Слухаю засідання ТСК по МіндічГейту.

Не розумію чому учасників засідання так веселить факт можливості процесуального спілкування у фойє правоохоронного органу.

Відкрию секрет. У НАБУ, САП теж відбувається процесуальне спілкування у фойє. І це нормальна практика.

Я, для прикладу, вручав обвинувальний акт Коболєву та його захисникам у фойє НАБУ і отримував від цих осіб розписки про отримання там же. Це ж теж весело?

Нікого не захищаю. Звертаю увагу виключно на цей процесуальний факт.

Продовжуючи тему ТСК

Переконаний, що детективи в межах розслідування основного провадження встановлюють ті ж факти, які є предметом розслідування в ДБР.

Бо, за наявності усіх ознак, визначених КК України, дії службових осіб ДБР можуть бути кваліфіковані як пособництво учасникам злочинної організації у вчиненні злочинів.

Отже, відбувається розслідування одних і тих же фактів двома різними правоохоронними органами.

Більш того, якість досудового розслідування, як слідує з доповіді керівника ГСУ ДБР, дійсно викликає питання.

Тому вважаю за доцільне НАБУ та САП витребувати з ДБР це кримінальне провадження та вирішити питання про його об'єднання з основним.

Буде логічно і правильно.

Та ж ТСК

Тільки мені здається,що питання надходження коштів на рахунок ВАКС в якості застав має бути факультативним та відпрацьовуватись автоматично?

Основним центром уваги у цьому провадженні мають бути фінансові операції в межах діяльності злочинної організації.

Починаючи з лютого до листопада цього року там ще ого скільки роботи.

Для чого підміняти суть?

Суспільство повинне розуміти рух коштів та спосіб ввезення їх в країну та вивезення в межах справи "Мідас".

Ці ж факти є предметом дослідження в межах кримінального провадження.

В обвинувачення теж ніхто не буде писати про гроші на застави. Це нікого в суді цікавити не буде.

Дуже непрофесійна дискусія в межах ТСК по темі Держфінмоніторингу.

Мої спостереження.

Голова ТСК не зовсім готовий до дискусії.

Окремі народні депутати намагаються перевести розмову в політичні гасла та хаотичні вигуки.

Голова Держфінмоніторингу Пронін веде себе достатньо зверхньо та зухвало, не надає вичерпні відповіді на запитання членів ТСК і йому дозволяють це робити.

В кінці засідання Головою ТСК всім оголошено, що "ми маємо через 5 хвилин звільняти це приміщення". Тобто завершення роботи комісії - не вичерпання теми, а необхідність покинути залу засідань.

Ну і звичайно вигуки "Проніна у відставку", "а ти на фронті був?" запитання про кукурудзу і пірамідки не додають народним депутатам фаховості та предметності.

Одним словом якийсь хаос, крик і повне нерозуміння чого зібрались.

Народна депутатка Южаніна виглядала найбільш підготовленою.

В ефірі телеканалу Прямий, який вийшов сьогодні, Голова ТСК депутат Железняк зазначив, що в керівника САП Клименка є багато питань до Голови Держфінмоніторингу Проніна з приводу співпраці в межах досудового розслідування у провадженні та встановленні фактів, які мають значення для справи "Мідас".

Якщо це так, то виглядає максимально дивною поведінка Клименка під час сьогоднішнього засідання тієї ж комісії.

Посидів, понудьгував, пошепотівся про щось з Кривоносом, після чого обоє посміялись, почитав новини в телефоні, в тому числі "БРОНІК", та покинув засідання ТСК, не дочекавшись завершення доповіді Проніна та не задавши йому жодного питання.

То є питання до Проніна чи нема?

Строки

А між тим сьогодні рівно місяць з перших повідомлень про підозру в справі "Мідас".

Це означає, що ще місяць НАБУ буде вести розслідувати, після чого або прокурором (якщо до трьох місяців), або слідчим суддею (якщо до шести або дванадцяти місяців) буде прийняте рішення про продовження такого строку.

Максимальний строк - 12 місяців.

Тобто сьогодні мінус місяць. В залишку ще 11.

Строк досудового розслідування спливає 10.11.2026. Це якщо не будуть прийматись рішення про його зупинення з тих чи інших підстав.

Тобто місяць сплинув. За цей місяць було багато чого.

Багато політики, багато політичних рішень, багато хайпу, багато заяв, багато шуму та піару.

Мало було тільки роботи.
Сьогодні від директора НАБУ чуємо, що орган досудового розслідування тільки розпочав фінансові розслідування.

Попереду ще експертизи, допити, тимчасові доступи, витребування матеріалів, аналіз 1000 годин записів і надання їм правової оцінки, нові повідомлення про підозру, дослідження документів та доказів сторони захисту, висунення обвинувачення і т.д.

Коли інтерес всіх бажаючих піаритись на цій справі до неї спаде, залишиться тільки те, про що я кажу з самого початку - важка процесуальна робота.

І не буде там десятків прокурорів та детективів.

Залишаться один прокурор і один детектив, бо у всіх інших є своя робота і задачі.
Проходили таке не раз.

Час збігає. І в такій справі навіть максимальний строк слідства - не такий вже й достатній, яким може здаватись на перший погляд.

А враховуючи ту кількість слідчих і процесуальних дій, яку треба здійснити - навіть максимального строку тут буде явно мало.

Критично мало.

Гра у втручання

У своєму рішенні від 9 грудня ВРП, реагуючи на запрошення / виклики на засідання ТСК ВРУ окремих її членів, визнала такі дії ТСК втручанням у її діяльність та такими, що створюють загрозу незалежності та авторитету правосуддя.

Більше того, в цьому ж таки рішенні Рада стверджує про пряме втручання саме у свої дискреційні повноваження та інституційну незалежність. 

Обґрунтовуючи таку позицію ВРП покликається на Рішення Конституційного Суду від 27.10.2020, статтю 126 Конституції України, Висновок Консультативної ради Європейських суддів, тощо.

Достатньо дивне рішення.

Дивне через те, що коли викликають окремих членів ВРП то це втручання, а коли діючий член ВРП втручається в діяльність правоохоронних органів з тих чи інших мотивів то, на їхнє переконання, це нормально.

Для прикладу, нормальним для себе окремі члени ВРП вважають втручання в діяльність Голови ДСА з тим, щоб забезпечити кримінальне переслідування окремих осіб.

Або ж, перебуваючи на посаді, продовжують моніторинг пересування фігурантів кримінальних проваджень, щодо яких уповноважені на прийняття процесуальних рішень, та надають цю інформацію органу досудового розслідування в приватному спілкуванні. Серед іншого: інформацію про транспортні засоби, країни перебування, процесуальні позиції осіб, яким здійснено повідомлення про підозру, тощо.  

Тому, окремим членам ВРП варто або хрестик зняти, або штани одягнути.

І припинити цю гру у втручання.

П.С. Інформація отримана від «джерел у правоохоронних органах».

П.П.С. інформація на правах анонсу...

Результати

Сьогодні в одній із справ, в якій я здійснював процесуальне керівництво, ВАКС постановив обвинувальний вирок.

Одного з фігурантів засуджено до 4 років позбавлення волі, іншого до 3 років та 10 місяців (in absentia, бо покинув територію держави задовго до здійснення повідомлення про підозру).

Справа стосувалась розкрадання грошей в галузі сільського господарства в одному з регіонів директором ДП (який і отримав 4 роки) та його спільником.

Ще два фігуранти (пособники) уклали угоди зі стороною обвинувачення.

Дякую детективу, який ініціативно розслідував це провадження, та прокурору, який забезпечив належне підтримання обвинувачення після зміни групи прокурорів.

Молодці.

Надав свій коментар з приводу виїзду пана Міндіча за кордон за декілька годин до початку активних слідчих дій у справі "Мідас".

Зазначив, що на момент перетину кордону жодного процесуального статусу (навіть свідка) в цієї особи не було, тому не вбачаю підстав до вжиття заходів реагування щодо співробітників ДПС України.

Відповіді ж на питання про те, хто зливав учасникам злочинної організації наміри правоохоронців повинне надати слідство.

До слова, у підозрі Міндічу зазначено, що членом злочинної організації був один з керівників органу прокуратури з обов'язком інформувати про заплановані детективами слідчі дії щодо учасників такої організації.

Всім зрозуміло, що мова про Синюка. Іншого бути не може.

То де підозра Синюку?
За одно можна й підозру вручити по факту розголошення відомостей у справі #курки, про що я неодноразово згадував у своїх інтерв'ю.

Детальніше за посиланням:
https://ukranews.com/ua/amp/news/1121963-ne-bachu-pytan-do-prykordonnoyi-sluzhby-eks-prokuror-sap-prokomentuvav-sytuatsiyu-shhodo-vtechi

Лонгрід

Європейські ініціативи

Одразу ж обмовлюсь, що кожен, хто вчиняє злочин, повинен нести заслужене покарання і я активно сприяв таким особам у цьому всі роки своєї роботи прокурором.

Але маю свої міркування щодо наступного.

Сьогодні, за підсумками неформального засідання міністрів у справах Європи, Комісар з питань розширення а Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції виступили зі спільною заявою.

Відповідно до цієї заяви Україна зобов’язується прийняти комплексні зміни до КК та КПК шляхом подовження строків давності та посилення підстав для їх переривання та зупинення у справах про корупцію та пов'язаних з корупцією правопорушень, відповідно до європейських стандартів.

Вважаю, що запропонована ініціатива може мати наслідком спотворення балансу кримінальної політики держави шляхом непропорційного виділення окремої категорії злочинів за наступного.

Перш за все вибіркове подовження строків давності лише для однієї категорії злочинів, без встановлення чіткої та належно мотивованої необхідності саме такого виокремлення, ризикує створити дисбаланс між різними видами кримінальних правопорушень.

Так, стаття 12 КК формує систему класифікації злочинів за ступенем тяжкості, яка, у свою чергу, визначає логіку побудови строків давності (ст. 49 КК). Подовження строків для злочинів однієї категорії поза загальною логікою класифікації може призвести до порушення внутрішньої узгодженості кримінального законодавства, що суперечитиме принципу правової визначеності.

Також строки давності є елементом прогнозованості кримінальної відповідальності, які визнаються складовими верховенства права (або ж правовладдя).

Водночас, за відсутності належної мотивації, пропоновані зміни можуть бути сприйняті як непропорційне втручання у сферу кримінально-правових гарантій.

Більше того, подовження строків давності має істотний вплив на обсяг кримінально-правових обмежень, які держава може застосувати щодо особи.
Тому вибіркове посилення лише для однієї категорії правопорушень, без уніфікованої концепції розвитку кримінальної політики сприятиме надмірному та тривалому втручанню у права людини.

З огляду на викладене, вважаю, що виокремлення корупційних кримінальних правопорушень для спеціального регулювання строків давності не може ґрунтуватися виключно на політичних критеріях взятих на себе зобов’язань.

Європейські ініціативи – 2

Повертаючись до спільної заяви Комісара з питань розширення та Віцепрем'єр-міністра України,

Пунктом 4 цієї заяви передбачено «ухвалити закон відповідно до європейських стандартів та після консультацій з Венеційською Комісією для забезпечення прозорого та заснованого на заслугах процесу відбору, призначення та переведення прокурорів на керівні та інші прокурорські посади в Офісі Генерального прокурора, в регіональних та районних прокуратурах, включаючи чіткі критерії і прозору, конкурентну та процедуру відбору на основі заслуг, яка включає оцінку професійної компетентності та доброчесності».

Підкажіть хтось Віцепрем'єр-міністру України, що Генеральний прокурор призначається в нашій державі відповідно до конституційної процедури, яка виписана в ст. 131-1 Конституції України, і «ухвалити закон відповідно до європейських стандартів» тут не вийде і навіть «консультації з Венеційською Комісією» не допоможуть.

Зміна процедури – це зміни в Основний Закон.

Ну невже так складно?

Соціологія

Уважно опрацював результати загальнонаціонального дослідження «Оцінка рівня злочинності, оцінка роботи правоохоронних органів та довіри населення до системи правосуддя в Україні», підготовленого дослідницькою агенцією Info Sapiens для Проєкту ЄС «Право-Justice» та Офісу Генерального прокурора.

Відзначу декілька негативних тенденцій.

У висновках до розділу 3 дослідження «Довіра до правоохоронних органів» зазначено наступне:

1. Найвищий рівень довіри демонструє Національна поліція – 44% довіряють даній інституції, найнижчий рівень довіри спостерігається до судів, НАБУ, САП та прокуратури – лише 27-29% довіряють цим органам (тобто поставили максимальні оцінки від 6 до 10 по 10-ти бальній шкалі). Навіть Нацпол по показнику довіри населення обігнав САП.

2. Значна частина українців вважає, що представники правоохоронних органів часто беруть хабарі. Найбільше підозр у корупції викликають судді та прокурори — 62% і 59% респондентів відповідно оцінили ймовірність хабарництва як дуже високу (6–10 балів). Поліцейські мають трохи нижчий показник - 54%. Лише 13%-20% населення вірить, що ці працівники взагалі не беруть хабарів. Це свідчить про глибоку недовіру громадян до доброчесності працівників правоохоронної та судової системи.

3. Опитування показує, що більшість українців вважають прокуратуру недостатньо відкритою — 53% респондентів вважають, що прокурори рідко або не дуже часто пояснюють свої дії людям, навіть якщо їх про це просять.
Навіщо щось пояснювати? Закрили рішення, задовольнили бажання фігурантів і все.

4. 42% опитаних припускають, що прокурор радше погодиться виконати незаконний наказ згори, ще 9% — вважають, що точно це зробить, і тільки 16% українців вважають, що прокурори відмовляться виконувати явно незаконні накази згори. Це свідчить про низький рівень довіри до незалежності та підзвітності прокуратури в очах громадян.

Побільше закритих і сумнівних угод як у справі Злочевського, Каськіва, Одеського аеропорту, звільнень неугодних, зливів кримінальних проваджень обраним ЗМІ, попереджень фігурантів про слідчі дії, політично вмотивованих справ і довіра до САП точно зросте.

А поки, як казав класик, маємо те, що маємо.

Найвидатніший керівник САП та його чесний колишній зам.

Кончений суд? Експерти з facebook знову почали сеанс правосуддя на дистанції

Суспільство збурила новина, про те, що Верховний Суд назвали конченим після прийняття його Великою Палатою рішення, яким частково задоволено апеляційну скаргу пані Інни Отрош та скасовано рішення ВККС та ВРП щодо повторного оцінювання та звільнення судді з посади.

Так, принцип поваги до суду (respect for the judiciary) є складовою верховенства права та незалежності судової влади. Він закріплений у низці ключових міжнародних актів, до яких належать документи ООН, Ради Європи та Європейського суду з прав людини.

Зокрема, ЄСПЛ захищає свободу критики судової системи, але не захищає образливі, принижуючі або такі, що підривають авторитет суду висловлювання.

Для прикладу, у справі Tešić v. Serbia ЄСПЛ пояснив: емоції емоціями, але коли замість аргументів висловлюються образи, то це вже не «свобода слова», а неповага до правосуддя.

Комітет міністрів Ради Європи теж втомився повторювати про те, що
є межа між різкою критикою і тиском на суд.

Рішенням Ради суддів України від 26 жовтня 2018 року № 62 констатовано, що поширення прояву неповаги до суду призводить до невиконання українською державою своїх зобов’язань щодо забезпечення права на справедливий суд.

Більше того, статтею 129 Конституції України передбачено юридичну відповідальність за неповагу до суду чи судді.

Усіх студентів правників з студентської лави навчають аксіомі – тобі може не подобатись рішення суду, але ти повинен його виконувати і при цьому не виявляти неповагу, а оскаржувати рішення виключно у законний спосіб.

Адже, повага до суду – це повага не до конкретного прізвища або посади, це повага насамперед до закону та держави в цілому.

Не можна одночасно хотіти сильного правосуддя – і руйнувати його власними руками.

Так от.

Коли людина кричить про «кончений суд», не читаючи навіть тексту рішення, – це говорить не про суд. Це говорить про рівень експертності того, хто кричить.

Але коли сам кончений то все навколо кончене.

І якщо щось справді шкодить судовій системі – це не рішення Великої Палати.
Це самозвані «інтелектуальні гіганти», які підміняють право гучними заголовками і називають це реформою.

Робота над судовою реформою розпочалась давно в доброчесній компанії

Ще ніколи судова система не була така кончена як 10.02.2012 (нехай мене пробачать судді, які це читають)

Ще реформ!

Нещодавно Заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра, за підсумками візиту до Ізраїлю в складі делегації України, наголосила, що «судова реформа — це не технічний процес. Це питання національної безпеки, стійкості та інвестиційного розвитку». Підкреслила, що «ціллю є незалежна, передбачувана та ефективна судова система, яка захищає права, контракти й інвестиції».

Вікіпедія зазначає, що судову реформу в Україні було розпочато у 2014 році після Революції гідності та позачергових виборів Президента.

11-й рік перманентної судової реформи.

Між тим, реформа – це системні, докорінні, але не революційні перетворення чи зміни в певній сфері суспільного життя (державній, політичній, економічній, соціальній), які проводяться для виправлення недоліків, покращення та вдосконалення існуючої системи, не знищуючи її основ. Мета реформи – забезпечити позитивний розвиток, усуваючи негативні явища.

В той же час, 2 грудня Апостолівський районний суд Дніпропетровської області проінформував суспільство, що у зв'язку із відстороненням одного судді та закінченням строку відрядження іншого припиняє здійснення правосуддя.

На території цього колишнього району, ліквідованому теж в межах реформи (але вже іншої), проживає майже 55 тисяч осіб.

Отже, одномоментно доступ до правосуддя втратило більше півсотні тисяч людей. Не говорячи вже про здійснення судового контролю під час розслідування кримінальних проваджень та розгляд обвинувальних актів по суті.

Що там зі стійкістю та інвестиційним розвитком в Апостолівській ОТГ?

Як вам така передбачуваність та ефективність судової системи, захист прав, контрактів та інвестицій?

Реформатори.

Ще трохи про судову реформу

З метою дослідження ставлення громадян України до судової влади, оцінки ними різних аспектів діяльності судів, соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки проєкту Ради Європи "Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади", що впроваджується Відділом програм співробітництва Ради Європи проведено дослідження, за результатами якого на початку грудня підготовлено та опубліковано Звіт «Ставлення громадян України до судової системи».

Декілька висновків, що зазначені у Звіті в частині проведення судової реформи.

Порівняно з 2017 роком самооцінка рівня обізнаності громадян про судову реформу дещо знизилася.

Лише 4% респондентів, опитаних за загальнонаціональною вибіркою, вважають, що судова реформа в Україні майже завершена і всі базові зміни зроблені, 45% – що вона перебуває в процесі реалізації і потрібно зробити ще ряд важливих кроків, а 40% – що вона взагалі не розпочалася. (від автора - тобто майже половина респондентів навіть не знає, що відбуваються якісь «реформи»).

Лише 13% опитаних помітили зміни в системі правосуддя, що впроваджуються в Україні протягом останніх років. Частіше ці зміни помічали респонденти, опитані на виході із судів (тобто ті, які безпосередньо стикалися із судовою системою - 21%). Однак, серед останніх порівняно з 2019 р. оцінка наявності змін в системі правосуддя не змінилася.

Відсутність підтримки змін в системі правосуддя найчастіше пояснюється респондентами тим, що реальних змін немає або зміни не мають реальних позитивних наслідків; тим, що спочатку потрібно побороти корупцію, а потім робити зміни; відсутністю довіри до судів.

Оцінюючи, яку роль мають відігравати представники громадського сектору при проведенні кваліфікаційного оцінювання та конкурсних процедур щодо суддів, відносна більшість респондентів висловлюють думку, що вони повинні відігравати допоміжну роль.

Для зовнішнього незалежного спостерігача взагалі нічого не змінюється.

Отже,

Чи є проблеми в судовій гілці влади? Так, є. І всі ми їх безсумнівно знаємо.

Але видається, що найбільшою проблемою судової системи нині є ті, хто намагаються вже понад 10 років безуспішно за немаленькі гроші її реформувати.

Добре, що гроші не українських платників податків.

Неконфліктні гроші

9 грудня, під час засідання ТСК, членами Комісії як свідка допитано директора Фундації ДЕЮРЕ Михайла Жернакова. В ході допиту як свідка Жернаков повідомив, що з рахунків ДЕЮРЕ платив гроші частині членів ГРД 3.0 частині членів ГРД 4.0 за «роботу, повʼязану з діяльністю ГРД». Вказав, що вважає це нормальним, бо «люди повинні отримувати гроші за роботу».

Але чи нормально це?

Перш за все слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ГРД збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді, передає цю інформацію на розгляд ВККС, за наявності обставин складає висновок про невідповідність судді критеріям професійної етики, який теж надає ВККС.

Отже, ГРД має інституційний та реальний вплив на формування судової влади. Її висновки можуть перешкодити кар’єрі судді, змінити рішення ВККС і вплинути на формування корпусу суддів. ГРД фактично впливає на судову владу, хоча формально не належить до неї.

Зрозуміло, що член ГРД, який отримує кошти від приватної особи або навіть ГО, що має інтерес у сфері судової влади або судової реформи, діє в умовах реального або потенційного конфлікту інтересів.

Це зумовлено не формальним статусом ГРД як громадського органу, а характером повноважень, які вона здійснює.

Сам факт отримання коштів означає виникнення фінансової залежності або принаймні обґрунтованого сумніву в повній автономності особи, яка одночасно виконує функцію незалежної оцінки доброчесності суддів.

Саме для того, аби нівелювати будь-який вплив на членів ГРД, GRECO (група держав проти корупції) у звіті-оцінці відповідності України, прийнятого на 84-ому засіданні, рекомендувала більш чітко визначити завдання та повноваження Громадської ради доброчесності, забезпечити такий її склад, до якого б входили різні представники суспільства (а не тільки делеговані ДЕЮРЕ), та посилити норми щодо конфліктів інтересу, зокрема, шляхом запровадження ефективного механізму контролю.

Більше того, Європейські стандарти, сформульовані у висновках Консультативної ради європейських суддів, Консультативної ради європейських прокурорів, а також у документах Венеційської комісії, виходять з того, що особи, які впливають на добір, оцінювання чи кар’єру суддів та прокурорів повинні бути не лише фактично незалежними, але й виглядати незалежними в очах суспільства.

Для прикладу, у своїх рекомендаціях CM/Rec(2010)12 Рада Європи вказала, що орган влади, який приймає рішення щодо відбору та кар'єри суддів, повинен бути незалежним від виконавчої та законодавчої влади. Склад незалежних органів повинен забезпечувати якомога ширше представництво. Їхні процедури повинні бути прозорими.

У звіті Спеціального доповідача ООН з питань незалежності суддів та адвокатів за 2014 рік зазначається: «Повинен бути незалежний орган, який би відповідав за притягнення суддів та прокурорів до відповідальності, а також за захист їхньої незалежності».

Саме незалежний орган є нормальною міжнародною практикою.

А не залежна незалежність, впроваджена тими, хто вчора скасовував рішення ОМС, якими засуджувалось застосування катувань щодо громадян України та диктаторські закони «16 січня», а сьогодні ставить експерименти на всій судовій системі.

Шановні судді, помічники суддів, секретарі судових засідань, судові розпорядники, працівники апаратів судів та всі, без кого судова система України не могла б функціонувати!

Щиро вітаю Вас із Днем працівника суду.

Судова влада - це не лише інституція, а щоденна, часто непомітна для суспільства праця людей, які тримають на собі відповідальність за закон, справедливість і довіру до держави. Саме від вашої професійності, витримки та принциповості залежить, чи відчуває людина захищеність перед законом.

Як представник громадянського суспільства, вважаю за необхідне також попросити вибачення у представників цієї професії за те, що у свій час ми всі допустили проведення безкінечних експериментів над судовою владою - через постійні реформи, переатестації, оцінювання та зміну правил гри, які часто виснажували систему замість того, щоб її зміцнювати.

Бажаю вам сили духу і мужності ухвалювати навіть непопулярні, але законні та справедливі рішення, залишаючись вірними присязі, професійній честі та внутрішньому переконанню.

Бажаю витримки, професійної гідності та віри в те, що правосуддя має майбутнє.

Висловлюю щиру повагу всім представникам цієї нелегкої, але надзвичайно потрібної професії.

Дякую Вам за службу праву і державі!

З повагою