Оце, прям кайф новина, бо "Тупик" — доволі прикольне кіно, сюжетно дійсно такий український неонуар кінця дев'яностих. Я колись його дивився в доволі паскудній якості, щоб написати про українські бандитські фільми для Амнезії, а тепер його можна буде подивитись на великому екрані та ще й в хорошій якості. Коротше, рекомендую.

А текст про бандитські українські фільми можна почитати тут.

Другий сезон Шибайголови закінчився тиждень тому (і він цілком ок), але Марвел на свіжі дріжджі вирішили випустити окремий спешл про Френка Касла: «Каратель: Останнє вбивство».

Сюжет тут доволі простий: Френк помстився всім, хто був причетний до вбивства його сімʼї (або як він думає) і тепер переживає серйозну екзистенційну кризу включно із купою галюцинацій. Все настільки погано, що Касл планує самогубство, однак на обрії зʼявляється особа, що хоче помститись самому Френку і травить на нього різноманітних найманців. Ну коротше такий собі ремейк «Джона Віка 3», де більшу частину епізоду Френк крошить в мʼясо різноманітних відморозків.

Враховуючи природу Френка, виходить справжня кривава баня в Маленькій Сицилії. Але за рахунок серіального хронометражу дивитись це цікаво, тим паче й арку він проходить важливу. Цікаво тут те, наскільки методи Касла в нинішні часи здаються навіть більш адекватними, ніж методи Шибайголови з його прощенням. Враховуючи той хаос, з яким стикається Каратель, радикальні силові методи видаються більш адекватними, ніж милосердя Метта Мердока.

Втім особливо цікаво подивитись цей спешел в парі із другим сезоном Шибайголови, про який я, до речі, написав в добірці серіалів для УП Культура.

А ще от написав для УП Культура про нову українську стрічку "Втомлені".

Якщо дивились цього тижня новий епізод «Ейфорії», то побачили там гігантську Сідні Свіні, яка приходить «в гості» до свого підписника на онліфансі. Так от це ж очевидний омаж на стрічку «Атака 50 футової жінки» 1958 року, який я вчора і вирішив глянути.

Фільм – це така типова наївна фантастика категорії Б з пʼятдесятих, і не те щоб сильно божевільна. Але сам сюжет доволі забавний, бо закручений він навколо таких явищ як страх супутників (в 1957 совєтський союз як раз перший запустив) і розлучення.

Сюжет взагалі такий: багата жінка Ненсі Арчер переживає складнощі у шлюбі зі своїм чоловіком, адже той зраджує їй з новою коханкою. Якось на дорозі Ненсі зустрічає яскраву летючу сферу, що опромінює її, в результаті чого вона перетворюється на велетку. Чоловік же увесь час гуляє з коханкою і сподівається, що дружина склеїть ласти, щоб отримати в спадок маєток вартістю 50 мільйонів доларів (з врахуванням інфляції зараз би це було більше півмільярда доларів).

Взагалі, от чого я не очікував, так це типово нуарний сюжет який поєднали із фантастикою. Якби не літаючі сфери та велетні, то був би типовий сюжет про жадібність та на що готові піти люди заради грошей.

Фільм, звісно, застарів до неможливості, особливо у своєму зображенні жінок. Власне Ненсі тут ще до збільшення показана типу як нестабільна, бо в неї, бачите, емоційна нестабільність та схильність до вживання алкоголю. І якщо сприймати сюжет не прямо, а алегорично, то історія тут, мʼяко кажучи, тривожна, якщо знати як жінку доволі легко могли відправити в дурку в 50-х, бо вона якось там вирізняється на фоні інших. Ну тобто алкоголізм, депресія, тривожність – були цілком нормальними причинами для цього.

Не буду явно спойлерити, але цікаво, що ближче до фіналу стрічка перетворюється на female rage movie, де Ненсі завдяки своєму гігантизму намагається добитись справедливості. Звісно в очах оточуючих вона виглядає ще страшніше, але тут велике питання чого боялось більше американське суспільство 50-х: велетки чи жінки, що «зірвалась» та шукає справедливості.

Сьогодні в рубриці #недільниймем секрет довголіття

Ловіть перший трейлер нового фільму Ніколаса Віндінг Рефна — "Її приватне пекло".

Лого компанії Neon пасує фільму ідеально. А взагалі виглядає гарно, неонуарненько, цікаво тільки яке безумство НВР задумав цього разу.

Це всі ті, хто любить на каналі реакцію з Сідні Свіні

Фінальний трейлер "Спайдер Нуара"

Я тут подивився значить чергову вітчизняну комедію «Коли ти розлучишся?» і, знаєте, можу сказати що це новий рівень для української крінжкомедії, бо цей фільм фактично є аналогом терміну нейрослоп.

І, до речі, доволі буквально, бо ця комедія реально починається з всратого ШІшного відеоряду, а те що відбувається далі здається, що взагалі писав чатджипіті під якимись важкими наркотиками. Фільм рандомний в плані сюжету, реально дуже непередбачуваний, але це не комплімент взагалі. В фіналі фільм взагалі заходить на територію «Місії Неможливої» із змінами обличчя, але тут це зроблено настільки божевільно і всрато, що я який час не міг в це повірити.

Загалом сюжет тут відверто ідіотський – Цимбалюк і Хижняк одружуються (імена їх персонажів немає сенсу запамʼятовувати), але в останній найбільш відповідальний момент Цимбалюк розчиняється в повітрі і наречена Хижняк сильно ображається, та йде в розніс. Після цього дія переноситься з Одеси в Болгарію, а вже там починається блядський цирк з конями, яхтами, шпигунами, попсовими піснями і фірмовим для українських крінжкомедій гімняним продактплейсментом.

Окремо варто відзначити кількість жартів та згадок шоу «Холостяк» – тут автори максимально спробували витиснути все з історії Цимбалюка на «Холостяку». І якщо ви будете пити чарку міцного при кожній згадці цього, то десь до кінця фільму будете в дрова.

Коротше, еволюціонує наша крінжкомедія, ще от тільки тільки вона стояла на плечах колишніх квнщиків, а от вже доросла до того, щоб стати нейрослопом. Сподіваюсь, наступний фільм буде називатись «Коли ти заплатиш аліменти», і він вже повністю буде згенерований ШІ, бо ну а шо, тут і так ніхто не напрягався майже, так навіщо взагалі тягнути до виробництва живих людей.