Момент здачі в полон з Азовсталі, зафіксований їхніми операторами.

Зверніть увагу, як Ігор тримається і не відповідає на поставлені питання.

Спотворивши давню традицію битись яйцями на Великдень - символ перемоги життя над смертю і Воскресіння, - САП під керівництвом Клименка опублікувала у своєму Telegram-каналі відео, де «яйце САП» розбиває чорне яйце з написом «корупція». Щоправда, це «чорне яйце» не розлітається вщент, а лише тріскає, що, як на мене, теж доволі символічно.

Реальність, на жаль, виглядає інакше: саме завдяки діяльності Клименка (а не прокурорів САП) ця картинка мала б бути дзеркально протилежною - і це значно точніше передавало б зміст того, що відбувається.

Водночас усіх чесних і принципових прокурорів та працівників САП щиро вітаю зі світлим святом Великодня!

Кажуть, так виглядали великодні кошики половини українського Уряду та частини Парламенту.

Давно спостерігаю одну характерну для нас рису - постійне очікування «спасителя» або месії, який прийде і вирішить за нас усі наші проблеми.

Такі очікування неодноразово грали з нами злий жарт на національних виборах. І, що показово, вони ж проявляються і на міжнародній арені.

Я про вибори в Угорщині. Лише лінивий за останні два дні про них не писав.

Радіючи поразці Орбана і перемозі Мадяра, українці чомусь забувають просту річ: Мадяр діятиме виключно в інтересах власної держави та свого виборця. І його перші заяви після політичного успіху це лише підтверджують. Треба розуміти і знати менталітет угорців перед тим як формувати явно завищені очікування.

До слова, Мадяр - консервативний ліберал, вихованець партії «Фідес», і ще до початку 2024 року він не був системною опозицією до чинної влади. Публічну впізнаваність він отримав після скандалу з помилуванням заступника директора дитячого будинку поблизу Будапешта. Лише з початку 2024 року Мадяр почав формуватись як опозиційний політик.

За інформацією Politico, Мадяр уже заявив, що виступає проти військової допомоги Україні, а також не буде допомагати Україні угорськими грошима. Також Мадяр проти прискореного вступу України в ЄС. Більше того, він прямо говорить: «географічне положення ні росії, ні Угорщини не зміниться. Наша енергетична залежність від рф також збережеться. Ми будемо вести переговори».

Жодного «месії» не буде. І ніхто не прийде рятувати Україну ззовні.

Кожен діє виключно у власних інтересах.

Можливо, час почати розраховувати передусім на себе. Тоді і розчарування не будуть такими болючими.

А поки українці продовжують святкувати Христове Воскресіння, пропоную у Світлий понеділок подумати про духовне і прочитати книжку відповідального за судову та адвокатську реформи в деюре брата Ярослава (a.k.a. адвокаційний менеджер Ярослав) про душпастирство.

Книгу легко знайти в мережі, її ціна - 305 грн.

Не пошкодуйте грошей - підтримайте молодих реформаторів-душпастирів.

Уряд виступив з ініціативою встановити 28 травня Днем української правової традиції.

Нам справді є що "святкувати":

1.Протилежні рішення судів у схожих справах.
2.Відсутність єдності практики Верховного Суду.
3.Непропорційні покарання за незначні порушення (7 років за крадіжку пляшки горілки).

А поки Уряд думає над тим, які свята святкувати 29, 30, 31 травня, слідуючи логіці української "правової традиції", пропоную встановити:

29 травня - день угоди з Кауфманом.
30 травня - день угоди зі Злочевським.
31 травня - день угоди з Грановським.

Тенденції, які стають традиційними.

Ну і обов'язково 1 червня - всеукраїнський день усиновленого хлопчика задля формування традиції звільнення від відбуття покарання на підставі амністії.

Традиції можна святкувати тоді, коли вони є.

Зараз фактично єдиною традицією в праві є політична доцільність і матеріальні активи.

В продовження попереднього посту.

Проєкт Національного календаря святкування традицій.

Оскільки українці - нація, що понад усе шанує свої звичаї, вважаю за необхідне запропонувати офіційно запровадити наступні державні свята:

1. День півріччя вручення підозри Єрмаку

Це в нас буде свято національного очікування. На Банковій будуть водити урочисті хороводи. Святкування передбачатиме вручення пам’ятних фанерних знаків «За витривалість» усім тим, хто досі чекає.

2. День невиконаних обіцянок
Це в нас буде загальнонаціональне свято щирості. Церемонія святкування передбачатиме офіційне покладання квітів до пам’ятника «Довірливому українському народу».

Ритуал святкування передбачатиме взаємні вітання: Верховна Рада вітає Кабмін, Кабмін вітає Президента, Президент вітає Раду. Потім всі разом вітають органи місцевого самоврядування та вручаються листівки з текстом «Зробимо їх ще раз».

Важливо: Народ вітати не обов’язково - щоб не псувати свято. Місцева влада покладає вінки сама собі та нагороджує себе медалями «За самовіддане освоєння бюджету».

3. Офіційне відкриття «Порталу Міндіча - Цукермана»
Для підтримки святкування традиції випуску підозрюваних за кордон, створимо спеціальний інфраструктурний об’єкт з маршрутом від вул. Банкової через вул. Дениса Монастирського до вул. Ісаакяна (такий собі Гіперлуп 2.0) з режимом роботи тільки в нічний час.

Проїзд учасникам святкування буде дозволено лише на машинах із «номерами прикриття» у супроводі Нацполіції з увімкненими маячками. На останньому пункті можна буде замовити таксі, яке довезе до кордону. 

4. Велика традиція справжнього будівництва
Оскільки ми не просто будуємо, ми створюємо цикл життя об’єктів, то в нас буде декілька свят на цю тему:
А) Свято моста: Під звуки трембіт та загальні оплески ми урочисто валимо наступний міст. Це символізуватиме плинність часу та неминучість нових тендерів.
Б) Свято ям: Спеціальні загони за допомогою лобзиків та відбійних молотків випадково будь-де видовбують рівні квадратні та глибокі ями на щойно відремонтованих дорогах. Бо яма - це коріння нашої стабільності! 

5. Святкування традиційного культу «Порішайства».
Це буде щоденне тривале свято, яке передбачатиме відкриття пам’ятників двом головним стовпам рішання:
А)Пам’ятник 100-доларовій купюрі (для тих, у кого є).
Б) Ікона «Святого кума» (для тих, у кого грошей нема, але є кум).
Гасло святкування думаю треба зробити таким: «Традиції вищі за закон, а кум - вищий за прокурора!»

6.Святкування дня реформ
Пропоную перетворити в Фестиваль «Традиційний реформаторський рух»
Локація свята у нас буде приміщення АРМА, бо це символ нескінченного процесу реформування.

Головними учасниками свята будуть молоді реформатори, які щойно закінчили двомісячні міжнародні курси «Як змінити країну, не виходячи з коворкінгу», з дрес-кодом: світшот із незрозумілим англомовним гаслом та очі, що світяться щирим нерозумінням того, куди вони потрапили і що взагалі відбувається в реальному секторі.

Центральною частиною святкування стане виставка досягнень, під назвою Експозиція «Стіна Гордості». Тут можна побачити міст Кличка, Шулявський міст, міст Патона, Бориспільський експрес, стіну Яценюка та Перформанс «Плач державного службовця».

Окремий сектор буде виділено для правоохоронної та судової системи (зі стендами - Прокуратура, Суд, Адвокатура).

Біля кожного стенду буде сидіти символ галузі в мундирі або мантії, плакати, бити поклони і причитати: «Пошвидше закінчіть ці реформи! Добийте нас вже, або відпустіть на волю!».

7. Святкування Традиції «Міністерства-одноденки»
Кожного Дня реформ ми урочисто започатковуємо нове Міністерство. 

Починатись все буде з ранкової церемонії створення «Міністерства з питань узгодження потужного покращення».

Туди під час свята будемо приймати всіх підряд, перевага – якщо в тебе є диплом про двотижневі курси.

В кінці церемонії спалюємо статут і під крики «Ганьба!» та звуки гімну ліквідовуємо все.
Мета: Щоб до наступного свята від міністерства не лишилося нічого, крім орендованого офісу і його можна було створити по-новому.

8. Державне свято: «День конкурсу (або Тріумф соціального ліфта)»
Це буде свято циклічності українського кадрового резерву. Його суть - у великому перевтіленні «геніального менеджера» на «чергового корупціонера».

Хід святкування:

Етап 1: «Урочисте призначення Ноунейма»
У центрі події свята буде Конкурсант, який до цього моменту професійно займався чимось абсолютно нетиповим або ж працював в одному відомому державному органі.

Після його призначення молоді реформатори у вузьких джинсах оточують його, підкидають у повітря копії його резюме та кричать: «Ура! Перемога!», після чого водять хороводи навколо кабінету, пишуть у Facebook про «неймовірні досягнення» та роблять селфі з переможцем.

Етап 2: «Велике прозріння»
Рівно через декілька місяців настрій свята кардинально змінюється. Ті самі реформатори, з тими самими плакатами, але іншими написами, починають бігати навколо будівлі з криками: «Геть!».

Поки на вулиці вирує «Геть!», конкурсант виконує головний ритуал свята: замикається в кабінеті, періодично підходить до вікна і показує розгніваним реформаторам дві дулі. В цей час учасники святкування чують тихий шелест купюр, що вкладаються у спеціально вшиті безрозмірні кишені піджака від Бріоні.

9: Всесвітній День раптового відрядження (або «Танзанійський експрес»)
Це свято не буде мати фіксованої дати. Воно рухоме та призначається ексклюзивно для керівництва Держфінмоніторингу та майстрів фінансового ескапізму.

Святкування проходить наступним чином: щойно в системі документообігу ДФМУ з'являється слово «комісія» або «ТСК», у кабінеті керівника автоматично матеріалізується Наказ про відрядження.

Географія святкування буде наступною : 

Танзанія: там керівник буде займатись вивченням досвіду діджиталізації племінних вождів та запуском проєкту «Біла Зебра» - глибоке дослідження як чорні смуги на шкірі тварини можуть раптово ставати білими. Це фундаментальне дослідження для Держфінмоніторингу, яке допоможе пояснити, як брудні гроші зникають з нашої економіки.

Кенія: тут керівник буде урочисто відкривати перший в світі хаб для страусів-інноваторів та стане учасником семінару «Страусиний комплаєнс»: він особисто виїжджає в пустелю, щоб навчитися у страусів головному професійному навику - мистецтву ховати голову в пісок саме в той момент, коли повз пробігає народний депутат Гончаренко.

Шануймо наші традиції, бо вони того варті!

Керівниця ГО «Межа» Богуславець заявила наступне:

«Перед Мандзієм - вкрай важкий челендж: побороти 10 тисяч чинних митників, перевірити їх на доброчесність, звільнити цих людей та набрати нових. Голова ДМС матиме 18 місяців на переатестацію керівного складу митниці - я їх називаю “феодальні митні князьки”, які набудували собі палаців у регіонах. І загалом 36 місяців - на перевірку всіх працівників».

Тобто, одним розчерком пера всіх працівників митниці фактично записали в корупціонери і вже визначили їхню долю - звільнити.

Але в усіх цих людей - родини, діти, літні батьки на утриманні і далеко не кожен з них причетний до системної корупції.

Однак, пропонується всіх без розбору виставити на вулицю, бо хтось, виходячи зі своєї логіки, вирішив, що вони недоброчесні.

Фактично одним формулюванням перекреслюються долі тисяч людей.

Більше того, логіка процесу підказує, що якщо в подальшому Мандзій не звільнить усіх цих працівників то і сам стане об’єктом тиску.

Люди для них - лише пустий звук.

Пропоную самій Богуславець очолити якийсь напрямок на митниці, звільнити цих людей, набрати нових і показати всім як треба працювати.

Щось мені підказує, що такого ми ніколи не побачимо, бо одне діло - говорити, а інше - своїм прикладом продемонструвати як і що треба робити.

Всім відомо, що пріоритетом для митниці є наповнення Державного бюджету податками і зборами. Особливо в час війни.

А тому, якщо ми вболіваємо за державу, то експерименти тут недоречні.

Інше діло - якщо поставлені задачі не мають нічого спільного з державними інтересами і основною метою є заблокувати роботу митних органів.

От тоді все стає на свої місця.

Заступниця керівника ОП Ірина Мудра на своїй сторінці у фейсбуці вказала, що "Україна продовжує якісно виконувати свої зобов'язання перед ЄСПЛ, забезпечує участь в процесах, готує якісні правові позиції і активно працює над досягненням результату у справах".

Щодо якісного виконання зобов'язань мовою Суду: за 2025 рік ЄСПЛ постановив 164 рішення щодо України, з них - 160 з встановленням порушень. Тобто 97,6% справ завершуються констатацією того, що держава не виконала свої зобов'язання за Конвенцією.

Щодо забезпечення участі в процесах: станом на зараз понад 4000 заяв очікують на розгляд і стабільне ТОП-3 місце в рейтингу країн-відповідачів.

Щодо підготовки якісних позицій: у 68 справах констатовано порушення свободи та особистої недоторканності, у 58 - порушення права на справедливий суд, в 42 - порушення заборони катувать.

Щодо роботи над досягненням результатів: 152000 звернень до Омбудсмена з приводу порушення прав людини.

Видається, що це той випадок, коли нема що сказати, але щось сказати треба.

В питаннях композиції групового портрету у німців чудове почуття гумору.

Доброго ранку!

Грантове середовище знову бʼє на сполох: кажуть, виключення конкурсів на посади Генпрокурора, голів ДБР та Нацполу з Антикорупційної стратегії-2030 - це «плювок в обличчя ЄС» та «останній цвях у дошку недовіри».

Насправді ми вкотре бачимо класичну маніпуляцію: видавати власні бажання за вимоги Брюсселя. Зручно, бо ніхто не буде перевіряти.

Насправді весь цей галас не про «європейські стандарти та цінності». Він про те, хто саме буде сидіти в комісіях і вирішувати, хто «правильний», а хто «недоброчесний». Він про контроль над органом або галуззю.

Дійсно, ЄС справді говорить про необхідність перегляду процедур призначення та звільнення Генерального прокурора, прозорість, конкуренцію і меритократію.

Тобто відбір за професійністю, досвідом і компетентністю.

Але в перекладі з «активістської» на людську це чомусь звучить інакше: кандидатів мають оцінювати не фахові юристи, а комісія, де половина складу ще вчора писала прес-релізи (в кращому випадку) або освоювала тонкощі душпастирства. 

Окрема тема це «європейський досвід» та «кращі практики». Якщо їх проаналізувати, а не просто згадувати у постах, то з’ясується, що у більшості країн ЄС посада Генпрокурора - політична. А там, де конкурси таки є (наприклад, у Литві), комісії складаються з професійних прокурорів, тобто людей з досвідом, які знають і розуміють систему з середини.

У нас же пропонують віддати долі професійних інституцій та людей у них в руки осіб з сумнівною репутацією без юридичної освіти та бодай якогось релевантного або навіть життєвого досвіду.

На жаль, в цій реальності фах і досвід - це щось архаїчне. Головне зліпити чергову «комісію», де можна буде роздавати ярлики «доброчесності» на власний розсуд.

Європі ж набагато важливіші результати та стабільна система, ніж нескінченне шоу з переатестаціями під наглядом фахівців широкого профілю.

САП у соцмережах повідомила, що за результатами конкурсу Клименко призначив сім нових прокурорів.

Прокурорів то призначив, але про місце роботи для них не подумав. Робочі приміщення САП такої кількості не витримують.

Тому останнім часом у САП займаються переселенням: прокурорів переводять із їхніх службових кабінетів, і тепер вони будуть сидіти по двоє.

Але оскільки у Клименка є нестримне бажання всіх контролювати, у САП зростає і кількість працівників ВБ.

Прокурори то будуть сидіти по двоє, а от працівники ВБ - по одному.

Наприклад, у моєму колишньому кабінеті №302 тепер сидітиме один співробітник ВБ.

Комфорт підлеглих Клименку прокурорів - не пріоритет.

Уявіть собі двох прокурорів в зовсім невеликому службовому кабінеті з величезною кількістю томів та речових доказів. Там для одного місця не багато, а для двох його взагалі недостатньо. (на фото – мій службовий кабінет і його реальне наповнення).

Кого цікавить комфорт «ручок»?

Спеціалізований антикорупційний райвідділ Срібнянського управління.

Тепер угоди в провадженнях в буквальному розумінні будуть підписуватись "на коліні".

"Корупція починається там, де є ручне управління", - заявив під час свого виступу на заході під назвою "Операція: Євроінтеграція" керівник Офісу Президента, за сумісництвом - один із керівників головного центру ручного управління в країні.

Рідкісний випадок, коли проблема і її джерело ідеально збігаються.

Навіть додати нічого - система сама себе прокоментувала.

A взагалі, без претензії на істину, просто скажіть, будь ласка: в якій ще цивілізованій країні секретар Президента приходить на публічний захід, одним із ключових пунктів якого є обговорення фактичного урізання конституційних повноважень Президента в частині призначення Генерального прокурора та Верховної Ради України - в частині надання згоди на таке призначення?

Прошу не сваритися - з керівником ОП більш-менш усе зрозуміло.

Просто накидайте приклади подібної політичної легковажності, які вам траплялися.

Повідомляють, що Дубовик не отримав підтримки міжнародників у конкурсі на голову АРМА.

Конкурсна комісія двічі голосувала за його кандидатуру: обидва рази - чотири «за», два «проти».

За законом цього недостатньо.

Рішення вважається прийнятим лише за умови, що серед тих, хто підтримав кандидата, є щонайменше два представники міжнародних партнерів. Саме ця вимога і стала визначальною.

Але ще 26 березня залізний депутат писав, що Дубовик - «адекватна людина» з «команди нормальної і порядної Мудрої».

Комісія, як бачимо, не оцінила ані адекватність, ані порядність, ані нормальність.

Якісь недоброчесні. Треба розпускати.