Потрапила мені до рук методичка, за якою активісти планують реформи, освоюють бюджети та вже 10 років щось "впроваджують".

Ніколи не пізно, нічого не даремно (с).

Може варто показати приклад школярам і прийти на ТСК Гончаренка, де стикнутись з реальним світом та розповісти про теорію ігор і хаотичні рішення в наглядовій раді "Енергоатому".

З 21 січня людина ігнорує парламентський контроль.

Хоча час на школярів є.

Найближчим часом людям у регіонах із найбільш складною ситуацією планують роздати 30 тисяч так званих «теплових пакетів», - про це заявив Президент.

Нагадаю, ще 24 січня я писав про плани Уряду роздавати громадянам «рюкзаки незламності».

Ці ідеї цілком серйозно обговорювалися й готувалися до презентації Президенту.

Ось сама публікація: https://t.me/sbronik/244.

Судячи з усього, презентація таки відбулася. І результат тут логічний.

Бо якщо люди, які з серйозним виразом обличчя декілька років тому публічно на всю країну заявляли, що такої «три­рівневої системи захисту теплової генерації від шахедів та ракет, включно з біг-бегами та габіонами, сотнями свай, забитими на декілька десятків метрів вглиб», яку згодом без особливих перешкод знищив ворог, «немає більше ніде у світі», призначаються радниками Президента, а не отримують запитань від правоохоронних органів, то перспектива зігріватися вже не теплом, а взаємними обіймами - ще й за графіком - перестає здаватися гіперболою.

Де захист 90 об’єктів у 21 області від уламків дронів та ракет?

Де бетонні конструкції, які начебто будувались навколо основної мережі Укренерго?

Де захист 22 підстанцій та 63 трансформаторів у 14 областях?

Де мільярди гривень, витрачені на все це?

На жаль поки що замість цього всього маємо 30 тисяч «теплових пакетів».

До речі, для повноти концепції можна було б одразу запускати й сертифікати «Єбаня» - бодай так зігріватимемось.

Свій серед чужих та чужий серед своїх

У публічному просторі дедалі частіше обговорюють зв’язку між головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією та бізнесменом Ігорем Абрамовичем у контексті доступу до державних ресурсів і стратегічних рішень.

За даними джерел у політичних і правоохоронних колах, цей тандем поєднує парламентський вплив із доступом до державних контрактів і фінансових потоків у ключових секторах економіки.

Стверджується, що значна частина коштів, акумульованих унаслідок сумнівних операцій Арахамії в Україні, може зберігатися та адмініструватися саме через Абрамовича. У тих же колах його називають фінансовим “сховищем” для грошей низки впливових осіб. Зокрема й для Олега Татарова і навіть покійного Андрія Портнова ( до його загибелі).

Знайомство Арахамії та Абрамовича відбулося у Верховній Раді й швидко переросло у близькі відносини. 16 вересня 2021 року журналісти зафіксували їхню зустріч у київському ресторані Eshak разом із нардепом від СН Остапом Шипайлом, членом енергетичного комітету. Саме з енергетикою, за словами журналістів, пов’язані бізнес-інтереси Абрамовича.

Абрамович потрапив до Парламенту у 2019 році від ОПЗЖ, у перший день повномасштабного вторгнення вийшов із фракції, а згодом склав мандат.

Арахамія тоді публічно назвав Абрамовича "своїм серед чужих у тилу пʼятої колони".

Ігор зі своєю проукраїнською позицією ніколи не асоціювався у мене з ОПЗЖ, – сказав Арахамія.

Гетманцев пішов ще далі, написавши, що Абрамович допоміг йому «ліквідувати корупційні оборудки Яценка».

Водночас жоден з них не згадав про те, що Абрамович втік з України за кілька днів до повномасштабного вторгнення, живе на Лазурному узбережжі у Франції, не відвідував засідання Парламенту і неабияк приклався до оборудок скандального олігарха Павла Фукса з українськими надрами.

Як повідомляють, Арахамія разом із Абрамовичем контролювали «Центренерго», де провадили мільярдні комбінації в часи енергетичної кризи на закупівлі вугілля. Очільнику фракції «Слуга народу» був підзвітний й бюджет ДП «Поліграфічний комбінат «Україна», й зокрема тендер на предмет виготовлення цінних паперів на загальну суму понад 8,5 млрд грн, перемогу в якому отримав ТОВ “Поллі-Сервіс”, знову ж таки підконтрольний Арахамії. Нагадаю, що за даними джерел, саме під час розслідування справи по Поліграфкомбінату відбулось зближення Арахамії з Клименком за посередництва Магамедрасулова.

Також, як стверджують ті ж джерела, Абрамович за сприянням Арахамії встановив вплив і над місцевою владою у Харківщині. Саме тому перемоги на публічних закупівлях, що стосуються предмету відбудови та фортифікації регіону отримують підконтрольні їм компанії. Надалі через фіктивні операції кошти виводяться, а вартість послуг завищується у звітах, щоб приховати справжні витрати.

Підзвітні фірми ТОВ “ЖД ТРАНС КОМПЛЕКТ”, ТОВ «ІМПЕКС ЛОГІСТІК ЛТД», ПАТ “ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1”, ТОВ “ТЕХ-ІНКОМ”, ТОВ “АФІНА ГРУПП ЛТД”, ТОВ “Палмаз груп”, ТОВ “ХАРКІВБУДСЕРВІС”, ТДВ “Житлобуд-2”, ТОВ «ПРОЕКТНИЙ АЛЬЯНС», ТОВ “ТЕД”, постійно виграють багатомільйонні тендери.

Тотожна ситуація має місце і з коштами, що надаються американськими та європейськими партнерами для допомоги прифронтовим регіонам.

Про все описане прекрасно знають в НАБУ, однак причини чому ми не бачимо жодного кримінального провадження щодо Арахамії, Гетманцева, Абрамовича та інших, а також не чуємо публічних виступів залізних нардепів ймовірніше за все лежать в площині спільних фінансових інтересів.

З точки зору інтересів цієї групи людей у сфері енергетики зовсім іншими барвами грає кримінальне провадження Мідас. Відчуття,що підконтрольними руками антикорупціонерів просто розчистили собі дорогу в Енергоатом.

Мер розкрив секрет сьогоднішнього колапсу на вулицях міста (виявляється, він посипає дороги снігом):

10 січня на Facebook-сторінці САП опублікували пост із пропозицією поставити запитання головному антикорупційному прокурору з обіцянкою, що найцікавіші з них отримають особисту відповідь від Клименка.

Станом на сьогодні під тим дописом - десятки коментарів, більшість із них саме запитання. Відповідей - нуль. Як це часто буває, обіцянка, дана Клименком, залишилася без реалізації.
 
Можливо, EUACI ще просто не встигла сформувати повноцінну комунікаційну стратегію для найпотужнішого керівника САП з великою кількістю картинок, незрозумілих фотографій і порожніх текстів та вступним словом від подружжя Шиби-Золоєдова тисяч за 10 євро.
 
Якщо ж проблема у виборі «найцікавіших» запитань - можу допомогти. Почнемо із Синюка і завершимо політичними кейсами, Арахамією, Єрмаком, Ковалем, Кауфманом, Головіним, Гетманцевим, Каськівим, Вербицьким та іншими, а також щомісячним відвідуванням Банкової в Климонос-тандемі.
 
Насправді питання давно сформульовані. Залишилося лише відповісти, в тому числі і за дії.

Ненадійний і несловесний
 
8 травня 2025 року САП звернулася до ВАКС з позовом до міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля та його тещі Галини Баранюк про визнання необґрунтованою частини активу - елітної квартири в Києві площею понад 170 м² у частці 53,33% та стягнення цієї частини, або її вартості у розмірі 9 339 896,22 грн, у дохід держави. Загальна вартість квартири оцінюється у 17,5 млн грн.

Як пояснював сам Віталій Коваль, квартира, яка є місцем фактичного проживання його сім’ї, належить на праві власності його тещі, а дружина Ксенія нібито набула право тимчасового платного користування цим житлом на підставі договору оренди від 25 серпня 2023 року, укладеного між нею та її матір’ю. Як вбачається зі світлини – все з точністю до навпаки.

Пікантність цієї історії - в іншому.

За інформацією джерел у правоохоронних органах, цей позов узагалі не мав з’явитися в суді: відповідна обіцянка була дана Клименком тим, хто просив у нього за Коваля.

Однак у травні 2025 року він змінив позицію, і позов усе ж подали.

Станом на сьогодні справа слухається вже близько десяти місяців. Для подібних нескладних справ щодо одного активу це нетипово: середній строк розгляду у ВАКС в подібних справах становить близько 3–5 місяців.

У медійній площині про справу фактично забули, а її розгляд суттєво затягується.

Саме таким чином Клименко, за словами співрозмовників у системі, після порушення даного слова намагається демонструвати готовність бути договороздатним для тих, хто лобіює його інтереси у владі, хоча фактично вкотре показав, що не вміє тримати слова і намагається всидіти на двох стільцях одночасно.

Умисно заради хайпу засвітити місце проживання діючого Секретаря РНБО та водночас очільника переговорної команди України в Абу-Дабі в умовах війни, а також постійних ракетних і дронових атак на столицю - це злочин.

Завтра поділюсь своїми думками за результатами перегляду цього годинного водевілю авторства "незалежного журналіста" з Української правди.

Спойлер: година життя, витрачена впусту.

Розслідування

Українська правда називає вчорашній годинний фільм журналіста Ткача розслідуванням. Дехто називає його геніальним. Я ж не вважаю цей «фільм» ані розслідуванням, ані геніальним витвором і ось чому.

1. Перші 10 хвилин фільму - чергове підтвердження факту зливу журналісту Ткачу інформації про час та місце слідчих дій. Я колись писав, що такий злив можливий лише за згоди Клименка і Кривоноса. Це абсолютний нонсенс, коли знімальна група зустрічає автобуси з детективами, понятими, яких уже привезли з собою, та спецпризначенцями Бюро. При цьому з монологу Ткача зрозуміло, що він знає, яка саме слідча дія буде відбуватися і в кого саме. З практики: коли я планував обшуки в декількох місцях одночасно і до них залучалося кілька груп детективів, то ніхто з них до кінця не знав куди і чому їде і в кого саме буде проходити обшук. Це робиться для мінімізації ризиків витоку інформації. Тут - усе навпаки. Абсолютно стороння людина перебуває на місці проведення слідчої дії до приїзду детективів, ходить за ними з камерою і все коментує. Театр абсурду. До речі, журналіст Ткач з’являється там, де вигідно Клименку: треба зафіксувати Синюка - він уже на місці, треба зняти фільм про обшуки - він знову там. Випадкові невипадковості.

2. Абсолютно непрофесійні дії детективів на блокпості при вході до Урядового кварталу. Поки слідча група, яка приїхала на обшук, не слідувала на місце його проведення, а пояснювала офіцерам на посту куди і для чого прибула, здійснювала реєстрацію, вела під камери Ткача дискусії з черговими, з помешкання Єрмака при бажанні можна було винести не тільки телефони та планшети, а й навіть розібрати танк чи літак і по запчастинах перенести їх в інше місце.

3. Цікава розмова відбулася між журналістом Ткачем і Міндічем. Перш за все звернув увагу на слова Міндіча про те, що він поважає Ткача і готовий оплатити йому навіть дорогу в Ізраїль для наступного інтерв’ю, на що Михайло погоджується. Незалежний журналіст, який їздить світом за гроші, начебто вкрадені у нас із вами, і користується повагою тих самих осіб, які, за твердженням САП та НАБУ, нас обікрали. Ще й виявляється, що Михайло пообіцяв Міндічу скинути якісь фотографії і не зробив цього, але на камеру пообіцяв виконати. Тісна дружба, не інакше.

4. «Бажання» Міндіча дати інтерв’ю Ткачу - це не бажання Міндіча дати інтерв’ю Ткачу, а «привіт» комусь у Київ. Михайло або цього не зрозумів, або свідомо на цьому не акцентував уваги. Тобто Міндіч використовує Михайла, а той радіє, немов дитина, що з ним хочуть про щось розмовляти.

5. Зустрічі Єрмака. Передусім я більш ніж переконаний, що здатність журналіста Ткача з’являтися в місцях, де перебуває Єрмак, - це зовсім не дар, а злита інформація від зовнішнього спостереження НАБУ. Жодного пієтету до Єрмака у мене немає, але людина не перебуває в процесуальному статусі - він ні свідок, ні підозрюваний. На нього не покладено жодних обмежень, і він вправі зустрічатися будь-де і з будь-ким. Те саме стосується й осіб, які з ним зустрічаються. Тому не розумію публічного цькування. Єрмак без підозри - це «заслуга» недолугого тандему Клименка і Кривоноса. Всі питання туди. Якщо ж правоохоронні органи не повідомляють особі про підозру, значить, на цьому етапі до неї немає зауважень з боку закону.

6. Повторю: умисний злив інформації про місце проживання Умєрова - це злочин.

7. Наявність охорони у Єрмака - виключна дискреція Президента, надана йому законом: кому хоче, тому і надає.

8. Єрмак займається спортом, ходить у зал і сауну. І що з цього ми повинні були дізнатися?

По суті - година зйомок ні про що. Нічого незаконного не зафіксовано. У зустрічах із Камишиним та Умєровим я особисто не бачу нічого незаконного на даному етапі. Люди знайомі між собою довгий час і вправі бачитися та спілкуватися. Будувати на цьому «теорії змови» без фактажу - це не журналістика. Те саме стосується поїздок Єрмака на державні дачі. Знову припущення про ймовірні зустрічі з Президентом. Коли немає про що говорити - починаємо вигадувати. Люди без критичного мислення це з’їдять.

Ну і завзята залізна царапка, яка бажає хайпити на всьому, що може принести підписників і перегляди, а не користь країні, використовуючи ОСІНТ-технології, навики у яких за гроші отримала від співробітників Бюро (в тому числі колишніх), вже веде самостійні недолугі «розслідування» про офіс Єрмака, які нікому не цікаві.

Я не захисник Єрмака, Умєрова чи інших фігурантів цього відео. Якщо є питання в правовому полі - повідомляйте про підозру і притягуйте до відповідальності, обирайте запобіжні заходи, накладайте арешти на майно. Якщо ж претензій нема - припиніть публічне цькування людей. Правова держава, на яку ми заслуговуємо. Тьху.

П.С. Про високий професіоналізм та стандарти журналістики Ткача свідчить той факт, що УП вже вибачилась за твердження, яке пролунало у вчорашньому відео, що в помешканні Умєрова Єрмак перебував три години.

Ще одне цікаве спостереження - незалежний журналіст Ткач десятою дорогою обходить Арахамію, Гетманцева і Татарова.

Не їздить за ними, не знімає у спортзалах, не фіксує зустрічі.

Слабо'?

Все, що потрібно знати про цю журналістику і про цих журналістів "на замовлення".

Офіс Генерального прокурора та ДБР 12 січня розпочали досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026000000000025 за фактом неправомірних дій службових осіб АРМА під час реалізації земельних ділянок площею 460 га в Боржаві.

Той факт, що досудове розслідування розпочала не САП, вкотре доводить, що Клименко добре знав та розумів що саме він робить та в чиїх інтересах коли погоджувався на угоду з такими умовами з Каськівим та його спільниками. Тому зараз вирішив просто відмовчуватись.

Нагадаю, що саме завдяки угоді з САП стала можливою передача 460 га на реалізацію в АРМА і подальше їх відчуження тим же фігурантам провадження і пов'язаним з ними особам за ціною 2000 грн за сотку.

А потім цю землю приїздив оглядати Арахамія з Каськівим.

Ось де правоохоронним органам слід шукати корінь зла.

Протоптана стежка до Клименка дала свої надплоди.

В ході розслідування рекомендував би слідчим ДБР встановити не тільки законність дій службових осіб АРМА, але й законність дій службових осіб САП та її потужного керівника, які пішли на цю явно злочинну угоду.

Адже АРМА це кінець ланцюжка, а його початок - це, на жаль, САП.

Хлопці, а де твердіші питання Клименку і Кривоносу?

Свята вже давно пройшли.

Чи у вас після свят твердіший тільки стул?

Антикорупційна біполярочка або як зберегти хорошу міну при поганій грі:

Грудень 2025 року:

Реформа, щоб що?

За інформацією з джерел у правоохоронних органах, у САП планується створення шостого відділу знову.

Поясню. Колись відділів було шість, але весною 2024 року, коли САП став відокремленою юридичною особою, структуру поміняли і замість шести утворили п'ять відділів.

Це було зроблено для того, щоб Клименко міг усунути з посад начальників відділів Кравченка (2 відділ), Кричуна (3 відділ), Симківа(4 відділ) та Козачину (6 відділ), які в той момент ще й воювали.

Їх усіх заставили написати заяви про призначення на посади простих прокурорів у новій САП.

Далі був конкурс та призначення на посади керівників відділів та їх заступників визначених Клименком людей.

І от знову створюють шостий відділ.

Тобто колишніх начальників через зміну структури просто технічно зняли з посад, а зараз все знову відновлюють до попереднього стану.

Реформи, щоб протягувати своїх.

Справжній міліцейський підхід.

А з людьми і далі ніхто не рахується.

ЗМІ повідомляють, що АРМА відмовилось від підписання протоколу про результати проведених торгів щодо реалізації 460 га землі у Боржаві людям Льовочкіна за результатами укладеної угоди з САП.

Службові особи АРМА переконані, що їм нічого не буде і жодної відповідальності за свої дії, в разі анулювання торгів, вони не понесуть.

Понесуть. Як і службові особи САП.

Їхні дії, пов'язані з проведенням торгів, систематичним зниженням ціни, визнання переможцями торгів наперед визначених людей будуть тепер кваліфіковані через замах.

Ось і вся різниця.

Строк покарання для них всіх не перевищуватиме тепер двох третин максимально можливого строку.