📣 Ростислав Павленко:

Тема «превентивних санкцій» не така проста і точно не персональна.

Свавільне позбавлення власності, коштів, прав і можливості участі в громадському та політичному житті - невідʼємна частина світогляду Зеленського і Зекоманди.

Притому «легітимність» таких кроків визначається виключно на основі «подобається-не подобається», а відповідні емоції в суспільстві формуються кампаніями у медіа та соцмережах.

☑️Ще в жовтні 2019 Зеленський щиро пропонував визначати, чи хтось «бандит»,… опитуючи людей.

☑️У березні 2020 говорив, що ладен «вішати» «олігархів» - а тут, бач, якісь юридичні процедури треба проходити… Хто є «олігархом» - вирішувати, звісно, збирався сам. Навіть закон відповідний протягнув через ВР.

☑️Заодно, щоб медіаринок переділити на свою користь, і позбавити суспільство права чути альтернативні думки. Бо всі мають бути згодні з тим, хто у нас «олігарх», а хто - молодець і «найвеличніший лідер сучасності».

☑️У 2021 почав наліво-направо застосовувати санкції РНБО - примовляючи, що контрабанда, робота по надрах (от не дає йому спокою ця тема), і навіть лісове господарство - це … «теж тероризм». Сподіваючись, що любить наш народ гучні фрази…

☑️А з початком повномасштабного вторгнення, як тільки минула фізична небезпека для мешканців бункеру на Банковій - почав використовувати важелі воєнного стану для задоволення своїх марень…

Якщо йому вдасться домогтись, що «правдою» залишиться лише його думка, а іншим заткнуть рота - Україна перетвориться у дуже некомфортне місце для життя.

Та й про тривалість життя постане питання - бо заколисування самовихвалянням суттєво підриває ефективність держави.
А ворог не зник.

📣 Після удару балістикою по дитячому майданчику у Кривому Розі Порошенко передав місту комплекс ПДТР «Ай-Петрі» для захисту містян.

А сьогодні він в Сумах, щоб продовжити цю ініціативу.

Після удару балістикою по дитячому майданчику у Кривому Розі Зеленський передав місту дитячого медведика для укріплення духу незламності містян.

Одразу після поїздки в Суми Порох їде з допомогою на фронт.

А Зеленський запише нестерпно стійкий відос.
……

📣 Серцерозриваюча поезія…💔

Автор - Yulia Іehit
Читає Vira Virna

📣 Стрічка пригадала, що сьогодні чергова річниця цієї події.
Я прожила немало років, але те дійство - таке, яким його показали по телевізору - є одним з найемоційніших у житті. І емоції ті були просто вбивчими для психіки. Для мене так має виглядати бал сатани. Власне, так воно і було.

У той день я промовила: Боже мій, Боже, чому Ти мене покинув?», а вранці 24 лютого 2022 року констатувала: «Звершилося!» Бо це були абсолютно взаємоповʼязані, логічні події.

Особливо у перші роки булавування Зеленського моє колишнє оточення чого тільки до мене не ліпило! І божевільна, і пєтіна заробітчанка, і, звичайно, ворог народу. Правда, з того часу емоції попритихли, а деякі хейтери, позичивши очки у Сірка, просяться назад у друзі.

На відео - один з тисячі аргументів, чому я ненавиджу Зеленського. Я не знаю, як описати цей уривок. Дніще бездонне.
То який з вас головнокомандувач, Володимире Олександровичу?

Та ким би був Зеленський, якби не мудрий нарід? Досі, підпепезаний рушником, стрибав би у саунах перед умовними януковичами…
Але мудрий нарід вирішив самовбитися…

Четвертий Великдень під час великої війни. День, який має бути символом віри та надією на відродження. Але стає щораз важче підібрати слова.

Увесь світ завмер в очікуванні рішень, які приведуть до миру. Але з українського неба все сиплеться і сиплеться смертоносне залізо, забираючи невинні життя.

Воїни — наші суперлюди — щодня попри втому, виснаження і подекуди розчарування продовжують тримати фронт та прикривати небо. Роблять своє, незважаючи ні на що: ні на порожні обіцянки, ні на недбалість чиновників, недопоставлену техніку, надважкі атаки ворога. Просто роблять свою роботу. Щодня. В свята і в будні.

А що ж робити нам? Як ніколи дбати про них і одне про одного. Бо паросток віри навіть попри важкі часи проростає саме на щоденних маленьких справах. На підтримці своїх близьких. На теплому «як ти?» На мовчазних обіймах. А іноді на здатності витримати чужі сльози. На тому, скільки турботи і ніжності, віри в життя саме ти вкладаєш у допомогу.

Зневіра — не наш шлях. Наш — це бути разом і не зупинятися ні на мить. В допомозі армії, в допомозі країні, в тому, щоб вголос казати правду, хоч скільки каміння летіло б у відповідь. І якщо тобі плескають в долоні та слідують за тобою, переконайся, що ти не ведеш тих, хто вірить тобі, на смерть або в рабство.

Кажуть, коли загинув Христос, була найтемніша ніч. Плач було чути по всьому світу. І лише одиниці не втратили віру. В цьому і є символічний сенс Воскресіння.

Бо якщо ти йдеш крізь пекло, просто продовжуй йти. Адже на тому боці на тебе чекає перемога. І ті, хто мав спільну віру, силу і вперте бажання жити, якого було достатньо, щоб дійти…

Христос Воскрес!

📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter

📣 Подивилася відео цього привабливого (ні!) чоловіка, якому напередодні Великодня не дає спокою «схема Порошенка» на «воскресінні Христа».

У чому тільки схема - не пояснив. Рошен виготовляє смачнючі паски, які вже стали бажаним атрибутом свята, і які буквально розлітаються ПРЕВЕНТИВНО))

Хоча це, мабуть, була святкова порція квартального йумора - ги-ги, як смішно, хоть поржем далі.

От карталівську схему оскотинювання людей варто було б вивчати психіатрам, аби, у майбутньому, людство навчилося запобігати трагедіям, коли ось такі мерзенні губошльопи розумово знищують країну.

📣 кремлівська потвора зірвала анонсоване ним же припинення вогню на час Великодня.

зелені потвори не припиняють гавкати у сторону пʼятого президента навіть під час того таки Великодня.
Замість вручення обвинувальних актів використовується «гумор» свиноподібного покидька Лисого. Типу, ржачний привід - ажіотаж навколо пасок Рошен.
Але словосполучення «схеми Петра Олексійовича» прозвучало.

Наша владонька - це зелені орки.

Який класний священник:)

З Великоднем усіх добрих людей!
Віри, сили, душевної рівноваги, підтримки від надійних хороших людей кожному з нас!

І здійснення головної мрії!🩵💛

- Христос Воскрес!
- Воістину Воскрес!

📣 Сьогоднішня стаття Казаріна про «якбитологію» - це така собі елегантно-інтелектуальна версія «какойразніци».

Якщо коротко, то навіть, якби не обрали сьогоднішню ганьбу президентом у 2019-у, то «все рівно все сталося, як малося».

Воно, може, й сталося б. Але країна була би максимально - максимально! - готовою до спротиву. І у страшному сні тоді ми не бачили б ту кількість загиблих, яку маємо сьогодні.

Але гідність більшості журналістів - професійна і особиста - це надто вишукана страва. Яка не є обовʼязковою у щоденному меню. Вважається, що можна прожити без неї - без гідності.

Тому ми читаємо такі статті.

Зберігаю її у папці з назвою «Nota bene».

І ще. До тези «кого не можна купити за гроші, можна купити за великі гроші» треба додати: «ті, яких не можна купити взагалі, гинуть першими».

Тому ми так і живемо.

📣 Сьогодні особливо «на часі» пригадати карколомну - у прямому сенсі - комунікацію гаранта державного суверенітету і територіальної цілісності України з українцями напередодні повномасштабного вторгнення.

І не треба ніякої аналітики аналітиків і і експертизи експертів.
Просто послухаймо вкотре.

Кожне слово, кожне речення тут - вирок йому. І приклад шокуючої, цинічної байдужості до людей.

- Причин для безсонної ночі немає.

- Ми добре розрізняємо провокації та наступ військ агресора.

- Ми давно до всього готові.

- ЯК ТІЛЬКИ МИ ПОБАЧИМО ЗРОСТАННЯ РИЗИКІВ, ВИ БУДЕТЕ ПРО ВСЕ ЦЕ ЗНАТИ…

📣 Журналіст:
- Чи були тоді (у 2014-у) перспективи недопущення окупації Криму або його звільнення?

Дмитро Марченко:
- Їх тоді взагалі не було.