Відео 1

Запитання члена комісії:
Є інформація від видавництва «Кореспондент.нет» з 2008 по 2009 рік. (0:13) Інформація щодо розшуку Кривоноса С. Ю. за ст. 157 Кримінального кодексу України (0:21) стосовно передачі 15 тисяч гривень для роздачі студентам за голосування за політичну партію БЮТ. (0:32) Справа закрита в 2010 році. Можете пояснити цю інформацію, будь ласка. (0:42)

Відповідь Кривоноса:
Дякую за запитання, дуже радий відповісти на нього.
Я був, починаючи з самого початку свого студентства,(0:51) керівником студентського активу, громадської ради студентів. Завжди приймав активну участь у громадській діяльності університету. (1:02) У 2007 році ми з групою студентів, однодумців, пішли проти адміністрації одного із університетів через їх намагання схилити до голосування за кандидатів, (1:18) які були вигідні відповідній адміністрації цього університету.
Фактично на нас нацькували на той час представників правоохоронних органів, (1:28) вони діяли дуже грубо. Були затримані кілька студентів. Ніяких підкупів, це все маячня, абсолютно не було (1:38). Грубо діяли, причому із застосуванням фізичної сили. Про ніякий розшук я навіть і гадки не мав, тому що не переховувався. (1:46) Ну от все, що можу пояснити по даній справі.

Замість того, щоб відповідати по суті Кривонос розказує про якийсь актив, протистояння з адміністрацією, грубі дії правоохоронців, що є відвертою маніпуляцією.

В частині підкупу каже, що цього не було і називає таке твердження "маячнею". Це відверта брехня, оскільки у рішенні суду чітко зазначається про те, що Кривонос вчинив кримінальне правопорушення (злочин).

Відео 2

Запитання некомпетентного члена комісії Кучерявенка:
Дякую. Скажіть, будь ласка. (0:07) 19 листопада 2014 року було проведено обшук автомобіля марки Hyundai Santa Fe, (0:16) який перебував у вашому фактичному користуванні.
(0:20) Це автомобіль зареєстрований за Черненко Ольгою Олегівною. (0:26) Згідно реєстру довіреностей, Черненко була вашим представником у 2014 році. (0:33) Поясніть, будь ласка, характер взаємовідносин з цією особою, ну і підстави обшуку, будь ласка.

Відповідь Кривоноса:
Я почну з кінця. На рахунок підстав обшуку я загалом розкажу про зазначену кримінальну справу. (0:49) Кримінальна справа, і про це говорили журналісти, і вже неодноразово, (0:54) була порушена в 2014 році, і в 2015 році вона була закрита постановою прокурора (1:01) через відсутність подій складу злочину.
(1:03) Я зазначу, що в даній кримінальній справі жодній особі ніколи, ніколи, (1:07) ні за яких умов не повідомлялося про підозру, не вручався обвинувальний акт, (1:12) і жодна особа не була затримана. (1:14) В подальшому, у 2016 році, коли я вже почав приймати участь у конкурсі НАБУ (1:18) і працював першим заступником начальника Одеської митниці, (1:25) яку очолювала на той час Юлія Марушевська, (1:28) я відповідав за напрям протидії митним правопорушенням, (1:31) тобто боротьбу з контрабандою. Через мою активну діяльність (1:33) і через перекриття дуже серйозних корупційних схем, (1:37) якщо комісія забажає, я можу розказати детально про кожний із цих випадків, (1:42) в якій в тому числі і на той час працівники правоохоронних органів (1:47) за нашою інформацією приймали участь, я навіть писав про це відповідну заяву (1:51) до прокуратури Одеської області, і за моєю заявою порушились кримінальні справи (1:55) щодо працівників одного органу досудового слідства. (2:00) І через мою таку активну діяльність тодішній колишній заступник прокурора (2:06) Київської області Ярослав Бендик, який за моєю інформацією на сьогоднішній день не працює (2:11) в прокуратурі, дістав фактично цю згадану справу із архіву (2:16) і скасував постанову про її закриття і почав начебто її розслідувати.
(2:20) Хоча з того часу не вживалося жодних процесуальних дій, (2:24) а дана справа, а саме ухвала про проведення обшуку, по даній справі(2:28) приймалися виключно процесуальні документи щодо проведення негласних (2:33) слідчих дій, дана справа була використана для дискредитації мене (2:38) під час проведення конкурсу і під час, коли я виграв конкурс (2:42) на посаду директора Одеського територіального управління НАБУ. (2:46) Дана кримінальна справа на сьогоднішній день закрита і взагалі вона закрита (2:51) через відсутність подій складу злочину, тобто самого злочину не було. (2:55) Я наголошую, що я сам є викривачем корупції і за моєю заявою затримана особа, яка пропонувала мені хабар уже перебуваючи зараз на посаді голови центрального органу виконавчої влади Державної інспекції архітектури та містобудування.

Висновки (відео №1)

Питання щодо кримінального провадження про підкуп виборців було поставлене виключно тому, що його неможливо було обійти через публічність інформації. Водночас спосіб його формулювання свідчить, що воно подавалося так, аби дозволити Кривоносу максимально дистанціюватися від суті обставин і позиціонувати себе не як фігуранта, а як «жертву» адміністрації.

Зокрема, член комісії одразу зазначив, що провадження нібито «закрите», хоча фактично йдеться про звільнення від кримінальної відповідальності за рішенням суду. Це принципово різні правові категорії, і така підміна створила для Кривоноса наперед сприятливий контекст відповіді.

Також член комісії запитав про розшук Кривоноса, а не про наявність кримінального провадження, притягнення до кримінальної відповідальності тощо. Це також відверта маніпуляція і «витягування за вуха» програшного кандидата.

Як я вже зазначав, Кривонос заявив, що факт підкупу є «маячнею», що прямо суперечить рішенню суду, яким встановлено факт вчинення ним злочину. Також він вказав, що правоохоронці діяли грубо, однак не уточнив, коли саме: під час порушення кримінальної справи, пред’явлення обвинувачення, оголошення його в розшук, виконання вимог ст. 218 КПК України (редакції 1960 року) чи під час направлення справи до суду.

Якщо ж твердження про підкуп - це «маячня», то чому ж він, будучи таким принциповим, погодився на застосування амністії, а не наполягав на виправдувальному вироку? Очевидно, що це не «маячня».

Під час співбесіди також взагалі не було проведено аналізу судового рішення та обставин, викладених у ньому. На моє переконання, такого аналізу не було свідомо, оскільки він неминуче призвів би до необхідності ставити питання про Максима, який згадується у рішенні суду, і саме наявність дитини дала можливість застосувати Закон України «Про амністію». Це, у свою чергу, породило б наступні питання - про батьківство та декларування дитини у період з 2015 по 2018 рік, чого Кривонос не здійснював.

Натомість щодо кандидатів, яких потрібно було «збити», члени комісії демонстрували надмірну компетентність.

З огляду на викладене, на моє переконання, у цій частині наявні всі ознаки узгодженості позицій та імітаційності відповідного етапу співбесіди, що ставить під сумнів добросовісність усієї конкурсної процедури.

Висновки (відео №2)

Вважаю, що аналіз цього фрагмента доцільно розпочати з оцінки формулювання запитання, поставленого членом комісії Кучерявенком. На моє переконання, воно було побудоване достатньо тонко, хитро і таким чином, щоб змістовно змістити акценти.

Зокрема, із самого формулювання запитання у стороннього спостерігача могло скластися враження, що обшук проводився не безпосередньо у Кривоноса, а в транспортному засобі, який належить його племінниці Черненко, яким він нібито лише користувався. У такий спосіб питання було поставлено так, щоб знизити рівень персональної процесуальної залученості Кривоноса до обшуку.

У його відповіді ж простежується значна кількість маніпулятивних тверджень. Кривонос лише поверхово торкнувся змісту кримінального провадження, подавши інформацію у вигідному для себе світлі, без розкриття його предмета та суті. Натомість він одразу акцентував на тому, що жодній особі не повідомлено про підозру, після чого охарактеризував провадження як інструмент тиску та заявив про свій статус викривача.

Зазначена відповідь, попри її очевидну неповноту та однобічність, не викликала належної реакції з боку членів комісії. Уточнюючі запитання щодо обставин кримінального провадження ніхто нікому не ставив.

Окремо слід звернути увагу на те, що комісія не з’ясувала причин, з яких Кривонос двічі скористався правом, передбаченим статтею 63 Конституції України, та відмовився від надання показань у межах цього провадження, що саме по собі є обставиною, яка потребує належної оцінки при перевірці доброчесності кандидата.

Фактично питання щодо цієї справи було поставлено формально, з метою створення видимості його обговорення. Водночас спосіб його постановки дозволили Кривоносу уникнути надання змістовних пояснень, обмежившись загальними тезами, що призвело до розмивання суті цього епізоду.

Тому можна констатувати, що і в цій частині співбесіди наявні обставини, що ставлять під обгрунтований сумнів об’єктивність оцінювання на той час ще кандидата Кривоноса.

Почув, що Юрій Ніколов відзначив канал Бронік в сьогоднішньому етері YouTube «Є питання».

Юріє, дякую Вам, що читаєте. 

Єдине, що непокоїть, на кого зроблений розрахунок, коли Ви методично повторюєте одну й ту саму мантру, що питання фіктивного усиновлення директором НАБУ Семеном Кривоносом чужої дитини задля уникнення покарання було предметом дослідження конкурсної комісії з відбору директора Бюро?

Ну ви розумієте, що в пошуках пруфу, будь-яка притомна людина передивиться засідання конкурсної комісії (навіть на цьому каналі) і не знайде там підтвердження Ваших слів.

Питання усиновлення як підстави амністії від відбуття покарання не те, що не досліджувалося і не піднімалося, воно було зумисно приховане від конкурсної комісії і суспільства Кривоносом.

Але Ви продовжуйте в тому ж дусі, Ваша харизматична здібність розмовляти самим з собою неповторна.

Коментар секретаря РНБО Умерова щодо руху переговорного процесу за наслідками візиту української делегації в США: «Продовжили обговорення ключових питань і подальших кроків у межах переговорного треку. Окрему увагу приділили узгодженню підходів для
подальшого просування до практичних результатів».

Я не розумію, нащо в Міжнародний день поширення знань про синдром Дауна робити всіх ідіотами.

Ну написав би коротко "нічого не вийшло, зате відвідав родину".

Цирк.

Доброго ранку!

Є гарні новини.

Почесна власниця цього ордена є однією з кандидаток на посаду судді Міжнародного кримінального суду від України.

І це, в принципі, все, чим вона відзначилась на державних посадах.

Щоб не затягувати, до друку вже надійшла наступна версія почесної нагороди - «міжнародного класу».

Раджу всім подивитися останнє відео YouTube депутата Железняка, в якому він зробив «розпаковку» Офіса Президента України по персоналіям і функціям.

По-перше, повністю погоджуюсь з Ярославом, що «Офіс Президента як інституція не сильно то і існує, а у посадовців там реальних повноважень немає».

Якщо говорити юридично, то Офіс Президента України дійсно не є органом державної влади у класичному розумінні, не наділений власною конституційною компетенцією і виконує допоміжні, забезпечувальні функції діяльності Президента.

Народний депутат Железняк, на відміну від керівників САП та НАБУ, які не здатні не те, що профільні закони прочитати, але навіть Конституцію, це прекрасно розуміє.

Ключовим же у відео є повний розбір керівництва Офіса Президента України.

Виявляється декого із заступників Голови ОП навіть народні депутати не знають.

На даний час серед керівництва Офісу Президента, за словами Железняка, «не знайшлося чортів». Навіть Олег Татаров вже не «чорт».

Якщо все так, то яким чином в публічному дискурсі роками обґрунтовується їхній «неформальний вплив» на діяльність правоохоронних органів, кадрові рішення та інші процеси, що мають ознаки впливу на цілі гілки влади?

В такому випадку ми визнаємо, що все це лише політичні міфи без жодної фактичної та правової основи.

Підозри Єрмаку, наскільки я зрозумів, вже не буде?

Кучеряві конкурси

Конкурс на посаду Директора НАБУ 2023 року залишив за собою неприємний осад не тільки в частині доброчесності та добросовісності кандидатів, а й у частині компетентності всієї комісії загалом та її Голови безпосередньо.

Мова йде про тодішнього Голову комісії — Миколу Кучерявенка, ексзаступника Міністра юстиції України та екс першого проректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Як вбачається з процедури конкурсного відбору директора НАБУ, питання є не тільки до Кривоноса, який приховав від комісії факт усиновлення дитини з метою звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до Закону України «Про амністію», але й до самого Кучерявенка.

Будучи Головою комісії, Кучерявенко або умисно підігрував Кривоносу, ставлячи питання таким чином, щоб на них було максимально легко і комфортно відповідати, або ж, діючи абсолютно непрофесійно та некомпетентно, не зміг забезпечити належного контролю за процедурою відбору. Так чи інакше, в обох випадках такі дії дали можливість сумнівному кандидату з кримінальним минулим зайняти посаду Директора НАБУ, що саме по собі ставить під сумнів чесність та об’єктивність усього конкурсу і створює ризики для інституції в цілому.

Виявляється, що 11.03.2026 Микола Кучерявенко подав заяву про намір бути обраним на посаду члена ВРП з’їздом представників юридичних закладів вищої освіти та наукових установ.

Член ВРП, серед іншого, вирішує питання формування суддівського корпусу, надання дозволу на затримання суддів, застосування щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі звільнення з посади.

Як може людина, яка або умисно, або через кричущу некомпетентність не змогла встановити цілком очевидні факти щодо минулого Кривоноса, що мало наслідком його призначення Директором НАБУ, претендувати на повноваження вирішувати долю суддів усієї держави?

Задайте Кучерявенку питання по конкурсу. Нехай пояснить, як і чому так вийшло.

Нехай публічно визнає помилки і відкличе свою кандидатуру, щоб не ганьбитися вдруге.

Не зміг розібратися з одним Кривоносом, а хоче вирішувати долю тисяч суддів.

Віталій Портников каже, що виборці 2019 року мають взяти відповідальність за свій вибір, інакше держава буде деградувати.

Тоді давайте чесно.

Якщо вже вводити відповідальність, то без вибірковості.

Виборці 2019 - за експеримент.

Виборці 2014 - за надію, яка дуже швидко закінчилась.

Виборці 2010 - за «стабільність», яка втекла в Ростов.

Виборці 2005 - за сварку замість держави.

І взагалі пропоную створити Міністерство історичної відповідальності виборця.
Раз на рік кожен громадянин приходить, дивиться на список своїх голосувань і мовчки платить податок на політичну наївність.

Бо держава у нас демократична.

Тобто всі помилялись - але кожен по-своєму.

Визнавати та вибачатись

Публічне визнання помилок і вибачення, на моє переконання, це не прояв слабкості, а базовий елемент відповідальності, який демонструє повагу до суспільства, верховенства права і підзвітність за свої рішення.

У європейській політичній культурі легітимність влади ґрунтується не лише на формальних повноваженнях, а й на довірі, яка прямо залежить від здатності діяти прозоро, визнавати помилки і нести за них політичні або ж правові наслідки.

Мандат довіри, який був наданий членам Конкурсної комісії з відбору Директора НАБУ 2023, не виключення.

Саме тому, закликаю членів цієї Комісії не відмовчуватись, а визнати той факт, що вам брехали.

Брехала особа, яку саме Вашими руками було «внесено на олімп» антикорупційної боротьби.

Робити помилки не страшно, страшно іх не визнавати.

Помиляються всі без виключення, -  і ті, хто обирає акторів, і ті, хто обирає брехунів-рецидивістів.

А Кучерявенко може додатково вибачитись перед Кривоносом за те, що суспільству стало відомо, що не повинно було б - про кримінальне минуле з корисливим мотивом та усиновленою дитиною.

Розпочалися співбесіди з кандидатами на посаду Голови Державної митної служби України.

Прослухав співбесіду з кандидатом Денисом Меньшиковим.

Виявляється, за час, коли він керував Львівською митницею, ДБР здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні тоді ще за фактом зловживання службовими особами митниці під час розмитнення автомобілів за нульовою ставкою.

У межах цього розслідування за місцем проживання Меньшикова та в його транспортному засобі були проведені обшуки, під час яких вилучено грошові кошти та холодний криптогаманець.

У подальшому судом скасовано арешт з усього майна, і воно було повернуто Меньшикову.

Але цікаво тут інше.

Все це дуже схоже зі справою Кривоноса.

Тільки Кривоносу поставили одне запитання щодо цієї історії - і те у доволі комфортному для нього формулюванні.

Натомість Меньшикову поставили близько десяти детальних запитань, у тому числі щодо готовності пройти поліграф за цими обставинами.

Більше того, його окремо запитали про будь-які кримінальні провадження стосовно нього за останні десять років.

Тобто тут - детальне з’ясування всіх можливих обставин.

У випадку з Кривоносом - одне запитання і мінімум конкретики.

Все пізнається в порівнянні.

Відповім за нього.

Так, систематично.

Що слідує з матеріалів кримінального провадження.

Брехня за брехнею.

Сміється, бо розуміє, що говорить дурниці на камеру.

"Дальнє, дальнє, дальнє" село знаходиться за 8 км від Обухова (Копачів), а сама земельна ділянка розміром 2га на березі річки Стугна серед лісу.

Кадастровий номер: 3223184200:07:002:0034

Квартира була, була, була, була, була...

А потім я подарував її матері.

Але перед тим її ті ж батьки і купили.

Кругообіг квартири в сім'ї Кривонос.

Це все так доброчесно, що аж дух перехоплює.

Людина на камеру розказує схеми і ніщо нікого не бентежить.

Аудит

2 квітня 2026 року спливає строк, визначений Законом України «Про НАБУ», до якого Кабінет Міністрів України зобов’язаний ухвалити рішення про початок формування Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) діяльності НАБУ.

Попередній звіт за результатами такої оцінки було затверджено 2 травня 2025 року.

Нагадаю: відповідно до частини 7 статті 26 Закону, аудит НАБУ проводиться щороку.

З огляду на це виглядають щонайменше маніпулятивними публікації перманентно «незалежної» УП, журналісти якої регулярно виїжджають на слідчі дії разом із детективами, а потім героїчно про це знімають репортажі. Сьогодні це ж видання повідомило, що Уряд нібито «несподівано» збирався оголосити аудит НАБУ.

Несподіваним аудит може бути лише для тих, хто не відкривав закон.

Замість того, щоб послідовно вимагати проведення об’єктивної та незалежної оцінки діяльності Бюро, з винесенням на розгляд принципових питань, зокрема щодо поведінки Семена Кривоноса, нас відводять від основної проблеми спробою запропонувати на обговорення «ефект несподіванки». Ніякої несподіванки нема і не може бути.

Саме в межах аудиту повинні отримати оцінку обставини, які вже стали публічними: використання механізмів уникнення кримінальної відповідальності через усиновлення дитини, а також участь у сумнівних земельних історіях, про які, відповідно до матеріалів проваджень, було відомо, але які були приховані Кривоносом під час конкурсної процедури.

Про це знає вся країна: фігуранти проваджень, працівники антикорупційної інфраструктури, правоохоронні органи, судді, прокурори, громадяни. Замовчати не вийшло.

І саме ці обставини сьогодні становлять не просто репутаційний ризик та ризик втрати незалежності, а пряму екзистенційну загрозу НАБУ як інституції.

Подальше перебування на посаді керівника, щодо якого існують настільки серйозні питання доброчесності, є несумісним із самою природою цього надважливого антикорупційного органу.

Тому аудит має відбутися.

І його ключове питання має бути таке: чи є сумісним перебування Семена Кривоноса на посаді Директора НАБУ з вимогами закону та стандартами доброчесності.

Все інше - це інформаційний шум.

У статті «УП: Кабмін хотів несподівано оголосити аудит НАБУ» зазначається, що «УП стало відомо від співрозмовників у НАБУ, що всередині березня віцепрем'єр з питань євроінтеграції Тарас Качка без якихось пояснень ініціював проєкт постанови про формування комісії з проведення незалежного аудиту Бюро. Це важливо, бо негативний висновок аудиту є підставою для звільнення директора НАБУ».

Відкриваємо статтю 26 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

«Зовнішня незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності Національне антикорупційне бюро України проводиться щороку, а рішення про початок формування відповідної комісії Кабінет Міністрів України зобов’язаний ухвалити не пізніше ніж за тридцять календарних днів до спливу річного строку з дати затвердження попереднього аудиту».

Тепер питання.

Які саме «пояснення» мав надавати Качка?

Кому і що він повинен був пояснювати, виконуючи пряму норму Закону?

Читайте матчастину.

Шановні журналісти, бажання захищати поліваріативного рецидивіста, схильного до вчинення підкупів та брехні всім (журналістам, конкурсній комісії, суду, слідству, мамі дитини) задля досягнення своїх корисних цілей, веде вас у логічний глухий кут девальвації стандартів, підриву репутації, а найосновніше - до втрати головного активу - довіри читачів.

Врахуйте це і зважте ризики.

Кривоноса завтра забудуть, а ви залишаєтесь на ринку.