Все у найкращих традиціях НКВС: доля журналіста невідома

У Новій Каховці викрали Олександра Гунька. Одного з моїх вчителів професії, журналіста, письменника, поета. Рашисти провели обшук, вилучили ноутбук та телефон.
Викрадали на двох машинах — певно вірили, що у кожного українського журналіста має бути ретельно змащений «шмайсер» і, як мінімум, Javelin серед щойно написаних рукописів.
Викрали без пояснень, хоча які пояснення можуть бути у здичавілого лайна професійному філологу. Тому, хто легко (за принципами історичної граматики) пояснить, хто вони і чому мають стрибнути усім своїм небесним батальйоном з греблі Каховської ГЕС.
Наразі доля Олександра Петровича невідома, все у найкращих традиціях НКВС. Але ж пам’ятаємо, що було з тими катами після «Великого терору». Їх навіть не ховали.
Я знаю, що скаже Петрович оркам на будь-якому допиті. Він не раз це казав продажним мєнтам, коли ми публікували розслідування про торгівлю людьми. Або коли розкопували корупцію владоможців та крадіжку Каховської меліоративної системи.
«Нахуй, панове».
Можете шеренгою, а можете в різнобій. «Нахуй» — там вас чекають тисячи ваших. «Нахуй» — це ваше зовнішньополітичне кредо. Ми куди захочемо, а ви — нахуй. Таке життя, пацани. Не в рідну Бурятію або Хабаровськ, а саме прямісінько нахуй.
Закликаю … допомогти розповсюдити цю страшну новину по доступним каналам. Розголосити та допомогти врятувати достойну людину, яка починала демократичну пресу на Херсонщині.
І яка її продовжить.
Максим Біроваш, діловий журналіст та редактор /пост у FB
https://t.me/spilkanews/371

Литовські журналісти проведуть футбольний турнір під символічною українською назвою «Луцьк-2022»!
Упродовж багатьох років журналісти з м. Луцька як представники України спільно з литовськими, польськими та білоруськими (демократичними) колегами проводили Міжнародний турнір із футзалу на Волині (весною) та за участі представників інших країн у м. Друскінінкай (Литва) – восени.
І наші балтійські колеги не сидять, склавши руки. Як повідомив Секретареві НСЖУ Володимиру Данилюку (наразі служить у ЗСУ як заступник комбата одного з підрозділів Територіальної оборони) капітан литовської команди «Пресас», Голова Спортивної федерації журналістів Литви Таутвідас Венцевічюс, найближчим часом у Литовській Республіці буде проведено змагання з міні-футболу під символічною назвою «Луцьк-2022». Зрозуміло, волинських журналістів на ньому не буде… Але інші команди не лише проведуть спортивні змагання, але й зберуть кошти для допомоги луцьким друзям.
Це і є реальне підтвердження давнього гасла «За вашу і нашу свободу!», йдеться у публікації «Волинська газета».

Папа Римський вшанував пам’ять журналістів, загиблих під час війни в Україні

Папа Франциск висловив сподівання, що Бог винагородить їх за служіння загальному благу.

«Я хотів би висловити співчуття вашим полеглим колегам, з якого б боку вони не були», – сказав Папа у розмові з журналістами на борту літака, який повертався з Мальти.

«Ваша робота – це робота для загального блага. Вони впали на службу загальному благу інформації. Не забуваймо, що вони були мужніми. Я молюся за них, молюся, щоб Господь винагородив їхню працю».

Папа Франциск сказав, що він також отримує інформацію про Україну через телефонні контакти кожні кілька днів з аргентинською журналісткою, яка проживає в Римі, Елізабеттою Піке. Вона є його особистим другом, яка висвітлює війну з самого початку.

«Сьогодні стріляли і по наших машинах… Ми всі прорвалися», - журналіст Олег Батурін розповів про евакуацію з Херсонщини

«Ці чотири дні ми не забудемо ніколи. Відчай в очах тих, хто не міг виїхати. Години вичікування під ворожими блокпостами з постійними пересуваннями їхньої військової техніки кілька днів поспіль. Величезну кількість людей, які прийшли нам на допомогу. 12-годинну поїздку степами й під обстрілами на повністю вільну від орків українську землю», - херсонський журналіст Олег Батурін, який 8 діб провів у полоні окупантів, зміг виїхати із тимчасово захопленої території.
«Сьогодні стріляли і по наших машинах, у нашій невеличкій колоні. Ми всі прорвалися. Живі», - написав він на своїй сторінці у Facebook.
Поділився враженнями від перетину рашистських і українських блокпостів. Українці пригощають бутербродами, пропонують допомогу з нічлігом. Натомість рашисти на блокпостах питають: "Есть шо пожрать?".
Журналіст переконаний, що рашисти "рано чи пізно вони за це заплатять. Бо ми не забудемо..."

- Повна вам підтримка! Ми обов’язково перекладаємо та публікуємо ваше звернення, я намагаюся стежити за вами та якомога більше ділитися вашими новинами.
Майя Севір (Maja Sever), Президент Профспілки журналістів Хорватії
Хорватські журналісти підтримують та поширюють Звернення Національної спілки журналісти України до іноземних журналістів «Маємо спинити геноцид разом»:
- Останні жахливі фото-факти зі звільнених українських міст Буча та Ірпінь демонструють, що злочини проти людства відбуваються просто зараз. Російські війська в Україні не лише воюють зі Збройними силами України, а і вдаються до катувань, розстрілів та підпалів мирного населення. Це справжній геноцид проти українського населення, і він відбувається просто зараз, у 21 столітті! Ми маємо спинити його разом і ніколи не дозволити йому повторитися в будь-якому куточку світу. https://t.me/spilkanews/368

Упокой, Господи, душу спочилого раба твого…
Maks Levin
Фронтова журналістка ТСН Наталія Нагорна / пост у FB

«Так добре працювали, що у двір кинули мітку»
Редакція золочівської газети «Зоря» постраждала від обстрілів. Зруйновано кабінет редактора та бухгалтера.

Редакція випускала відразу дві газети - "Зоря" та "Богодухівський вісник" у Харківській області.
«Мітку кинули в двір, а по мітці влупило. Сталося це три дні тому», - розповідає у коментарі для НСЖУ Василь Мірошник.
За словами редактора, видання «Зоря» перейшло в електронний формат.
«Щодня робили по 2-3 прямі ефіри, працювали настільки добре і показували, що відбувається, що у нас зʼявилися вороги серед тих, хто тут зсередини розхитував ситуацію. Мене попередили, що будуть проблеми, я боявся, щоб не по дому, але влупили по редакції», - каже Василь Мірошник.
Зараз журналісти працюють у соцмережах, групу зробили закритою, бо є провокатори.

«Нікуди не виїжджаємо, ми тут на передовій. В мене син воює. Тікати нема куди, я на своїй землі», - каже Василь Мірошник.
НСЖУ фіксує воєнні злочини росії проти працівників ЗМІ та інформує світ про терор.

Фінські журналісти висловлюють солідарність із українськими журналістами і дякують «за мужність і витримку в ці нестерпно важкі часи»
Спілка журналістів Фінляндії підтримує та поширює Звернення Національної спілки журналісти України до іноземних журналістів – «Маємо зупинити геноцид разом».
Звернення опубліковане на офіційному сайті Фінської спілки та поширено у соціальних мережах -
Останні жахливі фото-факти зі звільнених українських міст Буча та Ірпінь демонструють, що злочини проти людства відбуваються просто зараз. Російські війська в Україні не лише воюють зі Збройними силами України, а і вдаються до катувань, розстрілів та підпалів мирного населення. Це справжній геноцид проти українського населення, і він відбувається просто зараз, у 21 столітті! Ми маємо спинити його разом і ніколи не дозволити йому повторитися у будь-якому куточку світу.

У Києві попрощалися з фотографом та документалістом Максом Левіним.
Поховання Героя відбувається у Боярці
https://24tv.ua/kiyevi-proshhayutsya-fotografom-dokumentalistom-maksom-levinim_n1936618

Броня для журналістського захисту вже у Києві

Видання КиївВлада - Новини Києва і області отримало бронежилет для убезпечення своїх співробітників.

«КиївВлада регіональне видання, яке працює на території міста Києва та усієї Київської області. На території області, а особливо в пристоличній зоні, станом на початок квітня 2022 року практично нема населених пунктів, перебування у яких без захисного спорядження було б безпечни», - говорить керівник видання, член НСЖУ Ігор Дармостук.

«Щиро дякую Національна спілка журналістів України (НСЖУ) за саму броню, а свободівським волонтерам з Франківська за оперативну доставку», - коментує Ігор.
Цей бронежилет – внесок у безпеку українських журналістів партнерів НСЖУ – Фонду Gazeta Wyborca, що формується компаніями Agora з Польщі та Bonnier News зі Швеції.
Слава Україні!

Среди происходящего кошмара, когда смерть и страдания повсюду, после Мариуполя, после Бучи, очень трудно удержать внимание на чем-то одном. Даже когда это смерть человека, которого ты знаешь. А еще в это попросту сложно поверить. Что Оксана умерла.

Сложно верить в реальность происходящего, когда собираешь текст о том, как именно погибла твоя коллега. Человек, с которым о чем-то шутил, с кем планировал увидеться когда-нибудь в каком-то городе, куда нас занесет.

«Когда ее вещи привезли, я пакет занес, глянул, там какие-то документы, компьютер, три телефона лежат сверху, все как полицейские сказали. Все вроде на месте. И тут один телефон начинает играть, кто-то звонит ей. Беру его в руки, а телефон весь в засохшей крови», — Антон Наумлюк, журналист и мой друг, рассказывает, как ему привезли вещи погибшей в Киеве Оксаны.

Это был бессмыссленный обстрел уже разрушенного торгового центра (видимо, из миномета). Я не вижу у этого обстрела другой цели, кроме желания убивать мирных людей — в тот день окончился комендантский час, длившийся больше суток, и снимать разрушения потянулись многие журналисты. По ним очевидно и целились. И по людям, которые работали у разрушенного ТЦ — его сотрудник погиб одновременно с Оксаной.

Ее тело везли в Польшу больше недели.

Сегодня с Оксаной прощались в Варшаве. Она была в закрытом и опечатанном гробу, открывать его было нельзя, потому что теперь тело повезут в Москву — к сестре и маме. Повезут в Россию, которая сначала заставила Оксану уехать, угрожая тюрьмой, а теперь убила ее в Киеве.

И еще раз: будьте прокляты все, кто развязал эту войну и кто находит ей оправдания.

https://zona.media/article/2022/04/03/oksana

У ці часи кожен із нас – журналіст, - Олена Зеленська
«Кожен український фотограф мріє зробити фото, яке зупинить війну». Це слова Макса Левіна, українського фотографа, журналіста, документаліста. Він створив десятки фото- та відеопроєктів для ВООЗ, ЮНІСЕФ, ОБСЄ, провідних агенцій та видань світу. Він задокументував Іловайський котел і війну на Донбасі. Коли Росія почала широкомасштабну агресію, виїхав на зйомки в район бойових дій на рідній Київщині і зник. Його знайшли вбитим. У Максима залишилося четверо синів.
В Україні вже десятки загиблих журналістів.
Олег Якунін із Запоріжжя.
Викладачка журналістики з Маріуполя Лілія Гумянова. Вона переховувала людей у бомбосховищі місцевого будинку творчості.
Оператори Віктор Дєдов і Євген Сакун загинули внаслідок ракетних ударів у рідних Маріуполі та Києві.
Олександра Кувшинова та її оператор, громадянин Ірландії П'єр Закревський – під час обстрілу села Горенка на Київщині.
Гинуть іноземні медійники, які приїхали чесно висвітлювати війну. Російська опозиційна журналістка Оксана Бауліна – під обстрілом на київському Подолі.
Американець Брент Рено – в Ірпені.
Ще десятки українських працівників ЗМІ викрадені окупантами, як Костянтин Риженко з Херсона чи Ірина Дубченко із селища на Запоріжжі.
Вклоняюся чесним працівникам преси. Дякую за факти, зібрані з ризиком для життя. Будь ласка, вцілійте! Щоб не лише працювати, а й просто жити далі!
І хочу сказати, що в ці часи кожен із нас – журналіст. Всі ми маємо доступ до соцмереж, всі ми можемо свідчити про побачене, збирати та оприлюднювати історії про те, що твориться навколо. Головне – свідчити правду й тільки правду. Заради загиблих і живих.

Олена Зеленська, дружина Президента України / пост у FB

Сьогодні колеги згадують закатованого журналіста Василя Сергієнка.

Його було вбито 4 квітня 2014 року. Злочинці досі не покарані.
«Журналіст, соціолог, поет, громадський діяч. Герой України з Небесної Сотні. Щоразу, вчитуючись в Його біографію та творчість, відкриваю цю Особистість по-новому», - коментує голова Корсунь-Шевченківської районної організації НСЖУ Галина Добровольська.
Нагадаємо, що Василя Сергієнка було викрадено в місті Корсуні-Шевченківському і потім по-звірячому вбито 4 квітня 2014 року. Як довело досудове слідство, злочин скоїли дві групи чоловіків. Одні попередньо стежили за жертвою і викрали з домоволодіння на очах у старенької матері, завдавши серйозних ушкоджень. Потім пораненого Сергієнка передали іншій групі злочинців, котрі катували і вбили журналіста, а його тіло заховали в лісі, в попередньо підготовленій ямі, закидавши будівельним та побутовим сміттям.
Національна спілка журналістів України закликає до повного розслідування убивства журналіста та покарання убивць і замовників.

Сьогодні кожен журналіст є героєм.
Мінкульт і ГПУ оприлюднють кількість жертв серед працівників ЗМ.
https://life.pravda.com.ua/society/2022/04/4/248098/

Керівництво Німецької федерації журналістів (DJV) має намір подати скаргу на російські воєнні злочини
Німецькі журналісти висловлюють солідарність із українськими журналістами і поширюють Звернення Національної спілки журналісти України до іноземних журналістів – «Маємо зупинити геноцид разом».
Про це йдеться у листі до НСЖУ від Андреа Рот, баварської журналістки з Мюнхену, активістки Німецької федерації журналістів (DJV).
«Наше керівництво спробує разом з юристами з’ясувати, чи можемо ми та як ми можемо подати скаргу на російські військові злочини безпосередньо до ЄС. Я дам вам знати!», - зазначає Андреа Рот.
У твіттері DJV дають цитату «Ми просимо вас продовжувати показувати світові, що насправді відбувається в нашій країні» від голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка до іноземних журналістів.

На литовському Extra FM українські пісні транслюють постійно

Великий друг українських журналістів, голова Литовської спілки журналістів Дайніус Редзявічус записав для телеграм каналу НСЖУ фрагмент радіоефіру Extra FM.
Провідна тема всіх литовських медіа у нинішній час – боротьба України з окупантами. «За нашу і вашу свободу!» постійно наголошують наші литовські друзі.

Вони взяли на себе смертельні удари орди, що призначалися Києву.

КИЯНИ, КИЯНКИ,
після Перемоги саме ми, як добровольці, маємо своїми грішми та фізичною працею долучитися до відродження Бучі, Ірпіня, Гостомеля, Ворзеля, Бородянки, Макарова, всіх інших малих- насправді, великих! - міст і сіл Київщини.
Вони взяли на себе смертельні удари орди, що призначалися Києву.
Вік кожного з нас чи колишня професія тепер несуттєві фактори. Вагу мають лише вдячність і пам‘ять.
Люди не вміють воскрешати вбитих, замордованих, спалених, зазнавших наруги. Але там, де російський ворог розчахнув портал до пекла, знову постане життя і народяться діти.
Скажіть, що так і буде.
Слава ЗСУ і Теробороні. Слава Україні.

Українська журналістка, член НСЖУ Ольга Мусафірова / пост у FB

Іспанські журналісти сподіваються на Міжнародний суд над росіянами

«Ми шоковані жахливими кадрами воєнних злочинів, які сталися в Бучі, Ірпені, Гостомелі та околицях Києва.
Ми хочемо виказати вам нашу підтримку та солідарність з боку Федерації журналістів Іспанії FESMC-UGT.
Ми сподіваємося, що винних буде притягнуто до Міжнародного суду і якнайшвидше буде оголошено припинення вогню, а трагедія, яку ви переживаєте, закінчиться.
Обіймаємо і бажаємо всього найкращого для вас, ваших сімей і для всього українського народу».

З тексту листа до Національної спілки журналістів України від Федерації журналістів Іспанії FESMC-UGT. Федерація підтримує Звернення НСЖУ до іноземних журналістів «Мусимо зупинити геноцид разом!»

Першочергово працівники ЗМІ потребують фінансової підтримки – 62% (опитування КЖЕ)
• 71% опитаних медійників не змінили місце роботи (релокація) через війну, 18% опитаних змінили місце своєї роботи в межах України, 8% переїхали за кордон, 4% – інше.
• 74% опитаних продовжують працювати у сфері журналістики під час повномасштабного воєнного вторгнення Росії, 23% частково продовжують працювати, 2% – не продовжують, 1% – інше.
• Якої допомоги медійники потребують першочергово: 62% – фінансування, 19% – експертна підтримка, 8% – психологічна підтримка, 2% юридична підтримка, 9% – інше.
https://cje.org.ua/news/novi-vyklyky-z-iakymy-my-ne-stykalys-u-58-opytanykh-zhurnalistiv-povnistiu-abo-chastkovo-vynykaiut-skladnoshchi-u-vysvitlenni-viyny-doslidzhennia-kzhe/