Питання житла для ВПО – це не про комфорт, а про виживання громад

У межах засідання Луганського регіонального офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України було заслухано доповідь першого заступника начальника Сіверськодонецької МВА Євгенії Бойко, присвячену проблематиці забезпечення житлових прав внутрішньо переміщених осіб.

За її словами, на підконтрольній українській владі території зареєстровано понад 42 тисячі сіверськодончан.

Незважаючи на складні обставини, Сіверськодонецькій громаді вдалося релокувати три медичні заклади, забезпечити функціонування закладів освіти, зберегти кадровий потенціал. Водночас питання забезпечення житлом працівників переміщених закладів залишається невирішеним.

Більшість працівників освіти та медицини громади стикаються з труднощами оренди житла, що у разі відсутності ефективних механізмів може стати пожиттєвою проблемою.

Однією з ключових перешкод є відсутність доступу до земельних ділянок у приймаючих громадах для будівництва житла.

Пані Євгенія Бойко звернула увагу на необхідність перегляду умов програми «єОселя» та включення до переліку осіб, які мають право на компенсацію процентної ставки за іпотекою, категорію ВПО.

Також Сіверськодонецька МВА працює над підготовкою програми часткової компенсації першого внеску за цією програмою для мешканців громади.

Окремо Євгенія Бойко наголосила на відсутності взаємодії громад Луганщини з іншими громадами в межах проєкту «Пліч-о-пліч. Згуртовані громади». Станом на сьогодні, жодна громада Луганської області не залучена до реалізації проєкту, що позбавляє релоковані заклади підтримки в нових умовах.

Було представлено пропозиції щодо впровадження експериментального проєкту, який передбачатиме: залучення громад з тимчасово окупованих територій до участі в проєкті «Пліч-о-пліч»; передачу земельних ділянок у користування для будівництва соціального житла; надання державної субвенції приймаючим громадам у разі такої передачі та гарантії передачі земель державної форми власності для потреб ВПО.

Також порушено тему відсутності механізмів компенсації для громадян, які понад 10 років втратили доступ до житла внаслідок окупації. Запропоновано визнати таке житло безповоротно втраченим та передбачити механізм отримання житлових сертифікатів за умови передачі державі права на регресні вимоги до країни-агресора.

Ми не маємо права залишити без відповіді ці системні проблеми. Війна триває, але це не скасовує зобов’язань держави щодо забезпечення гідних умов життя для наших громадян. Луганщина сьогодні – це не лише територія на карті, це люди, які працюють, навчають, лікують, і щодня доводять свою стійкість. Для них житло – це не пільга, а елемент базової безпеки. Держава має створити умови, за яких громади зможуть відновлюватись уже зараз – через конкретні механізми, фінансові інструменти і політичну волю. І ми наполягаємо на цьому.

За ніч росіяни випустили 4 балістичні ракети та 142 дрони, половина із них – «шахеди». Ще десятки безпілотників у нашому небі.

Двічі під ударами був Київ. Спершу балістика, на ранок – дрони. Зараз усі служби на місцях, допомагають людям. Станом на цей час відомо про 7 поранених, серед них 4 дітей. На жаль, є загиблі – жінка та її син. Мої співчуття рідним та близьким.

З вечора було багато ударів по Запоріжжю, Донеччині, Житомирщині, Херсонщині, Дніпровщині. Всюди спрацювали рятувальники. Після удару російською балістикою по Великій Чернеччині на Сумщині росіяни почали застосовувати ще й авіабомби, обстрілювали цю місцевість. Саме тоді, коли тривали рятувальні роботи.

Тільки відчутне посилення тиску на Росію та зміцнення санкцій можуть дати дорогу дипломатії. Будь-які заходи, що позбавлять агресора ресурсів для ведення війни, мають бути застосовані заради тривалого миру. Дякую партнерам, які розуміють це та допомагають. Дякую кожному, хто допомагає Україні з ППО. Росія повинна відповідати за те, що робить.