❗️Коли діяча знімають не через помилки, а через ревнощі до його високого рейтингу, це завжди закінчується погано для того, хто звільняє.

Особливо в Україні, де виборці завжди співчувають тим, кого несправедливо ображає «начальство».

Класична історія початку карʼєри багатьох українських політиків - це гучне звільнення, або «переслідування». Це історія Кучми, Ющенка, і цілої плеяди «антикорупціонерів» та активістів.

Тепер це буде історія початку карʼєри ще одного українського політика. І ще одного президента, - у якого в школі по історії була «двійка».

❗️Маячня Путіна перед недожурналістом Карлсоном – це стартові позиції Путіна на перемовини з Трампом. Це нейтралітет України, визначення окупованих територій за росією і якісь там умовні закони про денацифікацію. Торг, по деяких позиціях, втім, можливий. Після цього путін, мнучись, натякає, що відчепиться від НАТО.

👉У цій маячні немає нічого нового. Але цього разу у якомусь форматі такі перемовини можуть колись відбуватися. Не лише у кремлі переконані, що після повернення Трампа у Білий дім той може спробувати укласти якусь сумнівну геополітичну угоду. Тому у кремлі вже зараз публічно через громадянина США передають у Вашингтон свої стурбованості, вимоги, комплекси та образи.

⚡️Чи повернеться Трамп у Білий дім і чи піде він на принизливий мир з росією – це ще далеко не з’ясовані питання. Але Україні вже варто розширити дипломатичні інструменти – працювати адресно з обома партіями і конкретними сенаторами, розширити контакти між українськими політиками й експертами та американським політикумом, системно виходити на американські телеканали та соціальні мережі.

💥Інакше значну частину інформації про війну в Україні американці дізнаватимуться через такі от «інтерв’ю» з чортом.

❗️Трамп погрожує, що США не захищатимуть членів НАТО, якщо ті не виконають свої зобов’язання збільшити оборонні витрати мінімум до 2% від ВВП. Це не вперше Трамп робить такі заяви. Більше того, вже після свого першого президенства він дуже пишався тим, що саме такі заяви змусили членів альянсу суттєві підвищити свої оборонні видатки.
На сьогодні лише сім країн-членів НАТО витрачають на оборону обіцяні два відсотки. Це самі США, Велика Британія, Польща, Естонія, Греція, Латвія та Литва.
Всім іншим треба буде підтягнутися.
Заяви Трампа роблять майбутнє європейської безпеки геть непрогнозованим. Але разом з тим, змушують усіх європейських партнерів НАТО суттєво збільшити військові витрати та самим дбати про власну безпеку.

Витрати країн НАТО на оборону / інфографіка Bloomberg

❗️Справжні гарантії безпеки мають містити не лише загальні запевнення у дружбі і «право» оперативно консультуватися з гарантом у разі небезпеки, а і дуже конкретні механізми спільної оборони у разі нової війни.

✅ У випадку України та Заходу – на цьому точно треба наполягати, адже йдеться про захист спільного європейського кордону від російської навали. Оскільки ЗСУ захищають не лише Україну, а і ЄС Київ має більш ніж достатньо аргументів наполягати на зобов’язанні спільно, пліч-о-пліч спільно боронити європейські кордони у разі нової війни.

👉 І найкраще такі взаємозобов’язання закріплюються створенням спільної інфраструктури та цілої системи оборони, в якій зацікавлені обидві сторони. Міжнародні угоди, взагалі, працюють лише тоді, коли це однаково вигідно обом сторонам, які їх підписали.

Цього підходу немає в жодному із варіантів "гарантій безпеки" (ні в німецькому, ні в британському, ні в французькому). Однак, це більш-менш можна зрозуміти, оскільки під час війни західним лідерам було би важко зобов’язатися воювати пліч-о-пліч з Україною прямо у розпал воєнних дій.

І тому другим дієвим механізмом гарантій мала би стати максимальна конкретика в угодах. Які конкретно мають бути спільні і, головне, ефективні дії підписантів у разі війни? Скільки зарезервовано коштів у щорічних бюджетах коштів «гарантів» на регулярну підтримку безпеки України?.. Цієї конкретики геть немає у британському варіанті. На це є трохи посилання у німецькому – стверджується, що у 2024 році Німеччина вирішила надати фінансові кошти на військову допомогу на загальну суму 7,1 мільярда євро. Однак незрозуміло, чи це разова допомога Берліну, чи вона надаватиметься щорічно (адже йдеться про довготривалі (10 років), а не річні «гарантії!»).

👉Ситуація з французькими «гарантіями» взагалі незрозуміла. Президент Зеленський каже, що там, «не про всі її деталі можна сьогодні відкрито говорити». Тому залишається сподіватися, що у закритій частині домовленостей є максимальна конкретика.

💥Прикладом такої конкретики може бути, наприклад, безпекова угода між США та Ізраїлем, де Вашингтон публічно зобов’язався надавати військову допомогу Ізраїлю на суму $38 млрд у період із 2019-го по 2028 рік (і це на випадок «миру», а не війни).

🌎Однозначний позитив усіх варіантів угод – це те, що сторони бачать їх як тимчасові – до часу вступу України в НАТО. Оскільки лише НАТО може бути справжнім міжнародним гарантом української безпеки. Тому українська сторона мала би також домогтися від «гарантів» конкретних термінів, коли повноцінний вступ до НАТО нарешті буде можливий. Особливо важливо почути це від США та Німеччини.

❗️Демократії легко виграють у автократій мир, але їм важко виграти війну. Бо демократії повільніші, їм важко вийти із зони комфорту, і на відміну від автократичних режимів вони обережно ставляться до життя кожного свого громадянина.
Настрій на Мюнхенській безпековій конференції був справді похмурий. Усвідомлення надскладних безпекових викликів не додає настрою. Але це гарна новина. Бо усвідомлення проблеми - перший крок до її вирішення.

👉Деталі - у моєму інтерв’ю на Обозі:

https://www.obozrevatel.com/ukr/politics-news/evropa-vse-sche-mae-kilka-strahiv-stosovno-rosii-yaki-zavazhayut-peredachi-neobhidnogo-ozbroennya-dlya-peremogi-intervyu-z-taranom.htm

❗️Нові угоди про безпеку з Італією, Данією, Канадою не варто називати «гарантіями безпеки», бо вони нічого не гарантують. Вони як і попередні Угоди з Британією, Німеччиною та Францією лише закладають загальні основи співробітництва у сфері безпеки.

⚡️Конкретики на роки вперед в них мало і, якщо вона і є, то торкається переважно найближчого року війни. (Як наприклад кошти, які виділяються Німеччиною у 2024 на загальну суму понад 7 млрд євро), або взагалі минулої підтримки (такий перелік вже наданих коштів є, наприклад, в угоді з Італією).

👉Якби такі угоди були укладені до війни, вони безумовно були би великим успіхом української дипломатії. Але сьогодні – вони просто фіксують нинішній стан відносин з нашими західними партнерами.

🌎Аби стати «гарантіями», в них варто закласти конкретні дії партнерів на випадок війни і миру, - конкретні дії партнерів виражені у заходах, термінах і грошах. Включно – з визначенням часових параметрів вступу до НАТО – єдиного можливого міжнародного гаранта української безпеки.

🇺🇦🇺🇸На черзі підписання аналогічної угоди із головним нашим партнером – США, і тому важливо – аби, принаймні там було більше гарантій і менше загальних слів.

❗️Макрон зібрав оргкомітет майбутньої ради безпеки Європи. Допомога Україні насправді був лише гарний привід аби на неформальному саміті у Парижі європейські лідери нарешті визнали, що зіткнення з Росією у жорсткому форматі неминуче. Як неминуча і відповідальність самої Європи за власну безпеку. Лише на американців та НАТО ніхто тепер покладатися не буде. Тому на самих європейців чекають значні зміни. Найкраще ці зміни описала Прем'єр-міністр Данії Фредеріксен, яка заявила, що «наївній» Європі тепер треба більше витрачати на оборону та скоротити соцвиплати.

👉Якщо раніше створення європейських збройних сил звучало як фантастика, то тепер це стає робочим сценарієм. І це хороша новина для України. Бо якщо Європа сама готується до можливого протистояння, «втомлюватися від війни в Україні» стане складніше.

❗️Слова Макрона про відправку військових в Україну - це слова політика. Ними він хоче сказати європейцям, що якщо вони не хочуть самі воювати з росією, треба більше допомагати Україні. Після того, як вони з тремором перелякано заперечили слова Макрона думати про допомогу Україні їм стало значно легше і швидше.

❗️Путінці Придністров’я вирішили полякати світ новою війною. Мовляв не повернете нам «пільговий» режим, коли «економіка» сепаратистського регіону майже повністю працювала «в чорну», ми вам тут почнемо нову війну. Після початку масштабної війни в Україні Молдова почала змушувати місцевих «бізнесменів» платити ті самі податки, що і решта країни, і, звісно, їм це не сподобалося.

⚡️У ескалації конфлікту безумовно зацікавлений і кремль, який напередодні так званих «виборів» хоче втюхати росіянам чергову байку про «собіратєля рускіх земель путіна». Однак, це лише до виборів.

👉Бо ніхто не зможе пояснити як саме зараз путін може «захищати» надійно віддалений від росії сепаратистський регіон. А відсутність дій росії у відповідь на «звернення депутатів» – лише підкреслить її слабкість.

Замість шантажу придністровські «депутати» ще раз нагадають світові, що там де пахне росією, - будь-коли може спалахнути нова війна. І тому будь-який проросійський анклав має бути ліквідований. І чим швидше, тим краще. 

❗️Наслідком скандалу з прослуховуванням німецьких військових, які обговорювали удари по кримському мосту німецькими крилатими ракетами стало широке обговорення у німецьких ЗМІ проблем безпеки країни, а також заходів, які в Німеччині треба вжити, аби в подальшому убезпечити себе від російських загроз.
 
⚡️І це зовсім не той ефект, на який розраховували у кремлі, коли Симоньян оприлюднювала записи розмов німецьких військових.
 
👉Хоча канцлер Шольц досі заперечує проти надання Україні німецьких ракет «Таурус», саме німецьке суспільство така перспектива вже не дуже лякає. Власне, сама оприлюднена розмова німецьких офіцерів, в якій вони детально обговорюють знищення кримського мосту – тому підтвердження.   
 
✅А ще недавно в Німеччині було страшно навіть думати про застосування німецької зброї проти росіян. Ще два роки тому в Німеччині було модно говорити, що «ніколи більше» після Другової світової війни з німецької зброї не будуть вбивати росіян. А тепер потроху стає модним говорити, що таки будуть вбивати.
 
❗️Оприлюднивши секретні розмови німецьких офіцерів російським спецслужбам вдалося зганьбити німецьких «службістів». Однак вони не змогли прорахувати, що подальший скандал з цього приводу руйнуватиме останні табу і страхи німців перед Росією. І тим самим  - наближатиме надання Україні дуже потрібних зараз далекобійних ракет.

❗️Макрон продовжує бути «яструбом» зовнішньої європейської політики і на зустрічі з лідерами французьких політичних сил в Єлисейському палаці заявляє, що «жодних меж», - жодних «червоних ліній» для підтримки України не існує.

👉 Цим самим він продовжує заочну дискусію з «голубом» європолітики - німецьким канцлером Шольцом, який постійно наголошує, що червоні лінії, які обмежують підтримку Україну мають існувати, - аби не спровокувати зіткнення Росії та НАТО.

💥Також у Німеччині наголошують, що гроші, які виділяє Берлін на допомогу Україні значно перевищують французькі внески, а, відтак, Макрон займається переважно «словесною» допомогою.

⚡️У свою чергу Макрон розширює географію своєї геополітичної підтримки. Сьогодні Макрон і президентка Молдови Санду підписали угоду про оборону, - якраз на тлі погроз Молдові з боку Росії. Ця угода, до речі, передбачає відкриття «постійної оборонної місії» у Кишиневі.

🌎Неприхована конкуренція між Парижем та Берліном та їхнє різне розуміння безпекової політики ЄС стратегічно спрацює на зміцнення європейської безпеки. Адже і Францію, і Німеччину, і їхніх розмаїтих сусідів об’єднує спільний ворог – Росія, - небезпека, яку нарешті повною мірою усвідомлюють європейські політики.

❗️Швеція стала новим членом НАТО і добила надії Путіна на те, що внутрішні сварки розвалять західну коаліцію. Ставки кремля на Угорщину та Туреччину не зіграли. Нейтралітет на півночі Європи остаточно завершився, і Росії тепер там буде дуже самотньо.

❗️Китай планує імпортувати рекордну кількість російської нафти, від якої відмовилась Індія через санкції США.

🧨Це і є «план миру» від Китаю - організовувати гучні дипломатичні візити з закликами про «мир», а тим часом - підживлювати російську армію грошима від купівлі нафти.

💥Позиція Китаю завжди була в тому, що замість постачання зброї Захід має спонукати «сторони» до перемовин. А зброя, мовляв, лише розпалює конфлікт. Про те, що сам Китай весь цей час через закупівлі російських енергоносіїв по суті спонсорує виробництво російської зброї Пекін, звісно, мовчить.

Довготривалими задачами Китаю у російсько-українській війні є:

1️⃣ максимальне руйнування західних інституцій та звʼязків через зростання міжнародної напруги.

2️⃣ збільшення залежності Росії від Китаю через ізоляцію кремлівського режиму.  

3️⃣ компенсація збитків від світової рецесії спричиненої війною за рахунок дешевих російських ресурсів.

Тому чим далі війна триватиме, тим Китай більше намагатиметься максимізувати свої вигоди.

⚡️Але є і однозначно хороша новина. Переформатування російського нафтового експорту з Індії на Китай – наочний доказ дієвості американських санкцій щодо індійських компаній. І це важливо. Бо Індія – це не лише на сьогодні найнаселеніша країна світу, а і один із лідерів глобального Півдня, модель відносин якої із Заходом може стати прикладом для інших країн, які у протистояння «осі зла» і Заходу намагаються тримати нейтралітет.

❗️Як і попереджали західні спецслужби – у москві відбувся масовий теракт. Військова машина рф, яка кинула всі гроші і кадри країни на війну з «терористами» в Україні, «чомусь» не побачила підготовку до теракту у своїй столиці, - теракту, про який всі публічно попереджали.

👉Варто нагадати, що знищення своїх же цивільних є улюбленою політтехнологією путіна – від самого першого дня його пришестя у велику політику. Вибухи у висотних будинках ще у далекому 1999 стали візиткою диктатора. Тоді це потрібно було для «виборів», зараз – вочевидь для нової мобілізації.

Страх і терор – це перевірений і єдиний спосіб народної мобілізації на москві.

❗️Абсурдна епоха.
У звʼязку із терактом частина «прогресивного людства»
шле співчуття тому, хто щодня відкрито надає наказ на знищення тисяч цивільних українців.

👉Виконання цих наказів показують усі телеканали, цьому обурюються політики, це засуджують різнобарвні громадські активісти. А потім вони закатують очі і висловлюють «співчуття» режисеру цього терору - лише тому, що в його столиці кілька недоумків розстріляли натовп людей.

Засуджувати терор безумовно треба. Але як можна його засуджувати і при цьому висловлювати співчуття головному терористу світу?

Про наслідки удару Ірану по Ізраїлю:

1️⃣ Ця війна навіть близько не буде схожою на російсько-українську війну. В ній не буде довгих ліній фронту, натомість – повітряні удари та диверсії. Але і такою ця війна відволікатиме від України, і це погано.

2️⃣ Зараз важко спрогнозувати інтенсивність і періодичність цих ударів та диверсій. Багато що залежатиме від результатів нинішньої атаки Ірану по Ізраїлю, від довготривалих спроможностей ізраїльської ППО та навіть політичної атмосфери всередині Ізраїлю. В свою чергу США докладатимуть зусиль аби цього обміну ударів не було, або було значно менше.

3️⃣ Війна змінить виборчий дискурс у США. Ізолюватися від світу тепер там буде немодно. Це підриває основи трампізму, але разом з тим змушуватиме Трампа повернутися до світу своєю «сильною стороною» - позиціонуватися сильним геополітичного мачо, спроможним активною американською політикою «навести порядок» у світі.

4️⃣ Це дає шанси отримати більшу ідеологічну підтримку допомоги України. Однак ускладнить процедурну підтримку питання, яке допомога Ізраїлю та Україні буде назавжди розведена у різні законопроекти. Разом з тим в контексті нового медійного дискурсу – «протистояння «вільного світу» і «осі зла»» - Україна отримає смисловий бонус.

5️⃣ За умови загострення війни може з’явитися особлива тема –ядерне протистояння. Ізраїль давно натякає, що має ядерну зброю, Іран – давно натякає, що може швидко її розробити. Тому погрози, демонстрації та інші міряння потугами (на крайній випадок, навіть випробування) між «майже» ядерними країнами теж можливе.

P.S. Про те чому американські літаки збивають шахеди націлені по Ізраїлю і не збиває ті, що летять по Україні напишу окремий пост.

Чому американські літаки збивають шахеди націлені по Ізраїлю і не збиває ті, що летять по Україні?

1️⃣ Звісно, ключова причина в тому, що росія – ядерна країна, на пряму конфронтацію з якою (а удари по російських безпілотниках буде саме такою конфронтацією) учасники НАТО поки не наважуються.

2️⃣ По-друге, відносини між США та Ізраїлем будувалися десятки років. В угодах про безпеку між цими країнами є конкретні зобов’язання виражені у грошах і цифрах, а не загальні слова про «сприяти …. і допомагати…» і, головне, ці угоди будуються на взаємних інтересах. За багато років у зовнішній політиці Ізраїлю не було місця для «багатовекторності» та зміни зовнішньополітичної орієнтації в залежності від результатів останніх виборів.

3️⃣ Третя причина – це ізраїльське лобі в західних демократіях та, зокрема, в США. Про це часто люблять поговорити в Україні. Але не всі хочуть зрозуміти, що політика до своїх громадян закордоном в Ізраїлі та Україні кардинально різна. Для Ізраїлю свої громадяни або цілі громади, які перебувають поза межами країни під час постійної війни є потенційними лобістами, з якими треба працювати. В Україні ж – протиставлення між тими, хто є в країні, і тими, хто поїхав стає модним, але безмістовним для оборони країни трендом.

4️⃣ Четверте – обмеження у політичних комунікаціях під час війни між США та Україною та відсутність таких обмежень між США та Ізраїлем. Просування інтересів своєї країни у США потребує постійної присутності у Вашингтоні самих різних політиків та експертів, які спілкуються з американськими конгресменами, напряму виходять на американські медіа та клуби виборців окремих членів парламенту, - аби потім вже ці їхні виборці не полінувалися зателефонувати до свого депутата і спитати чи проголосував він за потрібний твоїй країні законопроект. Така робота є нормою для багатьох досвідчених у стосунках із США країн і є недосяжним космосом для нинішньої України.

Рецепти ефективної співпраці з американським політикумом давно відомі. Треба лише мати волю не боятися їх застосовувати. І тоді літаки НАТО будуть ближчими до того аби збивати російські шахеди над Україною.

❗️Палата представників США нарешті ухвалила $61 млрд. для України. В залі така неймовірна ейфорія перемоги, ніби всі ці місяці у залі були російські десантники, які тримали членів Палати за руки і не давали їм голосувати.

⚡️Звісно, треба дякувати американським законодавцям за повернення до мудрості. Адже сьогодні у Палаті представників йшлося не лише про Україну. Голосування стало апогеєм перевірки здорового глузду усього вільного світу. Якби сьогодні стався провал, під сумнів була би поставлена вся система світової безпеки. І тоді нас неминуче би очікував глобальний переділ влади і впливів.

✅ Звісно, це лише одне голосування. Яке, до речі, ще має бути підтверджено у Сенаті. Але приклад фейеричної еволюції Палати представників, особливо, її республіканського крила, дає надію, що вільний світ зуміє відповісти на виклики осі зла.

👍Нинішнє голосування - буде і дуже важливим сигналом для Європи. Чутки про втрату євроатлантичної єдності можуть виявитися перебільшеними. А весь світ сьогодні відійшов на півкроку від прірви.

❗️Трамп обіцяє не допомагати Україні, якщо Європа не буде допомагати так само як і США. І це означає, що Трамп вимушений буде допомагати Україні хоча би тому, бо в останні місяці американської невизначеності – коли у Конгресі довго не могли проголосувати за допомогу Україні – європейська допомога за обсягом вже зрівнялася з американською.

🐘🇺🇸Але справа навіть не в позиції Європи. Республіканці себе загнали у погану ситуацію, коли республіканські виборці і добра частина самих республіканців підтримують допомогу Україні (варто лише поглянути на розкол республіканців у Конгресі), а сам Трамп дуже довго повторював, що замість зброї «принесе мир за один день».

⚙️І тому зараз Трамп намагається маневрувати – шукаючи компроміс між своєю улюбленою риторикою ізоляціонізму і між необхідністю заявляти активну позицію щодо російсько-української війни, як того хочуть частина його виборців і однопартійців.

⚡️Хоча це також означає, що насправді жодного плану щодо України у Трампа немає. І у разі його повернення у Білий дім можна буде чекати чого завгодно – від спроб поставити війну на паузу до продовження довготривалої війни. Всі ці сценарії будуть для України складними. Але важливо, що всі вони відбуватимуться за активної політичної та фінансової співучасті Вашингтону.

❗️Оголошення у розшук очільників України так званим «мвс росії» - це відповідь путіна на натяки української влади, що перемовини з рф, в принципі, можливі.

👉Це не означає, що в росії зовсім не хочуть поговорити про те, як поставити війну на паузу. Адже сама росія стратегічно втрачає – перетворюючись на технологічно другорядну країну – такого собі сировинного васала Китаю.

⚡️Але говорити про паузу у кремлі хочуть не з Україною. А оскільки у Європі виразного політичного лідерства поки не спостерігається (хоча Євросоюз потроху йде до цього) говорити про «заморозку» путін схоче хіба із США. І, вочевидь, тільки після американських виборів (чекати не так і довго).

🇺🇸Звісно, не факт, що такі перемовини будуть можливими і після американських виборів. Але спроби на якомусь рівні тоді точно будуть. І з боку москви, і, цілком можливо, з боку Вашингтону.

А до того часу - будуть лише маневри. І на війні, і в медіа, і в дипломатичних коридорах.