Давайте об'єднаємо всі зусилля та лють до ворога🤬

https://send.monobank.ua/jar/9L6e2Ptfxu

«В кабіні «Урагану» немає місця для чужих. Там лише ті, кому довіряєш більше, ніж собі»

Коли Сергій був малим хлопцем, він мріяв про великі машини, мріяв про дорогу. Ту саму, що тікає за горизонт, де кабіна великої вантажівки стає і домом, і фортецею. Так, із мрією закінчив школу в рідному містечку на Сумщині, впевнено взяв у руки кермо і став далекобійником. Але доля готувала йому маршрут, якого не було на жодній цивільній мапі.
Сьогодні 29-річний старший солдат Сергій - водій гармати в легендарній 27-й окремій артилерійській бригаді ім. кошового отамана Петра Калнишевського. І замість звичних вантажів у нього за спиною - вогонь, що випалює ворога з української землі.

Від фури до РСЗВ: Логіка великої машини

Для Сергія війна почалася не з роздумів, а з дії. У лютому 2022-го він сам прийшов до військкомату. Досвід трирічного контракту саме в 27-й бригаді допоміг швидко повернутися в стрій. Знайомі обличчя, рідна частина і... нове старе кермо.
«Я змінив кабіну фури на РСЗВ "Ураган". Габарити, керування, вага - багато в чому вони схожі. Тому "розкачки" не було. Потрібно було одразу працювати»,- згадує боєць.
Його шлях визволення почався з рідної Сумщини. Саме тут відбувся перший бойовий виїзд. Потім була Харківщина. Кожен кілометр звільненої землі - це точність артилеристів, а також майстерність водія, який має вивезти багатотонну машину на позицію і, головне, вчасно її звідти забрати.

Війна - це моменти, коли інколи життя тримається на волосині

Той найважчий виїзд на Сумщині назавжди вкарбувався в пам'ять: ворожий обстріл був настільки щільним, що гармату Сергія майже спалили. Машина дивом уціліла, але перетворилася на нерухому мішень, яку довелося під вогнем евакуювати «тягом». Попри критичні пошкодження, техніку вдалося врятувати. Хоч тепер нею керує інший водій і сьогодні та сама бойова «ластівка» знову в строю. Письменник фантаст на кшталт Стівена Кінга, міг би написати, що вона, продовжує мститися окупантам за той запеклий бій.
Але і для Сергія бойова машина це значно більше, ніж просто метал. У водіїв-професіоналів до техніки ставлення особливе, майже сакральне.
«Як ти ставишся до неї, так і вона до тебе. У ній все має працювати, як годинник. Найменша дрібниця в бою може стати фатальною».

Спокій серед хаосу

На питання, як вдається зберігати холодну голову, коли навколо розриваються снаряди, Сергій відповідає просто: «Екіпаж - це сім'я». В кабіні «Урагану» немає місця для чужих. Там лише ті, кому довіряєш більше, ніж собі. А ми разом з лютого 2022 року і разом пережили бага чого. Ця підтримка побратимів і є тим самим секретним інгредієнтом спокою, який дозволяє впевнено тиснути на газ і вести багатотонну зброю відплати вперед.
Сьогодні Сергій продовжує свій рейс. Цього разу найважливіший у житті. До пункту призначення під назвою «Перемога».

Розвід бпла "Фурія" починає полювання на підарів