Скрижаль: Історичний HUB
8.21K subscribers
6.38K photos
661 videos
7 files
3.33K links
Твій 🇺🇦 просвітницький HUB:

🌻 Історія України
🌻 Факти, які вщент розбивають пропаганду московитів
🌻 Архіви, фото, авторські відео, міфологія
🌻 По всім питанням: @Schastya_Nastya
🌻 Донат на канал

5375411207947347

https://send.monobank.ua/jar/97cTdJStwi
Download Telegram
🌻 105 років тому, в ніч на 16 квітня 1920 року, в рамках Першого Зимового походу частини Армії УНР здобули блискавичну перемогу над більшовиками в бою на залізничній станції міста Вознесенськ, що на Миколаївщині.

На цій станції знаходився склад із великою кількістю зброї і боєприпасів до неї, які були вкрай необхідні українським військовим. Цей склад охороняв добре озброєний більшовицький гарнізон чисельністю ≈ 1000 осіб.

🌚 За день перед атакою, українці провели ретельну розвідку. Врешті, перед світанком, підійшовши максимально близько до станції, розпочали вогонь з похідних гармат полковника Олекси Алмазіва.

А вже з флангів стрімко наступала українська кіннота, рубаючи ворогів шаблями. Піхота ж, яка майже не мала набоїв і, подекуди, немала навіть гвинтівок, плескала в долоні, імітуючи постріли. Саме через це бій назвали «Битвою під оплески».

😏 Перегравши противника, українські війська здобули багато трофеїв: сотні гвинтівок, гармати, кулемети і величезна кількість боєприпасів.

За підсумками нічного бою під Вознесенськом червоні втратили приблизно 250 чоловік вбитими і 400 пораненими. Наші предки в цьому бою втратили двох синів України.

📌 На малюнку художника і сотника Армії УНР Леоніда Перфецького українська кіннота рубає шаблями більшовиків під час бою на станції Вознесенськ.

🌾Підписатися 🌾
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🌻 Тримайте підбірку світлин з Миколаївщини, м. Вознесенськ

Стара назва міста — Соколи (з XIV ст і до 1795).

На першому фото бачимо дівчат у національному строї

📸 1924 рік

Друга світлина — хлопці з Вознесенську. Фотограф Ельман.

Третя — українська родина з Вознесенську.

🌾Підписатися 🌾
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🌻 Командування Кримської групи та Українських Січових Стрільців у Олександрівську (нині Запоріжжя)

17 квітня 1918 рік

У центрі – Вільгельм Габсбург (у чорному) та Петро Болбочан (із стеком).

🌾Підписатися🌾
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🌻 18 квітня 1942 року 16 американських армійських бомбардувальників B-25B Mitchell, під командуванням підполковника Джеймса Дулітла, злетіли з авіаносця «Хорнет» (англ. USS Hornet) і вперше завдали бомбового удару по Токіо. Вперше в світі бомбардувальники наземного базування піднялись у повітря із короткої палуби авіаносця.

В оперативне з'єднання кораблів, що забезпечувало перший з початку війни авіаналіт на територію Японії, входив також авіаносець «Ентерпрайз» (англ. USS Enterprise), який прикривав «Хорнет».

😎 Операція від прізвища її командувача увійшла в історію як Рейд Дулітла. Після виконання завдання літаки приземлились на аеродромах на території Китаю.

За приблизними оцінками близько 250 тисяч китайців загинули від японських бомбардувань здійснених в якості помсти Китаю за сприяння США.

💥 Через два роки після Рейду Дулітла американці побудують цілком нові важкі бомбардувальники В - 29 «Суперфортеця», дальність дії яких складатиме трохи менше двох з половиною тисяч кілометрів, і авіаудари по Японії стануть регулярними.

📌 На фото підполковник Джеймс Дулітл (на передньому плані ліворуч) і капітан авіаносця «Хорнет» Марк Мітшер (на передньому плані праворуч) біля 500-фунтової бомби, разом із льотчиками ВПС США, на польотній палубі «Хорнета», який прямує до японських берегів. А на другому фото бомбардувальники ВПС США B-25B на польотній палубі авіаносця «Хорнет» на шляху до стартової точки операції, квітень 1942 року.

🌾Підписатися 🌾
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🌻 Молодята з Києва, початок ХХ ст

🌾Підписатися 🌾
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🌻 «Великодня утреня»

1915 рік

Пимоненко Микола Корнилович

Перша картина була викрадена кацапами з Херсонського художнього музею.

Друга залишилася в Україні, адже вони зберігалися в різних містах.

🌾Підписатися 🌾
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🌻 Перше фото 1910-х років із Любешівщини (тепер Волинське Полісся) не просто дівочі розваги, а великодній (весняний) обряд — орелі або гойдалки.

🥚 Друге фото:
Великдень в селищі Ясіня на Рахівщині. Листівка 1930-х років.

🍰 Третє фото:
Великдень у селі Волосянка, Великоберезнянщина. 1940-ві роки


🌾Підписатися 🌾
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🌻Регіональні особливості писанкових орнаментів

Українці здавна любили індивідуальність та унікальність. Це легко відслідковується на елементах одягу, вишиванках та писанках.

🌾Київщині характерні орнаменти великого розміру, тут однаково часто присутні: геометрія, солярні ("ружі", сварга) та рослинні мотиви.

Насичене темне однотонне тло так само популярне, як і поєднання зеленого і червоного.

Черкаси в цьому питанні наближені до Київщини за орнаментами, ми бачимо солярні знаки і рослинні орнаменти.

В давнину переважно були однотонними, потім змінилися.

🧣Писанки Західного Поділля легко впізнати за лаконічним "пустим" орнаментом, а також вкрапленнями контрастних кольорів у тлі.

Тут переважають "божественні" символи. Також, у регіоні писали "кастомні" візерунки, залежно від професії людини, якій призначалася писанка.

🌾Східне Полісся насичене геометрією з домінуючими природніми мотивами. Втім, притаманні йому і "божественні" символи, наприклад надзвичайно характеристична берегиня.

Традиційна кольорова гамма: червоний, жовтий, чорний.

Стосовно Житомирщини: Північ Житомирщини - це Полісся, південь і захід - Поділля.

🧣Слобожанщина і Запоріжжя виділяються крупними орнаментами на стриманому тлі.

Солярні мотиви переважно несиметричні та більш різноманітні за кольорами.

На писанках практично відчутні дрібні елементи, притаманні регіонам з багатшою флорою.

🌾Одещину і Причорномор'я можна впізнати за тенденцією "зонувати" простір, а ще за рідкісним поєднанням білого та зеленого.

Рослинні, солярні та "божественні" мотиви вирізняються деталізацією всередині елементів, а ще - класичною симетрією та композицією.

Приазов‘ю і Миколаївщині притаманні ті ж мотиви. Тут були поширені дряпанки, де яйце спершу фарбували, а потім вишкрябували голкою орнамент.

🧣На Херсонщині писанки "кричать" про родючість землі.

Багато геометрії, тож візерунки переважно симетричні, але також наявні рослинні та тваринні мотиви у стриманих кольорах. Такі ж писанки притаманні Кубані. 👀

🌾Підписатися 🌾
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🌻Регіональні особливості писанковтх орнаментів

Частина 2

Українці здавна любили індивідуальність та унікальність, це легко відслідковується у елементах одягу, вишивці та на писанках.

Більше того, мотиви на рушниках і писанках одного регіону перекликаються і взаємодоповнюються.

Продовжуємо:

🌾Вороніжчина та Курщина.

Візерунки тяжіють до зображення природних явищ, поширені символи дощу. Також, багато символів родючих земель: "розорані" сорокаклинки і рослинні мотиви.

🌻 Донеччина/Луганщина
- традиційно панував крупний рослинний орнамент, переважали червоні кольори. Щоб побачити більше писанок, можна дивитися на Курщину і Вороніжчину, бо вони там не просто так взялися.👀

🌾Чернігівщина квітла і пашніла, про що свідчать великі квіткові орнаменти. Практично відсутня деталізація, проте наявні горизонтальні чи вертикальні "пояски", що ділять писанку на дві симетричні сторони з ідентичними візерунками.

🌻На Полтавщині любили впадати в крайнощі: червоне то любов, а чорне то журба. Тут вам і пташині мотиви, що були тісно пов'язані з потойбіччям, і древній меандр, і нетипова симетрія геометричний мотивів, яка кольоровою гаммою і деталями передавала насичену красу регіону.

🌾Писанки Дніпропетровщини поєднують рослинні рослинні мотиви з геометрією, але також притаманні орнаменти, які називають "півонями", такі візерунки у регіоні писали на початку 20 сторіччя.

🌻На Волині притримувалися класичного поєднання червоного, жовтого і чорног кольорів. Тут переважають геометричні та солярні мотиви, також на багатьох писанках регіону знаходиться прадавній меандр та його елементи, а також традиційні символи дощу.

🌾Бойківщина - один з "нетипових" регіонів, часто прослідковуються "пояски" і солярні елементи. Переважно, писанки тут дарувалися з побажаннями довголіття, щастя і "нерозривності никти життя", що знайшло відображення у орнаментах.

🌻Центральна Галичина мала дві крайнощі: або абсолютно симетричний геометричний орнамент на однотонному тлі, або дещо хаотичні рослинні та тваринні (пташині) мотиви.

Тут писанки, крім глибоко закладених сенсів, могли нести суто декоративну роль.

🌾Південна і північна Буковина добре ілюструють контраст у традиціях між близькими регіонами. Південна має більш класичні кольори і вільну форму, тоді як на Північний ми бачимо переважно геометрію, доповнену "захисними" мотивами, а також нетипове коричневе тло.

🌻Східне Поділля відводило нечисту силу, як могло, тому тут ми бачимо багато "лабіринтоподібних" оранментів. Кольорова гамма класична (червоний, чорний, жовтий), а деталізація переважно геометрична.

🌾Унікальна Лемківщина! У них навіть писачок відрізняється від класичного, що легко можна помітити з першого погляду на орнаменти. Нехарактерні іншим районам симетричні візерунки з рослинною тематикою, а також ті, що відображають природні явища (наприклад дощ).

🌻Гуцульщина і Бойківщина - орнаменти підвищеної складності: деталізовані, багаті на геометричні складові. Вони надзвичайно інформативні та дозволяють прочитати цілі сюжети. Наповнені тваринними, рослинними і релігійними мотивами.

🌾Закарпаття ввібрало у себе усього по трошку. Тут прослідковується мікс технік, кольорів і мотивів.

🌻Прикарпаття характерне релігійними мотивами. Бачили хрести та церкви? Тут навіть додати нічого!

🌾Писанки також знаходили на місцях поховання скіфів у східному Криму, але в цілому для півостров писанкаство не притаманне.

Фото у коментарях 🥰

🌾Підписатися🌾
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM