Я вже говорив тобі раніше: ніщо ніколи не стане на заваді тому, щоб я дійшов до тебе, якщо ти мене потребуватимеш — і це назавжди буде правдою. Я розірву Всесвіт по його швах, якщо знадобиться.
Фантазма
#цитати
❤7
Forwarded from ✨ Скарбничка Kwansoo ✨
Перші два розділи другої книги (і сподіваюсь останньої)
Файл в коментарях. Сама книжечка буде 28 жовтня, якщо раптом у когось є арк — буду супер вдячна
Бо авторка відкрила той арк на день і майже ніхто (тобто я) не встиг податись🥺
Приємного читання💋
Файл в коментарях. Сама книжечка буде 28 жовтня, якщо раптом у когось є арк — буду супер вдячна
Бо авторка відкрила той арк на день і майже ніхто (тобто я) не встиг податись
Приємного читання
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤🔥4❤3
Знаєте чим займаюся, замість того, щоб сісти і дочитати "Фантазма"?
Правильно, ми граємо у LOL, руйнуємо і так не здоровий ментальний стан і палаємо, бо саме так і грають в лігу.
а наша звичайна паті виглядає саме так, або це три гарні жінки, або це гном, жінка олень і якийсь мужик😌
Але Фантазма дочитається, просто не сьогодні
Правильно, ми граємо у LOL, руйнуємо і так не здоровий ментальний стан і палаємо, бо саме так і грають в лігу.
а наша звичайна паті виглядає саме так, або це три гарні жінки, або це гном, жінка олень і якийсь мужик
Але Фантазма дочитається, просто не сьогодні
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁5❤1
A fate inked in blood/Доля вписана в кров
1/10
Мені треба чути поради Квансо, коли вона каже “Катя, ні”. Але ось ми тут..
А що казати, ну… Ідея скандинавської міфології 10/10, адже сама ідея була класна.
Виконання 1/10.
‣Сюжет виявився млявим і не зміг утримати увагу.
‣Герої позбавлені індивідуальності, не викликають симпатії й поводяться непослідовно (але стабільно дратують).
‣Їхні діалоги монотонні й безбарвні, а спроби зробити їх дотепними виглядають невдало.
‣Світ книги позбавлений глибини та яскравих деталей. Усе обмежується стандартними декораціями — гори, ліси, будівлі, океан і поля. Хоча присутня ідея з норвезькими богами та їхніми нащадками, самі боги виглядають радше фоновими, ніж важливими.
‣Манера письма одноманітна, місцями кострубата: сучасні кліше перемішані з неприродними спробами «піднести» стиль. Автор надто докладно описує дрібниці, і водночас ігнорує моменти, які заслуговують на розвиток. Від цього текст виглядає розтягнутим — книгу можна було б сміливо скоротити на сотню сторінок.
Головна героїня — найбільш неприємний персонаж у всій історії. Вона зарозуміла без підстав, часто звинувачує інших без доказів, реагує емоційно й необдумано, а потім шкодує — тільки щоб повторити те саме знову. Вона не робить жодних висновків із власних помилок, діє з упертої гордості та рідко проявляє ініціативу. Навіть коли мала можливість проявити розум чи хоробрість, усе зводилося до того, що вона або падає, або кричить, або її рятує любовний інтерес. Автор також залишає багато «білих плям», тому важливі сцени часто розповідаються, а не показуються. До того ж постійні самокопання героїні створюють образ типової «бідолашної дівчини», яка більше жаліється, ніж діє — особливо дивно, враховуючи її божественне походження.
І давайте чесно. Людина, над якою знущалися, били та гвалтували рік в шлюбі - НЕ буде кидатися на першого ліпшого мужика, як на дерево і “розкрепащать свою курагу”.
Бйорн, попри свій ефектний вигляд, виявився абсолютно безхарактерним. Його єдині чесноти — зовнішність і базова доброта. Решта персонажів або егоїстичні, або настільки дратівливі, що хочеться відкласти книгу, або просто нецікаві, бо їх доля з самого початку не має значення.
#відгуки
1/10
Мені треба чути поради Квансо, коли вона каже “Катя, ні”. Але ось ми тут..
А що казати, ну… Ідея скандинавської міфології 10/10, адже сама ідея була класна.
Виконання 1/10.
‣Сюжет виявився млявим і не зміг утримати увагу.
‣Герої позбавлені індивідуальності, не викликають симпатії й поводяться непослідовно (але стабільно дратують).
‣Їхні діалоги монотонні й безбарвні, а спроби зробити їх дотепними виглядають невдало.
‣Світ книги позбавлений глибини та яскравих деталей. Усе обмежується стандартними декораціями — гори, ліси, будівлі, океан і поля. Хоча присутня ідея з норвезькими богами та їхніми нащадками, самі боги виглядають радше фоновими, ніж важливими.
‣Манера письма одноманітна, місцями кострубата: сучасні кліше перемішані з неприродними спробами «піднести» стиль. Автор надто докладно описує дрібниці, і водночас ігнорує моменти, які заслуговують на розвиток. Від цього текст виглядає розтягнутим — книгу можна було б сміливо скоротити на сотню сторінок.
Головна героїня — найбільш неприємний персонаж у всій історії. Вона зарозуміла без підстав, часто звинувачує інших без доказів, реагує емоційно й необдумано, а потім шкодує — тільки щоб повторити те саме знову. Вона не робить жодних висновків із власних помилок, діє з упертої гордості та рідко проявляє ініціативу. Навіть коли мала можливість проявити розум чи хоробрість, усе зводилося до того, що вона або падає, або кричить, або її рятує любовний інтерес. Автор також залишає багато «білих плям», тому важливі сцени часто розповідаються, а не показуються. До того ж постійні самокопання героїні створюють образ типової «бідолашної дівчини», яка більше жаліється, ніж діє — особливо дивно, враховуючи її божественне походження.
І давайте чесно. Людина, над якою знущалися, били та гвалтували рік в шлюбі - НЕ буде кидатися на першого ліпшого мужика, як на дерево і “розкрепащать свою курагу”.
Бйорн, попри свій ефектний вигляд, виявився абсолютно безхарактерним. Його єдині чесноти — зовнішність і базова доброта. Решта персонажів або егоїстичні, або настільки дратівливі, що хочеться відкласти книгу, або просто нецікаві, бо їх доля з самого початку не має значення.
#відгуки
❤7🤔2
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤9🔥4
Phantasma/Фантазма
8/10
🫳 Готичний, паранормальний Новий Орлеан
🫳 Проклятий будинок, насичений іграми розуму, кров'ю та жахом
🫳 Головна героїня — некромантка
🫳 Спокусливі привиди
🫳 Таємниці, зради, брехня
🫳 Складні родинні стосунки
🫳 Милесенький привид-кіт
🫳 Дослідження потойбічного життя, Раю і Пекла
🫳 Репрезентація обсесивно-компульсивного розладу (ОКР) з "власних голосів"
💣 💣 💣 💣 💣 💣 💣 💣 💣 💣 💣 💣 💣 💣 💣 💣 💣 💣
Ця історія розгортається в альтернативному Новому Орлеані, де паранормальні істоти та явища не є чимось неймовірним.
Ми стежимо за життям Офелії Грімм після неочікуваної смерті її матері — некромантки, чия магія тепер перейшла до Офелії. Вона залишилася разом із молодшою сестрою Женев'євою, яка є її єдиною родиною. Вони проживають у родинному домі Гріммів, який ось-ось можуть втратити через непогашені борги матері.
Женев'єва переконана, що має розв’язання їхніх проблем, і вступає до мандрівного конкурсу під назвою Фантазма. Головний приз — виконання бажання. Вона могла б побажати достатньо грошей, щоб погасити борги.
Але є один нюанс — більшість учасників не вибираються живими. І коли Офелія дізнається про плани сестри, уже надто пізно. Женев'єва вступила в гру. Тепер Офелії доведеться також потрапити до Фантазми та знайти сестру, поки не сталося непоправне.
Фантазма — це проклятий маєток, у якому учасники повинні жити, поки змагаються за приз. Він складається з дев’яти рівнів, кожен з яких має свою унікальну задачу. Щоб мати шанс знайти сестру, Офелія повинна пройти кожен із цих рівнів, але небезпеки чатують на кожному кроці у зловісних коридорах.
Коли харизматичний незнайомець на ім’я Блеквелл запевняє Офелію, що може допомогти їй і провести через усі рівні, вона розуміє, що не може йому довіряти, але який у неї вибір? Блеквелл, як істота, тісно пов’язаний із Фантазмою, напевно, знає цей страшний лабіринт краще за всіх. Офелія готова ризикнути, щоб урятувати Женев'єву, а палка прихильність до Блеквелла теж додає певної інтриги. Чим ближче вони стають одне до одного, тим важче Офелії зберігати фокус на своїй меті — хоча Блеквелл, без сумніву, є приємною, хоч і небезпечною, відволікаючою перешкодою.
#відгуки
8/10
Ця історія розгортається в альтернативному Новому Орлеані, де паранормальні істоти та явища не є чимось неймовірним.
Ми стежимо за життям Офелії Грімм після неочікуваної смерті її матері — некромантки, чия магія тепер перейшла до Офелії. Вона залишилася разом із молодшою сестрою Женев'євою, яка є її єдиною родиною. Вони проживають у родинному домі Гріммів, який ось-ось можуть втратити через непогашені борги матері.
Женев'єва переконана, що має розв’язання їхніх проблем, і вступає до мандрівного конкурсу під назвою Фантазма. Головний приз — виконання бажання. Вона могла б побажати достатньо грошей, щоб погасити борги.
Але є один нюанс — більшість учасників не вибираються живими. І коли Офелія дізнається про плани сестри, уже надто пізно. Женев'єва вступила в гру. Тепер Офелії доведеться також потрапити до Фантазми та знайти сестру, поки не сталося непоправне.
Фантазма — це проклятий маєток, у якому учасники повинні жити, поки змагаються за приз. Він складається з дев’яти рівнів, кожен з яких має свою унікальну задачу. Щоб мати шанс знайти сестру, Офелія повинна пройти кожен із цих рівнів, але небезпеки чатують на кожному кроці у зловісних коридорах.
Коли харизматичний незнайомець на ім’я Блеквелл запевняє Офелію, що може допомогти їй і провести через усі рівні, вона розуміє, що не може йому довіряти, але який у неї вибір? Блеквелл, як істота, тісно пов’язаний із Фантазмою, напевно, знає цей страшний лабіринт краще за всіх. Офелія готова ризикнути, щоб урятувати Женев'єву, а палка прихильність до Блеквелла теж додає певної інтриги. Чим ближче вони стають одне до одного, тим важче Офелії зберігати фокус на своїй меті — хоча Блеквелл, без сумніву, є приємною, хоч і небезпечною, відволікаючою перешкодою.
#відгуки
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤5
Дуглас був її єдиним другом в Аполло.
Було байдуже, що йому було шістдесят дев’ять і що від нього пахло старими книжками та розведеним віскі.
Дружба не зобов’язана мати сенс для тих, хто стоїть осторонь.
Вперше вона помітила, як він дивиться на неї — дивно, пильно — коли вона їла просто на землі перед своїм помешканням.
Цілий рік він проходив повз, мовчки спостерігаючи, як вона сидить на пилюці.
А потім одного дня зупинився й заговорив.
— Земля зручніша за стілець? — запитав він, зупинившись на півкроці.
Вона підняла голову, здивувавшись, що старий чоловік узагалі до неї звернувся. Навіть озирнулася, чи не до когось іншого — такого ж дивака, який їв сухі пластівці просто на бруківці.
— Напевно, ні, — відповіла вона, знову відводячи погляд. — Але моїй дупі подобається бути ближче до землі. Нагадує, куди я зрештою потраплю.
щось цікавеньке робиться
#цитати #митемнаменшість
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤7
— Перекличка починається вранці. Почуєш ранковий дзвін — вийдеш із камери й чекатимеш, поки вартовий зробить обхід і перерахує всіх. Не смій проспати перекличку, інакше будеш покарана. Усі інші запитання ставитимеш йому, не мені, — сказав він саме в ту мить, коли вона вже відкривала рота, щоб спитати, чи видають тут туалетний папір.
#цитати #митемнаменшість
❤7
Forwarded from ✨ Скарбничка Kwansoo ✨
Поко защебетав, плескаючи лапками, щоб привернути увагу Харона.
Той відклав сувій, розвернувся й зімітував постріл пальцем:
— Паф.
Вони застигли, витріщаючись один на одного.
Поко різко впав набік, удаючи мертвого.
Через три секунди він підскочив, розкуйовджене сиве хутро стирчало в різні боки, й він націлив у Харона два «пістолети» з пальців.
Харон театрально завалився назад, закотивши очі й висунувши язика.
Поко защебетав від радості.
Книга в роботі
Подяка за арт 💕
#переклад #звʼязкигеркулеса
❤6
Небезпечна частина її душі любила фліртувати з руйнуванням. Їй не було страшно грати зі смертю. Навпаки — вона цього прагнула. Бо кінець усе одно мусив настати.
Вона просто хотіла, щоб усе закінчилося.
Готуємо щось цікавеньке
#цитати #митемнаменшість
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤7
Us Deadly Few
9/10
Продовження історії Us Dark Few
Це крімінал - адже в нас немає третьої книги, і я не можу чекати.
THE ENDING??
💙 Постапокаліпсис
💙 Вимушена близькість
💙 Охоронець × В’язень
💙 Одне ліжко
💙 Повільне горіння
💙 «Доторкнись до неї — помреш»
💙 Любов/ненависть
💙 Знайдена сім’я
💙 Непорозуміння (бо хтось не може просто сісти і поговорити)
Після втечі з в’язниці Халані разом із невеликою групою союзників вирушає до міста Гермес. Їхній шлях — це випробування на межі життя й смерті, де кожен крок може стати фатальним. На них чекають пастки, зради, моральні дилеми і таємниці, що одна за одною виринають із тіні. Халані доведеться обрати, кому довіряти — бо в цій боротьбі свобода може коштувати занадто дорого.
Про враження від книги
Попри те, що перша частина, мабуть, назавжди залишиться моєю найулюбленішою — атмосфера в’язниці була неймовірною — друга книга не поступається їй ні за емоціями, ні за напругою. Навпаки, вона розкриває світ ще глибше, а персонажів — ще болючіше. Я прочитала її на одному подиху.
Халані та Такеши
Їхня динаміка, як і раніше, заворожує. Обидва герої — живі, складні, справжні. Єдине, що трохи дратує — їхнє постійне небажання відверто поговорити. Так, у кожного з них за плечима біль і страх, але іноді хочеться просто закричати: «Сядьте й розберіться між собою!»
Щоразу, коли між ними нарешті з’являється крихітний момент ніжності, — обов’язково щось або хтось усе руйнує.
Але саме ця напруга, це очікування робить їхній зв’язок таким живим. Я обожнюю, як Такеші готовий на все заради Халані, і кожна їхня сцена — це буря емоцій.
Такеши та інші герої
Мені дуже хочеться побачити більше взаємодії між Вінні та Такеши. Кілька сцен, де вона поводиться з ним майже по-материнськи, були надзвичайно теплими. Хотілося б більше таких моментів.
Особливо зворушує те, що Такеши нарешті починає відчувати себе частиною чогось більшого — своєї нової родини, своєї команди. Він заслуговує на це як ніхто інший.
Також мені сподобалася динаміка між ним і Броком — їхні підколки, взаємна повага й легкий гумор чудово збалансовують темні моменти історії.
Про сюжет
Книга справді вийшла сильною — динамічною, продуманою і насиченою. Єдине, чого бракувало, — це трохи більше деталей про Прометея, проект «Гелікс» і самого Губернатора. Ця частина історії виглядає настільки загадково, що хочеться глибшого розкриття.
Маю невелике побоювання, що третя книга може стати фінальною — і тоді всього цього може виявитися замало. Було б чудово, якби автор розтягнув історію ще хоча б на один том, аби всі сюжетні лінії отримали гідне завершення.
#відгуки
9/10
Продовження історії Us Dark Few
Це крімінал - адже в нас немає третьої книги, і я не можу чекати.
THE ENDING??
Після втечі з в’язниці Халані разом із невеликою групою союзників вирушає до міста Гермес. Їхній шлях — це випробування на межі життя й смерті, де кожен крок може стати фатальним. На них чекають пастки, зради, моральні дилеми і таємниці, що одна за одною виринають із тіні. Халані доведеться обрати, кому довіряти — бо в цій боротьбі свобода може коштувати занадто дорого.
Про враження від книги
Попри те, що перша частина, мабуть, назавжди залишиться моєю найулюбленішою — атмосфера в’язниці була неймовірною — друга книга не поступається їй ні за емоціями, ні за напругою. Навпаки, вона розкриває світ ще глибше, а персонажів — ще болючіше. Я прочитала її на одному подиху.
Халані та Такеши
Їхня динаміка, як і раніше, заворожує. Обидва герої — живі, складні, справжні. Єдине, що трохи дратує — їхнє постійне небажання відверто поговорити. Так, у кожного з них за плечима біль і страх, але іноді хочеться просто закричати: «Сядьте й розберіться між собою!»
Щоразу, коли між ними нарешті з’являється крихітний момент ніжності, — обов’язково щось або хтось усе руйнує.
Але саме ця напруга, це очікування робить їхній зв’язок таким живим. Я обожнюю, як Такеші готовий на все заради Халані, і кожна їхня сцена — це буря емоцій.
Такеши та інші герої
Мені дуже хочеться побачити більше взаємодії між Вінні та Такеши. Кілька сцен, де вона поводиться з ним майже по-материнськи, були надзвичайно теплими. Хотілося б більше таких моментів.
Особливо зворушує те, що Такеши нарешті починає відчувати себе частиною чогось більшого — своєї нової родини, своєї команди. Він заслуговує на це як ніхто інший.
Також мені сподобалася динаміка між ним і Броком — їхні підколки, взаємна повага й легкий гумор чудово збалансовують темні моменти історії.
Про сюжет
Книга справді вийшла сильною — динамічною, продуманою і насиченою. Єдине, чого бракувало, — це трохи більше деталей про Прометея, проект «Гелікс» і самого Губернатора. Ця частина історії виглядає настільки загадково, що хочеться глибшого розкриття.
Маю невелике побоювання, що третя книга може стати фінальною — і тоді всього цього може виявитися замало. Було б чудово, якби автор розтягнув історію ще хоча б на один том, аби всі сюжетні лінії отримали гідне завершення.
#відгуки
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤6
Маленькі плани на листопад☕️
Голодні ігри читалися десь років 10 назад, і треба нагадати що там було з першої частини, щоб прочитати дві нові.
Скорпіон і квітка ночі - азійське фентезі, читається доволі приємно і легенько, цікава історія.
Зв'язки Геркулеса - продовження Крові Геркулеса, яку ми з Катей дуже довго чекали і нарешті добралися до нього.
Врятувати 6 - продовжую серію Хлопчиків з Томмену, бо давно не було heartbreaking moments, і я все таки хочу закінчити серію до кінця року.
Пов'язані честю - це було найбільш дивне (дурне) рішення, читати в цьому місяці. Дякуючи прекрасній Kwansoo, через яку я дивилася той недо серіал, і вирішила прочитати книгу.
Голодні ігри читалися десь років 10 назад, і треба нагадати що там було з першої частини, щоб прочитати дві нові.
Скорпіон і квітка ночі - азійське фентезі, читається доволі приємно і легенько, цікава історія.
У світі, що веде війну з демонами, одна дівчина пройде найвище випробування, коли буде змушена взяти участь у давньому, смертельно небезпечному змаганні — за шанс урятувати душу своєї матері… перш ніж втратити її назавжди.
Дев’ять років тому війна між Королівством Ночі та Королівством Річок розірвала родину Аньїн: її мати дивом вижила, а маленька сестричка залишилася на її піклуванні.
Тепер смертний світ занурюється в вічну ніч, а мо — прекрасні, але ненаситні демони — блукають землями, пожираючи людське тіло й п’ючи душі.
Але Аньїн більше не безпора дитина. Озброєна серпоподібними лезами й навчена стародавнього мистецтва практикування, вона вирішує взяти участь у Випробуваннях Безсмертя — змаганнях, відкритих для будь-якого смертного, який здатен вижити на шляху до царства безсмертних.
Ті, хто проходить Випробування, отримують пігулку вічного життя — єдину річ, яка, як знає Аньїн, може врятувати її вмираючу матір. Але щоб здобути нагороду, їй потрібно вижити в самих Випробуваннях.
Смерть — звична справа на Випробуваннях. І все ж дивним чином Аньїн помічає, що хтось допомагає їй залишатися живою.
Суперник.
Могутній і вродливий, Юйчен так само потайний щодо свого минулого, як і щодо причин, через які він захищає Аньїн.
Чим довше вона виживає у Випробуваннях, тим очевиднішим стає, що в царстві безсмертних щось глибоко не так.
Щоб урятувати матір і саму себе, Аньїн повинна з’ясувати, чи може вона справді довіряти чужинцю, у якого закохується, — чи ж він найнебезпечніший гравець із усіх… для неї та для всіх світів.
Зв'язки Геркулеса - продовження Крові Геркулеса, яку ми з Катей дуже довго чекали і нарешті добралися до нього.
Врятувати 6 - продовжую серію Хлопчиків з Томмену, бо давно не було heartbreaking moments, і я все таки хочу закінчити серію до кінця року.
Пов'язані честю - це було найбільш дивне (дурне) рішення, читати в цьому місяці. Дякуючи прекрасній Kwansoo, через яку я дивилася той недо серіал, і вирішила прочитати книгу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤7
Forwarded from ✨ Скарбничка Kwansoo ✨
— Ти більше не Халані Кейнс. Халані Кейнс пропала як тільки, ти ступила за ці стіни. Її більше не існує. Ти – В’язень 317. А тепер стань у стрій, або будеш покарана.
#переклад #usdarkfew
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤9
поки, що оцінка 8/10, але все залежить від того якою буде друга книга
Якщо в Юйчена не буде happy ending, то для чого то все було?
"But meeting the right person at the wrong time, the right love in the wrong life, is a tragedy written from the start."
Тропи:
«Скорпіон і Нічна Квітка» можливо й не перевертає з ніг на голову жанр романтичного фентезі з небезпечними випробуваннями, та все ж упевнено вибудовує власний світ — сповнений китайських легенд, міфів, темних емоцій і розкішної атмосфери. Це історія, що дихає магією: океани хмар, гірські шпилі, висічені вітром і водою, небесні ріки, тіньові журавлі, вишневий цвіт і лотоси, що пливуть просто в піднебессі. Видовище — воістину величне. І тим, хто з дитинства має слабкість до драконів, ця книга, ймовірно, стане справжнім бенкетом.
Моє єдине «але» — ненависний любовний трикутник. Майже всю книжку я вперто переконувала себе: ні, ну це ж не може бути ще один коханий, він просто близький друг, брат по духу, наставник… Та, схоже, моє самозаспокоєння не спрацювало — трикутник таки є. Ну що ж, залишається тільки надіятися на краще. І, погодьмося, ми всі чудово знаємо, кого я оберу між харизматичним, небезпечним зухвальцем і добрим, щирим хлопцем із золотим серцем…
#відгуки
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤8🔥2
Forwarded from ✨ Скарбничка Kwansoo ✨
Us Dark Few (Us Dark Few #1)
Alexis Patton
Кхалані — В’язень. Такеши — Охоронець. Обоє раби Підземелля.
Кхалані Канес ніколи не бачила поверхні землі. У підземному місті Аполло віра й мрії такі ж далекі, як і сонце. Вона все життя мріяла потрапити до Генезису — легендарного Купольного Міста, де живе останній осередок людства. Але після того, як дівчину несправедливо засуджують до довічного ув’язнення за злочин, якого вона не вчиняла, усі її надії розсипаються на порох.
У тюрмі Брадергельм виживає лише той, хто досить жорстокий. Тут сусідами є вбивці, а холоднокровні охоронці знаходять задоволення у покараннях. Кхалані вірила, що найбільша небезпека — це злочинці навколо. Аж поки не зустріла Такеши Стілла — небезпечного, відлюдькуватого Капітана, який контролює її блок.
Та за тінями в’язничних коридорів ховаються ще темніші пастки. Кров Кхалані може прикрасити стіни «палаючим шовком» задовго до того, як їй випаде шанс утекти на поверхню — чого ніхто ще не зміг зробити.
Якщо її не зламає безжальний Такеши Стілл, це зроблять інші в’язні… або ж її власний розбитий розум.
Ласкаво просимо до Брадергельмської тюрми — місця, де виживають лише Несправедливі.
#переклад #usdarkfew
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤6
Forwarded from ✨ Скарбничка Kwansoo ✨
#звʼязкигеркулеса #переклад
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤4
Forwarded from ✨ Скарбничка Kwansoo ✨
Звʼязки Геркулеса.
(Перекази Злодіїв 2)
Жасмін Мас
Перша книга
Файли в коментарях. Приємного читання
#звʼязкигеркулеса #переклад
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤3
Bonds of Hercules/Зв’язки Геркулеса
🌊 🌊 🌊 🌊 🌊 🌊 🌊 🌊 🌊
10/10
переклад другої частинки можна знайти туть
Поко - буквально моя тотемна тварина, стиль життя, та голос розуму.
Взагалі цей відгук на книгу можно було описати історією одного матчу в Wild Rift, але you’re not nerdy enough to understand.
Патро та Ахіллес — це та сама максимально «драма-квін» парочка, у якої все завжди не так, як у нормальних людей, і яка просто занадто драматична для цього світу. Особливо Патро — кидався звинуваченнями на всіх довкола, усі йому були огидні, але якось забував заглянути в дзеркало. Ахіллес — мовчазна драма-квін, що щось там показує на пальцях, але занадто too deep у Патро (в усіх можливих сенсах), щоб розгледіти світ просто перед власним носом.
Август і Харон — ті, де один є голосом розуму, яким фактично керує Поко (бо хтось же мав це робити), а другий просто бавиться з Поко, і за це теж скажемо дякую. Їхня логіка, вчинки та реакції мені сподобалися значно більше, ніж поведінка Багряного Дуету. Удвох вони виглядали набагато зібранішими й врівноваженішими.
Мені дуже сподобалися романтика й напруга між Алексіс та її чоловіками. Я була просто без тями від того, наскільки сильно вони були одержимі нею. «Перчинка» ближче до фіналу вийшла дуже задовільною. Особливо сподобалося, що акцент був зроблений на емоційній стабільності та близькості, що виростає зі щирої довіри, а не просто на тому, щоб розв’язувати все через секс. Їхнє каяття дало мені справжній внутрішній спокій.
Сподобалося й те, що я отримала відповіді на всі свої запитання та теорії після першої книги — і водночас отримала нові. Дуже логічно, що фінальні пояснення мають зійтися в третій частині.
Манера письма пані Жасмін Мас — справді неперевершена: вона захоплює читача продуманою, глибокою й емоційною історією зі спеціально вибудуваними персонажами, які спершу травмовані й недосконалі, але поступово ростуть разом із сюжетними поворотами, розкриттями та романтичною лінією. Мені також дуже сподобалося, що романтика не відвертала увагу від болю Алексіс через її небажане весілля і дозволила їй прожити все у власному темпі.
А головне питання так і залишається відкритим: як вони взагалі не вбили Зевса, дали йому втекти — і куди саме він подівся?
#відгуки
10/10
переклад другої частинки можна знайти туть
Поко - буквально моя тотемна тварина, стиль життя, та голос розуму.
Взагалі цей відгук на книгу можно було описати історією одного матчу в Wild Rift, але you’re not nerdy enough to understand.
Патро та Ахіллес — це та сама максимально «драма-квін» парочка, у якої все завжди не так, як у нормальних людей, і яка просто занадто драматична для цього світу. Особливо Патро — кидався звинуваченнями на всіх довкола, усі йому були огидні, але якось забував заглянути в дзеркало. Ахіллес — мовчазна драма-квін, що щось там показує на пальцях, але занадто too deep у Патро (в усіх можливих сенсах), щоб розгледіти світ просто перед власним носом.
Август і Харон — ті, де один є голосом розуму, яким фактично керує Поко (бо хтось же мав це робити), а другий просто бавиться з Поко, і за це теж скажемо дякую. Їхня логіка, вчинки та реакції мені сподобалися значно більше, ніж поведінка Багряного Дуету. Удвох вони виглядали набагато зібранішими й врівноваженішими.
Мені дуже сподобалися романтика й напруга між Алексіс та її чоловіками. Я була просто без тями від того, наскільки сильно вони були одержимі нею. «Перчинка» ближче до фіналу вийшла дуже задовільною. Особливо сподобалося, що акцент був зроблений на емоційній стабільності та близькості, що виростає зі щирої довіри, а не просто на тому, щоб розв’язувати все через секс. Їхнє каяття дало мені справжній внутрішній спокій.
Сподобалося й те, що я отримала відповіді на всі свої запитання та теорії після першої книги — і водночас отримала нові. Дуже логічно, що фінальні пояснення мають зійтися в третій частині.
Манера письма пані Жасмін Мас — справді неперевершена: вона захоплює читача продуманою, глибокою й емоційною історією зі спеціально вибудуваними персонажами, які спершу травмовані й недосконалі, але поступово ростуть разом із сюжетними поворотами, розкриттями та романтичною лінією. Мені також дуже сподобалося, що романтика не відвертала увагу від болю Алексіс через її небажане весілля і дозволила їй прожити все у власному темпі.
#відгуки
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤10