Згадувала сьогодні Флоренцію
На ніжно мною коханому Mercato Centrale я, в один з візитів, знайшла стріт-фуд: там роблять пасту/гноччі/фарфаллє/you name it під різноманітними соусами. Ціна дуже приємна, готують при тобі й отримуєш з-під ножа гарячесеньке, паруюче і дуже добре).
І от того разу я спокусилась на пропозицію дня від шефа, під лимонним соусом.
І це було.. божественно просто і дуже-дуже смачно.
Тому сьогодні я згадала за це і вирішила приготувати спагетті з тунцем, і додала туди ложечку пряних солених лимонів.
І звісно присипала тертим парміджано, бо що ж це за паста без нього)
Ах, майже повернулась в Їжалію Італію, ото що тільки рідкий соус полінувалась робити)
Цю антикварну тарілочку ніжно люблю за пташечок та гніздо) Дуже весняна, як на мене
#попоїсти #eatanddrink

Одна наївна пташечка вже була сховала бульйонницю, бо тепло вже ж, бульйонів не варитиму
Ха-ха-ха.
Не пощастило мені ще вчора- мені якось не надто успішно поставили голки( ця пані вперше це мені робила , так-то раніше у інших проходило нормально) і як результат зажим в шиї пройшов, але спазм переметнувся нижче. Рука терпла, глибоко дихати було боляче і взагалі мала враження ніби мене переїхали(
Сказали, що таке буває, мовляв за наступні пару днів пройде.
Сьогодні дійсно дещо легше, так тепер болить горло і шмарклі потекли.
Тазашо.
На якихось останніх силах знайшла перепілку та зробила бульйону.
Лежу, блін. Не так я собі планувала цей тиждень, не так.

Ммм, нічку цю запам'ятаю
У мене ломить тіло, нежить
У малечі температура, соплі й не то срачка, не то зуби, не то все й одразу.
І шахеди з ракетами водночас
Весело було
Бодай вони згинули, а

Останнім часом я не просив взагалі на піджопні корчі грошей. Але по ходу вже нема куди терпіти.

Передісторія:
Берлінго як ви пам'ятаєте пережив удар бомби. Виглядає він пожовано тепер, але працювати буде. Там ще треба по кузову попрацювати, трішки по ходовій, рульову рейку купити нову, бо двічі реставрована стара більше не хоче жити.

Кенго. Ця машина мені служила всю дорогу поки Берлінго в нокдауні. Я вже її за свій рахунок поремонтував на 20к+, бо насправді кончені дороги і втома зіграли свою справу і я по дурості там правда уїбався пару раз на ній. З того що просто мінялось, то це по гальмам були роботи. Але то вже все давно сплачено і забуто.
Зараз поки є можливість треба відреставрувати їй рульову рейку, обслужити форсунки, подивитись в грм, прибрати тєчі по маслу і трохи полагодити кондиціонер.
Саме дорогуще там звичайно форсунки на 16к грн.

Якщо у вас є можливість мені трохи помогти чисто ось на машини, на яких я працюю і якими особисто опікуюсь - то вдячності моїй не буде меж.

А за попередні ваші внески на банку взводу я от скоро компенсую хлопцям ряд витрат і відзвітуюсь в кінці місяця. Там окрім рокли, яка тепер нас виручає, ще є ряд корисних надбань для роботи взводу + витрати в основному на машири та розбудову нашого майбутнього СТО.

Альдріку на корча

🎯 Ціль: 40 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3YvkZVETDF

💳Номер картки банки
4441 1111 2350 4239

Оце фото прислала наша клієнтка
І воно на мене пирить!)
Спочатку у мене аж серце впало, бо я подумала що сукню порвали під час доставки, друга думка була, що з подібної тканини ми шили ну дуже вже давно..
Аж нарешті я дібралась до тексту
Ba-dumsss!
Коротше кажучи сукню ми пошили п'ять років тому xD
Це ще був ковід ( ото були часи, диааа), тож на весілля цю сукню вона так і не одягла
Аж ось перший мікроювілей, 5 років..
Пані дістала сукню і виявила, що її з'їли 🐁🐁🐁 😅
Точніше вирішили зробити собі у ній гніздечко) Бо це далече не єдині втрати.
Власне, питає чи можемо цьому якось зарадити, та.
А я тихенько хихочу, з того що фраза ' а нема, миші з'їли', набула дуже практичного сенсу)
#пророботу #вгостяхушвейки