⚡️ Вийшло моє інтерв’ю для YouTube-каналу «Комерсант Український».
У розмові – без політики й зайвих емоцій про роботу НАБУ та САП, липневі обшуки, «Міндіч-гейт», механіку інформаційних витоків, результативність антикорорганів, внутрішні ризики та про те, як зберігати баланс між боротьбою з корупцією і репутацією держави.
Рекомендую до перегляду.
🎥 https://youtu.be/KA-HDrH4Hmw?si=AvT1seNjh–lwTc4
У розмові – без політики й зайвих емоцій про роботу НАБУ та САП, липневі обшуки, «Міндіч-гейт», механіку інформаційних витоків, результативність антикорорганів, внутрішні ризики та про те, як зберігати баланс між боротьбою з корупцією і репутацією держави.
Рекомендую до перегляду.
🎥 https://youtu.be/KA-HDrH4Hmw?si=AvT1seNjh–lwTc4
YouTube
Де вироки? Чи повторить справа Міндіча долю справи Свинарчуків - велике інтерв’ю з експрокурором САП
У новому випуску YouTube-каналу «Комерсант український» говоримо із юристом, колишнім прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіславом Броневицьким.
🕊️ Тема випуску: робота українських антикорупційних органів — НАБУ, САП — без політики та…
🕊️ Тема випуску: робота українських антикорупційних органів — НАБУ, САП — без політики та…
👍10
Справа екс-заступника Генпрокурора Вербицького. Чому мовчить САП?
У травні-червні 2024 року журналісти «Схем» оприлюднили два розслідування щодо можливого незаконного збагачення колишнього заступника Генпрокурора Дмитра Вербицького. У матеріалах – елітна нерухомість і преміальні авто, оформлені на наближених до нього осіб за заниженими цінами.
Після публікацій НАЗК провело повний моніторинг способу життя і встановило, що пов’язані з Вербицьким особи набули активів, вартість яких не відповідає декларованим доходам посадовця. Йдеться про:
▪️ три авто преміумкласу (Lexus, Porsche та ін.);
▪️ будинок і ділянку в Києві на 16,3 млн грн;
▪️ нерухомість в Одесі на 10 млн грн;
▪️ майно в Анталії на майже 4 млн грн;
▪️ понад 2 млн грн готівки невстановленого походження та криптовалюту.
У липні 2024 року матеріали НАЗК були передані до САП для реєстрації провадження за ст. 368-5 ККУ (незаконне збагачення) на суму близько 29 млн грн. Одразу після цього Вербицького звільнили з прокуратури.
І відтоді – тиша.
Півтора року немає жодної зрозумілої інформації про перебіг розслідування.
На публічні запитання керівник САП відповідає виключно фразою: «досудове розслідування триває».
Закономірно постають питання:
📌 Чому у такій резонансній справі немає жодного публічного прогресу?
📌 Чому провадження з уже верифікованими даними НАЗК фактично стоїть на місці?
І чи не пов’язана ця «пауза» з особистими проханнями колишнього Генпрокурора та близького друга Вербицького – пана Індиченка, батько якого очолює підрозділ Д2 в НАБУ з моменту його створення?
Суспільство має право знати, чи не є ця історія черговим прикладом вибіркового правосуддя та кулуарних домовленостей, які блокують рух справ навіть там, де докази вже лежать на столі.
БРОНІК | Підписатись
У травні-червні 2024 року журналісти «Схем» оприлюднили два розслідування щодо можливого незаконного збагачення колишнього заступника Генпрокурора Дмитра Вербицького. У матеріалах – елітна нерухомість і преміальні авто, оформлені на наближених до нього осіб за заниженими цінами.
Після публікацій НАЗК провело повний моніторинг способу життя і встановило, що пов’язані з Вербицьким особи набули активів, вартість яких не відповідає декларованим доходам посадовця. Йдеться про:
▪️ три авто преміумкласу (Lexus, Porsche та ін.);
▪️ будинок і ділянку в Києві на 16,3 млн грн;
▪️ нерухомість в Одесі на 10 млн грн;
▪️ майно в Анталії на майже 4 млн грн;
▪️ понад 2 млн грн готівки невстановленого походження та криптовалюту.
У липні 2024 року матеріали НАЗК були передані до САП для реєстрації провадження за ст. 368-5 ККУ (незаконне збагачення) на суму близько 29 млн грн. Одразу після цього Вербицького звільнили з прокуратури.
І відтоді – тиша.
Півтора року немає жодної зрозумілої інформації про перебіг розслідування.
На публічні запитання керівник САП відповідає виключно фразою: «досудове розслідування триває».
Закономірно постають питання:
📌 Чому у такій резонансній справі немає жодного публічного прогресу?
📌 Чому провадження з уже верифікованими даними НАЗК фактично стоїть на місці?
І чи не пов’язана ця «пауза» з особистими проханнями колишнього Генпрокурора та близького друга Вербицького – пана Індиченка, батько якого очолює підрозділ Д2 в НАБУ з моменту його створення?
Суспільство має право знати, чи не є ця історія черговим прикладом вибіркового правосуддя та кулуарних домовленостей, які блокують рух справ навіть там, де докази вже лежать на столі.
БРОНІК | Підписатись
👍19❤1
Кривонос хоче побільше in absentia у провадженні про організацію «Мідас»?
Вчора під час засідання антикорупційного комітету ВРУ директор НАБУ Кривонос заявив про те, що у справі «Мідас» будуть нові підозри.
Пряма мова:
Українська антикорупційна історія вже знає достатньо прецедентів, коли потенційні підозрювані залишали територію України до того, як їм офіційно повідомляли про підозру. І це не поодинокі випадки.
📌 Олександр Онищенко – покинув країну до вручення підозри у «газовій справі».
📌 Дмитро Сенніченко – екс-керівник Фонду держмайна, зник за кордоном до активної фази процесу.
📌 Кирило Шевченко – екс-голова НБУ, виїхав за межі України за декілька днів до намагання вручити йому підозру у справі «Укргазбанку».
📌 Іван Пушкар – покинув Україну до офіційних процесуальних дій.
📌 У тій же справі «Мідас» уже є відомі епізоди виїздів до оголошення підозри – зокрема, фігурантів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.
Насправді, ці історії довели одну просту річ: публічна комунікація про заплановані підозри – це пряме попередження для фігурантів, що треба тікати. Ми хочемо розширювати цей перелік?
Бо, почувши слова Кривоноса, ті, хто відвідував квартиру на Володимирській, вже завтра можуть відвідувати квартири у Відні, Монако або Лондоні. А розслідування зайде у глухий кут і розтягнеться на роки.
Тому або слід припинити медійні повідомлення про підозру, або інформувати суспільство після їх вручення.
В іншому випадку – це завуальована вказівка їхати з країни, а не справжнє слідство.
🔻 Іноді тиша – це теж інструмент правосуддя і показник високого IQ.
БРОНІК І Підписатись
Вчора під час засідання антикорупційного комітету ВРУ директор НАБУ Кривонос заявив про те, що у справі «Мідас» будуть нові підозри.
Пряма мова:
«Наразі відбуваються переслухання всіх записів, бо протягом тих тисяч годин звучали різні прізвища, різні назви компаній, різні події озвучували… Багато речей стає більш зрозумілими. І я глибоко переконаний…, що ми матимемо іще підозрюваних у даній справі і ця справа буде розширюватися».
Українська антикорупційна історія вже знає достатньо прецедентів, коли потенційні підозрювані залишали територію України до того, як їм офіційно повідомляли про підозру. І це не поодинокі випадки.
📌 Олександр Онищенко – покинув країну до вручення підозри у «газовій справі».
📌 Дмитро Сенніченко – екс-керівник Фонду держмайна, зник за кордоном до активної фази процесу.
📌 Кирило Шевченко – екс-голова НБУ, виїхав за межі України за декілька днів до намагання вручити йому підозру у справі «Укргазбанку».
📌 Іван Пушкар – покинув Україну до офіційних процесуальних дій.
📌 У тій же справі «Мідас» уже є відомі епізоди виїздів до оголошення підозри – зокрема, фігурантів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.
Насправді, ці історії довели одну просту річ: публічна комунікація про заплановані підозри – це пряме попередження для фігурантів, що треба тікати. Ми хочемо розширювати цей перелік?
Бо, почувши слова Кривоноса, ті, хто відвідував квартиру на Володимирській, вже завтра можуть відвідувати квартири у Відні, Монако або Лондоні. А розслідування зайде у глухий кут і розтягнеться на роки.
Тому або слід припинити медійні повідомлення про підозру, або інформувати суспільство після їх вручення.
В іншому випадку – це завуальована вказівка їхати з країни, а не справжнє слідство.
🔻 Іноді тиша – це теж інструмент правосуддя і показник високого IQ.
БРОНІК І Підписатись
👍13❤7👏1
Patriot games або Джеки Раяни сучасності
Прочитав публікацію Інни Ведернікової про те, що після липневої кризи, за даними «Дзеркала тижня», у Клименка та Кривоноса відбувалась не одна непублічна зустріч з Президентом України.
Як стверджується у публікації, в ході однієї з таких зустрічей вони доповіли Президенту про готовність повідомити про підозру Єрмаку та Умєрову у справі «Мідас».
Після цього Президент начебто видав Указ, яким уповноважив Єрмака очолювати українську переговорну групу у Швейцарії, чим фактично вберіг його від підозри.
Якщо це так, то все виглядає вкрай сумно і ось чому.
Пригадую розслідування Михайла Ткача про зустріч у Козині між тодішнім Президентом і директором НАБУ Артемом Ситником. Зустріч мала бути таємною, але завдяки Михайлу стала відомою широкій громадськості.
Тут – та сама історія.
Ні Клименко, ні Кривонос точно не очікували, що Інна Ведернікова розповість про їхні візити на Банкову, у тому числі про предмет розмов.
Такі зустрічі не повинні бути таємними, а особливо, коли керівники «самостійних» антикорупційних органів ходять до найвищого керівництва держави розповідати про те, коли і кого планують підозрити у своїх справах.
А потім суспільство спостерігає Синюка під березою, в кафе і за гаражами.
То може треба почати не з Синюка, а таки з себе і попросити пана Ткача зняти себе під час зустрічей на Банковій? Можна навіть самостійно стрім проводити. Буде унікальне онлайн розслідування таємних витоків з САП і НАБУ. Це, принаймні, було б чесно перед тими, хто щиро вірить у «антикорупційну святість» цих двох людей.
Цікаво, після цих публікацій Клименко і Кривонос самі зайдуть у ДБР, чи їх туди проведе громадськість?
Шкода інституцій і тих, хто у них чесно працює. Детективів і прокурорів.
Бо рожеві окуляри розбиваються скельцями досередини.
БРОНІК І Підписатись
Прочитав публікацію Інни Ведернікової про те, що після липневої кризи, за даними «Дзеркала тижня», у Клименка та Кривоноса відбувалась не одна непублічна зустріч з Президентом України.
Як стверджується у публікації, в ході однієї з таких зустрічей вони доповіли Президенту про готовність повідомити про підозру Єрмаку та Умєрову у справі «Мідас».
Після цього Президент начебто видав Указ, яким уповноважив Єрмака очолювати українську переговорну групу у Швейцарії, чим фактично вберіг його від підозри.
Якщо це так, то все виглядає вкрай сумно і ось чому.
Пригадую розслідування Михайла Ткача про зустріч у Козині між тодішнім Президентом і директором НАБУ Артемом Ситником. Зустріч мала бути таємною, але завдяки Михайлу стала відомою широкій громадськості.
Тут – та сама історія.
Ні Клименко, ні Кривонос точно не очікували, що Інна Ведернікова розповість про їхні візити на Банкову, у тому числі про предмет розмов.
Такі зустрічі не повинні бути таємними, а особливо, коли керівники «самостійних» антикорупційних органів ходять до найвищого керівництва держави розповідати про те, коли і кого планують підозрити у своїх справах.
А потім суспільство спостерігає Синюка під березою, в кафе і за гаражами.
То може треба почати не з Синюка, а таки з себе і попросити пана Ткача зняти себе під час зустрічей на Банковій? Можна навіть самостійно стрім проводити. Буде унікальне онлайн розслідування таємних витоків з САП і НАБУ. Це, принаймні, було б чесно перед тими, хто щиро вірить у «антикорупційну святість» цих двох людей.
Цікаво, після цих публікацій Клименко і Кривонос самі зайдуть у ДБР, чи їх туди проведе громадськість?
Шкода інституцій і тих, хто у них чесно працює. Детективів і прокурорів.
Бо рожеві окуляри розбиваються скельцями досередини.
БРОНІК І Підписатись
👍12🔥4
Лонгрід.
Хотів би пояснити свою позицію та розставити всі крапки над «і».
Шановні читачі, колеги, друзі, знайомі та випадкові перехожі,
Вважаю за необхідне пояснити причину своєї публічності, щоб унеможливити будь-які подальші маніпуляції та спекуляції на цю тему.
📌 Передісторія
Швидше за все, всі чули історію з провадженням по Одеському аеропорту: укладенням і затвердженням більш ніж сумнівної угоди, що явно суперечить інтересам громади. Події червня цього року чітко продемонстрували: проблема не в самому інституті угод, а в тому, як і ким вони укладаються.
Власне це і стало причиною мого рішення про вихід у публічну площину і висвітлення того, що відбувається в САП:
▪️ зливи проваджень;
▪️ надання різних вказівок прокурорам;
▪️ втручання в їхню діяльність та самостійність;
▪️ звільнення «неугодних»;
▪️ розслідування і скерування в суд політично вмотивованих кейсів тощо.
📌 Чому саме 4 серпня?
Моє перше інтерв’ю мало вийти 26 липня, але саме тоді відбувались протести через атаку влади на НАБУ і САП. Враховуючи ризики того, що інтерв’ю могло негативно вплинути на голосування у Верховній Раді 31 липня і зіграти на руку владі, я ухвалив рішення перенести реліз на пізнішу дату.
Але від серпня чую «версії» про те, що я: продався за посаду в ОГП чи СБУ; отримав гроші; отримав дозвіл на виїзд; вивіз дітей; або що зі мною «не поділилися» в історії з аеропортом.
❗️Запевняю: жодного стосунку до всіх цих вигадок не мав і не маю.
Причина моєї публічності – відкрите порушення закону Клименком та, банально, загострене почуття справедливості.
Ніколи нікому не давав обіцянок, не продавав свої принципи, не отримував грошей за будь-які дії і не продавався владі.
На запитання: «А чого ти добиваєшся?» відповім просто:
🔻 Щоб подібні історії не траплялись.
🔻 Щоб незалежність антикорупційних інституцій міцнішала.
🔻 Щоб їхні керівники не приміряли політичні мундири, а займались щоденною роботою: ловлячи Карлсонів, Капітошок, Мікі Маусів, Балу, Алі Бабів та їхніх 40 розбійників.
З повагою,
To be continued
БРОНІК І Підписатись
Хотів би пояснити свою позицію та розставити всі крапки над «і».
Шановні читачі, колеги, друзі, знайомі та випадкові перехожі,
Вважаю за необхідне пояснити причину своєї публічності, щоб унеможливити будь-які подальші маніпуляції та спекуляції на цю тему.
📌 Передісторія
Швидше за все, всі чули історію з провадженням по Одеському аеропорту: укладенням і затвердженням більш ніж сумнівної угоди, що явно суперечить інтересам громади. Події червня цього року чітко продемонстрували: проблема не в самому інституті угод, а в тому, як і ким вони укладаються.
Власне це і стало причиною мого рішення про вихід у публічну площину і висвітлення того, що відбувається в САП:
▪️ зливи проваджень;
▪️ надання різних вказівок прокурорам;
▪️ втручання в їхню діяльність та самостійність;
▪️ звільнення «неугодних»;
▪️ розслідування і скерування в суд політично вмотивованих кейсів тощо.
📌 Чому саме 4 серпня?
Моє перше інтерв’ю мало вийти 26 липня, але саме тоді відбувались протести через атаку влади на НАБУ і САП. Враховуючи ризики того, що інтерв’ю могло негативно вплинути на голосування у Верховній Раді 31 липня і зіграти на руку владі, я ухвалив рішення перенести реліз на пізнішу дату.
Але від серпня чую «версії» про те, що я: продався за посаду в ОГП чи СБУ; отримав гроші; отримав дозвіл на виїзд; вивіз дітей; або що зі мною «не поділилися» в історії з аеропортом.
❗️Запевняю: жодного стосунку до всіх цих вигадок не мав і не маю.
Причина моєї публічності – відкрите порушення закону Клименком та, банально, загострене почуття справедливості.
Ніколи нікому не давав обіцянок, не продавав свої принципи, не отримував грошей за будь-які дії і не продавався владі.
На запитання: «А чого ти добиваєшся?» відповім просто:
🔻 Щоб подібні історії не траплялись.
🔻 Щоб незалежність антикорупційних інституцій міцнішала.
🔻 Щоб їхні керівники не приміряли політичні мундири, а займались щоденною роботою: ловлячи Карлсонів, Капітошок, Мікі Маусів, Балу, Алі Бабів та їхніх 40 розбійників.
З повагою,
To be continued
БРОНІК І Підписатись
👍28❤6👏3
Враховуючи те, що деякі особи згадують мене з міфічною прив’язкою до Банкової у своїх так званих «розслідуваннях», залишаю за собою право відповісти.
Вже достатньо давно наше суспільство хвилює питання: як так виходить, що деякі політичні діячі, журналісти та просто пересічні громадяни дізнаються про спецоперації НАБУ та САП раніше ніж навіть окремі детективи та прокурори в цих структурах.
Вони першими прибувають на місця проведення слідчих дій, першими отримують ексклюзивні фото затримань, обшуків, вилученого майна. І це навіть тоді, коли такі дії ще тривають.
Вони першими публікують фото та відео, розповідаючи про те, що така інформація до них потрапила з «джерел у правоохоронних органах».
Напевно, так відбувається через спільні поїздки закордон з керівниками САП та НАБУ за кошти американських та європейських платників податків з їх перерахуванням за відрядження не напряму нашим публічним діячам, а через сторонніх фізичних осіб з використанням їхніх карткових «лівих» рахунків.
Так відбувається через спільні «таємні» наради керівників САП та НАБУ з такими особами, в тому числі для узгодження подальших дій.
Так відбувається через те, що представники донорів працюють в приміщеннях антикорорганів без офіційного там працевлаштування, але з постійним там знаходженням.
Так відбувається через те, що послуги з навчання сучасним OSINT прийомам та технологіям нашим публічним діячам надають працівники бюро, в тому числі колишні, за окрему плату.
Так відбувається тому, що усі реформи та закони під ці реформи плануються та пишуться в приміщеннях донорських організацій з чітким дотриманням виставлених рамок та умов і з конкретними вказівками кого «треба ушатати».
Так відбувається через те, що в офісах донорських установ за участі деяких публічних діячів та осіб, які іменують себе журналістами, плануються медійні атаки на окремих представників політичного істаблішменту України.
Так, відбувається, бо деякі політичні діячі працевлаштовують у себе, своїх друзів та дружин в якості помічників окремих осіб з наміром їх вберегти від мобілізації.
Так відбувається, бо представники деяких ГО, діючи в інтересах фігурантів справ, можуть напряму написати повідомлення керівнику прокуратури «Саш, розберись», а Саша це повідомлення переслати прокурору.
Так відбувається, бо заробітну плату помічники деяких народних депутатів отримують «в конвертах» з донорських проєктів, які запускаються спеціально під такі цілі.
Так відбувається, бо законопроєкти пишуть не народні обранці, а ці «спеціально найняті» люди.
Можу дуже довго і з доказами продовжувати цей ряд.
Все це – мій досвід.
Так відбувається і буде відбуватись, бо розслідування справ САП і НАБУ через їхніх керівників вже давно вийшло за рамки процесуального закону і перетворилось в онлайн-шоу та інтрумент (деяких, не всіх).
Для уточнення – я нікого не захищав і не захищаю. Кожен(!) негідник та злодій, який вкрав хоча б 1 гривню з бюджету країни, повинен постати перед українським судом і нести заслужене покарання відповідно до законодавства.
БРОНІК І Підписатись
Вже достатньо давно наше суспільство хвилює питання: як так виходить, що деякі політичні діячі, журналісти та просто пересічні громадяни дізнаються про спецоперації НАБУ та САП раніше ніж навіть окремі детективи та прокурори в цих структурах.
Вони першими прибувають на місця проведення слідчих дій, першими отримують ексклюзивні фото затримань, обшуків, вилученого майна. І це навіть тоді, коли такі дії ще тривають.
Вони першими публікують фото та відео, розповідаючи про те, що така інформація до них потрапила з «джерел у правоохоронних органах».
Напевно, так відбувається через спільні поїздки закордон з керівниками САП та НАБУ за кошти американських та європейських платників податків з їх перерахуванням за відрядження не напряму нашим публічним діячам, а через сторонніх фізичних осіб з використанням їхніх карткових «лівих» рахунків.
Так відбувається через спільні «таємні» наради керівників САП та НАБУ з такими особами, в тому числі для узгодження подальших дій.
Так відбувається через те, що представники донорів працюють в приміщеннях антикорорганів без офіційного там працевлаштування, але з постійним там знаходженням.
Так відбувається через те, що послуги з навчання сучасним OSINT прийомам та технологіям нашим публічним діячам надають працівники бюро, в тому числі колишні, за окрему плату.
Так відбувається тому, що усі реформи та закони під ці реформи плануються та пишуться в приміщеннях донорських організацій з чітким дотриманням виставлених рамок та умов і з конкретними вказівками кого «треба ушатати».
Так відбувається через те, що в офісах донорських установ за участі деяких публічних діячів та осіб, які іменують себе журналістами, плануються медійні атаки на окремих представників політичного істаблішменту України.
Так, відбувається, бо деякі політичні діячі працевлаштовують у себе, своїх друзів та дружин в якості помічників окремих осіб з наміром їх вберегти від мобілізації.
Так відбувається, бо представники деяких ГО, діючи в інтересах фігурантів справ, можуть напряму написати повідомлення керівнику прокуратури «Саш, розберись», а Саша це повідомлення переслати прокурору.
Так відбувається, бо заробітну плату помічники деяких народних депутатів отримують «в конвертах» з донорських проєктів, які запускаються спеціально під такі цілі.
Так відбувається, бо законопроєкти пишуть не народні обранці, а ці «спеціально найняті» люди.
Можу дуже довго і з доказами продовжувати цей ряд.
Все це – мій досвід.
Так відбувається і буде відбуватись, бо розслідування справ САП і НАБУ через їхніх керівників вже давно вийшло за рамки процесуального закону і перетворилось в онлайн-шоу та інтрумент (деяких, не всіх).
Для уточнення – я нікого не захищав і не захищаю. Кожен(!) негідник та злодій, який вкрав хоча б 1 гривню з бюджету країни, повинен постати перед українським судом і нести заслужене покарання відповідно до законодавства.
БРОНІК І Підписатись
❤31👍28👏3🔥1
Епоха «сірих кардиналів» завжди закінчується однаково – без фанфар і аплодисментів, зате з колективним «видихом» країни. Так цікаво за цим спостерігати.
Попереду нові виклики: бронювання від мобілізації, труднощі виїзду за кордон, ВЛК, бусифікація.
Щоб все, як у людей…
А ті, кого «доля не готувала до життя без Єрмака» (це іронія, якщо що), мають видихнути. Країна була і буде; люди відпочинуть на вихідних, а з понеділка підуть на роботу.
Незамінні люди тільки на фронті. Усі інші – явище дуже змінне і, що характерно, таке, що швидко забувається.
Бережіть себе та своїх рідних. І тихої ночі!
БРОНІК І Підписатись
Попереду нові виклики: бронювання від мобілізації, труднощі виїзду за кордон, ВЛК, бусифікація.
Щоб все, як у людей…
А ті, кого «доля не готувала до життя без Єрмака» (це іронія, якщо що), мають видихнути. Країна була і буде; люди відпочинуть на вихідних, а з понеділка підуть на роботу.
Незамінні люди тільки на фронті. Усі інші – явище дуже змінне і, що характерно, таке, що швидко забувається.
Бережіть себе та своїх рідних. І тихої ночі!
БРОНІК І Підписатись
👍28🙏10💯3😢1
Уважно слідкую за перебігом справи Руслана Магомедрасулова – співробітника НАБУ, який майже пʼять місяців утримується під вартою в Київському СІЗО без доступу до правосуддя.
Я не буду давати оцінок у цій справі, бо не знайомий ані з матеріалами, ані з фактичними обставинами, і точно не є активістом, «який все знає і є експертом з усіх питань».
Лише мовою фактів.
Майже 5 місяців людина позбавлена можливості забезпечення апеляційного контролю судових рішень, якими його продовжують утримувати в СІЗО.
Майже 5 місяців неволі саме через очевидну неготовність суддей Київського апеляційного суду розглядати справу так, як того хочуть зацікавлені сторони. Іншого логічного пояснення тут немає і не буде.
І причина не в судовій реформі, яка триває все моє свідоме життя, де змінюються тільки активісти, які вимагають її постійного продовження.
Причина в колапсі, до якого все це призвело.
Адже якщо судове рішення не подобається громадським активістам – винен суд і його треба реформувати. Не подобається владі – знову винен суд і його теж треба реформувати.
Нагадаю, тільки за останні 5 років, під контролем міжнародних партнерів відбулося повне перезавантаження ВККСУ, ВРП, служби дисциплінарних інспекторів ВРП. І все одно все не так.
«Потрібна чергова реформа».
А може, справа не в реформі? Може, достатньо було розглянути скаргу тих же активістів на бездіяльність НАБУ щодо невнесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за результатами журналістського розслідування «Громадського», про статки голови Київського апеляційного суду?
Це ж було зовсім нещодавно. Чи знову чергові домовленості всіх з усіма, наслідком чого є зламана людська доля?
Тим часом людина, яка майже 5 місяців сидить в брудній і холодній камері, досі не може отримати рішення апеляційного суду.
Жодного.
БРОНІК І Підписатись
Я не буду давати оцінок у цій справі, бо не знайомий ані з матеріалами, ані з фактичними обставинами, і точно не є активістом, «який все знає і є експертом з усіх питань».
Лише мовою фактів.
Майже 5 місяців людина позбавлена можливості забезпечення апеляційного контролю судових рішень, якими його продовжують утримувати в СІЗО.
Майже 5 місяців неволі саме через очевидну неготовність суддей Київського апеляційного суду розглядати справу так, як того хочуть зацікавлені сторони. Іншого логічного пояснення тут немає і не буде.
І причина не в судовій реформі, яка триває все моє свідоме життя, де змінюються тільки активісти, які вимагають її постійного продовження.
Причина в колапсі, до якого все це призвело.
Адже якщо судове рішення не подобається громадським активістам – винен суд і його треба реформувати. Не подобається владі – знову винен суд і його теж треба реформувати.
Нагадаю, тільки за останні 5 років, під контролем міжнародних партнерів відбулося повне перезавантаження ВККСУ, ВРП, служби дисциплінарних інспекторів ВРП. І все одно все не так.
«Потрібна чергова реформа».
А може, справа не в реформі? Може, достатньо було розглянути скаргу тих же активістів на бездіяльність НАБУ щодо невнесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за результатами журналістського розслідування «Громадського», про статки голови Київського апеляційного суду?
Це ж було зовсім нещодавно. Чи знову чергові домовленості всіх з усіма, наслідком чого є зламана людська доля?
Тим часом людина, яка майже 5 місяців сидить в брудній і холодній камері, досі не може отримати рішення апеляційного суду.
Жодного.
БРОНІК І Підписатись
👍18❤5💯5
У продовження теми «успішної» судової реформи
Насправді дивує галас, який чутно від тих, хто роками впроваджує унікальну, успішну, «за найкращими світовими практиками» реформу цієї системи.
Наче ж усе полагодили, змусили кандидатів у судді «кубики пересувати і стрілочки крутити» під час проходження тестувань на загальні здібності, а воно все не їде і не їде. Судді не такі, суди не такі – і так по колу.
А може, воно все не працює і не запрацює, бо реформами займаються або іноземні «відставні і списані генерали», які не мають жодного уявлення про те, як працює судочинство в Україні, не розуміють всюдисущого «українського контексту» та, банально, нашого менталітету; або люди з українським громадянством, але без юридичної освіти та хоча б одного дня роботи в системі, яку так «вправно» реформують роками.
Як колись казав один з моїх керівників про таких фахівців: «розкидай перед ним справу – і він не зможе поскладати її попорядку».
Та й реформи у нас тривають і триватимуть ще дуже довго, бо давно вже стали способом ведення більш ніж забезпеченого та безтурботного життя, без жодного докору сумління, тих, хто іменує себе реформаторами.
От співбесіди з суддями або ж кандидатами на суддівські посади вже давно перетворились на відверте знущання з людей із запитаннями на кшалт: «за які гроші ваша мати придбала авто в 1994 році?», – або щось в цьому дусі.
Вся країна зі сльозами на очах, від сміху і жаху водночас, спостерігала за допитом представників вже «відреформованої» ВККС щодо «доброчесних» конкурсів на вакантні посади в суди апеляційних інстанцій. А це все наслідки.
Я аж ніяк не стверджую, що у нас немає проблем у системі судочинства. Є і всі їх прекрасно знають.
Але якщо ми десятиліттями намагаємось щось виправити, а воно не виправляється, – значить ми точно робимо щось не те і не так.
❗Тому:
Ці «реформи» пора вже нарешті результативно завершувати; а ті, хто їх проводить, повинні або прозвітувати донорам та суспільству за використані впусту немалі кошти, або на місці Руслана Магамедрасулова давати пояснення українському реформованому суду та прокуратурі за статтею «шахрайство».
БРОНІК І Підписатись
Насправді дивує галас, який чутно від тих, хто роками впроваджує унікальну, успішну, «за найкращими світовими практиками» реформу цієї системи.
Наче ж усе полагодили, змусили кандидатів у судді «кубики пересувати і стрілочки крутити» під час проходження тестувань на загальні здібності, а воно все не їде і не їде. Судді не такі, суди не такі – і так по колу.
А може, воно все не працює і не запрацює, бо реформами займаються або іноземні «відставні і списані генерали», які не мають жодного уявлення про те, як працює судочинство в Україні, не розуміють всюдисущого «українського контексту» та, банально, нашого менталітету; або люди з українським громадянством, але без юридичної освіти та хоча б одного дня роботи в системі, яку так «вправно» реформують роками.
Як колись казав один з моїх керівників про таких фахівців: «розкидай перед ним справу – і він не зможе поскладати її попорядку».
Та й реформи у нас тривають і триватимуть ще дуже довго, бо давно вже стали способом ведення більш ніж забезпеченого та безтурботного життя, без жодного докору сумління, тих, хто іменує себе реформаторами.
От співбесіди з суддями або ж кандидатами на суддівські посади вже давно перетворились на відверте знущання з людей із запитаннями на кшалт: «за які гроші ваша мати придбала авто в 1994 році?», – або щось в цьому дусі.
Вся країна зі сльозами на очах, від сміху і жаху водночас, спостерігала за допитом представників вже «відреформованої» ВККС щодо «доброчесних» конкурсів на вакантні посади в суди апеляційних інстанцій. А це все наслідки.
Я аж ніяк не стверджую, що у нас немає проблем у системі судочинства. Є і всі їх прекрасно знають.
Але якщо ми десятиліттями намагаємось щось виправити, а воно не виправляється, – значить ми точно робимо щось не те і не так.
❗Тому:
Ці «реформи» пора вже нарешті результативно завершувати; а ті, хто їх проводить, повинні або прозвітувати донорам та суспільству за використані впусту немалі кошти, або на місці Руслана Магамедрасулова давати пояснення українському реформованому суду та прокуратурі за статтею «шахрайство».
БРОНІК І Підписатись
👍17❤6🔥2👏2💯1
«Джерела у правоохоронних органах»
29 листопада «Українська правда» опублікувала інформацію про те, що НАБУ і САП вилучили під час обшуків у Андрія Єрмака кілька телефонів та ноутбуків.
І вже вкотре журналісти посилаються на «джерела в правоохоронних органах» як на основний спосіб отримання інформації.
🔻 Як воно працює в САП та НАБУ
Доступ до такої чутливої інформації як перелік речей, вилучених під час обшуку, мають детективи, які проводять обшук, та їх керівники, прокурори САП, які здійснюють процесуальне керівництво, керівники САП та НАБУ. Все.
Як тільки під час обшуку детективи знаходять будь-який пристрій, цікавий слідству, а особливо – у ввімкненому чи розлоченому стані, вони одразу ж інформують про це прокурорів САП, а ті в свою чергу – керівника.
Можуть надати перші фото переписок, фото з місця події, фото документів і все те, що ви всі потім можете бачити у ЗМІ.
Це ж стосується поведінки потенційного фігуранта, знайдених цікавих документів, речей, інших відомостей. Вся ця інформація циркулює саме так і ніяк інакше. Так працює система з часу початку її роботи.
Ніхто і ніколи в САП і НАБУ не зможе поширити самостійно будь-яку інформацію про слідчі дії без відома керівника, бо одразу ж буде відсторонений від слідства, а може й позбудеться посади.
Навіть пости у фейсбуці про результати розгляду справ у ВАКС погоджуються керівниками, а лише потім публікуються на офіційних сторінках відомств. Сам неодноразово писав і погоджував такі пости.
Під час проведення будь-яких слідчих або процесуальних дій у резонансних справах надання, обмін інформацією, у тому числі зі ЗМІ, здійнюється тільки за вказівкою керівників САП та НАБУ і тільки з їхнього відома. Чітка вертикаль та жодної самодіяльності.
Якщо ж приходять запити журналістів про надання інформації по конкретній справі, то відповіді на них погоджуються з тими, хто веде слідство, а ці люди у свою чергу погоджують цю інформацію з керівниками.
У такій справі як «Мідас» неможливе спілкування з журналістами без дозволу Клименка та Кривоноса. Більше того, я впевнений, що будь-кому заборонено спілкуватись з журналістами в частині надання інформації про розслідування, окрім цих двох людей.
Тому, коли журналісти пишуть про джерела у правоохоронних органах, це викликає посмішку і хочеться запропонувати наступного разу так і написати: «як повідомив Клименко у смс» або «як сказав Кривонос офрек», а не покликатись на міфічні джерела. Їх не існує.
Джерела у правоохоронних органах – це їхні керівники.
БРОНІК І Підписатись
29 листопада «Українська правда» опублікувала інформацію про те, що НАБУ і САП вилучили під час обшуків у Андрія Єрмака кілька телефонів та ноутбуків.
І вже вкотре журналісти посилаються на «джерела в правоохоронних органах» як на основний спосіб отримання інформації.
🔻 Як воно працює в САП та НАБУ
Доступ до такої чутливої інформації як перелік речей, вилучених під час обшуку, мають детективи, які проводять обшук, та їх керівники, прокурори САП, які здійснюють процесуальне керівництво, керівники САП та НАБУ. Все.
Як тільки під час обшуку детективи знаходять будь-який пристрій, цікавий слідству, а особливо – у ввімкненому чи розлоченому стані, вони одразу ж інформують про це прокурорів САП, а ті в свою чергу – керівника.
Можуть надати перші фото переписок, фото з місця події, фото документів і все те, що ви всі потім можете бачити у ЗМІ.
Це ж стосується поведінки потенційного фігуранта, знайдених цікавих документів, речей, інших відомостей. Вся ця інформація циркулює саме так і ніяк інакше. Так працює система з часу початку її роботи.
Ніхто і ніколи в САП і НАБУ не зможе поширити самостійно будь-яку інформацію про слідчі дії без відома керівника, бо одразу ж буде відсторонений від слідства, а може й позбудеться посади.
Навіть пости у фейсбуці про результати розгляду справ у ВАКС погоджуються керівниками, а лише потім публікуються на офіційних сторінках відомств. Сам неодноразово писав і погоджував такі пости.
Під час проведення будь-яких слідчих або процесуальних дій у резонансних справах надання, обмін інформацією, у тому числі зі ЗМІ, здійнюється тільки за вказівкою керівників САП та НАБУ і тільки з їхнього відома. Чітка вертикаль та жодної самодіяльності.
Якщо ж приходять запити журналістів про надання інформації по конкретній справі, то відповіді на них погоджуються з тими, хто веде слідство, а ці люди у свою чергу погоджують цю інформацію з керівниками.
У такій справі як «Мідас» неможливе спілкування з журналістами без дозволу Клименка та Кривоноса. Більше того, я впевнений, що будь-кому заборонено спілкуватись з журналістами в частині надання інформації про розслідування, окрім цих двох людей.
Тому, коли журналісти пишуть про джерела у правоохоронних органах, це викликає посмішку і хочеться запропонувати наступного разу так і написати: «як повідомив Клименко у смс» або «як сказав Кривонос офрек», а не покликатись на міфічні джерела. Їх не існує.
Джерела у правоохоронних органах – це їхні керівники.
БРОНІК І Підписатись
👍29💯12🔥4❤2😁1
Не копай яму іншому, бо сам у неї потрапиш
Повернуся до теми засідання антикорупційного комітету ВРУ під головуванням Анастасії Радіної 25 листопада, про яке писав раніше.
Під час засідання комітету керівник САП Клименко висловив незадоволення, фактично адресоване Голові НАЗК Павлущику, щодо того, що НАЗК нібито не захистило двох викривачів — Кубракова та Найєма.
Дослівно він сказав: «Нехай Віктор Володимирович пояснить».
Нагадаю, що 14.11.2024 народного депутата Одарченка було заочно засуджено до 8 років позбавлення волі за нібито надання неправомірної вигоди ексголові Державного агентства відновлення.
Апеляційна палата ВАКС залишила цей вирок без змін.
Але керівнику САП не може бути невідомим той факт, що у межах цього кримінального провадження пан Найєм не був викривачем, оскільки провадження було зареєстровано не за його заявою, а на підставі відомостей, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Позиція прокурора у справі була абсолютно чіткою: ця особа не може вважатися викривачем. З точки зору закону – позиція абсолютно вірна.
Але це вже щонайменше другий випадок (після справи по Одеському аеропорту), коли керівник САП публічно демонструє необізнаність щодо проваджень, які розслідують САП та НАБУ.
Наступного разу я би порадив пану Клименку перед публічними виступами хоча б обговорити деталі провадження з процесуальними керівниками - особливо коли так сильно хочеться «вколоти» незалежне НАЗК.
Бо можна дуже легко потрапити в яму, яку копаєш іншому.
БРОНІК | Підписатись
Повернуся до теми засідання антикорупційного комітету ВРУ під головуванням Анастасії Радіної 25 листопада, про яке писав раніше.
Під час засідання комітету керівник САП Клименко висловив незадоволення, фактично адресоване Голові НАЗК Павлущику, щодо того, що НАЗК нібито не захистило двох викривачів — Кубракова та Найєма.
Дослівно він сказав: «Нехай Віктор Володимирович пояснить».
Нагадаю, що 14.11.2024 народного депутата Одарченка було заочно засуджено до 8 років позбавлення волі за нібито надання неправомірної вигоди ексголові Державного агентства відновлення.
Апеляційна палата ВАКС залишила цей вирок без змін.
Але керівнику САП не може бути невідомим той факт, що у межах цього кримінального провадження пан Найєм не був викривачем, оскільки провадження було зареєстровано не за його заявою, а на підставі відомостей, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Позиція прокурора у справі була абсолютно чіткою: ця особа не може вважатися викривачем. З точки зору закону – позиція абсолютно вірна.
Але це вже щонайменше другий випадок (після справи по Одеському аеропорту), коли керівник САП публічно демонструє необізнаність щодо проваджень, які розслідують САП та НАБУ.
Наступного разу я би порадив пану Клименку перед публічними виступами хоча б обговорити деталі провадження з процесуальними керівниками - особливо коли так сильно хочеться «вколоти» незалежне НАЗК.
Бо можна дуже легко потрапити в яму, яку копаєш іншому.
БРОНІК | Підписатись
👍33❤4🔥2
Жонглери висновками або політики в погонах
Давайте продовжимо аналіз сказаного на засіданні антикорупційного комітету ВРУ 25 листопада.
Там лунало багато інформації, яка розкриває реальні наміри людей, які зібрались начебто обговорити справу Міндічгейту.
Під час засідання Директор НАБУ Кривонос зазначив, що слід запровадити процедури конкурсного відбору Генерального прокурора та правоохоронних органів для їх посилення, оскільки це є «рамками рекомендацій, які Євросоюз озвучив для України».
Напевно розрахунок був на те, що ніхто не відкриє звіт Комісії і не превірить першоджерело.
Відкрили. Отже,
Сторінки 5 - 6 Звіту «The Commission’s recommendations from last year were partially met and remain valid. In the coming year, Ukraine should in particular: adopt legislative amendments to make the selection and dismissal procedures for the Prosecutor General more objective, transparent and merit-based».
Переклад «Рекомендації Комісії від минулого року були частково виконані та залишаються чинними. Наступного року Україні, зокрема, слід: прийняти законодавчі зміни, щоб зробити процедури відбору та звільнення Генерального прокурора більш об’єктивними, прозорими та заснованими на заслугах».
Нема тут ні про конкурси на посади Генерального прокурора, а тим більше про конкурси на посади кеірвників усіх правоохоронних органів.
Зате на сторінці 38 є інше «NABU and SAPO maintain a relatively low overall rate of cases ending in acquittal or dismissal, and are increasing their efforts in pre-trial investigations, but NABU needs to focus more on high-impact investigations».
Переклад «НАБУ та САП підтримують відносно низький загальний рівень справ, що закінчуються виправдувальним вироком або закриттям справи, та активізують свої зусилля у досудових розслідуваннях, але НАБУ має більше зосередитися на розслідуваннях, що мають значні наслідки».
Просто замість політичних лозунгів слід зайнятись реальною роботою.
Зверніть увагу, що заклики про конкурси на ці посади почали одномоментно лунати від різноматіних ГО та керівників антикоструктур.
До речі, «об’єктивність» конкурсних процедур в САП доведена з приходом туди Клименка.
БРОНІК І Підписатись
Давайте продовжимо аналіз сказаного на засіданні антикорупційного комітету ВРУ 25 листопада.
Там лунало багато інформації, яка розкриває реальні наміри людей, які зібрались начебто обговорити справу Міндічгейту.
Під час засідання Директор НАБУ Кривонос зазначив, що слід запровадити процедури конкурсного відбору Генерального прокурора та правоохоронних органів для їх посилення, оскільки це є «рамками рекомендацій, які Євросоюз озвучив для України».
Напевно розрахунок був на те, що ніхто не відкриє звіт Комісії і не превірить першоджерело.
Відкрили. Отже,
Сторінки 5 - 6 Звіту «The Commission’s recommendations from last year were partially met and remain valid. In the coming year, Ukraine should in particular: adopt legislative amendments to make the selection and dismissal procedures for the Prosecutor General more objective, transparent and merit-based».
Переклад «Рекомендації Комісії від минулого року були частково виконані та залишаються чинними. Наступного року Україні, зокрема, слід: прийняти законодавчі зміни, щоб зробити процедури відбору та звільнення Генерального прокурора більш об’єктивними, прозорими та заснованими на заслугах».
Нема тут ні про конкурси на посади Генерального прокурора, а тим більше про конкурси на посади кеірвників усіх правоохоронних органів.
Зате на сторінці 38 є інше «NABU and SAPO maintain a relatively low overall rate of cases ending in acquittal or dismissal, and are increasing their efforts in pre-trial investigations, but NABU needs to focus more on high-impact investigations».
Переклад «НАБУ та САП підтримують відносно низький загальний рівень справ, що закінчуються виправдувальним вироком або закриттям справи, та активізують свої зусилля у досудових розслідуваннях, але НАБУ має більше зосередитися на розслідуваннях, що мають значні наслідки».
Просто замість політичних лозунгів слід зайнятись реальною роботою.
Зверніть увагу, що заклики про конкурси на ці посади почали одномоментно лунати від різноматіних ГО та керівників антикоструктур.
До речі, «об’єктивність» конкурсних процедур в САП доведена з приходом туди Клименка.
БРОНІК І Підписатись
👍33❤4🔥2
Мінус один антикорупціонер
Якось непомітно для нашого ока пройшла новина про те, що в Бельгії правоохоронці затримали колишню очільницю дипломатії Євросоюзу Федеріку Могеріні.
Як повідомляють ЗМІ, розслідування стосується підозр у фаворитизмі та можливій недобросовісній конкуренції стосовно дев'ятимісячної програми підготовки для майбутніх європейських дипломатів у Коледжі Європи.
Хто ж така пані Могеріні?
Федеріка Могеріні обіймала посаду голови ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки з 2014 по 2019 роки.
На цій посаді неодноразово відвідувала Київ. Зокрема, в 2015 та 2018 роках.
У 2015 році, перебуваючи в Україні, Могеріні заявила, що «ми приділили увагу проведенню антикорупційної реформи, яка є ключовою для забезпечення довіри до України з боку її партнерів».
Як повідомляло в 2018 році німецьке видання DW «Глава європейської дипломатії хотіла з перших вуст почути інформацію про стан реформ в Україні. Під час одного з ланчів вона також поспілкується з представниками громадянського суспільства, зокрема тими, які опікуються антикорупційною боротьбою».
Вже під час самого візиту Могеріні заявляла «У питаннях боротьби з корупцією мають також відігравати велику роль громадські організації, бо без цього подолати таке негативне явище неможливо».
У Звіті Європейської комісії 2018 року йшлось про те, що «Україна повинна посилити темп у реалізації реформ у судовій сфері та антикорупційних заходах, а також продемонструвати прогрес у розгляді справ про корупцію на найвищому рівні».
Отже, Могеріні активно брала участь у впровадженні антикорупційних реформ в Україні та вболівала за долю представників громадянського суспільства, які опікувались цією боротьбою.
А потім цю людину затримують за підозрою у фаворитизмі та можливій недобросовісній конкуренції.
Тобто така поведінка для неї є нормою. І ця людина впроваджувала антикорупцію в Україні.
Якщо все так, то яка ж таки була справжня мета пані Могеріні і чим вона керувалась? Щирими помислами чи чимось іншим?
Впевнений, що кожен з думаючих людей самостійно дасть собі відповідь на ці питання.
А тим часом на одного антикорупціонера стало менше.
"Ви живіть як ми скажемо, а ми будемо жити як хочемо".
БРОНІК І Підписатись
Якось непомітно для нашого ока пройшла новина про те, що в Бельгії правоохоронці затримали колишню очільницю дипломатії Євросоюзу Федеріку Могеріні.
Як повідомляють ЗМІ, розслідування стосується підозр у фаворитизмі та можливій недобросовісній конкуренції стосовно дев'ятимісячної програми підготовки для майбутніх європейських дипломатів у Коледжі Європи.
Хто ж така пані Могеріні?
Федеріка Могеріні обіймала посаду голови ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки з 2014 по 2019 роки.
На цій посаді неодноразово відвідувала Київ. Зокрема, в 2015 та 2018 роках.
У 2015 році, перебуваючи в Україні, Могеріні заявила, що «ми приділили увагу проведенню антикорупційної реформи, яка є ключовою для забезпечення довіри до України з боку її партнерів».
Як повідомляло в 2018 році німецьке видання DW «Глава європейської дипломатії хотіла з перших вуст почути інформацію про стан реформ в Україні. Під час одного з ланчів вона також поспілкується з представниками громадянського суспільства, зокрема тими, які опікуються антикорупційною боротьбою».
Вже під час самого візиту Могеріні заявляла «У питаннях боротьби з корупцією мають також відігравати велику роль громадські організації, бо без цього подолати таке негативне явище неможливо».
У Звіті Європейської комісії 2018 року йшлось про те, що «Україна повинна посилити темп у реалізації реформ у судовій сфері та антикорупційних заходах, а також продемонструвати прогрес у розгляді справ про корупцію на найвищому рівні».
Отже, Могеріні активно брала участь у впровадженні антикорупційних реформ в Україні та вболівала за долю представників громадянського суспільства, які опікувались цією боротьбою.
А потім цю людину затримують за підозрою у фаворитизмі та можливій недобросовісній конкуренції.
Тобто така поведінка для неї є нормою. І ця людина впроваджувала антикорупцію в Україні.
Якщо все так, то яка ж таки була справжня мета пані Могеріні і чим вона керувалась? Щирими помислами чи чимось іншим?
Впевнений, що кожен з думаючих людей самостійно дасть собі відповідь на ці питання.
А тим часом на одного антикорупціонера стало менше.
"Ви живіть як ми скажемо, а ми будемо жити як хочемо".
БРОНІК І Підписатись
👍41💯9❤2🤔1
Журналіст Михайло Ткач запитує:
«А ті, хто сьогодні влаштував стрілянину і штурм санаторію «Жовтень» під Києвом на Обухівській трасі, розуміють, що вони роблять, чим займаються, де саме і як це виглядає?»
Мені видається, Михайло Ткач добре знає відповідь, але обережно соромиться її написати.
А відповідь така:
🔻 ГУР, в інтересах бізнесмена Бориса Кауфмана, штурмом бере територію санаторію «Жовтень», намагаючись виселити звідти військових.
В інтересах того самого Кауфмана, якому керівник САП Клименко подарував сумнозвісною угодою зі слідством цілий аеропорт «Одеса» – об’єкт, який і був предметом злочину…
▪️ Того самого Кауфмана, якому пробачили 2,5 мільярди збитків Одесі за угодою і дали можливість відкупитися одним мільярдом, який досі не сплачений…
▪️ Того самого Кауфмана, який під виглядом «реновації» фактично вкрав готель «Президентський» у держави…
▪️ Того самого Кауфмана, який пропонував 1 млн доларів за звільнення детектива НАБУ, що розслідував його справу. І детектива Кривонос таки звільнив…
▪️ Того самого Кауфмана, який є партнером Давида Арахамії, очільника фракції «Слуга народу» у Парламенті і який на автомобілі Кауфмана виїжджав за кордон…
І це можна продовжувати безкінечно.
Весь цей позор…
БРОНІК І Підписатись
«А ті, хто сьогодні влаштував стрілянину і штурм санаторію «Жовтень» під Києвом на Обухівській трасі, розуміють, що вони роблять, чим займаються, де саме і як це виглядає?»
Мені видається, Михайло Ткач добре знає відповідь, але обережно соромиться її написати.
А відповідь така:
🔻 ГУР, в інтересах бізнесмена Бориса Кауфмана, штурмом бере територію санаторію «Жовтень», намагаючись виселити звідти військових.
В інтересах того самого Кауфмана, якому керівник САП Клименко подарував сумнозвісною угодою зі слідством цілий аеропорт «Одеса» – об’єкт, який і був предметом злочину…
▪️ Того самого Кауфмана, якому пробачили 2,5 мільярди збитків Одесі за угодою і дали можливість відкупитися одним мільярдом, який досі не сплачений…
▪️ Того самого Кауфмана, який під виглядом «реновації» фактично вкрав готель «Президентський» у держави…
▪️ Того самого Кауфмана, який пропонував 1 млн доларів за звільнення детектива НАБУ, що розслідував його справу. І детектива Кривонос таки звільнив…
▪️ Того самого Кауфмана, який є партнером Давида Арахамії, очільника фракції «Слуга народу» у Парламенті і який на автомобілі Кауфмана виїжджав за кордон…
І це можна продовжувати безкінечно.
Весь цей позор…
БРОНІК І Підписатись
❤19👍13🤔4😱4😡4🤷♂1
Гнучка доброчесність
Різні організації, які з незрозумілих причин вирішили, що можуть представляти громадянське суспільство, підняли цікаву тему. От, наприклад, такий собі Жернаков з Фундації «De Jure» цікавиться чому мер Франківська Марцінків пробув один день на посаді мера в статусі адвоката.
Також Фундація «De Jure» вірно цікавиться питанням під керівництвом кого і як Марцінків поєднував стажування з роботою мера, оскільки закон передбачає суворі вимоги до стажування: щонайменше шість місяців та щонайменше 550 годин роботи стажистом адвоката.
Пропоную бути послідовним у своїй цікавості та підняти питання про те яким чином та на якій підставі керівник Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Клименко 18.02.2021 отримав в Раді адвокатів Київської області свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і в цей же день подав заяву про зупинення такого права.
При цьому таке свідоцтво Клименко отримав через вісім днів після винесення Великою палатою Верховного Суду рішення у справі № 822/1309/17, якою вирішувалось питання щодо сумісності статусу судді з адвокатською діяльністю. Робота в бюро, до речі, теж не сумісна з адвокатською діяльністю.
Відповідно до цієї постанови (п. 75) набуття особою статусу адвоката є процесом, який не охоплюється визначенням адвокатської діяльності. Але бажання отримати доступ до професії адвоката, перебуваючи у статусі судді, не виглядає легітимним та суперечить меті антикорупційного законодавства.
Та ж сама історія з Клименком.
Не бажаючи займатись адвокатською діляльністю, не переслідуючи жодну легітимну мету, Клименко, будучи особою начальницького складу бюро, а отже особою на яку поширюються вимоги щодо несумісності адвокатської діяльності з іншими видами діяльності, отримав таке свідоцтво і одразу ж його зупинив.
При цьому Клименко ніяк не міг пройти 550 годин стажування в силу того, що працював в НАБУ та просто фізично не міг поєднувати повноцінну роботу в бюро з правомірним процесом отримання свідоцтва.
Цікавим є і той факт, що Клименко отримав свідоцтво в Раді адвокатів Київської області, ніколи там не проживаючи. А після нього в цій же Раді свідоцтва отримали деякі з його підлеглих.
До речі, Голова цієї Ради у свій час здійснював захист пана Мартиненка, розслідування щодо якого вело НАБУ.
Тому раджу Фундації «De Jure» показати єдиний підхід у з’ясуванні обставин набуття права на здійснення адвокатської діяльності службовими особами держави, у тому числі і тими, які отримали свідоцтва всупереч меті антикорупційного законодавства.
Чекаємо пост про Клименка в посилення посту щодо Марцінківа.
Бо виглядає, що доброчесність у нас не для всіх. На обраних вона не поширюється.
БРОНІК І Підписатись
Різні організації, які з незрозумілих причин вирішили, що можуть представляти громадянське суспільство, підняли цікаву тему. От, наприклад, такий собі Жернаков з Фундації «De Jure» цікавиться чому мер Франківська Марцінків пробув один день на посаді мера в статусі адвоката.
Також Фундація «De Jure» вірно цікавиться питанням під керівництвом кого і як Марцінків поєднував стажування з роботою мера, оскільки закон передбачає суворі вимоги до стажування: щонайменше шість місяців та щонайменше 550 годин роботи стажистом адвоката.
Пропоную бути послідовним у своїй цікавості та підняти питання про те яким чином та на якій підставі керівник Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Клименко 18.02.2021 отримав в Раді адвокатів Київської області свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і в цей же день подав заяву про зупинення такого права.
При цьому таке свідоцтво Клименко отримав через вісім днів після винесення Великою палатою Верховного Суду рішення у справі № 822/1309/17, якою вирішувалось питання щодо сумісності статусу судді з адвокатською діяльністю. Робота в бюро, до речі, теж не сумісна з адвокатською діяльністю.
Відповідно до цієї постанови (п. 75) набуття особою статусу адвоката є процесом, який не охоплюється визначенням адвокатської діяльності. Але бажання отримати доступ до професії адвоката, перебуваючи у статусі судді, не виглядає легітимним та суперечить меті антикорупційного законодавства.
Та ж сама історія з Клименком.
Не бажаючи займатись адвокатською діляльністю, не переслідуючи жодну легітимну мету, Клименко, будучи особою начальницького складу бюро, а отже особою на яку поширюються вимоги щодо несумісності адвокатської діяльності з іншими видами діяльності, отримав таке свідоцтво і одразу ж його зупинив.
При цьому Клименко ніяк не міг пройти 550 годин стажування в силу того, що працював в НАБУ та просто фізично не міг поєднувати повноцінну роботу в бюро з правомірним процесом отримання свідоцтва.
Цікавим є і той факт, що Клименко отримав свідоцтво в Раді адвокатів Київської області, ніколи там не проживаючи. А після нього в цій же Раді свідоцтва отримали деякі з його підлеглих.
До речі, Голова цієї Ради у свій час здійснював захист пана Мартиненка, розслідування щодо якого вело НАБУ.
Тому раджу Фундації «De Jure» показати єдиний підхід у з’ясуванні обставин набуття права на здійснення адвокатської діяльності службовими особами держави, у тому числі і тими, які отримали свідоцтва всупереч меті антикорупційного законодавства.
Чекаємо пост про Клименка в посилення посту щодо Марцінківа.
Бо виглядає, що доброчесність у нас не для всіх. На обраних вона не поширюється.
БРОНІК І Підписатись
👏31❤8🔥5👍3💯3
Історія з «фразою від ChatGPT» у рішенні Новозаводського райсуду Чернігова – показова.
І показує вона не «некомпетентність судді», а щось інше: у системі така кількість справ, бюрократії та технічної рутини, що люди елементарно фізично не встигають.
AI – це інструмент, і користуватися ним не соромно. Особливо для перевірки тексту, а не його написання.
Соромно – робити вигляд, що судді мають надлюдські можливості й можуть працювати без ресурсів і без помилок.
Тут варто підтримати не скандал, а здоровий глузд та суддю.
Фраза, випадково залишена в тексті рішення, свідчить про намагання виправити ймовірні помилки та описки. Це про скрупульозність та вимогливість.
Всі, хто намагається висміяти цей факт – одягніть мантію, сядьте у крісло судді і покажіть майстер-клас.
Тому, підтримую суддю і засуджую всілякі насмішки над нею.
БРОНІК І Підписатись
І показує вона не «некомпетентність судді», а щось інше: у системі така кількість справ, бюрократії та технічної рутини, що люди елементарно фізично не встигають.
AI – це інструмент, і користуватися ним не соромно. Особливо для перевірки тексту, а не його написання.
Соромно – робити вигляд, що судді мають надлюдські можливості й можуть працювати без ресурсів і без помилок.
Тут варто підтримати не скандал, а здоровий глузд та суддю.
Фраза, випадково залишена в тексті рішення, свідчить про намагання виправити ймовірні помилки та описки. Це про скрупульозність та вимогливість.
Всі, хто намагається висміяти цей факт – одягніть мантію, сядьте у крісло судді і покажіть майстер-клас.
Тому, підтримую суддю і засуджую всілякі насмішки над нею.
БРОНІК І Підписатись
👍30❤4👎1🥰1🙉1
Онлайн розслідування – новий тренд
Станом на даний час проходить обшук у Анни Скороход, яку підозрюють у вимаганні 250 тисяч доларів США в приватного підприємця.
Ця новина ще більше актуалізувала проблему, про яку я говорю не вперше.
Ітак,
8.53 ранку – видання «Українська правда» повідомляє, що: «за даними в правоохоронних органах» проходять слідчі дії у народної депутатки, при цьому зазначаючи вже обставини ймовірно вчиненого злочину в деталях.
9.20 ранку (тобто аж через пів години) – НАБУ інформує про ці ж слідчі дії, при цьому зазначаючи, що деталі повідомить згодом.
Отже, за пів години до офіційного оприлюднення обставин органом досудового розслідування, обране видання вже володіє інформацією з обмеженим доступом.
Ну це ж має колись припинитись.
Будь-який орган досудового розслідування це перш за все орган досудового розслідування, а не медійний нюзмейкер.
Без зливу інформації процесуальний результат може бути теж досягнуто. Бо в погоні за хайпом і політичними девідендами можна забути своє основне призначення.
І нагадаю, що «джерела у правоохоронних органах» у справах САП та НАБУ для обраних ЗМІ – це їхні керівники. Саме так воно там працює і ніяк інакше.
І це треба вже нарешті виправляти.
Станом на даний час проходить обшук у Анни Скороход, яку підозрюють у вимаганні 250 тисяч доларів США в приватного підприємця.
Ця новина ще більше актуалізувала проблему, про яку я говорю не вперше.
Ітак,
8.53 ранку – видання «Українська правда» повідомляє, що: «за даними в правоохоронних органах» проходять слідчі дії у народної депутатки, при цьому зазначаючи вже обставини ймовірно вчиненого злочину в деталях.
9.20 ранку (тобто аж через пів години) – НАБУ інформує про ці ж слідчі дії, при цьому зазначаючи, що деталі повідомить згодом.
Отже, за пів години до офіційного оприлюднення обставин органом досудового розслідування, обране видання вже володіє інформацією з обмеженим доступом.
Ну це ж має колись припинитись.
Будь-який орган досудового розслідування це перш за все орган досудового розслідування, а не медійний нюзмейкер.
Без зливу інформації процесуальний результат може бути теж досягнуто. Бо в погоні за хайпом і політичними девідендами можна забути своє основне призначення.
І нагадаю, що «джерела у правоохоронних органах» у справах САП та НАБУ для обраних ЗМІ – це їхні керівники. Саме так воно там працює і ніяк інакше.
І це треба вже нарешті виправляти.
👍48💯9❤5🔥1
Сильні, бо єдині
Після зміни детективу Руслану Магамедрасулову запобіжного заходу та негайного звільнення його в залі суду з-під варти, НАБУ оприлюднило фото під назвою «Сильні, бо єдині».
На цьому фото можна побачити детективів, керівників самостійних структурних підрозділів НАБУ, самого Руслана, його батька та адвокаток, а також Клименка та Кривоноса.
Але у зв'язку з публікацією виникає два запитання:
1. А де на цьому фото можна відшукати хоча б одного прокурора САП? (Клименко не рахується, бо за 3,5 роки в САП він прокурором так і не став) Чому знову прокурори залишаються в тіні та поза увагою?
2. Наскільки я розумію, то на внутрішнє службове розслідування у зв'язку зі здійсненням детективом бізнесової діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку під час роботи та без його декларування, нам вже не очікувати?
Чи це інше і революційна доцільність виключає дисциплінарну відповідальність за такі дії і всім детективам тепер можна офіційно займатись торгівлею, паралельно розслідуючи справи?
До слова, щиро радий за те, що нарешті Руслан отримав доступ до правосуддя.
Після зміни детективу Руслану Магамедрасулову запобіжного заходу та негайного звільнення його в залі суду з-під варти, НАБУ оприлюднило фото під назвою «Сильні, бо єдині».
На цьому фото можна побачити детективів, керівників самостійних структурних підрозділів НАБУ, самого Руслана, його батька та адвокаток, а також Клименка та Кривоноса.
Але у зв'язку з публікацією виникає два запитання:
1. А де на цьому фото можна відшукати хоча б одного прокурора САП? (Клименко не рахується, бо за 3,5 роки в САП він прокурором так і не став) Чому знову прокурори залишаються в тіні та поза увагою?
2. Наскільки я розумію, то на внутрішнє службове розслідування у зв'язку зі здійсненням детективом бізнесової діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку під час роботи та без його декларування, нам вже не очікувати?
Чи це інше і революційна доцільність виключає дисциплінарну відповідальність за такі дії і всім детективам тепер можна офіційно займатись торгівлею, паралельно розслідуючи справи?
До слова, щиро радий за те, що нарешті Руслан отримав доступ до правосуддя.
👍28❤5👎1🔥1
Не перестаю дивуватись легковажності суспільства.
З одного боку стверджуємо, що Офіс Президента – це ніщо, ніхто і звати його ніяк, такий собі орган без повноважень, з консультативно-дорадчою допоміжною функцією.
Що, власне, і логічно.
А з іншого боку, всі провідні ЗМІ на перших шпальтах друкують інформацію про те, з якими кандидатами на посаду секретаря Президента останній проводить наради.
Ми так Премʼєра не обираємо, голову Парламенту або Національного банку, як завідувача канцелярії Президента.
Ми одночасно і гуртуємося проти концентрації впливу ОП, і зводимо призначення на посаду, яка за логікою не має бути політичною, а за законом не є навіть службовою, до рівня обрання Папи Римського.
І в цей час вся країна очікує білий дим над Банковою
З одного боку стверджуємо, що Офіс Президента – це ніщо, ніхто і звати його ніяк, такий собі орган без повноважень, з консультативно-дорадчою допоміжною функцією.
Що, власне, і логічно.
А з іншого боку, всі провідні ЗМІ на перших шпальтах друкують інформацію про те, з якими кандидатами на посаду секретаря Президента останній проводить наради.
Ми так Премʼєра не обираємо, голову Парламенту або Національного банку, як завідувача канцелярії Президента.
Ми одночасно і гуртуємося проти концентрації впливу ОП, і зводимо призначення на посаду, яка за логікою не має бути політичною, а за законом не є навіть службовою, до рівня обрання Папи Римського.
І в цей час вся країна очікує білий дим над Банковою
👍18❤7👏2
Політв’язням – тюрми?
Якось дуже непомітно у вітчизняних ЗМІ пройшла новина про те, що сьогодні Шевченківський районний суд міста Києва відмовився змінювати запобіжний захід детективу НАБУ Гусарову.
Таким чином він залишається в СІЗО ще на два місяці. Враження, що про Віктора забули.
Та й процес цей пройшов без акцій та мітингів, криків «свободу політв’язням», футболок із зображенням Гусарова, масових заходів та істерії у самому суді, а також побажань присвоїти Гусарову звання Героя України. Не було і фото на кшталт «Сильні, бо єдині».
Один і той же орган досудового розслідування, схожі конструкції злочинів, в обох випадках підозрювані – детективи НАБУ, але підходи до їх перебування у місцях несвободи – кардинально різні.
Чомусь в одному випадку детектив – Герой, а в іншому випадку – мовчання, тиша і якась апатія до долі свого ж таки співробітника зі сторони керівництва Бюро та САП.
Особу Віктора Гусарова, на відміну від Магамедрасулова, активно не розкручували в ЗМІ, про нього не говорили з усіх можливих рупорів представники різноманітних ГО, які чомусь вважають себе представниками громадянського суспільства, активно не відстоювали його долю народні обранці, про нього не говорили на ток-шоу і не згадують в кулуарах.
Наче людина і є, а наче і нема.
Видається, що попахує чиїмось бажанням зробити з Русланової історії показову, а про Віктора скромно обмежитись сухим повідомленням у стрічці новин. Хтось дуже цього хотів і для когось саме історія Руслана не була байдужа.
Чомусь здається, що справа тут не в «Мідасі», і не в ролі Магамедрасулова у ній, якщо така була. Може.
По Гусарову могли б теж лист про його участь в операції написати і спробуй спростувати потім. Але ні.
Думаю, щоб зрозуміти це все треба повернутись трішки в минуле і поговорити про історію одного внутрішнього документування НАБУ та відносин між собою його окремих службових осіб.
І про людей, яким не байдужі слова Одеський аеропорт, ТРЦ СкайМол, ТРЦ Дрім та корпоративні процеси, що там відбуваються.
Друзям - волю, а інші - розмінні монети?
В Кривоноса треба теж спитати чому детективів не відпускають з роботи на засідання по Гусарову.
Але про це згодом…
Якось дуже непомітно у вітчизняних ЗМІ пройшла новина про те, що сьогодні Шевченківський районний суд міста Києва відмовився змінювати запобіжний захід детективу НАБУ Гусарову.
Таким чином він залишається в СІЗО ще на два місяці. Враження, що про Віктора забули.
Та й процес цей пройшов без акцій та мітингів, криків «свободу політв’язням», футболок із зображенням Гусарова, масових заходів та істерії у самому суді, а також побажань присвоїти Гусарову звання Героя України. Не було і фото на кшталт «Сильні, бо єдині».
Один і той же орган досудового розслідування, схожі конструкції злочинів, в обох випадках підозрювані – детективи НАБУ, але підходи до їх перебування у місцях несвободи – кардинально різні.
Чомусь в одному випадку детектив – Герой, а в іншому випадку – мовчання, тиша і якась апатія до долі свого ж таки співробітника зі сторони керівництва Бюро та САП.
Особу Віктора Гусарова, на відміну від Магамедрасулова, активно не розкручували в ЗМІ, про нього не говорили з усіх можливих рупорів представники різноманітних ГО, які чомусь вважають себе представниками громадянського суспільства, активно не відстоювали його долю народні обранці, про нього не говорили на ток-шоу і не згадують в кулуарах.
Наче людина і є, а наче і нема.
Видається, що попахує чиїмось бажанням зробити з Русланової історії показову, а про Віктора скромно обмежитись сухим повідомленням у стрічці новин. Хтось дуже цього хотів і для когось саме історія Руслана не була байдужа.
Чомусь здається, що справа тут не в «Мідасі», і не в ролі Магамедрасулова у ній, якщо така була. Може.
По Гусарову могли б теж лист про його участь в операції написати і спробуй спростувати потім. Але ні.
Думаю, щоб зрозуміти це все треба повернутись трішки в минуле і поговорити про історію одного внутрішнього документування НАБУ та відносин між собою його окремих службових осіб.
І про людей, яким не байдужі слова Одеський аеропорт, ТРЦ СкайМол, ТРЦ Дрім та корпоративні процеси, що там відбуваються.
Друзям - волю, а інші - розмінні монети?
В Кривоноса треба теж спитати чому детективів не відпускають з роботи на засідання по Гусарову.
Але про це згодом…
❤23🤔9👏6🤷♀1🔥1
З Днем Збройних Сил України!
Сьогодні ми вшановуємо всіх, хто захищає нашу землю - від окопів до штабів, від неба до фронтових доріг.
Поруч із військовими пліч-о-пліч стоять і детективи, і прокурори, і судді, і прості люди, які колись жили звичним життям, але стали на захист країни, коли вона їх потребувала найбільше. Вони воюють, рятують, прикривають, тримають позиції - так само, як і їхні побратими по службі.
Є серед них і ті, хто ніколи не повернеться додому…
Їхня жертва - це ціна нашої свободи.
Світла пам’ять героям, які віддали життя за Україну.
Сила, вдячність і незламність - з усіма нашими захисниками! 🇺🇦💙💛
Сьогодні ми вшановуємо всіх, хто захищає нашу землю - від окопів до штабів, від неба до фронтових доріг.
Поруч із військовими пліч-о-пліч стоять і детективи, і прокурори, і судді, і прості люди, які колись жили звичним життям, але стали на захист країни, коли вона їх потребувала найбільше. Вони воюють, рятують, прикривають, тримають позиції - так само, як і їхні побратими по службі.
Є серед них і ті, хто ніколи не повернеться додому…
Їхня жертва - це ціна нашої свободи.
Світла пам’ять героям, які віддали життя за Україну.
Сила, вдячність і незламність - з усіма нашими захисниками! 🇺🇦💙💛
❤38👍11🫡7