Це все так доброчесно, що аж дух перехоплює.

Людина на камеру розказує схеми і ніщо нікого не бентежить.

Аудит

2 квітня 2026 року спливає строк, визначений Законом України «Про НАБУ», до якого Кабінет Міністрів України зобов’язаний ухвалити рішення про початок формування Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) діяльності НАБУ.

Попередній звіт за результатами такої оцінки було затверджено 2 травня 2025 року.

Нагадаю: відповідно до частини 7 статті 26 Закону, аудит НАБУ проводиться щороку.

З огляду на це виглядають щонайменше маніпулятивними публікації перманентно «незалежної» УП, журналісти якої регулярно виїжджають на слідчі дії разом із детективами, а потім героїчно про це знімають репортажі. Сьогодні це ж видання повідомило, що Уряд нібито «несподівано» збирався оголосити аудит НАБУ.

Несподіваним аудит може бути лише для тих, хто не відкривав закон.

Замість того, щоб послідовно вимагати проведення об’єктивної та незалежної оцінки діяльності Бюро, з винесенням на розгляд принципових питань, зокрема щодо поведінки Семена Кривоноса, нас відводять від основної проблеми спробою запропонувати на обговорення «ефект несподіванки». Ніякої несподіванки нема і не може бути.

Саме в межах аудиту повинні отримати оцінку обставини, які вже стали публічними: використання механізмів уникнення кримінальної відповідальності через усиновлення дитини, а також участь у сумнівних земельних історіях, про які, відповідно до матеріалів проваджень, було відомо, але які були приховані Кривоносом під час конкурсної процедури.

Про це знає вся країна: фігуранти проваджень, працівники антикорупційної інфраструктури, правоохоронні органи, судді, прокурори, громадяни. Замовчати не вийшло.

І саме ці обставини сьогодні становлять не просто репутаційний ризик та ризик втрати незалежності, а пряму екзистенційну загрозу НАБУ як інституції.

Подальше перебування на посаді керівника, щодо якого існують настільки серйозні питання доброчесності, є несумісним із самою природою цього надважливого антикорупційного органу.

Тому аудит має відбутися.

І його ключове питання має бути таке: чи є сумісним перебування Семена Кривоноса на посаді Директора НАБУ з вимогами закону та стандартами доброчесності.

Все інше - це інформаційний шум.

У статті «УП: Кабмін хотів несподівано оголосити аудит НАБУ» зазначається, що «УП стало відомо від співрозмовників у НАБУ, що всередині березня віцепрем'єр з питань євроінтеграції Тарас Качка без якихось пояснень ініціював проєкт постанови про формування комісії з проведення незалежного аудиту Бюро. Це важливо, бо негативний висновок аудиту є підставою для звільнення директора НАБУ».

Відкриваємо статтю 26 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

«Зовнішня незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності Національне антикорупційне бюро України проводиться щороку, а рішення про початок формування відповідної комісії Кабінет Міністрів України зобов’язаний ухвалити не пізніше ніж за тридцять календарних днів до спливу річного строку з дати затвердження попереднього аудиту».

Тепер питання.

Які саме «пояснення» мав надавати Качка?

Кому і що він повинен був пояснювати, виконуючи пряму норму Закону?

Читайте матчастину.

Шановні журналісти, бажання захищати поліваріативного рецидивіста, схильного до вчинення підкупів та брехні всім (журналістам, конкурсній комісії, суду, слідству, мамі дитини) задля досягнення своїх корисних цілей, веде вас у логічний глухий кут девальвації стандартів, підриву репутації, а найосновніше - до втрати головного активу - довіри читачів.

Врахуйте це і зважте ризики.

Кривоноса завтра забудуть, а ви залишаєтесь на ринку.

Повідомляється, що головний європейський прокурор Лаура Кьовеші в інтерв'ю виданню Euractive звинуватила керівництво ЄС в покриванні корупції.

Не може бути. Не вірю.

Там же найкращі практики, за якими у нас хочуть обирати Генерального прокурора.

Життя - тлін.

Деякі тези з інтерв’ю Кьовеші:

Найвиснажливішою та найвибагливішою частиною її роботи була боротьба з інституційною тенденцією ЄС пом'якшувати, затягувати та бюрократизувати боротьбу з шахрайством та корупцією.

За словами Кьовеші, в якийсь момент своєї каденції високопосадовець Європейської Комісії порадив їй пом'якшити свої публічні заяви про масштаби корупції та шахрайства, які викриває її прокуратура. Вона відповіла: «Я сказала: Як ви смієте мені таке говорити? Ми незалежні. І якщо є справа, це наш мандат – її розслідувати», – згадала вона, саркастично зазначивши, що не може закривати очі на звинувачення, якщо вони стосуються високопосадовців ЄС.

Цей діалог відображає центральну проблему, з якою зіткнулася Кьовеші протягом свого шестирічного перебування на посаді, яке закінчується цієї осені: найбільшою перешкодою для захисту грошей ЄС є не лише злочинці, які намагаються їх вкрасти, а й політичні та інституційні системи в блоці, які все ще болісно ускладнюють контроль.

У вас є багато органів влади, установ, офісів, які повинні запобігати шахрайству, проводити аудит, звітувати, – сказала вона. А потім одного дня ви розумієте, що ніхто насправді не робить те, що повинен робити.

Повний текс можна прочитати тут:
https://www.euractiv.com/news/politics-not-crime-is-the-eus-biggest-problem-in-tackling-corruption-europes-chief-prosecutor-says/

На засіданні ТСК Гончаренка Найєм прямо заявив, що у вирі політичної боротьби Уряд в особі тодішнього Прем'єра Шмигаля та Міністра фінансів прийняли рішення про недофінансування будівництва захисту підстанцій, чим штучно створили умови з метою його припинення та створення видимості недієздатності Агентства.

По суті це ослаблення обороноздатності країни.

Такі твердження - це пряма заява про вчинення злочину або популістичне твердження як завжди.

В будь-якому випадку ці обставини підлягають перевірці в межах КПК і відповідати має той хто або приймав таке рішення (якщо воно дійсно приймалось), або той, хто поширював популістичні твердження.

Скандально відомий начальник депутатської фракції Давід Арахамія, якого позаочі називають «хворобою» за семантичну схожість прізвища з якимись інтимними недугами заявив, що у Раді все під контролем, а журналістам радив не вірити «ефемерним заявам окремих депутатів - блогерів», очевидно натякаючи на широко скандально відомого залізного депутата, який комерційний прибуток від блогерства називає доходом від творчої діяльності.

Порадьте букмекера, ставлю на обидві сторони.

Олл ін.

Повідомляється, що вироком Деснянського районного суду міста Чернігова чоловіка, який у стані алкогольного сп’яніння виніс із магазину пляшку горілки, засуджено до семи років позбавлення волі.

Чоловіку просто не пощастило.

Якби він був успішним одеським бізнесменом, який не пляшку горілки виніс, а привласнив державний аеропорт і створив злочинну організацію, а потім через керівника фракції Слуг у Парламенті домовився з Клименком то і пляшку горілки залишили б при ньому, і результатом став би умовний строк покарання 1 рік.

Спочатку у такій справі керівництво всіма силами схиляло б прокурора до необхідності укладення угоди з підозрюваним на вигідних для нього умовах, потім його вивозили б із СІЗО на особистий прийом до цілого заступника Генерального прокурора, а потім і детектива вигнали б з посади.

Після того, коли керівництво позбулось би у справі принципових прокурора та детектива, руками інших співробітників з таким підозрюваним все таки уклали б угоду, про яку він просив.

Але цей чоловік без грошей, зв’язків і можливостей.

Тому відбувати покарання йому доведеться в повному обсязі.

Хтось же має сидіти, як каже Клименко.

Країна кривих дзеркал.

Заступниця директора НАБУ Поліна Лисенко в коментарі УП заявила, що в НАБУ зацікавлені у проведенні ґрунтовного аудиту, як це було минулого року.

За її словами, аудит «має бути інструментом розвитку, а не формальністю заради галочки».

З цим важко не погодитися.

Але для того, щоб аудит дійсно не був формальністю, під час його проведення аудиторам доведеться дослідити речі значно менш комфортні.

Передусім - це питання доброчесності чинного директора Кривоноса: обставини його причетності до земельних оборудок в Обухівському районі, історію з усиновленням дитини як механізмом уникнення кримінальної відповідальності за злочин з корисливим мотивом, а також факти надання недостовірної інформації конкурсній комісії з метою призначення на посаду Директора.

Окремим предметом перевірки має стати питання проходження ним поліграфу у 2016 році.

Предметом цьогорічного аудиту повинні бути і дії самої Лисенко, зокрема обставини досягнення нею політичних домовленостей щодо призначення Кривоноса на посаду директора Бюро під час неформальних зустрічей у київських ресторанах.

Лише за таких умов аудит справді може стати інструментом розвитку.

В іншому випадку - це буде «галочка».

А взагалі аудит треба проводити не задля галочки а задля Свєточки та її сина.

Може я чогось не розумію, але читаєш новини і губишся одночасно і в географії, і в логіці.

Сьогодні влада заявила про підготовку першої стратегії системної роботи на Африканському континенті, вчора проводили переговори з Президентом Мозамбіку, голова Фінмону Пронін літає в Танзанію на непотрібні «робочі» зустрічі самого низового рівня, представництво в яких доречно було б забезпечити прибиральницею Фінмону.

Поза Африкою в нас оновлюються Ради з підтримки підприємництва, які ніколи і нічого не вирішували і не впливають на реалізацію економічної політики.

Тут скоріше переживаю, щоб не оновився Єрмак з Макфолом.

Якби їм всім нагадати, що в країні війна?

Бо з такими темпами скоро з’ясується, що головна загроза нацбезпеці - це недостатній рівень співпраці з Африкою.

Хлопці, скоро Великдень. Що там?

Синюка це теж стосується.

Семене Юрійовичу, у вашому насиченому графіку спілкування з європейськими партнерами, поки ви будете там, знайдіть, будь ласка, час не для розповідей про те, що вас «атакує влада» за історію з фіктивним усиновленням дитини з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Спробуйте діяти відповідно до тих самих «кращих європейських практик», на які ви так любите посилатися: відповідайте на поставлені питання, визнайте свої вчинки і йдіть у народне господарство. Бажано - разом із вашою подругою Поліною.

Не поводьте себе так, як це звикли робити тут – не мовчіть і не уникайте діалогу.

Ваша поведінка, як і самі обставини цих подій, нікуди не зникнуть.

Погодьтеся, одночасно ввести в оману суд, матір дитини, конкурсну комісію, суспільство та колектив Бюро - це не дрібний інцидент.

І що найцікавіше.

Та сама «слабка і легковажна влада», на яку ви постійно скаржитеся, з великою ймовірністю пробачить вам і значно більше.

Навіть друге фіктивне усиновлення, поєднане з крадіжкою і розбоєм, вчиненим в умовах воєнного стану в непристойному вигляді.

Практика показує, що межа допустимого там досить гнучка.

Гетманцев з трибуни Парламенту заявив, що їх обрав Господь.

Господь і раніше робив подібні вибори.

Особливо коли насилав на Єгипет сарану, град і жаб.

В Україні ще й мишей.

Чому така неповага?

Члени ж тільки два.

Генеральний прокурор насправді призначив двох членів і одну членкесу членеллу члениню членкиню.

Богом обраний Гетманцев, проголосивши себе таким із трибуни Верховної Ради, вирішив закріпити цей статус і паралельно продемонструвати ще один «дар» - здатність бачити майбутнє.

Сьогодні він написав, що у Михайла Федорова «шанси на виборах усе ж є, попри провалену дебюрократизацію, еАкциз і масштабні корупційні схеми в ігровій сфері».

«В епоху постправди не має значення, ким ти є, що реально робиш і як усе відбувається насправді. Важливо лише, як це виглядає у презентації і що про це напишуть або не напишуть ЗМІ», - додав він.

Насправді Данило чудово розуміє, про що говорить.

Йому самому дуже хотілося б, щоб його заяви - про те, що не варто перекривати транзит російського газу до Європи через Україну, розраховувати у зносинах з РФ не на патріотизм, а на математику або про те, що українці не збідніли і просто перейшли з кави на цикорій - теж подавалися у вигідному світлі.

Але не склалося.

Так само, як не склалося з обіцяним полегшенням для бізнесу після впровадження «Клубу білого бізнесу» та «Національного кешбеку».

І ось, уже майже остаточно утвердившись десь поруч із архангелами, Гетьманцев підсумовує: «Міша зрозумів життя».

Чи зрозумів життя Міша - покаже час.

А от те, що сам Гетманцев, колишній помічник регіонала Сівковича, життя зрозумів і вчасно «осідлав», швидко змінивши політичний колір на зелений, - це вже встановлений факт.

Залізний YouTube-депутат, коментуючи результати конкурсу на посаду Голови АРМА, звернув увагу на те, що після тестування залишилась фактично одна кандидатура - Віктор Дубовик.

Характеризуючи його, депутат зазначив, що це «один з адекватних людей» в Офісі Президента, куди він прийшов у команді Ірини Мудрої, яка, за його логікою, також є «адекватною».

Я не ставлю під сумнів оцінку особистих якостей пана Дубовика.

Питання в іншому.

Чомусь у цій оцінці умисно повністю випадає з поля зору той факт, що Дубовик свого часу працював радником у Арбузова. Більше того, його батько у 2014 році разом із тим же Арбузовим виїхав до рф, де станом на сьогодні проживає та отримав громадянство держави-агресора.

І тут виникає питання про підходи.

Якщо ми свідомо ігноруємо такі обставини у випадку, коли це комусь потрібно, тоді варто чесно зафіксувати єдине правило: ми тепер взагалі не враховуємо фактор родинних зв’язків із рф при оцінці будь-кого із посадових осіб, припиняємо згадувати про це у всіх інших випадках.

У тому числі, наприклад, щодо Генерального прокурора та його заступниці, народного депутата Коптєлова, дніпровського політика Краснова та й самого Железняка і всіх інших.

Не можна ж бути трошки вагітною.

Данило Давидович та Ярослав Давидович щось не поділили.

Ну як щось…

Друзі, не сваріться, поїдьте в «Парковий», пограйте в теніс або на барабанах у Давида Георгійовича, розкладіть «пулю», поцілуйтеся і йдіть з миром, далі робити вигляд, що всі навкруги ідіоти…

На фоні конкурсу на посаду Голови Державної митної служби в мережі розпочалась дискусія щодо доцільності існування конкурсів як явища та
їх дискредитації через прогнозованість та контрольованість.

Дозволю собі деякі міркування на цю тему.

Саме завдяки конкурсам ми отримали Клименка, який торгує аеропортами і угодами, Синюка, який живе під березою та інформує членів організації про слідчі дії та Кривоноса з дитиною, землею і кримінальним шлейфом, якому позаздрить будь-який фігурант справ НАБУ.

Конкурси нам можуть в цілому не подобатись як явище, але справа в тому, що в нас вже ніхто нічого не запитує і наша думка вже тепер нікого не хвилює.

На цих конкурсах обирають явно не кращих і сильніших кандидатів, не тих, які володіють унікальними знаннями та здібностями, не людей з шаленим досвідом.

На конкурсах обирають угодних, тих, хто не буде ставити зайвих питань, хто не піддаватиме сумніву прохання згори.

Все це давно перетворилось на фальш та процедуру відсіювання ініціативних і принципових, чесних та непідкупних.

Напевне їхня "доброчесність" саме так і має виглядати.

Шкода лише державу, яка стрімко котиться в безодню, з якої жоден конкурс її не витягне.

Мовчати чи ні в цій ситуації - вибір кожного.

Тут або говорити вголос і щось змінювати, або, як в анекдоті, розслабитись і "отримувати задоволення".

На жаль.

Сьогодні відбувся фінал конкурсу на посаду голови Державної митної служби. І, по великому рахунку, не має жодного значення, хто її обійме - детектив НАБУ, активіст чи черговий «турист-десантник».

Усі ці конкурси, фестивалі доброчесності й міжнародний контроль нічого не варті без базових речей: змін до Митного кодексу, адекватної оплати праці митників і, головне, політичної волі реально ламати «сірі» схеми, а не імітувати боротьбу з ними.

Для розуміння масштабу.

Візьмемо інспектора митного поста «Рава-Руська». З усіма надбавками, преміями та «соціальним пакетом» він отримує приблизно 30–35 тисяч гривень. Це близько 800 доларів США.

При цьому значна частина таких інспекторів живе у Львові й щодня їздить на роботу — приблизно 70 км в один бік. Про витрати на пальне можна навіть не писати.

І після цього серйозно вважається, що проблему можна вирішити просто обравши нового керівника через конкурс із міжнародниками?

Проблема не в прізвищі.

Проблема в системі, яку ніхто не хоче по-справжньому змінювати.