Якщо серйозно, то таке враження, що здорову частину суспільства взяла в полон група відвертих фріків та маргіналів без конкретного роду занять, які задають інформаційну повістку і надиктовують правила поведінки для всіх.

Тотальний квартал.

Нормальні люди поряд з цими ексцентриками та відвертими диваками почувають себе невпевнено та починають сумніватись у власній прийнятності.

Так не скажи, бо це - сексизм, туди не стань, бо це - ейблізм, так не глянь, бо це - лукізм, так не думай, бо це вейтизм, так не роби, бо це - ейджизм.

Одним словом - ідіотизм.

Відчуття, що ми в лабораторії і над нами ставлять експеримент.

Щоб не втрачати час можна вже вносити відомості до ЄРДР за фактом готування до заволодіння службовими особами польськими генераторами різних типів у кількості 400 одиниць та їх подальшої реалізації за цінами вдвічі-втричі вищими за ринкові, тобто за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 191, 209 КК України.

Жодна українська родина цих генераторів не побачить, на жаль.

Піотра Лукасєвіча можна визнати потерпілим.

Розпочалась кампанія медіаатак на особу, яка за рішенням Генерального прокурора увійшла до Конкурсної комісії з відбору керівництва САП.

Все вірно, до складу Конкурсної комісії мають входити тільки ті, хто зручний окремим громадським організаціям, активістам та особисто Клименку, щоб забезпечити "вірний" результат.

Або особи, дії яких потім описують в підозрах Міндічу, Цукерману та іншим. Наприклад, Синюк.

Саме Синюк, будучи, на переконання Клименка, членом злочинної організації, у 2025 році очолював Конкурсну комісію з відбору співробітників САП та забезпечував проведення незалежного, незаангажованого конкурсу за найкращими світовими практиками та з залученням представників, визначених іноземними партнерами. Паралельно з тим, як слідує з підозри, зливав матеріали справи Міндічу.

Але, як казав класик, "та то таке".

Відео призначення Синюка головою комісії: https://m.youtube.com/watch?v=hBpoRjJ-OK0

Все, що потрібно знати про незалежні конкурси.

П.С. не захищаю особу пана Шевчука. Пост про інше.

ДПСУ

Цікаво те, що для прикриття контрабанди сигарет, використовувались як пасажири особи, які мали дипломатичний імунітет (секретарі посольств України в Угорщині та Польщі, родичі працівників МЗС) та п'ять одних і тих же водіїв, які перетинали державний кордон України на підставі статусів "водій дипломатичної установи" та "Шлях".

Усього за період часу з 01.01.2023 до 23.01.2024 встановлено майже 200 виїздів таких автомобілів (мікроавтобусів) з України через ПП Чоп (Тиса).

22.02.2024 угорські інспектори затримали один такий автомобіль, в ході огляду якого виявили 141500 пачок українських незадекларованих сигарет. Пасажиром цього транспортного засобу була особа, яка мала дипломатичний паспорт.

Тобто в одному мікроавтобусі така кількість пачок незадекларованих сигарет. А якщо помножити цю кількість як мінімум на 200?

Можна тільки уявити масштаби.

Окрім цього, встановлено, що колишній Голова ДПСУ через колишніх тестя і тещу набув земельну ділянку в Київській області в смт. Глеваха на якій збудував будинок.

Контрабанда сигарет - прибутковий бізнес.

Сьогодні Європейський Союз оголосив про виділення перших 10 млн євро на створення Спеціального трибуналу для притягнення путіна до відповідальності за злочини агресії проти України.

Варто одразу зауважити: це не перша спроба міжнародної спільноти застосувати механізми персональної кримінальної відповідальності щодо президента рф.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд вже видав ордер на його арешт. Однак на практиці цей ордер так і не був реалізований.

Показовим став серпень 2023 року, коли путін планував візит до ПАР для участі у саміті БРІКС. Південно-Африканська Республіка, попри статус держави-учасниці Римського статуту, фактично відмовилась виконувати ордер МКС, посилаючись на імунітет глави держави та внутрішні політичні обставини.

Аналогічна ситуація повторилася у вересні 2024 року під час візиту путіна до Монголії, яка також є державою-членом МКС і так само не здійснила арешт та його передачу Суду.

Додатковим індикатором вразливості МКС стали події 2025 року, коли президент США Дональд Трамп запровадив санкції проти Суду у зв’язку з його розслідуваннями.

У цьому контексті ключовою проблемою виглядає відсутність загальновизнаної юрисдикційної основи Трибуналу. Злочин агресії за міжнародним правом традиційно переслідується або за згодою держави-агресора, або на підставі рішення Ради Безпеки ООН. Обхід цього механізму через створення ad hoc трибуналу без мандата РБ ООН є юридично вразливим. Цілком імовірно, що такий трибунал не матиме універсального визнання, його рішення можуть ігноруватися значною кількістю держав, а за відсутності реальної можливості затримання обвинувачених він ризикує залишитися переважно символічним органом із політичним, а не правозастосовним ефектом.

Інтенсивність же комунікацій колишнього Генерального прокурора Костіна з Головним прокурором Міжнародного кримінального суду Карімом Ханом очевидно перевищила будь-які процесуальні наслідки таких контактів.

Саме тому, перш ніж інвестувати мільйони у створення Спеціального трибуналу, ініціаторам варто тверезо оцінити ці ризики, напрацювати чітку й переконливу нормативну базу, а також модель інституції з максимально широкою юрисдикцією та міжнародним визнанням, щоб новостворений орган не перетворився на черговий декоративний інститут з розвішаними портретами європейських чиновників в коридорах і нездатністю до подолання персонального і функціонального імунітету політичної верхівки країни-агресора.

До цього моменту значно доцільніше було б спрямувати ці мільйони євро безпосередньо до України, де їх реально потребують ті, хто щодня потерпає від агресії.

Подивився на YouTube-каналі ЦПК відео від 22 січня за авторством активістки Каленюк із гучною назвою «ДБР надіслало мені лист-погрозу? Ви не повірите, на що пішов Сухачов». Відео починається з емоційної заяви «ви очманієте». Подивився - очманів.

Активістка, яка понад десять років «реформує» кримінальну юстицію, називає звичайний запит слідчого в порядку статті 93 КПК України «листом-погрозою», а стандартне застереження в кінці про нерозголошення відомостей досудового розслідування - «наміром покарати». Схоже, у процесі «реформування» активісти не читають КПК.

Також, з усього 12-тихвилинного відео так і не стало зрозуміло, «на що саме пішов Сухачов», оскільки лист підписаний слідчим, а не директором ДБР.

Контекст. 19 січня в «Українській правді» виходить стаття Каленюк із тезою про те, що Генеральний прокурор Кравченко та директор ДБР Сухачов мають залишити посади. У статті міститься низка тверджень фактичного характеру.

Саме з метою з’ясування їх конкретного змісту слідчий і звертається до авторки з проханням уточнити, що саме мається на увазі. Це стандартна процесуальна дія, яка не має нічого спільного ані з тиском, ані з погрозами.

Втім, щойно активістів просять перейти від гасел до конкретних фактів, починаються ролики, звинувачення у «тиску», «переслідуваннях» та «наміру покарати».

У самій статті, зокрема, стверджується, що Кравченко та Сухачов були ключовими виконавцями нападу на НАБУ і САП, а влітку ДБР і СБУ полювали на детективів НАБУ через наявність особистого інтересу.

У відео ж особистий інтерес Сухачова Каленюк пояснює дружбою та кумівством із Германом Галущенком і бажанням не допустити його підозри від НАБУ і САП, а також тим, щоб не з’явилися так звані «плівки Міндіча» зі згадками про «кришування» схеми на «Енергоатомі».

Однак якщо слідувати цій логіці, «плівки Міндіча» до Сухачова так і не потрапили. Тоді постає цілком логічне запитання: де підозри Галущенку, Сухачову та де докази кришування ДБР розкрадань на «Енергоатомі» на плівках? І ці питання чомусь адресуються не НАБУ, хоча всі 1000 годин записів перебувають в розпорядженні детективів.

Окремо Каленюк у відео обурюється тим, що станом на грудень Сухачова ніхто не допитав. Але чому детективи НАБУ не викликають його на допит в межах справи Мідас - залишається без відповіді і питання детективам та любителю підкупити студентів Каленюк також не задає.

І насамкінець - провадження, в  межах якого слідчий зробив запит, досі розслідується ДБР, хоча ще 10 грудня на засіданні ТСК Железняка лунали пропозиції передати його за підслідністю до НАБУ та об’єднати зі справою Мідас. Проте цього так і не сталося.

Або в Бюро це провадження вже нікому не цікаве і «наздоганяти» службових осіб ДБР, Галущенка та інших ніхто не збирається, або політична функція виконана, і тепер воно використовується виключно як зручний інформаційний привід для «розхитування» окремих посадовців.

ЛОНГРІД

Уважно ознайомився з відео, оприлюдненим НАБУ та САП, щодо контрабанди сигарет за участю службових осіб ДПС України. З урахуванням стандартів доведення у кримінальному провадженні, наведений матеріал викликає низку принципових процесуальних питань.

По-перше, на 43 секунді відео демонструється таблиця з датами та часом виїзду транспортних засобів за межі України, яка містить 42 факти виїзду. Водночас детектив, озвучуючи фабулу кримінального правопорушення, зазначає, що в липні 2023 року державний кордон безперешкодно перетнуло 22 автомобілі. За такої розбіжності можливі лише два варіанти: або не кожен виїзд супроводжувався переміщенням контрабандних сигарет, або орган досудового розслідування станом на сьогодні не встановив, які саме з 42 виїздів мали злочинний характер, а які здійснювались без предмета контрабанди. При цьому в справах про незаконне переміщення товарів через кордон обчислюється саме кількість фактів перетину кордону з приховуванням від митного контролю, а не кількість транспортних засобів як таких. Адже один і той самий автомобіль може здійснювати щоденні виїзди і повернення, формуючи десятки епізодів за місяць, і неправомірна вигода у такому разі надається за кожен окремий акт пропуску, а не фіксовану суму «за автомобіль». Саме тому арифметика «3000 євро за транспортний засіб» виглядає спрощеною та такою, що не враховує реальної логіки прикордонної корупції, добре відомої тим, хто працює на кордоні.

По-друге, на 1 хвилині 15 секунді відео демонструється фрагмент розмови між двома начальниками відділів ДПСУ, де один повідомляє іншому фразу «он мне дал 66 тысяч евро». З процесуальної точки зору цього недостатньо для встановлення складу злочину. Із розмови не вбачається, хто саме є цим «он», кому конкретно передані кошти, яким способом вони передавались і, головне, за що саме. У розмові відсутні будь-які згадки про сигарети чи незаконне переміщення товарів.

По-третє, на 1 хвилині 35 секунді детектив повідомляє, що з жовтня 2023 року державний кордон перетнули 23 транспортні засоби з сигаретами, а посадові особи ДПСУ отримали 69 000 євро, знову ж виходячи з розрахунку 3000 євро за один транспортний засіб. Однак сама ця формула не підтверджена жодним безпосереднім доказом, який би встановлював зв’язок між конкретним перетином кордону, конкретним транспортним засобом і конкретною сумою коштів.

По-четверте, починаючи з 1 хвилини 50 секунди, демонструється розмова між топпосадовцем ДПСУ та начальником відділу щодо розподілу неправомірної вигоди. У стенограмі зазначено фразу «69 тисяч … 23 машини», однак на слух вона сприймається інакше - «там 69 тисяч … на равні часті». Навіть якщо виходити з того, що йдеться про розподіл певних коштів, залишається невстановленим їх походження, призначення, конкретний предмет неправомірної вигоди, а також те, за які саме транспортні засоби вони надавались і яким чином потрапили до топпосадовця ДПСУ.

По-п’яте, з 2 хвилини 50 секунди детектив розповідає, що начальник відділу після одержання неправомірної вигоди поїхав на Закарпаття, де здійснював розподіл коштів між підлеглими та надавав вказівки щодо пропуску двох транспортних засобів в листопаді 2023 року. При цьому слідство стверджує, що валюта неправомірної вигоди - євро. Однак з 3 хвилини 08 секунди у розмовах фігурують невеликі суми - 2500, 4100, 3200 - без зазначення валюти, причому номінал детективи фактично дописують самостійно -долари/євро. Із розмови також випливає, що посадовець «завіз кучу денег» у Київ, а не отримав там 69 000 євро. За відсутності даних про обмін валюти, місце та спосіб такого обміну, логіка перерахунку євро в долари залишається незрозумілою. Аналогічно і з фрагменту з 3 хвилини 50 секунди, де звучать прізвища та числа «три, шість, дев’ятсот», неможливо встановити, чи йдеться взагалі про кошти, їх номінал, походження та зв’язок із контрабандними сигаретами.

Продовження

По-шосте, з 5 хвилини 05 секунди детектив повідомляє, що у листопаді кордон безперешкодно перетнули 23 транспортні засоби, тоді як у таблиці знову фігурує 42 виїзди. Попри це озвучується та сама сума - 69 000 євро з розрахунку 3000 євро за автомобіль. У розмові з 5 хвилини 26 секунди дійсно звучить фраза «були 23 машини, 69», однак знову ж таки не пояснюється, які саме 23 виїзди з 42 вважаються злочинними і за яким критерієм вони відокремлені від інших.

Висновки:

1. Представлений відеоматеріал не формує цілісної та внутрішньо узгодженої фабули кримінального правопорушення, оскільки між кількістю зафіксованих перетинів державного кордону, кількістю транспортних засобів і заявленими сумами неправомірної вигоди принаймні поки що відсутній чіткий та перевірюваний зв’язок.

2. Аудіозаписи, що подаються як ключові докази, не містять однозначних відомостей про предмет неправомірної вигоди, його джерело, валюту, спосіб передачі та причинно-наслідковий зв’язок із конкретними незаконними діями, що ставить під сумнів можливість їх використання для доведення об’єктивної сторони інкримінованих злочинів. Більше того, створюється враження, що неправомірну вигоду отримували лише за липень, жовтень та листопад 2023 року. А як бути з іншими місяцями та роками?

3. Відсутність належної фіксації механізму розподілу коштів між конкретними службовими особами унеможливлює індивідуалізацію кримінальної відповідальності та доведення ролі кожного з фігурантів у межах можливої співучасті.

4. Тривале спостереження за діяльністю схеми (як мінімум - з липня 2023 року) без її припинення та без своєчасного повідомлення про підозру суперечить завданням кримінального провадження, визначеним статтею 2 КПК України, та створює обґрунтовані сумніви щодо ефективності досудового розслідування. Варто зазначити, що про викриття схеми заявлено лише в січні 2026 року після звільнення з посади Голови ДПСУ її очільника з одночасним повідомленням йому про підозру. Виникає логічне питання – а чого чекали три роки?

5. Невжиття заходів процесуального реагування у вигляді поглиблених оглядів транспортних засобів або документування фактичного переміщення контрабандної продукції свідчить про відсутність належної стратегії доведення злочину.

6. У разі відсутності додаткового та належного доказового наповнення це провадження може мати процесуальні проблеми для сторони обвинувачення в ході судового розгляду.

Що з нами не так?

Мережею активно поширюється відео так званих «стендап-коміків», у якому дорослі чоловіки протягом кількох хвилин публічно знущаються з бабусі, щедро пересипаючи виступ матюками на її адресу. Усе це супроводжується сміхом, аплодисментами та серією безглуздих жартів.

Культура, що виростала на глибині думки та слова, дала світу такі імена як Плужник, Стус, Стефаник, Антонич, Підмогильний, Бойчук, Курбас, Світличний, Леонтович, Труш, Грабовський аплодує відвертим примітивізму, вульгарності та несмаку.

Що з нами сталося і на якому етапі ми збилися з курсу?

Коли фарисейство та показуха почали підміняти собою інтелектуальні гуморески, фейлетони й точну сатиру?

Коли сміх перестав бути інструментом критичного мислення і перетворився на форму колективної деградації?

Таке враження, що на рівні генетичного коду нації відбуваються незворотні еволюційні процеси і шляху назад вже нема.

Далі тільки прірва.

Як повідомляють мої джерела в Кабміні, сьогодні там відбувся надсерйозний брейнштормінг щодо подолання тотальної енергетичної кризи.

Кращі «розумні» та надзвичайно балакучі голови країни на повному серйозі дійшли до геніального рішення: запровадити для громадян так звані «рюкзаки незламності» - для тих, хто залишився без світла, тепла й гарячої води.

У стандартну комплектацію цього ноу-хау мають увійти:
* термокружка;
* теплий плед;
* теплі шкарпетки та рукавички;
* індивідуальні обігрівальні пакети.

Важко не помітити певну концептуальну схожість між нещодавньою пропозицією Світлани Павелецької грітися товарами з її секс-шопу та нинішніми урядовими ініціативами.

Обидві ідеї органічно поєднує одне - тупість і легковажність, з якими українська влада намагається імітувати турботу про громадян у ситуації системної кризи.

Продовжуючи тему справи Мідас та роль одного з керівників органу прокуратури у ній.

Я вже неодноразово підіймав питання щодо необхідності вручення повідомлення про підозру Синюку за дії вчинені в складі злочинної організації очолюваної Міндічем та Цукерманом.

Нагадаю, що роль Синюка описана в повідомленні про підозру Міндічу саме як члена цієї організації і полягала ця роль в інформуванні інших учасників організації щодо подальших намірів та дій детективів НАБУ та прокурорів САП.

Грубо кажучи, він робив те, що і повинен був.

10 листопада 2025 року здійснено повідомлення про підозру як керівникам цієї організації, так і її членам.

Всім, крім Синюка.

Коли почали обирати запобіжні заходи то судді забороняли спілкуватись членам організації саме з Синюком, розцінюючи таке спілкування як ризик для справи.

Суспільству лише повідомили, що в САП за фактом зливу інформації Міндічу та компанії розпочали службове розслідування.

Після цього будь-яка комунікація припинилась.

На ТСК Гончаренка Клименко відверто збрехав, сказавши, що ще триває розслідування та особа цього таємничого фігуранта поки ще не встановлена.

Синюк без підозри, суспільство так і не дізналось який же результат внутрішнього розслідування САП і чому впродовж майже трьох місяців не притягують до відповідальності того, хто інформував членів організації про наміри детективів та прокурорів.

Що ж відбулось?

Джерела з правоохоронних органів розповіли що.

Як повідомляють джерела, 10 листопада 2025 року Синюку було все ж таки підготовлено та вручено письмове повідомлення про підозру.

Але в межах декількох хвилин після цього до Клименка зателефонували з ОП та попросили не чіпати Синюка.

Взамін запропонували дружбу в намірах спільно "збити" колишнього голову ОП.

Телефонував ОТ.

Саме тому, як стверджують джерела, підозра розчинилася в повітрі, а Синюк отримав можливість звільнитись за власним бажанням та отримати 400к виплат.

Наскільки інформують джерела, така ситуація дуже не сподобалась детективам та окремим прокурорам. Всі мовчать, хоча все прекрасно розуміють, але говорять між собою, що саме Клименко злив справу по Синюку, розцінюючи такі дії як удар по репутації Бюро.

Всі мовчать поки що публічно. Зі мною говорять.

От так керує САП найвидатніший її керівник.

Ситуативні союзи для нього річ більш прийнятна, аніж честь та гідність детективів та прокурорів.

Але є питання, які поки що залишаються без відповіді -

То де ж підозра СИНЮКУ?

і де результати внутрішньої перевірки САП по факту зливу інформації учасникам злочинної оргагнізації?

НАБУ та САП знову злили свої наміри окремим YouTube-депутатам.

Підтверджую, що дійсно такі наміри є.

Але для чого зливати їх тим, хто не вміє тримати язик за зубами і настільки сильно хоче хайпитись, що не звертає увагу на таємницю досудового розслідування і біжить розказувати все і всім?

Ніби йому щось там відомо.

Всі його знання - це рівно те, що він міг почути про подальші наміри щодо певних екс-керівників від своїх джерел в Бюро та САП.

Якщо це не припиниться, я почну називати прізвища тих, хто зливає інформацію про розслідування.

Це і діючі, і колишні працівники Бюро. В САП він спілкується тільки з Клименком.

Мамкін епатажник та його бойова команда обмеженого профілю

Продовжуючи тему ситуативних союзів керівника САП

Як повідомляють ті ж джерела в правоохоронних органах, справа по колишньому начальнику Нацполу в Одеській області Головіну закрилась в суді не просто так.

Нагадаю, що суть обвинувачення у цій справі зводилась до того, що керівники приватних компаній у змові з екскерівниками Нацполіції Одещини Головіним та Гейком у 2018 році незаконно заволоділи великою партією контрафактної тютюнової продукції, яка мала статус речових доказів у кримінальному провадженні, що розслідували слідчі ГУ НП Одеської області. Йшлось про партію обсягом у сім морських контейнерів.

16 грудня 2025 року ВАКС закрив справу стосовно колишнього начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Дмитра Головіна та його колишнього першого заступника Костянтина Гейка у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності.

За день до цього рішення прокурор змінив обвинувачення обом фігурантам з ч. 5 ст. 191 на ч. 2 ст. 367 КК України.

Як стверджують джерела, Клименко послухав прохання кума пана Головіна, який є керівником великого державного правоохоронного органу.

Незалежність.

Впродовж останніх років активістами взято під контроль реформовано безліч галузей та державних органів в Україні.

*Антикорупційна реформа (яка перманентно триває);
*Судова реформа (яка перманентно триває);
*Реформа місцевого самоврядування;
*Медична реформа;
*Реформа освіти;
*Реформа АРМА.

Цей список можна продовжувати.

Але чомусь за весь цей час жоден активіст, депутат, представник громадських організацій навіть поспіхом не згадав про необхідність реформи Державної податкової служби.

Хоча приводів та підстав для оголошення реформи ДПС (аналогічних тим, які використовувались як підстави для початку реформ інших галузей) є безліч: виявлення правоохоронними органами фактів незаконних використання та передачі конфіденційних даних співробітниками ДПС, виявлення фактів зловживань службовим становищем, одержання неправомірних вигод ними, тощо.

Але тут - мовчання.

А може причина в тому, що деякі активні представники реформаторського крила (у тому числі діючі депутати), за участю представників влади, налагодили в Службі свої схеми та розставили своїх людей, з якими, в разі початку реформ, треба буде розпрощатись?

Права рука реформує, ліва - гроші заробляє.

Або навпаки. Їм все одно.

Головне це гучні гасла та відволікання уваги від основного.

Прочитав Стратегію розвитку САП на 2026–2028 роки.

Формально - 28 сторінок. Фактично ж, якщо прибрати обкладинку, вступні слова, малюнки, списки скорочень і стандартні тексти про «шлях до довіри», змісту там залишається сторінок десять. Усе інше - не стратегія, а дорога упаковка з очевидним прицілом на донорів, а не на реальні проблеми української кримінальної юстиції.

В документі є намагання пояснити чим є САП, як вона себе бачить, які в неї цінності та як вона планує про це комунікувати. Натомість значно менше сказано про головне - що саме зміниться в прокурорській роботі в складних, токсичних, політично чутливих справах, де роками немає результату.

Усе це дуже схоже на формальну, але дорогу галочку, яку потрібно було поставити.

З практичного досвіду можу сказати - ця «стратегія» вже сьогодні ляже в шухляду керівника, а завтра про неї забудуть. Її згадають лише тоді, коли настане час чергового звіту про «виконані заходи» або коли знадобиться щось підкласти під каву, щоб не заляпати стіл.

Потім до 2028 року, на виконання порожніх заходів, з’являтимуться змістовно порожні звіти з красивими, але відірваними від реальності цифрами про посилення автономності, підвищення ефективності та зростання довіри. При цьому відповідей на незручні питання - про сумнівні угоди, процесуальні провали, явно замовні та продані справи, роль керівництва у резонансних рішеннях і межі відповідальності за це у документі просто немає і не буде.

У підсумку маємо дорогий текст із великою кількістю повітря між абзацами - у прямому й переносному сенсі.

Він добре читатиметься в Брюсселі або Копенгагені, але навряд чи допоможе реальному розвитку й укріпленню інституційної спроможності САП в наших реаліях.

Бо якщо стратегія на 28 сторінках не може коротко і чітко сформулювати системне бачення розвитку інституції, проблема точно не в ресурсах і не в дизайні.
Проблема - у пріоритетах і в тому, що в EUACI сидять люди, які, на жаль, навіть не розуміють що таке САП.

Повний текст стратегії: https://cutt.ly/Ftko4j3S

Як повідомляють джерела у правоохоронних органах, директор НАБУ та водночас любитель підкупити студентів Семен Кривонос вирішив перевести в Київ одного з найбільш відданих собі кадрів у Бюро - керівника дисциплінарної комісії, яка у свій час приймала рішення про звільнення Гізо Углави - керівника Львівського Територіального Управління Тараса Лопушанського.

Планується призначення пана Лопушанського на посаду заступника директора Бюро.

Водночас, щоб створити вакантне місце, Семен Юрійович вирішив звільнити з посади заступника директора Бюро людину, яка працює там практично з першого дня створення - Тетяну Варварську.

Таким чином кадрова політика директора НАБУ зрозуміла - обставляє себе вірними та водночас сумнівними кадрами. При цьому виганяє працьовитих та дбайливих.

Активний рімінг - шлях до успіху.

Останні кадрові призначення заступників в НАБУ це підтверджують.

Даючи нещодавно інтерв'ю виданню "Укрінформ" керівник САП Клименко знову наговорив відвертих дурниць.

Відповідаючи на запитання журналіста про те, чи є вже результати службового розслідування щодо витоку інформації у справі Мідас, найвидатніший керівник САП повідомив, що розслідування завершене і фактів спілкування Синюка з фігурантами провадження не зафіксовано, але при цьому встановлено його позапроцесуальне спілкування з фігурантами інших проваджень.

1. У своєму розслідуванні журналіст Ткач і не фіксував прямого спілкування Синюка з фігурантами справи. Він спілкувався з іншою особою, яка проживала в одному будинку з Міндічем - з адвокатом та своїм одногрупником.

2. З того, що сказав Клименко слідує, що результати внутрішнього розслідування суперечать розслідуванню у справі Мідас, бо, вкотре нагадаю, в підозрі Міндічу описана активна роль Синюка саме як члена злочинної організації. Під час розслідування у справі встановлена роль Синюка, його активні дії, факт причетності до злочинної організації. В ході внутрішнього розслідування не встановлено нічого. Це ж відверта брехня та дурниці і нічого більше.

3. Якщо в ході службового розслідування встановлено факти зливу інформації у інших справах, то слід реєструвати додаткові епізоди злочинної діяльності Синюка.

4. Сам по собі факт позапроцесуального спілкування з фігурантами не є ані дисциплінарним, ані кримінальним правопорушенням і не може автоматично тягнути на звільнення.

Клименко вважає, що можна відверто брехати усім навколо і ніхто цього не помітить.

Думаю, що підозри Синюку не буде з двох причин:
1. дзвінок з ОП 10.11.2025;
2. після повідомлення про підозру Синюку сам Клименко "завершиться" вже наступного дня.

Якщо почне говорити Синюк то провадження треба буде реєструвати по найвидатнішому керівнику САП. І не одне.

Саме тому Клименко відверто обманює.

П.С. все це - докази вседозволеності, безконтрольності та безкарності.

Пряма мова Клименка:

Вірно підмічають читачі - відповідаючи на питання журналіста Ткача Синюк повідомив, що деякі зустрічі він проводив на прохання керівника САП.

Якщо слідувати логіці Клименка і вважати, що такі зустрічі є підставою для звільнення, то виганяти треба обох, а не тільки Синюка.