Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко на своїй сторінці у Facebook повідомила, що Уряд України очікує зимову негоду (в січні!) і підготував рішення для швидкого реагування.

Судячи по стану доріг в місті Києві, Урядом прийняте одне рішення - чекати весни і теплої погоди.

Єдине питання - хто саме в Кабміні відповідальний за настання весни.

Бо і тут можуть бути провали.

Прочитав новину про те,що прокурор у справі детектива Магамедрасулова отримав квартиру в Києві.

Цю інформацію поширили Українська правда, ЦПК та окремі народні депутати.

Офіс Генпрокурора прокоментував новину, вказавши, що прокурор Ганілов являється батьком п'ятьох дітей і стояв у черзі на квартиру з 2014 року.

Якщо вже громадськість, журналісти та народні обранці цікавляться квартирами, то думаю, що їм варто поцікавитись підставами набуття квартири у Києві 7 років тому новоспеченим заступником директора НАБУ через сумнівну участь в державній житловій програмі.

Як стверджують "джерела у правоохоронних органах", підставами участі в державній програмі став фіктивний документ про участь в АТО, отриманий завдяки товаришу та колишньому співробітнику.

Навіть нотаріус, яка оформляла угоду, була неприємно здивована фактом порушення вимог закону заради отримання житла.

Думаю, про ці та інші обставини слід згодом поговорити більш детально.

Бережіть себе та своїх рідних

Це щось інше?

У відповідності до Постанови Кабміну 953 від 08.08.2025 незалежний антикорупційний орган зі спеціальним статусом АРМА підпорядковано Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України.

Орган, який повинен виявляти, розшукувати та управляти активами самостійно, тепер управлятиметься таким же центральним органом виконавчої влади.

Більше того, у своєму telegram 29 грудня прем'єр-міністр Юлія Свириденко зазначила, що за рішенням Уряду координування діяльності АРМА віднесено до її компетенції.

Отже, АРМА перестало бути самостійним та суб'єктним.

Коли в липні 2025 року прийняли закон 12414 і підпорядкували САП Генпрокурору на вулицях та площах розпочались масові протестні акції.

Коли незалежності позбавили такий же антикорупційний орган, який створювався для спільної роботи з усією іншою антикорупційною інфраструктурою, - тишина.

Мовчать медіа, мовчать YouTube-депутати, мовчать різноманітні громадські організації.

Якось дивно.

Чи це щось інше?

Хроніки АРМА (в продовження цієї теми)

На офіційному сайті АРМА з 2023 року існувала окрема публічна колонка, присвячена яхті Royal Romance. У режимі реального часу суспільству демонстрували всі етапи процесу: конкурси з відбору організатора торгів, відео засідання, рішення конкурсної комісії.

Нагадаю, Royal Romance - це яхта підсанкційного Віктора Медведчука, яка була арештована в Хорватії і яку держава Україна станом на сьогодні так і не спромоглася конфіскувати у свій дохід. На певному етапі взаємовідносин між Україною та Хорватією Офіс Генерального прокурора припинив комунікацію щодо обґрунтування підстав для подальшого утримання арешту. Утім, це вже зовсім інша історія.

Так от, колонка про Royal Romance працювала майже два роки - і раптом зникла з сайту АРМА. Без пояснень та будь-якого сліду.
Суспільство більше не може в онлайн-режимі спостерігати за долею активу, який ще донедавна був зразком публічності.

І майже синхронно з цим, з 26 грудня тимчасове виконання обов’язків директора департаменту правового забезпечення центрального апарату АРМА покладено на особу, яка у 2021 році, будучи адвокатом, представляла інтереси самого Медведчука.
Для повноти картини варто нагадати, що саме юридичний департамент АРМА безпосередньо залучений до формування кваліфікаційних вимог до управителів арештованих активів, участі в оцінці майна та супроводі ключових управлінських рішень. Іншими словами - має доступ до всієї «внутрішньої кухні».

Майно Медведчука загалом арештовували в межах чотирьох кримінальних проваджень. Лише одна ухвала суду про накладення арешту налічувала близько п’ятдесяти сторінок. Йдеться про заводи, автопарк, дорогу нерухомість, предмети розкоші, спортивну базу в Конча-Заспі - все це було передано в управління АРМА.

На тлі цього в медіа з’являється інформація про можливе лобіювання на посаду Голови АРМА чинного очільника КОВА Тимура Ткаченка.

У такому контексті щира віра в альтруїстичні мотиви окремих народних обранців, які навесні та влітку 2025 року активно проштовхували зміни до Закону України «Про АРМА», загорнуті в красиву обгортку «нових антикорупційних ініціатив», виглядає щонайменше наївною.

Особливо з огляду на те, що доходи від управління активами АРМА за кілька місяців знизилися зі 102 мільйонів гривень до 26 мільйонів у жовтні 2025 року.

І якось дуже символічно на цьому тлі різко зник інформаційний шум довкола АРМА та її незалежності. Очевидно, потреба «мочити» в медіа незручного Голову агентства просто відпала - коли з органом можна робити все, що заманеться.

А саме довести до повної інституційної неспроможності та позбавити ознак дієздатності.

Як і з усім, за що вони беруться.

Всі активно обговорюють слова 2025 року для України, які визначив український словник Мислово.

Пропоную слово "Климонос".

Це коли дві окремі особи постійно і всюди ходять разом бо один вміє говорити, а інший - просто ходити.

А чого ви чекали?

Учора медіапростір накрило хвилею обурення: 8 січня АРМА продало 460 гектарів землі, реальною вартістю понад 1 мільярд, на полонині Боржава за 89,5 млн грн, а покупцем стали люди Льовочкіна. Економічна правда, ЦПК та інші видання взялися розганяти тему так, ніби це раптове лихо з неба.

Продаж цієї землі є прямим і логічним наслідком угоди про визнання винуватості, яку САП уклала з Каськівим та іншими фігурантами. Саме ця угода відкрила дорогу до реалізації активу через АРМА - бо такою була її умова.

САП під керівництвом Клименка, до якого ці ж медіа й громадські організації демонструють дивовижну лояльність, захищають, підтримують, називають «кращими з кращих», заходять у гості без стуку і вважають еталоном антикорупційної доброчесності.

До речі, навіть у ВАКС знайшовся суддя, який не погодився з таким підходом і виклав окрему думку, прямо вказавши, що угода не відповідає вимогам КПК.

Вона є у відкритому доступі:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/120341643

Про цю історію я писав ще 8 грудня у дописі «Антикорупційний Пилипець» (https://t.me/sbronik/44) і попереджав: вартість землі штучно занижується, а фінал буде саме таким. У підсумку угода дала можливість фігурантам кримінального провадження фактично повернути собі земельні ділянки, які були предметом злочину, витративши на це відносно невелику та смішну суму.

Землі, які колись купувалися за кошти злочинного походження, знову опинилися у руках тих, хто їх крав.

Тепер було б логічно, щоб той із дуету «Климонос», який уміє ходити, вийшов до публіки й пояснив, як саме САП під його керівництвом уклала угоду, що дозволила реалізувати такий сценарій. Але пояснити він нічого не зможе, тому треба прийти вдвох і говорити буде другий з дуету.

Складається стійке враження, що ці люди серйозно повірили, що за рішення, ухвалені на посадах, їм ніколи й нічого не буде. Одеський аеропорт - фігурантам залишили. Пилипець - землю дали можливість повернути за дешево тим, хто крав.

І в обох історіях, як не дивно, знову проглядаються ті самі політичні вуха туалетної качечки з Парламенту.

В БЕБ запровадили золоту годину.

Щопонеділка з 12 до 13 години у всіх детективів БЕБ тепер буде золота година - час упродовж якого вони повинні думати про стратегічні речі, а їхні керівники не мають права їх від цього відволікати.

Давайте вже нарешті офіційно введемо щоденну годину золотого дощу, бо вона ітак давно існує.

Цим займаються керівники окремих правоохоронних органів, активісти, YouTube-депутати та інші шахраї, вливаючи нам у вуха несусвітні дурниці та відверту брехню про реформи, боротьбу з корупцією, чесність та непідкупність.

В кінці кінців треба вже називати речі своїми іменами.

Але колективному Климоносу треба пам'ятати, що цим не варто і не можна займатись проти вітру.

А вітер дме.

Трапилось відео житомирської драмоактивістки та представниці ЦПК Каленюк з приводу отримання квартири прокурором Ганіловим.

Каленюк у сторіз театрально оголосила, що цьогоріч прокурорам видали аж дев’ять квартир у той час як службовці ЗСУ гостро потребують житла.

Маніпуляція.

Якщо вже говорити про потреби ЗСУ, то Каленюк варто було б згадати про отримання ЦПК у 2024 році гранту від USAID під дещо загадковою назвою ні про що «впровадження доброчесності в державному секторі» на суму понад один мільйон доларів США, де суспільству продали багато замків з піску та повітря у вигляді сумнозвісних реформ всього.

У той час активістку з Житомира потреби ЗСУ в грошових коштах чомусь не хвилювали.

Зате тепер справедливість прокинулась.

Вибіркова чутливість теж навичка, особливо коли вона добре фінансується.

Майже добу без світла і дві без тепла - написав у своєму telegram металевий YouTube-депутат.

Роліки в ютуб напевно заливав через сусідський ecoflow.

Герої нашого часу

Після звільнення Магамедрасулова з-під варти він встиг дати чимало інтерв’ю, у яких йому вибудовували образ одного з ключових борців з корупцією.

За його словами, саме він «безпосередньо займався встановленням необхідної техніки у потрібних місцях», аби колеги могли зафіксувати всіх фігурантів схеми в межах спецоперації «Мідас». Додатково він розповідав про збирання матеріалів щодо співробітників так званого департаменту «К» та політичного блоку СБУ та наголошував на «абсурдності обвинувачень» у справі про торгівлю коноплею.

До цього органічно додалися й тісні зв’язки з Клименком, і дружні відносини на тлі окремих кримінальних проваджень та внутрішніх розслідувань, які з часом дивним чином «згасали».

Показовою була й кількість залучених ЗМІ, синхронний інтерес різних редакцій до інтерв’ю, активне висвітлення кожного процесуального кроку та заклики з пропозиціями присвоїти детективу звання Героя України.

Отже, створювався медійний бекграунд про те, що Магамедрасулова наздоганяли саме задля помсти у його принциповій позиції.

У всьому цьому медійному шумі якось непомітно загубився другий епізод діяльності детектива, який не дуже вписується в акуратно вибудуваний образ і про який воліють не згадувати і взагалі забути.

Нагадаю, що детектива в справі Одеського аеропорту Бравермана звільнили за бажанням фігурантів провадження, які готові були платити за цю послугу.

Офіційна причина - зв'язок зі свідком в справі. Хоча ці обставини перевірялись під час розслідування слідчим суддею і жодних наслідків для детектива вони не потягнули.

А тут - торгівля під час роботи, без різниці з якою країною, навіть Узбекистаном, участь у схемі розблокування документів по ряду компаній за певний відсоток, а також забезпечення можливості виводу ПДВ по ТОВ з числа ризикових і детектив - герой.

Напевно якби Браверман дружив з Клименком, годинами просиджував в кабінеті Поліни Лисенко, дружив з Арахамією, міг безпосередньо в керівництва бюро просити розслідувати саме "цікаві" провадження та мав два нагородних пістолети то теж би був героєм. А так - просто вигнали з Бюро.

До речі, коли Арахамія робив спробу поспілкуватись з Браверманом восени 2023 року про можливість укладення угоди в справі Кауфмана, то таке прохання він висловлював саме через Магамедрасулова, якого, за даними джерел у правоохоронних органах, називав "мой детектив".

Говорячи про героїв нашого часу, варто згадати справу Держрезерву, в якій детектив Магамедрасулов був старшим групи.

Справа стосувалась нібито надання неправомірної вигоди Голові Держрезерву від керівника одного з управлінь.

Схема надання вигоди була наступна - "торпеда" надавав кошти начальнику управління, він, в свою чергу - Голові, який і виступав в даному випадку викривачем.

Так от, для документування надання неправомірної вигоди детектив Магамедрасулов отримав з каси Бюро 50 тисяч доларів США.

Однак, до "торпеди", а потім до викривача дійшло лише 20 тисяч, які і фігурують у справі.

Різницю в касу ніхто не повернув.

Де тридцятка?

Якщо ніхто гроші не верне, то такі дії можна буде кваліфікувати як закінчений злочин, якщо ж повернуть - то через замах.

Захист

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень - стаття 2 КПК України.

Тоді виникає логічне питання: що саме відбулося у справі Каськіва і кого в ній насправді захистила САП?

Схоже, що передусім самого Каськіва, його оточення та земельні ділянки, які стали інструментом легалізації вкрадених коштів. Ті самі землі, які тепер без жодних перешкод перетворяться на забудову під гірськолижний комплекс - рівно так, як це й планувалося з самого початку.

Складається враження, що особливо кмітливі люди просто вчасно зрозуміли схему й на певному етапі вирішили в неї «акуратно вбудуватися» через реєстрацію кримінального провадження, керуючись виключно своїми інтересами.

По суті - жодного результату з точки зору справедливості.

Людям не повернули те, що у них же і забрали. Вкрадене так і залишилося у тих, хто його вкрав. Провадження лише відтермінувало реалізацію давніх вологих мрій тих, хто розпоряджався народними грошима ще з часів перебування на державних посадах.

Зловили. Порозумілись. Розвоздушили. Відпустили.

А враховуючи те, що «відпускали» через вже пів року як «реформоване» АРМА, пропоную більш детально у подальшому зупинитись на темі його так званої реформації, публічного замовного медіакілерства колишнього Голови та просування наративів в Закон, вигідних окремим особам з числа тих же реформаторів.

Цікаво лише одне: найвидатніший керівник САП хоча б усвідомлює, що саме відбулося в цій історії? Чи, як завжди, грав в тетріс?

Хороша тактика - прикинувся, що граєш в тетріс і з тебе все - як з гуся вода, а на публічних виступах просто киваєш, коли говорить Кривонос і подумки множиш числа, щоб обличчя на камерах виглядало так, наче спотворене інтелектом.

Раби власних кишень.

Новітні технології

19 лютого 2025 року на YouTube-каналі «Громадського» вийшло журналістське розслідування під назвою «$3 млн: як родина голови Апеляційного суду придбала 6 квартир, 15 ділянок і 2 маєтки».

У центрі уваги - голова Київського апеляційного суду Ярослав Головачов.

Журналісти порахували майно родини: шість квартир, п’ять паркомісць, п’ятнадцять земельних ділянок загальною площею майже два гектари, розкиданих навколо Києва, та два житлові будинки. Навіть за максимально стриманими оцінками - близько трьох мільйонів доларів у нерухомості. І це без урахування автопарку, який теж виглядає далеко не аскетично.

24 лютого Центр протидії корупції скеровує цю інформацію до НАБУ. Здавалося би далі - реєстрація в ЄРДР, підозра, суд.

Але замість цього ЦПК отримує лист, у якому НАБУ повідомляє, що «не встановлено достатніх відомостей», які б свідчили про ознаки злочинів, передбачених статтями 209 та 368-5 КК України.

ЦПК іде до ВАКС зі скаргою на бездіяльність НАБУ. Мав би бути єдиний класичний сценарій – починати розслідування.

Але ні, 18 березня 2025 року слідчий суддя ВАКС відмовляє у задоволенні скарги, а в мотивувальній частині ухвали зазначає, що саме ініціювання кримінального переслідування може виглядати як спосіб тиску на службову особу шляхом самого факту внесення відомостей до ЄРДР і подальшого обмеження її прав та свобод.

Саме рішення тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/126045364.

І на цьому - тиша і тонка правова конструкція, у якій журналістське розслідування та звернення до антикорупційного органу раптом перетворюються на потенційний «тиск» на посадову особу.

Антикорупційні органи красиво й технічно «провезли» ЦПК у межах їхньої ж риторики про доброчесність, а суд додатково зафіксував ризик тиску через саме внесення відомостей до ЄРДР.

Коли не потрібно, то внесення до ЄРДР – тиск на посадову особу.

А коли дуже потрібно комусь із замовників цього розкішного антикорупційного бенкету – повідомляємо про підозру навіть тому, хто не є і ніколи не був службовою особою державного органу та вводимо бредове поняття «особи, яка наділена ознаками службової», а суд це благословляє.

Як тобі такі технології, Ілоне Маску?