Нагло крадемо в Каті рубрику, адже я забуваю, що могла писати відгуки на книжки.

І в нас — прочитане за тиждень.

Імперія штормів
💔💔💔💔💔

Я майже завершила перечитування всього «Трону». Але Імперія штормів — одна з моїх улюблених частин. Мені дуже подобається, як поступово розкриваються персонажі, особливо Лоркан і Еліда (trust me, I was a giggling mess).
І, звісно, не можна не згадати розчарування в Ейдіоні — було б непогано, якби пан генерал хоча б іноді вмикав голову (але ні, цього не буде).

Twisted Кохання
💙💙💙

Крістіан Грей в обличчі Алекса Волкова у мексиканському серіалі — і жодному з них не дали борщу з салом.
Чи сподобалося мені? Так, це була хороша перерва від «Трону».
Книга — до банальності клішована, але це не робить її поганою. Так, багато моментів були АЖ настільки передбачуваними... Але погодьтеся: іноді просто хочеться почитати щось легке й знайоме, щоб відпочити.

Змійка та Крила ночі
⬛⬛⬛⬛⬛

На диво, мені сподобалося. Так, це кліше (але, будьмо чесні, зараз усі книжки — це кліше).
Я б не сказала, що це щось на кшталт «Голодних ігор» — наявність випробувань не робить книгу схожою на них.
Головна героїня — не дурна, справді цікава.
Приблизно на середині книги я вже майже здогадалася, ким був Райн.
Але найбільше мені сподобався сюжет, а не романтична лінія. Я була настільки захоплена світом і стилем написання!
Особливо вразили відсилки до минулого. Я б із задоволенням прочитала більше про історію Орайї та Вінсента. Ці невеличкі фрагменти минулого були чудовими — вони нагадували мені моменти з When the Moon Hatched.

🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩
Прочитане за тиждень
🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩

Bride/Наречена
✨✨✨✨
Як для дебютного фентезі від Алі Гейзелвуд — вийшло доволі непогано. Все, чого я очікувала від цієї книги, я отримала. Я читаю Хейзелвуд заради атмосферності й шалено чарівних персонажів — і ця книга цілком відповідає цьому. Я залишилася задоволена настільки, що, можливо, це тепер моя улюблена робота Алі. Ніколи б не подумала, що історія про шлюб за домовленістю між альфа-перевертнем і вампіркою зможе мене так зачепити, але ось — зачепила.
Чи можна назвати Алі Гейзелвуд найвидатнішою письменницею з вишуканим стилем? Не зовсім. Чи має вона схильність створювати дуже схожих чоловічих персонажів, змінюючи лише їхні зачіски та професії? Так. Але чи це мене бентежить? Аж ніяк. Її книги дозволяють повністю зануритися у вигаданий світ, і саме за це я їх так люблю, попри всі їхні недоліки.
Персонажі в цій історії справді кумедні й живі. Мізері та Лов чудово доповнюють одне одного. Мізері, всупереч своєму імені, насправді досить життєрадісна, дотепна і мила вампірка — з нею легко й приємно. Лов же — стриманий, замкнутий, але явно не байдужий. Він не типовий «поганий хлопець», а набагато глибший персонаж. Їхні діалоги, сарказм і гумор Мізері — справжнє задоволення.

🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩

Quicksilver/Ртуть
🦋🦋🦋🦋🦋
Ще не дочитала — поки в процесі. Рухаюсь повільно, але впевнено. Світ дуже складний і багатогранний, що тільки підсилює інтерес до читання. Перші три розділи давалися непросто — доводилося зосереджено вникати в деталі та намагатися зрозуміти, що відбувається і як усе влаштован