— Ти інколи сумуєш за цим? — поцікавилася вона, пересипаючи камені в тачці, щоб звільнити місце.
— За чим?
— За життям до всього цього.
— За ліжком і власним туалетом, — відповів Дерек.

— Якщо хтось схопить тебе ззаду, як я зараз, ти спершу маєш заспокоїтися. Це важко, але потрібно зберегти енергію. Потім склади руки разом і вдар ліктем нападника в живіт. Лікоть — одна з найсильніших частин тіла. Обіцяю, він відпустить, — його голос знизився, він усе ще тримав її міцно.
— І це той момент, коли я маю врізати тобі ліктем у живіт?
—Якщо тільки ти не хочеш, щоб я тримав тебе зв’язаною весь тиждень, — сказав він після паузи. — У такому вигляді, який тобі точно не сподобається.

🌟Us dark few🌟
#переклад #usdarkfew

Alchemised

10/10

Це не романтична історія про людей, які кохали один одного, але не могли бути разом. Це більше військова трагедія, жахлива та болісна історія.

"You're like a rose in a graveyard, I wonder what you could have turned into without the war."

🫳 темне фентезі / романтика / жахи
🫳 алхімія та некромантія
🫳 післявоєнний / воєнний період
🫳 морально неоднозначні головні герої
🫳 цілитель × солдат/шпигун
🫳 від ворогів до коханців
🫳 викрадач × полонений
🫳 ув’язнення
🫳 втрата пам’яті
🫳 таємниця
🫳 шпигунство
🫳 нелінійна оповідь

Це ТЕМНА історія, що безжально занурює читача в спотворену сутність війни та її руйнівний вплив на людську психіку. Травми, жертви й втрати, які випадають на долю персонажів, важко осягнути, а завдяки надзвичайно сильному стилю письма ви неминуче опиняєтеся всередині цього світу, проживаючи біль і страждання пліч-о-пліч із героями. У цій історії легко розчинитися, тож варто попередити: для емпатичних читачів вона може стати джерелом вторинної травматизації.
Некромантія ще глибше згущує морок оповіді. SenLinYu створила гнітючий, гротескний світ, у якому страх і жах просякають кожен його закуток. Мертві тут всюдисущі: їх перетворюють на солдатів, слуг, матеріал для експериментів або посудини для чужих душ. Усі деталі — від смороду тіл до етапів їхнього розкладання — описані з моторошною точністю. Особливо болісно усвідомлювати, що багато з цих оживлених тіл — люди, яких головна героїня, Гелена, знала колись особисто. Це жахає не лише її, а й читача. Образи тління повторюються знову й знову, тож для вразливих людей ця книга може виявитися непростим випробуванням.
Важливо розуміти: це темне фентезі, і хоч у центрі сюжету є кохання, його важко назвати романтичним. Це історія трагічна, епічна, незабутня й приголомшлива — але не в тому форматі романсу, до якого звикла більшість. Вона сповнена важких, нищівних для душі моментів, однак їхнє кохання залишається незламним. Це кохання на все життя і водночас нестерпно болісне.
Передусім це розповідь про війну: про ціну жертв, на які доводиться йти, про травми, що залишаються назавжди, і про боротьбу за виживання. Історія торкається багатьох складних тем, легко знаходячи паралелі з реальним світом, через що біль від прочитаного стає ще гострішим.
Моя любов до Гелени та Кейна не згасне ніколи. Вони винесли неймовірні страждання, пожертвували всім і водночас так і не були належно вшановані, що болить найбільше. Те, як поводилися з Геленою, було жорстоким і несправедливим: нею маніпулювали, вважали розхідним матеріалом, попри те що саме вона заплатила найвищу ціну. Я ненавиділа всіх, хто змусив її пройти через це. Та попри все вона залишалася сильною й непохитною, роблячи все можливе заради тих, кого любила.
Ця книга — суцільний біль. Вона оголює жахи війни й показує недосконалість обох сторін конфлікту. Гелена й Кейн завжди стояли по різні боки однієї медалі… Історія демонструє наслідки неконтрольованої сили, руйнівність релігійного фанатизму та цинічну байдужість влади до людських життів — особливо тих, кого вважають «нечистими». Вона показує, на які немислимі вчинки здатні люди, аби захистити коханих, що насправді потрібно, щоб зламати ворога, і як далеко він готовий зайти, аби зберегти свою владу. А ще як ті, хто допоміг відбудувати цей світ, зрештою можуть залишитися лише дрібною приміткою на сторінках історії…

#відгуки

Від того, як магнетичний голос Такеши ковзнув по її шкірі, Халані здригнулася. Вона майже подумала, що та частина, де його руки її обіймали — була сном. Бо бути в обіймах Такеши було… куди приємніше, ніж мало би бути. Ці дрібниці мали б бути незначними, залишитися на периферії, але її думки знову і знову поверталися до того моменту, ніби він був чимось сакральним.
— Ти, мабуть, усе ще про це думаєш. Сподіваюсь, моє тіло не було надто важким для тебе,— додала вона.
— Гм. Мабуть, мені варто відвести тебе до лікаря,— задумливо промовив Такеши. — День, коли ти станеш для мене занадто важкою, день, коли мої руки відпадуть.

🫰🫰 Us Dark Few 🫰🫰

#переклад #usdarkfew

— Я можу бути Капітаном Брадергельму, Кейнс, — сказав він, — але я не монстр.
💣💣
— Добре. Тепер атакуй мене. — Такеши зупинився прямо в центрі рингу. Його руки звисали біля тіла, а позиція розширилася, коли він стояв перед нею, непохитний.
— Атакувати тебе? — Вона правильно почула?
Він підняв брову.
— Саме так. Зараз твій шанс атакувати Капітана Брадергельма, Кейнс. Або ти лише балакати можеш?

🫰🫰 Us Dark Few 🫰🫰

#переклад #usdarkfew

✨✨✨✨✨
💚 темна дистопія
💚 від ворогів до коханих (очевидно чому вони в категорії ворогів)
💚 наглядач/ув'язнена
💚 підземна в'язниця
💚 повільний розвиток стосунків
💚 доторкнись до неї та помреш
💚 знайдена родина
💚 не усе є тим, чим здається

✨✨✨✨✨✨✨
🤍 перебування у в'язниці
🤍фізичне насилля
🤍спроба сексуального насилля
🤍втрата близьких (спогади)
🤍геноцид
🤍 тортури
🤍 смерть
🤍 жорстокість


🫰🫰 Us Dark Few 🫰🫰

#переклад #usdarkfew

✨✨✨✨✨✨✨
✨✨✨✨✨✨✨✨

🫰😌☺️
😚😅😌😚😀
😌😅😚🤨😊😙😚🤓
Алексіс Паттон
(перша частина трилогії Us Dark Few) 🫰

💚переклад sonsoficarus
📎тропи
📎тригери
📎анотація
📎goodreads
⤵️
файл в коментарях (поширення заборонене)

#переклад #usdarkfew

💣One dark window/Одне темне вікно💣

4/5

🫳готичне фентезі
🫳темне фентезі
🫳спокусливі чудовиська
🫳романтичне фентезі
🫳знайдена родина

Одне темне вікно переносить читача у гіпнотичний світ готичного фентезі — похмурий і чарівний водночас. Атмосфера темних лісів, наповнених туманом і магічною імлою, у поєднанні з небезпечною темною магією повністю захоплює та не відпускає. Авторська мова звучить як справжня поезія: мелодійна, витончена й надзвичайно образна.

Сюжет розвивається повільно, поступово підводячи до романтичної складової, якої тут небагато. Проте навіть ці поодинокі моменти викликали щиру усмішку та змушували серце тремтіти.

Елспет Спіндл постає сильною, кмітливою й оповитою таємницями героїнею. Вона змушена всіма силами оберігати свій секрет, і сцени, де небезпека стає реальною, а на допомогу приходить Кошмар, читати було особливо захопливо. Найбільше мене тішило спостерігати, як вона поступово відкривається світу та дозволяє іншим побачити справжню себе — те, чого раніше нікому не дозволяла.

Рейвін — похмурий, мовчазний і надзвичайно відданий. Коли хтось загрожує близьким йому людям, він без вагань стає на їхній захист, навіть ризикуючи власним життям. Цей персонаж змусив мене закохатися з перших сторінок — його безкомпромісна готовність убивати заради неї та постійне прагнення бути її щитом не могли залишити байдужою.

Кошмар — колючий, іронічний і часом дуже дотепний. Його загадки, моторошні легенди та небажані, але влучні коментарі на адресу Елспет приносили справжнє задоволення. Їхні словесні баталії часто викликали сміх, адже між ними панує дивна суміш симпатії та роздратування: іноді вона шукає його допомоги, а іноді мріє, щоб він зник.

Другорядні персонажі також виявилися напрочуд сильними. Між ними відчувається тепла динаміка «знайденої родини» — троп, до якого я завжди небайдужа. З нетерпінням чекаю, коли історія розкриє більше Елма та Джеспіра.

#відгук

😘😀😗😀😉😅😉😊 😌😊🤣 😁😗😋😎 😚😀 🙃😚☺️😁😋😎
(мене заставили)

Після виходу книги «Ми — темна меншість» чудова пані Kwansoo попросила мене підготувати невеликий розбір, аби показати: де саме, яким чином і які елементи з гри Fallout 3 та Fallout New Vegas (які вже помітила я) були використані в самій книзі, а також як ці запозичення або паралелі могли вплинути на сюжет і світобудову твору.

Саме тому ми тут і спробуємо коротко зануритися в історію гри, а потім перейти до конкретних аспектів, які, ймовірно, були переосмислені авторкою у Us Dark Few.

Як відомо, серія ігор Fallout — це своєрідна альтернативна історія, події якої розгортаються в майбутньому. Світ Fallout починає відхилятися від реальної історії приблизно після 1945 року і базується на уявленнях про ретрофутуристичне майбутнє, характерних для американської наукової фантастики початку 1950-х років.

Події Fallout 3 відбуваються у 2277 році, тобто приблизно через 200 років після глобальної ядерної війни. Частина людства була врятована завдяки спеціальним Vault-сховищам, у яких люди змушені були жити протягом століть під наглядом так званого Доглядача. В кожному сховищі людей тримали в так званих спеціальних умовах: експерименти щодо радіації на мутації людей, експеременти щодо впливу психотропного газу на психіку людей, відродження людства (якщо то так можна було назва, бо одне зі сховищ мало лишатися зачиненим близько років 200+). Це якщо максимально коротко, бо дайте мені волю, і я буду говорити годинами. Тому тут лишається лінка на вікіфандом

Якщо ж перейти безпосередньо до паралелей між грою та книгою, можна виділити кілька ключових моментів.

✅Підземне життя

Us Dark Few:
Люди мешкають у підземному місті Apollo, після Великого Колапсу (ядерної війни), а головна героїня ніколи не бачила поверхні. Для неї весь світ обмежується підземним простором.

Fallout 3:
У грі присутні Vault-сховища, створені ще до війни для захисту населення після Великої війни 2077 року. Це автономні підземні комплекси, мешканці яких десятиліттями жили у штучних умовах, майже не маючи уявлення про реальний світ назовні. Мотив підземного існування є одним із ключових у футуристичних історіях про виживання.

В обох випадках, в нас показані повністю замкнуті середовища, без змоги побачити реальний світ, дізнатися крихти правди про те, що сталося після самої війни.

#митемнаменшість #паралелі

The Devils/Чорти🌚

5/5

Про що The Devils? (про повій, повій, повій калік, і повій, а ми вже казали за повій?)
Поки Європа дивиться в прірву, а чума й голод блукають її землями; поки в кожній тіні чатують чудовиська, а жадібні князі дбають лише про власні амбіції, одне залишається безсумнівним: ельфи повернуться — і знищать усіх.
Тепер нещасному брату Діасу доведеться знайти спосіб об’єднати найгірших із найгірших заради високої мети: посадити злодія Алекса на трон Трої та згуртувати розколоту Церкву перед лицем наближення апокаліпсису.
Для цього брата Діаса й Алекса супроводжуватимуть Чорти — зграйка засуджених чудовиськ, присутність яких гарантує, що кожна місія обернеться кривавою катастрофою. З дияволами слід боротися дияволами.
Результат? Ця божевільна авантюра дозволила Аберкромбі створити Чортів.
Чорти — брутальна й темна історія від нашого Лорда Грімдарка. Головні теми роману — сенс душі, спокута, туга, надія, віра та знайдена родина. Я повністю занурилася у кожного персонажа групи Чортів. У кожного є свої сильні та слабкі сторони, але врешті-решт більшість намагається протистояти скорботі, яка зробила їх «чортами» в очах суспільства. Більшість щиро прагнуть чинити добро та бути добрими після гріхів минулого, а деякі шукають приналежності до групи вірних друзів.
Аберкромбі створив епічний фентезі-роман із справжньою «знайденою родиною», до якої входять злодій, боязкий монах, проклятий лицар, пірат, нарцисичний некромант, невидимий ельф, літній вампір та перевертень. Персонажі були неймовірно харизматичними, а діалоги — надзвичайно захопливими.

#відгуки

🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸 🌸🌸🌸🌸

4/5

🌸 Азійська естетика
🌸 Глибоке світобудування
🌸 Японська міфологія
🌸 Від ворогів до друзів / союзників
🌸 Неймовірні ілюстрації

Початок історії розвивається повільно, однак варто дати їй шанс — далі вона повністю себе виправдовує. Наприкінці книги є глосарій, але більшість нових термінів і понять подані просто та зрозуміло. Здебільшого вони стосуються традиційного одягу, а також богів і богинь. Японська міфологія та азійська культура пронизують увесь текст. Світ продуманий і насичений, але не перевантажений деталями, а описи — яскраві та образні.

Хоча події відбуваються в межах сучасного міського фентезі, про це легко забути. Через ритуали, традиційний одяг і зброю історія радше нагадує історичне або класичне фентезі. Тому згадки про мобільні телефони чи автобуси щоразу трохи дивують. Втім, це лише підкреслює, наскільки занурювальним є світ, створений авторкою, і наскільки Емі відірвана від звичайної реальності.

Персонажі прописані дуже вдало, а їхній розвиток виглядає переконливо. Емі змінюється з покірної та бездоганної майбутньої посудини для Богині на розгублену, але рішучу молоду жінку, яка прагне самостійно керувати власним життям. Вона добра, стримана й глибоко віддана своїй Богині — можливо, навіть занадто наївна на початку. Проте за короткий час вона проходить значну внутрішню трансформацію. Мені сподобалося, як показано не лише її зміни, а й труднощі прийняття нової правди та першого досвіду свободи.

Шіро — кіцуне, який спершу рятує Емі, а згодом сам опиняється в боргу перед нею, — став для мене одним із найулюбленіших персонажів. Він загадковий, хитрий і трохи грайливий, але за цією маскою ховається віддана й добра істота, яка поступово починає щиро піклуватися про Емі, навіть попри їхню ворожість. Його минуле й причина ув’язнення залишаються оповитими таємницею, і в мене вже є власні здогадки щодо цього.

Попри те що Шіро та Емі мають бути ворогами, доля раз по раз зіштовхує їх у смертельно небезпечних обставинах. Так між ними зароджується крихка, обережна дружба, яка поступово міцнішає після численних випробувань. З’являється взаємна турбота, напруга й перші романтичні почуття, однак їхня історія — це повільний, стриманий роман. Навіть не певна, чи він матиме завершення, адже Емі відведено зовсім небагато часу. Їхні стосунки не виглядають приреченими з самого початку, але відчуття забороненості в них відчувається дуже гостро.

#відгуки