Так, згодна, «що нам до Америки», «ми його не обирали», «у нас своя зелена біда», «Америка вистоїть, а от ми під питанням» і все таке…
Я не дорікаю американським виборцям - не маю права. Просто констатую страшну, вбивчу для психіки нормальних людей тенденцію на тріумф популізму, облуди, брехні та й відвертого ідіотизму.
Два ідіота влаштували жабогадюкінг, міряються на очах у всієї планети… дописами. Нормальні люди тримаються за голову від усвідомлення деградації світової політики загалом і свого, конкретного життя, зокрема.
Бо ж, на жаль, ми не можемо відокремитися від цього всього і жити автономно від галопуючого трешу…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Наталя Черкасова
Ви вже знаєте, хто став новим президентом в Польщі. Не буду вдаватися в деталі його програми, нехай її вивчають поляки.
Про вибори. Дуже активно голосували люди старшого віку, це було видно з багаточисельних відео з виборчих дільниць вподовж того дня.
Через два дні по виборах чую на зупинці розмову двох пенсіонерок, які , щасливо посміхаючись, тішаться, що ''Кароль виграв..він обіцяв нам підвишку...'' далі про якісь виплати їм.
Все по лекалу - пообіцяв дати бабло, став презом. Все просто.
І читаю в коментах відгуки тих поляків, які не голосували за Навроцького. Багато хто планує виїхати з країни середньовіччя, як вони самі пишуть. Запрошують тих поляків, які живуть за кордоном і голосували за Навроцького , повертатися до Польщі і жити тут, в цьому середньовіччі ( слова поляків).
Хоча зрозуміло, що навряд чи хтось повернеться і не всі бажаючі покинути країну зможуть виїхати. Отак і будуть всі жити з вибором тих, хто повівся на обіцянку трохи більшої пенсії .
Пишуть, що через два три роки їм буде соромно за свій вибір і вони відхрестяться від нього.
Але.
Хочу з повагою віддати належне полякам, (мою симпатію до яких ніщо і ніколи не змінить, бо я маю добру пам'ять), вибори пройшли тихо, спокійно, і по їх закінченню не чула ніде якихось суперечок чи щоб хтось цибав і відкорковував на торговищі шампанське.
Далі життя покаже.
Про вибори. Дуже активно голосували люди старшого віку, це було видно з багаточисельних відео з виборчих дільниць вподовж того дня.
Через два дні по виборах чую на зупинці розмову двох пенсіонерок, які , щасливо посміхаючись, тішаться, що ''Кароль виграв..він обіцяв нам підвишку...'' далі про якісь виплати їм.
Все по лекалу - пообіцяв дати бабло, став презом. Все просто.
І читаю в коментах відгуки тих поляків, які не голосували за Навроцького. Багато хто планує виїхати з країни середньовіччя, як вони самі пишуть. Запрошують тих поляків, які живуть за кордоном і голосували за Навроцького , повертатися до Польщі і жити тут, в цьому середньовіччі ( слова поляків).
Хоча зрозуміло, що навряд чи хтось повернеться і не всі бажаючі покинути країну зможуть виїхати. Отак і будуть всі жити з вибором тих, хто повівся на обіцянку трохи більшої пенсії .
Пишуть, що через два три роки їм буде соромно за свій вибір і вони відхрестяться від нього.
Але.
Хочу з повагою віддати належне полякам, (мою симпатію до яких ніщо і ніколи не змінить, бо я маю добру пам'ять), вибори пройшли тихо, спокійно, і по їх закінченню не чула ніде якихось суперечок чи щоб хтось цибав і відкорковував на торговищі шампанське.
Далі життя покаже.
06.06.2021:
- Провів день разом із журналістами напередодні їхнього професійного свята.
Цього разу — шашлик, приготований власноруч, чудова погода і, як завжди, дружня атмосфера.
Розмова без табу, гострі запитання і мої чесні відповіді. Приємно, що такі зустрічі стали вже гарною традицією, — написав президент Зеленський.
——————————————-
Ага, по обличчях гостей можна відстежити «гостроту» питань і «чесність» відповідей.
Через ось такі «традиційні шашлики» і тотальну продажність журналістів стали можливими інші «шашлики», які «готувалися» з 24 лютого 2022 року…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📣 З днем «журналіста»!
Це про Соломію Вʼячеславівну Вітвіцьку - українську телеведучу, журналістку, ведучу ТСН на телеканалі «1+1».
Це про Соломію Вʼячеславівну Вітвіцьку - українську телеведучу, журналістку, ведучу ТСН на телеканалі «1+1».
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Це журналістка, чиї професійна мужність і особиста чесність зірвали маску втомленого і благодушного «батька нації» і оголили ікла його диявольської сутності.
Памʼятаєте, це був період розквіту «не на часі», всі були переконані, що він змінився, переродився, опатріотився.
Одне питання, лише одне питання про Баканова - зрадника-дружбана - і назовні, як лайно із забитої каналізації, поперло щось нестерпно блювотне, у впізнаваному уже стилі президента.
Ні слова по суті!! Ні слова про злив країни ворогу, про підривну діяльність «кращого очільника СБУ», як він представляв того покидька в стильних очєчах!
- В чому зміст? В тому, що ми переможемо. З таким уж, як є, президентом. А от з тим, що от БУЛО, ми не перемогли…
Пане президенте, то коли там перемога? З таким уж, як є, президентом?
Вам колись все вернеться. Сторицею. І, як на мене, цього ще буде мало.
Це так, поміж іншим…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Ми зрозуміли, що зараз буде "прийомка". Почали виходити з автобусів і нас почали питати звання, посаду, підрозділ.
Прийшла моя черга.
Я кажу: "Старший сержант, головний сержант взводу радіаційного, хімічного та біологічного захисту ".
А вони кажуть: "Это ты по нам фосфором стрелял?".
І почали кричати до своїх: "Принимай химаря". Зробили живий коридор, десь близько 12 людей, і через нього треба було перебігати.
Вони били ременями, пряжками, палицями резиновими. Пробігли, присіли, руки за голову й чекали, поки «приймуть» інших хлопців.
- Почали бити по ребрах, по голові, по руках, по ногах, по гомілках, по всьому почали бити. Електричним струмом били. Брали дерев’яні молотки, кийки такі, також били по ногах, забивали м’язи. Хвилин 20 кожну камеру так тримали, побили-побили, завели в камеру. "Поняли, куда вы попали или закрепить?"
Ми чули про прийомку, думали, може раз, два, завжди так не буде, але так продовжувалося, я був без двох тижні 3 роки в полоні, то 2022-23 рік так було кожен ранок і кожен вечір.
- Спочатку ми стояли 50 хвилин, 10 хвилин сиділи. Потім почали дуже пухнути ноги, набрякали, синіли, почався варикоз, ми вже не могли ходити. Тоді вони давали 30 хвилин стояти, 30 сидіти".
- Найважчим був період з 30 липня по 27 серпня 2022 року. Тоді в тюрму приїжджав спецназ із Кіровської області.
Я не знаю, як ми вижили біля них.
Електрошокери вони на нас просто розряджали. От притулив цей шокер і тримає, що аж форма починає плавитися, майка вся в дірочках, шкіра випалювалася. Коли в камеру забігали, був запах паленого м’яса…
(с) Дмитро Галюк, морпіх з Тернопільщини, захисник Маріуполя, про пережите в полоні
«Суспільне Тернопіль»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Хочете тему для дискусій? Бойовий медик отримує 2 євро 75 центів на годину в зоні бойових дій, 24 години знаходячись під обстрілами і рятуючи людей. 3 євро за ризик бути вбитим.
3 євро — так нас оцінює держава. Бойовий медик повертається в Київ на відновлення і баче людей, які жаліються, шо «130 євро на годину це якось мало» і взагалі, «можна побільше заробляти».
Медику розкажуть всі, шо то борг його, бути вірним державі і шо він «не заробітчанин». А потім ще тьотя в Добропіллі розкаже, шо ї ссана халупа коштує 15к на місяць, бо військові тіко і роблять, шо літають в Монако на свої гроші грати в казіно.
Отже, держава оцінює життя бойового медика в 3 євро. А касира в АТБ в 7. А потім якійсь соскасос в ефірі каже: «шось люди в армію не йдуть. Це питання нації! Це питання виживання країни!»
Та я тільки за виживання країни, але чи країна за моє виживання, якщо так сталось, що мене все ще не вбили?
То ж, пані та панове, перед вами 3 євро
Ампутації
Покалічені долі
Відірвані обличчя
Люди по 78 діб на позиціях
Очі порожнечі
Кров і біль
Біль та кров
3 євро
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
У світі дегенератів пенсіонери повертаються в табори.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Страшна правда життя у тому, що багато зрадників так і не будуть покарані, на жаль. Так завжди було.
Але вам, … , не вдасться. Ой, не вдасться!
Ніхто не забуде, як перша - Василевська-Смаглюк - дякувала портнову «за справедливість, яку він відновлює». А перед повномасштабним вторгненням зумисно закликала жителів Бучі залишатися вдома…
А друга - Верещук - відкрито любила путіна. А щоб і ми його «полюбили», запустила безкоштовні шатли з Криму - напередодні повномасштабного нападу.
Кому-кому, а вам не вдасться, не пітнійте!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
- А нах..я ви мнє здєсь? - гучно на весь корт Парижа запитує ватна тенисистка аріна сабалєнко.
Аріна, а нах..я ти нам всім? А на х..я ви всі нам?
Зникніть і всім буде щастя.
Щойно завершився фінал Ролан Гаррос - один з найпрестижніших тенісних турнірів планети, на якому американка перемогла ватну тенісистку без прапора.
Не можу не прокоментувати цей матч.
Бо вболіваю за теніс і сам за першої можливості виходжу на корт.
Те, що побачили глядачі у виконанні сабалєнко - це прекрасна ілюстрація "рускава міра"
Це не просто про спортивну етику, культуру поведінки чи окрему особистість — це про їхній світ.
Світ, у якому людські почуття висловлюють матюччям, де сильний тисне на слабкого, де бруд, сморід і безлад — основа існування.
Вітаємо Коко Гофф з перемогою, а сабалєнко, разом зі своєю командою, нехай повертається в напрямку органу, який вона так гучно прославляє на кортах Парижа.
Те саме має відбутися всюди, де ступає чобіт російського солдата, модні кросівки спортсмена чи фешенебельні туфлі московського дипломата.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Люди, а що у нас пішло так у країні з 2019-го року? Що пішло і що може піти так, поки у нас роль президента грає Зеленський?
Він відтоптався буквально на усьому: на верховенстві закону, свободі слова, стосунках із західними партнерами, децентралізації тощо.
Кісткою в горлі йому стали ЗСУ. Так він з тилу зайшов і послаблює їх зсередини.
(Скрін - Vit Sem)
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
- … Після кількох хвилин тиші Гектор виходить на зв'язок, каже, я 300, мені прилетіло в голову.
В цей момент я розумів, що за мною найближчим часом, а може і зовсім, ніхто не прийде. Від цього негативність думок почала зростати експонентно.
І я прийняв рішення, може, поспішне, напевно, поспішне. Але при пораненні люди ведуть себе не так, як зазвичай. І я подумав, що навколо мене вже підступає ворог.
І єдине гуманне рішення щодо себе – це підірватися і підірвати рацію. Я розумію, що там теж у всіх рації були, але принаймні мою вони не отримають.
Я спробував підірвати стрепу від плити, поклав сюди рацію під плиту, поклав сюди камеру.
І на видоху просто витягнув кільце і поклав гранату…
Я почув, як відклацнув запал, а далі чекав невідомості. Через кілька секунд я зрозумів, що граната не зривається. Я спочатку не зрозумів, що відбувається. Я на неї глянув, кілька разів по ній вдарив, а нічого…
Перше, про що я подумав перед тим, як це зробити: чи прийшли вже бойові, щоб мамі було за що поховати.
Мамо, вибач за цей випадок, війна - вона така, а діти дурні.
А друге, про що я подумав, це вже коли перед моментом відпускання запалу: «не знаю, чи щось є там далі, але давайте перейдемо на інший рівень».
Це було страшно, бо невідомість, але прийняти це було значно легше, ніж прийняти те, що тебе можуть зараз знайти, полонити і катувати….
Думаю, кожен боїться смерті, але не так сильно боїться смерті, як катування.
Якщо ти залишаєшся в руках ворога, то ми вже всі добре знаємо, з досвіду наших полонених, які повернулися з російського полону, що там може на тебе чекати.
Я лежав в одній лікарні з Назарієм Гринцевичем, з «Грінкою», і я у нього розпитував, що там відбувалося. Він в усіх барвах пояснив, що і як. Сказав, що він це пережив, оскільки він тут і зараз.
Але я у нього запитав, чи пішов би ти ще раз в полон, чи краще залишився б далі на Азовсталі і вів би бій до останнього.
Він каже, ні, в полон другий раз я би не пішов. А він покинув ці табори через чотири місяці. Він провів там лише чотири місяці.
Я можу уявити, що з хлопцями там відбувається за два-три роки. Це для мене було прийняти легше.
—————————————————-
Все інтервʼю почитала на одному диханні, а, головне, передивилася шокуючі відео, відзняті Костянтином:
https://censor.net/ua/r3556576
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
- російські війська з кожним днем зменшуються.
- росіяни набирають якихось непідготовлених людей, які не вміють воювати.
- вони (росіяни) вибрали керівника, який вирішив залишити їх у землі.
Найпотужніший аргумент чомусь не озвучено: путін скоро помре і все буде ха-ра-шо!
Думаєте, цей допис не пасує до нинішнього свята? Навпаки, він дуже посилює віру!
Боже, врятуй Україну, бо це щось страшне…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM