📣 Євген Спірін:

«Матір моя, захисти мене від уламків і дай хліб всім хто потребує його»

— чотири дні в бліндажі без води й зв'язку. Коли дрон приніс воду, ми пішли її забирати, в двох мінус ноги. Потім газ. Думаєш я такий старий, тому що зморшки? Ну то мені 36. Коли відірвало ногу чекали евак. Два, три дні. Слухали кожний звук. Уяви, що таке 3 дні в тиші, загинаючись в кущах, холоді і воді чекати на евак? Десь там я втратив реальність і потім включив очі

Дорога
Мертві собаки
Мертві птахи
Мертві собаки
Мертві птахи

«Мати моя, захисти мене від уламків і дай хліб, всім хто його потребує»

Конст 05/25

📣 - А прі чьом тут зєлєнскій?

📣 Олена Яблунька:

Згадала фільм "Покаяння"
Викопають. І на дорозі в пилюку викинуть.

"— Скажіть, цей шлях приведе до храму? - Це вулиця Варлама. Не ця вулиця веде до храму. - Тоді навіщо вона потрібна? Навіщо дорога, якщо вона не приводить до храму?"

📣 біба і боба…

Бажаю їм по-справжньому принести користь українській землі - у вигляді перегною.

📣 Люди, які виходять з прапорами, аби просто вітати Героїв вздовж доріг - на секунду, на мить! - окреме вам щире «дякуємо»!

Бо ви додаєте цій безмірно щемній події ще більше сліз розчулення…

📣 Відписалася від Грицька і Одарки.

Грицько викинув найслабше лелеченя, свою доньку Катрусю, з гнізда, бо не міг прогодувати.

Дитинча врятували зооволонери.

Дику природу ідеалізувати не слід.. 🙄

📣 Ляля Озерчук:

в моєї дитини висока температура, вона мала б лежати в ліжечку, набиратися сил, перемагати хворобу. але через бомбардування Києва ми сидимо в коридорі. в нас немає укриття, немає дві стіни, але коридор хоча б без вікон, тому ми тут.

підскакую від кожного вибуху. стіни і вікна колотяться і я теж. вибухи перемішуються з пострілами. гримить і бахкає. собака бігає туди-сюди, постійно облизується, сковтує слину, боїться.

в нас у будинку є величезний пес Буч. сусід волонтерив у Бучі, після звільнення і кілька днів підряд бачив, як вулицями бродить самотній розгублений пес, який очевидно втратив родину під час окупації. сусід пожалів, забрав його в свою сім'ю, назвали Бучем. Він гарний, розумний і дуже великий, але страшенно боїться вибухів. після таких ночей, як оце зараз, Буч відмовляється виходити з квартири. а в нього такі розміри, що на ручках його не винесеш. минулого разу терпів у туалет 16-ть годин. така собі велика-маленька дитина.

хочу спати. хочу спати в своєму ліжку. хочу прокинутися вранці. хочу, щоб усі російські ракети, шахеди чи бомби повернулися в росію і розірвалися там, в себе вдома, на будинках тих, хто їх запускає.