Минає четверта доба від моменту, коли вся країна дізналася обставини фіктивного усиновлення директором НАБУ Кривоносом чужої дитини, щоб не сісти в тюрму за підкуп виборців і друга доба, як стало публічно відомо, що Кривонос є ключовим фігурантом кримінальної справи за вимагання хабарів в особливо великих розмірах. 

З боку ЦПК, Межі, ДеЮре, TI і Гусятинского водогону ніякої реакції. 

Семене Юрійовичу, ваш кейс занадто показовий, щоб його так просто забули. Мовчання невдала тактика.

Пропоную на вибір кілька варіантів комунікації:

1. Це все давно забуті історії, піднімаючи їх, влада грає на руку ворогу.

2. Автори цієї "атаки" нам відомі і її метою є зрив євроінтеграції через атаку на порядного і чесного директора НАБУ, який розкрив самого Міндіча.

3. Липневі атаки Банкової не вдалися і тепер Офіс Президента (СБУ, Нацпол, Мукачівське лісництво) взяв колишнього прокурора САП і колишнього народного депутата, щоб облити брудом найчеснішого керівника.

Робіть хоч щось. І не втягуйте в цю історію НАБУ, не наносьте власними амбіціями репутаційної шкоди Бюро.

А ще краще подзвоніть Світлані, дитину якої ви всиновили, вибачтеся та передайте тюльпани.

Доброго ранку!

В мережі з'явилась інформація про те, що за результатами аудиту прямої бюджетної підтримки USAID Уряду України було виявлено неефективне використання коштів в розмірі 26 млрд доларів США.

Взагалі не здивований.

Наприклад, тільки на організацію та проведення Міжнародного дня боротьби з корупцією в КВЦ Парковому 09 грудня 2024 року USAID було витрачено 100 тисяч доларів США.

Проведення свята включало в себе виступи зі сцени запрошених спікерів та кейтерінг з напоями.

Де гроші?

Де результат?

До речі, тоді зі сцени виступав Кривонос.

Але я щось не пригадую, щоб він згадав про усиновлення дитини та систематичне отримання хабарів в Обухові.

Забув або не встиг.

Дійсно, не сумніваюся, що Семен Юрійович ніколи не давав хабарі, навіть медсестрі.

Бо як може людина давати хабарі, якщо вона їх бере. На систематичній основі, що випливає з матеріалів кримінального провадження.

А в перервах між хабарями і підкупом виборців, усиновлює чужу дитину, щоб уникнути тюрми за нереабілітуючими обставинами, підпадаючи під дію Закону України «Про амністію».

Подивіться на це свіже і непідкупне обличчя, яке пройшло крізь вир чудових і хлібосольних посад в реєстраційній службі, ДІАМ, Митниці і т.д.

Ви не бачите німб над головою Семена Юрійовича, а він є.

Просто він оформлений не на нього, а на підставну особу.

Дякую за відео bihus.info.

@bihusinfo

Семене Юрійовичу, говорячи відверто, обрана вами комунікаційна стратегія не відповідає ані масштабу ситуації, ані рівню тих репутаційних ризиків, які ви наразі акумулюєте навколо себе та НАБУ.

Спроба представити історію з фактичним використанням інституту усиновлення як інструменту уникнення кримінальної відповідальності, а також існування кримінального провадження "Обухівського періоду" як "атаку" з боку СБУ виглядає, м’яко кажучи, неспроможною. 

Саме орган, на який ви намагаєтесь перекласти відповідальність у публічній площині, володіє матеріалами кримінального провадження щодо фактів вимагання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах. І, що характерно, у цій справі строки давності не сплили, доказова база сформована, у тому числі за рахунок НСРД, на яких зафіксовано ваш голос та голоси інших співучасників.

У такій конфігурації проблема виходить за межі персональної історії, бо ці речі роблять вас вразливим фактором незалежності самого Бюро.  

Не допоможе тут і ваш заступник Осипчук, який незаконно приватизував службову квартиру і від якого ви часто вимагаєте шукати винних у нелюбові до вас всередині НАБУ шляхом проведення безкінечних поліграфів.

В даному конкретному випадку роль Служби виглядає прямо протилежною до тієї, яку ви так активно намагаєтесь публічно нав’язати. 

І саме це, Семене Юрійовичу, є найбільш показовим.

Кривограф

Як відомо, у далекому 2016 році Семен Кривонос "вирішив" випробувати себе на конкурсі на посаду директора Одеського територіального управління НАБУ.

І тут починається історія, яка більше схожа на інструкцію «як не проходити поліграф».

За інформацією з джерел у правоохоронних органах, перша спроба пройти тестування на поліграфі завершилась ще до фактичного початку тестування.
Причина - спроба «оптимізувати» результати шляхом нанесення на пальці сторонньої речовини з метою впливу на показники, що було виявлено поліграфологами одразу ж. Кривоноса, як і інших конкурсантів, відправили спочатку мити руки, а потім додому.

Наступного разу, через тиждень, Кривонос повідомив, що перед проходженням тестування прийняв заспокійливі препарати для зниження реакцій організму, бо, мовляв, дорогою до Києва потрапив у ДТП, переживав і вирішив заспокоїтися. Як наслідок, до тестування Кривоноса не допустили вдруге.

Вже у 2023 році, під час конкурсу на посаду директора НАБУ, цей епізод дивним чином і без пояснень був скритий з поля зору конкурсної комісії.

Проблема в тому, що поліграф та конкурсанти запам’ятали більше, ніж дозволено розповісти.
  

Мою особу у своєму дописі згадав Андрій Боровик, виконавчий директор Трансперенсі Інтернешнл Україна.

До цього моменту в мене вже існували обґрунтовані сумніви щодо якості їхньої аналітики. Після оприлюдненого тексту ці сумніви трансформувалися у впевненість: рівень підготовки не витримує жодної професійної критики.

У своєму дописі в фейсбук Боровик зазначає, що я нібито:

- входив до групи прокурорів у справі Татарова в момент її передачі до СБУ;

- отримував дисциплінарне стягнення у справі Альперіна;

- наполягав на засекреченні обрання запобіжного заходу у резонансному провадженні.

Факти:

1. я ніколи не входив до групи прокурорів у справі Татарова.
2. я ніколи не входив до групи прокурорів у справі Альперіна.
3. за весь час роботи в САП до мене не застосовувалося жодного дисциплінарного стягнення (лише відзнаки та державні нагороди).

Що стосується «засекречення» обрання запобіжного заходу, то така теза взагалі свідчить про повне нерозуміння кримінального процесу.

Таким чином, наведена у дописі інформація є недостовірною та не відповідає фактичним обставинам.

Якщо організація, яка позиціонує себе як антикорупційний «стандарт», не здатна елементарно перевірити базові факти щодо прокурора САП, то про яку якість їхніх висновків у більш складних питаннях взагалі може йти мова?

НІЯКІ та НЕПОТРІБНІ

Одеський аеропорт.

Окремо хочу подякувати та відзначити позицію депутатів Одеської міської ради - чітку, послідовну і, що важливо, принципову.

Розуміючи фактичні обставини вибуття аеропорту з власності територіальної громади, а також наслідки укладеної угоди, яка, попри публічні заяви, не призвела до реального повернення контролю над ним громаді, депутати ставлять логічне питання щодо відповідальності тих, хто цю угоду погоджував.

Ідеться про керівника САП Клименка, який погодив відповідну угоду, а згодом у публічній площині неодноразово заявляв про нібито повернення аеропорту місту, чого насправді не відбулось.

Приємно усвідомлювати, що ти не сам.

Я вже звертав увагу на обставини набуття Семеном Кривоносом у власність земельної ділянки площею 1,9862 га (кадастровий № 3223184200:07:002:0034), придбаної 21.12.2011 за 316 тис. грн на території Обухівського району.

23.08.2018 зазначена ділянка була відчужена ним за 4,3 млн грн на користь ТОВ «ЛЕНД ПРОЕКТ», директором якого на той момент був Єршов - особа, пов’язана з Льовочкіним.

Подальший аналіз обставин діяльності цього товариства дає підстави стверджувати, що ТОВ «ЛЕНД ПРОЕКТ» пов’язане із схемами незаконного заволодіння земельними ділянками на території Обухівського району саме у період перебування Кривоноса на посадах у системі органів юстиції.

Зокрема, ще у 2012 році групою службових осіб в Обухівському районі було організовано протиправне вибуття із державної власності земель водного фонду загальною площею понад 70 га, розташованих у межах с. Плюти Обухівського району Київської області.

У подальшому ці землі були передані у приватну власність фізичним особам нібито для ведення ОСГ. Надалі зазначені особи внесли ці земельні ділянки до статутного капіталу ТОВ «ЛЕНД ПРОЕКТ», що фактично призвело до концентрації незаконно виведених земель у межах одного суб’єкта господарювання.

За вказаними фактами також проводиться розслідування.

Кримінальне провадження №42023102060000209.

На момент вчинення зазначених дій Кривонос обіймав посаду начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції.

Ще й потім перебував у цивільно-правових відносинах з ТОВ «ЛЕНД ПРОЕКТ» саме щодо землі.

З огляду на все описане особливого змісту набувають обставини проходження Кривоносом поліграфа у 2016 році, коли він двічі фактично ухилився від його проходження - спочатку шляхом втручання у фізіологічні показники, а згодом - через вживання седативних препаратів (з керівних джерел у правоохоронних органах).

Скільки можна повторювати, що все це – пряма загроза для Бюро?

В день народження великої української поетеси Ліни Василівни Костенко, наведу одразу дві світоглядні і гострі цитати, які синергією промовисто віддзеркалюють все, що ми спостерігаємо сьогодні.

«Часом мені здається, що існує якийсь мозковий центр, що працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних тут ідіотів..."

І поруч - ще одна думка, яка болить не менше:

«Страшні слова, коли вони мовчать.»

З Днем народження, поетесо!

Ваше слово - точне, гостре і завжди актуальне - сьогодні звучить гучніше за будь-які офіційні заяви.

Тривожний ранок у Київському апеляційному суді.

У декого гості з НАБУ.

Вчергове звертаюся до керівника САП Олександра Клименка.

Олександре Васильовичу, моя повага до Вас не знає меж, тому вкотре звертаю Вашу увагу на нетиповість мовної конструкції, неодноразово використаної Вами під час запису відеоуроків для глядачів.

Не існує ніякої «шкоди, завданої в рамках кримінального провадження». Є шкода або збитки, завдані кримінальним правопорушенням. Можна ще використати слово «злочином».

Друге, НАБУ та САП не відшкодовує шкоду. Шкоду відшкодовують, а далі підставляєте на вибір,- підозрюваний, обвинувачений або засуджений.

Ви звертайтеся, якщо що.

Як повідомляється, НАБУ та САП провели низку обшуків, а тому числі в судах та Офісі Генпрокурора.

Слідчі дії нібито пов’язані із закриттям справи Юрія Іванющенка та скасуванням арештів, накладених на його рахунки, які, за версією слідства, були зняті службовими особами правоохоронних і судових органів за одержану неправомірну вигоду.

Однак, кримінальне провадження, у межах якого, за нинішньою версією, вчинялися ці корупційні дії, тривалий час перебувало саме в провадженні детективів НАБУ. І потрапило туди вже після того, як відповідні процесуальні рішення і про закриття, і про скасування арештів, були прийняті.

Тоді детективи не побачили нічого підозрілого ані в діях самого Іванющенка, ані у підставах прийнятих процесуальних рішень.

Більше того, як повідомляють джерела, зовсім не випадково підслідність у цьому провадженні була змінена з НАБУ на інший орган досудового розслідування.

І ось тепер, через більше ніж 5 років у провадженні 2025 року, детективи раптом активно проводять обшуки, намагаючись знайти те, що раніше чомусь не шукали.

Кажуть, що під час цих обшуків можна відшукати причини тодішньої раптової зміни підслідності та процесуальну сліпоту.

Можливо, саме тому ці обшуки і проводились.

Доброго ранку!

Проаналізував два фрагменти відеозапису співбесіди з кандидатом на посаду директора НАБУ Семеном Кривоносом у 2023 році.

Під час блоку перевірки на доброчесність члени конкурсної комісії поставили Кривоносу всього лише два питання щодо кримінального провадження про підкуп виборців та справу так званого «обухівського періоду».

Відповіді - або відверта неправда, або обережні маніпуляції, які я далі розберу по фактах.

Але ще цікавіше не лише те, що відповідав Кривонос, а й те, як саме ставили питання.

Складається враження, що за наявності інформації про доволі серйозні обставини, члени комісії не просто не заглиблювалися в деталі, а навпаки - формулювали питання максимально комфортно, без жодних уточнень і деталізуючих додаткових питань.

Ніхто не аналізував рішень судів, які були у відкритому доступі, не виникло питань і щодо Максима, 2008 року народження.

Це або зацікавленість у результаті, або відверта некомпетентність.

Далі даю відео, потім стенограму з таймкодами. І вже після цього висновок.

Відео 1

Запитання члена комісії:
Є інформація від видавництва «Кореспондент.нет» з 2008 по 2009 рік. (0:13) Інформація щодо розшуку Кривоноса С. Ю. за ст. 157 Кримінального кодексу України (0:21) стосовно передачі 15 тисяч гривень для роздачі студентам за голосування за політичну партію БЮТ. (0:32) Справа закрита в 2010 році. Можете пояснити цю інформацію, будь ласка. (0:42)

Відповідь Кривоноса:
Дякую за запитання, дуже радий відповісти на нього.
Я був, починаючи з самого початку свого студентства,(0:51) керівником студентського активу, громадської ради студентів. Завжди приймав активну участь у громадській діяльності університету. (1:02) У 2007 році ми з групою студентів, однодумців, пішли проти адміністрації одного із університетів через їх намагання схилити до голосування за кандидатів, (1:18) які були вигідні відповідній адміністрації цього університету.
Фактично на нас нацькували на той час представників правоохоронних органів, (1:28) вони діяли дуже грубо. Були затримані кілька студентів. Ніяких підкупів, це все маячня, абсолютно не було (1:38). Грубо діяли, причому із застосуванням фізичної сили. Про ніякий розшук я навіть і гадки не мав, тому що не переховувався. (1:46) Ну от все, що можу пояснити по даній справі.

Замість того, щоб відповідати по суті Кривонос розказує про якийсь актив, протистояння з адміністрацією, грубі дії правоохоронців, що є відвертою маніпуляцією.

В частині підкупу каже, що цього не було і називає таке твердження "маячнею". Це відверта брехня, оскільки у рішенні суду чітко зазначається про те, що Кривонос вчинив кримінальне правопорушення (злочин).

Відео 2

Запитання некомпетентного члена комісії Кучерявенка:
Дякую. Скажіть, будь ласка. (0:07) 19 листопада 2014 року було проведено обшук автомобіля марки Hyundai Santa Fe, (0:16) який перебував у вашому фактичному користуванні.
(0:20) Це автомобіль зареєстрований за Черненко Ольгою Олегівною. (0:26) Згідно реєстру довіреностей, Черненко була вашим представником у 2014 році. (0:33) Поясніть, будь ласка, характер взаємовідносин з цією особою, ну і підстави обшуку, будь ласка.

Відповідь Кривоноса:
Я почну з кінця. На рахунок підстав обшуку я загалом розкажу про зазначену кримінальну справу. (0:49) Кримінальна справа, і про це говорили журналісти, і вже неодноразово, (0:54) була порушена в 2014 році, і в 2015 році вона була закрита постановою прокурора (1:01) через відсутність подій складу злочину.
(1:03) Я зазначу, що в даній кримінальній справі жодній особі ніколи, ніколи, (1:07) ні за яких умов не повідомлялося про підозру, не вручався обвинувальний акт, (1:12) і жодна особа не була затримана. (1:14) В подальшому, у 2016 році, коли я вже почав приймати участь у конкурсі НАБУ (1:18) і працював першим заступником начальника Одеської митниці, (1:25) яку очолювала на той час Юлія Марушевська, (1:28) я відповідав за напрям протидії митним правопорушенням, (1:31) тобто боротьбу з контрабандою. Через мою активну діяльність (1:33) і через перекриття дуже серйозних корупційних схем, (1:37) якщо комісія забажає, я можу розказати детально про кожний із цих випадків, (1:42) в якій в тому числі і на той час працівники правоохоронних органів (1:47) за нашою інформацією приймали участь, я навіть писав про це відповідну заяву (1:51) до прокуратури Одеської області, і за моєю заявою порушились кримінальні справи (1:55) щодо працівників одного органу досудового слідства. (2:00) І через мою таку активну діяльність тодішній колишній заступник прокурора (2:06) Київської області Ярослав Бендик, який за моєю інформацією на сьогоднішній день не працює (2:11) в прокуратурі, дістав фактично цю згадану справу із архіву (2:16) і скасував постанову про її закриття і почав начебто її розслідувати.
(2:20) Хоча з того часу не вживалося жодних процесуальних дій, (2:24) а дана справа, а саме ухвала про проведення обшуку, по даній справі(2:28) приймалися виключно процесуальні документи щодо проведення негласних (2:33) слідчих дій, дана справа була використана для дискредитації мене (2:38) під час проведення конкурсу і під час, коли я виграв конкурс (2:42) на посаду директора Одеського територіального управління НАБУ. (2:46) Дана кримінальна справа на сьогоднішній день закрита і взагалі вона закрита (2:51) через відсутність подій складу злочину, тобто самого злочину не було. (2:55) Я наголошую, що я сам є викривачем корупції і за моєю заявою затримана особа, яка пропонувала мені хабар уже перебуваючи зараз на посаді голови центрального органу виконавчої влади Державної інспекції архітектури та містобудування.

Висновки (відео №1)

Питання щодо кримінального провадження про підкуп виборців було поставлене виключно тому, що його неможливо було обійти через публічність інформації. Водночас спосіб його формулювання свідчить, що воно подавалося так, аби дозволити Кривоносу максимально дистанціюватися від суті обставин і позиціонувати себе не як фігуранта, а як «жертву» адміністрації.

Зокрема, член комісії одразу зазначив, що провадження нібито «закрите», хоча фактично йдеться про звільнення від кримінальної відповідальності за рішенням суду. Це принципово різні правові категорії, і така підміна створила для Кривоноса наперед сприятливий контекст відповіді.

Також член комісії запитав про розшук Кривоноса, а не про наявність кримінального провадження, притягнення до кримінальної відповідальності тощо. Це також відверта маніпуляція і «витягування за вуха» програшного кандидата.

Як я вже зазначав, Кривонос заявив, що факт підкупу є «маячнею», що прямо суперечить рішенню суду, яким встановлено факт вчинення ним злочину. Також він вказав, що правоохоронці діяли грубо, однак не уточнив, коли саме: під час порушення кримінальної справи, пред’явлення обвинувачення, оголошення його в розшук, виконання вимог ст. 218 КПК України (редакції 1960 року) чи під час направлення справи до суду.

Якщо ж твердження про підкуп - це «маячня», то чому ж він, будучи таким принциповим, погодився на застосування амністії, а не наполягав на виправдувальному вироку? Очевидно, що це не «маячня».

Під час співбесіди також взагалі не було проведено аналізу судового рішення та обставин, викладених у ньому. На моє переконання, такого аналізу не було свідомо, оскільки він неминуче призвів би до необхідності ставити питання про Максима, який згадується у рішенні суду, і саме наявність дитини дала можливість застосувати Закон України «Про амністію». Це, у свою чергу, породило б наступні питання - про батьківство та декларування дитини у період з 2015 по 2018 рік, чого Кривонос не здійснював.

Натомість щодо кандидатів, яких потрібно було «збити», члени комісії демонстрували надмірну компетентність.

З огляду на викладене, на моє переконання, у цій частині наявні всі ознаки узгодженості позицій та імітаційності відповідного етапу співбесіди, що ставить під сумнів добросовісність усієї конкурсної процедури.

Висновки (відео №2)

Вважаю, що аналіз цього фрагмента доцільно розпочати з оцінки формулювання запитання, поставленого членом комісії Кучерявенком. На моє переконання, воно було побудоване достатньо тонко, хитро і таким чином, щоб змістовно змістити акценти.

Зокрема, із самого формулювання запитання у стороннього спостерігача могло скластися враження, що обшук проводився не безпосередньо у Кривоноса, а в транспортному засобі, який належить його племінниці Черненко, яким він нібито лише користувався. У такий спосіб питання було поставлено так, щоб знизити рівень персональної процесуальної залученості Кривоноса до обшуку.

У його відповіді ж простежується значна кількість маніпулятивних тверджень. Кривонос лише поверхово торкнувся змісту кримінального провадження, подавши інформацію у вигідному для себе світлі, без розкриття його предмета та суті. Натомість він одразу акцентував на тому, що жодній особі не повідомлено про підозру, після чого охарактеризував провадження як інструмент тиску та заявив про свій статус викривача.

Зазначена відповідь, попри її очевидну неповноту та однобічність, не викликала належної реакції з боку членів комісії. Уточнюючі запитання щодо обставин кримінального провадження ніхто нікому не ставив.

Окремо слід звернути увагу на те, що комісія не з’ясувала причин, з яких Кривонос двічі скористався правом, передбаченим статтею 63 Конституції України, та відмовився від надання показань у межах цього провадження, що саме по собі є обставиною, яка потребує належної оцінки при перевірці доброчесності кандидата.

Фактично питання щодо цієї справи було поставлено формально, з метою створення видимості його обговорення. Водночас спосіб його постановки дозволили Кривоносу уникнути надання змістовних пояснень, обмежившись загальними тезами, що призвело до розмивання суті цього епізоду.

Тому можна констатувати, що і в цій частині співбесіди наявні обставини, що ставлять під обгрунтований сумнів об’єктивність оцінювання на той час ще кандидата Кривоноса.