❗️В центрі Києва досі діє офіційний підрозділ російської ФСБ. Тільки з міркувань конспірації він називається РПЦ.  

👉Відомий українофоб і так званий намісник Печерської Лаври Павло після домашнього арешту знову заявився в Лавру, – роздав розпорядження, гордо розповів як відмовився піти на угоду зі слідством і знову пішов з дому командувати підрозділом.
 
⚡️Адже всі московські попи залишилися на своїх місцях.
Це при тому, що лише у 2022 році СБУ порушила 52 кримінальних проваджень щодо його 55 товаришів по зброї, а 200 співробітникам підрозділу РПЦ було заборонено в’їзд в Україну.
 
⛔️І це при тому, що міністр культури Ткаченко ще на початку червня ДАВАВ ТРИ ДНІ, аби московські попи залишили Лавру. Але підрозділ РПЦ досі там.
 
РПЦ має бути негайно заборонена на законодавчому рівні. Бо виходить, що хоч росіяни весь Київ за три дні не взяли, то частину Лавру у центрі Києва у три дні точно зуміли взяти. І віддавати не збираються.  

❗️Вибух на Запорізькій АЕС – це зброя останньої підлості для терориста Путіна. Він її застосує, коли зрозуміє, що жодних шансів утримати південь України немає. От тоді і залишить по собі лише випалену землю – як усюди – в Бучі, на Херсонщині, Бахмуті - де встиг потоптався брудними ногами «рускій мір».
 
👉А поки тривають бої Путін намагається використати ЗАЕС для психологічного тиску. Росіяни запускають чутки та заявляють відверті погрози, аби змусити українців думати, що краще якось задобрити Путіна і піти на його так звані «переговори».  
 
⚡️Але тиск поки не дуже діє. Ні, звісно, українці десь можуть і панікувати, десь і запасатися йодом, водою і скотчем. Але настроїв щодо компромісів з Путіним поки не спостерігається. І це не тому, що не страшно. А тому, що ненависть до росіян зараз наскільки велика, що переважає навіть страх перед ядерним катаклізмом.
 

❗️Дивовижна і дуже логічна історія сталася з українцями від початку війни. Тепер більше 90% українців - за вступ до ЄС і 80% - за вступ до НАТО (опитування служби «Рейтинг»)
 
Уявіть собі, що є ще такі, які досі – ЗА союз з Росією. Таких найбільше у Одесі (9%) і Харкові (десь 7%). Це здається дико. Але ДО війни – приблизно така кількість ватників була на Західній Україні.
 
Звісно там тепер, як і на центральній Україні ситуація інша, – там всі зараз тотально за ЄС та НАТО.  
 
Але повернемось до Сходу. Так от там зараз – згідно зрізів громадської думки – рівень національної свідомості співмірний з національною свідомістю у Львові і Тернополі ДО війни. Так, це поки ще не повʼязано з мовою чи церквою. І невідомо наскільки сталі будуть ці переконання. Але це те, що зараз в головах людей.
 
👉За ідеологією Схід України стає бандерівським краєм.
 
⚡️Така от денацифікація від Путіна для України!

❗️Цінність касетних боєприпасів, які США офіційно надає Україні і які заборонені у багатьох країнах світу - не лише в тому, що це дуже ефективна зброя. А тому, що вони показують готовність Вашингтону перетинати чергові «червоні лінії» у ставленні до Москви.

👉США не бояться йти на загострення. От, уявіть собі, якби на тлі ядерних погроз Заходу з території Білорусі США зараз би дали задню і побоялися б надавати Україні чергову ефективну зброю. Це би лише заохотило Росію до більшої агресії. А так, ні. Росії показали, що її ніхто не боїться.

США пройшли випробування на міцність потужною зброєю. Тепер лишається питанням чи витримає цей тест російська піхота…

❗️Ердоган дуже вчасно заявив, що Україна заслуговує на те, щоби стати членом НАТО і повернув «азовців» Україні. Це той самий Ердоган, який був проти вступу до Альянсу Швеції і Фінляндії…  І це той самий Ердоган, який досі зберігає торгівлю з Москвою попри західні санкції.

👉Це тому, що на відміну від Швеції та Фінляндії Анкара кровно зацікавлена у посиленні України… Адже в Криму, в Україні, є близькі до Туреччині кримські татари, і зовсім немає курдських сепаратистів, які шукали собі притулку у Швеції та Фінляндії.

⚡️Але найголовніше це те, що Туреччина була і є давнім конкурентом Росії. І вона, як і Україна зацікавлена у тотальному послабленні Росії, що буде набагато легше зробити за допомогою НАТО.

Ну, а в якості компенсації Путіну Ердоган оголосив, що не проти з ним поспілкуватися, коли той прилетить в Туреччину. Тобто, Україну – в НАТО, азовців – додому, а Путіна – на килим до Ердонана. Такий от «рівноцінний обмін» пропонує Ердоган російському «любітєлю многоходовочєк». 😈

❗️Саміт НАТО. Почну з хорошого.

1️⃣ Ніхто навіть не рипнувся заявити, що Україна не може стати членом НАТО. Навіть Угорщина. Так, декларація про приєднання України до НАТО не має чітких дат. Але і немає жодних категоричних заперечень, які довго пророчили скептики і росіяни.

2️⃣ПДЧ не буде. Буде моніторинг міністрів закордонних справ. Це не така довга бюрократія, як у випадку з ПДЧ. Теоретично все може звестися до проведення демократичних виборів і відмови від порушення конституційних свобод після завершення воєнного часу.
Увага! Важливо вже зараз домогтися чітких критеріїв, яким має відповідати України, аби потім не було жодних шансів на подальші відмовки.
Але треба вже розуміти, що без демократичних свобод, прозорих державних інституцій у НАТО нас ніхто не візьме. Якими б причинами, виправданнями чи образами це не прикрашалося.

3️⃣Будуть значні військові програми (G-7, НАТО) та двосторонні і дуже конкретні зобовʼязання ключових західних країн про підтримку Україну. Підтримка США України на рівні Ізраїлю – це дуже круто.

Тепер про погане:

1️⃣Поки без офіційного запрошення. Офіційна логіка Заходу– якщо буде запрошення, це «спровокує Росію» до безкінечної війни і в результаті затягне у війну і країни НАТО. Захід хоче спочатку побачити, бодай, якесь світло у кінці тунелю.

2️⃣Поки без дати. Війна може тягнутися довго, і критерії «завершення війни», після чого Україна може приєднатися до НАТО незрозумілі (вихід на кордон 1991? 2014? Зміна режиму в Росії? Хочеться, звісно, очікувати більше. Але чим вищі очікування, тим віддаленішою стає перспектива «завершення війни» і вступу до НАТО).

ВИСНОВКИ.
Якщо чесно, треба було бути фанатичним оптимістом, аби вірити, що НАТО консенсусом прямо зараз запросить до своїх лав країну, яка перебуває у стані війни з іншою, та ще і ядерною країною. Страх втратити благополуччя для ситого Заходу завжди був хоч і не єдиним, але потужним драйвером державних рішень.
Хоча війна – це однозначно найбільша перешкода для вступу України в НАТО, норми демократії, необхідні для вступу до Альянсу ніхто не скасовував і скасовувати не буде. Тому це, хоч і друге, але так само життєво необхідне питання, яке необхідно вирішити.
Фінальний висновок – саміт НАТО у Вільнюсі – поки виглядає як відкладена шахова партія. Дебют розіграний, але всі головні ходи ще попереду. Вони можуть бути зроблені і на наступному саміті у Вашингтоні (2024 р.). І все ще з дуже гарними шансами для України. Але і з очікуванням бодай-якоїсь перспективи миру і з поверненням, як це не «дивно», до прозорої демократії.

❗️На фінальній прес конференції Байден все таки похапцем сказав про якісь конкретні дати, - заявив, що треба ще потерпіти кілька місяців, аби Україна отримала запрошення до НАТО. Зеленський теж заявив, що сподівається на перемогу України через рік.

👉Це дуже чіткий натяк на те, що Україна таки може отримати офіційне запрошення на наступному саміті НАТО у Вашингтоні, і про це говорили Зеленський і Байден.
Саміт відбудеться наступного року, можливо, у квітні - на 75-річчя утворення НАТО.

⚡️Тому в України є рік.
Рік на те, щоби зняти всі питання щодо прозорості влади, реформ та правосуддя.

І рік на те, щоби в Україні і на Заході сформувалося розуміння формули миру. Бодай такого миру, який уможливив би початок офіційних переговорів про вступ України в НАТО.

Тому попереду - велика робота. Всі вимоги і реформи мають бути беззастережно виконані. Це пріоритетні задачі національної безпеки.

Щодо формули миру – ясності менше. Що вважати перемогою – непросте питання. Ми вважаємо, що це кордони 1991 року. На Заході, очевидно, остаточно визначаться з формулою перемоги України ближче до нового року, коли буде зрозуміліша ситуацію на полі бою.

Але виглядає так, що максимум весна–літо 2024 – стане новим геополітичним рубежем. До цього рубежу лишилися лічені місяці. Так, повторю, сказав найвпливовіший політик світу. Який, вочевидь, з цього рубежу українського миру почне свою виборчу кампанію 2024 року.

❗️Президент Байден принизив ядерну лякалку Путіна і прямо заявив, не вбачає загрози використання Росією ядерної зброї у війні проти України.

⚡️Це при тому, що Путіна так активно демонстрував Заходу свої дальнобійні ракети, що аж випʼятив їх до самої Білорусі…

👉Байден – це той політик, який НЕ казатиме порожні речі. Лідерство США у світі, розвідка, найпотужніша армія – все це зобовʼязує казати дуже перевірені і відповідальні висновки. Тим більше, якщо йдеться про ядерну зброю. Тому ігнорування ядерних вимахувань Путіна, вочевидь, вказує, що російський диктатор просто блефує, коли погрожує світові ядерним апокаліпсисом.

Однією з найважливіших якостей ядерної зброї є політичний вплив – можливість змушувати дослухатися до твоєї позиції лише тому, що в тебе є ядерна кнопка. Так, от, цей аспект ядерної зброї Путін втрачає. Його перестають боятися. Хоча Путін на ядерний шантаж робив великі ставки.

❗️Заміна міністра культури буде позитивним кроком, якщо разом з міністром зміниться політика міністерства культури.
 
1️⃣ Замість плебейського несмаку і провінційного малоросіянства, - які судячи з тендерів проповідувало міністерство культури Ткаченка, - держава має сприяти творенню справжніх самобутніх українських культурних продуктів, гідних тих подвигів, які щодня здійснюються в Україні.
 
2️⃣ Замість державного телебачення має бути плюралізм телеінформації з дотриманням принципів національної єдності. Інформаційний «марафон» викликає питання хоча би тому, що його вже не дивляться. Навіть анонімні телеграм-канали викликають більшу довіру, ніж казенні новини, і це діагноз державному телебаченню, які не може дати суспільству чесну інформацію тоді, коли це найпотрібніше.
 
3️⃣ Замість щоденних і беззмістовних ритуальних танців під Лаврою у виконанні «прихильників РПЦ» та «комісії Мінкульту» має бути нарешті остаточна заборона релігійної філії ФСБ в Україні. Поки в країні діє РПЦ довіра, принаймні, до політики Мінкульту – буде на межі нуля.
 
👉Це лише початок тих змін, які потрібні політиці у сфері культури. Бо слово теж стріляє. А якщо наше слово мовчить, то стріляють слова з іншого боку.

Навряд чи ви почуєте звіт міністра Ткаченка про свою роботу. Зате на памʼять про міністра залишиться цей памʼятник ворогу України Щорсу, який досі не можуть знести, бо міністерство культури ніяк не може зняти його з обліку пам‘яток національного значення.

От так і дивиться розмальований Щорс зі свого пʼєдесталу на те, як його ідеологічні соратники обстрілюють Київ та на нашу безпорадність. Бо міністерству культури зараз важливіші тендери на комедійні серіали.

❗️Найгеніальніша в історії рекламна кампанія щойно була оголошена німецьким концерном Rheinmetall, який збудований в Україні під час війни танковий завод буде захищати системою ППО власної розробки.

Це при тому, що Rheinmetall є не державою, а приватною кампанією. Отож, можемо констатувати анонс німецько-української ПВК - своєрідну альтернативу «Вагнеру». Тільки «Вагнер» закидає фронт мʼясом, а Rheinmetall - ракетами та іншими технологічними розробками.

❗️Кожен безпілотник над москвою – це сигнал усім геополітичним хижакам, що росія беззахисна перед іншими ядерними державами. Адже до безпілотників, які масово атакують столицю росії може бути прикручений і інший, в тому числі ядерний заряд.

⚡️І тоді вже немає значення куди вони там долетіли. Має значення те, що російська система ППО нездатна їх перехопити на підльоті. Причому йдеться про звичайні безпілотники, які можна придбати, ну, майже у кожному «аліекспресі». А що як йтиметься про сучасну технологічну зброю?

👉У системі світового ядерного стримування мати ефективну систему ППО – це справа принципу. Бо вона дає можливість вразити ворога і не отримати удар у відповідь.

❗️І тому таємничі безпілотники над москвою назавжди вбивають геополітичний авторитет росії. Вони ставлять її не те, що в другу, а третю лігу країн, які просто фізично не мають ефективної системи ППО, здатної прикрити власні «центри ухвалення рішень».

❗️Цікаво, а співорганізатори та ведучі мовлення каналу «Наш» підуть по справі співучасниками злочину? Якось в ефірі ведучий і затятий русофіл Назаров хвалився, що він є співвласником каналу, як і Мураєв.

А всі інші ведучі заявляли, що у них немає «темників» і вони говорять «від чистого серця».

Кажуть, що Мураєв таємниче втік закордон. Як і личить типовому прихильнику «русского міра» свій, сподіваюсь, тимчасовий притулок Мураєв знайшов у Європі.

Але ж всі співучасники його діяльності в Україні. Чи ні?

❗️“Надєжда” російських лібералів і західних урядів Навальний визнав терориста Гіркіна «незаконно арештованим політв’язнем».
 
👉Ще раз – ліберал назвав терориста і ненависника західної демократії, на совісті якого тисячі життів благородним терміном «політвʼязнем», який, хоч, як каже Навальний, і ніби вчиняв злочини, але, бачте, незаконно був арештований режимом Путіна.
 
В мене немає питань до росіян (там давно нема з ким говорити), в мене немає питань до українців, які вже давно визначилися з розумінням як мають виглядати «хороші рускі», але в мене є питання до західних лібералів, представників європейських демократій та усіляких грантових структур – як можна вірити у майбутнє російської демократії, якщо її лідер захищає того, хто вбивав в тому числі і ваших громадян з рейсу MH-17?

Коли нарешті на Заході настане розуміння, що в Росії нема кого підтримувати, а світ від Росії може врятувати лише її тотальна ізоляція?

❗️Шойгу прилетів на поклон у Північну Корею просити боєприпаси. Уявляєте, ще недавно Північна Корея мала імідж однієї із найвідсталіших країн світу, де не те, що передових технологій, але і харчів для власного населення не вистачає. Але тепер туди приїхав цілий міністр оборони «другої армії світу», аби виклянчити старе радянське озброєння!
 
Звісно гидко спостерігати за зустрічами російських та північно корейських маніяків. Але є в цьому і хороша новина – певно, вже не такі і великі можливості того самого перехваленого російського військово-промислового комплексу, якщо Росія вимушена принижуватися перед однією з найвідсталіших у світі диктатур. Такі от тепер у росії «старші брати»!

❗️Тепер замість «Аналогов нєт» російський ВПК буде пишатися західною технікою минулого століття, яку вдасться зібрати з пральних машин контрабандою завезеною через треті країни.

Путін дав вказівку скопіювати захоплену техніку. Навіть попри те, що вона, буває, мʼяко кажучи, далеко не останніх модифікацій.

Але це точно краще, ніж мультфільми з презентацій «кинджалів», які особисто проводив Путін перед війною, намагаючись залякати Захід.

Кремлівський «стратег» публічно визнав відсталість власних систем озброєнь. А заодно попрацював на волонтерських засадах рекламним агентом для ВПК країн НАТО.

❗️Це ж треба було Путіну організувати у себе, в москві, цілий саміт Африка – Росія, щоби отримати приниження від президента Зімбабве.
 
👉Задачею саміту, яку організувала Росія було перетягнути на свій бік країни Африки і спонукати їх тиснути на Захід – мовляв, давайте йдіть на умови Росії, тільки відкрийте нам зерновий коридор. А заодно, в подальшому, взагалі, враховуйте інтереси Росії, бо інакше страждає бідна Африка.
 
Таке хотів почути Путін, а у якості хабаря цинічно запропонував шести країнам Африки безкоштовні постачання російського зерна. Але навіть найбідніша з них, сумновідома Зімбабве устами свого президента Мнангагви відмовилася від російських подачок, заявивши, що вони в москву не за дарами прихали, а за відновленням повноцінної торгівлі на Чорному морі. Те саме повторив і президент ПАР, – по суті, неформальний лідер багатьох африканських країн, учасник БРІКС, керувати якими свого часу збирався особисто Путін.
 
⚡️Жодну із задач, жодну із резолюцій, які так хотіла Росія африканці у москві так і не ухвалили.

Навіть, не уявляю, що далі видумає Путін, щоби показати своє світове лідерство. Якщо навіть в бідній Африці це лідерство не працює. Можливо, придумає якийсь інопланетний конгрес - «на підтримку ініціатив Путіна». 

❗️ Після зустрічі у Саудівській Аравії війна не закінчиться. А от латентних союзників у росії може стати менше. Перетягування країн глобального Півдня під формулювання, що мир можливий лише за умови територіальної цілісності України – це шлях того, щоби крок за кроком витискати ці країни із ланцюжків обходу антиросійських санкцій та закупівель російських енергоносіїв, завдяки яким росія має гроші на війну.
 
⚡️Успіх зустрічі – участь Китаю, який раніше, навряд би погодився на подібні переговори, якби там не було представників росії. Як і участь Індії, через яку, і відбувається значна частина аморальної торгівлі російською нафтою.
 
👉Але тепер кожна така зустріч – це затягування в зону конкретної відповідальності конкретних країн, які взявши на себе зобовʼязання будуть зацікавлені у мирі в України. Знову таки, звісно, на засадах територіальної цілісності України.
 
І стратегічно це має поступово підтягувати країни Півдня до позиції, близької до розуміння миру, яку висловлюють Захід та Україна.
 
Це перша так би мовити «нелінійна» зустріч щодо війни в Україні, коли переговорники представляють бачення не протилежні, а дуже розмаїті – як розмаїтими є 40 країн-учасників, які беруть у ній участь. І це добре. Бо дозволяє залучати до українського бачення миру більше країн. Без участі Росії.

❗️Єдине, що може утримати українців після війни в Україні – це свобода. Свобода –жити у країні, яка відстояла свою незалежність у війні з однієї з найжорстокіших сучасних диктатур в історії людства і свобода не залежати від бюрократії нехай і благополучних, але чужих для мігрантів суспільств.

1️⃣ І тому після війни треба негайно відновити усі свободи, призупинені на час дії воєнного стану. Свобода обирати і бути обраним у владу, свобода вільно говорити і діяти, - це невід’ємна частина України, без збереження якої неможливе збереження української ідентичності. 

2️⃣ Свобода підприємництва має стати візитною карткою країни. Відверто кажучи, у нас просто немає іншого виходу. Бо жодним іншим чином утримати і зацікавити інвестувати в геополітично складну Україну просто неможливо. Приватна власність в Україні має стати святою. І всіх, хто захоче «забрати і поділити» або кошмарити бізнес «перевірками» треба жорстко карати. Бо недоторкана приватна власність - це не лише робочі місця, а і безпека. Іноземні інвестиції та заводи світових компаній, розташовані поближче до російських кордонів - це ще один аргумент для Заходу захищати Україну від нових загроз.  
Лібералізація бізнесу та тотальне зменшення податків – це абсолютно реалістичний план з огляду на те, що Захід вже бере на себе значні фінансові зобов’язання по відновленню України. І ці кошти треба витрачати не на «проїдання», а на створення в Україні самодостатньої динамічної економіки.

3️⃣ Професійна армія з дуже високими зарплатами – це надпотужний аргумент мати впевненість в майбутньому України. Фінансування такої оснащеної потужної армії – це предмет перемовин із Заходом про гарантії безпеки до вступу в НАТО. І Захід на це піде, бо там чудово розуміють, що ЗСУ захищають і їх теж.  

4️⃣ Гуманітарна політика – це створення сприятливого середовища, яке можна буде знайти лише в Україні. А ще – це безпека. Там, де менше ошмать «руцкого міра» – там менше війни. Якщо у питаннях економіки потрібна лібералізація, то тут треба невпинне плекання власної ідентичності, - так, як це робиться у переважній більшості успішних країн, де захищають своє розуміння історії, культури та майбутнього.  

5️⃣Наука та освіта – це окрема стратегія. В Україні державні інвестиції у інтелект ніколи не були пріоритетом, а зарплати у сфері науки та освіті – просто ганебні. Це має раз і назавжди змінитися. Конкурентна освіта та наука -  не лише збереже молодь та науковий потенціал в Україні, а і може привернути науковців з інших країн, - тих, за якими полюють у світі передові економіки. Найбільший капітал сучасної економіки – це ідеї і ясні голови. А їх можуть привернути не гулагівські «шарашки», які вже, певно, хтось мріє маштабувати на всю Україну, а перспективи, свободи і гроші. Завдяки ним в України будуть свої найсучасніші технології та своє новітнє озброєння.

І останнє. Всі ці зміни мають бути лише в контексті невідворотного набуття членства в НАТО та ЄС. І не треба вважати, що це неможливо, бо колись хтось вважав, що для України неможливо отримати «безвіз», або асоціацію з ЄС, або - бити росію на полі бою… Як колись були і ті, що не вірив у розпад СРСР, або обʼєднання Німеччини.

Все можливо. І в основі цих змін мають бути вільні громадяни. Не відгороджені від світу стінами. А інтегровані зі світом правами, можливостями, повагою та визнанням.
 

❗️Нащадки комуніста Симоненка, якому заочно вручили підозру не носять червоні прапори, не співають «Інтернаціонал», і не ховають бюсти Леніна у сараї.
Вони просто заздрять чужому, ненавидять того, у кого більше майна (бо то "можна тільки накрасти!"), ниють про «справедливі ціни», які має «регулювати держава», спекулюють, що «треба знизити тарифи» і хворіють комуністичною свербіжкою «забрати і поділити». І таких багато. Попри заборону КПУ.

І вони, як і колись «українські комуністи» першими побіжать відчиняти браму «рускому міру», - якщо, раптом, станеться така нагода.