🌻 5 квітня 1710 року була прийнята Конституція Пилипа Орлика

«Договори і Постанови Прав і вольностей Війська Запорізького» — договір, що був укладений 5 квітня 1710 у місті Бендери між новообраним гетьманом Пилипом Орликом, козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького, відомий також під сучасними назвами «Конституція Пилипа Орлика» та «Бендерська конституція».

Це перший в світі документ, що визначав основи державного устрою, форми правління в якій окреслювались державні кордони. У ній вже тоді йшлося про цілісність і непорушність кордонів України та відновлення братерства з Кримською державою. Цей документ уперше описав Україну як повноцінну державу — частину Заходу.

Документ містить преамбулу, 16 статей та присягу гетьмана. Конституція Пилипа Орлика була укладена у двох примірниках — українською та латинською мовами, також має дві староукраїнські редакції. Оригінал, написаний рукою Пилипа Орлика зберігається у Національному архіві Швеції у Стокгольмі.

📌 Пилип Орлик (1672-1742) — гетьман України (1710-1742), наступний після Івана Мазепи, його найближчий соратник. Серед українських гетьманів він виокремлюється тим, що був першим великим українським політиком, змушеним діяти в еміграції. Пилип Орлик був українським державником, який ніколи не забував про справжню ціну москви:

«Хоч би які великі були московські насильства, вони не дають московцям ніякого законного права на Україну»

«московське жорстоке і в цілому світі небувале право – через нього часто багато невинних гинуть»

«москва, узявши з вас присягу, як захоче, так і з вами і з Вітчизною нашою вчинить, і тоді присяга ваша й душу вашу, і Вітчизну в безодню кине, і вольности позбавить»

«Що ви принесли Вітчизні, батькам, вашій братії; родичам і всьому народові українському, віддаючись під владу і панування московське?»

«Природнім правом є визволятися від гноблення і трудитися, аби повернути те, що несправедливістю та переважною силою було забрано»

«Кожна держава складається і стверджується непорушною цілістю границь»

🌾Підписатися 🌾

🌻 Підводний ядерний вибух «Бейкер» був проведений США 25 липня 1946 року в межах операції «Crossroads» на атолі Бікіні. Це був другий вибух цієї серії — перший («Ейбл») був повітряним.

«Бейкер» підірвали на глибині 27 метрів, заряд мав потужність 23 кілотони.
Метою випробування було дослідити вплив підводного ядерного вибуху на флот з 90 кораблів-мішеней, розташованих навколо точки вибуху.

Особливість цього вибуху в тому, що він спричинив радіоактивне зараження води та кораблів, набагато інтенсивніше, ніж очікували. Саме після нього стало зрозуміло, наскільки підводний вибух може бути небезпечним не тільки через ударну хвилю, але й через довготривале забруднення.

Цей тест став першим випадком масового радіоактивного забруднення техніки під час військових випробувань.

На світлинах бачимо зафільмований ядерний вибух 💥 «Бейкер» США

Це саме цю подію намагалися скопіювати.

🌾Підписатися 🌾

🌻Ядерний туризм

Середина ХХ ст.

Люди приїжджали до пустелі в Штат Невада, щоб подивитися на випробовування ядерної зброї

🌾Підписатися🌾

🌻 Перше фото 1910-х років із Любешівщини (тепер Волинське Полісся) не просто дівочі розваги, а великодній (весняний) обряд — орелі або гойдалки.

🥚 Друге фото:
Великдень в селищі Ясіня на Рахівщині. Листівка 1930-х років.

🍰 Третє фото:
Великдень у селі Волосянка, Великоберезнянщина. 1940-ві роки

🌾Підписатися | Чат🌾

🌻 Рівно 12 років тому, 12 квітня 2014 року, озброєна група проросійських бойовиків під керівництвом Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) захопила Слов’янськ на Донеччині.

Бойовики взяли під контроль ключові адміністративні будівлі — міськраду, відділок тодішньої міліції та управління СБУ. Під час захоплення складів вони заволоділи значною кількістю зброї, яку почали роздавати своїм прихильникам. Тодішня міська голова Неля Штепа фактично підтримала їхні дії. Над містом підняли прапор московії, а сам Слов’янськ оголосили частиною так званої «днр».

У відповідь українська влада розпочала антитерористичну операцію та висунула ультиматум — скласти зброю протягом 48 годин. Бойовики відмовилися. Почалися перші бої. Під час зачистки одного з блокпостів загинули офіцери СБУ, були поранені українські військові. Ситуація стрімко загострювалася — вже наступного дня місто повністю опинилося під контролем бойовиків.

Того ж дня події перекинулися і на сусідній Краматорськ — там також захопили міський відділ міліції та почали встановлювати контроль над містом. Уже за кілька днів розгорнулися бої за військовий аеродром, який став одним із перших стратегічних об’єктів протистояння. Українська армія почала стягувати сили, тривали бої за ключові позиції.

Водночас під Слов’янськом фіксувалася присутність регулярних військових підрозділів московії, зокрема 45-ї окремої гвардійської бригади спецпризначення ПДВ, що свідчило про пряму участь кремля у війні ще на її початковому етапі.

Варто пам’ятати, що цей сучасний етап багатовікової війни московії проти України почався не 12 квітня 2014 року.

Один з перших актів агресії стався ще у жовтні 2003 року, коли росія почала будувати дамбу з боку Краснодарського краю в бік острова Тузла. Це виглядало як спроба змінити лінію державного кордону і фактично «дістатися» до острова, який належав Україні.

Захоплення Криму: 27 лютого 2014 року російські окупанти без розпізнавальних знаків захопили будівлі парламенту та уряду півострова. У наступні тижні вони встановили контроль над стратегічними об’єктами, а 16 березня провели незаконний «референдум». Уже 18 березня 2014 року московія оголосила про анексію Криму.

Загальна окупація Донбасу також почалася раніше за захоплення Слов’янська. У березні 2014 року російські гібридні сили почали захоплювати в Донецьку органи влади. Весною 2014-го в Донецьку пройшла низка масштабних мітингів «За єдину Україну». На одному з них, 13 березня, було вбито активіста Дмитра Чернявського. Він загинув під час сутички після закінчення акції від ножових поранень. Очевидці та учасники тих подій кажуть: «Чернявський став першою жертвою цієї російсько-української війни безпосередньо на Донеччині». А вже 6 квітня 2014 року проросійські сили захопили будівлю Донецької ОДА.

Луганщина на початку квітня також зазнала гібридної операції під чужим прапором, а згодом і захоплення бойовиками і їхніми спільниками та російськими силами. Особисто пам’ятаю, як ще ходив потяг, але вже невідомі люди стягували «кубанських казаків», тощо. Деякі особи, що зовсім не володіли нашою мовою і мали характерний московський акцент, були вдягнені в українську форму з шевроном «СХІД».

Саме ці події стали початком відкритої агресії проти України, яка згодом переросла у повномасштабну війну.

🌾Підписатися | Чат🌾

🌻 😊 Якщо цікаво, отримала цікаву статистику по паскам і «кулічам💩».

🌾Підписатися | Чат🌾

​​🌻 Схоже, що угорці знову згадали, ким вони можуть бути. Як і тоді, сьогодні також чуємо «узкіє, додому».

💥4 листопада 1956 року радянські війська розпочали операцію «Вихор», результатом якої стало придушення угорської антикомуністичної революції.

Угорські повстанці розраховували на підтримку з боку країн НАТО, однак Захід обмежився політичною, дипломатичною та інформаційною підтримкою.

🔥Восени 1956 року в Угорщині склалась революційна ситуація. Каталізатором цього якраз стала критика правління Сталіна, яка лунала від його наступника Микити Хрущова. Вона викликала ланцюгову реакцію опозиційних виступів у країнах Центральної Європи.

22 жовтня 1956 року угорські студенти сформулювали 16 протестних вимог до влади. 23 жовтня вимоги були оприлюднені на демонстрації, яка швидко охопила центр угорської столиці. Йшлося про проведення вільних виборів, створення нового уряду і виведення радянських військ з Угорщини.

💥В ніч на 24 жовтня до Будапешту було введено близько 6 тисяч радянських військових. Угруповання мало 290 танків, 120 бронетранспортерів, 156 гармат. Радянські військові одразу приступили до "наведення ладу". У Будапешті почалась операція під кодовою назвою "Компас". 61 людина була вбита і майже 300 осіб було поранено у перший день боїв в угорській столиці.

Рано вранці 4 листопада почався штурм Будапешта радянськими військовими частинами знову. Основні бої розгорнулись у робочих передмістях угорської столиці, де місцеві ради зуміли очолити організований опір окупантам.

✍🏻Проти 50 тисяч повстанців було кинуто радянське військове угруповання загальною чисельністю 31 550 осіб, яке підтримували угорські робочі дружини (25 тисяч) і працівники органів держбезпеки (1,5 тис. осіб).

До 10 листопада збройний опір було придушено. Робочі ради і студентські групи врешті-решт звернулися до радянського командування з пропозицією про припинення вогню.

💥Після придушення антирадянського опору в Угорщині почалися масові репресії. Лідер революціонерів Надь і міністр оборони Угорщини Пал Малетер були засуджені до страти. Всього було страчено, за окремими оцінками істориків, близько 350 людей.

Близько 26 тисяч повстанців було піддано судовому переслідуванню, з них 13 тисяч було засуджено до різних термінів тюремного ув'язнення. Після поразки революції країну залишило майже 200 тисяч людей, що становило 5% від загальної чисельності населення країни. В Австрії для угорських біженців довелося створити два великі табори. Захід так і не втрутився в цю ситуацію, бо був наляканий радянськими погрозами, які лунали з різних приводів.

🌾Підписатися🌾