#комуроботу

У кого що, а у нас знову вакансія (мене навіть трохи лякає швидкість нашого росту, якщо що :))

Отже, якщо знаєте когось, хто підійде чи можете зробити репост - вам великий плюсик у карму.

Робота фул-тайм, але повністю віддалена. Де ви знаходитесь значення не має. Зарплата по результатам співбесіди в залежності від навичок та профільного досвіду роботи.

На цю посаду ми не розглядаємо людей взагалі без досвіду! Якщо чогось не знаєте - довчимо, але попередній успішний досвід у продакт менеджменті має бути.

Писати мені в особисті @yesint

Receptor.AI is seeking a Product Manager with a background in biology, biophysics, bioinformatics, biotechnology or related fields.

Key Responsibilities
- Lead development and execution of product strategies for our AI-driven drug discovery platform.
- Manage the entire product lifecycle from concept through launch, ensuring alignment with business goals and customer needs.
- Develop and maintain the product roadmap, prioritizing features based on impact, feasibility, and market demand.
- Collaborate closely with scientists, computational chemists, and AI engineers to align product development with scientific advancements.
- Monitoring product performance and making adjustments as needed to optimize success.
- Writing detailed product requirement documents, epics, and user stories.

Requirements
- A practical experience in product management, work in the biotech or drug discovery sectors is a plus.
- Proficiency in English, both written and spoken at B2 level or higher is required.
- MSc or PhD degree in Molecular Biology, Biophysics, Biochemistry, Bioinformatics, Biotechnology or any related field.
- Knowledge in technical documentation development and management.
- Understanding of software development processes and lifecycle is a plus.
- Familiarity with Agile methodology is a plus.

#комунальне
#жиза

Все літо по всьому нашому району перекладають якісь кабелі, копаючи вздовж всіх доріг траншеї. Зараз ця пошесть дійшла до нашої вулички - вздовж всього дому розфігачили асфальт та щось азартно риють.

Наше домоуправління, подивившись на цю неземну красу, вирішило, що саме час поміняти потріскану плитку на вхідних сходах. Все одно все перекопане, тому можна під шумок і це зробити - все одно вже тотальний срач, який навряд чи можна якось погіршити.

Вчора прийшов вуйко та за день досить пристойно поклав нову красиву гранітну плитку на сходи. Лєпота.

А сьогодні ті покемони, які перекладають кабелі, згадали, що з дуру забули затягти їх під наш під'їзд і почали довбати відбійними молотками асфальт вже безпосередньо до дверей. В процесі вони, само собою, нахрін розкололи покладену вчора нову та красиву гранітну плитку.

Всі роблять ставки що буде - мордобой чи тихий судовий позов :)

#rust
#тидищь

Власне, результати жорсткого 18+ знущання над компілятором (та компілятора наді мною) останніх кількох днів.

Крейт який дозволяє додавати строку-контекст до Error-типів згенерованих за допомогою thiserror.

Скелет процедурного макросу чесно писав чатгпт (нє шмогла я, не шмогла), я потім допилював до робочого стану.

Кому треба - користуйтеся.

https://crates.io/crates/thiserror_string_context

1. Погана гіпотеза - це гіпотеза, яка має гіршу прогнозтичну здатність за альтернативні та/або не підтверджується протягом довгого часу. Класичний приклад: існування бога є дуже-дуже поганою гіпотезою, бо вона взагалі ніфіга не прогнозує і нічим не підтверджується тисячоліттями.

2. Красиві гіпотези можуть бути поганими гіпотезами.

3. Підконтрольність телеграма ФСБ є поганою гіпотезою - вона не здатна нічого пояснити чи передбачити і нічим не підтверджується роками.

4. Погана гіпотеза може виявитися правильною, але чим вона гірша, тим більш екстраординарними мають бути докази.

5. Надалі всі хто в цьому чаті розповідатимуть про "контроль ФСБ" будуть за замовчуванням посилатися на три букви до появи цих екстраординарних доказів.

6. Арешт Дурова таким доказом не є.

#жиза

У нас сьогодні дитина порвала (sic!) ножиці. А чого добився в житті ти, юзернейм?

У мене раптове питання.
У мене є комп'ютерна миша з RGB підсвіткою. Сама миша дуже зручна, але підсвітка мене бісить і я її завжди відключаю, благо для цього на миші є комбінація хардварних кнопок. Проблема в тому, що миша не запам'ятовує стан підсвітки і коли просинається комп ця блядська світломузика знову вмикається.
Який найменш травматичний спосіб цю хрінь назавжди вимкнути?

Тут це, тойво, я подумав, що раптом у вас є зайві гроші (ггг), то можете їх задонатити на хорошу справу:

На потреби 71 ОЄБр

Великий єгерський збір!
Збираємо на потреби для двох підрозділів наших старих знайомих з 71 ОЄБр ДШВ на Харківщину!
Аеророзвідникам:
- відеоприймач 7шт
- антена для фпв 2шт
- дисплей 3шт
- передавач 3шт
- планшет
Медикам:
- гнучкі ноші 2шт

🎯Ціль: 82 600.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/Af3ejccTtK

💳Номер картки банки
5375 4112 2176 8729

#програмістське
#rust

Хто там колись питав щодо того наскільки раст повільніший за С++? Спойлер майбутньої публікації - нова бібліотека на расті в плані швидкості рве все живе на шмаття як тузік грілку навіть без спеціальних спроб якоїсь глибокої оптимізації.

В таблиці час в секундах, чим менше тим краще.

Щоб ви розуміли глибину прикола - воно навіть у debug mode швидше за плюси у релізі на деяких тестах. Сам в шоці.

Нічого не видавало б радянського розвідника якби не будьоновка, лижі та парашут, волочився позаду. (с)

Це до теми засилля згенерованих ШІ ботів у фейсбуку. На цього я навіть попався, зробивши репост няшної жабки (іншої). Вся стрічка цього ексземпляра складається із фоток жаб. Як справжніх так і згенерованих ШІ. А коменти всюди однакові "класне фото" і смайлики. От тільки іноді це настільки очевидно не фото, що конспірація ганебно сиплеться.

#вимбачте

"The programmer got stuck in the shower because the instructions on the shampoo bottle said: Lather, Rinse, Repeat."

#вакансія

У нас в Receptor.AI знову вакансія. Нам потрібен спеціаліст з молекулярного моделювання та молекулярної динаміки, який буде працювати моїм падаваном :) себто безпосередньо готувати системи до динаміки, контролювати її та аналізувати результати. Робота повністю віддалена.

Вимоги до кандидатів:
* Хороше робоче знання Gromacs, досвід регулярного користування не менше двох років.
* Досвід роботи з VMD/Pymol/Chimera/Discovery Studio (достатньо чогось одного).
* Впевнене користування Linux, знання скриптингу на Python та Bash.
* Бажано досвід користування HPC-кластерами для розразунків.

Підійде студент чи аспірант за умови наявності досвіду.

Писати мені в особисті @yesint.

#вимбачте

Трохи не в тему згадався анекдот (музикою навіяло)

Радянські часи, новорічний вогник у офіцерському клубі. Один з офіцерів добряче наклюкався і випадково зайшов у жіночий туалет. Стоїть, відливає. Раптом у туалет заходить строга пергідрольна дама а-ля хрестоматійна генеральська дружина, бачить всю цю ікебану і з обуренням починає читати бухому офіцеру нотацію:

- Та як ви можете! Яке неподобство! Ви ж радянський офіцер!
(дивиться на фуражку)
- Ще й льотчик!
(дивиться на погони)
- Ще й майор!
(дивиться вниз)
- Ще й єврей!

#цікавапсихіатрія

Я зараз у відрядженні у Данії (пиздець всім сподіванням) і винаймаю квартиру у вельми цікавої сім'ї.

По-перше, у них четверо дітей, що для сучасної північної Європи - велика екзотика (якщо ти не представник близькосхідних дикунських племен, якого за якимось незрозумілим хєром сюди впустили).

По-друге, у голови сімейства якась дивна фіксація на ящиках. Тих які дерев'яні. В домі половина меблів зроблена із ящиків - тумбочки у спальні, книжкові полички, декор у вітальні. При чому ящики двох типів - з під бухла та від натівських патронів 7.62 (самих патронів нема, я перевіряв, бухла, на жаль теж).

Навіть багажник на моєму арендованому велосипеді являє собою ящик з під бухла, прикручений над переднім колесом. Незручно що капець, не повторюйте це вдома. Дякую що не з під патронів - той ще важчий.

Я, звісно, розумію, що маючи чотирьох дітей у віці від 1 до 13 можна трохи поїхати кукухою, але погодьтеся: ящики - це екстравагантно.

#вимбачте

Гармата Гатлінга, чеський варіант :)

Нарешті я зміг сформулювати що саме мене неодмінно спантеличує коли я буваю у Данії - це відсутність чітких та зрозумілих границь приватного та громадського простору. Зрозумілих для мене - людини з менталітетом східної Європи.

У нас як - якщо кудись можна вільно зайти, то це громадський простір, а якщо паркан, шлагбаум, замок, колючий дріт, кулемет та рів з крокодилами, то це явно приватна територія. У тих рідкісних випадках, коли випадково вдається вільно зайти туди, куди ти заходити не повинен, тебе, скоріш за все, обматюкають і скажи спасибі якщо не відпиздять прямо на місці. Тому спрацьовує рефлекс - зайвий раз не лізти туди, де є найменші сумніви чи воно раптом не приватне, навіть якщо воно відкрито.

В Данії цей алгоритм видає fatal error на кожному кроці. Тут приватні подвір'я дуже часто взагалі не мають парканів чи бодай символічної огорожі - вулиця без жодних розмежувань переходить у приватний газон, на якому стоять дитячі іграшки.
У заміських парках та місцях відпочинку стоять гостьові будиночки чи готельчики, де можна заночувати, але вони жодним чином не відгорожені від самого парку - двері відчиняються просто на алею чи пляж.
Літні майданчики кафе так само не мають огорожі - перехожі можуть ходити просто між столиками.

Я якось не замислювався наскільки це конф'юзить та спантеличує. Ти буквально на кожному кроці зависаєш: "стоп, а сюди пройти можна чи це чиїсь газон?". Десь сів на лавочку, ніби й парк, але підсвідомо чекаєш, що з отого будинку, який виходить прямо на галявину, зараз вийде жлоб у трєніках і спустить на тебе собаку.

Мозок просто не впізнає орієнтири приватного простору і постійно підвисає.

Цікаво, як люди, що виросли у такому суспільстві як датське, сприймають східноєвропейські триметрові паркани.

Продовжуємо тему Данії. Ще один цікавий глюк, на якому я постійно себе ловлю, це те, що я називаю "феноменом данського сарая" :)

У будь-якому місті будівлі різного призначення мають різний, і часто дуже впізнаваний, вигляд. Наприклад, ви навряд чи переплутаєте магазин, поліклініку, дитячий садочок та промисловий цех. Всі вони архітектурно різні, мають різні паркани та ворота, до них ведуть різні під'їздні дороги, благоустрій території навколо відрізняється, тощо. При чому не важливо чи буде це у Києві, Варшаві, Празі чи навіть Парижі. У Парижі все буде сильно відрізнятися від східноєвропейського, але між собою ви ці об'єкти все одно не сплутаєте.

А от у Данії ви йдете вулицею і бачите перед собою споруду типу "типовий данський сарай": одно чи двоповерхову цегляна коробка із пласким або шиферним дахом, кількома квадратними вікнами та кількома залізними сходинками на вході. І це може бути абсолютно що завгодно - житловий будинок, поліклініка, дитсадок, склад, офіс, магазин, виробничий цех, навіть, внєзапно, синагога :)

При чому на цьому сараї не буде великої неонової вивіски навіть якщо це магазин - максимум невеличка табличка. А часто взагалі жодної вивіски нема - на дверях дрібними літерами щось написано, що можна прочитати лише впритул і все.

Звісно, якщо придивитися, то якісь ознаки таки будуть: метелики намальовані на вікні у дитсадку, розсувні двері та стелаж із акційними товарами при вході у супермаркет, якась вичурна ваза на сходах у арт-майстерню, але все це дуже скромне, невеличке і малопомітне, а глобально - просто данський сарай (тм).

У більшому масштабі це теж працює: величезний торгівельний центр - це здоровенна квадратна коробка без вікон. Через дорогу якась фабрика - точно така сама здоровенна квадратна коробка без вікон. Я приїхав по гугл-карті і переплутав сторони вулиці. Довго шукав вхід, аж поки не побачив фуру, що виїзжджає із "коробки" і тільки тоді я щось запідозрив ;) Можете сміятися, але не знаючи яка з цих коробок гіпермаркет ви без пів-літри не здогадаєтесь! На ні навіть, сука, реклами магазинів нема! Точніше є, але лише на фронтальному фасаді, а не на боковому, який я бачив.

Саме тому данські міста виглядають для мене дещо іншопланетно.

#тидищь

Нарешті я знайшов час щоб довести цю роботу до стану прийнаймні препринту.

Перша в своєму роді бібліотека для молекулярного моделювання на расті виявилася набагато складнішою концептуально ніж можна було передбачити спочатку, тому рішення, які народилися у процесі, цілком заслуговують на статтю.

Відчуваю, що з публікаією будуть трабли, але спробую.