❗️Путінці Придністров’я вирішили полякати світ новою війною. Мовляв не повернете нам «пільговий» режим, коли «економіка» сепаратистського регіону майже повністю працювала «в чорну», ми вам тут почнемо нову війну. Після початку масштабної війни в Україні Молдова почала змушувати місцевих «бізнесменів» платити ті самі податки, що і решта країни, і, звісно, їм це не сподобалося.

⚡️У ескалації конфлікту безумовно зацікавлений і кремль, який напередодні так званих «виборів» хоче втюхати росіянам чергову байку про «собіратєля рускіх земель путіна». Однак, це лише до виборів.

👉Бо ніхто не зможе пояснити як саме зараз путін може «захищати» надійно віддалений від росії сепаратистський регіон. А відсутність дій росії у відповідь на «звернення депутатів» – лише підкреслить її слабкість.

Замість шантажу придністровські «депутати» ще раз нагадають світові, що там де пахне росією, - будь-коли може спалахнути нова війна. І тому будь-який проросійський анклав має бути ліквідований. І чим швидше, тим краще. 

❗️Наслідком скандалу з прослуховуванням німецьких військових, які обговорювали удари по кримському мосту німецькими крилатими ракетами стало широке обговорення у німецьких ЗМІ проблем безпеки країни, а також заходів, які в Німеччині треба вжити, аби в подальшому убезпечити себе від російських загроз.
 
⚡️І це зовсім не той ефект, на який розраховували у кремлі, коли Симоньян оприлюднювала записи розмов німецьких військових.
 
👉Хоча канцлер Шольц досі заперечує проти надання Україні німецьких ракет «Таурус», саме німецьке суспільство така перспектива вже не дуже лякає. Власне, сама оприлюднена розмова німецьких офіцерів, в якій вони детально обговорюють знищення кримського мосту – тому підтвердження.   
 
✅А ще недавно в Німеччині було страшно навіть думати про застосування німецької зброї проти росіян. Ще два роки тому в Німеччині було модно говорити, що «ніколи більше» після Другової світової війни з німецької зброї не будуть вбивати росіян. А тепер потроху стає модним говорити, що таки будуть вбивати.
 
❗️Оприлюднивши секретні розмови німецьких офіцерів російським спецслужбам вдалося зганьбити німецьких «службістів». Однак вони не змогли прорахувати, що подальший скандал з цього приводу руйнуватиме останні табу і страхи німців перед Росією. І тим самим  - наближатиме надання Україні дуже потрібних зараз далекобійних ракет.

❗️Макрон продовжує бути «яструбом» зовнішньої європейської політики і на зустрічі з лідерами французьких політичних сил в Єлисейському палаці заявляє, що «жодних меж», - жодних «червоних ліній» для підтримки України не існує.

👉 Цим самим він продовжує заочну дискусію з «голубом» європолітики - німецьким канцлером Шольцом, який постійно наголошує, що червоні лінії, які обмежують підтримку Україну мають існувати, - аби не спровокувати зіткнення Росії та НАТО.

💥Також у Німеччині наголошують, що гроші, які виділяє Берлін на допомогу Україні значно перевищують французькі внески, а, відтак, Макрон займається переважно «словесною» допомогою.

⚡️У свою чергу Макрон розширює географію своєї геополітичної підтримки. Сьогодні Макрон і президентка Молдови Санду підписали угоду про оборону, - якраз на тлі погроз Молдові з боку Росії. Ця угода, до речі, передбачає відкриття «постійної оборонної місії» у Кишиневі.

🌎Неприхована конкуренція між Парижем та Берліном та їхнє різне розуміння безпекової політики ЄС стратегічно спрацює на зміцнення європейської безпеки. Адже і Францію, і Німеччину, і їхніх розмаїтих сусідів об’єднує спільний ворог – Росія, - небезпека, яку нарешті повною мірою усвідомлюють європейські політики.

❗️Швеція стала новим членом НАТО і добила надії Путіна на те, що внутрішні сварки розвалять західну коаліцію. Ставки кремля на Угорщину та Туреччину не зіграли. Нейтралітет на півночі Європи остаточно завершився, і Росії тепер там буде дуже самотньо.

❗️Китай планує імпортувати рекордну кількість російської нафти, від якої відмовилась Індія через санкції США.

🧨Це і є «план миру» від Китаю - організовувати гучні дипломатичні візити з закликами про «мир», а тим часом - підживлювати російську армію грошима від купівлі нафти.

💥Позиція Китаю завжди була в тому, що замість постачання зброї Захід має спонукати «сторони» до перемовин. А зброя, мовляв, лише розпалює конфлікт. Про те, що сам Китай весь цей час через закупівлі російських енергоносіїв по суті спонсорує виробництво російської зброї Пекін, звісно, мовчить.

Довготривалими задачами Китаю у російсько-українській війні є:

1️⃣ максимальне руйнування західних інституцій та звʼязків через зростання міжнародної напруги.

2️⃣ збільшення залежності Росії від Китаю через ізоляцію кремлівського режиму.  

3️⃣ компенсація збитків від світової рецесії спричиненої війною за рахунок дешевих російських ресурсів.

Тому чим далі війна триватиме, тим Китай більше намагатиметься максимізувати свої вигоди.

⚡️Але є і однозначно хороша новина. Переформатування російського нафтового експорту з Індії на Китай – наочний доказ дієвості американських санкцій щодо індійських компаній. І це важливо. Бо Індія – це не лише на сьогодні найнаселеніша країна світу, а і один із лідерів глобального Півдня, модель відносин якої із Заходом може стати прикладом для інших країн, які у протистояння «осі зла» і Заходу намагаються тримати нейтралітет.

❗️Як і попереджали західні спецслужби – у москві відбувся масовий теракт. Військова машина рф, яка кинула всі гроші і кадри країни на війну з «терористами» в Україні, «чомусь» не побачила підготовку до теракту у своїй столиці, - теракту, про який всі публічно попереджали.

👉Варто нагадати, що знищення своїх же цивільних є улюбленою політтехнологією путіна – від самого першого дня його пришестя у велику політику. Вибухи у висотних будинках ще у далекому 1999 стали візиткою диктатора. Тоді це потрібно було для «виборів», зараз – вочевидь для нової мобілізації.

Страх і терор – це перевірений і єдиний спосіб народної мобілізації на москві.

❗️Абсурдна епоха.
У звʼязку із терактом частина «прогресивного людства»
шле співчуття тому, хто щодня відкрито надає наказ на знищення тисяч цивільних українців.

👉Виконання цих наказів показують усі телеканали, цьому обурюються політики, це засуджують різнобарвні громадські активісти. А потім вони закатують очі і висловлюють «співчуття» режисеру цього терору - лише тому, що в його столиці кілька недоумків розстріляли натовп людей.

Засуджувати терор безумовно треба. Але як можна його засуджувати і при цьому висловлювати співчуття головному терористу світу?

Про наслідки удару Ірану по Ізраїлю:

1️⃣ Ця війна навіть близько не буде схожою на російсько-українську війну. В ній не буде довгих ліній фронту, натомість – повітряні удари та диверсії. Але і такою ця війна відволікатиме від України, і це погано.

2️⃣ Зараз важко спрогнозувати інтенсивність і періодичність цих ударів та диверсій. Багато що залежатиме від результатів нинішньої атаки Ірану по Ізраїлю, від довготривалих спроможностей ізраїльської ППО та навіть політичної атмосфери всередині Ізраїлю. В свою чергу США докладатимуть зусиль аби цього обміну ударів не було, або було значно менше.

3️⃣ Війна змінить виборчий дискурс у США. Ізолюватися від світу тепер там буде немодно. Це підриває основи трампізму, але разом з тим змушуватиме Трампа повернутися до світу своєю «сильною стороною» - позиціонуватися сильним геополітичного мачо, спроможним активною американською політикою «навести порядок» у світі.

4️⃣ Це дає шанси отримати більшу ідеологічну підтримку допомоги України. Однак ускладнить процедурну підтримку питання, яке допомога Ізраїлю та Україні буде назавжди розведена у різні законопроекти. Разом з тим в контексті нового медійного дискурсу – «протистояння «вільного світу» і «осі зла»» - Україна отримає смисловий бонус.

5️⃣ За умови загострення війни може з’явитися особлива тема –ядерне протистояння. Ізраїль давно натякає, що має ядерну зброю, Іран – давно натякає, що може швидко її розробити. Тому погрози, демонстрації та інші міряння потугами (на крайній випадок, навіть випробування) між «майже» ядерними країнами теж можливе.

P.S. Про те чому американські літаки збивають шахеди націлені по Ізраїлю і не збиває ті, що летять по Україні напишу окремий пост.

Чому американські літаки збивають шахеди націлені по Ізраїлю і не збиває ті, що летять по Україні?

1️⃣ Звісно, ключова причина в тому, що росія – ядерна країна, на пряму конфронтацію з якою (а удари по російських безпілотниках буде саме такою конфронтацією) учасники НАТО поки не наважуються.

2️⃣ По-друге, відносини між США та Ізраїлем будувалися десятки років. В угодах про безпеку між цими країнами є конкретні зобов’язання виражені у грошах і цифрах, а не загальні слова про «сприяти …. і допомагати…» і, головне, ці угоди будуються на взаємних інтересах. За багато років у зовнішній політиці Ізраїлю не було місця для «багатовекторності» та зміни зовнішньополітичної орієнтації в залежності від результатів останніх виборів.

3️⃣ Третя причина – це ізраїльське лобі в західних демократіях та, зокрема, в США. Про це часто люблять поговорити в Україні. Але не всі хочуть зрозуміти, що політика до своїх громадян закордоном в Ізраїлі та Україні кардинально різна. Для Ізраїлю свої громадяни або цілі громади, які перебувають поза межами країни під час постійної війни є потенційними лобістами, з якими треба працювати. В Україні ж – протиставлення між тими, хто є в країні, і тими, хто поїхав стає модним, але безмістовним для оборони країни трендом.

4️⃣ Четверте – обмеження у політичних комунікаціях під час війни між США та Україною та відсутність таких обмежень між США та Ізраїлем. Просування інтересів своєї країни у США потребує постійної присутності у Вашингтоні самих різних політиків та експертів, які спілкуються з американськими конгресменами, напряму виходять на американські медіа та клуби виборців окремих членів парламенту, - аби потім вже ці їхні виборці не полінувалися зателефонувати до свого депутата і спитати чи проголосував він за потрібний твоїй країні законопроект. Така робота є нормою для багатьох досвідчених у стосунках із США країн і є недосяжним космосом для нинішньої України.

Рецепти ефективної співпраці з американським політикумом давно відомі. Треба лише мати волю не боятися їх застосовувати. І тоді літаки НАТО будуть ближчими до того аби збивати російські шахеди над Україною.

❗️Палата представників США нарешті ухвалила $61 млрд. для України. В залі така неймовірна ейфорія перемоги, ніби всі ці місяці у залі були російські десантники, які тримали членів Палати за руки і не давали їм голосувати.

⚡️Звісно, треба дякувати американським законодавцям за повернення до мудрості. Адже сьогодні у Палаті представників йшлося не лише про Україну. Голосування стало апогеєм перевірки здорового глузду усього вільного світу. Якби сьогодні стався провал, під сумнів була би поставлена вся система світової безпеки. І тоді нас неминуче би очікував глобальний переділ влади і впливів.

✅ Звісно, це лише одне голосування. Яке, до речі, ще має бути підтверджено у Сенаті. Але приклад фейеричної еволюції Палати представників, особливо, її республіканського крила, дає надію, що вільний світ зуміє відповісти на виклики осі зла.

👍Нинішнє голосування - буде і дуже важливим сигналом для Європи. Чутки про втрату євроатлантичної єдності можуть виявитися перебільшеними. А весь світ сьогодні відійшов на півкроку від прірви.

❗️Трамп обіцяє не допомагати Україні, якщо Європа не буде допомагати так само як і США. І це означає, що Трамп вимушений буде допомагати Україні хоча би тому, бо в останні місяці американської невизначеності – коли у Конгресі довго не могли проголосувати за допомогу Україні – європейська допомога за обсягом вже зрівнялася з американською.

🐘🇺🇸Але справа навіть не в позиції Європи. Республіканці себе загнали у погану ситуацію, коли республіканські виборці і добра частина самих республіканців підтримують допомогу Україні (варто лише поглянути на розкол республіканців у Конгресі), а сам Трамп дуже довго повторював, що замість зброї «принесе мир за один день».

⚙️І тому зараз Трамп намагається маневрувати – шукаючи компроміс між своєю улюбленою риторикою ізоляціонізму і між необхідністю заявляти активну позицію щодо російсько-української війни, як того хочуть частина його виборців і однопартійців.

⚡️Хоча це також означає, що насправді жодного плану щодо України у Трампа немає. І у разі його повернення у Білий дім можна буде чекати чого завгодно – від спроб поставити війну на паузу до продовження довготривалої війни. Всі ці сценарії будуть для України складними. Але важливо, що всі вони відбуватимуться за активної політичної та фінансової співучасті Вашингтону.

❗️Оголошення у розшук очільників України так званим «мвс росії» - це відповідь путіна на натяки української влади, що перемовини з рф, в принципі, можливі.

👉Це не означає, що в росії зовсім не хочуть поговорити про те, як поставити війну на паузу. Адже сама росія стратегічно втрачає – перетворюючись на технологічно другорядну країну – такого собі сировинного васала Китаю.

⚡️Але говорити про паузу у кремлі хочуть не з Україною. А оскільки у Європі виразного політичного лідерства поки не спостерігається (хоча Євросоюз потроху йде до цього) говорити про «заморозку» путін схоче хіба із США. І, вочевидь, тільки після американських виборів (чекати не так і довго).

🇺🇸Звісно, не факт, що такі перемовини будуть можливими і після американських виборів. Але спроби на якомусь рівні тоді точно будуть. І з боку москви, і, цілком можливо, з боку Вашингтону.

А до того часу - будуть лише маневри. І на війні, і в медіа, і в дипломатичних коридорах.

❗️Вибори до Європарламенту показали, що політичний ландшафт Європи ще тримається купи - попри значні зовнішні землетруси. Центристи зміцнили свої позиції, і це добре. Дві ключові партії Європарламенту - Європейська народна партія та Соціал-демократи, вочевидь, знову створять кістяк більшості, а Урсула фон дер Ляєн має шанси зберегти свою посаду.

⚡️Зростання ультраправих – це тривожний, але очікуваний результат. Однак, важливо розуміти, що поняття «праві» у європейському контексті - це дуже широке поняття. До правих груп зараховують і партію проукраїнської прем'єрки Італії Мелоні, і непроукраїнської Марін Ле Пен із Франції, і проросійську німецьку «Альтернативи», і польську «Право і справедливість» Дуди.

Всі ці групи в жодному разі не зможуть створити системну альтернативу центристам. Їхня максимальна мета – зуміти заблокувати рішення парламенту. Але знову таки – це мета не у всіх.

💥Окремі важливі країни:

- 🇫🇷Франція – поразка партії Макрона, - з усіх новин про євровибори – це найгірша новина для України. Відтепер через дочасні вибори Макрон зосередиться переважно на внутрішніх питаннях і менше займатиметься рішучими зовнішньополітичними ініціативами.

- 🇭🇺Угорщина – опозиція до Орбана стає сильнішою, монополізації влади Обрана в Угорщині не буде.

- 🇩🇪Німеччина - зростання популярності «Альтернативи», але разом з тим і зростання опозиційного ХДС, лідер якого Фрідріх Мерц, підтримує, зокрема, надання Україні німецьких крилатих ракет.

- 🇮🇹Італія – перемога партії Джорджії Мелоні. Як для вразливої до популізму Італії домінування Мелоні - це непоганий результат з точки зору українських інтересів.

- 🇵🇱Польща – перемога Туска означає активнішу зовнішню політику Варшави та посилення її співпраці з Брюсселем, і це добрий знак.

👉Загалом, в Європі всі основні рішення все одно ухвалюються на рівні національних парламентів. Європарламент – має радше символічну роль.

⚡️Однак перед Європою зараз постають значно серйозніші виклики, ніж 5 років тому. Євросоюзу потрібно реформуватися, аби гарантувати безпеку на континенті навіть за умови ізоляції США.

А тому європарламентарям буде важко - за умови посилення ультраправих партій їм буде складно сформувати єдину і централізовану безпекову політику – головний виклик, який стоятиме перед новою/старою більшістю Європарламенту.

❗️Оптимістична дата вступу України до ЄС – 2030 - через 6 років. Приблизно скільки часу забрав вступ Хорватії до Євросоюзу, яку у цьому контексті часто порівнюють з Україною.

👉Для того, щоб цей вступ таки відбувся потрібні дві фундаментальні вимоги – припинення війни, або, принаймні, стратегічна пауза у війні, – адже мало віриться у те, щоби Європа відкрила ринки та політичні права для країни у стані війни. А друге – це повернення в Україні повноцінної демократії.

⚙️Сьогоднішній старт перемовин про вступ України до ЄС – це важливий, але швидше лише політичний старт. Наступного року, коли Польща почне головувати у Раді ЄС почнуться основні практичні дії.
Зважаючи на війну та масштаби країни перемовини про вступ України до Євросоюзу буде одним із найбільших геополітичних викликів для ЄС.

🌍Але в кінці все завершиться добре. Бо Європі теж потрібна Україна. І не лише через «ринки», як часто у нас говорять. Але через міркування безпеки. Європі дуже потрібний надійний мур, який відділятиме її від здичавілої Росії. І європейці будуть готові інвестувати політичні та фінансові ресурси у цей мур - нову «берлінську стіну», який пройде там, де зупиниться російська навала.

❗️Хороша новина про дебати Байден-Трамп – це те, що зовнішня політика стала чи не головною темою під час дебатів. В останні десятиліття претенденти на посаду американського президента зосереджувалися насамперед на внутрішніх питаннях. Цього разу – світові проблеми стали ключовими. Навіть для Трампа, який досі обіцяв відгородити США від світу політичною і навіть фізичною стіною.

👉Це сигнал до того, що США за будь якого президента будуть займати активну роль у світовій політиці. Критика Трампом хаотичного виведення військ з Афганістану, яке сталося у часи Байдена теж на це натякає.

⚡️Трамп після наполегливих уточнень журналістів наголосив, що «умови» висунуті Путіним для «припинення війни» в Україні неприйнятні. Але треба розуміти також, що Трамп вкотре повторив, що буде будь-що намагатися завершити війну «дуже швидко». І хоча жодної конкретики як саме це відбуватиметься Трамп не надав, схоже, що ставка на «стратегічну паузу» у російсько-українській війні стане першим зовнішньополітичним кроком США у разі повернення Трампа до Білого дому.

🌎Ставки Трампа вищі, ніж це здається. Адже у випадку провалу цього Плану А Трампу вже не буде на кого нарікати, і тоді треба буде пропонувати радикальніший План Б. І поки невідомо чи він на нього готовий. Хоча чекати на ясність залишилося справді недовго. Восени буде остаточним зрозуміле і ім’я наступного президента США і плани цього президента на протистояння з росією.

❗️Орбан приїхав до Києва аби спробувати дати друге дихання зовнішній політиці Угорщини, яка за його каденції перетворила країну на геополітичного відщепенця. «Особлива» політика Орбана призвела до того, що його давно вважають троянським конем – чи то росії, чи то Китаю, і ініціативи угорського лідера вже давно не сприймають всерйоз. Навіть більше, Євросоюз почав шукати механізми як обходити право вето, яким постійно зловживав офіційний Будапешт, зокрема, коли йшлося про підтримку України.

⚡️Тепер, коли формально Угорщина шість місяців формально головуватиме в Європейському Союзі та організовуватиме роботу Ради ЄС Орбану треба показати, що Будапешт хоч трохи вміє робити притомні зовнішньополітичні кроки. Тим більше, що в останні місяці через американські вибори та перебіг війни в Україні з’явилися очікування щодо можливого великого геополітичного торгу. Участь у цьому торзі і хоче взяти Орбан.

👉Спроба цікава, але навряд чи матиме результат. Будь-яка країна, аби впливати на важливі рішення, повинна мати або інструменти зовнішньої політики (гроші, армія), або мати беззастережний політичний авторитет. Ні того, ні іншого у Будапешта і близько немає.

❗️Що справді подобається у британській політиці, то це те, що незалежно від зміни політичних партій геополітичні орієнтири і антиросійська позиція Лондона залишатиметься незмінною.

⚡️Майбутній прем’єр Кір Стармер не просто заявляв про незмінну підтримку України у разі своєї перемоги, а особисто знає усі наслідки злочинної путінської політики, - у якості адвоката він безпосередньо брав участь у судовому процесі у справі колишнього агента ФСБ Литвиненка на стороні звинувачення. І тепер у якості прем’єра у Стармера будуть чудові можливості працювати на зменшення російського впливу у світі.

🌍Але іронія в тому, що приголомшлива поразка британських консерваторів стала результатом саме безвідповідальної зовнішньої політики. Але не по відношенню до росії, а по відношенню до Європи. Консерваторів таки наздогнали результати Брекзиту, які призвели до зниження торгівлі, зменшення інвестицій та, зрештою, до рекордного падіння добробуту життя британців. Вперше не останні десятиріччя їхній добробут не просто не зростав, а зменшувався - це доволі рідкісне явище для країн розвиненого Заходу.

⚡️Поки що дуже рано говорити, що Британія у часи Стармера повноцінно повернеться до ЄС, але точно можна сказати, що відносини між Лондоном та Брюсселем суттєво покращаться. І це насправді дуже добре, - особливо та тлі того, що після можливого повернення Трампа Європі буде потрібна нова безпекова політика, за участі країн, які добре розуміють головні головні загрози для цивілізованого світу.

❗️Інтрига повертається у американські вибори. Демократи знову отримали шанс – шанс на повне перезавантаження своєї виборчої кампанії. Звісно, шанс на перезавантаження – не означає перелому у виборах. Але, принаймні, тепер вибори у США не виглядатимуть грою в одні ворота.

⚡️Тим часом, Трамп уже виклав всі свої карти. І ім`я кандидата у віце-президенти, який виявився ще більшим трампістом, ніж сам Трамп, і основні ідеї, і навіть емоційний бонус у вигляді раптового замаху на життя.
І тепер республіканцям потрібно буде шукати нові кроки, аби не втратити початковий імпульс та захопити голоси виборців, які ще коливаються – особливо у стратегічних штатах.

👉Ну, а Україні, звісно, треба бути готовою до будь-яких результатів та сценаріїв американських виборів. І найкращих, і найгірших. Бо зовнішня політика, яка тримається лише на одному сценарії у сучасному світі не має шансів на успіх.

❗️Нова кандидатура від демократів радикально змінює головний сюжет виборів. Боротьба між сильним Трампом і «слабким Джо» перетворюється та боротьбу між білим міліярдером і жінкою афроамериканського походження, яка має шанс вперше стати президентом.
Захищаючись від неконтрольованої міграції республіканські консерватори витягли на гора питання ідентичності. І тепер ці питання можуть зіграти з ними поганий жарт.
Перебіг виборчої кампанії може бути дуже непростим для американського суспільства.
Звісно, нова кандидатура від Демпартії навіть близько не гарантує перемоги нинішній американській партії влади. Але нерви конкурентові вона точно попсує.

Про деталі - говорили у ефірі Прямого.

https://www.youtube.com/watch?v=quosHqiU3nw

❗️Індія – країна, яка точно виграла від російсько-української війни. Купуючи дешеву російську нафту індійські компанії стали одними із ключових постачальників нафтопродуктів на європейський ринок. Однак політично Нью-Делі намагається бути миротворцем – тому і заявляє на
всіх майданчиках, що Індія «за мир» і негайне припинення усіх воєн.

⚡️Час для візиту прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до Києва вибраний вкрай вдало – візит у дні святкування Дня Незалежності – це промовистий жест на підтримку суверенітету України. І у кремлі це з великою неприємністю помічають.

👉А Україні треба знайти правильні підходи як працювати з країною, яка фінансує російську економіку, але при цьому просуває «мир». Тим
більше, що на Заході на Індію робитимуть великі ставки. Саме вона має стати альтернативою китайському лідерству серед країн Глобального півдня. А для провідних західних країн саме Китай становить ледь не
головний стратегічний безпековий виклик, тому, переконаний, розвиток
відносин з Нью-Делі стане важливим пріоритетом зовнішньої політики ключових країн Заходу, і Україні це треба враховувати.

🌍Звісно, емоції підказують щось там про мораль і цинізм. Але міжнародна політика ніколи не була про мораль чи справедливість, а лише – про національні інтереси.