Активіст фундації Деюре, більш схожий на співака Мобі, вирішив розповісти чергові байки про "мафію в адвокатурі".

Розповідаючи про вплив "портновсько-татарівського угрупування", даний персонаж настільки захопився, що сам же підтвердив той факт, що його шефа Жернакова на посаду судді призначив сам Портнов.

Дослівно: "Ізовітова раніше була членом ВРЮ, ключового органу суддівського і тоді вона була в цьому органі разом з Портновим і вони тоді разом ухвалювали рішення хто стане суддею в Україні".

Жернакова на посаду судді було призначено указом Януковича від 10.02.2012.

Ось указ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/83/2012#Text

Ізовітова Л.П. в той час була членом ВРЮ і, за словами та логікою Мобі, разом з Портновим вирішувала хто буде суддею.

Висновок: рішення щодо призначення Жернакова прийняв Портнов, а все інше - справа техніки.

Що й треба було довести.

Явка з повинною руками своїх же.

"Судову реформу" проводить член портновського угрупування.

Українські OnlyFans - моделі виграли 27 судів у Податкової служби.

В голові крутиться єдиний непристойний вираз, щоб охарактеризувати те, що дівчата зробили з службою. Думаю, ви здогадалися.

Податкова служба, в якій немає повноцінного керівника дуже тривалий час, але яку навіть не десятою, а сотою дорогою обходять Гетьманцев, Арахамія, Железняк.

Податкова служба це ключ до всієї корупції у фіскальній політиці країни.

Але ні слова про реформу і доброчесні конкурси на керівника від цих трьох ви не почуєте. А податкова, нагадаю, пряма відповідальність парламентського комітету, де відпочивають своє краще життя і Гетьманцев, і Железняк. Не почуєте ви це і від Ніколова та інших правдорубів.

А тим часом 27 дівчат впевнено відʼє… (довели свою правоту) і податкову, і комітет разом з Гетьманцевим і Железняком.

Наші дівчата - найкращі.

Кабмін за ініціативою МОН ухвалив рішення, якими визначено вимоги до рівня володіння англійською мовою для кандидатів на окремі посади у державному секторі, зокрема в управлінні, освіті та науці.

Так, для кандидатів на посади державної служби категорії «А», а також для голів місцевих державних адміністрацій, їхніх перших заступників і заступників встановлено обов’язковий рівень володіння англійською не нижче B1 за шкалою CEFR.

Відвідавши Танзанію, Пронін здобув нові навики та вміння, які так необхідні в сьогоднішніх політичних реаліях.

Зважаючи на свято, хтось вирішив зробити "подарунок" цьому каналу і не придумав нічого кращого аніж накинути кількість підписників.

Сьогодні в 16.40 до підписників раптово додались 300 ботів, серед яких в'єтнамці min min, pargat singh, nay zin phyo, moon і так далі.

Якщо хтось подумав, що це залишиться непоміченим, то не вийшло.

Явна дискредитація каналу через купівлю та додавання ботів іноземного походження теж не пройде.

На даному етапі єдиний висновок - все кажу та роблю вірно, від чого комусь дуже "пригорає".

Миші почали шарудіти.

Давно відомо про зв'язок директора НАБУ Кривоноса та Віцепрем'єр-міністра Кулеби.

Вони достатньо тривалий проміжок часу знайомі між собою. Це знайомство не заперечував навіть сам Кривонос, коли його запитали про нього журналісти в день виконання практичного завдання під час конкурсу на посаду директора НАБУ.

Тоді Кривонос відповів, що знає Кулебу 8 років (тобто з 2015 року на момент конкурсу).

Натомість, в ході співбесіди, Кривонос, уникаючи прямої відповіді на запитання члена комісії про знайомство з Кулебою, почав говорити зовсім інші речі.

Тут ви не почуєте про вісім років знайомства.

Що тільки не скажеш заради перемоги в конкурсі?

Доброго ранку!

Ну що ж.

Навала ботів на канал продовжується та тільки посилилась.

Це зовсім не перешкода, а, навпаки, - мотивація і далі говорити правду.

Смішні.

Поза тим бажаю всім гарного і спокійного дня!

Сьогодні о 15.00 у приміщенні ВАКС продовжиться розгляд обвинувального акту у провадженні за обвинуваченням посадовця АТ "Укрзалізниця" Олега Золотарьова.

Нагадаю, що після укладення угод на користь фігурантів, Клименко пішов далі і відмовився від обвинувачення у цій справі.

Наслідком таких дій стало те, що АТ "Укрзалізниця", будучи потерпілим від дій Золотарьова, вперше в історії продовжуватиме замість САП підтримувати публічне обвинувачення в суді.

Заробітна плата в розмірі понад 5 мільйонів гривень за 2025 рік недостатня мотивація для належної роботи.

Тепер замість Клименка його роботу роблять залізничники.

Тому, що принциповий.

Подивився інтерв’ю керівника САП Клименкa виданню Deutsche Welle.

Розберу його детально, але поки висновок один - Клименку все навколо заважає.

Заважає СБУ, суд, експерти.

Тепер з’явилась нова мантра - заважають навіть строки давності.

Може, він просто поганий танцюрист?

На запитання журналістки про витоки інформації з САП Клименко повідомив, що такі витоки фіксувалися, проводилися службові та кримінальні розслідування і навіть були притягнуті винні до відповідальності.

Фантастика.

А можна список цих людей, яких "притягнули" – тільки не в уяві, а в реальності?

І ще одне питання: чи є серед цих "притягнутих" прізвище Синюк?

Бо саме Синюк зливав інформацію у справі "Харківської курки" і у справі Міндіча. Більше того - за це його ж було вписано у повідомлення про підозру, а будь-яке спілкування з ним прокурор розцінював як ризик для кримінального провадження, про що повідомляв суд під час вирішення питання про застосування запобіжних заходів.

Все це чергова брехня міжнародному виданню.

Килименко

На запитання тієї ж журналістки про витоки у справі «Мідас» Килименко якось невиразно пробубонів, що не впевнений, чи взагалі був витік, і що розслідування у цьому напрямку ще триває, як і збір «якоїсь інформації».

Відкриваємо підозру Міндічу - сторінка 21.

Читаємо дослівно: «Крім того, один з керівників органу прокуратури, будучи членом злочинної організації, очолюваної Міндічем Т.М. та Цукерманом О.Д., діючи на виконання спільного злочинного плану ЗО, виконуючи відведену йому роль, в період часу з 16.10.2025 по 26.10.2025 передав відомості досудового розслідування № 52025000000000472 від 21.08.2025, таким чином забезпечивши вжиття заходів із приховування злочинної діяльності шляхом завчасного інформування членів ЗО про ризики їх викриття детективами НАБУ та прокурорами САП».

Це про Синюка.

Факт витоку, його час, причетна особа і навіть конкретне кримінальне провадження у якому це сталося, зафіксовані процесуально.

То яку ще «інформацію» він збирає?

На запитання щодо тривалості слідства та неприйняття рішень у справах САП і НАБУ Клименко перевів стрілки на суд і заявив, що йому нібито невідомо, чому судовий розгляд триває довше, ніж досудове розслідування.

Знову винен суд.

Але тривалість судового розгляду - це прямий наслідок у тому числі реалізації базового процесуального права - «права на захист». Люди захищаються, бо на кону їхня свобода.

Хоча звідки йому про це знати?

У його світоглядній парадигмі суд і захист - це лише ті, хто заважають.

От якби були «трійки».  

Клименко також запропонував процесуальну «новизну», яку назвав «зміна підходу до обрахунку строків давності».

Насправді це не зміна підходу. Це пропозиція скасувати строки давності після передачі обвинувального акта до суду.

Передайте йому: строки давності придумали не просто так.

Ідея скасувати строки давності після направлення обвинувального акта до суду - це не про підвищення ефективності, а про легалізацію процесуальної неспроможності: строки давності є базовою гарантією правової визначеності та обмеженням державного примусу в часі, і їх нівелювання на стадії суду фактично створює можливість безстрокового переслідування особи, і одночасно знімає зі сторони обвинувачення будь-яку мотивацію забезпечувати розгляд справи у розумний строк; також це пряме порушення балансу сторін і потенційний конфлікт із стандартами статті 6 Конвенції.

Отже, це не «новизна», а відверте безглуздя.

Пропонуючи відверте процесуальне безглуздя під назвою «зміна підходу до обрахунку строків давності», ті, хто це проштовхує, часто посилаються на найкращі «європейські практики».

Як і з обранням Генерального прокурора комісією, так і зі строками давності - виявляється, що такі речі є просто вигадками.

Бо в Європі також існують строки давності.

Вони є базовим елементом кримінального права, а не «перешкодою» для обвинувачення, і існують, зокрема, в Німеччині, Франції, Італіі, Польщі, тощо.

Строки давності в кримінальному праві Німеччини (Verjährungsfristen) залежать від тяжкості злочину, регулюються Кримінальним кодексом (§ 78 StGB) і становлять від 3 років (незначні правопорушення) до 30 років (тяжкі злочини).

У Франції строки давності також залежать від тяжкості правопорушення: 1 рік для проступків (contraventions), 6 років для деліктів (délits) та 20 років для злочинів (crimes).

За загальним правилом в Італії строк дорівнює максимальному строку покарання, передбаченому за злочин, але не може бути меншим за 6 років для злочинів (delitti) та 4 роки для проступків (contravvenzioni).

Строки давності у кримінальному праві Польщі (згідно зі ст. 101 КК Польщі) залежать від тяжкості злочину і становлять від 2 до 30 років.

Звісно, строки давності можуть перериватися, але не перестають обраховуватись, як цього вимагає український «гуру» кримінального процесу, після передачі справи до суду. Виняток - лише найтяжчі міжнародні злочини.

Тобто «найкращі європейські практики» - це не про скасування строків, а про баланс між інтересами держави і правами людини.

Дійсно, це незаконно.

Але незаконно не тільки коли знімають на Тенерифе твого друга Магамедрасулова.

Незаконно це і тоді, коли, з твоїх же слів, сторона захисту Кауфмана приносить конкретно тобі матеріали відеоспостереження за детективом, який розслідує справу аеропорту, а ти це ігноруєш і робиш вигляд, що нічого не відбувається. А потім викликаєш мене в цей же кабінет і розповідаєш про це. При чому ніяк не втручаєшся і не припиняєш це.

Незаконно це і коли детектив інформує про факти стеження за ним УВК з проханням його захистити, а УВК, як і директор-усиновлювач, ігнорує такі звернення, а ти нічого не робиш, щоб воно захистило свого працівника, хоча це справа одного телефонного дзвінка.

Не буває так, що десь законно, а десь незаконно.

Законник махровий.

Сьогодні Верховна Рада України збереться на пленарне засідання.

У порядку денному - законопроєкт №15112-1 (так званий «про посилки»). Формально - про скасування пільги на 150 євро.

Але є нюанс.

У цей законопроєкт «зашили» норму про PEP: замість довічного фінмоніторингу для політично значущих осіб пропонують повернути старе правило - лише 3 роки після завершення повноважень.

Нагадаю: довічний контроль для PEP парламент запровадив у 2023 році.

Вчора профільний комітет підтримав винесення законопроєкту в зал.

І тут найцікавіше.

Один із найгучніших «борців з корупцією» - публічний депутат і блогер - утримався.
Хоча сам є PEP і напряму зацікавлений у цих змінах.

У своєму Telegram він розповів лише про «посилки».
Про норму щодо PEP - жодного слова.

Про це вже навіть написав журналіст Михайло Ткач.

Але сам «борець» мовчить.

Зручна позиція:
не голосувати «за», але й не пояснювати, що насправді відбувається.

Розрахунок на те, що ніхто не помітить.

Але, як завжди, диявол у деталях.

Пане Ярославе, ви забули номери телефонів послів, втратили мигалки, забули де блокувати трибуну чи щось інше, на кшталт, домовився з Арахамією?!

Чергова хвиля «експертної» стурбованості навколо створення «незалежної» експертної установи для НАБУ і САП.

Кривонос і Клименко хочуть свій експертний інститут.

Вимагають створення експертної установи для проведення експертиз у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ. З їхньої точки зору така установа буде «незалежною».

Насправді ж вузька спеціалізація експертів та фактична їх замкненість на виключній підслідності НАБУ автоматично нівелюють «незалежний» статус. Рано чи пізно навіть найбільш незалежні експерти опиняться в полоні оперативних тонкощів і набудуть статусу «залежних».

Ця установа буде такою ж незалежною, як і ті, що працюють у структурі МВС чи СБУ.

Саме значення слова «незалежний» Кривонос і Клименко не здатні осягнути, роками водячи за носа міжнародних партнерів і послів, скаржачись чи не щодня на державу Україна.

Те, чого вимагають Клименко і Кривонос, - це не експертиза.

Це автокоментар до власних дій та автоматичне їх одобрення.

Таке саме зручне та ручне.

Але для окозамилювання називається - «незалежне».

Насправді проблема є більш глобальною і вирішувати її, на моє переконання, також потрібно глобально.

Станом на сьогодні судова експертиза в Україні розпорошена між МВС, Мін’юстом і СБУ. Формально експерт є незалежним, але фактично працює в системі, яка так чи інакше є стороною процесу.

Це не про об’єктивність і незалежність.

Тому можна запропонувати наступну концепцію: створити єдину незалежну систему судової експертизи як окрему публічну інституцію поза МВС, Мін’юстом, СБУ та органами досудового розслідування, до якої поетапно передати всі існуючі експертні установи разом із персоналом, ресурсами та методиками, із формуванням регіональних центрів і спеціалізованих лабораторій. При цьому незалежність має забезпечуватися відкритим конкурсом і фіксованим мандатом керівництва, бюджетною автономією, єдиними стандартами, атестацією та контролем якості, а також автоматизованим розподілом експертиз без ручного впливу; комунікація з експертом - виключно офіційна, наприклад через електронний кабінет верифікованого користувача.

Впровадження має бути поетапним - через аудит, поступову передачу функцій і збереження окремих спеціалізованих напрямів на перехідний період.

Насправді для України це не нова логіка.

Ми вже створили інституції поза відомчою вертикаллю - ті ж НАБУ та НАЗК - і розвели функції між ними: окремо превенція, окремо слідство, далі окремо обвинувачення і окремо суд.

Саме в такій моделі може бути забезпечена хоча б мінімальна незалежність експертів від зовнішнього впливу.