Цікаво спостерігати, як усі гарячково обговорюють фразу Президента:
«Завтра буде важливий день у внутрішній політиці», гадаючи на кавовій гущі, яку ж «революцію» нам готують.
За роки спостережень за тим, що зазвичай ховається в подібних обгортках, можу констатувати просту річ:
жодних революційних змін не буде.
Нічого принципово не зміниться.
Буде чергове кадрове рішення, яке не матиме жодних відчутних наслідків.
Так, можуть:
- призначити нового «міністра танців»,
- поміняти голів ОВА,
- пересадити керівника ОП,
- щось ліквідувати, щось створити,
- щось кудись передати, продати або купити.
Але по суті — нічого.
З огляду на послідовно неадекватний підхід до державницьких рішень протягом останніх шести років, очікувати системних змін — це самообман.
«Завтра буде важливий день у внутрішній політиці», гадаючи на кавовій гущі, яку ж «революцію» нам готують.
За роки спостережень за тим, що зазвичай ховається в подібних обгортках, можу констатувати просту річ:
жодних революційних змін не буде.
Нічого принципово не зміниться.
Буде чергове кадрове рішення, яке не матиме жодних відчутних наслідків.
Так, можуть:
- призначити нового «міністра танців»,
- поміняти голів ОВА,
- пересадити керівника ОП,
- щось ліквідувати, щось створити,
- щось кудись передати, продати або купити.
Але по суті — нічого.
З огляду на послідовно неадекватний підхід до державницьких рішень протягом останніх шести років, очікувати системних змін — це самообман.
❤17💯7🤔4🔥2
Свята минули, що далі?
Після обшуків у межах справи «Мідас» та публічних заяв шабуніна і ніколова про необхідність дати антикорупційним органам час до завершення свят для повідомлення про підозру Єрмаку, суспільство, керуючись принципами терпіння, смирення та поваги до християнських традицій, утрималося від зайвих запитань і дочекалося їхнього завершення.
Свята завершилися.
А повідомлення про підозру Єрмаку нема. Як і Синюку.
Враховуючи це, логічно припустити, що ухвалення процесуальних рішень перебуває у прямій залежності від церковного циклу, а не норм КПК України.
Наступний процесуальний дедлайн, імовірно, синхронізовано з Великодніми святами - 6 квітня.
До цього моменту антикорупційна система, очевидно, перебуватиме у стані духовної підготовки та посту.
Поспіх у таких питаннях недоречний.
Процес іде.
Просто за іншим календарем.
Після обшуків у межах справи «Мідас» та публічних заяв шабуніна і ніколова про необхідність дати антикорупційним органам час до завершення свят для повідомлення про підозру Єрмаку, суспільство, керуючись принципами терпіння, смирення та поваги до християнських традицій, утрималося від зайвих запитань і дочекалося їхнього завершення.
Свята завершилися.
А повідомлення про підозру Єрмаку нема. Як і Синюку.
Враховуючи це, логічно припустити, що ухвалення процесуальних рішень перебуває у прямій залежності від церковного циклу, а не норм КПК України.
Наступний процесуальний дедлайн, імовірно, синхронізовано з Великодніми святами - 6 квітня.
До цього моменту антикорупційна система, очевидно, перебуватиме у стані духовної підготовки та посту.
Поспіх у таких питаннях недоречний.
Процес іде.
Просто за іншим календарем.
😁23❤14💯11🔥3
Теж після свят?
Нагадаю, що в справі «Мідас» у повідомленні про підозру Тимуру Міндічу детально описана роль колишнього заступника керівника САП Синюка як члена злочинної організації, який, за версією слідства, мав завчасно інформувати «своїх» про наміри прокурорів і детективів.
10.11.2025 учасників схеми затримали, швидко відправили під варту й визначили багатомільйонні застави.
Але.
Станом на сьогодні Синюку підозру так і не вручили.
Натомість, якщо вірити фейсбуку його дружини, він живе своє найкраще життя: проводить час із родиною, святкує Різдво та Новий рік, усміхається в камеру, їсть і п’є з апетитом - без допитів, судів і підозри.
І справді, чому б не радіти?
Адже найвидатніший керівник САП дозволив йому спокійно звільнитися за власним бажанням та ще й отримати майже 400 тисяч гривень вихідної допомоги.
Вочевидь, саме так і має виглядати справедливість.
Напевне і тут антикорсистема у стані духовної підготовки, молитви і смирення та все буде після свят.
Але після яких?
Нагадаю, що в справі «Мідас» у повідомленні про підозру Тимуру Міндічу детально описана роль колишнього заступника керівника САП Синюка як члена злочинної організації, який, за версією слідства, мав завчасно інформувати «своїх» про наміри прокурорів і детективів.
10.11.2025 учасників схеми затримали, швидко відправили під варту й визначили багатомільйонні застави.
Але.
Станом на сьогодні Синюку підозру так і не вручили.
Натомість, якщо вірити фейсбуку його дружини, він живе своє найкраще життя: проводить час із родиною, святкує Різдво та Новий рік, усміхається в камеру, їсть і п’є з апетитом - без допитів, судів і підозри.
І справді, чому б не радіти?
Адже найвидатніший керівник САП дозволив йому спокійно звільнитися за власним бажанням та ще й отримати майже 400 тисяч гривень вихідної допомоги.
Вочевидь, саме так і має виглядати справедливість.
Напевне і тут антикорсистема у стані духовної підготовки, молитви і смирення та все буде після свят.
Але після яких?
😁9🤷♂7🤯7❤5😡3👍2
Національна традиція
Нещодавно звернув увагу на минулорічну публікацію судді Верховного Суду Наталії Антонюк, у якій ставиться під сумнів доцільність «автоматичного» закриття кримінального провадження у разі закінчення строків досудового розслідування. Авторка стверджує, що навіть після спливу строків сторони мають іти до суду, демонструвати зібрані докази, а суд - оцінювати їх достатність для доведення винуватості.
Достатньо сумнівна позиція, особливо для тих, хто говорить мовою Закону.
Так, кримінальний процес - це система жорстко визначених правил.
Стаття 110 КПК України прямо встановлює, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування.
Стаття 113 КПК визначає процесуальні строки як межі, в яких учасники провадження мають право і обов’язок ухвалювати процесуальні рішення.
Іншими словами, рішення, з яким пропонується «йти в суд», може бути прийняте виключно в межах строків досудового розслідування.
Поза ними такого рішення в правовому сенсі не існує.
Тому риторичним є запитання: хто з прокурорів погодиться затвердити обвинувальний акт, достеменно знаючи, що строки у провадженні вже спливли та в межах чого акт буде передано до суду? Адже це не питання сміливості чи творчого підходу, а банального дотримання закону і процесуальної відповідальності.
На тлі спільних заяв із європейськими партнерами про наміри переглянути строки досудового розслідування та відмовитися від автоматичного закриття справ така позиція виглядає не як правовий аналіз, а як спроба наперед підлаштуватися під очікувані зміни.
Прагнення «сподобатися» починає переважати над буквальним змістом процесуального закону і це поступово перетворюється на національну традицію.
Виглядає особливо тривожно, коли подібні меседжі лунають від суддів найвищої судової інстанції, які мали б бути останнім рубежем правової визначеності, а не майданчиком для експериментів над КПК.
Нещодавно звернув увагу на минулорічну публікацію судді Верховного Суду Наталії Антонюк, у якій ставиться під сумнів доцільність «автоматичного» закриття кримінального провадження у разі закінчення строків досудового розслідування. Авторка стверджує, що навіть після спливу строків сторони мають іти до суду, демонструвати зібрані докази, а суд - оцінювати їх достатність для доведення винуватості.
Достатньо сумнівна позиція, особливо для тих, хто говорить мовою Закону.
Так, кримінальний процес - це система жорстко визначених правил.
Стаття 110 КПК України прямо встановлює, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування.
Стаття 113 КПК визначає процесуальні строки як межі, в яких учасники провадження мають право і обов’язок ухвалювати процесуальні рішення.
Іншими словами, рішення, з яким пропонується «йти в суд», може бути прийняте виключно в межах строків досудового розслідування.
Поза ними такого рішення в правовому сенсі не існує.
Тому риторичним є запитання: хто з прокурорів погодиться затвердити обвинувальний акт, достеменно знаючи, що строки у провадженні вже спливли та в межах чого акт буде передано до суду? Адже це не питання сміливості чи творчого підходу, а банального дотримання закону і процесуальної відповідальності.
На тлі спільних заяв із європейськими партнерами про наміри переглянути строки досудового розслідування та відмовитися від автоматичного закриття справ така позиція виглядає не як правовий аналіз, а як спроба наперед підлаштуватися під очікувані зміни.
Прагнення «сподобатися» починає переважати над буквальним змістом процесуального закону і це поступово перетворюється на національну традицію.
Виглядає особливо тривожно, коли подібні меседжі лунають від суддів найвищої судової інстанції, які мали б бути останнім рубежем правової визначеності, а не майданчиком для експериментів над КПК.
👍27❤2👏1🤔1
Тенденції до зближення
Після запровадження безвізового режиму у 2014 році та переходу України на видачу біометричних паспортів держава отримала нові корупційні ризики.
Саме у цій сфері було вибудувано схему, за якої державний Поліграфкомбінат закуповував матеріали у французької компанії за завищеними цінами через естонську фірму-прокладку.
Окремим предметом дослідження стало затвердження технічної специфікації на чіп для біометричних документів між ДМС та ДП «Поліграфкомбінат Україна», що фактично поставило державу у залежність від одного іноземного виробника.
Ці обставини стали підґрунтям для кримінального провадження, досудове розслідування у якому детективи НАБУ розпочали наприкінці 2019 року. У 2023 році підозри у цьому провадженні отримали вісім осіб, в тому числі і колишній директор ДП Степанов.
Водночас колишній заступник директора Поліграфкомбінату, а згодом голова ДМС Максим Соколюк, попри активну згадку у матеріалах провадження, підозрюваним у цій справі так і не став. Натомість пізніше він отримав підозру вже за іншим епізодом - за дії на посаді керівника ДМС у кримінальному провадженні щодо відчуження одного з об’єктів нерухомості Служби за завищеною ціною.
Саме тоді, детективам «підказали», де і яким чином обговорюються питання відчуження майна та розподілу коштів, що дозволило задокументувати розмови технічними засобами.
За даними джерел у правоохоронних органах, значний інтерес у створенні проблем для Соколюка мав голова парламентської фракції «Слуга народу» Давід Арахамія.
Саме цей інтерес, як стверджують ті ж джерела, став підставою для його знайомства з керівником САП Клименком за посередництва детектива НАБУ Магамедрасулова.
З цього моменту між ними встановилися відносини, які згодом вилилися у неодноразові візити Арахамії до САП восени 2023 року. Формально - для «обговорення реформ», як про це стверджував Клименко, фактично ж - у період активного руху справи Одеського аеропорту. Наслідком цих «реформаторських» дискусій стало укладення більше ніж сумнівної угоди, на умовах, вигідних фігурантам провадження.
Паралельно з цим окремі детективи в межах інших проваджень надзвичайно активно намагалися зібрати докази проти Соколюка, працюючи через НПУ та ДВБ, на які, за твердженнями джерел, також мав вплив Арахамія. В одному з таких проваджень прокурором був автор цього тексту - без розуміння реальних мотивів та політичного контексту дій осіб, які нібито «допомагали» слідству.
Так от, як стверджують ті ж джерела у правоохоронних органах, «підказали» детективам місце зустрічей та розмов службовців ДМС - баню - саме співробітники НПУ та ДВБ за сприяння того ж таки Арахамії.
Не захищаю Соколюка. Якщо вчинив злочин - нехай відповідає.
Просто такі тенденції до зближення залишають значно більше запитань, аніж відповідей.
Після запровадження безвізового режиму у 2014 році та переходу України на видачу біометричних паспортів держава отримала нові корупційні ризики.
Саме у цій сфері було вибудувано схему, за якої державний Поліграфкомбінат закуповував матеріали у французької компанії за завищеними цінами через естонську фірму-прокладку.
Окремим предметом дослідження стало затвердження технічної специфікації на чіп для біометричних документів між ДМС та ДП «Поліграфкомбінат Україна», що фактично поставило державу у залежність від одного іноземного виробника.
Ці обставини стали підґрунтям для кримінального провадження, досудове розслідування у якому детективи НАБУ розпочали наприкінці 2019 року. У 2023 році підозри у цьому провадженні отримали вісім осіб, в тому числі і колишній директор ДП Степанов.
Водночас колишній заступник директора Поліграфкомбінату, а згодом голова ДМС Максим Соколюк, попри активну згадку у матеріалах провадження, підозрюваним у цій справі так і не став. Натомість пізніше він отримав підозру вже за іншим епізодом - за дії на посаді керівника ДМС у кримінальному провадженні щодо відчуження одного з об’єктів нерухомості Служби за завищеною ціною.
Саме тоді, детективам «підказали», де і яким чином обговорюються питання відчуження майна та розподілу коштів, що дозволило задокументувати розмови технічними засобами.
За даними джерел у правоохоронних органах, значний інтерес у створенні проблем для Соколюка мав голова парламентської фракції «Слуга народу» Давід Арахамія.
Саме цей інтерес, як стверджують ті ж джерела, став підставою для його знайомства з керівником САП Клименком за посередництва детектива НАБУ Магамедрасулова.
З цього моменту між ними встановилися відносини, які згодом вилилися у неодноразові візити Арахамії до САП восени 2023 року. Формально - для «обговорення реформ», як про це стверджував Клименко, фактично ж - у період активного руху справи Одеського аеропорту. Наслідком цих «реформаторських» дискусій стало укладення більше ніж сумнівної угоди, на умовах, вигідних фігурантам провадження.
Паралельно з цим окремі детективи в межах інших проваджень надзвичайно активно намагалися зібрати докази проти Соколюка, працюючи через НПУ та ДВБ, на які, за твердженнями джерел, також мав вплив Арахамія. В одному з таких проваджень прокурором був автор цього тексту - без розуміння реальних мотивів та політичного контексту дій осіб, які нібито «допомагали» слідству.
Так от, як стверджують ті ж джерела у правоохоронних органах, «підказали» детективам місце зустрічей та розмов службовців ДМС - баню - саме співробітники НПУ та ДВБ за сприяння того ж таки Арахамії.
Не захищаю Соколюка. Якщо вчинив злочин - нехай відповідає.
Просто такі тенденції до зближення залишають значно більше запитань, аніж відповідей.
👍13
Давай рішення!
Вимагати “правильне” судове рішення - це тиск на суд, як би це не намагалися замаскувати під громадський контроль.
Навколо апеляційного розгляду справи Романа Насірова окремі сумнівні громадські організації влаштовують інформаційну атаку на суд, публічно вимагаючи «встигнути до квітня» та оперуючи тезами про те, що у разі закриття справи «постане питання, чи виправданим було створення цієї інституції».
Це зовсім не про правосуддя - це виключно про прямий тиск на суд.
Найбільш показовою тут є вибіркова пам’ять. Усі мовчали на стадії досудового розслідування, під час ознайомлення з матеріалами та розгляду справи в суді першої інстанції, саме там, де й закладалися ризики щодо строків. Проблеми, які виникли на цих етапах, сьогодні намагаються перекласти на апеляційну інстанцію, подаючи це як «провал суду».
Сценарій «щоденних засідань попри все» не буде свідченням ефективності правосуддя, а навпаки - прямим свідченням того, що зовнішній тиск працює, а суд не має жодної інституційної резистентності.
Це зовсім не прикрасить АП ВАКС, а поставить під сумнів апеляцію як інстанцію, спроможною бути самовіддаленою від будь-якого впливу.
Важливо підкреслити: мова не йде про виправдання Насірова, оцінку його дій чи необхідність закриття провадження щодо нього.
Йдеться виключно про принципи.
Про прямий тиск на суд, який фактично межує з втручанням у здійснення правосуддя.
Незалежний суд - це не суд, який підлаштовується під дедлайни та атаки активістів, а суд, який ухвалює рішення відповідно до закону.
Саме цей принцип сьогодні намагаються підмінити онлайн кампаніями, і глобально це значно небезпечніше за рішення у будь-якій окремій справі.
П.С. не чую криків про "виправдання створення інституцій" у справах Одеського аеропорту, Тернопільських прокурорів, Вербицького та багатьох інших...
Вимагати “правильне” судове рішення - це тиск на суд, як би це не намагалися замаскувати під громадський контроль.
Навколо апеляційного розгляду справи Романа Насірова окремі сумнівні громадські організації влаштовують інформаційну атаку на суд, публічно вимагаючи «встигнути до квітня» та оперуючи тезами про те, що у разі закриття справи «постане питання, чи виправданим було створення цієї інституції».
Це зовсім не про правосуддя - це виключно про прямий тиск на суд.
Найбільш показовою тут є вибіркова пам’ять. Усі мовчали на стадії досудового розслідування, під час ознайомлення з матеріалами та розгляду справи в суді першої інстанції, саме там, де й закладалися ризики щодо строків. Проблеми, які виникли на цих етапах, сьогодні намагаються перекласти на апеляційну інстанцію, подаючи це як «провал суду».
Сценарій «щоденних засідань попри все» не буде свідченням ефективності правосуддя, а навпаки - прямим свідченням того, що зовнішній тиск працює, а суд не має жодної інституційної резистентності.
Це зовсім не прикрасить АП ВАКС, а поставить під сумнів апеляцію як інстанцію, спроможною бути самовіддаленою від будь-якого впливу.
Важливо підкреслити: мова не йде про виправдання Насірова, оцінку його дій чи необхідність закриття провадження щодо нього.
Йдеться виключно про принципи.
Про прямий тиск на суд, який фактично межує з втручанням у здійснення правосуддя.
Незалежний суд - це не суд, який підлаштовується під дедлайни та атаки активістів, а суд, який ухвалює рішення відповідно до закону.
Саме цей принцип сьогодні намагаються підмінити онлайн кампаніями, і глобально це значно небезпечніше за рішення у будь-якій окремій справі.
П.С. не чую криків про "виправдання створення інституцій" у справах Одеського аеропорту, Тернопільських прокурорів, Вербицького та багатьох інших...
👍29🔥5🎉5🤩4💯4❤3😍3❤🔥3😁2
Застосуємо однаковий підхід
Подивився відео на YouTube-каналі Фундації DeJure під назвою «Як продавали рішення у Верховному Суді?».
У ньому адвокаційна менеджерка Фундації (не знаю, що це за посада) розповідає про корупцію у Верховному Суді на прикладі справи Князєва. Йдеться про «бек-офіс», про «13 чорних пакетів», а також про те, що у деяких суддей було виявлено мічені кошти.
Далі робиться акцент на «несправедливості» того, що суспільство не дочекалося підозр усім тринадцятьом суддям і що вони продовжують працювати.
Фінальний висновок відео: Верховний Суд потребує реформи, аби в ньому залишилися лише «доброчесні» судді.
Почнімо з базового. До набрання законної сили обвинувальним вироком суду всі судді Верховного Суду є доброчесними і мають повне право продовжувати виконувати свої повноваження. Сам по собі факт виявлення коштів, пакетів чи будь-яких інших предметів нічого не доводить без належної процесуальної оцінки.
Питання, чому конкретним суддям, як і окремим суддям Шевченківського районного суду м. Києва, які засвітились на плівках, не повідомлено про підозру, слід адресувати не абстрактному «суспільству», а конкретному органу процесуального керівництва - САП та її найвидатнішому керівнику. Саме там варто шукати відповіді. А риторика про «гроші» та «чорні пакети» без судового рішення виглядає щонайменше несумісною з принципом презумпції невинуватості - якщо, звісно, автори відео усвідомлюють зміст цього принципу.
Далі - відповідальність суддів. Рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності або звільнення ухвалює ВРП. Вона (Рада) вже пройшла «реформу» і подається як оновлений та очищений орган. Саме тому дивно чути питання, адресовані «в нікуди» про те, чому покриваються «корумповані» судді, замість прямих і публічних вимог до ВРП. Можливо, ці питання просто незручно ставити «реформованим» інституціям.
І, нарешті, про послідовність. Якщо Верховний Суд пропонується реформувати лише з тієї причини, що в ньому виявився один Князєв - а він «єдиний» саме тому, що підозру повідомлено лише йому, - тоді логіка має працювати однаково для всіх. Як бути з САП, у структурі якої до листопада 2025 року, за версією слідства, працювала особа — учасник злочинної організації, яка інформувала інших про дії детективів і прокурорів?
Якщо застосовувати єдиний підхід, то варто так само ставити питання про реформування САП, про підходи до добору кадрів і «незалежні» конкурси. Бо якось член злочинної організації пройшов незалежний конкурс і був призначений на відповідну адміністративну посаду.
Тож логічно чекати на наступне відео - з вимогою реформувати САП, переглянути конкурсні процедури та забезпечити реальне притягнення до відповідальності тих, хто, за версією слідства, був причетний до організації, що обкрадала державу під час війни.
Бо все якось однобоко виходить.
Подивився відео на YouTube-каналі Фундації DeJure під назвою «Як продавали рішення у Верховному Суді?».
У ньому адвокаційна менеджерка Фундації (не знаю, що це за посада) розповідає про корупцію у Верховному Суді на прикладі справи Князєва. Йдеться про «бек-офіс», про «13 чорних пакетів», а також про те, що у деяких суддей було виявлено мічені кошти.
Далі робиться акцент на «несправедливості» того, що суспільство не дочекалося підозр усім тринадцятьом суддям і що вони продовжують працювати.
Фінальний висновок відео: Верховний Суд потребує реформи, аби в ньому залишилися лише «доброчесні» судді.
Почнімо з базового. До набрання законної сили обвинувальним вироком суду всі судді Верховного Суду є доброчесними і мають повне право продовжувати виконувати свої повноваження. Сам по собі факт виявлення коштів, пакетів чи будь-яких інших предметів нічого не доводить без належної процесуальної оцінки.
Питання, чому конкретним суддям, як і окремим суддям Шевченківського районного суду м. Києва, які засвітились на плівках, не повідомлено про підозру, слід адресувати не абстрактному «суспільству», а конкретному органу процесуального керівництва - САП та її найвидатнішому керівнику. Саме там варто шукати відповіді. А риторика про «гроші» та «чорні пакети» без судового рішення виглядає щонайменше несумісною з принципом презумпції невинуватості - якщо, звісно, автори відео усвідомлюють зміст цього принципу.
Далі - відповідальність суддів. Рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності або звільнення ухвалює ВРП. Вона (Рада) вже пройшла «реформу» і подається як оновлений та очищений орган. Саме тому дивно чути питання, адресовані «в нікуди» про те, чому покриваються «корумповані» судді, замість прямих і публічних вимог до ВРП. Можливо, ці питання просто незручно ставити «реформованим» інституціям.
І, нарешті, про послідовність. Якщо Верховний Суд пропонується реформувати лише з тієї причини, що в ньому виявився один Князєв - а він «єдиний» саме тому, що підозру повідомлено лише йому, - тоді логіка має працювати однаково для всіх. Як бути з САП, у структурі якої до листопада 2025 року, за версією слідства, працювала особа — учасник злочинної організації, яка інформувала інших про дії детективів і прокурорів?
Якщо застосовувати єдиний підхід, то варто так само ставити питання про реформування САП, про підходи до добору кадрів і «незалежні» конкурси. Бо якось член злочинної організації пройшов незалежний конкурс і був призначений на відповідну адміністративну посаду.
Тож логічно чекати на наступне відео - з вимогою реформувати САП, переглянути конкурсні процедури та забезпечити реальне притягнення до відповідальності тих, хто, за версією слідства, був причетний до організації, що обкрадала державу під час війни.
Бо все якось однобоко виходить.
👍10💯8🔥2
Справи по яких, окрім Князєва, можна ставити питання найвидатнішому керівнику САП:
1. Одеський аеропорт.
2. Злочевський.
3. Головін.
4. Вербицький (де підозра?)
5. Справа Тернопільських прокурорів.
6. Синюк.
7. Єрмак.
8. Каськів.
9. Чому цивільний позов по Ковалю так довго тримали і не заявляли і чиє прохання ставило його "на паузу"?
10. Де підозри іншим членам Парламенту за голосування за гроші? Чи всі інші так і залишаться "невстановленими особами"? Якщо слухали і розробляли декілька років то що там встановлювати? Де ті,хто розприділяв кошти, яке джерело їхнього (коштів) походження, хто з керівників фракції був відповідальний за ведення списків і т.д.? Чи цапами-відбувайлами визначено лише декількох?
11. Сумнівна угода Плотницького з даванням вигідних показань на всіх і вся, лиш би уникнути тюрми.
12. Мідас. Де підозри всім, хто фігурував на плівках? Чи просто без підозри знищували окремих політиків репутаційно?
Цей список можна продовжувати.
Ще одне - чому в одних випадках можна укладати угоди на умовах, вигідних фігурантам проваджень, а в інших випадках позиція Клименка "принципова" з підходом "хтось же має сидіти"?
1. Одеський аеропорт.
2. Злочевський.
3. Головін.
4. Вербицький (де підозра?)
5. Справа Тернопільських прокурорів.
6. Синюк.
7. Єрмак.
8. Каськів.
9. Чому цивільний позов по Ковалю так довго тримали і не заявляли і чиє прохання ставило його "на паузу"?
10. Де підозри іншим членам Парламенту за голосування за гроші? Чи всі інші так і залишаться "невстановленими особами"? Якщо слухали і розробляли декілька років то що там встановлювати? Де ті,хто розприділяв кошти, яке джерело їхнього (коштів) походження, хто з керівників фракції був відповідальний за ведення списків і т.д.? Чи цапами-відбувайлами визначено лише декількох?
11. Сумнівна угода Плотницького з даванням вигідних показань на всіх і вся, лиш би уникнути тюрми.
12. Мідас. Де підозри всім, хто фігурував на плівках? Чи просто без підозри знищували окремих політиків репутаційно?
Цей список можна продовжувати.
Ще одне - чому в одних випадках можна укладати угоди на умовах, вигідних фігурантам проваджень, а в інших випадках позиція Клименка "принципова" з підходом "хтось же має сидіти"?
🔥24👍9😁3
Віце-прем’єр висловив ідею, що в Україні варто будувати підземні тунелі за прикладом Гази.
Ми це вже проходили.
Колись один міністр урочисто будував гіперлуп. Не збудував, ідея була красива, але реальність традиційна.
Тепер маємо новий виток державного урбаністичного фентезі.
З юридичної точки зору залишається відкрите лише одне питання: у якій саме категорії це буде оформлено - об’єкт цивільного захисту, стратегічна інфраструктура чи класичне «незавершене будівництво з підвищеним корупційним потенціалом».
П.С. Якщо тунелі все ж почнуть будувати, дуже прошу одразу окрему гілку для бюджету, який згодом «раптово зникне».
Ми це вже проходили.
Колись один міністр урочисто будував гіперлуп. Не збудував, ідея була красива, але реальність традиційна.
Тепер маємо новий виток державного урбаністичного фентезі.
З юридичної точки зору залишається відкрите лише одне питання: у якій саме категорії це буде оформлено - об’єкт цивільного захисту, стратегічна інфраструктура чи класичне «незавершене будівництво з підвищеним корупційним потенціалом».
П.С. Якщо тунелі все ж почнуть будувати, дуже прошу одразу окрему гілку для бюджету, який згодом «раптово зникне».
😁16❤3🤣1
В країні розпочався та триває конкурс на посаду Голови Державної митної служби України.
У зв'язку з цим, активісти наввипередки почали публікувати відомості про статки різних кандидатів на цю посаду: Меньшикова, Керезваса, Суворова, Валуєва та ін.
Цікаво чи ці ж активісти публікуватимуть відомості про кандидата Заніка Ю.М.
Чи не можна?
У зв'язку з цим, активісти наввипередки почали публікувати відомості про статки різних кандидатів на цю посаду: Меньшикова, Керезваса, Суворова, Валуєва та ін.
Цікаво чи ці ж активісти публікуватимуть відомості про кандидата Заніка Ю.М.
Чи не можна?
👍13🤔2
Народний депутат Железняк вирішив, що в Україні замало судів та слідчих органів і запустив власний сайт "істини".
На ньому публікуються списки "повʼязаних осіб" з Тимуром Міндічем і колишнім керівником Офісу Президента.
Прив'язка осіб здійснюється без вироків, без рішень суду, без доказів - кнопкою "надіслати інформацію".
Якщо ти колись тиснув руку, сидів в одному кабінеті, мав спільного знайомого або справді був комусь зобовʼязаний - ти "повʼязаний".
Якщо ж вчасно "зрадив" колишнього патрона або просто симпатичний автору сайту - звʼязок "не актуальний".
Проєкт має дрібну, але принципову "проблему": він не є слідчим органом, не має повноважень суду, не несе жодної відповідальності за наслідки публікацій і підозріло нагадує політичний фан-клуб з елементами доносів. По суті, це гугл-документ з амбіціями люстраційного комітету, чиясь приватна думка, замаскована під "реєстр загроз".
Підміна правової держави персональними сайтами - це не боротьба з впливом, а боротьба з логікою.
Бо найбільша загроза тут не в самих "списках", а в ідеї, що ярлик важить більше за доказ і його можна розвішати на будь-кого.
П.С. Окрема загадка первинного списку - відсутність у ньому Татарова: ні серед "актуальних", ні серед "неактуальних" звʼязків його нема.
Залізний нардеп, схоже, ще не визначився.
Як і не визначився з колишнім працівником САП - членом злочинної організації.
Сомалі.
На ньому публікуються списки "повʼязаних осіб" з Тимуром Міндічем і колишнім керівником Офісу Президента.
Прив'язка осіб здійснюється без вироків, без рішень суду, без доказів - кнопкою "надіслати інформацію".
Якщо ти колись тиснув руку, сидів в одному кабінеті, мав спільного знайомого або справді був комусь зобовʼязаний - ти "повʼязаний".
Якщо ж вчасно "зрадив" колишнього патрона або просто симпатичний автору сайту - звʼязок "не актуальний".
Проєкт має дрібну, але принципову "проблему": він не є слідчим органом, не має повноважень суду, не несе жодної відповідальності за наслідки публікацій і підозріло нагадує політичний фан-клуб з елементами доносів. По суті, це гугл-документ з амбіціями люстраційного комітету, чиясь приватна думка, замаскована під "реєстр загроз".
Підміна правової держави персональними сайтами - це не боротьба з впливом, а боротьба з логікою.
Бо найбільша загроза тут не в самих "списках", а в ідеї, що ярлик важить більше за доказ і його можна розвішати на будь-кого.
П.С. Окрема загадка первинного списку - відсутність у ньому Татарова: ні серед "актуальних", ні серед "неактуальних" звʼязків його нема.
Залізний нардеп, схоже, ще не визначився.
Як і не визначився з колишнім працівником САП - членом злочинної організації.
Сомалі.
💯26❤3👏1
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко на своїй сторінці у Facebook повідомила, що Уряд України очікує зимову негоду (в січні!) і підготував рішення для швидкого реагування.
Судячи по стану доріг в місті Києві, Урядом прийняте одне рішення - чекати весни і теплої погоди.
Єдине питання - хто саме в Кабміні відповідальний за настання весни.
Бо і тут можуть бути провали.
Судячи по стану доріг в місті Києві, Урядом прийняте одне рішення - чекати весни і теплої погоди.
Єдине питання - хто саме в Кабміні відповідальний за настання весни.
Бо і тут можуть бути провали.
🤣27😁6😡2
Прочитав новину про те,що прокурор у справі детектива Магамедрасулова отримав квартиру в Києві.
Цю інформацію поширили Українська правда, ЦПК та окремі народні депутати.
Офіс Генпрокурора прокоментував новину, вказавши, що прокурор Ганілов являється батьком п'ятьох дітей і стояв у черзі на квартиру з 2014 року.
Якщо вже громадськість, журналісти та народні обранці цікавляться квартирами, то думаю, що їм варто поцікавитись підставами набуття квартири у Києві 7 років тому новоспеченим заступником директора НАБУ через сумнівну участь в державній житловій програмі.
Як стверджують "джерела у правоохоронних органах", підставами участі в державній програмі став фіктивний документ про участь в АТО, отриманий завдяки товаришу та колишньому співробітнику.
Навіть нотаріус, яка оформляла угоду, була неприємно здивована фактом порушення вимог закону заради отримання житла.
Думаю, про ці та інші обставини слід згодом поговорити більш детально.
Цю інформацію поширили Українська правда, ЦПК та окремі народні депутати.
Офіс Генпрокурора прокоментував новину, вказавши, що прокурор Ганілов являється батьком п'ятьох дітей і стояв у черзі на квартиру з 2014 року.
Якщо вже громадськість, журналісти та народні обранці цікавляться квартирами, то думаю, що їм варто поцікавитись підставами набуття квартири у Києві 7 років тому новоспеченим заступником директора НАБУ через сумнівну участь в державній житловій програмі.
Як стверджують "джерела у правоохоронних органах", підставами участі в державній програмі став фіктивний документ про участь в АТО, отриманий завдяки товаришу та колишньому співробітнику.
Навіть нотаріус, яка оформляла угоду, була неприємно здивована фактом порушення вимог закону заради отримання житла.
Думаю, про ці та інші обставини слід згодом поговорити більш детально.
👍29🔥4🤔3❤1
Це щось інше?
У відповідності до Постанови Кабміну 953 від 08.08.2025 незалежний антикорупційний орган зі спеціальним статусом АРМА підпорядковано Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України.
Орган, який повинен виявляти, розшукувати та управляти активами самостійно, тепер управлятиметься таким же центральним органом виконавчої влади.
Більше того, у своєму telegram 29 грудня прем'єр-міністр Юлія Свириденко зазначила, що за рішенням Уряду координування діяльності АРМА віднесено до її компетенції.
Отже, АРМА перестало бути самостійним та суб'єктним.
Коли в липні 2025 року прийняли закон 12414 і підпорядкували САП Генпрокурору на вулицях та площах розпочались масові протестні акції.
Коли незалежності позбавили такий же антикорупційний орган, який створювався для спільної роботи з усією іншою антикорупційною інфраструктурою, - тишина.
Мовчать медіа, мовчать YouTube-депутати, мовчать різноманітні громадські організації.
Якось дивно.
Чи це щось інше?
У відповідності до Постанови Кабміну 953 від 08.08.2025 незалежний антикорупційний орган зі спеціальним статусом АРМА підпорядковано Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України.
Орган, який повинен виявляти, розшукувати та управляти активами самостійно, тепер управлятиметься таким же центральним органом виконавчої влади.
Більше того, у своєму telegram 29 грудня прем'єр-міністр Юлія Свириденко зазначила, що за рішенням Уряду координування діяльності АРМА віднесено до її компетенції.
Отже, АРМА перестало бути самостійним та суб'єктним.
Коли в липні 2025 року прийняли закон 12414 і підпорядкували САП Генпрокурору на вулицях та площах розпочались масові протестні акції.
Коли незалежності позбавили такий же антикорупційний орган, який створювався для спільної роботи з усією іншою антикорупційною інфраструктурою, - тишина.
Мовчать медіа, мовчать YouTube-депутати, мовчать різноманітні громадські організації.
Якось дивно.
Чи це щось інше?
💯12😁5🤔1🤯1
Хроніки АРМА (в продовження цієї теми)
На офіційному сайті АРМА з 2023 року існувала окрема публічна колонка, присвячена яхті Royal Romance. У режимі реального часу суспільству демонстрували всі етапи процесу: конкурси з відбору організатора торгів, відео засідання, рішення конкурсної комісії.
Нагадаю, Royal Romance - це яхта підсанкційного Віктора Медведчука, яка була арештована в Хорватії і яку держава Україна станом на сьогодні так і не спромоглася конфіскувати у свій дохід. На певному етапі взаємовідносин між Україною та Хорватією Офіс Генерального прокурора припинив комунікацію щодо обґрунтування підстав для подальшого утримання арешту. Утім, це вже зовсім інша історія.
Так от, колонка про Royal Romance працювала майже два роки - і раптом зникла з сайту АРМА. Без пояснень та будь-якого сліду.
Суспільство більше не може в онлайн-режимі спостерігати за долею активу, який ще донедавна був зразком публічності.
І майже синхронно з цим, з 26 грудня тимчасове виконання обов’язків директора департаменту правового забезпечення центрального апарату АРМА покладено на особу, яка у 2021 році, будучи адвокатом, представляла інтереси самого Медведчука.
Для повноти картини варто нагадати, що саме юридичний департамент АРМА безпосередньо залучений до формування кваліфікаційних вимог до управителів арештованих активів, участі в оцінці майна та супроводі ключових управлінських рішень. Іншими словами - має доступ до всієї «внутрішньої кухні».
Майно Медведчука загалом арештовували в межах чотирьох кримінальних проваджень. Лише одна ухвала суду про накладення арешту налічувала близько п’ятдесяти сторінок. Йдеться про заводи, автопарк, дорогу нерухомість, предмети розкоші, спортивну базу в Конча-Заспі - все це було передано в управління АРМА.
На тлі цього в медіа з’являється інформація про можливе лобіювання на посаду Голови АРМА чинного очільника КОВА Тимура Ткаченка.
У такому контексті щира віра в альтруїстичні мотиви окремих народних обранців, які навесні та влітку 2025 року активно проштовхували зміни до Закону України «Про АРМА», загорнуті в красиву обгортку «нових антикорупційних ініціатив», виглядає щонайменше наївною.
Особливо з огляду на те, що доходи від управління активами АРМА за кілька місяців знизилися зі 102 мільйонів гривень до 26 мільйонів у жовтні 2025 року.
І якось дуже символічно на цьому тлі різко зник інформаційний шум довкола АРМА та її незалежності. Очевидно, потреба «мочити» в медіа незручного Голову агентства просто відпала - коли з органом можна робити все, що заманеться.
Як і з усім, за що вони беруться.
На офіційному сайті АРМА з 2023 року існувала окрема публічна колонка, присвячена яхті Royal Romance. У режимі реального часу суспільству демонстрували всі етапи процесу: конкурси з відбору організатора торгів, відео засідання, рішення конкурсної комісії.
Нагадаю, Royal Romance - це яхта підсанкційного Віктора Медведчука, яка була арештована в Хорватії і яку держава Україна станом на сьогодні так і не спромоглася конфіскувати у свій дохід. На певному етапі взаємовідносин між Україною та Хорватією Офіс Генерального прокурора припинив комунікацію щодо обґрунтування підстав для подальшого утримання арешту. Утім, це вже зовсім інша історія.
Так от, колонка про Royal Romance працювала майже два роки - і раптом зникла з сайту АРМА. Без пояснень та будь-якого сліду.
Суспільство більше не може в онлайн-режимі спостерігати за долею активу, який ще донедавна був зразком публічності.
І майже синхронно з цим, з 26 грудня тимчасове виконання обов’язків директора департаменту правового забезпечення центрального апарату АРМА покладено на особу, яка у 2021 році, будучи адвокатом, представляла інтереси самого Медведчука.
Для повноти картини варто нагадати, що саме юридичний департамент АРМА безпосередньо залучений до формування кваліфікаційних вимог до управителів арештованих активів, участі в оцінці майна та супроводі ключових управлінських рішень. Іншими словами - має доступ до всієї «внутрішньої кухні».
Майно Медведчука загалом арештовували в межах чотирьох кримінальних проваджень. Лише одна ухвала суду про накладення арешту налічувала близько п’ятдесяти сторінок. Йдеться про заводи, автопарк, дорогу нерухомість, предмети розкоші, спортивну базу в Конча-Заспі - все це було передано в управління АРМА.
На тлі цього в медіа з’являється інформація про можливе лобіювання на посаду Голови АРМА чинного очільника КОВА Тимура Ткаченка.
У такому контексті щира віра в альтруїстичні мотиви окремих народних обранців, які навесні та влітку 2025 року активно проштовхували зміни до Закону України «Про АРМА», загорнуті в красиву обгортку «нових антикорупційних ініціатив», виглядає щонайменше наївною.
Особливо з огляду на те, що доходи від управління активами АРМА за кілька місяців знизилися зі 102 мільйонів гривень до 26 мільйонів у жовтні 2025 року.
І якось дуже символічно на цьому тлі різко зник інформаційний шум довкола АРМА та її незалежності. Очевидно, потреба «мочити» в медіа незручного Голову агентства просто відпала - коли з органом можна робити все, що заманеться.
А саме довести до повної інституційної неспроможності та позбавити ознак дієздатності.Як і з усім, за що вони беруться.
🔥9😁2😡1
Всі активно обговорюють слова 2025 року для України, які визначив український словник Мислово.
Пропоную слово "Климонос".
Це коли дві окремі особи постійно і всюди ходять разом бо один вміє говорити, а інший - просто ходити.
Пропоную слово "Климонос".
Це коли дві окремі особи постійно і всюди ходять разом бо один вміє говорити, а інший - просто ходити.
🤣28🔥4😁2👎1
А чого ви чекали?
Учора медіапростір накрило хвилею обурення: 8 січня АРМА продало 460 гектарів землі, реальною вартістю понад 1 мільярд, на полонині Боржава за 89,5 млн грн, а покупцем стали люди Льовочкіна. Економічна правда, ЦПК та інші видання взялися розганяти тему так, ніби це раптове лихо з неба.
Продаж цієї землі є прямим і логічним наслідком угоди про визнання винуватості, яку САП уклала з Каськівим та іншими фігурантами. Саме ця угода відкрила дорогу до реалізації активу через АРМА - бо такою була її умова.
САП під керівництвом Клименка, до якого ці ж медіа й громадські організації демонструють дивовижну лояльність, захищають, підтримують, називають «кращими з кращих», заходять у гості без стуку і вважають еталоном антикорупційної доброчесності.
До речі, навіть у ВАКС знайшовся суддя, який не погодився з таким підходом і виклав окрему думку, прямо вказавши, що угода не відповідає вимогам КПК.
Вона є у відкритому доступі:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/120341643
Про цю історію я писав ще 8 грудня у дописі «Антикорупційний Пилипець» (https://t.me/sbronik/44) і попереджав: вартість землі штучно занижується, а фінал буде саме таким. У підсумку угода дала можливість фігурантам кримінального провадження фактично повернути собі земельні ділянки, які були предметом злочину, витративши на це відносно невелику та смішну суму.
Землі, які колись купувалися за кошти злочинного походження, знову опинилися у руках тих, хто їх крав.
Складається стійке враження, що ці люди серйозно повірили, що за рішення, ухвалені на посадах, їм ніколи й нічого не буде. Одеський аеропорт - фігурантам залишили. Пилипець - землю дали можливість повернути за дешево тим, хто крав.
І в обох історіях, як не дивно, знову проглядаються ті самі політичні вуха туалетної качечки з Парламенту.
Учора медіапростір накрило хвилею обурення: 8 січня АРМА продало 460 гектарів землі, реальною вартістю понад 1 мільярд, на полонині Боржава за 89,5 млн грн, а покупцем стали люди Льовочкіна. Економічна правда, ЦПК та інші видання взялися розганяти тему так, ніби це раптове лихо з неба.
Продаж цієї землі є прямим і логічним наслідком угоди про визнання винуватості, яку САП уклала з Каськівим та іншими фігурантами. Саме ця угода відкрила дорогу до реалізації активу через АРМА - бо такою була її умова.
САП під керівництвом Клименка, до якого ці ж медіа й громадські організації демонструють дивовижну лояльність, захищають, підтримують, називають «кращими з кращих», заходять у гості без стуку і вважають еталоном антикорупційної доброчесності.
До речі, навіть у ВАКС знайшовся суддя, який не погодився з таким підходом і виклав окрему думку, прямо вказавши, що угода не відповідає вимогам КПК.
Вона є у відкритому доступі:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/120341643
Про цю історію я писав ще 8 грудня у дописі «Антикорупційний Пилипець» (https://t.me/sbronik/44) і попереджав: вартість землі штучно занижується, а фінал буде саме таким. У підсумку угода дала можливість фігурантам кримінального провадження фактично повернути собі земельні ділянки, які були предметом злочину, витративши на це відносно невелику та смішну суму.
Землі, які колись купувалися за кошти злочинного походження, знову опинилися у руках тих, хто їх крав.
Тепер було б логічно, щоб той із дуету «Климонос», який уміє ходити, вийшов до публіки й пояснив, як саме САП під його керівництвом уклала угоду, що дозволила реалізувати такий сценарій. Але пояснити він нічого не зможе, тому треба прийти вдвох і говорити буде другий з дуету.Складається стійке враження, що ці люди серйозно повірили, що за рішення, ухвалені на посадах, їм ніколи й нічого не буде. Одеський аеропорт - фігурантам залишили. Пилипець - землю дали можливість повернути за дешево тим, хто крав.
І в обох історіях, як не дивно, знову проглядаються ті самі політичні вуха туалетної качечки з Парламенту.
🤣9❤6👍4😁1💯1
В БЕБ запровадили золоту годину.
Щопонеділка з 12 до 13 години у всіх детективів БЕБ тепер буде золота година - час упродовж якого вони повинні думати про стратегічні речі, а їхні керівники не мають права їх від цього відволікати.
Давайте вже нарешті офіційно введемо щоденну годину золотого дощу, бо вона ітак давно існує.
Цим займаються керівники окремих правоохоронних органів, активісти, YouTube-депутати та інші шахраї, вливаючи нам у вуха несусвітні дурниці та відверту брехню про реформи, боротьбу з корупцією, чесність та непідкупність.
В кінці кінців треба вже називати речі своїми іменами.
Але колективному Климоносу треба пам'ятати, що цим не варто і не можна займатись проти вітру.
А вітер дме.
Щопонеділка з 12 до 13 години у всіх детективів БЕБ тепер буде золота година - час упродовж якого вони повинні думати про стратегічні речі, а їхні керівники не мають права їх від цього відволікати.
Давайте вже нарешті офіційно введемо щоденну годину золотого дощу, бо вона ітак давно існує.
Цим займаються керівники окремих правоохоронних органів, активісти, YouTube-депутати та інші шахраї, вливаючи нам у вуха несусвітні дурниці та відверту брехню про реформи, боротьбу з корупцією, чесність та непідкупність.
В кінці кінців треба вже називати речі своїми іменами.
Але колективному Климоносу треба пам'ятати, що цим не варто і не можна займатись проти вітру.
А вітер дме.
💯14😁4👍2👏1