- Журналісти є прицільними мішенями для російських окупантів, - генсек ЄФЖ

«Доказів воєнних злочинів, скоєних російськими окупантами, установлюється все більше», — коментує генеральний секретар Європейської Федерації Журналістів Рікардо Гутієррес. «Вже немає жодних сумнівів, що журналісти є прицільними мішенями. Ми ще раз закликаємо міжнародне співтовариство створити спеціальний трибунал для розслідування цих воєнних злочинів і переслідування винних».
Міжнародна та Європейська федерації журналістів (IFJ-EFJ) приєднуються до своїх українських філій, Національної спілки журналістів України та НМПУ, у засудженні навмисних нападів на журналістів в Україні.
Фотограф Макс Левін – сьомий журналіст, який втратив життя в Україні від початку російського вторгнення.
https://europeanjournalists.org/blog/2022/04/02/ukrainian-photojournalist-maks-levin-who-went-missing-near-kyiv-is-found-dead/

Ніяких прес-турів у небезпечні місця, - фотожурналіст Стас Юрченко

Лізти в нерозміновані місця неймовірно хуйова ідея. Важливість документації злочинів русні не має бути більшою за ціну життя. Пресс-тури звісно всі хочуть, ексклюзивний контент. Але великий шанс замість зйомки трупів закатованих цивільних, залишились з ними назавжди.

Багато кому здається, що небезпечно лише під час бою, коли передок поруч, коли міста та села окуповані. Але після звільнення йти в нерозміновані місця то найпогана ідея. Має бути супровід, треба вміти йти слід в слід. Може я чогось не розумію але зараз не табуни журів там водити

Життя має бути важливішим, це єдине що намагаюсь донести. Роботи порядним журналістам й так задостатньо буде в найближчі часи, не треба збільшувати її черговими некрологами колег

PS … Всі ці дні мені чомусь доводиться пояснювати десяткам (може вже сотням) журналістів, що зараз робота дуууже небезпечна й вона мають в першу чергу берегти себе.

Стас Юрченко, журналіст видання Graty / пост у Фейсбук

«Обіцяв зачистити Схід України аби жодного москалика там не лишилося»

Заслужений журналіст України, відомий телевізійник з Дніпра Віктор Ожогін захищає Україну у гарячих точках. Його донька Анна Ожогіна збирає кошти на військове оснащення для роти, де служить чоловік.

Всього за тиждень вдалося назбирати на 2 тепловізори, 2 бронежилети, 5 маскахалатів, 5 комплектів форми і 16 пар взуття.
«Наразі для роти все ще потрібні базові речі та військове оснащення, тож давайте ще зберемо на те, що робить перемогу ближчою, а а кількість неживих ворогів більшою», - написала Анна Ожогіна.

Зазначимо, що Віктор Ожогін був учасником АТО/ООС, нагороджений медаллю «За службу Україні». Віктор є відомим журналістом з Дніпра, членом НСЖУ.

Номер картки: Ожогіна Анна Вікторівна
Моно 4441114453042937
UA923220010000026200315495291
Реквізити доларової картки:
Приватбанк 5363 5420 1262 5605
IBAN - UA893052990000026206887247203
PayPal: honeyday.com.ua@gmail.com

Журналістка-фрілансерка з Лас-Вегасу в Україні висвітлює війну з передової

План Сари Ештон-Чірілло полягав у тому, щоб поїхати в Україну висвітлювати гуманітарну кризу та історії біженців, але коли вона прибула, їй запропонували можливість висвітлити конфлікт з передової.
Як трансгендерна журналістка, Ештон-Чірілло розповідає, що їй сприяють в Україні.
«Я не очікувала, що серед білого дня відбувається те, що ми будемо називати воєнними злочинами», – сказала Ештон-Чірілло про відвідини Харкова. «Я їхала по вулиці, де був розстріляний житловий комплекс. Я була там одразу після того, як прибули перші служби реагування, і це не те, що ви очікуєте побачити».
Оскільки війна триває, життя перевернулося з ніг на голову. Багато часу люди проводять у підвалах, оскільки обстріли постійні. У Харкові залишаються відкритими лише банкомати, аптеки та продуктові магазини, але Ештон-Чірілло стверджує, що є підстави для надії.
«Україна перемагає, але Україні все ще потрібна допомога», – зазначає вона.

“Працюю на інформаційному фронті і волонтерському”, - редакторка газети “Деснянка”

Леся Джадан, директорка ТОВ “Редакція газети “Деснянська правда” і редакторка газети “Деснянка”, працює сьогодні на двох фронтах одночасно: інформаційному та волонтерському. З трьома маленькими дітьми (2, 5 і 7 років) вона виїхала з Чернігова в безпечне місце.
Ще одній колезі з малими дітьми також вдалося виїхати, коли стало зовсім гаряче і небезпечно. Але решта співробітників лишаються в Чернігові.
“Є серед них і такі, що три тижні не виходять на зв'язок, - розповіла Леся прес-службі НСЖУ. - Я використовую найрізноманітніші джерела, щоб дізнатися, що з ними. У той час, коли ми спілкувалися, вони сиділи в холодних хатах з вибитими вікнами і дверима. Вчора вийшла на зв'язок одна наша колега. Слава Богу, жива.
Щодня ми проводимо з колегами перекличку: де, хто, як? Наш родич також не виходив на зв'язок. Я вже через доньку у фейсбуці, в месенджерах пишу: “Відгукніться!”. Через деякий час та відповіла: “Все нормально, він зі мною”. Люди розкидані по місту, але все ж таки більшість із них виходить на зв'язок: “Живі, тримаємося!”.
Звісно, в таких умовах друкований випуск газети виходити не може, продовжує Леся Джадан. Але вона сама підтримує діяльність онлайн-версій, веде офіційну сторінку у фейсбуці, постійно наповнює її оперативною інформацію. Словом, працює і на інформаційному фронті, і на гуманітарному як членкиня Всесвітньої організації Ротарі Інтернешенел. Активно допомагає всій Україні та Чернігову зокрема.
“Надзвичайно складно працювати редакціям, бо повністю припинились надходження від реклами, - продовжує Леся Джадан. - Мої співробітники встигли отримати допомогу від держави як люди, які втратили роботу. Крім того, благодійну допомогу надала НСЖУ, я розподілила її між співробітниками на банківську картку.
Газета “Деснянка” отримала матеріальну допомогу від Національної спілки журналістів України завдяки цільовій підтримці фонду Free Press Unlimited для журналістів/редакторів у біді.
"Але проблема в тому, що люди не можуть отримати ці кошти, в місті не працюють банкомати. Немає світла, зв'язку, і в банківських картках зараз немає сенсу, навіть якщо на них є гроші. Звісно, якщо відновлять електропостачання, гроші зняти з картки можна. Але мер сказав: невідомо, коли зруйновані окупантами електромережі відновляться. Зараз деякі мешканці Чернігова мають світло завдяки генераторам. Решта ж сидять без світла”. Чернігівщина – один з регіонів, який найбільше страждає від воєнних дій та спроб окупантів загарбати українські території. Місцеві газети і медіа знаходяться у критичному стані, велика кількість чернігівських медіапрацівників страждають від гуманітарної кризи.
Національна спілка журналістів України втілює заходи оперативної безпекової допомоги українським журналістам і медіа та надає пропозиції українській владі і міжнародним організаціям з реалізації стратегічної політики підтримки медіа.

Нова радіостанція допомагає українським біженцям адаптуватися в Празі

У Празі мовить нова інтернет-радіостанція "Радіо «Україна". У ефірі новини, інформація та музика з урахуванням повсякденних потреб близько 300 000 українських біженців, які прибули до Чеської Республіки після того, як Росія почала військове вторгнення в Україні.

У студії в центрі чеської столиці українці, ветерани радіо, працюють разом з абсолютними новачками, щоб надати біженцям те, що їм потрібно,аби якомога легше адаптуватися у новій країні.

Штат налічує 10 людей: ті, хто втекли з України останніми тижнями та ті, хто роками живе за кордоном. Незалежно від того, хто вони, їхня спільна мета – допомогти українцям, які постраждали від жорстокої російської навали Батьківщині.
Редакторкою радіо є досвідчена журналістка Наталка Чурікова, яка понад 25 років працювала на Радіо Свобода у Празі. Серед ведучих – і відома журналістка Соня Кошкіна. Вона приїхала до Чехії з початком війни.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час висвітлення російської агресії, постановляю:

Нагородити орденом “За мужність” ІІІ ступеня ЛЕВІНА Максима Євгеновича – фотокореспондента (посмертно).

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

Журналісти українських ЗМІ створили проект "Знайди близьких" - для допомоги в пошуку знилких рідних та близьких. Надсилайте ПІБ зниклої людини, ваші контактні дані, фото зниклого, опис особливих прикмет, а також приблизне місце останнього перебування зниклого на електронну скриньку maksim.urakin@gmail.com

«Зараз півкраїни живе у «червоній» зоні», - воєнкор телеканалу «Україна» Олексій Продайвода

«На Донбасі для журналіста, навіть цивільного, а не військового, стан страху і невизначеності тривав недовго. Наприклад, ти приїхав зранку на передову, попрацював певний час і поїхав… Я був у Пісках, коли штурмували Донецький аеропорт. Не було жодного живого місця, все вирвано і жодної живої душі навколо. Було насправді страшно, що може трапитись, але це було тимчасово. А зараз я постійно перебуваю в такому стані», - воєнний кореспондент телеканалу «Україна» Олексій Продайвода.

Каже: коли працював на Донбасі, бачив гуманітарну катастрофу, людей і їхнє горе, завжди думав: чому вони не виїжджають звідти? …

«На Донбасі журналіст знав, що приїхав із точки А в точку Б. Там є “сіра”, “зелена”, “жовта” зони й “червона”, де щось може статися. А зараз пів країни живе в “червоній” зоні», - говорить Олексій Продайвода.
Повний текст інтерв’ю з воєнкором читайте на сайті НСЖУ.

Маємо спинити геноцид разом (Звернення НСЖУ до іноземних журналістів)

Останні жахливі фото-факти зі звільнених українських міст Буча та Ірпінь демонструють, що злочини проти людства відбуваються просто зараз. Російські війська в Україні не лише воюють зі Збройними силами України, а і вдаються до катувань, розстрілів та підпалів мирного населення. Це справжній геноцид проти українського населення, і він відбувається просто зараз, у 21 столітті! Ми маємо спинити його разом і ніколи не дозволити йому повторитися в будь-якому куточку світу.

Шановні журналісти та працівники світових ЗМІ,
Національна спілка журналістів України дякує вам за підтримку України, яку ми відчуваємо в часи російського вторгнення в нашу країну.
Злочин ворога будується на величезних масштабах пропаганди та дегуманізації, які неприйнятні для всього вільного людства. Як відомо, 24 лютого Російська Федерація розпочала війну проти України. Повномасштабна військова атака на території України триває, міста та інфраструктура постійно піддаються обстрілам з повітря, моря та з суші. Під приводом «демілітаризації» та «денацифікації» України Росія переслідує зовсім інші цілі, спустошуючи цілі міста та вбиваючи невинних мирних жителів, у тому числі жінок і дітей. Цей «абстрактний» підхід вимірюється у людських життях.

Поки ви читаєте цього листа, наші люди, школи, лікарні, дитячі садки та житлові квартали залишаються під постійними атаками з боку російських збройних сил. Є численні випадки масового вбивства мирних жителів, зґвалтування, пограбування, викрадення та страти цивільних, які були офіційно підтверджені міжнародними інституціями, такими як ООН. Росія продовжує відкрито порушувати фундаментальні принципи міжнародного гуманітарного права. Такий підхід неприйнятний для вільного світу.

Дякуємо за підтримку України, поки ми боремося зі злом на нашій території. Війна – це завжди важкий виклик для журналістів. Десятки колег ціною свого життя та здоров’я несуть у світ правду про жахи війни в Україні. Багато з них виявилися жертвами цілеспрямованих атак.

Цим зверненням ми хочемо закликати вас до відчутного занепокоєння, оскільки варварські звірства російських збройних сил мають бути показані громадськості. Ми розуміємо, що ваші країни живуть мирно, і немає запиту на військову риторику. Але будучи усередині подій, можемо вас запевнити, що зупинення війни є загальним інтересом для всього вільного світу. Ми повинні робити все можливе, щоб не допустити нових злочинів, звідки б вони не були. Наразі загроза йде від Росії та її союзників.

Ми закликаємо вас продовжувати привертати увагу світу до того, що насправді відбувається в нашій країні. Заблоковані та стражденні міста Маріуполь і Херсон, жахливі обстріли житлових районів Харкова та незліченна кількість інших воєнних злочинів, які вже вчинила російська армія. Ми не повинні дозволити їм перетворити це на Третю світову війну. Ми впевнені, що ваш журналістський досвід, професійні контакти та навички і переконання необхідні для розкриття правди про потворне обличчя війни.

Світ повинен бачити реальність. Будь ласка, будьте тими, хто допоможе це розкрити.
З повагою,
Сергій Томіленко,
Голова Національної спілки журналістів України.
Photo by Alexey Furman

Must stop the genocide together
(the Appeal to foreign Journalists)

The latest horrifying photo-facts from the liberated Ukrainian cities of Bucha and Irpin show that crimes against humanity are happening right now. Russian troops in Ukraine are not only fighting the Armed Forces of Ukraine but also practicing torture, executions and even burning up civilians. This is a real genocide against the Ukrainian people, and it is happening right now, in the 21st century! We must stop this together and never let it happen again wherever it can happen.

The Appeal of the National Union of Journalists of Ukraine –
https://nsju.org/novini/must-stop-the-genocide-together-the-appeal-of-the-nuju-to-foreign-journalists/

НСЖУ проводить збір заявок на захисне спорядження для журналістів.
Національна спілка журналістів України проводить збір заявок на отримання безпекової допомоги працівниками медіа, які висвітлюють події в Україні та перебувають у зоні підвищеного ризику. Ідеться про гострі потреби, зокрема, в захисному спорядженні, аптечках тощо. В першу чергу, будуть розглядатися заявки від «польових» репортерів у регіонах, де ведуться активні бойові дії.
Для забезпечення журналістів спорядженням НСЖУ співпрацює з міжнародними організаціями. Зокрема, про свою готовність допомагати працівникам ЗМІ вже оголосила ЮНЕСКО. Організація надасть в Україну початкову партію із 125 комплектів засобів індивідуального захисту.
Також перші бронежилети уже надані Фондом Gazeta Wyborca, що формується компаніями Agora з Польщі та Bonnier News зі Швеції.
- Безпека журналістів – пріоритет під час роботи у воєнний час, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко.
«Сьогодні всі репортери вимушено стали «фронтовими журналістами», вони мужньо і професійно виконують свою місію – інформують суспільство про події в Україні. Щодня ризикують своєю безпекою і навіть життям, адже перебувають у найгарячіших точках, не маючи бронежилетів, касок чи іншого захисного спорядження. Тому докладаємо зусиль для того, аби убезпечити наших колег», - каже Сергій Томіленко.
Заповнити заявку можна за посиланням: https://bit.ly/3tlEXNl

Окупанти полюють за журналістами в Україні так само, як це робили у 2014 році, - НСЖУ

Перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ розповідає, що це вдруге, коли вона змушена залишити рідний дім через російське вторгнення:

- Я народилася, виросла і працювала в Донецьку до 2014 року. Кордону з росією до 2014 року не було – це була умовна лінія в лісі або в степу. Ми жили, як сусіди, наша країна розвивалася, але Росія весь час прагнула контролювати владу через політичний та економічний вплив. В 2013 році українці вийшли на Євромайдан, щоб висловитися за європейські цінності і проти тодішнього проросійського президента Януковича. Президент застосував силу проти демонстрантів, але під тиском суспільства, яке було налаштоване стояти до кінця, утік. Після цього росія військовим шляхом захопила частину України – Крим – та розпочала гібридну війну на сході. Моє рідне місто - в окупації. Як українська журналістка, я стала отримувати погрози, тому змушена була залишити місто разом із сім’єю.

Окупанти затримали головного редактора видання Нова Каховка.City
У Новій Каховці Херсонської області російські окупанти провели обшук у помешканні відомого місцевого журналіста, головного редактора Нова Каховка Сіті Олександра Гунька. Після обшуку вилучено телефони та електронні пристрої, а журналіста затримано. Про це керівництво Національної спілки журналістів України поінформували місцеві журналісти.
- Забрали телефони. Обшук проводили російські солдати, - повідомили джерела НСЖУ.
Новокаховські журналісти також зазначають, що на редакційну пошту видання Нова Каховка Сіті раніше приходив лист із пропозицією співпраці та закликом висвітлювати події «правильно».

«В один день вони «бомбанули» у будівлю з танку, а наступного - винесли все, що знайшли», - журналістка інформагенції «Погляд» Анна Анісімова публікує відео понівеченої редакції в Бучі.

«Два тижні працювали з бомбосховищ, як могли. Висвітлювали події на Київщині», - розповідає Анна в коментарі НСЖУ. Те, що їй із родиною вдалося врятуватися, називає дивом.

Випускниця Запорізького національного університету, вона переїхала до столиці в 2017 році. У Бучі жила поруч із редакцією ІА «Погляд».

«Моя квартира розташовувалася поруч із офісом. Коли пролунали перші вибухи, я прокинулася від повідомлення в нашу робочу групу про те, що нас почали бомбити. Схопила телефон і тут мені зателефонував батько – теж із тривожними новинами. Памʼятаю, як сказала: «Тату, почалася війна», - розповідає Анна в коментарі НСЖУ.

«У перші дні майже ніхто не вийшов на роботу. … Потім «прилетіло» у моє вікно – там, де було моє робоче місце". Журналістка каже: наскільки відомо, всі колеги по редакції, на щастя живі.

Зниклий херсонський журналіст вийшов на зв’язок
Херсонський журналіст Костянтин Риженко, зв’язок із яким було втрачено від середи, опублікував голосове повідомлення на телеграм-каналі, пов’язаним із його волонтерською діяльністю. Аудіо-файл викладено на каналі "Очі Кобзаря Херсонщина". Журналіст повідомляє, що не може розкрити усіх деталей свого раптового зникнення:
- Поки доводиться бути у бігах, - говорить Костянтин Риженко. – Але те, «що я пропетляв», не означає, що не продовжуються пошуки.
Як інформувала Національна спілка журналістів України, у помешканнях рідних і близьких окупанти провели обшуки та шукала Костянтина Риженка аби затримати.
Медійну діяльність Костянтин відновлюватиме пізніше, зараз вказує, що його пріоритетом є волонтерська діяльність, допомога біженцям.
https://t.me/spilkanews/316

​​⚡Повідомляє Управління Служби безпеки України в Одеській області:

Дулмерс Роберт Едвін Луіч Марє, підданий Королівства Нідерланди, який прибув в Україну висвітлювати військові дії та отримав прес-карту від ЗС України, примусово видворено за межі України та погоджено питання заборони в’їзду вказаному іноземцю терміном на 3 роки.

📍Трохи пізніше стало відомо, що СБУ позбавило іноземця акредитації (прес-карта). За результатами бесіди, іноземець погодився добровільно залишити територію України через міжнародний пункт пропуску у напрямку Республіки Молдова.

📍Разом з тим, незважаючи на запевнення з боку Р. Дулмерса щодо розуміння висунутих йому зауважень, він намагався повернутися в Україну. Співробітники ВПС Білгород-Дністровського прикордонного загону ПдРУ ДПСУ заборонили йому в’їзд в Україну на 10 років.

🇺🇦 Речник Одеської Військової Адміністрації

«Під час перших допитів мої мучителі сказали, що шукали і хочуть помститися мені як журналісту, за мою професійну діяльність».

Відомий незалежний херсонський журналіст, член НСЖУ Олег Батурін виступив перед Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
«Мене катували, погрожували калічити, погрожували вбити, ставили багато дурних запитань – хто організатори проукраїнських акцій на Херсонщині, хто веде Telegram-канали, у кого є зброя, чи є у нас активісти? І чи є незалежні журналісти з Білорусі?»
«Російські загарбники мають лише одну мету – зламати громадян України, залякати їх і повністю знищити незалежну журналістику, фізично та психологічно розчавити громадських активістів та журналістів», – додає Олег Батурін.
https://www.theguardian.com/world/2022/apr/03/they-said-theyd-mutilate-and-kill-me-says-kidnapped-ukrainian-journalist