бути росіянином-тепер вирок
їх цькують і ненавидять в усьому світі
їх виганяють з міжнародних університетів
їм не здають квартири
навіть сумки не продають
їм готові надрати пику просто за те,що вони мають той огидний червоний паспорт

і це найменше, на що вони заслуговують

а ще я мрію забути російську мову
щоб для мене це було щось типу китайської

не губимо віру
УСЕ БУДЕ УКРАЇНА🇺🇦
і це не обговорюється

я завжди була самостійною та сепарувалася від батьків років у 14,гадаю

за період карантину навчилася не залежати від спілкування з друзями та полюбила бувати наодинці з собою

та настала війна. і я зрозуміла,що найцінніше-близькі люди поряд

сьогодні вперше за ці два (чи скільки там вже?) місяці я залишилася сама

чи хотіла я цього? так
чи комфортно мені? ні

відчуваю шалену тривогу
не можу заснути
хвилююся
в голову лізуть думки,які призводять до ще більшої тривоги

від сьогодні можу говорити точно:мені потрібні люди поряд
коли мама з братом біля мене, як би я на них не сердилася,все ж почуваю себе комфортніше

самотність зараз з‘їдає та нагнітає

з хорошого:
через безсонню я змонтувала нове відео на ютюб🪄
влог)

на днях вийде

сьогодні знову дуже криє🫠💔
лікуюся шоколадом та фільмом
“Just go with it”

10/10✨