Від росіян нас відділяють не траншеї, нас розділяють цінності. Вони згадують розповідь нещодавно визволених з полону: це ж модель того, яке суспільство вони збудують на завойованих землях, суцільний тоталітаризм.
Як вони ставляться до тих, хто не воює або взагалі з’їхав за кордон? Хлопці відповідають, що кожен має бути на своєму місці, робити те, що виходить краще, аби це сприяло наближенню нашої спільної перемоги. Якщо українці з-за кордону збиратимуть кошти на армію та гуманітарну допомогу, просуватимуть українські інтереси в країнах, де вони знаходяться, це можна тільки вітати.
📸Фото: Георгій Іванченко
#історіїзвійни
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook
🟥 «Донбас – наша рідна українська земля, яку ми маємо відстояти»
До російського вторгнення Анастасія та В’ячеслав успішно розвивали бізнес у Слов'янську. Вони володіли найбільшим спеціалізованим магазином на Донбасі, що торгував знаряддям для риболовлі та туризму.
Після вторгнення подружжя перетворило його на волонтерський центр – єдиний у своєму роді, що на місці забезпечує необхідним хлопців на передовій від Ізюма до Сєвєродонецька.
Допомагає подружжю Тетяна – у мирному житті хореограф, яка до вторгнення мала школу танців.
💬 Донбас є нашою рідною українською землею, яку ми маємо відстояти. Закликаємо українців з інших регіонів нас не забувати та по можливості допомагати бійцям з нуля. Це важливо для всіх, – каже жінка.
#історіїзвійни
📷: Георгій Іванченко
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
До російського вторгнення Анастасія та В’ячеслав успішно розвивали бізнес у Слов'янську. Вони володіли найбільшим спеціалізованим магазином на Донбасі, що торгував знаряддям для риболовлі та туризму.
Після вторгнення подружжя перетворило його на волонтерський центр – єдиний у своєму роді, що на місці забезпечує необхідним хлопців на передовій від Ізюма до Сєвєродонецька.
Допомагає подружжю Тетяна – у мирному житті хореограф, яка до вторгнення мала школу танців.
💬 Донбас є нашою рідною українською землею, яку ми маємо відстояти. Закликаємо українців з інших регіонів нас не забувати та по можливості допомагати бійцям з нуля. Це важливо для всіх, – каже жінка.
#історіїзвійни
📷: Георгій Іванченко
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
🟥 «Острівець цивілізації» перед варварською навалою
У Слов'янську, на який наступає ворожа орда, досі існує притулок для собак. Тут пані Ірина разом з помічницями опікується майже 200 тваринами.
Притулок знаходиться на постійно обстрілюваній околиці, але жінки тримаються, сподіваючись на міць ЗСУ.
💬 Серед собак є «ветеран АТО» – пес, який жив з військовими, втратив лапу і вони ж його оперували. Є собака, яку разом з цуценятами покидьки поклали на залізничну колію. Тепер одного з цуценят взяв до себе мер міста.
Деякі з них померли від розриву серця під час обстрілів, деякі втекли від страху, – розповіла Ірина.
А ще як гірка для собак тут лежить обличчям у землю повалений ленін – колись він стояв у центрі Слов'янська. І, сподіваємося, вже ніколи не дочекається приходу темряви, коли леніни повертаються.
#історіїзвійни
📸: Георгій Іванченко
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
У Слов'янську, на який наступає ворожа орда, досі існує притулок для собак. Тут пані Ірина разом з помічницями опікується майже 200 тваринами.
Притулок знаходиться на постійно обстрілюваній околиці, але жінки тримаються, сподіваючись на міць ЗСУ.
💬 Серед собак є «ветеран АТО» – пес, який жив з військовими, втратив лапу і вони ж його оперували. Є собака, яку разом з цуценятами покидьки поклали на залізничну колію. Тепер одного з цуценят взяв до себе мер міста.
Деякі з них померли від розриву серця під час обстрілів, деякі втекли від страху, – розповіла Ірина.
А ще як гірка для собак тут лежить обличчям у землю повалений ленін – колись він стояв у центрі Слов'янська. І, сподіваємося, вже ніколи не дочекається приходу темряви, коли леніни повертаються.
#історіїзвійни
📸: Георгій Іванченко
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
🟥 Як пекарня у Слов‘янську дає можливість місцевим відчути присутність цивілізації
Завдяки Сергію, його дружині та їхній колезі Анжеліці у Слов'янську досі можна купити свіжий крафтовий хліб та різні смаколики до кави за «довоєнними» цінами. Вони керують трьома харчовими закладами, самотужки возять продукти з Дніпра та воду із свердловини, бо централізоване водопостачання відсутнє.
Як розповів Сергій, йому тут комфортно, робота з ранку до вечора дає можливість від всього абстрагуватися, а жителям міста та військовим – відчувати присутність цивілізації. Попити кави з пирогом до пекарні заходили й Святослав Вакарчук та Андрій Хливнюк.
📸: Георгій Іванченко
#історіїзвійни
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
Завдяки Сергію, його дружині та їхній колезі Анжеліці у Слов'янську досі можна купити свіжий крафтовий хліб та різні смаколики до кави за «довоєнними» цінами. Вони керують трьома харчовими закладами, самотужки возять продукти з Дніпра та воду із свердловини, бо централізоване водопостачання відсутнє.
Як розповів Сергій, йому тут комфортно, робота з ранку до вечора дає можливість від всього абстрагуватися, а жителям міста та військовим – відчувати присутність цивілізації. Попити кави з пирогом до пекарні заходили й Святослав Вакарчук та Андрій Хливнюк.
📸: Георгій Іванченко
#історіїзвійни
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
🟥 Український Mad Max і його вірний французький побратим
Цей Citroën Berlingo одного дня може стати музейним експонатом. Усі місяці російського вторгнення автомобіль безперервно в дорозі.
Анатолій з Черкащини на псевдо «Страшний», у хорошому сенсі слова навіжений чоловік, проїхав ним від Київщини до Луганщини – доставляв гуманітарну допомогу, евакуював людей, заїжджав у найстрашніші місця фронтової зони, ловив колаборантів.
Його автівка вже тепер є живою історію. Її завжди з подивом розглядають на блокпостах. Автомобіль весь покритий підписами військових з різних підрозділів.
📸: Георгій Іванченко
#історіїзвійни
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
Цей Citroën Berlingo одного дня може стати музейним експонатом. Усі місяці російського вторгнення автомобіль безперервно в дорозі.
Анатолій з Черкащини на псевдо «Страшний», у хорошому сенсі слова навіжений чоловік, проїхав ним від Київщини до Луганщини – доставляв гуманітарну допомогу, евакуював людей, заїжджав у найстрашніші місця фронтової зони, ловив колаборантів.
Його автівка вже тепер є живою історію. Її завжди з подивом розглядають на блокпостах. Автомобіль весь покритий підписами військових з різних підрозділів.
📸: Георгій Іванченко
#історіїзвійни
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
🟥 «путін – це Гітлер сьогодення, йому вже ніколи не відмитися»
Йонас фон Матерн 22 роки служив у шведській армії, у спецназі, був пілотом гелікоптера. Тепер він доставляє пікапи та екіпірування зі Швеції на передову українським бійцям. З 24 лютого він здійснив 11 таких рейсів.
Повномасштабну війну рф проти України, про яку швед дізнався під час відпочинку в Танзанії, він сприйняв як свою:
💬 Війна прийшла до нас на поріг і постукала у двері. Українці захищають і шведів також. У цій війні немає нюансів – вона чорно-біла. Це війна добра та зла. путін є Гітлером сьогодення, йому вже ніколи не відмитися, його має бути знищено.
Йонас вважає, що Україна вже перемогла у війні, але це не означає, що можна розслабитися і відволіктися. Треба ще більше допомагати військовим, бо це – найефективніший спосіб наблизити мир. До слова, українську армію швед вважає не тільки героїчною, але і модерною.
📸: Георгій Іванченко
#історіїзвійни
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
Йонас фон Матерн 22 роки служив у шведській армії, у спецназі, був пілотом гелікоптера. Тепер він доставляє пікапи та екіпірування зі Швеції на передову українським бійцям. З 24 лютого він здійснив 11 таких рейсів.
Повномасштабну війну рф проти України, про яку швед дізнався під час відпочинку в Танзанії, він сприйняв як свою:
💬 Війна прийшла до нас на поріг і постукала у двері. Українці захищають і шведів також. У цій війні немає нюансів – вона чорно-біла. Це війна добра та зла. путін є Гітлером сьогодення, йому вже ніколи не відмитися, його має бути знищено.
Йонас вважає, що Україна вже перемогла у війні, але це не означає, що можна розслабитися і відволіктися. Треба ще більше допомагати військовим, бо це – найефективніший спосіб наблизити мир. До слова, українську армію швед вважає не тільки героїчною, але і модерною.
📸: Георгій Іванченко
#історіїзвійни
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
🟥 Росіяни у Ізюмі складали «чорні списки» українців: ексклюзивні фото
Російські військові складали списки нелояльних мешканців тимчасово окупованих територій – загарбники контролювали їх пересування, затримували та не випускали на підконтрольну Україні територію.
«Чорні списки» окупанти зберігали, зокрема, на блокпостах – один з таких побачив у звільненому Ізюмі кореспондент Центру стратегічних комунікацій.
Нагадаємо, що у Ізюмі через дії росіян загинуло не менше 1000 цивільних.
Також читайте про те, як російська пропаганда дістала улюблені методички та почала розганяти нові фейки по мережі.
#історіїзвійни
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
Російські військові складали списки нелояльних мешканців тимчасово окупованих територій – загарбники контролювали їх пересування, затримували та не випускали на підконтрольну Україні територію.
«Чорні списки» окупанти зберігали, зокрема, на блокпостах – один з таких побачив у звільненому Ізюмі кореспондент Центру стратегічних комунікацій.
Нагадаємо, що у Ізюмі через дії росіян загинуло не менше 1000 цивільних.
Також читайте про те, як російська пропаганда дістала улюблені методички та почала розганяти нові фейки по мережі.
#історіїзвійни
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
🟥 Історії з війни: викрадення, мішок на голові під час допитів та жахливі звірства окупантів. Як українець з Балаклії пережив полон росіян
Центр стратегічних комунікацій продовжує розповідати про українців, які пережили окупацію та полон.
На цей раз мова про 72-літнього мешканця Балаклії Віктора Іллінського (на фото), який провів у ворожих застінках 11 днів.
Як розповів нашому корреспонденту Іллінський, причиною міг бути бізнес, яким він займався – автомобілями класу люкс. Віктора добре знали в місті, хтось міг на нього навести. Хоча більшу частину своїх статків, каже чоловік, йому довелося витратити на лікування доньки-інваліда.
За його словами, він був викрадений співробітниками ФСБ. Попри те, що на допитах з нього ніколи не знімали мішок, він не бачив, хто саме його допитував, це їхній стиль – викрадати таємно, не повідомляючи нікому про затримання.
Віктор розповів, що підчас полону бачив чоловіків з вибитими зубами та переломами, всіх в крові. Також він розповів нам про те, що там 84 дні тримали 69-річного чоловіка, фотографа Анатолія Гарагатого, якого змушували знятися в пропагандистському ролику: наче він зустрічає росіян з триколором, вітає їх, як визволителів та прославляє путіна.
Анатолій відмовився категорично. Тому пробув рекордний термін у полоні.
📎 Більше матеріалів Центру про звірства окупантів – читайте за хештегом #історіїзвійни.
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
Центр стратегічних комунікацій продовжує розповідати про українців, які пережили окупацію та полон.
На цей раз мова про 72-літнього мешканця Балаклії Віктора Іллінського (на фото), який провів у ворожих застінках 11 днів.
Як розповів нашому корреспонденту Іллінський, причиною міг бути бізнес, яким він займався – автомобілями класу люкс. Віктора добре знали в місті, хтось міг на нього навести. Хоча більшу частину своїх статків, каже чоловік, йому довелося витратити на лікування доньки-інваліда.
За його словами, він був викрадений співробітниками ФСБ. Попри те, що на допитах з нього ніколи не знімали мішок, він не бачив, хто саме його допитував, це їхній стиль – викрадати таємно, не повідомляючи нікому про затримання.
Віктор розповів, що підчас полону бачив чоловіків з вибитими зубами та переломами, всіх в крові. Також він розповів нам про те, що там 84 дні тримали 69-річного чоловіка, фотографа Анатолія Гарагатого, якого змушували знятися в пропагандистському ролику: наче він зустрічає росіян з триколором, вітає їх, як визволителів та прославляє путіна.
Анатолій відмовився категорично. Тому пробув рекордний термін у полоні.
📎 Більше матеріалів Центру про звірства окупантів – читайте за хештегом #історіїзвійни.
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
🟥 Історії з війни: як люди в Балаклії лякали окупантів «кумом путіна»
Підчас окупації росіяни в Балаклії влаштували «бл**ський дім». Так місцеві жителі назвали віллу бізнесмена з Донецька, який змушений був тікати. Загарбники використовували оселю для своїх збочених втіх, адже місцевий колаборант «поставляв» їм сюди дівчат.
Як розповів Віктор Іллінський, п’яні окупанти «постійно порушували всі межі – вечірки закінчувалися груповими зґвалтуваннями». Та 71-річний Микола, який живе неподалік будинку, придумав, як їх відлякати: він сказав, що тут гостював кум путіна, і «якщо хтось дізнається, що вони тут роблять, їм буде поганенько».
Після звільнення Балаклії про перебування окупантів нагадують тільки додаткові ліжка…
📎 Більше матеріалів Центру про звірства окупантів – читайте за хештегом #історіїзвійни.
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
Підчас окупації росіяни в Балаклії влаштували «бл**ський дім». Так місцеві жителі назвали віллу бізнесмена з Донецька, який змушений був тікати. Загарбники використовували оселю для своїх збочених втіх, адже місцевий колаборант «поставляв» їм сюди дівчат.
Як розповів Віктор Іллінський, п’яні окупанти «постійно порушували всі межі – вечірки закінчувалися груповими зґвалтуваннями». Та 71-річний Микола, який живе неподалік будинку, придумав, як їх відлякати: він сказав, що тут гостював кум путіна, і «якщо хтось дізнається, що вони тут роблять, їм буде поганенько».
Після звільнення Балаклії про перебування окупантів нагадують тільки додаткові ліжка…
📎 Більше матеріалів Центру про звірства окупантів – читайте за хештегом #історіїзвійни.
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🟥 Історії з війни: били струмом за українську мову та погрожували розстрілом. Українець розповів, як російські окупанти катували його на Харківщині
Центр стратегічних комунікацій продовжує розповідати про українців, які пережили окупацію та полон.
69-річний Анатолій Гарагатий (на відео разом з дружиною після звільнення) із селища Савинці провів 100 днів у російському полоні. Над ним знущалися, погрожували розстрілом, карали за те, що він – українець.
💬 Я їм казав, що давно вже вчив російську, встиг забути, тому балакатиму українською. Вони відповідали: «Нічого, ми тобі струмом допоможемо». За кожне українське слово – удар. Так я почав вчити російську… – розповів чоловік.
Анатолія змушували знімати пропагандистські відео про радісну зустріч визволителів, але він відмовився – не міг зрадити своїх батьків, дітей та майбутнє країни. Серед полонених мало не він один був «політв'язнем» – багатьох затримували без жодних причин.
Одного чоловіка тримали майже місяць і навіть не водили на допити. Був серед затриманих і хлопець з діагностованим психічним захворюванням. Коли того прийшов шукати батько – кинули до камери і його.
Анатолій готувався до смерті та боявся, але окупанти боялися ще більше – відчували, що може бути розплата. І вона дійсно буде. Кожен росіянин понесе покарання за всі звірства, вчинені на українській землі.
📎 Більше матеріалів Центру про звірства окупантів – за хештегом #історіїзвійни.
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
Центр стратегічних комунікацій продовжує розповідати про українців, які пережили окупацію та полон.
69-річний Анатолій Гарагатий (на відео разом з дружиною після звільнення) із селища Савинці провів 100 днів у російському полоні. Над ним знущалися, погрожували розстрілом, карали за те, що він – українець.
💬 Я їм казав, що давно вже вчив російську, встиг забути, тому балакатиму українською. Вони відповідали: «Нічого, ми тобі струмом допоможемо». За кожне українське слово – удар. Так я почав вчити російську… – розповів чоловік.
Анатолія змушували знімати пропагандистські відео про радісну зустріч визволителів, але він відмовився – не міг зрадити своїх батьків, дітей та майбутнє країни. Серед полонених мало не він один був «політв'язнем» – багатьох затримували без жодних причин.
Одного чоловіка тримали майже місяць і навіть не водили на допити. Був серед затриманих і хлопець з діагностованим психічним захворюванням. Коли того прийшов шукати батько – кинули до камери і його.
Анатолій готувався до смерті та боявся, але окупанти боялися ще більше – відчували, що може бути розплата. І вона дійсно буде. Кожен росіянин понесе покарання за всі звірства, вчинені на українській землі.
📎 Більше матеріалів Центру про звірства окупантів – за хештегом #історіїзвійни.
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
🟥 Діти грають з шевронами, дорослі – готують їжу просто неба. Як живе деокупована Харківщина
Центр стратегічних комунікацій продовжує розповідати про українців, які пережили окупацію та полон.
У село Ківшарівка Куп’янського району 27 вересня зайшли ЗСУ. Люди там живуть без газу, електро- та водопостачання та готують їжу на вулиці, біля домівок.
У селі залишилося багато дітей, які будують блокпости та розмінюються шевронами. А коли вони спілкуються з військовими, ті дарують дрібнички, солодощі або гроші. Буває дозволяють посидіти у військовій машині, ось як Максимові з Наталкою (на світлинах).
Дівчинка з лялькою – Аніта, готується до евакуації до Харкова. Давид – той, що в захисних окулярах – міняє шеврони на їхньому з однолітками «блокпості».
На околицях міста досі розкидані тіла окупантів. Водночас у Куп’янському районі розклеїли банери: «Рідні, ви вільні!».
📎 Більше матеріалів Центру про звірства окупантів – за хештегом #історіїзвійни
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber
Центр стратегічних комунікацій продовжує розповідати про українців, які пережили окупацію та полон.
У село Ківшарівка Куп’янського району 27 вересня зайшли ЗСУ. Люди там живуть без газу, електро- та водопостачання та готують їжу на вулиці, біля домівок.
У селі залишилося багато дітей, які будують блокпости та розмінюються шевронами. А коли вони спілкуються з військовими, ті дарують дрібнички, солодощі або гроші. Буває дозволяють посидіти у військовій машині, ось як Максимові з Наталкою (на світлинах).
Дівчинка з лялькою – Аніта, готується до евакуації до Харкова. Давид – той, що в захисних окулярах – міняє шеврони на їхньому з однолітками «блокпості».
На околицях міста досі розкидані тіла окупантів. Водночас у Куп’янському районі розклеїли банери: «Рідні, ви вільні!».
📎 Більше матеріалів Центру про звірства окупантів – за хештегом #історіїзвійни
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber