З Днем Незалежності!

Сьогодні ми відзначаємо 34 роки нашої свободи, яку вибороли потом і кровʼю.

Дякуємо нашим захисникам і захисницям за те, що ми можемо жити у вільній Україні.

Слава Україні!

Отчет
За 3,5 роки
На 24 августа 2025 р.

Три з половиною роки тому, 24 лютого 2022 року, Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, сподіваючись на швидку перемогу та підкорення українського народу. Однак ці плани розбилися об незламну волю та мужність українців, які стали на захист своєї свободи та незалежності.
З того часу Україна пережила тисячі днів болю, втрат і руйнувань. Міста, такі як Часів Яр, Вовчанськ, Бахмут, Покровськ та багато інших перетворилися на руїни під натиском російських військ, але не скорилися. Солдати й цивільні щоденно протистоять агресору, доводячи всьому світу, що дух нації неможливо знищити.
Мирні ініціативи, які пропонують різні лідери, стикаються з жорстокою реальністю: Росія не прагне миру, її мета - знищення української державності та культури. Українські воїни на передовій чітко дають зрозуміти: "Росія не хоче миру, вона хоче стерти нас з лиця землі".
За ці три з половиною роки Україна не лише вистояла, а й зміцнила свої позиції на міжнародній арені.
Світ побачив справжнє обличчя агресора і об'єднався у підтримці українського народу.
Але боротьба триває, і кожен день приносить нові випробування.
У цей день ми вшановуємо пам’ять усіх, хто віддав своє життя за свободу України, і висловлюємо подяку тим, хто продовжує боротися за її майбутнє.
Наша сила - в єдності, і ми не зупинимося, поки останній окупант не покине нашу землю.

Три з половиною роки війни.
Три з половиною роки боротьби.
Три з половиною роки незламної волі.
Харків.
24 лютого 2022 року мені здавалося, що світ руйнується. Але за цією датою стоять не лише біль і руйнування - стоять тисячі історій про мужність, солідарність та незламність.
З перших днів війни наша команда включилася в боротьбу.
У перший тиждень ми розселили в Суперіорі понад 100 біженців. Поки українські воїни на окружній дорозі Харкова стримували натиск ворога, ми допомагали тим, хто був змушений покинути рідні домівки. Протягом року в Суперіорі жили українські біженці, і ми зробили все можливе, щоб вони не почувалися покинутими в чужій країні.
Паралельно в перші два тижні ми шістьма машинами возили хліб з приватних пекарень у підвали шкіл, дитячих садків, зупинялися біля метро і роздавали хліб людям, які там жили.
Практично всі магазини були зачинені. Ніде було купити хліб.
Щодня перевозили людей з Північної Салтівки на вокзал.
Ходили по домівках у центрі міста та розносили ліки літнім людям, яких покинули рідні. Аптеки були зачинені. Ніде було купити ліки.
Ми підтримували цивільних, які втратили все, збирали гуманітарну допомогу, координували евакуацію, допомагали родинам, розірваним війною.
Але наша найважливіша місія - підтримка військових. З перших днів вторгнення і до сьогодні ми працюємо для них: спорядження, техніка, медикаменти, екіпірування - усе, що потрібно бійцям, ми доставляємо на передову.
Перший автомобіль ми передали військовим 2 березня 2022 року, а загалом - 49 машин.
Дронів Mavic 3 та Mavic 3T ми передали 607 штук нашим воїнам.

Я не публікую свої картки й рахунки, не збираю гроші на банки.
Ми не просто волонтери.

Ми - частина спільної боротьби, і кожного дня робимо все, щоб наблизити перемогу.
Нам допомагає дуже багато українців з добрим великим серцем - понад тисячу людей, які надсилають нам нужности (це моє слово) за запитами наших бійців. Понад 7000 людей із 19 підрозділів ми опікуємо вже три з половиною роки.
- 599 генераторов
- 69 тепловізорів
- 296 зарядніх станції
- 69 900 сухих паікив
- 9 745 спальних мешків
- 117 000 грілок
- 17 800 термо білизни
- 10 265 фліс кофт
- 2 730 лопат Fiskars
- 3 610 тактичних рюкзаків
- 3 900 турникетов
- 1 435 аптечік
та багато багато іншого!

Понад 110 найменувань нужностей у фото-звітах і актах прийому-передачі на суму 234 892 000 гривень, з яких ваших потреб на 106 500 000 гривень!!!!! Решта - мої.
Ви так багато довірили мені передати бійцям! Ви НЕЙМОВІРНІ люди, без вас нічого б не було.
Три з половиною роки потому ворог не зламав нас. Україна вистояла, бо мільйони людей стали на захист своєї землі - кожен на своєму фронті.

Ми продовжуємо допомагати, бо знаємо: поки ми єдині, нас не здолати.
Мій Харків.
Не тому, що я харків'янин, а тому, що вважаю цей висновок надзвичайно справедливим.
Харків – ключове місто від самого початку вторгнення. 40 км до кордону. О 05:50 ранку 24 лютого 2022 року орки вже були на окружній Харкова.
Якби Харків упав у лютому-липні 2022 року або в травні 2024-го, ми могли б втратити все на Лівобережжі.
Але Харків вистояв, не зламався і не зламається ніколи.
Бути харків'янином – це особливий статус людини з незламною волею, характером, упертістю та безстрашністю, що межує з безбашенністю.
Місто поранене, сильно зруйноване, але не зломлене.
Я пишаюся тим, що я харків'янин.

Нам ніколи не буде соромно!
Так казав генерал Валерій Залужний .
Ми разом.
Відстоїмо.
Відвоюємо.
Відбудуєм
Слава Україні!

У Guardian вийшла велика стаття про Залужного.
Скажу від себе, читати цікаво: і про спроби зв’язатися з ним через віцепрезидента Венса, і про дипломатичну службу, і про відмову приєднатися до Єрмака на виборах. Але мене зачепили три моменти.

По-перше, ще у 2021-му Залужний наполягав: буде повномасштабне вторгнення.
Не «можливо», не «хай не панікують», а саме — буде.
Він просив готуватися.
І от уявіть: генерал вимагає готуватися до війни, а політичне керівництво хвилюється, що це посіє паніку. Паніку посіяли російські танки, які заїхали через два дні.

По-друге, й Залужний міг використати момент, коли Зеленського відверто принижували в Овальному кабінеті. Міг би сказати щось різке, міг би скористатися ситуацією. Але він демонстративно потис руку Президенту в аеропорту Лондона і написав: «Разом подолаємо всі труднощі».

По-третє, ставлення до інтриг. Офіс Венса телефонує — Залужний відмовляється.
Єрмак пропонує в команду — відмовляється.

Тож хоч як не старалися політики втягнути його у свої «ігри престолів», Залужний продовжує працювати будучі послом у Лондоні.
І, саме за це його й поважають.