🌙Iron Gold/Залізне золото🌙

10/10

І я знаю, що ця війна не завершиться, коли політики усміхатимуться один одному з-за столу. Вона закінчиться так, як і почалася — кров’ю.

Неймовірно. Прекрасно. Дуже важко.
Ця частина розбила мене ще більше, ніж попередні. Якщо чесно, навіть думати про те, що буде далі — страшно (хоча один спойлер я вже знаю через свою дурну цікавість). І, звісно ж, саме ця частина була морально найважчою з усіх.

«Ні», — шепоче він. «Це ще не кінець. Я кохав тебе ще до того, як зустрів. Я кохатиму тебе, доки не згасне сонце. А коли воно згасне, я кохатиму тебе в темряві. Прощавай, моя дружино.»

Через десять років після подій оригінальної трилогії соціальна та політична структура цього світу балансує на лезі ножа. Повстання, злочинні організації та загроза, що насувається у вигляді Лорда Попелу, руйнують бачення миру й процвітання, яке Дарроу колись мав для майбутнього.

Завдяки часовому розриву в історії відчувається приємна ностальгія: повертаються знайомі обличчя, а наступне покоління стає на чолі держави, намагаючись прокласти власний шлях у світі, спустошеному війною. Наслідки минулих дій пронизують сюжет і впливають на кожен його куточок, додаючи історії правдоподібності й глибини.

Багато хто, здається, не сприймає Дарроу саме в цій частині, але для мене його недоліки — це те, що робить його настільки сильним персонажем. Насправді я не можу пригадати іншого героя, який би так часто мене дратував, робив усе наперекір моїм сподіванням, а водночас знову і знову змушував мене йому співпереживати й плутати власні емоції. Дарроу — це Дарроу, незалежно від того, що думаю я чи хтось інший. І саме тому я його люблю. Навіть коли мені хочеться його задушити.

Історія Лісандра була захопливою. Не через те, що він робив чи говорив, а через обставини, в яких опинявся, і людей, яких зустрічав. На жаль, сам Лісандр мені не дуже до вподоби — в ньому є щось, що мені не імпонує. Але мені справді цікаво, куди Пірс Браун поведе його далі в наступній книзі.

Кассіус. Він відіграв ключову роль в історії Лісандра, і мені дуже хотілося б побачити, як вони жили до цього: прочитати їхні діалоги, спостерігати за тим, як Лісандр дорослішав, а Кассіус був йому братом і наставником. У цій частині Кассіус приємно здивував — ніби знову став тим самим героєм, яким був у першій книзі. І я дуже сумувала за ним.

Я — Кассіус ау Беллона, син Тіберія, син Юлії, Лицар Ранкової Зорі, і моя честь залишається зі мною.

Лірія. Вона пряма, завжди діє, коли потрібно. Їй доводиться пройти через багато, але вона зберігає чуйність до інших. Можливо, вона іноді наївна й недосвідчена, але має добре серце, сильний характер і високу мораль. І я не можу не поважати її за це. Разом із POV Дарроу її історія була однією з найемоційніших.

Останній з нових персонажів — Ефраїм — ще одне підтвердження того, що Пірс Браун любить створювати складних, суперечливих героїв, які ніколи не є повністю хорошими чи поганими. Повторюся: жереб кинуто, і я з нетерпінням чекаю, як Пірс Браун гратиме далі, коли мова піде про Ефраїма.

✨✨3️⃣✨✨✨✨✨

Друзі, маємо важливу мету — зібрати кошти на надійне авто для наших захисників. Машина потрібна вже на позавчора: для евакуації, перевезення спорядження, швидкого маневру на передовій. Без неї — ні туди, ні сюди. Це не просто транспорт — це життя та безпека наших хлопців та дівчат, які щодня ризикують життям, щоб ми могли жити в безпеці.

✨Ми запускаємо розіграш, щоб об'єднати наші зусилля й дати вам шанс отримати приємні книжкові подарунки ✨

✨ Один квиточок — 50 грн. Можна брати кілька — кожен підвищує шанс на перемогу!
✨Посилання на Банку або
номер карти 4441 1111 2602 8038

✨✨✨✨
Обов'язково вказуйте Ваш нік в телеграмі чи номер за яким з Вами можно буде зв'язатись!

Призи:
1️⃣ місце — сертифікат на купівлю книги
2️⃣ місце — сертифікат на купівлю книги
3️⃣ місце — книга "Зустрінь мене біля озера"

Розіграш триває до1️⃣6️⃣✨0️⃣7️⃣

Це шанс зробити добро — і, можливо, отримати книжечку з вішлиста ✨

А книжечка була куплена по пораді прекрасної Kwansoo, бо саме вона дала нам першу змогу прочитати її, і полюбити цю історію 😘

Підписуйтесь на Квансо і читайте книжечки разом з нею, не пошкодуєте 🥰

Якщо Селін його відшила, то мала на те вагомі причини.
Я киваю, вивертаючи шию, і повільна, холодна усмішка піднімає кутики моїх губ.
— Тоді я точно не пошкодую, що зроблю це.
За долю секунди я замахуюсь і б’ю його просто в обличчя за те, що посмів сказати про неї бодай щось зневажливе.
Він падає назад — зламаний, безпорадний.
Я б'ю його ногою по черевику.
Він щойно втратив свідомість чи⁠ …?
Серце не б'ється.
— Блядь, — бурчу я вголос, роздратування сочиться з кожного слова. Іноді я забуваю стримувати силу.

🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩
Кохати вампіра — суцільний хаос 👄
#суцільнийхаос #переклад

А прекрасна Kwansoo, готує для нас усіх щось дуже цікавеньке🧛‍♀

Мати Селін в моїх руках і бачити її зблизька — це краще, ніж я міг собі уявити.
Мені потрібно докласти всіх зусиль, щоб не шкребти іклами по її шиї й не піддатися своїм вампірським поривам. Кожна клітина мого тіла кричить, аби я відвоював те, що належить мені, на очах у кожного ідіота в цьому клубі.
Її пальці ніжно стискають мою шию й перебирають волосся. Я заплющую очі, сподіваючись, що це не сон, і зосереджуюсь на її тілі, притиснутому до мого. Щоразу, коли вона треться об мій член, я все ближче до того, щоб сказати: «До біса» — і відтягнути її геть.
Терпіння.
Я провів достатньо століть на цій планеті, щоб навчитися мистецтву терпіння, але з Селін Бреннан усе інакше. Хтивість, інтрига й одержимість керують моїм мозком.
І ще дещо. Щось суто первісне й вампірське.
Прибираючи руку з її талії, я тягнуся вгору і хапаю пасмо волосся, щоби наблизити її обличчя до мого. Її шампунь підсилює аромат ожини, а темні локони — м’які на дотик, як я і передбачав. Спостерігаючи за нею здалеку, мені доводилося робити обґрунтовані припущення. Тепер я мовчки ставлю галочки навпроти кожного пункту у своєму уявному чек-листі.
П'янкий аромат? Є.
Розкішні очі лані? Є.
Тіло, ідеально зліплене для мене? Є.

Я стискаю зубами її вухо, дозволяючи собі скуштувати заборонений плід. Її тихі стогони зводять мене з розуму, коли ми продовжуємо тертися одне об одного. Я практично трахаю її, як пес, і дозволив би їй будь-коли взяти мене на повідок.
Цікаво, чи їй подобається бондаж? Ідея зв'язати її — або дозволити їй зробити те саме зі мною — інтригує.
Незалежно від того, любить вона це чи ні, мені подобається те, що їй подобається. Я дам їй усе, чого вона забажає.
За винятком іншого чоловіка. Я вб’ю його, перш ніж дозволю доторкнутися до неї.

Кохати вампіра — суцільний хаос 👄
#суцільнийхаос #переклад

— Селін хоче, щоб ти запросив її на побачення, — заявляє Ава.
— Що?! — ми з Зав’єром вигукуємо одночасно. Його обличчя миттєво осяює усмішка.
— Ава! — шиплю я.
— Із задоволенням, — відповідає Зав’єр, зчіплюючи пальці з моїми.

🧛‍♀️🧛‍♀️🧛‍♀️

Ідеї Для Побачень Від Зав’єра — Як Закохати В Себе Дівчину:
Боулінг — Сучий Зад Ашера Зіпсував Цю Ідею.
Караоке — Показати Їй Мої Золоті Зв’язки.
Морський Пірс, Чортове Колесо — Банально, Це Вже Було.
Пропустити Все Й Одразу Затягти Її В Ліжко — Мій Особистий Фаворит.

🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩
Кохати вампіра — суцільний хаос 👄
#суцільнийхаос #переклад

🙏Rewind it back/Відмотай назад🙏

10/10

Нарешті дійшла до того настрою, щоб написати відгук на книжечку про Ріо.
Ladies, I’m in love.

«Rewind it Back» — фінальна частина серії «Windy City». Це чудова історія про другий шанс, з додаванням тропу непорозуміння в минулому (слава богу, що вони врешті поговорили — chef’s kiss), а також з темою знайденої родини. Але ця книга — набагато більше, ніж просто спогади про минуле чи порівняння його з теперішнім. Це глибока подорож до зцілення, до спроби знову розпалити кохання, яке колись було втрачене. І ця подорож болісна, напружена, емоційно заряджена — але я насолоджувалась кожною її миттю.

Коли Халлі Харт було одинадцять, її родина переїхала в будинок по сусідству з Ріо ДеЛукасом. Вони стали друзями, закохались, а коли їй виповнилося дев’ятнадцять — розбили одне одному серця.
Шість років потому доля знову зводить їх разом: Халлі, не знаючи цього, стає його новою сусідкою та наймається для ремонту його дому. Тепер вони змушені працювати разом — і разом з цим на поверхню виринають старі образи, розчарування і біль минулого.

Халлі й Ріо ранили одне одного. На їхніх серцях залишилися шрами, вони досі несуть у собі образи й таємниці, але навіть через шість років їхні почуття не згасли. Вони не квапилися: повільно й обережно відновлювали зв’язок, почавши з дружби, яка дала простір для зцілення. Це було нелегко, напружено, боляче — але водночас дуже справжньо.
Кохання, яке вони відчували всі ці роки, нікуди не поділося. Вони були терплячими й уважними одне до одного, і водночас давали той легенький поштовх, який був необхідний, щоб пробачити — не лише одне одного, а й самих себе. І саме це дозволило знову скласти до купи їхню історію.
Їхня любов — справжня, щира, глибока, місцями дуже чуттєва — і ти буквально відчуваєш її на сторінках. Їхня хімія незаперечна — така сама сильна, як і з моменту першої зустрічі. Їхні моменти змушували мене сміятись, верещати, битися ногами, і, в найболючіші миті — плакати.
Але, Боже, як же добре вони пасують одне одному.

“Читання, — легковажно мовила Ід. — Небезпечне заняття”

➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обитель помаранчевого дерева.

Щоб бути спорідненим із драконом, недостатньо лише володіти духом води. У твоїх жилах має текти кров моря — а море не завжди чисте. Воно не є чимось цілісним. У ньому є темрява, небезпека і жорстокість. Воно здатне знищити цілі міста своєю люттю. Його глибини — незбагненні, недосяжні для сонячного світла. Бути Мідучі — означає бути не чистим, Тане. Це означає бути живим морем. Ось чому я обрав тебе: у тобі — серце дракона.

➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обитель помаранчевого дерева.

Знаєш, третє століття існування якось автоматично дає дозвіл бути трохи… не в собі. І якщо поліція справляється з бандитами так собі, то я візьмуся за справу сам. Зі смаком. І з червоним манікюром.

🧛‍♀

Кохати Вампіра - Суцільний Хаос

🎀Flawless/Бездоганний👀

4/5

Save the horse, ride the cowboy.

Правило було просте – триматися від неї подалі…

Він — ковбой із поганою славою.
Вона — дівчина із залізними принципами.
Але коли правила гри розмиті, спокуса перемагає.

Після скандалу, що міг знищити кар’єру Ретта Ітона, зірки родео, Саммер Гамільтон має просте завдання: переконатися, що він триматиметься якнайдалі від проблем. Але що робити, якщо сама Саммер — його головна спокуса?

Він — втілення дикої свободи, у ковбойському капелюсі та з неслухняним волоссям. Вона — міська дівчина в ідеально застебнутій сорочці, яка не терпить хаосу. Разом вони — вибухова суміш, і межа між «не можна» та «ще й як можна» тоншає з кожною сторінкою. Це історія про пристрасть і вразливість, про кохання, яке пробивається крізь сумніви, страхи та скандальні заголовки. Іноді достатньо одного неправильного кроку… щоб поцілити просто в серце.

Це моя перша книга Елсі Сільвер, і я не зовсім знала, чого від неї чекати. Відверто кажучи, підходила до читання без особливих очікувань — і, мабуть, саме тому приємно здивувалася. Історія виявилася доволі захопливою, і я дійсно отримала задоволення від читання.
Так, сюжет місцями передбачуваний, але мене зачепила задумка: Ретт — хлопець із непростим минулим, який втратив репутацію та підтримку спонсорів через власні помилки, а Саммер — та, хто має допомогти йому тримати себе в руках. Їхні стосунки розвивалися цікаво і динамічно.
Я ніколи раніше не читала нічого, пов’язаного з родео, тож навіть не підозрювала, що ця тема мене настільки захопить. Щодо Саммер — іноді вона здавалася дещо інфантильною, але, враховуючи її непросте минуле й внутрішні травми, це цілком зрозуміло й пробачливо в деяких моментах.


💗Loving a Vampire Is Total Chaos/Кохати вампіра суцільних хаос👄

4/5

Аматорський переклад історії можна знайти на каналі Kwansoo

Селін Бреннан мала б насолоджуватися нещодавнім підвищенням до звання детектива, але замість цього їй доручили вкрай складну справу, яку ніхто не може розкрити, а попередні слідчі навіть відмовилися її вести через жахливі вбивства. До того ж, у новому клубі міста відбувається щось підозріле, і це постійно відволікає її від справи, якій вона мала б присвятити всю свою увагу.


Зав'єр Локвуд — старий. Точніше, йому триста років, і йому нудно. Його улюблене заняття — вбивати покидьків Чикаго і прибирати вулиці, бо поліція не може цього зробити. Доки він не побачив Селін. Невдовзі він розуміє, що його одержимість нею набагато спокусливіша за вбивства. Адже жоден вампір не може встояти перед спокусою своєї пари.


Коли їхні шляхи перетинаються завдяки неймовірній здатності Зав'єра бути там, де Селін, вони обоє розуміють, що в місті, яке вони обоє люблять, відбувається щось набагато більш підступне. Вони мусять об'єднати зусилля, щоб розкрити таємницю, але що станеться, коли Селін зрозуміє, що чоловік, у якого вона закохалася, не тільки не людина, а й той самий злочинець, якого вона має спіймати?

Ця книга без перебільшення — одна з моїх улюблених цьогоріч. У ній було абсолютно все, чого я очікую від вдалої романтичної комедії з вампірським присмаком. Передусім — вона неймовірно смішна. Деякі жарти Зава доводили мене до сліз від сміху. Він абсолютно шалений — у найкращому, найхаризматичнішому сенсі цього слова. Завієр — це, без перебільшення, ходяче дике цуценя. І, мабуть, це найточніше його визначення. У ньому поєднувались і червоні, і зелені прапорці — усе водночас. Могла б говорити про його чарівне божевілля ще довго, але скажу просто: я закохана. Його реакція на знайомство з Селін — це окрема насолода.
Селін — ідеальна героїня для мене: саркастична, обачна й небезпечно компетентна. Вона опиняється в центрі справи про серійного вбивцю, яка водночас і лякає, і викликає дике зацікавлення (усміхнене обличчя з іклами? ну це ж реально стрьомно). Її внутрішня боротьба — бажання то врізати Заву, то з шаленою пристрастю поцілувати — це цілий окремий вид насолоди для читача.

🧿Misery/Мізері🧿
3/5 (формат аудиокниги)

«Мене звати Енні Вілкс. І я...»
«Я знаю, — сказав він. — Ти моя найбільша шанувальниця».
«Так, — відповіла вона з посмішкою. — Саме так і є».

«Мізері» — це моторошна, напружена історія, в якій з жахливою реалістичністю поєднуються тортури, кров, божевілля й безвихідь. Попри те, що в центрі подій — лише двоє персонажів, розповідь не втрачає динаміки й тримає в напрузі від початку до кінця. Сюжет простий, але надзвичайно ефективний, а персонажі — детально прописані й психологічно глибокі.
Пол Шелдон — відомий письменник, який щойно завершив свою популярну серію романтично-пригодницьких романів, убивши головну героїню — Мізері Чейстін. Після закінчення нового твору він потрапляє в автокатастрофу й отямлюється з тяжкими травмами в домі жінки, яка називає себе його найбільшою прихильницею — Енні Вілкс.
Та, на жаль, Енні виявляється далеко не просто ексцентричною фанаткою. Дізнавшись, що Пол убив її улюблену героїню, вона змушує його написати нову книгу — з поверненням Мізері до життя. Ізольований, полонений у її домі, майже безпомічний, Пол змушений переживати як фізичне, так і психологічне насильство. Енні ж при цьому щиро переконана, що робить усе "для його ж блага"


🫳Under the Dome/Під Куполом🫳

3/5 (формат аудио книги)

Це не той Стівен Кінг, до якого я звикла. Так, тут присутній надприродний моторошний елемент, і є пояснення, яке, щиро кажучи, мене розчарувало. Можливо, справа в самій книзі, можливо — в аудіоверсії або в голосі оповідача. Але наразі «Під Куполом» займає почесне місце на моїй полиці розчарувань.
Сюжет роману, як і натякає назва, простий: одного дня містечко Честерс-Мілл раптово опиняється повністю відрізаним від зовнішнього світу таємничим куполом, що ідеально повторює межі міста. У наступні дні люди чекають і хвилюються, поки уряд США намагається звільнити їх. Та з часом надія згасає, здоровий глузд поступається місцем паніці, і мешканці поступово втрачають людяність, занурюючись у масову істерію.

Таємничий купол — далеко не головний антагоніст цієї історії. Справжнє зло тут — це Біг Джим Ренні, член міської ради, який давно чекав саме на такий «хаос», щоб взяти владу у свої руки. Біг Джим — уособлення найогиднішого типу псевдохристиянина: він щиро вірить, що для того, аби бути "обраним Богом", достатньо цитувати Біблію й уникати лайки. Все, що він робить, — нібито за Божою волею, а кожен, хто стає йому на заваді, автоматично стає «ворогом віри». Це яскравий приклад того, як можна мати релігію без справжньої віри. Біг Джим адаптував своє «божественне бачення» виключно під себе — його віра насправді є не вірою в Бога, а вірою у власну вищість, у свою "обраність", яка, на його думку, ставить його над усіма іншими.
Схоже, мій відгук може стати майже таким же довгим, як сама книга, тож спробую підсумувати коротко.
Слабкі сторони: деякі фрази й діалоги виглядали незграбно і виводили з ритму оповіді; надмірна деталізація іноді лише розтягувала сюжет; а розв’язка — зокрема причина появи купола — здалася занадто передбачуваною й банальною.
Сильні сторони: Кінг блискуче впорався з великою кількістю персонажів — усі вони відчуваються живими й реалістичними; він дуже точно передає атмосферу страху та безглуздого стадного мислення, яке охоплює людей у кризових ситуаціях. А ще — ближче до фіналу є сцена справжнього апокаліпсису, яка стала однією з найсильніших і наймоторошніших, що я коли-небудь читала.

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ ⭐️

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
🔸
⭐️⭐️⭐️⭐️ ⭐️⭐️⭐️⭐️
🔸
✨⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ ⭐️⭐️⭐️⭐️✨

🔸 Анотація
🔸 Естетика
🔸 Тропи та тригери
🔸 Оригінальна назва — Dawn with the wolf knight. Elise Kova
🔸 Goodreads

Приємного читання
#переклад #магічнийшлюб