В ході досудового розслідування щодо народного депутата Негулевського варто звернути увагу на діяльність ВАТ "Софія-Граніт".

Цим ВАТ з 2011 року володів сам нардеп.

Коли Негулевський здобув мандат ВАТ переписали на пана Соснова - механіка за професією.

Цікавим є той факт, що в жовтні 2019 року Негулевський звернувся з листом до тодішнього міністра інфраструктури Криклія, в якому повідомив про поганий стан доріг на території Миколаївщини та необхідність проведення ремонту.

В листопаді 2019 року САД України виступає замовником робіт по ремонту вказаної ділянки та оголошує тендер на закупівлю таких робіт.

В грудні 2019 року переможцем в тендері стає ВАТ "Софія-Граніт".

Сам ініціював і сам виграв тендер.

Не конвертами єдиними.

До речі, поки що кримінальне провадження "Околиця" є чемпіоном по слову "невстановлений" у фабулі.

"Невстановлені особи, отримали від невстановлених осіб у невстановлений час невстановлені суми за прийняття або відхилення законів в інтересах невстановлених осіб".

Невстановленим є і той факт, чому з попередньою кваліфікацією за ч. 3 ст. 255 (злочинна організація), про підозру повідомляють щодо вчинення злочинів у складі ОЗГ (організованої злочинної групи).

Напевно не на часі.
Як і обшуки два тижні тому.

Ухвалою слідчого судді ВАКС строк досудового розслідування у кримінальному провадженні про операцію "Мідас" продовжено до 10 місяців, тобто до 10.08.2026.

Враховуючи те, що з моменту здійснення повідомлення про підозру 10.11.2025 сплинуло практично 2 місяці, залишилось ще 8 місяців досудового розслідування.

А також тисяча годин записів.

Слідство триває, час швидко минає.

Якась дивна медійна тиша щодо спецоперації "Околиця".

Ані бравурних етерів від Youtube-депутатів, ані серіалів від самих антикорорганів.

Нема й пресконференції від Клименка та Кривоноса.

Напевне тому, що буде вкрай незручно пояснювати слухачам та глядачам твердження про те, що депутати отримували грошові кошти від невстановлених осіб.

Роками з усіх боків отримувати інформацію, розробляти, прослуховувати і всі тепер мають повірити про "невстановлених осіб".

Вважаю, що показником якості цього розслідування мають бути прізвища по усій вертикалі фракції Слуг у Парламенті. А може і вище.

До джерела походження коштів, не інакше.

Будь-яка інша інформація буде незадовільно сприйнята суспільством, яке суттєво втомилось безрезультативними онлайн розслідуваннями та анонсами слідчих дій.

Ну і про керівника фракції Слуг не будемо забувати. Щоб потім пан Клименко не розповідав, що гроші роздавались на систематичній основі, але все це було поза увагою Давида.

Після осені 2023 року, розслідувань по Поліграфкомбінату "Україна" та Одеському аеропорту, міцної дружби, скріпленої інтересом до долі фігурантів справ, спільних друзів-"героїв" з двома нагородними пістолетами, цілком припускаю, що всі ми можемо почути версію про те, що "Рафік невинуватий".

Пропоную пану Арахамії вихід з ситуації щодо справи "Околиця".

Поки його люди отримують підозри у провадженні, можна приїхати в САП, але не через центральний вхід, а як зазвичай - через ворота і зайти внутрішнім ходом в основну будівлю, в якій піднятись на другий поверх до Клименка.

Там запропонувати наступний вихід з ситуації - всім депутатам укласти угоди з прокурором.

Умови угоди: повне визнання вини, викриття самих себе, тобто кожен дає покази на себе, всі гроші, отримані як хабарі залишаються в депутатів, за результатами узгоджують покарання - рік умовно.

Можна також під ці угоди зміни в закон протягнути, щоб засудження не тягнуло за собою автоматичну втрату мандату - це вже як приємний бонус.

Клименко викличе прокурора і скаже, що треба угоду укласти.

Якщо детективи відмовляться підписувати обвинувальний акт - прокурор його сам підпише.

Дуже дієва схема.

Доведено справою Одеського аеропорту.

А потім Клименко скаже, що до нього приїжджали реформи обговорювати.

В продовження попереднього допису.

Допустимий варіант в угоді коли умовний Негулевський викриє Кісєля,а Кісєль Негулевського наприклад.

Нонсенс? Ні, умови угоди імені найкращого керівника САП.

Кауфман викрив Грановського, а Грановський Кауфмана у справі аеропорту.

Обоє заволодівали аеропортом, обоє створювали злочинну організацію, стосовно обох у сторони обвинувачення було достатньо доказів, а потім раптово почали один одного викривати.

Так навикривали, що контроль за новим терміналом їм же і залишили, а майно, перелік якого сягав 7 сторінок, повернули, попередньо скасувавши з нього арешт.

"Кетч" досі пам'ятає гучне застілля в честь укладеної угоди імені Клименка.

І в цій справі теж так можна.

Головне гроші, що отримували як хабарі, депутатам і залишити.

Обкатана схема, яка приносить профіт та приємні бонуси.

П.С. варто не забути клопотати про закриття всього вироку, яким затвердять таку угоду.

Якщо хтось буде розшукувати депутата Корявченкова то варто придивитись до Іспанії, де в його родини є residencia temporal з картою TIE, отриманою через програму тимчасового захисту.

Також у членів родини депутата є право користування квартирою в Іспанії, набуте 01.06.2022 і яке він продовжив декларувати в 2025 році, подаючи декларацію за попередній період.

Окрім цього, цікаво коли Youtube-депутати розпочнуть публікувати дані з телефону пана Мельничука, отримані "від незалежних джерел в правоохоронних органах", особливо що стосується переписок з високопоставленими представниками КМУ щодо роботи Кабміну та, як говорять ті ж джерела, з приводу розміщення лікарських засобів на АЗС, в також з ряду інших питань, які є в спектрі уваги НАБУ.

До речі, Тарас Мельничук є керівником секретаріату фракції Слуг та постійним представником КМУ у Верховній Раді, в також уродженцем Тернопільщини.

Саме Тернопільщина та її прокурори дуже скоро стануть предметом нашої з вами розмови.

Трошки позитиву

17 грудня Верховний Суд поставив крапку у боротьбі за санаторій "Молдова" в Одесі.

У ТОВ "Макстгруп" витребувано на користь Республіки Молдова приміщення однойменного санаторію.

Таким чином Борис Кауфман і Олександр Грановський (Бандюк, Борухович) програли суд Агентству публічної власності Республіки Молдова і в скорому часі приміщення санаторію слід повернути законному власнику.

Ми живемо в державі де запросто можна забрати іноземне майно і зробити вигляд, що нічого не відбулось.

Якщо тебе покриває сам керівник САП, то вседозволеність може засліпити.

З цього випливає ще один висновок. Давід не все може, принаймні у Верховному Суді.

Рано чи пізно і аеропорт доведеться повертати.

Яка різниця?

Для того аби бути об'єктивним слід спитати в окремих YouTube-депутатів, а також депутаток-бійциць, з числа тих, які найбільш гучно кричать про корупцію Слуг та неприпустимість отримувати гроші в конвертах, звідки у самих засоби на утримання команд з чотирьох, п'яти, шести помічників та зарплатами для них в розмірі 2000 доларів США?

За зарплату в розмірі 30 тис грн помічники б одразу розбіглись.

Чи це не корупція і не узалежнення себе від щедрих партнерів та кураторів, а щось інше?

Яка різниця між отриманням грошей в конвертах за голосування безпосередньо від керівника депутатської групи та отриманням грошей у вигляді грантів на утримання немаленької команди?

Вірно, жодної.

Просто форма інша.

І в першому, і в другому випадку проголосують так, як скажуть.

Волати з трибуни та з моніторів про корупцію будуть теж тоді, коли скажуть.

Бо перестануть отримувати гранти на команди і на себе любимих.

Ще раз про Офіс

Повторюсь, немає жодної принципової різниці, кого саме призначать Головою Офісу Президента.

Офіс Президента - це, по суті, секретаріат глави держави: допоміжний орган без статусу юридичної особи, без коду ЄДРПОУ та без чітко визначених законом владних повноважень.

Його функція — організаційне, аналітичне та протокольне забезпечення діяльності Президента, а не формування державної політики.

Але ж ні.

Спершу вся країна кричить «Яке право має керівник ОП виступати від імені України?», «Хто наділив Єрмака такими повноваженнями?»

А вже за кілька хвилин тією ж країною, з тією ж серйозністю, починаємо масово ворожити: хто ж наступний очолить Офіс Президента.

Ця дивна національна традиція - одночасно знецінювати роль секретаріату й водночас наділяти його майже сакральним значенням - давно заслуговує на окрему соціологічну дисертацію.

Тож якщо вже ми прагнемо справжніх «інституційних змін», пропоную радикальне й чесне рішення — Юзика.

Разом із ним туди можна одразу делегувати:

Дядю Васю - буде стежити, щоб усі сиділи рівно і говорили серйозно.

Івана-Аналітика - буде писати довгі довідки, які ніхто ніколи не читає.

Експерта Славка з Фейсбуку - буде знати все, особливо коли повний Місяць.

Людину з папкою - щоб мовчки ходив коридорами, створюючи відчуття важливих процесів.

Гірше вже не буде.

Зате буде чесно і зрозуміло.

І сміх буде крізь сльози, бо втрачаємо країну.

Американські практики слідства і суду

11 січня 2016 року детективами НАБУ до ЄРДР було внесено відомості за фактом надання 12 тисяч доларів США неправомірної вигоди в обмін на закриття кримінального провадження щодо заявниці.

Було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000003.

Далі класичний набір: медійний шум, 43 обшуки, затримання, тримання під вартою, гучний PR.

У лютому 2016 року про підозру було повідомлено колишньому першому заступнику керівника Тернопільської місцевої прокуратури Володимиру Соколишину, старшому прокурору прокуратури Тернополя Павлу Хоменку, прокурору Тернополя Віталію Сідорову, заступнику прокурора Тернопільської області Івану Антюку та адвокату Ростиславу Моленю.

Згодом обвинувальний акт скерували до Хмельницького міськрайонного суду. Обсяг справи - 25 томів.

У 2019 році суд повернув обвинувальний акт прокурору.

Потім ще раз.

І саме з цього моменту починається найцікавіша частина цієї історії.

Після повернення обвинувального акта до суду більше не звертаються. Натомість ухвалюється рішення знову перейти до виконання ст. 290 КПК України - ознайомлення підозрюваних з матеріалами кримінального провадження, з якими вони вже були ознайомлені раніше.

6 років, 25 томів, 5 фігурантів.

За цей час спливають строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У результаті - найвидатніший керівник САП закриває кримінальне провадження щодо Антюка, Сідорова та Соколишина.
Провадження щодо Моленя та Хоменка формально ще триває, але його доля очевидна: обвинувальний акт до суду ніхто скеровувати не хоче і не буде, а справу закриють.

Дивним чином ці питання не стають предметом розгляду ТСК; по них не знімають емоційних відео з драматичним музичним супроводом; не публікують фото підозрюваних; інформацію не розганяють через «потрібні» медіа. Повна тиша.

Більше того, окремі люди на цій справі собі кар'єри зробили.

Нікого не турбує, що шість років поспіль люди «ознайомлюються» з одними й тими ж 25 томами.

Водночас у справах, де є політичне замовлення, і де руками керівника САП зручно розправляються з політичними опонентами, відбувається протилежне: подаються клопотання про обмеження строків ознайомлення сторони захисту; суд відмовляє; клопотання подаються повторно; суд знову відмовляє і так - по колу.
Навіть попри те, що судом встановлено відсутність затягування з боку захисту, сторона обвинувачення продовжує безперервно звертатися з ідентичними клопотаннями.

Коли є «прохання» від тих, кого не можна ослухатися і кому заборонено повідомляти про підозру, керівник САП готовий битися головою об стіну нескінченно.

А тут - за шість років жодного клопотання про обмеження строків. І ще й справу тихо закривають.

Американська система доказування.
Чи просто ганьба і кримінал. В українських реаліях це, на жаль, одне й те саме.

Здається знайшовся один із 40 розбійників АліБаби.

Щиро вітаю з 2026 роком!

Дякую всім, хто поруч, а також тим, хто не погоджується, сперечається та критикує.

Хочу побажати всім простих речей, які останніми роками стали найбільшою цінністю: тихих і теплих вечорів удома, розмов без поспіху, людей поруч, з якими спокійно навіть мовчати.

Нехай у 2026-му буде більше сміху без причин і менше приводів нервувати через те, на що ми не можемо вплинути.

Бережіть себе та своїх близьких.

Добробуту Вам та Вашим родинам.

З Новим роком!

Цікаво спостерігати, як усі гарячково обговорюють фразу Президента:
«Завтра буде важливий день у внутрішній політиці», гадаючи на кавовій гущі, яку ж «революцію» нам готують.

За роки спостережень за тим, що зазвичай ховається в подібних обгортках, можу констатувати просту річ:
жодних революційних змін не буде.

Нічого принципово не зміниться.

Буде чергове кадрове рішення, яке не матиме жодних відчутних наслідків.

Так, можуть:
- призначити нового «міністра танців»,
- поміняти голів ОВА,
- пересадити керівника ОП,
- щось ліквідувати, щось створити,
- щось кудись передати, продати або купити.

Але по суті — нічого.

З огляду на послідовно неадекватний підхід до державницьких рішень протягом останніх шести років, очікувати системних змін — це самообман.

Свята минули, що далі?

Після обшуків у межах справи «Мідас» та публічних заяв шабуніна і ніколова про необхідність дати антикорупційним органам час до завершення свят для повідомлення про підозру Єрмаку, суспільство, керуючись принципами терпіння, смирення та поваги до християнських традицій, утрималося від зайвих запитань і дочекалося їхнього завершення.

Свята завершилися.

А повідомлення про підозру Єрмаку нема. Як і Синюку.

Враховуючи це, логічно припустити, що ухвалення процесуальних рішень перебуває у прямій залежності від церковного циклу, а не норм КПК України.

Наступний процесуальний дедлайн, імовірно, синхронізовано з Великодніми святами - 6 квітня.

До цього моменту антикорупційна система, очевидно, перебуватиме у стані духовної підготовки та посту.

Поспіх у таких питаннях недоречний.

Процес іде.

Просто за іншим календарем.

Теж після свят?

Нагадаю, що в справі «Мідас» у повідомленні про підозру Тимуру Міндічу детально описана роль колишнього заступника керівника САП Синюка як члена злочинної організації, який, за версією слідства, мав завчасно інформувати «своїх» про наміри прокурорів і детективів.

10.11.2025 учасників схеми затримали, швидко відправили під варту й визначили багатомільйонні застави.

Але.

Станом на сьогодні Синюку підозру так і не вручили.

Натомість, якщо вірити фейсбуку його дружини, він живе своє найкраще життя: проводить час із родиною, святкує Різдво та Новий рік, усміхається в камеру, їсть і п’є з апетитом - без допитів, судів і підозри.

І справді, чому б не радіти?

Адже найвидатніший керівник САП дозволив йому спокійно звільнитися за власним бажанням та ще й отримати майже 400 тисяч гривень вихідної допомоги.

Вочевидь, саме так і має виглядати справедливість.

Напевне і тут антикорсистема у стані духовної підготовки, молитви і смирення та все буде після свят.

Але після яких?

Національна традиція

Нещодавно звернув увагу на минулорічну публікацію судді Верховного Суду Наталії Антонюк, у якій ставиться під сумнів доцільність «автоматичного» закриття кримінального провадження у разі закінчення строків досудового розслідування. Авторка стверджує, що навіть після спливу строків сторони мають іти до суду, демонструвати зібрані докази, а суд - оцінювати їх достатність для доведення винуватості.

Достатньо сумнівна позиція, особливо для тих, хто говорить мовою Закону.

Так, кримінальний процес  - це система жорстко визначених правил.

Стаття 110 КПК України прямо встановлює, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування.

Стаття 113 КПК визначає процесуальні строки як межі, в яких учасники провадження мають право і обов’язок ухвалювати процесуальні рішення.

Іншими словами, рішення, з яким пропонується «йти в суд», може бути прийняте виключно в межах строків досудового розслідування.
Поза ними такого рішення в правовому сенсі не існує.

Тому риторичним є запитання: хто з прокурорів погодиться затвердити обвинувальний акт, достеменно знаючи, що строки у провадженні вже спливли та в межах чого акт буде передано до суду? Адже це не питання сміливості чи творчого підходу, а банального дотримання закону і процесуальної відповідальності.

На тлі спільних заяв із європейськими партнерами про наміри переглянути строки досудового розслідування та відмовитися від автоматичного закриття справ така позиція виглядає не як правовий аналіз, а як спроба наперед підлаштуватися під очікувані зміни.

Прагнення «сподобатися» починає переважати над буквальним змістом процесуального закону і це поступово перетворюється на національну традицію.

Виглядає особливо тривожно, коли подібні меседжі лунають від суддів найвищої судової інстанції, які мали б бути останнім рубежем правової визначеності, а не майданчиком для експериментів над КПК.
 

Тенденції до зближення

Після запровадження безвізового режиму у 2014 році та переходу України на видачу біометричних паспортів держава отримала нові корупційні ризики.

Саме у цій сфері було вибудувано схему, за якої державний Поліграфкомбінат закуповував матеріали у французької компанії за завищеними цінами через естонську фірму-прокладку.
Окремим предметом дослідження стало затвердження технічної специфікації на чіп для біометричних документів між ДМС та ДП «Поліграфкомбінат Україна», що фактично поставило державу у залежність від одного іноземного виробника.

Ці обставини стали підґрунтям для кримінального провадження, досудове розслідування у якому детективи НАБУ розпочали наприкінці 2019 року. У 2023 році підозри у цьому провадженні отримали вісім осіб, в тому числі і колишній директор ДП Степанов.

Водночас колишній заступник директора Поліграфкомбінату, а згодом голова ДМС Максим Соколюк, попри активну згадку у матеріалах провадження, підозрюваним у цій справі так і не став. Натомість пізніше він отримав підозру вже за іншим епізодом - за дії на посаді керівника ДМС у кримінальному провадженні щодо відчуження одного з об’єктів нерухомості Служби за завищеною ціною.

Саме тоді, детективам «підказали», де і яким чином обговорюються питання відчуження майна та розподілу коштів, що дозволило задокументувати розмови технічними засобами.

За даними джерел у правоохоронних органах, значний інтерес у створенні проблем для Соколюка мав голова парламентської фракції «Слуга народу» Давід Арахамія.

Саме цей інтерес, як стверджують ті ж джерела, став підставою для його знайомства з керівником САП Клименком за посередництва детектива НАБУ Магамедрасулова.

З цього моменту між ними встановилися відносини, які згодом вилилися у неодноразові візити Арахамії до САП восени 2023 року. Формально - для «обговорення реформ», як про це стверджував Клименко, фактично ж - у період активного руху справи Одеського аеропорту. Наслідком цих «реформаторських» дискусій стало укладення більше ніж сумнівної угоди, на умовах, вигідних фігурантам провадження.

Паралельно з цим окремі детективи в межах інших проваджень надзвичайно активно намагалися зібрати докази проти Соколюка, працюючи через НПУ та ДВБ, на які, за твердженнями джерел, також мав вплив Арахамія. В одному з таких проваджень прокурором був автор цього тексту - без розуміння реальних мотивів та політичного контексту дій осіб, які нібито «допомагали» слідству.

Так от, як стверджують ті ж джерела у правоохоронних органах, «підказали» детективам місце зустрічей та розмов службовців ДМС - баню - саме співробітники НПУ та ДВБ за сприяння того ж таки Арахамії.

Не захищаю Соколюка. Якщо вчинив злочин - нехай відповідає.

Просто такі тенденції до зближення залишають значно більше запитань, аніж відповідей.