Вино, вирощене й викурене з бутона, а потім плода, що пройшло крізь усі необхідні процедури й стало тим, чим воно є, заслуговує на більше, ніж щоб його висмоктав якийсь п’яничка з забитою мотлохом головою. Воно заслуговує на повагу. На радість. На шляхетність.


«П'ять четвертинок апельсина»
Джоан Гарріс

Море.
Ніч.
І дельфіна голос.
Безіменна зоря тремтить.
Твоє тіло – дзвінке і голе
Заперечення темноти.

Ігор Павлюк

напередодні злив
сумніву голубого
на кучері весни
я голову
кладу

Микола Хвильовий

лиш крок ступи, поглянь —
а слід вже стерся.
у вітра на широкому плечі
моє маленьке, ношене під серцем
безлюдне місто —
плаче уночі.

Оксана Забужко

Якщо скінчились сливи — почнуться груші,
інший сезон нові принесе дива.
Якщо вікно залишити – вітер ворушить
мокре волосся, і небо кольору мушель,
і ніби приплив в дворі шелестить трава.

Катерина Бабкіна

скучай але в міру
бо небо проллється сльозами
лишається віра
довіра і віра між нами
у небі є діри
у дірах є зорі прозорі
скучай але в міру —
у міру старих акваторій

Юрій Іздрик

А човен собі вертається — останній сезонний рейс.
Ріка піднімається вгору, в серце, туди, де літо.
І я лягаю під тебе, як під типографський прес —
На мені після тебе завжди проступають літери.

Катерина Калитко

Вона спершу поклала мені на спину шафу
із сукнями і черевиками
вихідними і буднями
газетами і трамваями
до ноги шовковою стрічкою привʼязала ліжко
щоб я став схожим на вʼюченого віслюка
і на пса на привʼязі
і на нормального чоловіка нарешті

Це зробила моя дружина
Я довго не знав як боротися з тією поклажею
а потім вирішив помститися комусь
тобто і його зробити нормальним
Це я вчинив зі своїми дітьми

Василь Голобородько