З’явилася публічна позиція керівника ОП Кирила Буданова щодо його участі в заході під назвою «Операція Євроінтеграція».

Я з повагою ставлюся до генерала Буданова, жодним чином не знецінюючи його внесок у боротьбу за існування країни.

Але вкотре ріже слух яскравий пасаж про те, що «корупція починається там, де починається ручне управління».

Якщо корупція починається там, де починається ручне управління, то, Кириле Олексійовичу, вам варто було б знати, що саме ви сьогодні очолюєте цей центр ручного керування всім. Так, зі своєю специфікою, далекою від стилю управління Єрмака, але з усім його спадком, включно з Татаровим і Мудрою, яким, як нікому іншому, відомо про ручне управління і телефонне право.

Розумію, що Буданов фактично не має операційного вибору не користуватися цими інструментами, адже в протилежному випадку девальвується сама суть його нинішньої посади.

Попри красиві слова для дипломатів, телефонне право нікуди не зникло. Воно просто стало більш ввічливим і прикритим правильними словами про «цінності».

Бо ж головне не як працюють закони, а хто саме телефонує.

І поки це правило не зміниться - всі ці «реформи» існуватимуть виключно для звітів, партнерів і красивих постів.

Враховуючи те, що єдиною обставиною, яка турбує усіх цих людей, є потенційне збереження впливу "хірурга" на державні процеси в країні, варто вже зізнатись самим собі і всім навколо, що виключною метою процесуальних активностей навколо його особи було усунення з політичного життя та інституційне ослаблення.

І зроблено це було руками "свого" Клименка та усиновлювача дітей, поціновувача нових автомобілів і земель навколо Києва Кривоноса.

Єдине питання: в обмін на що?

Адже, як показує практика, наявність підозри або статусу обвинуваченого у справах НАБУ ніяк не впливає на можливість збереження впливу та перебування на зайнятій посаді.

Кириленко вам в приклад.

А ще сьогодні міжнародний день домашніх тварин, міжнародний день жонглерів, день музичних магазинів, день свободи апаратного забезпечення і день поширення інформації про аутизм у дорослих - ідеї ще на п'ять постів для Кирила Олексійовича.

Пане генерале, або ви припините бути всеукраїнським літописцем і займетеся ділом, або ви втратите суб'єктність і вагу.

Чого ваші опоненти й хочуть.

28 листопада 2025 року видання Дзеркало тижня з посиланням на власні джерела повідомило суспільство про те, що Андрію Єрмаку готується повідомлення про підозру.

Другим інсайдом, який повідомило видання, стала інформація про обізнаність Зеленського з тим, що керівнику його Офісу готується підозра, і що цю інформацію йому повідомили очільники антикорупційних органів.

Мова про Кривоноса і Клименка.

У мене немає жодних сумнівів у тому, що саме в такому вигляді Клименко і повідомляв це Дзеркалу тижня, адже у вузьких професійних і журналістських колах давно відомо, хто є тим самим джерелом для подібних публікацій.

І мова навіть не про те, що в здоровій правовій системі очільники правоохоронних органів не попереджають про підготовку підозри нікого - навіть Президента.

Мова про брехню як норму комунікації з суспільством, яку взяли на озброєння і Клименко, і Кривонос.

Брехня конкурсним комісіям при номінуванні на посади і приховування фактів фіктивного усиновлення чужої дитини задля уникнення покарання; брехня про угоди зі слідством, внаслідок яких держава втрачає колосальні ресурси, а винні не тільки повертають собі награбоване, а й не несуть жодного покарання, обмежуючись легким переляком; брехня про власні рейтинги і реальні результати аудиту НАБУ, а також відсутність аудиту САП - і так далі.

Але брехня про підготовку підозри Єрмаку - це інше. Це щось на кшталт зрадженої мрії. Тієї мрії, за яку виходили люди з картонками, навіть не розбираючись, що таке НАБУ і САП.

Повторюся: мова не про право і не про законність. Я не здивуюся, якщо щодо Єрмака і немає жодних доказів його причетності до чогось.

Я про інше - про двох людей, Кривоноса і Клименка, які заблукали у всесвіті інтриг і суцільної брехні, і ще кількох перспективних фігурантів і членкинь на правах заступників, які переплутали країну, в інтересах якої мали працювати, зробивши брехню, маніпуляції та інтриги самоціллю власного виживання.

Прозріння прийде.

І до журналістів.

І до суспільства.

Вже всі висловились з приводу дій поліцейських під час вчорашньої трагедії в Києві.

Дозволю собі декілька слів.

Перш за все - мої співчуття рідним та близьким загиблих.

Буду не в тренді і поставлю питання інакше: чи дійсно ми вбачаємо вихід із ситуації у звільненні керівника патрульної поліції та притягненні до відповідальності тих, хто прибув на виклик?

Ми впевнені, що після цих кадрових рішень, у разі повторення подібної ситуації, наступні два працівники поліції не поведуть себе так само?

Якщо відповіді на це питання немає, варто бути чесними і визнати: проблема не в конкретних поліцейських.

Ми повинні розуміти, що вони побігли не тому, що боягузи, а тому, що їхали на звичайну побутову сварку, а стикнулися з людиною, яка була готова стріляти на ураження.

У такій ситуації юридична оцінка їхніх дій не може зводитися до примітивного висновку.

Тут варто врахувати чи проходили вони належну підготовку для таких сценаріїв; чи були забезпечені чіткими алгоритмами дій у разі збройної загрози; чи мають психологічну готовність застосувати зброю; чи існує реальна, а не формальна внутрішня регламентація дій у подібних ситуаціях.

Вочевидь, патрульні вчора не були готові до екстреної ситуації. Це означає, що з ними системно не працюють у цьому напрямку.

А отже, відповідальність зміщується з індивідуального рівня на інституційний. І мова зараз не про звільнення.

Необхідно змінювати підходи до роботи з персоналом поліції, психологічно готувати їх діяти в умовах реальної загрози.

Працівник поліції, повинен бути готовим не ховатися, а в межах закону застосувати силу у відповідь на загрозу життю - своєму і громадян.

Все, що відбулось - це маркер відсутності системної безпекової політики.

Треба свідомо і по-дорослому визнати, що держава програла цей діалог із суспільством і не запропонувала чітких, зрозумілих і нормативно визначених правил поведінки у випадку загрози життю та здоров’ю.

Ми знову намагаємось боротися з наслідками, не торкаючись причин.

Саме тому необхідно негайно напрацювати комплексну систему безпеки, яка повинна включати: базове навчання поводженню зі зброєю, чітке нормативне регулювання її застосування та правових наслідків, формування навичок недопущення ескалації конфліктів до застосування сили, а також зрозуміле тлумачення інституту необхідної оборони і меж між самозахистом та перевищенням таких меж, а також гарантії правового захисту для осіб, які застосовують силу виключно з метою захисту життя та здоров’я.

В іншому випадку держава залишає право своїм громадянам діяти на власний розсуд.

А це вже пряма дорога до хаотичного насильства і втрати монополії на застосування сили.

Тому діяти потрібно негайно і системно.

Вже 12 років ми декларуємо свої наміри щодо вступу до ЄС.

Ми готові годинами обговорювати глобальну політику, вимагати реформ, розносити владу і писати гнівні пости про корупцію. Але геть забуваємо про фундамент.

Європа та її цінності – це ж не тільки зарплата у 3000+ євро, безвіз, ідеальний асфальт, високий рівень життя та черговий транш від МВФ.

Це передусім про світогляд. Це щоденна робота кожного для суспільного блага.

Щоб завтра жити як у Європі, кожен має робити свій внесок сьогодні.

На жаль, сувора реальність швидко збиває цю євроромантику.

Заходиш такий у ліс, що на фото, ... і натрапляєш на інсталяцію з пластикових пляшок та будівельного сміття.

Дуже по-європейськи, нічого не скажеш.

Так виглядає, що ми вперто намагаємося натягнути європейський фасад на глибоко радянський фундамент.

Доки наш внутрішній європейський вибір обмежуватиметься бажанням отримувати їхні зарплати, але залишати за собою право жити за звичками дикунів, ніякий ЄС нам не допоможе.

Кожному почати треба з себе.

Законопроєкт про позбавлення прокурорів спецпенсій можуть проголосувати вже в травні.

Він передбачає ліквідацію спеціального пенсійного режиму для прокурорів шляхом його інтеграції у загальну систему.

Законопроєкт також пропонує встановити максимальний розмір пенсії на рівні 25 950 грн (10 п. м. для осіб, які втратили працездатність).

Вважаю, що таке вибіркове обмеження без одночасного перегляду всіх спецрежимів суперечить ідеї справедливої пенсійної системи.

Не може існувати ситуація, коли одна людина отримує 4 тис грн, а інша - 100 тис виключно через колишній статус.

Якщо йдеться про реформу, вона має бути системною. Обмеження повинні застосовуватися до всіх, незалежно від того, чи це прокурори, чи інші топпосадовці.

В іншому випадку це не реформа.

У разі якщо законопроєкт все таки буде проголосовано, передбачаю також масове звільнення прокурорів з органів прокуратури в цілому, у тому числі й із САП.

На відео - фрагмент виступу Генпрокурора під час засідання ТСК 23.07.2025.

Сьогодні - 1517-й день з моменту повномасштабного вторгнення і 161-й день з моменту повідомлення перших підозр у справі «Мідас».

Розслідування у цій справі триває вже понад п’ять місяців і, як виявляється, станом на сьогодні не всі цікаві подробиці цієї справи повідомляються суспільству НАБУ і САП.

Ви не почуєте це на тій частині «плівок», які були оприлюднені, не почуєте це від прокурорів у цій справі, які чомусь соромляться вам про це розповісти.

Але як інформують джерела у правоохоронних органах, на плівках справи «Мідас» фігурують не лише Карлсон, Шугармен, Чегевара, а й інші особи, про роль і функції яких не говорять під час брифінгів, засідань ТСК чи комітетів Верховної Ради Клименко та Кривонос.

Зокрема, за інформацією тих самих джерел, 27 лютого 2025 року в проміжку часу з 10:47 до 10:49, між фігурантами справи Цукерманом та Зоріною відбувся діалог такого змісту (наводжу цікавими фрагментами):

«Цукерман – смотри, там где у нас Браун - 100»
«Зоріна – Браун - 100».

«Цукерман - ну короче, надо сделать так, чтоб (н/д). Давай 100 и там у нас, 250 мы ему должны как бы.»

«Цукерман - … Я ж не этот самый, ты говоришь тот-тот-тот. Ну давай (1 сл.) 20 тысяч. Как они будут распределяться я не знаю. Но это мы сейчас. В какой-то месяц еще что-то будет, не знаю.»


Наступного дня Цукерман спілкується з Устименко:

«Устименко – в Манхетене я 50% провела Брауна 1-м числом»
«Цукерман - Дякую»
«Устименко – Слушай, я Лене сбросила?»
«Цукерман – До Брауна?»
«Устименко – До Брауна, и сказала что будет еще минус 800».

Загальновідомим є факт, що псевдонімом Девід Браун користується керівник президентської фракції в парламенті Давид Арахамія. Він навіть так підписаний у соціальній мережі Facebook.

А цифри в розмовах 100 і 800 це не в замбійських квачах і не в монгольських тугриках, як ви зрозуміли.

Нуль питань до Давида Арахаміча, як ніжно називає свого друга і партнера народний депутат Железняк, нуль питань до нього і з боку антикору. Бо він міць, сталь і сила, яка тримає український парламент!

Але з огляду на викладене, мене як юриста і громадянина цікавлять такі питання:

1.Чому ці факти замовчуються і не повідомляються суспільству?

2.Чому станом на сьогодні Давид Арахамія не допитаний з цих підстав детективами НАБУ?

3.Чому він досі перебуває без будь-якого процесуального статусу у справі «Мідас»?

Клименко та Кривонос вкотре ховають від суспільства правду.

Facebook Арахамії.

23 березня у телеграм-каналі НАБУ з’явилась інформація про те, що Бюро звернулося до Президента України та Служби безпеки України з проханням ініціювати застосування санкцій стосовно одного з підозрюваних у справі про махінації із землями ринку «Столичний» - колишнього народного депутата України від нині забороненої Партії регіонів.

Йшлося про Юрія Іванющенка.

Станом на сьогодні інформації про розгляд немає, санкції щодо Іванющенка не застосовано.

Але дивує інше - тиша з боку самого НАБУ. Ніхто більше нічого не вимагає, про санкції не згадують.

А що сталося? Чому мовчимо?

Вже не потрібно чи «необхідність» раптово відпала?

Якось недоброчесно.

Турбує також тиша щодо цього питання з боку «незалежних» журналістів, «залізних» депутатів, різноманітних ГО, ЦПК, Деюре, активістів, грантових організацій та інших любителів легких заробітків та піару.

Продовжуючи тему наявності Брауна на плівках у справі «Мідас».

Як повідомляють джерела у правоохоронних органах, між фігурантами кримінального провадження в лютому 2025 року також зафіксовано наступний діалог:

Цукерман: Да, там решили Браун

Устименко: (нерозбірливо)

Цукерман: Все, только

Устименко: Стой. Так я так понимаю, все Браун, мы же их и откладываем в этот…

Цукерман: Ну конечно

Устименко: Все. 300 я ему откладываю долларов. Правильно?

Цукерман: Пока да

Устименко явно відклала не 300 доларів, мова йшла про 300 тисяч.

З огляду на цю інформацію, та, зважаючи на повну тишу навколо неї, ще раз повторюю свої питання:

1.Чому ці факти замовчуються і не доводяться до відома суспільства?

2.Чому станом на сьогодні Арахамія не допитаний з цих підстав детективами НАБУ?

3.Чому він досі перебуває без будь-якого процесуального статусу у справі «Мідас»?

Памʼятаєте діда, який не відкрив бомбосховище - і отримав 7 років тюрми?

Сьогодні за ґрати відправили двох поліцейських за неналежне виконання обовʼязків під час стрілянини в Голосіївському районі.

Ці історії обʼєднує одне: система карає виконавців, але не ставить запитань до тих, хто їх призначає.

Нікого не цікавить, як ці люди проходили відбір, чи були навчені діяти в критичних ситуаціях і хто відповідає за їхню готовність.

Бо в нас відповідальність завжди закінчується на найслабшому рівні.

Карають тих, хто не може захиститись.

А рівнем вище не лише зберігають крісла й посади - часто ще й отримують підвищення.

І це вже не просто проблема. Це дикий сюр.

ЗМІ повідомляють, що поліцейська Анна Дудіна, яку сьогодні взяли під варту прямо в залі суду після стрілянини в Голосіївському районі, фактично не була патрульною поліцейською в класичному розумінні. Вона вийшла на зміну через дефіцит кадрів у патрульній поліції.

Це, власне, підтвердила і сама Анна під час судового засідання.

Раніше вона була медикинею під час Революції гідності.

Сьогодні Анна в тюрмі.

Тим часом начальник патрульної поліції перейшов на іншу посаду, фактично нічого не втративши у впливі.

Міністр внутрішніх справ збирається роздати всім пістолети для самооборони. Головне, щоб англійську мову в першому класі на курси ножового бою не прийшло в голову поміняти.

У начальства все добре, бо країна хвора.

Під час перегляду судового засідання ВАКС з розгляду скарги сторони захисту на повідомлення про підозру Тимошенко звернув увагу на два, як на мене, достатньо показові факти.

Перший. Під час виступу сторона захисту вказала, що в ході проведення експертизи відео- та звукозапису експерт використовувала сертифіковане в рф програмне забезпечення.

Якби в ході засідання пролунали ті самі факти, але допущені стороною захисту, я уявляю, який би шум здійнявся у компліментарних ЗМІ і як би це розносили з метою повної медійної дискредитації та репутаційного знищення.

У цьому контексті пригадалися фото Тимошенко під час обшуку на фоні грошових коштів. Як потім виявилося, вони навіть не є предметом дослідження.

Але знову бачимо різні підходи.

Де невигідно - мовчимо. Де вигідно - кричимо. Ось і вся їхня принциповість і дволикість.

Другий. Станом на сьогодні сторона обвинувачення не надала стороні захисту оригінал звукозапису розмови між Тимошенко та Копитіним від 12.01.2026, хоча оголосила про завершення досудового розслідування.

Це старий прийом та процесуальний маневр сторони обвинувачення, коли найбільш чутливі або проблемні докази надають наприкінці ознайомлення з матеріалами.

Його суть не в тому, щоб приховати доказ назавжди, а в тому, щоб контролювати момент його появи.

Якщо доказ з’являється на завершальному етапі, сторона захисту об’єктивно не має можливості належним чином його опрацювати: немає часу на проведення експертизи, на перевірку автентичності, на аналіз можливого монтажу, на дослідження контексту розмови та на інші необхідні процесуальні дії.

По суті, це порушення принципу рівності сторін (equality of arms), за яким кожна сторона в процесі повинна мати рівні процесуальні можливості представити свою позицію і спростувати позицію опонента, а також обмеженням фундаментального права на захист.

Але хто би розбирався, якщо ЗМІ вже заслухали справу і постановили вирок?

Повертаючись до теми патрульної Анни Дудіної.

Учора в суді Анна пояснила, що відійшла від місця, де перебували поранені, щоб із службового автомобіля викликати карету швидкої медичної допомоги. Це правда.

На скріні з бодікамери її колеги видно, як вона рухається в напрямку автомобіля. Уже через кілька секунд після цього знову пролунали постріли, після чого її напарник залишив місце події.

Тобто на момент початку нової серії стрільби Анна фізично не перебувала на місці події.

Анна з місця події не тікала.

Здійснювати постріли в напрямку озброєної особи вона об’єктивно не могла, оскільки поруч перебували інші люди, вона знаходилась на дистанції, і існував реальний ризик ураження сторонніх осіб.

Крім того, місце події з усіх боків оточене будинками, що робить навіть попереджувальні постріли небезпечними.

Фактично можливість стріляти на ураження могла бути лише у її напарника, але не у неї.

Тому, на моє переконання, у діях поліцейської Дудіної відсутній склад будь-якого кримінального правопорушення.

За інформацією джерел, наближених до директора Львівського територіального управління НАБУ Лопушанського, минулого тижня туди приїздив заступник Кривоноса - Денис Гюльмагомедов.

Під час перебування в управлінні він провів нараду з детективами, у ході якої довів до відома присутніх, що «боротьба триває» і призначення Ореста Мандзія керівником ДМСУ не повинно її зупинити.

Втім, як стверджують джерела, основною темою цієї зустрічі була зовсім не боротьба з корупцією.

Йшлося про телеграм-канал «Бронік» та його автора.

За словами присутніх, Гюльмагомедов довів до відома детективів вимогу Кривоноса: жодних обговорень, жодних коментарів, жодних оцінок ситуації, пов’язаної з усиновленням ним дитини.

Будь-які розмови на цю тему заборонені. Особоливо зі мною.

Більше того, у контексті обговорення минулого самого Кривоноса, яке викликає чимало запитань, пролунала фраза, яка багато що пояснює: «у всіх же є свої скелети в шкафу».

За версією діючого керівництва Бюро, я зрадив систему. 

Ні, друзі, це ви і Клименко зрадили систему, коли пішли грати в політику і домовлятись з фігурантами, це ви зрадили систему, коли цікаві справи розслідуєте, а нецікаві замовчуєте, це ви зрадили систему, коли людей, які зливали справи, відпускаєте на всі чотири сторони, це ви зрадили систему, коли дозволяєте керувати собою Клименком і Кривоносом, це ви зрадили систему, коли почали укладати сумнівні угоди і продавати справи. Цей ряд можна продовжувати дуже довго.

Я зрадив систему заробляння та кругової поруки. Ось, що зрадив я. 

Ви зрадили очікування.

Це найстрашніше.

Ось так в Бюро замість того, щоб вийти до суспільства та прокомунікувати проблему, пояснити що сталось, віддають накази підлеглим працівникам ніяк це не обговорювати, не коментувати та фактично робити вигляд, що нічого не відбувається. 

Бруд і болото.

Народний депутат Гетьманцев пропонує запровадити жорстку диктатуру з тиранією в усій вертикалі органів державної влади.

Саме така модель управління, на думку, очевидно, нездорового представника влади, здатна навести лад у країні. Жорстка вертикаль управління + страх + відповідальність. Ручне керування всім і всіма, жорстко і відповідально.

І саме це мало б сподобатися народові.

Не мирне життя, не зрозумілі і чіткі правила роботи, бізнесу, не гідні зарплати і соціальне забезпечення, а диктатура.

В якійсь країні я вже таке бачив. І президент там при владі більше 25 років.

От саме такі відео треба тиражувати і показувати всьому світові, щоб замість конкурсів на посади проводити обов’язковий психіатричний огляд. І під час виборів - теж. Більше користі буде.

Принаймні для відсіву поціновувачів диктатури і тиранії, а також призначень на відповідальні посади фігурантів кримінальних справ із фіктивно усиновленими дітьми. Або, як каже заступник директора НАБУ, - «зі скелетами в шкафу».

Ну і завершимо ми цей весняний вечір черговим клінічним рецидивом від народного депутата Федора Веніславського, який запевняє, що масових випадків «бусифікації» в Україні не існує, а є лише окремі інциденти, які не є системним явищем.

Само по собі явище, коли людина розмовляє сама з собою, не є клінічним відхиленням від норми з точки зору психіатрії. Але це не стосується випадків, коли одночасно з цим людина втрачає зв’язок із реальністю. Такі випадки вже є небезпечними і підлягають дослідженню медичними спеціалістами.

І ще багато думок хотілося б вам переказати - наприклад, як уповноважений президента із санкцій Власюк у перервах між «освоєнням космосу» у Фейсбуці знайшов у собі сили поставити «на місце» міністра фінансів США, але бере втома на сьогодні від усіх цих випадкових мотовиловців і наталух.

Доброї ночі!

Доброго ранку!

Мережу облетіла новина, про те, що вчора ВАКС засудив адвоката, який підбурював клієнта до підкупу судді, до 9 років позбавлення волі.

Грубо кажучи адвокат просто кинув свого клієнта, бо частину з одержаної суми витратив на себе, а решту зберігав вдома і в офісі.

9 років.

Вкрав аеропорт і створив злочинну організацію - 1 рік умовно і аеропорт залишили.

Організував зловживання на ОПЗ - 5100 штрафу, який не сплатиш.

Організував надання мільйонної неправомірної вигоди керівникам САП та НАБУ - штраф і тепер спокійно скуповуєш нерухомість в центрі столиці.

Заволодів великою партією контрафактної продукції на Одещині - справу перекваліфікували з 191 на 367 і закрили у зв'язку з минуванням строків давності.

Кинув клієнта - 9 років реального позбавлення волі.

Хода справедливості продовжується.

Ще одна "паличка" в кількість справ, у яких судом постановлено вирок.

Можна гордо звітувати про "досягнення".

"Хтось же має сидіти".

Керівник фракції Слуга народу Давид Арахамія публічно заступився за Міністра МВС Клименка та Голову Нацполу Виговського після теракту в Києві.

Якщо коротко, то нікого звільняти не будуть, а «винні постали перед судом».

Нагадаю, винною Арахамія вважає дівчину, яку випустили «на лінію» патрулювання в той день і яка взагалі не є патрульною поліцейською, а всі існуючі докази, включаючи записи з бодікамер, доводять повну відсутність її вини.

Це той самий Арахамія, або Браун, як його називають на плівках Міндіча, партнер Кауфмана, Клименка і Кривоноса. Тепер він ще й суд і народна справедливість, який визнає винними людей.

Так буває, коли з Миколаївського афериста масштабувався до національного рівня.

До речі, стрільба в містах продовжується. Щодня. Киів, Чернігів, сьогодні Львів. Підкину ідею для гарячих голів легалізації «короткої» зброї. Треба всім видати глушники для пістолетів. Стрільби чутно не буде.

План стійкості при тихій стрільбі і національний кешбек за кожну використану гільзу.