Добре, книжки.
Власне те, заради чого я цей канал і заводила.
#книга #рекомендую #наукпоп
Ученые скрывают? Мифы XXI века
Олександр Соколов
Якщо ви любите читати про міські міфи, смішні теорії і не вдалі ідеї, що розповсюдилися у суспільстві, то вам сюди.
Доволі кумедна і легка книжка. Особливо сподобається тим, хто не перечитав і не передивився усі можливі пабліки і науково-просвітницькі блоги. Усі інші знайдуть багато знайомого, але теж цікавого.
Власне те, заради чого я цей канал і заводила.
#книга #рекомендую #наукпоп
Ученые скрывают? Мифы XXI века
Олександр Соколов
Якщо ви любите читати про міські міфи, смішні теорії і не вдалі ідеї, що розповсюдилися у суспільстві, то вам сюди.
Доволі кумедна і легка книжка. Особливо сподобається тим, хто не перечитав і не передивився усі можливі пабліки і науково-просвітницькі блоги. Усі інші знайдуть багато знайомого, але теж цікавого.
#книга #рекомендую #нонфікшен #наукпоп
Еволюція інтимності: Від Едему до Мережі
Микола Махній
Уф... Що я можу сказати? Це монументальна цеглина. На мій смак доволі цікава (за виключенням частини про комуністів і постмодерністів, ледь продралась, жах просто).
Це оглядовий матеріал на уявлення людства про секс, сексуальність і лібідо від давніх часів до сьогодення. Тобто буквально те, що написано в назві, разом з ілюстраціями відомих і не дуже картин, що відносяться до теми.
Книга не вчить як займатися сексом, зате розказує що люди думали (і думають) про те, як правильно займатися сексом і будувати стосунки.
З суттєвих мінусів, як на мене, забагато посилань на русню. Ні, я розумію, що сучасна українська сексологія базується на радянських дослідженнях і упередженнях (про те, що людина не індивід, а маленький гвинтик), але в 2017 році чувак книгу писав. Можна ж було якось хоча б західних художників повставляти? Ну то таке, розумію що тяглість наративу і оце все.
Резюмуючи: якщо ви хочете угрохати пару тижнів на ознайомлення з античною і середньовічною філософією, дізнатися, що Фройд писав не тільки про члени, а Клайн придумав кращу за Кінсі таблицю визначення орієнтації, то вам сюди.
Еволюція інтимності: Від Едему до Мережі
Микола Махній
Уф... Що я можу сказати? Це монументальна цеглина. На мій смак доволі цікава (за виключенням частини про комуністів і постмодерністів, ледь продралась, жах просто).
Це оглядовий матеріал на уявлення людства про секс, сексуальність і лібідо від давніх часів до сьогодення. Тобто буквально те, що написано в назві, разом з ілюстраціями відомих і не дуже картин, що відносяться до теми.
Книга не вчить як займатися сексом, зате розказує що люди думали (і думають) про те, як правильно займатися сексом і будувати стосунки.
З суттєвих мінусів, як на мене, забагато посилань на русню. Ні, я розумію, що сучасна українська сексологія базується на радянських дослідженнях і упередженнях (про те, що людина не індивід, а маленький гвинтик), але в 2017 році чувак книгу писав. Можна ж було якось хоча б західних художників повставляти? Ну то таке, розумію що тяглість наративу і оце все.
Резюмуючи: якщо ви хочете угрохати пару тижнів на ознайомлення з античною і середньовічною філософією, дізнатися, що Фройд писав не тільки про члени, а Клайн придумав кращу за Кінсі таблицю визначення орієнтації, то вам сюди.
#рекомендую #книга #нонфікшен #наукпоп
Бог, що віджив своє
Річард Докінз
Давайте чесно. Я не дуже об'єктивна, бо обожнюю Докінза ще з часів прочитання "Егоїстичного гену" практично десять років тому, тому моя думка трохи заангажована.
Назва в принципі говорить сама за себе. Це науково-популярна книга про богів, віру й еволюцію. І про те, що з цим робити.
"Бог, що віджив своє" трохи менше "наук" і трохи більше "поп", ніж можна було б очікувати від автора. Дорм, навіть, назвав її антирелігійною агіткою і я, в певній мірі, з ним згодна.
Але я так сміялася над другою частиною. Особливо над історією про пюрованого гепарда!
Сама по собі книжка - непоганий посібник для релігійних дискусій. Завдяки ній можна гарно сформулювати і не губитися в аргументах. Вона підказує деякі не зовсім очевидні деталі, які не спадають просто так на думку.
Як посібник для початківців, я б її все ж таки не мала - "Ілюзія бога" суттєво краща в цьому плані. А от саме як посібник для суперечок - на мій смак ідеально.
Щиро рекомедую.
Бог, що віджив своє
Річард Докінз
Давайте чесно. Я не дуже об'єктивна, бо обожнюю Докінза ще з часів прочитання "Егоїстичного гену" практично десять років тому, тому моя думка трохи заангажована.
Назва в принципі говорить сама за себе. Це науково-популярна книга про богів, віру й еволюцію. І про те, що з цим робити.
"Бог, що віджив своє" трохи менше "наук" і трохи більше "поп", ніж можна було б очікувати від автора. Дорм, навіть, назвав її антирелігійною агіткою і я, в певній мірі, з ним згодна.
Сама по собі книжка - непоганий посібник для релігійних дискусій. Завдяки ній можна гарно сформулювати і не губитися в аргументах. Вона підказує деякі не зовсім очевидні деталі, які не спадають просто так на думку.
Як посібник для початківців, я б її все ж таки не мала - "Ілюзія бога" суттєво краща в цьому плані. А от саме як посібник для суперечок - на мій смак ідеально.
Щиро рекомедую.